Хроніка: події з пам’яткознавства й музеєзнавства
Saved in:
| Published in: | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80024 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Хроніка: події з пам’яткознавства й музеєзнавства // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 18. — С. 289-296. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859951220727218176 |
|---|---|
| citation_txt | Хроніка: події з пам’яткознавства й музеєзнавства // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 18. — С. 289-296. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці Центру пам’яткознавства |
| first_indexed | 2025-12-07T16:17:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
ÕÐÎͲÊÀ: ÏÎIJ¯ Ç
ÏÀÌ’ßÒÊÎÇÍÀÂÑÒÂÀ
É ÌÓÇŪÇÍÀÂÑÒÂÀ
Барельєф загиблому Президентові Польщі Леху
Качинському відкрили в Одесі. Меморіальну дошку
встановили на початку вулиці, котра від 14 квітня 2010
р., відповідно до рішення Одеської міськради, носить
його ім’я. Приурочили урочисте відкриття пам’ятного
знаку до днів Польщі в Одесі.
Голос України, 29 травня 2010 року
Пам’ятник видатному землякові Петру Лебединцеву
відкрили у с. Зеленій Діброві Городищенського району
на Черкащині. На невеликій гранітній стелі викарбова-
ний портрет відомого історика, археолога й релігійно-
го діяча. Петро Гаврилович був видатним просвітите-
лем, відкривав зразкові церковно-приходські школи для
простого народу. Протягом 30 років він був протоієреєм
у Києво-Печерській лаврі, одним із засновників часо-
пису «Киевская старина». З нього М. Врубель малював
одного з апостолів. Установлений пам’ятник на місці,
де раніше була Миколаївська церква, яку 1879 р. збу-
дував сам П. Лебединцев. Спорудження церкви була
його подякою односельчанам, які колись зібрали гроші,
щоб він міг вступити до Богуславського духовного учи-
лища. Зі згадок, на навчання його відвозив сам Тарас
Шевченко, який тоді був кріпаком пана Енгельгардта. В
травні 1861 р. П. Лебединцев відслужив панахиду над
труною Кобзаря. Церкву зруйнували більшовики.
Голос України, 23 червня 2010 р.
У Донецьку з’явиться пам’ятник кіноперсона-
жеві з відомого радянського фільму. Його урочисто
відкриють соромливому страховому агентові Юрієві
Деточкину з легендарної комедії «Бережися автомобі-
ля». Він розгублено застиг на тротуарі з капелюхом і
пошарпаним шкіряним портфелем у руках. Персонаж
немов би задоволений, що поблизу немає слідчого
Подбєрьозовікова. Київський скульптор Ігор Макогон
«зловив» Ю. Деточкина не під час угону авто, а в робо-
Ðîçä³ë X
290 ISSN 2078-0133
чий час – на порозі чергового клієнта. Пам’ятник із бронзи виконаний «у люд-
ський зріст» і важить 350 кг.
Сегодня, 1 липня 2010 р.
Пам’ятник Тарасу Шевченку відкрито в Новомиргороді на Кіровоградщині.
Урочиста подія приурочена до святкування 270-річчя заснування райцентру.
Збудований пам’ятник Кобзареві за бюджетний кошт і на пожертвування гро-
мадян. Члени оргкомітету зі спорудження монументу після схвалення ескізів
пам’ятника, запропонованого черкаським скульптором Владиславом Димйоном,
бували в його майстерні. Такого зображення Т. Шевченка немає ніде у світі. На
нас дивився, ніби з відомого автопортрета, юний Шевченко. Він – у русі. Погляд,
звернений у майбутнє. Тут і символи – крило для польоту, кетяги калини. І навіть
є маршрут: з Моринців до Єлисаветграда.
Наше місто (Єлисаветград), 8 липня 2010 р.
Луцьк отримав ще один оригінальний музей – радіо та телебачення. Його
відкриття (5 липня) стало одним із етапів святкування 70-річчя обласної держав-
ної телерадіокомпанії. Тут зібрана монтажна та знімальна теле- і радіоапаратура,
магнітофони-«репортери» перших поколінь, радіоприймачі, які слухали ще наші
бабусі, десятки пристроїв і механізмів, без яких неможливо створити й видати в
ефір теле- і радіопередачі. Привернув увагу відвідувачів післявоєнного випус-
ку радіоприймач «Родина», струм для якого давала звичайна гасова лампа з наві-
шеним на неї енергогенератором. У музеї є кілька стендів, які розповідають про
журналістів, інженерів і техніків, котрі трудилися на Волинському радіо і телеба-
ченні в різні періоди.
Голос України, 16 липня 2010 р.
У Донецьку відкрився музей історії футбольного клубу «Шахтар».
Символічну червону стрічку на вході перерізали президент клубу, народний
депутат України Рінат Ахметов, тренер команди Мірча Луческу та ветеран «гір-
ників» Михайло Соколовський. У музеї 5 історичних залів, 3 розважальні зали
та кінотеатр. На стендах представлена форму гравців, фотографії, документи,
починаючи з 1936 р., коли була створена команда.
Голос України, 17 липня 2010 р.
У с. Ольгопіль Чечельницького району на Вінничині урочисто відкрили
пам’ятник Олександрові Сергійовичу Пушкіну. Для натхнення місцевому скуль-
пторові Миколі Крижановському вистачило кількох рядків з вірша поета, що їх,
як стверджують місцеві дослідники старовини, було знайдено в архівах. «Ай да
Ольгополь! Здесь ось кареты я сломал. Да сто рублей еще спустил в картиш-
ки», – згадує Пушкін село, де він проїздом побував у 1822 р. по дорозі до Одеси.
М. Крижановський зобразив поета у бронзі. В одній руці він тримає колесо з
написом «Одеса–Ольгопіль–Тульчин», а в другій – колоду карт. Утім, мешканці
села переконані, що О.С. Пушкін заслуговує на більшу повагу не тільки за згаду-
вання Ольгополя, але, насамперед, за свою багатогранну творчість.
Голос України, 21 липня 2010 р.
291Праці Центру пам'яткознавста, вип. 18, К., 2010
У сквері «Водойма» Кам’янця-Подільського відкрили Камінь кохання з
Кани Галілейської. Такий символ поки-що встановили лише в трьох містах
України: Одесі, Сквирі й Івано-Франківську. Своєї черги чекає ще 21 місто. За
біблійною легендою саме в галілейському містечку Кана Ісус Христос благосло-
вив першу пару християн на шлюб. Відтоді до каменя, де це сталося, приходять
люди, щоб повідати про кохання своїй «половинці», сфотографуватися в день
весілля, обмінятися клятвами й обручками.
Голос України, 21 липня 2010 р.
Видатна українська оперна співачка Соломія Крушельницька постала в
бронзі. Висота пам’ятника 3,8 м, вага – 3,5 т. Автори монумента – скульптори
Володимир Стасюк, брати Андрій та Володимир Сухорські, архітектор Ізабелла
Ткачук і тернопільські митці Данило Чепіль й Анатолій Водоп’ян. У міській раді
пишаються тим, що це – перший у світі пам’ятник оперній примі на повний
зріст. Кошти на встановлення скульптури та благоустрій площі довкола неї (а це
близько 2 млн. грн.) виділили з міської казни. Досі були лише погруддя співачки
у Львові та в Мілані, де вона виступала в театрі «Ла Скала».
Голос України, 26 липня 2010 р.
У Державному архіві Кіровоградської області представники Посольства
Російської Федерації в Україні урочисто передали копії документів з архіву
зовнішньої політики Російської імперії, що стосуються Новосербського корпу-
су та фортеці Святої Єлисавети. Присутні оглянули виставку архівних докумен-
тів і матеріалів «Державний архів Кіровоградської області – невичерпна скарб-
ниця з історії краю».
Голос України, 26 липня 2010 р.
Колекцію Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника попо-
внить цікавий експонат – язичницький ідол, якого знайшли в лісі біля с. Пижівка
Новоушицького району. До слова, це місце було нанесене на карту ще на почат-
ку ХХ ст. відомим подільським краєзнавцем Юхимом Сіцінським. Нинішня
«прописка» пам’ятки в лісі, швидше за все, – не початкова її «адреса». Поруч
зі святинею немає культових поховань, ні слідів капища. Про «переїзд» можуть
свідчити й пошкодження. Науковці припускають, що ідол постраждав від рук
варварів десь 70 років тому: йому відбили голову. У відділі археології музею
вже є ідол із с. Калюс цього самого району. Територія над Дністром була в давні
часи багата на слов’янські капища. Пижівський ідол має висоту 3,5 м., ширина
каменю, з якого його витесано, – 40 см, товщина – 25 см. Науковці вважають,
що ідола могли витесати й установити або в ранньослов’янський (ІІ–V ст. н. е.),
або у скіфський (VІІ–ІV ст. до н.е.) час.
Голос України, 27 липня 2010 р.
У с. Антонівка Володимирецького району на Рівненщині з’явився музей
поліської вузькоколійної залізниці – найдовшої вузькоколійки в Європі. Музей від-
критий під час першого регіонального етно-тур-фестивалю «Бурштиновий шлях»,
завданням якого стала популяризація привабливості поліського краю для розви-
тку «зеленого» туризму. Головна цікавинка проекту – потяг, що курсує за маршру-
292 ISSN 2078-0133
том Антонівка–Зарічне. Його називають по-різному: хто «поліським трамваєм», хто
«поїздком», а хто і «кукушкою» (від колишнього номера КУ-2). Завдяки цьому марш-
руту довжиною 106 км можна побачити дивовижні краєвиди Полісся. Відкриття
музею має на меті пожвавлення розвитку туризму. А ще музей став цінним у краєз-
навчому аспекті – адже тут зібрана історія, пов’язана не тільки з долею вузькоколій-
ки, але й із багатовіковою долею поліщуків, корінного населення Полісся.
Голос України, 28 липня 2010 р.
У Чигирині відбувся восьмий Всеукраїнський симпозіум гончарного мисте-
цтва, в якому взяли участь понад 20 відомих керамістів з усіх куточків України.
Майстри народного мистецтва виготовляли посуд і начиння для відновлюваної рези-
денції Богдана Хмельницького. Частина створених виробів поповнила фонди музею
великого гетьмана-державника, а також реалізована на ярмарку. Разом із гончарями
працювали майстри петриківського розпису та різьбярства. Зокрема, відомий май-
стер по дереву А. Каменецький з Вінниччини виготовив для гетьманської резиденції
розкішне крісло з ясена, стилізоване під раннє українське бароко ХVІІ ст.
Голос України, 3 серпня 2010 р.
Відтепер відвідати Хмельницький обласний художній музей можна, не
виходячи з дому. Його співробітники завершили створення власного інтернет-
сайта. За допомогою комп’ютера можна дізнатись про музей і, навіть, перегляну-
ти його колекцію. Поки в електронному варіанті представлені лише зразки живо-
пису, проте, робота над поповненням інтернет-сторінки триває. У спеціальному
розділі розміщені зображення вибраних творів й іменний покажчик художників,
чиї картини зберігаються у фондах музею.
Голос України, 7 серпня 2010 р.
У Хмельницькій області поблизу Кам’янець-Подільської фортеці на три-
метровій глибині археологи під керівництвом кандидата історичних наук Л.І.
Виногродської знайшли дорогу ХІV ст. Дорога вела з напільного боку мису, повз
східну стіну фортеці до Лянскорунської вежі. Крім того, науковці виявили й арте-
факти давньоруського часу, чорноліської й трипільської культур – здебільшого,
фрагменти посуду.
Голос України, 18 серпня 2010 р.
У с. Угорники, що на території Івано-Франківської міськради, відкритий
пам’ятник авторові заповідей українського націоналіста. Один із визначних іде-
ологів ОУН Степан Ленкавський є автором «Декалогу», або «Десяти заповідей
українського націоналіста», який став морально-етичним кодексом для сотень
тисяч учасників національно-визвольної боротьби; його ревно дотримувався й
сам автор. До воскресіння історичної постаті доклав чимало зусиль кандидат
історичних наук, депутат обласної ради Олександр Сич, який уже видав три томи
праць, віднайдених у закордонних архівах. Ініціативу сільської громади щодо
спорудження пам’ятника землякові у сквері його імені втілив у бронзі лауреат
Шевченківської премії скульптор Василь Вільшук.
Голос України, 27 серпня 2010 р.
293Праці Центру пам'яткознавста, вип. 18, К., 2010 293
Рівненщина славиться покладами бурштину, тому в обласному центрі від-
критий Бурштиновий музей. Розташовано його в двох кімнатах, де представлені
ювелірні вироби та картини, унікальні злитки бурштину, знайдені в цьому краї.
Прикрашають музей також одяг і взуття, оздоблені цим каменем.
Голос України, 27 серпня 2010 р.
Над створенням меморіальної дошки Г. Артинову у Вінниці працювали скуль-
птур Ю. Козерацький і архітектор О. Коротких. Її встановлено на одному з будин-
ків на вулиці, названій на честь Г. Артинова. «Ми відійшли від усталеного шабло-
ну, коли дошку роблять у вигляді портрета, – каже Ю. Козерацький, – і відтворили
в мініатюрі найбільш яскраві роботи архітектора Артинова. Звернули увагу на те,
що всі його споруди збудовані з відчуттям ритму та пропорцій. Тому дуже відпові-
дально ставились до відображення кожного елементу архітектурних пам’яток, які
має Вінниця завдяки її першому архітектору». Талановитий зодчий спроектував у
Вінниці й першу багатоповерхівку – шестиповерховий будинок із ліфтом, зведений
у 1912 р. (до речі, нині ліфта там уже давно немає). Загалом збереглося 30 будівель,
які проектував Г. Артинов за його перебування на посаді архітектора Вінниці з 1900
до 1919 р. Він також брав участь у проектуванні водогону й електричних ліній. Не
обійшлося без нього й під час прокладення трамвайної колії в 1913 р. На вшану-
вання пам’яті архітектора, про якого в радянський час навіть не згадували, відкри-
та фотовиставку «Вінниця очима Артинова, Артинов очима вінничан». Випущений
ілюстрований буклет із зображенням архітектурних творів майстра, бібліографіч-
ний покажчик. Помер творець архітектурного обличчя Вінниці від тифу 9 грудня
1919 р., на жаль, місце його поховання невідоме.
Голос України, 31 серпня 2010 р.
На колишній території «Вервольфу» відкрили музей військової техніки. Більше
десяти автомобілів періоду ІІ Світової війни, а також мотоцикли та німецький танк
«Тигр» представлені на території колишньої ставки Гітлера під Вінницею. Тут від-
крита музейну експозицію історії минулої війни. Її головні експонати – техніка. Крім
того, зібрані зразки зброї, документи, фотографії, обмундирування й інші речі учас-
ників війни. Серед експонатів можна побачити макети танків, а також макет терито-
рії ставки Гітлера із зазначенням будівель і об’єктів, які знаходилися тут під час війни.
Експозиційний комплекс відкритий зусиллями ентузіастів, зокрема, О. Стрембіцького,
керівника громадської організації реплікарних і спортивних автомобілів, С. Гребеня,
керівника військово-історичного клубу «Музей слави», Ю. Савельченка, керівни-
ка клубу антикварних і спортивних автомобілів, а також приватного підприємця
В. Суржикова. Після відкриття експозиції учасники військово-історичних клубів з
Києва, Вінниці, Львова та Хмельницького, перевдягнувшись в обладунки часів війни,
відтворили один із боїв із застосуванням артилерії та техніки.
Голос України, 31 серпня 2010 р.
Меморіальний знак борцям за УНР відкрито в с. Матвіївка Чигиринського
району на Черкащині. Виступаючи на урочистому мітингу, відомий письменник-
дослідник Української національно-визвольної революції ХХ ст. Роман Коваль
294 ISSN 2078-0133
навів документальні свідчення того, що в 1918–1922 роках чоловіки с. Матвіївка
й інших сіл Чигиринського повіту масово брали участь у боротьбі проти черво-
ної окупації. Понад 300 повстанців цього козацького поселення полягли за омрі-
яну самостійну Україну.
Голос України, 8 вересня 2010 р.
Пам’ятник загиблим лицарям УНР та отаманові Степової дивізії, а згодом
Головному отаманові Холодного Яру Костю Степовому-Блакитному (Пестушку) від-
критий на його батьківщині – в с. Ганнівка Петрівського району, що на Кіровоградщині.
Майже два десятиріччя «літературний отаман», президент історичного клубу
«Холодний Яр» Роман Коваль звертається своїми книжками, радіопередачами, доку-
ментальними телефільмами, статтями з пристрасним закликом до співвітчизників.
Щороку в легендарному урочищі Холодний Яр, Вінниччині та Кіровоградщині –
скрізь, де велася запекла боротьба за Українську Народну Республіку, відбуваються
масові вшанування загиблих отаманів, козаків-повстанців.
Голос України, 8 вересня 2010 р.
Музей-фотостудія відкрита у Хмельницькому. Серед його експонатів – близь-
ко півтисячі фотоапаратів, що були випущені у ХІХ – на початку ХХ ст. Також тут
можна побачити світлини старого Проскурова, зроблені цією технікою. На вистав-
ці вперше представлені роботи фотомайстра Лобановського, котрий у 1894 р. від-
крив у цьому, натоді провінційному містечку свій фотосалон. Музей одночасно
виконує роль виставкового салону, де вже представлені роботи хмельницьких май-
стрів; і навчальної студії, де мистецтво фотографії опановуватимуть юні шануваль-
ники цієї справи.
Голос України, 9 вересня 2010 р.
Алею Героїв урочисто відкрито у Новоазовську під час святкування річни-
ці визволення Донбасу від німецько-фашистських загарбників. Тепер у централь-
ному сквері з’явилися пам’ятні знаки на честь земляків, які уславили рідний край
трудовими та військовими подвигами. Серед них – чотири Герої Радянського
Союзу та одинадцять Героїв Соціалістичної Праці. Проект спорудження Алеї став
переможцем першого етапу обласного конкурсу міні-проектів місцевого розвитку
й отримав гроші від Донецької обласної ради. Ідея створення пам’ятної алеї нале-
жить ветеранам. Утілювати задум допомагали краєзнавці, школярі, представники
громадськості. Фінансову та організаційну підтримку надали місцева влада й під-
приємці. В церемонії відкриття Алеї взяли участь родичі героїв, чиї імена увічне-
ні на меморіальних плитах.
Голос України, 15 вересня 2010 р.
У Шабелянському лісі, що на Вінниччині, відновлені 5 фронтових земля-
нок. У них створений музей партизанської слави. У роки ІІ Світової війни тут
базувалася друга Українська партизанська бригада. Прізвища партизанів викар-
бовані на меморіальних плитах, установлених поруч із монументом на великій
галявині. 17 колишніх партизанів-підпільників з нагоди Дня партизанської слави
запросили на зустріч із студентами Вінницького кооперативного інституту.
Голос України, 15 вересня 2010 р.
295Праці Центру пам'яткознавста, вип. 18, К., 2010 295
Регіональний ландшафтний парк місцевого значення «Повітроплавальний
комплекс «Узун-Сирт», гора Климентьєва» створений на території Кримського
півострова. Загальна площа парку становить 840 га, при цьому охоронна зона
встановлена загальною площею 34 га. Причина такого рішення – важливе еко-
логічне та культурно-історичне значення району, висока концентрація рідкіс-
них та ендемічних видів рослин і тварин, наявність геологічних й історико-
археологічних об’єктів.
Голос України, 24 вересня 2010 р.
На будинку, що на вул. Соборній у Сумах відкрита меморіальна дошка на
честь повітряного аса періоду ІІ Світової війни, Героя Радянського Союзу Федора
Дудника (1910–1986). Тут він мешкав останні роки свого життя. Нещодавно гро-
мадськість краю відзначила 100-річчя від дня народження славетного земля-
ка. Ф. Дудник залишив власну яскраву сторінку у воєнному літописі. Бойовий
льотчик, штурман ланки 5-го авіаполку важкої авіації, брав участь в обороні
Києва, Москви, Ленінграда, боях на Курській дузі, визволяв Болгарію, Угорщину,
Румунію, Польщу, Чехословиччину, штурмував Берлін. Окрім Зірки Героя, удо-
стоєний орденів Леніна, Червоного Прапора, Вітчизняної війни І ступеня, бага-
тьох медалей. Після війни вів активну виховну роботу серед молоді, обирав-
ся депутатом. З ініціативою встановити меморіальну дошку виступив Сумський
міський історичний клуб імені Булатовича.
Урядовий кур’єр, 14 жовтня 2010 р.
Міністр культури і туризму Михайло Кулиняк узяв участь у церемонії пере-
дачі історичних реліквій епохи раннього християнства, які майже 50 років перебу-
вали в Росії, до Національного заповідника «Херсонес Таврійський». Фрагменти
двох християнських надгробків VІ–VІІ ст., знайдених на території Херсонеса
в 1896 та 1904 р., тривалий час прикрашали експозицію Музею історії релігії
в Санкт-Петербурзі. Під час урочистостей між Державною службою з питань
національної культурної спадщини Міністерства культури і туризму України й
Інститутом класичної археології Техаського університету (США) був підписаний
документ, який передбачає створення умов для збереження спадщини «Херсонеса
Таврійського» та розвитку заповідника як культурного, наукового і туристичного
центру найвищого світового рівня.
Урядовий кур’єр, 15 жовтня 2010 р.
У Дніпропетровському історичному музеї ім. Яворницького вперше в
Україні була відкрита виставка для людей із вадами зору. Відвідувачі музею із
завзяттям торкаються стародавніх експонатів. Мало того, ось хлопець бере різак
доби палеоліту й пробує ним різати. Дивина, але музейні співробітники дивляться
на все це з усмішкою й не роблять жодному «нахабному» екскурсанту зауважень.
Адже експонати цієї незвичайної експозиції саме розраховані на таке з ними пово-
дження. Виставка «Заняття стародавньої людини», що упродовж місяця діятиме
в музеї, – перша ластівка проекту «Рівні можливості». Загалом на виставці пред-
ставлені 150 експонатів – копій доісторичних знарядь праці з каменю, керамі-
ки, різноманітні вироби з глини, залізна зброя, релігійні приладдя. Поряд із кож-
ним експонатом розміщено інформацію, виконану шрифтом Брайля. Ідея проекту
296 ISSN 2078-0133
належить науковій співробітниці відділу археології музею, студентці історично-
го факультету Дніпропетровського національного університету К. Мінаковій, яку
підтримали керівництво та співробітники музею.
Урядовий кур’єр, 22 жовтня 2010 р.
У Тернополі на бульв. Шевченка біля Драматичного театру відкрили пам’ятник
бджілці-трудівниці. Бронзова скульптура має 2,5 м у висоту й нагадує медові соти
з бджілкою, поряд якої іскриться-стікає бурштинова крапля. Один із сотів – порож-
ній. Бджілці ще належить її заповнити. Ідея встановити пам’ятник зародилася кіль-
ка років тому у бджолярів, але засоби вдалося зібрати тільки зараз.
Блик.UA (www.blik.ua), 26 жовтня 2010 р.
Ужгород прикрасили пам’ятником ліхтарникові. Його прототип Дядько
Коловши – справжній місцевий житель. Протягом 40 років цей ужгородець
вручну запалював старі електричні ліхтарі, які знаходилися в центрі міста. На
бруківці, під ліхтарем, один із атрибутів його трудової діяльності – валізка, з
якої виглядають книги та газети. Як відомо, дядько Коля був дуже начитаним!
Блик.UA (www.blik.ua), 26 жовтня 2010 р.
У Харкові з’явився пам’ятник студенту-програмісту, завдяки зібраним
колективом Харківського національного університету радіоелектроніки пожерт-
вам у сумі майже півмільйона гривень. Установили його біля центрального входу
до цього одного з найбільш престижних вищих навчальних закладів України.
Приводом став черговий рік народження університету, який традиційно святку-
ють у жовтні. Цей рік був ювілейним – 80-им. Скульптурна композиція, що скла-
дається зі студента, який сидить на лавці з ноутбуком на колінах і великою сумкою
з логотипом ХІРЕ, виконана з бронзи у класичному стилі. Її автори – Роман Блажко
та Віктор Гончаренко – створили образ вітчизняного Біла Гейтса зі скуйовдженим
волоссям і мрійливо-задумливим поглядом. Хто знає, можливо, саме він затьма-
рить «Microsoft» і створить ще могутнішу багатомільярдну корпорацію в Україні.
Урядовий кур’єр, 3 листопада 2010 р.
У межах перебування в м. Ніжині Чернігівської обл. польської делегації, до
якої входили генеральний консул Республіки Польщі Рафаїл Вольські, міністр
посольства Республіки Польща в Україні з питань економіки та інвестицій
Анджей Грабовські й інші офіційні особи, 22 листопада 2010 р. був урочисто
відкритий меморіальний знак на місці колишнього Католицького кладовища –
одного з найстаріших місць поховань у Ніжині. Меморіальний знак представляє
собою стилізований надгробок із пласкою стелою-мацевом на двоступінчатій
базі (весь пам’ятний знак виготовлений із чорного граніту). Пам’ятник був
виготовлений на замовлення й за фінансування посольства Республіки Польща
в Україні та за сприяння ніжинського польського культурно-просвітницького
товариства «Aster» (голова Ф.Ф. Бєлінська).
Вісті (Ніжин), 26 листопада 2010 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-80024 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0133 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:17:07Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | 2015-04-09T15:53:49Z 2015-04-09T15:53:49Z 2010 Хроніка: події з пам’яткознавства й музеєзнавства // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 18. — С. 289-296. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80024 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Хроніка: події з пам’яткознавства й музеєзнавства Хроніка: події з пам’яткознавства й музеєзнавства Article published earlier |
| spellingShingle | Хроніка: події з пам’яткознавства й музеєзнавства Хроніка: події з пам’яткознавства й музеєзнавства |
| title | Хроніка: події з пам’яткознавства й музеєзнавства |
| title_full | Хроніка: події з пам’яткознавства й музеєзнавства |
| title_fullStr | Хроніка: події з пам’яткознавства й музеєзнавства |
| title_full_unstemmed | Хроніка: події з пам’яткознавства й музеєзнавства |
| title_short | Хроніка: події з пам’яткознавства й музеєзнавства |
| title_sort | хроніка: події з пам’яткознавства й музеєзнавства |
| topic | Хроніка: події з пам’яткознавства й музеєзнавства |
| topic_facet | Хроніка: події з пам’яткознавства й музеєзнавства |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80024 |