Мегалітичний феномен світу: чи існує в Україні?
Презентується нова концепція мегалітичного будівництва, яка відповідає його інтелектуальній наповненості у структурній єдності Всесвіту. На прикладі багаторічних досліджень будівельно-мистецьких елементів мегалітичного комплексу на Дністровському Водосховищі, стає очевидним, що «мегалітичного феном...
Saved in:
| Published in: | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80022 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Мегалітичний феномен світу: чи існує в Україні? / Н.М. Сиряміна // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 18. — С. 277-283. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-80022 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Сиряміна, Н.М. 2015-04-09T15:53:11Z 2015-04-09T15:53:11Z 2010 Мегалітичний феномен світу: чи існує в Україні? / Н.М. Сиряміна // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 18. — С. 277-283. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80022 72\76.031:94(477.8)«652» Презентується нова концепція мегалітичного будівництва, яка відповідає його інтелектуальній наповненості у структурній єдності Всесвіту. На прикладі багаторічних досліджень будівельно-мистецьких елементів мегалітичного комплексу на Дністровському Водосховищі, стає очевидним, що «мегалітичного феномену» не існує. Мегалітичне будівництво – його структурні правильні геометричні форми – є основним свідченням існування високо розвинутих цивілізацій, за відсутності іншого археологічного матеріалу. А отже, зв’язок поколінь через тисячоліття відбувся і має тривати надалі. Представлена новая концепция мегалитического строительства, которая отвечает его интеллектуальному наполнению в структурном единстве Вселенной. На примере многолетних исследований автором строительно-художественных элементов Мегалитического Комплекса на Днестровском водохранилище, становится очевидным, что «мегалитического феномена» не существует. Мегалитическое строительство – его структурные геометрические формы – является основным свидетельством существования высоко развитых цивилизаций, при недостатке другого археологического материала. А следовательно, связь поколений через тысячелетия состоялась, и должна продолжиться. Is presented a new concept, corresponding to intellectual contents in structured unity of Universe. On the base example of the annual researches of the constructions and Art of the Megalithic Complex at the Dnister Reservoir, obviously, that «megalithic phenomenon» is not exists. The structural geometric forms of the megalithic construction are basic certifi cate of the existence of the developed civilizations, when lack of another archaeological materials. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Рецензії, дискусійні проблеми, гіпотези, повідомлення Мегалітичний феномен світу: чи існує в Україні? Мегалитический феномен мира: существует ли в Украине? Megalithic phenomenon of the world: does it exist in Ukraine? Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Мегалітичний феномен світу: чи існує в Україні? |
| spellingShingle |
Мегалітичний феномен світу: чи існує в Україні? Сиряміна, Н.М. Рецензії, дискусійні проблеми, гіпотези, повідомлення |
| title_short |
Мегалітичний феномен світу: чи існує в Україні? |
| title_full |
Мегалітичний феномен світу: чи існує в Україні? |
| title_fullStr |
Мегалітичний феномен світу: чи існує в Україні? |
| title_full_unstemmed |
Мегалітичний феномен світу: чи існує в Україні? |
| title_sort |
мегалітичний феномен світу: чи існує в україні? |
| author |
Сиряміна, Н.М. |
| author_facet |
Сиряміна, Н.М. |
| topic |
Рецензії, дискусійні проблеми, гіпотези, повідомлення |
| topic_facet |
Рецензії, дискусійні проблеми, гіпотези, повідомлення |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Праці Центру пам’яткознавства |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| format |
Article |
| title_alt |
Мегалитический феномен мира: существует ли в Украине? Megalithic phenomenon of the world: does it exist in Ukraine? |
| description |
Презентується нова концепція мегалітичного будівництва, яка відповідає його інтелектуальній наповненості у структурній єдності Всесвіту. На прикладі багаторічних досліджень будівельно-мистецьких елементів мегалітичного комплексу на Дністровському
Водосховищі, стає очевидним, що «мегалітичного феномену» не існує. Мегалітичне будівництво – його структурні правильні геометричні форми – є основним свідченням існування високо розвинутих цивілізацій, за відсутності іншого археологічного матеріалу.
А отже, зв’язок поколінь через тисячоліття відбувся і має тривати надалі.
Представлена новая концепция мегалитического строительства, которая отвечает его
интеллектуальному наполнению в структурном единстве Вселенной. На примере многолетних исследований автором строительно-художественных элементов Мегалитического Комплекса на Днестровском водохранилище, становится очевидным, что «мегалитического феномена» не существует. Мегалитическое строительство – его структурные геометрические формы – является основным свидетельством существования высоко развитых цивилизаций, при недостатке другого археологического материала. А следовательно, связь поколений через тысячелетия состоялась, и должна продолжиться.
Is presented a new concept, corresponding to intellectual contents in structured unity of Universe.
On the base example of the annual researches of the constructions and Art of the Megalithic
Complex at the Dnister Reservoir, obviously, that «megalithic phenomenon» is not exists. The
structural geometric forms of the megalithic construction are basic certifi cate of the existence of
the developed civilizations, when lack of another archaeological materials.
|
| issn |
2078-0133 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80022 |
| citation_txt |
Мегалітичний феномен світу: чи існує в Україні? / Н.М. Сиряміна // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 18. — С. 277-283. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT sirâmínanm megalítičniifenomensvítučiísnuêvukraíní AT sirâmínanm megalitičeskiifenomenmirasuŝestvuetlivukraine AT sirâmínanm megalithicphenomenonoftheworlddoesitexistinukraine |
| first_indexed |
2025-11-27T02:57:14Z |
| last_indexed |
2025-11-27T02:57:14Z |
| _version_ |
1850795676848357376 |
| fulltext |
277Праці Центру пам'яткознавста, вип. 18, К., 2010 277
УДК 72\76.031:94(477.8)«652»
Н.М. СИРЯМІНА
Мегалітичний феномен світу:
чи існує в Україні?
Презентується нова концепція мегалітичного будівництва, яка відповідає його інте-
лектуальній наповненості у структурній єдності Всесвіту. На прикладі багаторічних до-
сліджень будівельно-мистецьких елементів мегалітичного комплексу на Дністровському
Водосховищі, стає очевидним, що «мегалітичного феномену» не існує. Мегалітичне бу-
дівництво – його структурні правильні геометричні форми – є основним свідченням іс-
нування високо розвинутих цивілізацій, за відсутності іншого археологічного матеріалу.
А отже, зв’язок поколінь через тисячоліття відбувся і має тривати надалі.
Ключові слова: мегалітичний феномен, мегалітичне будівництво, мегалітичний
комплекс, печерний ансамбль, мегалітична геометрія, мегалітичний модуль, яйцеподіб-
ний овал, трипільська культура.
Ми знаємо чи чули про мегалітичний феномен світу. Це неоднознач-
ні та суперечливі припущення про походження та призначення велетенських
кам’яних доісторичних споруд епохи мезоліт-неоліт, залишених нам у руїнах на
всіх материках світу. Останнім часом до них віднесені також піраміди. Єдине,
що достеменно стало відомо сучасній науці, що ніколи ці споруди не були люд-
ськими захороненнями. Захоронення, що зустрічаються разом зі спорудами тако-
го типу, мають більш пізнє датування, ніж дата будови споруд.
Насамперед, прослідкуємо історію вивчення «мегалітичного феномену»
на доволі значних теренах Євро-Азійського материка. Світ почав цікавитися
цими загадковими спорудами ще за римської доби. В середині ХІХ ст. англій-
ський пастор Герберт Оксфордський створив термін «мегаліт» у своїй книзі
«Cyclops Christianus», який досить скоро був перейнятий іншими. Проте, почат-
ком систематичних наукових досліджень мегалітичного феномену слід вважати
дослідження кінця ХІХ – початку ХХ ст. низки аналогічних пам’яток, здійсне-
них астрономом Норманом Лок’єром. Він дослідив ряди каменів у Дартмуті й
Бретані, храми давнього Вавилону, Єгипту й Греції, кам’яні кільця та погребаль-
ні камери на інших територіях. Незважаючи на те, що багато з відомих мегалітів
залишені нам лише у стані фрагментів або є зниклими наполовину, результатом
цього «почину» стало виявлення у Західній Європі більше, ніж 40 тис. мегалі-
тичних споруд. Лише у Франції їх налічується близько 5 тис.
На підставі численних систематичних досліджень мегалітичних споруд
кінця ХІХ ст. – ХХ ст. можна зробити наступний висновок: класифікація будів-
ництва мегалітичних споруд виокремлює декілька планувально-конструктивних
типів, пов’язаних із основними геометричними та астрономічними реперами,
що, у свою чергу, привертає увагу до єдиної структурної будови макро- і мікро-
космосу Всесвіту. Також, зважаючи на численні дослідження найбільш відомо-
го дослідника ХХ ст. – англійського інженера і математика Олександра Тома,
стало можливим говорити про «мегалітичну геометрію». Базуючись на певній
інформативній символіці т.зв. мегалітичного мистецтва (наскальні барельєфи
та графічно-живописні зображення, символічна графіка (петрогліфи) монолітів,
278 ISSN 2078-0133
які супроводжують більшість мегалітичних структур; монументальна гігант-
ська антропоморфна скульптура) стає очевидним, що мегалітичне будівництво,
в сутності, не обмежується будівництвом культово-ритуальних монументів
минулої давнини, воно створює єдино-можливі, в умовах кліматичного (чи іншо-
го) катаклізму, джерела важливої інформації, в першу чергу – інтелектуальної,
в другу – з історії розвитку людства.
Отже, «мегалітичний феномен» на підставі сказаного перестає бути таким.
Але все ж ставимо запитання: чи існує т.зв. мегалітичний феномен на території
України? Відповідь на нього стає надзвичайно цікавою і, водночас, надзвичай-
но дискусійною. Зважаючи, що головною проблемою у вирішенні цього питання
стає брак досліджень певного напрямку, слід зазначити, що мегалітичні пам’ятки
в період їхнього створення відігравали чи не найважливішу роль у становленні
українців як етносу, як народу, України як майбутньої держави.
Одну з відповідей на це питання автор намагається надати на при-
кладі результатів багаторічних експедицій (починаючи з 2000 р.) у регіон
Дністровського водосховища [1–6]. На прикладі цих досліджень стає очевидним,
що Україна входить до числа не лише європейських, але й світових країн з існу-
ючими доісторичними пам’ятками т.зв. мегалітичного феномену.
Окрім того, завдяки реалізації цих досліджень ми не тільки вивчаємо пев-
ний, досить глибокий і значний пласт передісторії України, але й створюємо
можливість для збереження надзвичайно багатої й унікальної, існуючої без змін
майже декілька мільйонів років екологічної ніші – водночас сприятливої вітоген-
ної зони, яку презентує культурно-природне середовище Середнього Дністра,
зокрема, регіон Дністровського водосховища.
Пропонований район досліджень – правий берег Дністровського
Водосховища (Чернівецька обл.) – знаходиться в межах Подільського тектоніч-
ного підняття, що розміщене на південно-західному краю Волино-Подільської
монокліналії. Остання належить до Східноєвропейської платформи, яка має три-
валу історію геологічного розвитку.
Правий берег Дністровського водосховища каньйонного типу, де розміще-
ний об’єкт дослідження, утворює круті схили висотою від 100 до 200 м. На пра-
вому схилі Дністровського водосховища відшаровані осадові утворення різновіко-
вої послідовності. Вони мають чітку двоярусну будову: внизу розрізів домінують
теригенні, піщано-глинисті породи венду та періоду нижньої крейди. Карбонатно-
крем’янисті та вапнякові породи формують верхівки схилів правого борту
Дністровського водосховища на рівні V–VІІ терас. У рельєфі вони простежуються
у вигляді скельних виходів потужністю 12–50 м із вертикальними стінками.
Розрізи гори Веприк, західної стінки урочища Гринчук (де починається
об’єкт дослідження) та суміжних із ними є природного походження та майже
подібними. Вирізняє їх збільшення видимої потужності Венду та Неогену в
західному напрямку та наявність малопотужних силурійських відкладів у схи-
лах урочища Гринчук.
На підставі даних археологічного матеріалу відомо, що басейн Середнього
Дністра є сприятливим регіоном безперервного заселення, починаючи з епохи
мустьє (60–40 тис. до н.е.) та Верхнього Палеоліту (20 тис. до н.е.). Цей регіон
відомий багатошаровою, зокрема, верхньо-палеолітичною стоянкою Молодово
279Праці Центру пам'яткознавста, вип. 18, К., 2010
[7], де був знайдений перший у Європі кістяний музичний інструмент. Також,
цей регіон багатий на численні артефакти з кістки, датовані Верхнім Палеолітом
– т.зв. жезли, символи духовної влади вождя чи родоначальника племені. Ці
предмети, найчастіше гравіровані геометричним орнаментом, у великій кількості
знаходять у приграничних з Україною регіонах Центральної Європи та у франко-
кантабрійському регіоні Південної Франції (Левантійська Іспанія – Південна
Франція). Цей регіон, як відомо, вважався донедавна регіоном-колискою виник-
нення первісного мистецтва. Проте, у світлі останніх даних із археологічного
матеріалу, а також альтернативної археології, він перестає бути таким.
В епоху мезоліту (12–10 тис. до н.е.), під час якого регіон північного і схід-
ного Середземномор’я вважається «мертвою зоною» для заселення, внаслідок
несприятливих кліматичних (або інших невизначених) умов, регіон Середнього
Дністра активно розширює свій ареал розселення. Це, зокрема, територія сучас-
них сіл Бабин, Молодове, Борове, Атаки, Сокіл, Баламутівка, Карман Чернівецької
обл. (окремі з них із 70-х років ХХ ст. затоплені водами Дністровського водосхо-
вища), де археологічно зафіксовано масову появу численного населення з техніч-
но «високо-розвинутим» кам’яним знаряддям – мікролітами.
Одночасно, Буго-Дністровський регіон, як відомо, є одним із ранніх регіо-
нів існування трипільської культури, хоча і з житлами дещо меншого розміру, ніж
у Дніпровському регіоні.
Нарешті, під правим схилом Дністровського водосховища, на якому роз-
ташований пропонований об’єкт дослідження, в 70-х роках ХХ ст. археологами
були зафіксовані сліди кіммерійців, скіфів. Зокрема, за 2 км від об’єкту дослі-
джень, біля с. Моршинець був знайдений кіммерійський скарб.
Про численні фрагменти мегалітичного будівництва цього регіону (зокре-
ма, Хмельницька, Вінницька, Чернівецька області) почала говорити, ще на почат-
ку ХХ ст. український дослідник Катерина Мельник [8]. Вона, зокрема, згадує
про фрагменти мегалітичного будівництва: циклопічну кладку, численні моно-
літи з петрогліфами, монументальну скульптуру, які розміщуються в районі
Бакоти, де в І–ХІV ст. н.е. існував Бакотський скельний монастир. Це – лівий
берег Дністровського водосховища, напроти схилу з досліджуваним об’єктом.
Отже, пропонований комплекс доісторичного скально-печерного будівни-
цтва та монументального наскального мистецтва у регіоні Дністровського водо-
сховища у процесі досліджень був класифікований як мегалітичний комплекс
унаслідок численних аналогій і визначених автором даного дослідження катего-
рій об’єктів – складових цього комплексу.
Скельні виходи вапняку на верхівці правого берегу Дністровського водо-
сховища, які вінчають схил із досліджуваним об’єктом у вигляді півмісяця, меж-
ують з двох боків із урочищами Вилниця (зі Сходу) та Гринчук (із Заходу).
Мегалітичний комплекс має у своєму складі наступні об’єкти, які є доступ-
ними на даний час для дослідження:
– скельне вапнякове надповерхневе утворення на верхівці схилу над
Дністром (Н = 205 м), що включає дві скелі з барельєфами та шароподібний
грот між ними;
– схил із розкиданим камінням під двома скелями з барельєфами;
– перевернутий столоподібний дольмен під двома скелями з барельєфами;
280 ISSN 2078-0133
– жертовний камінь перед входом у печеру зі східного боку схилу;
– моноліти із системно згрупованими солярними знаками, які можуть
бути зображенням певних сузір’їв;
– монолітна плита зі штучною обробкою бокових і фасадної поверхонь, на
якій технікою заглиблення зображені графічні знаки (на узбережжі Дністра, під
схилом зі скельним утворенням, зі східного боку).
До складу мегалітичного комплексу, також відноситься печерний ансамбль
на верхівці схилу з п’ятьма входами із заходу біля урочища Гринчук і печера – зі
сходу, біля урочища Вилниця.
Проведені кандидатом геологічних наук, викладачем Львівського наці-
онального університету імені Івана Франка А.В. Іваніною дослідження у
складі науково-дослідної експедиції 2005 р. громадської наукової організації
Громадського об’єднання «Західно-регіональний науковий центр» Української
академії інформатики показали, що «найбільші скупчення колювію відмічені
на східному борті урочища Гринчук, у підніжжя печерного ансамблю. Доволі
крупний розмір брил, характер їхнього розміщення - широким плоским боком
на Північ, наявність графічного орнаменту може свідчити про їх антропогенне
походження» (цит. за звітом до ЗРНЦ УкрАІН від 24.09.2005р.)
Обстеження зовнішньої конфігурації та прив’язка входів печерного ансамб-
лю мегалітичного комплексу в 2002 р., що проводилися за методологією архітек-
турних обмірів, показали:
- прив’язка на місцевості п’яти входів до печерного ансамблю виявила, що
внутрішній об’єм печерного ансамблю утворює в плані мегалітичний яйцепо-
дібний овал;
- входи № 3 і № 5, що знаходяться на протилежних боках печерного ансамб-
лю, розміщені на одній прямій, яка водночас є віссю симетрії досліджуваного
об’єму печерного ансамблю;
- вісь симетрії, що проходить через центри протилежних входів № 3 і № 5,
розміщена до напрямку північ-південь під кутом 23,5°. Це означає, що сонце
попадає точно в центр цих двох входів один раз на рік: у день весняного рівно-
дення – у центр входу № 3; у день осіннього рівнодення – у центр входу № 5;
- входи до печер (№ 5 і № 6), які знаходяться на різних боках схилу з мега-
літичним комплексом, орієнтовані вздовж однієї направляючої, яка розміщена до
напрямку північ-південь під кутом 60°. Як відомо, кут 60° у давньоєгипетсько-
му будівництві вважався «золотим кутом», адже, він є одним зі складових про-
порції «золотого перетину».
Отже, на підставі проведених автором досліджень за результатами прив’язки
входів до печер на місцевості спочатку був побудований західний пів-контур
печерного ансамблю, що височить на плато. Цей контур утворив дугу, яка нага-
дувала половину мегалітичної яйцеподібної фігури. Друга половина була емпі-
рично добудована, за аналогією та за симетрією, замкнувши внутрішній простір
печерного ансамблю (на той час (2002 р.) не досліджений) у вигляді мегалітичної
яйцеподібної фігури. Це і є одна зі складових «мегалітичної геометрії», відкритої
А. Томом [9], що однозначно й остаточно підтверджує походження досліджува-
ного об’єкту в Дністровському водосховищі, як мегалітичного комплексу.
281Праці Центру пам'яткознавста, вип. 18, К., 2010
Дослідження внутрішнього простору печерного ансамблю у 2008 р. –
знову-таки за методологією архітектурних обмірів – дозволили підтвердити його
структуру у вигляді мегалітичної яйцеподібної фігури. Вісь, яка проходить через
входи № 3 і № 5, є віссю симетрії суцільного наскрізного (через об’єм печерно-
го ансамблю) коридору, який, у свою чергу, з’єднує ці два протилежні входи й
ділить яйцеподібну фігуру внутрішнього простору печерного ансамблю на дві
рівні частини. І це був логічно продуманий крок будівничих печерного ансамб-
лю. Адже, як було зазначено вище, наскрізний коридор освітлювався сонячним
променем з різних боків двічі на рік.
Окрім того, другою основною планувальною віссю внутрішнього об’єму
печерного ансамблю є перпендикулярна першій вісь О1О2. Вона розміщена на
відстані 41 м від входу № 3, що складає 2\5 довжини коридору (остання сягає
близько 100 м). Вісь О1О2 одночасно повторює морфометрію геоструктури
плато, на якому розміщений печерний ансамбль. Адже напрямок геоструктури
плато рельєфно майже співпадає з напрямком схід-захід.
Подібний збіг в орієнтації й у планувальній структурі об’єму печерного
ансамблю не міг бути випадковим або природно-утвореним. Проведені за мето-
дологією архітектурних обмірів дослідження, змогли виявити закономірності,
які підтверджують давнє функціональне, прив’язане до астрономічних реперів,
культово-ритуальне пристосування скельно-вапнякового надповерхневого утво-
рення, яке було використане будівничими мегалітичного комплексу з максимально-
гармонійним вкрапленням його в оточуюче ландшафтне середовище.
Таким чином, під час побудови результатів обмірів стикаємося з мегалі-
тичною геометрією печерного ансамблю, яку свого часу запропонував А. Том
на підставі численних досліджень різних мегалітичних структур. Він виокре-
мив декілька типів мегалітичних яйцеподібних фігур, які будувалися за допомо-
гою трикутників Піфагора [9, с. 60–70]. Один із них – це І тип – коли спільним
у двох трикутників, що є основою побудови, є катет. Це найбільш розповсюдже-
ний тип яйцеподібних фігур у мегалітичному будівництві, який, безумовно, мав
не лише ритуальне призначення. Згадаємо форму земної кулі, а також багатьох
інших структур Всесвіту – це, як не дивно, яйцеподібний овал.
Побудувати таку фігуру надзвичайно просто. Периметр такої яйцеподіб-
ної фігури – це комбінація дуг трьох радіусів. Яйцеподібна фігура внутрішнього
простору печерного ансамблю мегалітичного комплексу в Дністровському водо-
сховищі також відноситься до цього І типу за А. Томом.
У даному випадку під час будівництва печерного ансамблю викона-
на первісна прив’язка до сторін світу (північ-південь), яка, у свою чергу, ство-
рює прив’язку до астрономічних явищ – весняного й осіннього рівнодення,
пов’язаних, безумовно, із землеробськими роботами (суцільний наскрізний
коридор, який пробивався у вапняковій монокліналії з початком будівництва вну-
трішньої структури, і слугував за вирішальну функціональну хорду в компози-
ційній будові печерного ансамблю).
Наступним кроком була прив’язка до морфометрії геоструктури плато, на
якому вирішили розмістити мегалітичну споруду багатофункціонального при-
значення: перпендикулярна до напрямку коридору вісь О1О2. Саме на цю вісь
«сідають» 2 трикутники Піфагора (зі співвідношенням сторін 3:4:5) – EBC та
282 ISSN 2078-0133
FBC – зі спільним катетом. Адже за їхньою допомогою і був побудований вну-
трішній простір печерного ансамблю у вигляді модулю мегалітичного будівни-
цтва – яйцеподібної фігури.
Радіально-камерне планування внутрішнього простору печерного ансамб-
лю – і це наступний крок побудови – прив’язується до гіпотенузи трикутників
EB, FB і до контуру яйцеподібного овалу об’єму печерного ансамблю загалом.
Структура побудови яйцеподібного овалу внутрішнього простору печерного
ансамблю, у свою чергу, створюється за допомогою комбінації дуг трьох радіу-
сів: BG; BH; CE1 (або CF1).
На думку автора даного дослідження, пристосування печерного ансамблю
у системі мегалітичного комплексу було багатофункціональним: астрономічним,
прив’язаним до певної соціальної й економічної діяльності; спершу – житло-
вим під час несприятливих кліматичних і екологічних умов існування; культово-
ритуальним, щоправда, незавершеним.
Окрім того, статус досліджуваного об’єкту як мегалітичного комплексу під-
тверджують елементи монументального наскельного та скульптурного мисте-
цтва, також приклади графіки на монолітах, які були детально досліджені авто-
ром у 2002–2004 роках [2, 3, 5]: наскальне монументальне мистецтво – скельний
барельєф «Птах»; барельєф чоловічої голови на верхній поверхні скелі з барельє-
фом «Птах»; незакінчена скульптура гігантської антропоморфної голови під ске-
лею з барельєфом «Птах»; моноліт із графічними знаками – петрогліфами.
Цікавими з цього приводу стають знахідки, виявлені під час шурфування
верхньої поверхні скелі з барельєфом «Птах».
Таким чином, з огляду на проведені багаторічні дослідження, зроблений
наступний висновок: мегалітичний комплекс у регіоні Дністровського водосхо-
вища, використовуючись поселенцями з 10 тис. до н.е., тим не менше не був
ними завершеним. Однак, він був застосований наступними поселенцями, аси-
мільованими південним етногенезом; до 3–2 тис. до н.е., коли був залишений
ними остаточно.
На підставі вищенаведеного необхідно прийти до розуміння, що досліджен-
ня культурно-природної формації, яка утворилася в регіоні Дністровського водо-
сховища як мінімум у верхньому палеоліті й проіснувала до епохи заліза, ство-
ривши передумови для утворення та розвитку сучасного українського етносу,
потребує ретельного й систематичного вивчення. Це у свою чергу вимагає ство-
рення рекреаційної охоронної зони в регіоні правого берегу Дністровського водо-
сховища (Чернівецька обл.). Інакше в недалекому майбутньому ми можемо наза-
вжди втратити цю давню й надзвичайно важливу сторінку нашої історії. Адже не
лише культурне, але й багатовікове природне середовище, яке утворилося в цьому
регіоні, буде знищене внаслідок активізації економічно виправданої господар-
ської, але руйнівної до пам’яток діяльності людини.
Джерела та література
1. Сиряміна Н. Мегалітичний комплекс на Середньому Дністрі: випадковість чи
закономірність // Вісник УТОПІК. – 2000. – № 2. – С. 62–67.
2. Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка
(далі – НБ ЛНУ), інв. № ІІІ/54120; Сиряміна Н. Звіт на дослідження доісторичної
283Праці Центру пам'яткознавста, вип. 18, К., 2010
пам’ятки епохи Неоліт-Бронза «Мегалітичний комплекс в околиці с. Комарів: скельно-
печерний ансамбль». – Львів, 2002.
3. Сиряміна Н. Мегалітичний комплекс на Дністровському Водосховищі: монумен-
тальне та наскельне мистецтво епохи Неоліту // Народознавчі зошити. – № 1–2. – Львів,
2004. – С. 116–123.
4. Сиряміна Н. Мегалітичний Комплекс на Дністровському Водосховищі: Мистецькі
аналогії мегалітичного будівництва // Народознавчі зошити. – № 1–2. – Львів, 2005. –
С. 150–156.
5. НБ ЛНУ, інв. № ІІІ/54123.
6. Сиряміна Н. Мегалітичний Комплекс на Дністровському Водосховищі: Локальна
гілка Трипільської художньої культури // Народознавчі зошити. – № 3–4. – Львів, 2007.
– С. 2–11.
7. Черниш О.П. Мустьєрські шари багатошарових палеолітичних стоянок Молодове
І та Молодове V // Матеріали дослідження з археології Прикарпаття, Волині. Вип. 3. –
Київ, 1961. – С. 3–21.
8. Мельник Е.Н. Следы мегалитических сооружений в отдельных местностях Южной
России // Труды 6-го Археологического съезда. – Т.1. – Одеса, 1886. – С. 103–135.
9. Вуд Дж. Солнце, Луна и древние камни. – М., 1981. – С. 11–97.
Сырямина Н.М. Мегалитический феномен мира: существует ли в Украине?
Представлена новая концепция мегалитического строительства, которая отвечает его
интеллектуальному наполнению в структурном единстве Вселенной. На примере много-
летних исследований автором строительно-художественных элементов Мегалитического
Комплекса на Днестровском водохранилище, становится очевидным, что «мегалитиче-
ского феномена» не существует. Мегалитическое строительство – его структурные геоме-
трические формы – является основным свидетельством существования высоко развитых
цивилизаций, при недостатке другого археологического материала. А следовательно, связь
поколений через тысячелетия состоялась, и должна продолжиться.
Ключевые слова: мегалитический феномен, мегалитическое строительство, мегали-
тический комплекс, пещерный ансамбль, мегалитическая геометрия, мегалитический мо-
дуль, яйцевидный овал, трипольская культура.
Syryamina N.M. Megalithic phenomenon of the world: does it exist in Ukraine?
Is presented a new concept, corresponding to intellectual contents in structured unity of Uni-
verse. On the base example of the annual researches of the constructions and Art of the Megalithic
Complex at the Dnister Reservoir, obviously, that «megalithic phenomenon» is not exists. The
structural geometric forms of the megalithic construction are basic certifi cate of the existence of
the developed civilizations, when lack of another archaeological materials.
Key words. Megalithic phenomenon, megalithic building, megalithic complex, ensemble of
caves, megalithic geometry, megalithic model, oval as egg, trypillian culture.
|