Ще раз про значення вивчення нерухомих і рухомих пам’яток українського козацтва
Розглядаються проблеми дослідження рухомих і нерухомих козацьких старожитностей. Проведено аналіз доцільності вивчення матеріальних решток ранньомодернового часу. Рассматриваются проблемы исследования движимых и недвижимых казацких древностей. Проведен анализ целесообразности изучения материальных...
Saved in:
| Published in: | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80021 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Ще раз про значення вивчення нерухомих і рухомих пам’яток українського козацтва / О.М. Титова // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 18. — С. 271-276. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859620425537945600 |
|---|---|
| author | Титова, О.М. |
| author_facet | Титова, О.М. |
| citation_txt | Ще раз про значення вивчення нерухомих і рухомих пам’яток українського козацтва / О.М. Титова // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 18. — С. 271-276. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці Центру пам’яткознавства |
| description | Розглядаються проблеми дослідження рухомих і нерухомих козацьких старожитностей. Проведено аналіз доцільності
вивчення матеріальних решток ранньомодернового часу.
Рассматриваются проблемы исследования движимых и недвижимых казацких древностей.
Проведен анализ целесообразности изучения материальных остатков раннемодерного времени.
The problems of mobile and fi xed Cossacks antiquities are research here. The analysis of the
feasibility study of the material remnants of the early modern period was conducted.
|
| first_indexed | 2025-11-29T03:09:08Z |
| format | Article |
| fulltext |
Ðîçä³ë IX ÐÅÖÅÍDz¯, ÄÈÑÊÓѲÉͲ
ÏÐÎÁËÅÌÈ, òÏÎÒÅÇÈ,
ÏβÄÎÌËÅÍÍß
УДК 94.083.132(477)«1960/…»
О.М. ТИТОВА
Ще раз про значення вивчення нерухомих
і рухомих пам’яток українського козацтва
Розглядаються проблеми дослідження рухомих і нерухо-
мих козацьких старожитностей. Проведено аналіз доцільності
вивчення матеріальних решток ранньомодернового часу.
Ключові слова: нерухомі та рухомі пам’ятки українського
козацтва, Січі, матеріальна культура, археологічні дослідження.
Уже майже півстоліття, починаючи з середи-
ни 1960-х років, на сторінках наукової та науково-
популярної літератури обговорюється питання щодо
доцільності вивчення матеріальної культури доби піз-
нього середньовіччя та ранньомодернового часу архео-
логічними методами. Історики-козакознавці, котрі іноді
вважають археологію допоміжною історичною дисци-
пліною, часто недооцінюють значення джерела, яке у
змозі ввести в науку археологія, для вирішення цілої
низки проблем, котрі неможливо дослідити без залу-
чення матеріальних решток. На жаль, за нечислен-
ними винятками, і самі археологи до кінця 1980-х
років майже не зосереджували свої наукові інтереси на
вивченні старожитностей ХVI–XVIII ст. Зазначене сто-
сується як усієї ранньомодернової доби, так і власне
козацьких рухомих і нерухомих об’єктів, зокрема.
Така ситуація має суспільно-політичне й історико-
культурне пояснення. Ставленню до вивчення різних
питань історії та культури українського козацтва тра-
диційно надавалося етнополітичне забарвлення. Тому
етапи формування наукового підходу до розуміння зна-
чення дослідження козацьких старожитностей тісно
пов’язані з відповідними періодами в історії України
ХІХ–ХХ ст. Перший науковий інтерес до матеріаль-
них об’єктів і предметів козацтва пов’язаний із діяль-
ністю Одеського товариства історії та старожитнос-
тей, зосібна, одного з найактивніших його членів – А.
Скальковського, який розпочав колекціонувати й дослі-
джувати пам’ятки матеріальної культури українських
272 ISSN 2078-0133
козаків ХVIII – початку ХІХ ст. Відомо, що цього дослідника цікавили насампе-
ред писемні джерела, проте, безцінними є також і збережені ним дані про втрачені
козацькі матеріальні старожитності [1].
Найґрунтовніші дослідження рухомих і нерухомих пам’яток україн-
ського козацтва, найдетальніша публікація їх результатів зроблені видатним
пам’яткознавцем і музеєзнавцем Д. Яворницьким наприкінці ХІХ – на початку ХХ
ст. [2]. Завдяки комплексним етнографічним і археологічним роботам на Низовому
Дніпрі, у першу чергу – на території колишніх Запорозьких Січей, до наукового
обігу були введені докладні характеристики численних зразків матеріальної куль-
тури козацтва. Але здійснені Д. Яворницьким археологічні розвідки та розкопки
були невеликі за обсягом (хоча, як це стало зрозумілим на часовій відстані у сто
років, найбільші за всю історію козакознавчих досліджень) і охоплювали, здебіль-
шого, один тип нерухомих пам’яток ранньомодернового часу – Січі. Тому їх можна
вважати першими кроками на шляху справді широких наукових досліджень.
Плідний внесок у вивчення козацьких місцезнаходжень Пониззя Дніпра
зроблений у цей же відрізок часу ще одним видатним музейником, краєзнавцем,
дослідником В. Гошкевичем. Матеріали з Кам’янської та Олешківської Січей,
зібрані ним, і досі складають показову колекцію козацьких старожитностей.
Намагання розширити й поглибити рамки вивчення ранньомодернових
козацьких пам’яток набрало сили в 1920-х – на початку 1930-х років – у період
розквіту української культури та науки. Тоді були започатковані масштабні архе-
ологічні роботи на Нижньому Дніпрі, пов’язані з охоронними розвідками та роз-
копками у районі Дніпрових порогів [3]. Але, на жаль, від тих робіт майже не збе-
реглося ні архівних, ні, особливо, речових матеріалів.
Невеликі археологічні дослідження у Надпорожжі та на Низовому Дніпрі
продовжувалися у 1940–1950-х роках, коли археологи й історики Ф. Копилов,
О. Апанович працювали на Запорозьких Січах, зокрема, Хортицькій і Томасівській;
Р. Юра, М. Кучера – на пізньосередньовічних оборонних спорудах і могильни-
ках (золотоординських, бродницьких), В.Довженок – на татарському городищі
Мамаїв Сарай тощо [4]. Роботи були дуже невеликі за розкопаними площами, охо-
плювали всього кілька із сотень ранньомодернових козацьких пам’яток.
Вивчення матеріальної культури козацької доби пожвавилося у період
«відлиги» 1960-х років. У цей час з’явилося чимало публікацій з названого
питання [5]. Було започатковане окреме спеціальне видання Інституту архео-
логії АН УРСР – “Середні віки на Україні” [6], в якому переконливо прозвуча-
ло, що археологія здатна “методами, орієнтованими на аналіз речових джерел,
реконструювати історичний процес у всій його складності й неповторності” [7].
Серйозний аналіз попередніх досліджень продемонстрував, по-перше, майже
повне незнання матеріальної культури українців ХІV–ХVІІІ ст. і, по-друге, майже
повну відсутність фахівців-археологів, які були б обізнані з матеріалами пізнього
середньовіччя (ранньомодернового часу). Така ситуація була наслідком свідомого
ігнорування історії (й археології) становлення української державності, утвер-
дження самосвідомості нації. Тому саме у період «відлиги» з новою силою поста-
ло питання щодо перспективності й актуальності дослідження українських ста-
рожитностей ХІV–ХVІІІ ст. Сумно, але накреслені проблеми залишаються майже
не вирішеними і до тепер.
273Праці Центру пам'яткознавста, вип. 18, К., 2010
Одним із найбільш актуальних й сьогодні напрямів дослідження козаць-
кої старовини, започаткованим відомими науковцями О. Компан і О. Апанович
наприкінці 1960-х – на початку 1970-х років, залишається складання перелі-
ку пам’ятних місць запорозького козацтва, до якого було включено близько 150
об’єктів [8]. До названого переліку (дуже лаконічного за обсягом текстів) входи-
ли Січі, центри паланок, зимівники, сторожові пости, перевози, переправи, місця
козацьких рад, місця боїв (бойової слави), поховання, фортифікаційні споруди,
козацькі церкви. Метою складання такого переліку пам’яток і пам’ятних місць
була спроба зафіксувати матеріальні рештки доби козацтва з подальшим їх уві-
чненням шляхом встановлення пам’ятних знаків, пам’ятників. Тобто цей список
мав, насамперед, охоронне та меморіальне значення, але, на наш погляд, він був
важливим і з науково-інформаційної точки зору. Частково задуманий план уві-
чнення визначних місць козацтва був здійснений.
Кінець 1980-х і, особливо, початок 1990-х років позначилися новим витком
посилення уваги до вивчення матеріальної культури українського козацтва. У
багатьох наукових археологічних установах (інститутах НАН України, вищих
навчальних закладах, де працюють фахові археологи, музеях) були започаткова-
ні дослідження різних пам’яток українського козацтва чи інших об’єктів ранньо-
модернової доби: проводилися розкопки поля Берестецької битви (І. Свєшніков),
резиденції та садиби Богдана Хмельницького у Чигирині та Суботові (П.
Горішній, М. Кучера). Тоді ж і пізніше археологи працювали в Батурині,
Глухові (В. Коваленко, Ю. Ситий, В. Мезенцев). Проводилися розвідкові робо-
ти у Межигірському (В. Харламов), Трахтемирівському (Л. Виногродська),
Канівському (Д. Куштан) монастирях. Масштабні дослідження мали місце
у Національному заповіднику «Хортиця» (Н. Козачок, Л. Сокульський, М.
Остапенко, Д. Кобалія). Залишки козацьких укріплень, поселень, хуторів, зимів-
ників вивчалися фахівцями з музеїв, інших наукових установ Харкова, Херсона,
Запоріжжя, Луганська, Полтави, Дніпропетровська. Як і раніше, кожна установа
чи окремий науковець, зазвичай, працюють за своїми локальними планами. На
жаль, досі не прийнято єдиної комплексної державної програми з вивчення та
наступного увічнення пам’яток українського козацтва.
Спробу систематизувати та спланувати дослідження козацьких старо-
житностей мала на меті створена у 1990 р. експедиція, перетворена в 1991 р.
на Науково-дослідний центр «Часи козацькі» Українського товариства охоро-
ни пам’яток історії та культури (автор ідеї – доктор історичних наук, професор
Д. Телегін), який діє й донині. В доробку Центру, особливо активна археологіч-
на діяльність якого припадає на 1990-ті роки, – обстеження козацьких пам’яток
Низового Дніпра [9], локалізація та проведення розкопок на Олешківській Січі
(Д. Телегін, В. Бойко, О. Титова), «городку Байди-Вишневецького» на о. Мала
Хортиця (В. Іллінський, А. Козловський, С. Пустовалов); дослідження куре-
нів, шинку, інших об’єктів на Кам’янській Січі (А. Козловський, В. Іллінський),
проведення розвідок на місці табору Северина Наливайка біля с. Солониця
на Полтавщині (Д. Телегін), на залишках Базавлуцької Січі, зимівника П.
Калнишевського (Д. Телегін, П. Богуш), виявлення й обстеження кладовищ чор-
номорських козаків Півдня України – Одещини, Миколаївщини (Р. Шувалов,
Д. Телегін, І. Сапожніков). Співробітники Науково-дослідного центру «Часи
274 ISSN 2078-0133
козацькі» та Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК (Д. Телегін, О.
Титова, О. Демиденко) склали картотеку нерухомих пам’яток українського коза-
цтва ХVІ–ХVІІІ ст., що нараховує понад 3 тис. найменувань.
Певним чином указана картотека є продовженням започаткованого О.
Компан і О. Апанович переліку пам’ятних місць українського козацтва. Авторам
картотеки визначено близько 20 типів нерухомих пам’яток, серед яких: Січі, цен-
три паланок, полків і сотень; зимівники, міста, містечка та села, засновані козака-
ми; резиденції старшини, козацькі церкви і монастирі, школи, громадські заклади,
місця, де проходили козацькі ради; населені пункти, де народилися чи померли
відомі ватажки; місця загибелі козацьких провідників, окремі поховання та кла-
довища, сторожові пости, переправи, місця боїв, таборів, центри повстань, міста,
фортеці, навколо яких відбувалися козацькі битви; місця промислів.
Починаючи роботу над складанням каталогу, його автори виходили з того,
що інформаційна база може бути використана для вирішення різноманітних про-
блем – від суто наукових (на кшталт демографічних або генеалогічних) до охо-
ронних і популяризаторських. Суттєву допомогу у виявленні й описі відповід-
них об’єктів надають матеріали наукових конференцій, які проводяться щорічно,
починаючи з 1991 р. На сьогодні відбулося вже 19 конференцій, оприлюднені 19
збірок матеріалів «Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні».
Аналізуючи сучасні дослідження українських археологів, істориків, музей-
ників, краєзнавців, можна окреслити в загальних рисах коло питань, які склад-
но повноцінно вирішити без врахування даних вивчення рухомих і нерухомих
козацьких старожитностей.
Дискусійною й обмеженою у джерелах є проблема виникнення українсько-
го козацтва, вияснення його підґрунтя та коренів. У цьому плані надзвичайно
перспективним напрямом є виявлення давньоруських традицій у матеріальній
культурі ранньомодернового часу, зокрема, в оборонному та житловому будів-
ництві [10].
Існує певна дослідницька лакуна у знаннях про час між серединою ХІІІ
(монгольською навалою) та кінцем ХVI ст. (офіційною датою появи українсько-
го козацтва), тобто якраз про період складання цієї військово-політичної вер-
стви. Розвідки та розкопки пам’яток цього часу у Південному Подніпров’ї, ана-
ліз їх матеріальної культури можуть мати вирішальне значення щодо вирішення
питання ґенези козацтва. Певні кроки на цьому шляху є археологічні досліджен-
ня А. Козловського, М. Оленковського [11].
З попередньою проблемою тісно пов’язані питання етнічного, соціального
складу українського козацтва. У цьому сенсі перспективні дослідження козаць-
ких населених пунктів (історичних населених місць), масовий матеріал із яких
(ужиткові речі, зокрема, кераміка) має яскраве етносоціальне забарвлення [12].
Наступною у ланцюжку проблем дослідження українського козацтва є про-
блема демографії та пов’язане з нею питання колонізації чи освоєння нових
земель. Тут у нагоді можуть бути всі типи нерухомих і рухомих пам’яток.
Яскравий приклад цьому маємо останнім часом, коли започатковані й проведе-
ні дослідження кладовищ Чорноморського козацтва Одещини та Миколаївщини,
що засвідчують інтенсивне заселення козаками Причорномор’я ще в ХVIII ст., а
також те, що першими будівничими Одеси були вихідці з останньої, Покровської,
275Праці Центру пам'яткознавста, вип. 18, К., 2010 275
Січі. Цікаві нові дані про час заселення Приазов’я й етнічний склад перших
мешканців заснованих тут хуторів дають нові дослідження з Луганщини (В.
Красильников), Донеччини (С. Татаринов) [13]. Узагалі, стосовно дат заснування
населених пунктів Півдня України останнім часом отримано багато нових пере-
конливих матеріальних свідчень. Одне з перших місць за ґрунтовністю даних
посідають матеріали Самарської фортеці (терени нинішнього Дніпропетровська
– дослідження І. Ковальової й інших). Таким чином матеріальні свідчення дають
додаткові до писемних дані, що конкретизують та уточнюють їх [14].
Завдяки археологічним дослідженням з’являється можливість локалізувати
різні козацькі пам’ятки, відомі за писемними джерелами, картами. Це стосуєть-
ся, зокрема, Січей (наприклад, «городка Д.Вишневецького», Олешківської Січі),
центрів паланок (Буго-Гардівської). Археологічні роботи сприяють уточненню
історичної топографії міст і містечок з метою їхньої реконструкції та поліпшен-
ня планування, визначення історичних ареалів, охоронних зон. Усі ці дані, у свою
чергу, сприяють різноманітним історичним реконструкціям, зокрема, вивченню
соціально-економічних і господарчих проблем козацтва. Особливо цінні дані щодо
дослідження господарства козаків надає вивчення зимівників – перших фермер-
ських господарств. Цей тип пам’яток досліджений найменше, але відомі перші
серйозні роботи на о. Хортиця, Нікопольщині, на території Запорізької області.
На місці колишнього зимівника ХVIII ст. на о. Хортиця планувалося ще у 1990-х
роках (досі у планах) створити музейний комплекс «Козацький зимівник» [15].
Без урахування даних щодо матеріальної культури українського козацтва
неможливо вивчити питання стосовно історії торгівлі, товарного господарства,
українського села, міста як осередку ремесла, торгівлі, адміністративного та куль-
турного центру, стосовно історії науки і техніки (шляхом вивчення місць і центрів
різних промислів – рудень, гут, селітроварень, буд, папірень тощо). І тут виникає
проблема локалізації та визначення матеріального комплексу, що складно розро-
бити тільки за письмовими джерелами.
Без вивчення козацьких фортець, форпостів, укріплень, укріплених ліній
(наприклад, Української лінії) [16] важко створити повноцінну та правдиву карти-
ну військової справи козаків, їх чудової, знаної у світі військової майстерності.
Археологія надає додаткове джерело до вивчення історії мурованої та
дерев’яної архітектури (розкопки замків, фортець, церков, монастирів, решток
житлобудівництва), мистецтва (видатні зразки каменотесної майстерності на
козацьких кладовищах у Трахтемирові, на Одещині).
Розширення хронологічних меж археологічних досліджень за рахунок
вивчення ранньомодернових пам’яток дозволяє суттєво доповнити Звід пам’яток
історії та культури України, висвітлити нові аспекти історії минулого, що, у свою
чергу, сприяє поглибленню знання рідного краю, робить минувшину більш нао-
чною, точніше визначеною хронологічно.
Загалом, у даному дослідженні порушені лише основні проблеми й най-
більш загальних рисах, які вирішуються тільки шляхом комплексних досліджень
з неодмінним використанням археологічного вивчення матеріальної культури
козацької доби. Кожна з названих проблем багатопланова і потребує подальших
розгорнутих досліджень. Але зрозуміло, що вивчення козацьких старожитностей
актуальне й вимагає подальшого ґрунтовного розвитку.
276 ISSN 2078-0133
Джерела та література
1. Скальковский А. История Новой Сечи, или последнего Коша Запорожского: В 3-х
ч. – Одесса, 1884–1886.
2. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: У 3-х т. – Львів, 1990–1992.
3. Роботи О. Добровольського, М. Макаревича, О. Бодянського, Я. Краєвського – див.
звіти у Науковому архіві Інституту археології НАН України.
4. Юра Р.О. Завдання вивчення пізньосередньовічних пам’яток України // Середні віки
на Україні. – К., 1971. – Вип. 1. – С. 31–40.
5. Брайчевський М.Ю. Перспективи дослідження українських старожитностей ХVI–
XVIII ст. // Там само. – С. 20–31; Компан О.С. Проблеми українського середньовіччя // Там
само. – С. 9–20; Шевченко Ф.П. Передмова // Там само. – С. 3–8.
6. Див.: Середні віки на Україні. – К., 1971. – Вип. 1; К., 1973. – Вип. 2.
7. Брайчевський М.Ю. Вказана праця. – С. 20.
8. Апанович О.М. Про увічнення пам’ятних місць запорізького козацтва // Пам’ятки
України. – К., 1969. – № 2. – С. 3–5.
9. Телегін Д.Я. Січі запорозьких козаків Низового Дніпра. – К., 1991. – 34 с.
10. Кучера М.П. До питання про традиції оборонного будівництва Київської Русі
в дерев’яній архітектурі ХV–XVII ст. // Середні віки на Україні. – К., 1973. – Вип. 2. –
С. 127–131.
11. Козловський А. Південне Подніпров’я в докозацьку добу // Археологічні досліджен-
ня пам’яток українського козацтва. – К., 1993. – Вип. 2. – С. 9–14; Оленковський М. Про
деякі історичні, політичні й економічні передумови виникнення запорозького козацтва //
Там само. – С. 15–19.
12. Чміль Л.В. Керамічний посуд Середньої Наддніпрянщини ХVI – XVIII ст.: Автореф.
дис. … канд. іст. наук: 07.00.04: НАН України, Інститут археології. – К., 2010. – 15 с.
13. Красильников В. Козацькі старожитності на Луганщині // Нові дослідження
пам’яток українського козацтва ХVI–XVIII ст. – К., 1994. – Вип. 3. – С. 96–97.
14. Бачинський А.Д. Біографічні матеріали – джерело для вивчення історії народної
колонізації придунайських степів у ХVIII – на початку ХІХ ст. // Історичні джерела та їх
використання. – К., 1969. – Вип. 4. – С. 65–71; Перковський А.Л. Етнічна і соціальна струк-
тура населення Правобережної України у ХVIII ст. // Там само. – С. 196–209.
15. Козачок Н. Строения казацкого зимовника на о. Хортица в устье балки Великая
Молодняга // Археологічні дослідження пам’яток українського козацтва. – К., 1993. – Вип.
2. – С. 69–77.
16. Апанович О.М. Збройні сили України першої половини ХVIII ст. – К., 1969. – С.
80–81, 127–157.
Титова Е.Н. Еще раз о значении изучения недвижимых и движимых памятни-
ков украинского казачества
Рассматриваются проблемы исследования движимых и недвижимых казацких древностей.
Проведен анализ целесообразности изучения материальных остатков раннемодерного времени.
Ключевые слова: недвижимые и движимые памятники украинского казачества, Сечи,
материальная культура, археологические исследования.
Tytova O.M. One more time about importance of studying the immovable and movable
monuments of Ukrainian Cossacks
The problems of mobile and fi xed Cossacks antiquities are research here. The analysis of the
feasibility study of the material remnants of the early modern period was conducted.
Key words: immovable and movable monuments of Ukrainian Cossacks, Siches, material
culture, archaeological researches.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-80021 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0133 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T03:09:08Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Титова, О.М. 2015-04-09T15:52:49Z 2015-04-09T15:52:49Z 2010 Ще раз про значення вивчення нерухомих і рухомих пам’яток українського козацтва / О.М. Титова // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 18. — С. 271-276. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80021 94.083.132(477)«1960/…» Розглядаються проблеми дослідження рухомих і нерухомих козацьких старожитностей. Проведено аналіз доцільності вивчення матеріальних решток ранньомодернового часу. Рассматриваются проблемы исследования движимых и недвижимых казацких древностей. Проведен анализ целесообразности изучения материальных остатков раннемодерного времени. The problems of mobile and fi xed Cossacks antiquities are research here. The analysis of the feasibility study of the material remnants of the early modern period was conducted. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Рецензії, дискусійні проблеми, гіпотези, повідомлення Ще раз про значення вивчення нерухомих і рухомих пам’яток українського козацтва Еще раз о значении изучения недвижимых и движимых памятников украинского казачества One more time about importance of studying the immovable and movable monuments of Ukrainian Cossacks Article published earlier |
| spellingShingle | Ще раз про значення вивчення нерухомих і рухомих пам’яток українського козацтва Титова, О.М. Рецензії, дискусійні проблеми, гіпотези, повідомлення |
| title | Ще раз про значення вивчення нерухомих і рухомих пам’яток українського козацтва |
| title_alt | Еще раз о значении изучения недвижимых и движимых памятников украинского казачества One more time about importance of studying the immovable and movable monuments of Ukrainian Cossacks |
| title_full | Ще раз про значення вивчення нерухомих і рухомих пам’яток українського козацтва |
| title_fullStr | Ще раз про значення вивчення нерухомих і рухомих пам’яток українського козацтва |
| title_full_unstemmed | Ще раз про значення вивчення нерухомих і рухомих пам’яток українського козацтва |
| title_short | Ще раз про значення вивчення нерухомих і рухомих пам’яток українського козацтва |
| title_sort | ще раз про значення вивчення нерухомих і рухомих пам’яток українського козацтва |
| topic | Рецензії, дискусійні проблеми, гіпотези, повідомлення |
| topic_facet | Рецензії, дискусійні проблеми, гіпотези, повідомлення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80021 |
| work_keys_str_mv | AT titovaom ŝerazproznačennâvivčennâneruhomihíruhomihpamâtokukraínsʹkogokozactva AT titovaom eŝerazoznačeniiizučeniânedvižimyhidvižimyhpamâtnikovukrainskogokazačestva AT titovaom onemoretimeaboutimportanceofstudyingtheimmovableandmovablemonumentsofukrainiancossacks |