Пам’яткознавство на Донбасі
Рецензія на книгу: Принь О.В. Літопис охорони культурної спадщини
 в Україні 1945–1991 років (за матеріалами Донецької
 та Луганської областей). – Луганськ: РВВ ЛДУВС
 ім. Е.О. Дідоренка, 2010. – 336 с....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80187 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Пам’яткознавство на Донбасі / В.В. Ластовський // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 293-295. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860002057700769792 |
|---|---|
| author | Ластовський, В.В. |
| author_facet | Ластовський, В.В. |
| citation_txt | Пам’яткознавство на Донбасі / В.В. Ластовський // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 293-295. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці Центру пам’яткознавства |
| description | Рецензія на книгу: Принь О.В. Літопис охорони культурної спадщини
в Україні 1945–1991 років (за матеріалами Донецької
та Луганської областей). – Луганськ: РВВ ЛДУВС
ім. Е.О. Дідоренка, 2010. – 336 с.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:36:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
293Праці Центру пам'яткознавста, вип. 19, К., 2011
В.В. ЛАСТОВСЬКИЙ
Пам’яткознавство на Донбасі
(Рец на кн..: Принь О.В. Літопис охорони куль-
турної спадщини в Україні 1945-1991 років
(за матеріалами Донецької та Луганської
областей). – Луганськ: РВВ ЛДУВС
ім. Е.О. Дідоренка, 2010. – 336 с.)
Упродовж років незалежності України не вщухають розмови та дебати з приво-
ду стану й перспектив охорони культурної спадщини. Розгляд цієї тематики супро-
воджується протистоянням інтересів цілого ряду суб’єктів права: громадян, орга-
нізацій, підприємств і адміністративних установ. І в цьому чи не найголовніша
специфіка сучасного розвитку пам’яткознавства. Вочевидь, звернення до досвіду
минулих поколінь (у т.ч. до радянського періоду) ніколи не буде зайвим, особли-
во, коли мова йде про збереження того, що залишилося та фіксацію того, що було
відоме у ще не досить давні часи. Саме з цієї точки зору значний інтерес представ-
ляє наукова монографія Олександра Приня, в основу якої була покладена його кан-
дидатська дисертація.
За основу дослідження слугував той період СРСР, який характеризується цілою
низкою політичних, соціально-економічних і культурних процесів, що в кінці кінців
призвели до розпаду держави – з 1945 до 1991 р. Водночас, на думку автора, саме
цей період дає підстави для роздумів з приводу «аналізу позитивних і негативних
процесів у сфері державного управління охороною культурної спадщини» (с. 6).
Структурно монографія складається із передмови, 5 розділів, післямови, спис-
ку використаних джерел і додатків.
Передмова (с. 5–11) має загальний характер і визначає актуальність даної робо-
ти, її мету, завдання, новизну, зв’язок із науковими програмами і темами тощо. Тут-
таки обґрунтовується регіональний аспект вивчення проблеми. При цьому дослід-
ник відштовхується від думки, що «жодна країна не забезпечує в повній мірі потре-
бу фінансування охорони пам’яток за рахунок бюджету. Значну допомогу тут нада-
ють територіальні громади, великі підприємства, меценати, громадські організації
та не байдужі до надбань культурної спадини пересічні громадяни» (с. 5).
Розділ 1 «Історіографія, джерельна база та методологічні основи досліджен-
ня» (с. 12–45) розкриває перед читачем передумови проведення автором даного
дослідження, в основі якого покладено вивчення автором значної кількості науко-
вої літератури й документів (як опублікованих, так і неопублікованих) і застосу-
вання загальних та спеціальних методів.
Розділ 2 «Діяльність державних органів влади із забезпечення розвитку системи
охорони культурної спадщини у Донбасі в 1945–1991 рр.» (с. 46–121) розкриває перед
нами процес повоєнного відновлення та формування пам’яткоохоронної системи
впродовж 1945–1952 років, подальше її становлення (1953–1965 роки) та розбудову.
294 ISSN 2078-0133
Розділ 3 «Пам’яткоохоронна діяльність Українського товариства охорони
пам’яток історії та культури у Донбасі в 1965–1991 рр.» (с. 122–158) представляє
собою детальне вивчення діяльності УТОПІК на території Донбасу, визначення
його місця в державній системі охорони пам’яток.
Розділ 4 «Роль наукових установ, вищих навчальних закладів та музеїв у про-
веденні пам’яткоохоронних заходів на об’єктах археології у Донбасі в 1945–1991
рр.» (с. 159–193) зосереджується головним чином на проведенні рятівних археоло-
гічних експедицій Інституту археології АН УРСР на промислових новобудовах й
об’єктах меліорації, діяльності краєзнавчих музеїв і вищих навчальних закладів.
Розділ 5 «Формування регіональної системи охорони культурної спадщини
мовою офіційних документів 1945–1991 років» (с. 194–274) містить у собі тек-
сти документів, виданих центральними та місцевими органами влади. Подаючи
їх, автор намагався зберегти їх орфографію та пунктуацію. Всього представлено
24 нормативні акти. Серед них: постанова РНК УСРС і ЦК КП(б)У від 6 грудня
1945 р. №1976 «Про заходи впорядкування стану пам’яток культури, старовини і
природи на території УРСР», постанова Ради Міністрів УРСР від 30 грудня 1948
р. №3076 «Про заходи щодо поліпшення охорони пам’яток культури на території
УРСР». Проте, все ж, основний масив склали документи органів влади Донецької
та Луганської областей про взяття на облік пам’яток, їх охорону тощо.
У Післямові (с. 275–279) сформульовані головні висновки, до яких прийшов
дослідник у процесі своєї роботи над монографією. Найважливішим із них є наго-
лос на визначальній ролі у збереженні пам’яток все ж таки не держави, а громад-
ськості (у формі місцевих осередків Українського товариства охорони пам’яток
історії та культури) та науковців (археологів, музейних співробітників, викладачів).
У Додатках (с. 322–333) автор розмістив перелік організаційно-розпорядчих
рішень регіональних органів влади (постанови, рішення, розпорядження та нака-
зи), ухвалених упродовж 1945–1991 років.
Щодо списку використаних джерел і літератури, то він є вельми поважним і
нараховує 422 бібліографічні позиції. Серед значної кількості монографій і статей,
автором були також використані й неопубліковані документи з архівів Донецької
та Луганської областей, Інституту археології НАН України, Центрального держав-
ного архіву вищих органів влади та управління України.
Інформативність цієї праці очевидна. І саме вона спонукає до певних розду-
мів і визначення перспективи для майбутніх досліджень. Зокрема, більше б хоті-
лося побачити в книзі матеріалу та думок з приводу ідеологічного навантажен-
ня на пам’яткоохоронну діяльність за радянської влади. Адже саме цей аспект і
був визначальним у становленні та розвитку радянської пам’яткоохоронної сис-
теми. Натомість автор усі недоліки цієї системи перевів у суто технічну площину
– на відомче розмежування, відсутність науково обґрунтованих критеріїв оцінки
пам’яток і теоретичної розробки питань їх обліку (с. 121).
Уплив же політичної складової фактично залишився поза межами досліджен-
ня. Щоправда, у певних моментах дослідник цю проблему, звичайно, зачіпає
(напр. див.: с. 137, 156–157), але розгляд її має побіжний характер, тоді як у реаль-
295Праці Центру пам'яткознавста, вип. 19, К., 2011
ності вона мала визначальний вплив на діяльність як державних органів, так і гро-
мадських структур, зокрема УТОПІК, у цій сфері.
Певним перебільшенням з боку автора можна вважати його тверджен-
ня про створення УТОПІК з огляду на «настрої опозиції» (с. 156), оскільки ні з
юридично-правової, ні з фактично-політичної сторони опозиції як такої на тери-
торії СРСР в той час не існувало.
На особливе схвалення заслуговує розгляд дослідником розвитку такої особли-
вої сфери наукових досліджень і пам’яткоохоронної діяльності як «рятівна архе-
ологія» (с. 159–176). Адже цей напрям з’явився в радянський час, у специфічних
умовах, під тиском відповідних обставин – наступу індустріалізації й запроваджен-
ня інтенсивних технологій у сільськогосподарській сфері. При цьому цілком вірно
відзначено автором монографії вибірковий характер цього процесу та відсутність
планомірної системи охоронних археологічних робіт. На нашу думку, рятівна архе-
ологія, її розвиток, особливості, здобутки та негативні прояви й наслідки заслуго-
вують на більш детальне вивчення з боку науковців у майбутньому.
У цілому ж, робота вдалася. Треба відзначити її інформативну насиче-
ність і деталізацію. Це дослідження дасть можливість не лише науковцям, але
й управлінцям державного апарату врахувати помилки та здобутки радянської
пам’яткоохоронної системи. Адже сучасна пам’яткоохоронна система України
базується на тій, що була створена і розвинена в СРСР. Наше ж завдання – створи-
ти нову, більш ефективну національну систему охорони культурної спадщини.
Н.О. ГАВРИЛЮК
Колективний портрет краєзнавців
на тлі суворої епохи
Рец. на кн.: Севастьянов А.В. Десять лет на
службе краеведения: Российское общество по
изучению Крыма (1922–1932) / А.В. Севастья-
нов / Под ред. А.А. Непомнящего; Центр
памятниковедения НАН Украины и УООПИК.
– К.; Симферополь, 2010. – 256 с. – (Серия:
«Биобиблиография крымоведения; вып. 13»).
Жодна серйозна сучасна наукова праця з питань кримознавства не може вважа-
тися повноцінною, якщо в ній відсутні посилання на праці серії «Біобібліографія
кримознавства», що видається у Сімферополі з 2004 р. під редагуванням про-
фесора Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського, доктора
історичних наук Андрія Анатолійовича Непомнящого. Вже 7 років увесь краєз-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-80187 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0133 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:36:20Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Ластовський, В.В. 2015-04-13T16:36:32Z 2015-04-13T16:36:32Z 2011 Пам’яткознавство на Донбасі / В.В. Ластовський // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 293-295. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80187 Рецензія на книгу: Принь О.В. Літопис охорони культурної спадщини
 в Україні 1945–1991 років (за матеріалами Донецької
 та Луганської областей). – Луганськ: РВВ ЛДУВС
 ім. Е.О. Дідоренка, 2010. – 336 с. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Рецензії, дискусійні проблеми, гіпотези, повідомлення Пам’яткознавство на Донбасі Article published earlier |
| spellingShingle | Пам’яткознавство на Донбасі Ластовський, В.В. Рецензії, дискусійні проблеми, гіпотези, повідомлення |
| title | Пам’яткознавство на Донбасі |
| title_full | Пам’яткознавство на Донбасі |
| title_fullStr | Пам’яткознавство на Донбасі |
| title_full_unstemmed | Пам’яткознавство на Донбасі |
| title_short | Пам’яткознавство на Донбасі |
| title_sort | пам’яткознавство на донбасі |
| topic | Рецензії, дискусійні проблеми, гіпотези, повідомлення |
| topic_facet | Рецензії, дискусійні проблеми, гіпотези, повідомлення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80187 |
| work_keys_str_mv | AT lastovsʹkiivv pamâtkoznavstvonadonbasí |