М.В. Закревський – автор першої енциклопедії пам’яток історії Києва
У статті розповідається про складний життєвий і науковий шлях видатного українського історика й етнографа М.В. Закревського, що ы 1868 р. видав книгу «Описание Киева», яка представляє собою енциклопедію пам’яток історії Києва. М.В. Закревський був не тільки учнем Київської гімназії, в якій викладав...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80193 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | М.В. Закревський – автор першої енциклопедії пам’яток історії Києва / В.М. Погорілий // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 159-165. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859545979887288320 |
|---|---|
| author | Погорілий, В.М. |
| author_facet | Погорілий, В.М. |
| citation_txt | М.В. Закревський – автор першої енциклопедії пам’яток історії Києва / В.М. Погорілий // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 159-165. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці Центру пам’яткознавства |
| description | У статті розповідається про складний життєвий і науковий шлях видатного українського історика й етнографа М.В. Закревського, що ы 1868 р. видав книгу «Описание Киева», яка представляє собою енциклопедію пам’яток історії Києва. М.В. Закревський
був не тільки учнем Київської гімназії, в якій викладав «перший історик і археолог Києва» М.Ф. Берлінський, але і продовжувачем його наукового дослідження історії Києва. М.В. Закревський також займався збиранням українських пісень, дум, прислів’їв.
В статье изложена жизненная и научная биография выдающегося украинского историка и этнографа Н.В. Закревского, который в 1868 г. издал книгу «Описание Киева», представлявшую энциклопедию памятников историю Киева. Н.В. Закревский был не
только учеником Киевской гимназии, в которой преподавал «первый историк и археолог
Киева» М.Ф. Берлинский, но и продолжателем его научного исследования истории Киева.
Н.В. Закревский занимался также собиранием украинских песен, дум, пословиц.
The article contains materials on lifelong and scientifi c biography of an outstanding Ukrainian
historian and ethnographer N.V. Zakrevskiy who published his book «Description of Kyiv»
in 1868. The book was an encyclopedia of Kyiv monuments of history. Not only N.V. Zakrevskiy
was a student of the First Kyiv Gymnasium where «fi rst Kyiv historian and archaeologist» M.F.
Berlinskiy lectured, but also Berlinskiy’s successor of his scientifi c research of Kyiv history. N.V.
Zakrevskiy also worked on collecting Ukrainian songs, ballads, proverbs.
|
| first_indexed | 2025-11-26T01:42:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
159Праці Центру пам'яткознавста, вип. 19, К., 2011
Непомнящий А.А. Микола Ернст і Микола Рєпніков: до історії одного конфлікту
До наукового обігу вводяться невідомі раніше матеріали щодо археолога Миколи Ерн-
ста – визначного музеєзнавця, організатора пам’яткоохоронної справи в Криму. Розвідка
є цікавим джерелом для вивченні науки на території Кримського півострову в 20-х роках
ХХ ст., зокрема – т.зв. готської проблеми.
Ключові слова: Микола Ернст, «готська проблема», Микола Рєпніков.
Nepomnyashchiy A.A. For Nikolay Ernst’s and Nikolay Repnikov’s Confl ict
The earlier unknown collection of letters written by the archeologist and the prominent ex-
pert on the Crimean studies Nikolay Ernst, who was a person of note in the musicology and also
the organizer of the archeological sites’ protective campaign, came into use of scientists.
Key words: Nikolay Ernst, protection of the monuments, Eski-Kermen, Nikolay Repnikov.
УДК 94(477-25)
В.М. ПОГОРІЛИЙ
М.В. Закревський – автор першої енциклопедії
пам’яток історії Києва
У статті розповідається про складний життєвий і науковий шлях видатного україн-
ського історика й етнографа М.В. Закревського, що ы 1868 р. видав книгу «Описание
Киева», яка представляє собою енциклопедію пам’яток історії Києва. М.В. Закревський
був не тільки учнем Київської гімназії, в якій викладав «перший історик і археолог Ки-
єва» М.Ф. Берлінський, але і продовжувачем його наукового дослідження історії Києва.
М.В. Закревський також займався збиранням українських пісень, дум, прислів’їв.
Ключові слова: М.В. Закревський, М.Ф. Берлінський, пам’ятки історії, топографія, Ки-
ївська вища гімназія, учень, учитель, дослідник, книга, Київ, Москва, Санкт-Петербург.
У 2011 р. минає 175 років від часу виходу першої значної наукової праці
українського видатного дослідника пам’яток історії Києва М.В. Закревського (1805–
1871) «Очерк истории Киева» [1]. Але найбільш значним і
неперевершеним до цього часу його науковим дослідженням є
двохтомне «Описание Киева» [2]. Над ним М.В. Закревський
працював біля 35 років й воно стало надовго настільною кни-
гою багатьох поколінь дослідників пам’яток історії Києва, не
втративши наукової цінності й дотепер. Його неперевершені
мапи історичної реконструкції топографії Києва, починаючи
з Х ст. до 1800 р., в якості ілюстрацій неодноразово публіку-
валися у виданнях ХХ та ХХІ ст. [3].
Незважаючи на згадані його капітальні наукові праці
М.В.Закревського, незвичайна біографія дослідника-
160 ISSN 2078-0133
києвознавця для більшості сучасників залишається все ще маловідомою і недо-
статньо дослідженою, хоча й дещо представленою в сучасній історіографії [4].
М.В. Закревський, вірогідно, походить з нащадків відгалуження давнього
козацько-старшинського роду Закревських. Микола Васильович Закревський наро-
дився на Подолі в Києві, неподалік Флорівського монастиря, в 1805 р. У 1811 р. у віці
шести років він пережив страшну пожежу на Подолі. Будинок Закревських згорів і
батько збудував землянку, в якій вони прожили декілька років. У таких страшних
умовах життя дуже батько скоро захворів і помер, а Микола залишився з матір’ю.
Після пожежі Народне училище, що розташовувалось на Подолі, було переве-
дено у Верхнє місто і розміщено у Кловському палаці, де його скоро реорганізу-
вали у Вищу Київську гімназію. Саме в цій гімназії у 1820–1824 роках навчався
М.В. Закревський. Але паралельно він мав підробляти, щоб прогодувати сім’ю: в
16 років давав уроки та був репетитором у своїх товаришів. Не довчившись півро-
ку, М.В. Закревський покидає гімназію і працює спочатку помічником губернсько-
го архітектора у Житомирі, а в 1825 р. переїздить до Санкт-Петербургу, де працює
приватним учителем, переписує листи у різних конторах. У 1828 р. він повертається
до Києва і знову вступає до гімназії, яку цього разу закінчив у 1829 р. Того ж року
він вступає на юридичний факультет Дерптського (Юр’ївського, нині Тартуського
(Естонія)) університету, але скоро змушений був його покинути через нестачу засо-
бів до існування. У 1831–1834 роках він працює учителем російської мови у повіто-
вому училищі м. Вейсенштейн (зараз м. Пайде в Естонії). В 1834–1847 роках – учи-
тель російської мови, історії та географії губернської гімназії в м. Ревель (нині м.
Таллінн (Естонія)). Саме в Ревелі він і надрукував свою першу книгу про Київ.
Історія рідного Києва і тут не давала йому спокою, хоч він і працював всьо-
го лише вчителем гімназії. У Ревелі не можна було дістати всіх необхідних йому
книжок і він, пробувши вчителем 16 років, у 1847 р. виходить на пенсію, вирушає
на декілька днів у Санкт-Петербург щоб у Публічній бібліотеці ознайомитися з
Остромировим Євангелієм і копіями мозаїк Софії Київської. Після цього він їде до
Москви, де протягом трьох років живе за рахунок приватних уроків. Окрім того,
М.В. Закревський у цей час працює наглядачем при пансіоні Рязанської гімназії,
кілька місяців навчається в рисувальному й архітектурному класах Академії мис-
тецтв у Санкт-Петербурзі. Повернувшись в 1850 р. у Ревель він перебуває там до
1858 р., а потім, після смерті дружини, продає свій будинок і в 1859 р. знову пере-
селяється до Москви – остаточно з бажанням працювати у бібліотеках, щоб ство-
рити більш об’ємну книгу про історію пам’яток Києва. В Москві він працює корек-
тором при друкарні Московського університету, а з 1863 р. – помічником бібліоте-
каря Московського публічного музею.
Знайомлячись зі складною біографією М.В. Закревського, можна дивувати-
ся його постійній настирливій меті дослідження історії його рідного міста, на
що він витратив майже все життя. Звідки береться така несамовита завзятість
161Праці Центру пам'яткознавста, вип. 19, К., 2011
і відданість ідеї? Його іспит важкого життя почався зі згаданої великої поже-
жі на Подолі 1811 року та «з молодих років зачарувала <…> ідея історії міста
Києва, збуджена читанням описання М.Ф. Берлінського, яке навіть і тоді вида-
валось <…> дуже коротким» [5]. Тут мова йдеться про книгу «Краткое описа-
ние Киева», яка була видана у Санкт-Петербурзі в 1820 р. Більш розширена книга
М.Ф. Берлінського «Історія міста Києва», написана ще в 1799 р., не була надру-
кована і пролежала в архіві цензури у Петербурзі 190 років [6]. Звісно, з першою
редакцією твору М.Ф. Берлінського (1764–1848) М.В.Закревський не був знайо-
мий. Але він закінчив Вищу Київську гімназію, де якраз у той час викладав автор
«Краткого описания Києва». У буквальному смислі М.В.Закревський був учнем
М.Ф. Берлинського, який мав на нього у гімназичні роки значний вплив. Як згаду-
вав М.В. Закревський, він під час навчання у гімназії на замовлення свого вчителя
виконував малюнки стародавніх речей, що знаходили в Києві і приносив вчителе-
ві для визначення. Тож, відданість М.В. Закревського ідеї написати докладну істо-
рію Києва була обумовлена не тільки його великою любов’ю до рідного міста, але
й вихованням його гімназійного вчителя, якого він називав своїм «наставником».
Створюючи свою першу книжку «Очерк истории Киева» ще в 1832 р., яку
М.В. Закревський назвав «брошурою», він думав про свою батьківщину, «яка стала
<…> тим люб’язніше, чим далі <…> знаходився від неї. Відмовляючи собі в бага-
то чому, з великими витратами, виписував <…> книжки, збирав можливі матеріа-
ли та малюнки» [7]. Після виходу своєї першої книжки у Ревелі, М.В. Закревський
продовжував і далі збирати матеріали з історії Києва, і за 10 років потому ство-
рив новий рукопис «Описание Киева», який у 1846 р. передав у Публічну бібліоте-
ку в Санкт-Петербурзі. Копію цього рукопису він упродовж двох років ще переро-
бляв й у 1848 р. передав професору Московського університету І.М. Бодянському
(1808–1877), який на той час був секретарем Товариства історії та старожитнос-
тей російських при Московському університеті й редактором «Чтений» – друкова-
ного органу Товариства. Лише за 10 років І.М. Боденському вдалося видати книгу
М.В. Закревського, яка називалася «Летопись и описание города Киева» (у двох
частинах) [8]. За цю працю її автор у 1859 р. був удостоєний звання дійсного члена
Товариства історії та старожитностей російських при Московському університеті.
Але на публікації цієї книги М.В. Закревський не зупинився. Працюючи у Москві
помічником бібліотекаря у Публічному музеї він отримав нові можливості збирання
матеріалів з історії Києва. З цього приводу дослідник зазначив у післямові:
Це нове місце сприяло подальшій обробці мого «Опису Києва». Користуючись
доволі багатою бібліотекою, я мав можливість знайти декілька матеріалів та переві-
рити у різних дослідженнях приведені авторами посилки. В цьому ж році я був при-
йнятий також у члени засновників Товариства давньоруського мистецтва [9].
У 1864 р. М.В. Закревський їздив до Києва, щоб замалювати деякі його ста-
рожитності, особливо давньоруські фрески. Там він познайомився з ректором
162 ISSN 2078-0133
Київського університету М.Д. Іванішевим (1811–1874) та протоієреєм Софійського
собору П.Г. Лебединцевим (1820–1896). Через свого знайомого відомого вченого,
одного із засновників Московського археологічного товариства О.О. Котляревського
(1836–1881) М.В. Закревський звернувся до голови Московського археологічно-
го товариства графа О.С. Уварова (1825–1884) з пропозицією надрукувати підго-
товлену ним книгу. Під час обговорення цієї пропозиції деякі члени Товариства
запропонували вставити в назву книги слово «Древности», але М.В. Закревський
відповів на це так: «Я назвал свой труд «Описанием Киева» – название с перво-
го взгляда как будто не указывающее прямо на его «Древности»; но Киев сам по
себе есть уже «Древность» [10]. О.С. Уваров не тільки прийняв повністю пропози-
цію М.В. Закревського, але й надав кошти для його поїздки до Санкт-Петербургу
для занять у Публічній бібліотеці й Археографічній комісії. Друкування двохтом-
ної праці М.В. Закревського «Описание Киева» розпочалося в 1866 р. і закінчилося
її виходом у Москві за два роки як другого видання його книги, що вийшла у 1858
р. Зараз ця книга є раритетним виданням, відтак, вкрай важливу справу зробило
Київське товариство «Купола», яке в 2005 р. на честь 200-річчя від дня народження
М.В. Закревського видрукувало репринтне її відтворення у чудовій оправі [11].
Ще в передмові до першого видання своєї книги 1847 р. М.В. Закревський писав:
Киев не может состязаться в древности с Афинами, ни в огромности с Пеки-
ном; в нем антикварий не найдет развалин Пальмиры, и путешественник не увидит
пирамид Египта, изумляющих своею огромностью <…> Кратко, Киев, знаменитый
величием и несчастиями, есть краса в истории нашого отечества…
У передмові до другого видання він занотував:
В начале настоящего столетия было общее мнение, что в Киеве нет почти ни-
какких древностей, что многократне опустошення и пожары все истребили, что в
этом городе все новое, и для нас остались только древня места и воспоминания <…>
Между тем неутомимая наука, в лице своих безкорыстных деятелей, представила
по истории Киева многоважных результатов, вследствие коих древлепрестольный
град наш является обильным хранителем различного рода древностей…
Пояснюючи свою відданість на протязі життя основній темі дослідження істо-
рії пам’яток Києва у післямові до другого видання він відзначив:
Но не думаю однакож, чтобы легко сыскался охотник, который, без всякой поддерж-
ки и вознаграждения, пожертвовал бы тридцатью пятью лучшими годами своей жизни
для составления такого сочинения, которое не обещает никакой материальной выгоды.
Это было, если угодно, фанатизм своего рода, но дело – при помощи Божией – сделано,
и я от души желаю, чтобы оно принесло какую-нибудь пользу моим согражданам [12].
Два томи (частини) цього величезного за обсягом дослідження досі ніким не перевер-
шені – 950 сторінок тексту з доповненими до нього, 13 аркушів креслень та малюнків.
У першій частині другого видання «Описания Києва» М.В. Закревський подав
історію Києва, розділивши її на чотири періоди: від найдавніших часів до прийнят-
163Праці Центру пам'яткознавста, вип. 19, К., 2011
тя християнської релігії у 988 р.; від прийняття християнства у 988 р. до руйну-
вання Києва монголами хана Батия у 1240 р.; від руйнування Києва Батиєм у 1240
р. до переходу Києва до Росії 1667 р.; від 1667 р. до 1865 р. Частина друга книги
М.В. Закревського присвячена детальному опису Києва від найдавніших часів до
1865 р. При цьому основні положення або об’єкти виділені в окремі 142 параграфи.
М.В. Закревський виявився достойним учнем М.Ф. Берлінського, позаяк біль-
шість його критичних розробок стосується положень учителя. Вони зроблені на
новому науковому рівні з урахуванням усіх відомих авторові публікацій дже-
рел і розробок різних авторів з історії Києва протягом майже всього ХІХ ст. У
книзі багато місця займає також критика окремих висновків М.М. Карамзіна,
І.І. Фундуклея, Л.І. Похилевича, М.О. Максимовича й інших дослідників київ-
ської історії. Критика М.В. Закревського стосується не тільки хронологічних чи
інших питань, але й – насамперед – історичної топографії й локалізації стародав-
ніх об’єктів до сучасної авторові київської топографії.
Під час написання своєї праці М.В.Закревський у методологічному плані
намагався підкорятися таким правилам:
1. Не выдавать вымыслов за события и не подкреплять их фальшивыми цитата-
ми из других авторов, как это встречается иногда. Для знатока легко открыть подлог.
2. Всякое сведение, заимствованное из истории, означать ссылкою. В случае несо-
стоятельности факта, сочинитель остается в стороне. Некоторые писатели, пользу-
ясь чужими мыслями и даже словами, избегают указаний на источники, выдавая
все это за свое. Ясное доказательство ограниченности ума и развитости самолюбия.
3. О всяком содействии и помощи упоминать с благодарностью и тем воздать всяко-
му свое; и 4. Всякое благомеренное указание на недостатки моего труда принимать
с сердечной признательностью. От этого дело может только выиграть [13].
М.В. Закревський, окрім гострого аналітичного мислення, мав особливу при-
страсть до картографії та історичної топографії, вмів досить гарно малювати та крес-
лити. В роботі над ілюстраціями своїх книг йому згодився накопичений досвід малю-
вання стародавніх предметів для свого вчителя М.Ф. Берлінського під час навчання у
Київській Вищій гімназії, робота помічником губернського архітектора в Житомирі,
коротке навчання у рисувальному й архітектурному класах Петербурзької академії
мистецтв. Йому вдалося зібрати всі мапи Києва, відомі на той час. Знання картогра-
фічних джерел допомагало авторові аналізувати історичні матеріали, більш критич-
но підійти до думок різних дослідників з того чи іншого питання. Стиль обґрунту-
вання М.В. Закревським своїх нових гіпотез яскраво помітний в описі розташування
«Замкової гори» – «Киселівки», «Здихальниці», «Андріївського узвозу», «Копирева
кінця» та монастиря Симеона. Дослідник не погодився з думкою М.Ф. Берлінського,
яку повністю сприйняв М.О. Максимович, про те, що Андріївська гора і Замкова
гора були окремими об’єктами і за Київської Русі. Він висунув гіпотезу про те,
що ці природні об’єкти у давнину складали один масив, який фігурує під назвою
«Здихальниці», а Андріївський узвіз, що їх розділяє, є результатом людської діяль-
164 ISSN 2078-0133
ності кінця ХVII ст. Для того, щоб це довести М.В. Закревський зробив математичні
підрахунки всіх площ, які займали мешканці укріплення на Замковій горі й дійшов
висновку, що польський замок не міг розміщатися тільки на сучасній йому площі
Киселівки, – до його території входила і Андріївська гора [14].
У своїх доповненнях до основного змісту книги М.В, Закревський у якос-
ті додатків умістив списки всіх київських митрополитів, правителів міста Києва
(намісники, воєводи, генерал-губернатори, коменданти, війти), литовських князів
і польських королів, літописних джерел й основних досліджень; але дуже жал-
кував, що не зміг додати ще цілу низку статей, що стосувалися Магдебурзького
права, вплив польського громадянського права на устрій Києва, 338 актів з історії
міста, матеріалів про уніатських митрополітів у Києві тощо [15].
За свою двохтомне «Описание Києва» М.В. Закревський був удостоєний
Уварівської премії Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук.
М.В. Закревський виявився не тільки енциклопедичним істориком Києва, але
й визначним етнографом, що все своє життя збирав українські пісні, думи, при-
казки тощо. В 1860–1861 роках він у Москві опублікував збірник «Старосветский
бандуриста» (кн. 1–3), в якому було вміщено 190 українських пісень, дум, 3878
прислів’їв, приказок і словник українських ідіом, що складав 11127 слів [16].
У післямові до своєї енциклопедичної книги «Описание Киева» М.В.
Закревський висловив свої мрії про те, що йому хотілося б повернутися до Києва.
Приближаясь к старости и подвергаясь более и более немощам, желал бы и
опять переселиться на свое старое пепелище близ могил моих предков. Здесь уви-
дел я свет Божий и здесь желал бы закрыть глаза мои на веки. Довольно мыкался я
на своем веку, но родина всегда тянула к себе. Необъяснимое и непобедимое чув-
ство! <…> Киевлянин Н[иколай] З[акревский] [17].
Але цьому останньому бажанню М.В. Закревського не судилося збутися. Його
поховали там, де він помер – у Москві. Так закінчилося життя одного з найталано-
витіших учнів «першого історика і археолога Києва» М.Ф. Берлінського – Миколи
Васильовича Закревського, який створив одну з фундаментальних праць з історії
Києва, справжню енциклопедію київських пам’яток.
Джерела та література
1. Закревський Н. Очерк истории города Киева. – Ревель, 1836.
2. Закревский Н. Описание Киева. – М., 1868. – Т. 1–2.
3. Шулькевич М.М., Дмитренко Т.Д. Киев (Архитектурно-исторический очерк). – К.:
«Будівельник», 1978. – С. 40–41; История Киева. Том первый. – К., 1982. – С. 59,
227; Київ: історичний огляд (карти, ілюстрації, документи). – К., 1982. – С. 18–19,
39; Іванцов І.О. Стародавній Київ. – К.: «Фенікс», 2003. – С. 74.
4. Эварницкий Д.И. К биографии малороссийского этнографа Н.В. Закревского
(1805–1871) // Исторический вестник. – 1911. – Т. 124. – С. 121–136 ; Ковалинский
В. Юбилей Николая Закревского // Купола. – 1905. – № 2. – С. 6–11 ; Федорова
165Праці Центру пам'яткознавста, вип. 19, К., 2011
Л.Д. Закревський Микола Васильович // Енциклопедія історії України. – К., 2005.
– Т. 3. – С. 225–226.
5. Берлинский М.. Краткое описание Киева. – СПб., 1820.
6. Берлинський М.Ф. Історія міста Києва / Підг. тексту до друку, вступ. ст., комент.
М.Ю. Брайчевського / АН УРСР, Археограф. комісія., Інститут археол., Ін-т істо-
рії. – К.: «Наукова думка», 1991. – 320 с.
7. Закревский Н. Описание Киева. – М., 1868. – Т. 2. – С. 926.
8. Закревский Н. Летопись и описание города Киева. – М., 1858. – Ч. 1–2.
9. Закревский Н. Описание Киева. – М., 1868. – Т. 2. – С. 927.
10. Там само. – С. 927.
11. Закревский Н. Описание Києва / Репринт. вид. – К.: Київське товариство
«Купола», 2005.
12. Закревский Н. Описание Киева. – М., 1868. – Т. 2. – С. 928.
13. Закревский Н. Описание Киева. – М., 1868. – Т.1. – С. IV.
14. Там само. – С. 368, 379.
15. Закревский Н. Описание Киева. – М., 1868. – Т. 2. – С. 928.
16. Закревский Н. Старосветский бандуриста. – М., 1861. – Кн. 1–3.
17. Закревский Н. Описание Киева. – М., 1868. – Т. 2. – С. 928.
Погорелый В.Н. Н.В. Закревский – автор первой энциклопедии памятников
истории Киева
В статье изложена жизненная и научная биография выдающегося украинского исто-
рика и этнографа Н.В. Закревского, который в 1868 г. издал книгу «Описание Киева»,
представлявшую энциклопедию памятников историю Киева. Н.В. Закревский был не
только учеником Киевской гимназии, в которой преподавал «первый историк и археолог
Киева» М.Ф. Берлинский, но и продолжателем его научного исследования истории Киева.
Н.В. Закревский занимался также собиранием украинских песен, дум, пословиц.
Ключевые слова: Н.В. Закревский, М.Ф. Берлинский, памятники истории, топогра-
фия, Киевская высшая гимназия, учитель, исследователь, книга, Киев, Москва, Санкт-
Петербург.
Pohoriliy V.N. N.V. Zakrevskiy – the author of the fi rst encyclopedia of Kyiv monu-
ments of history
The article contains materials on lifelong and scientifi c biography of an outstanding Ukrai-
nian historian and ethnographer N.V. Zakrevskiy who published his book «Description of Kyiv»
in 1868. The book was an encyclopedia of Kyiv monuments of history. Not only N.V. Zakrevskiy
was a student of the First Kyiv Gymnasium where «fi rst Kyiv historian and archaeologist» M.F.
Berlinskiy lectured, but also Berlinskiy’s successor of his scientifi c research of Kyiv history. N.V.
Zakrevskiy also worked on collecting Ukrainian songs, ballads, proverbs.
Key words: N.V. Zakrevskiy, M.F. Berlinskiy, monuments of history, topography, Kyiv
Higher Gymnasium, teacher, researcher, book, Kyiv, Moscow, Saint-Petersburg.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-80193 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0133 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-26T01:42:31Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Погорілий, В.М. 2015-04-13T16:39:39Z 2015-04-13T16:39:39Z 2011 М.В. Закревський – автор першої енциклопедії пам’яток історії Києва / В.М. Погорілий // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 159-165. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80193 94(477-25) У статті розповідається про складний життєвий і науковий шлях видатного українського історика й етнографа М.В. Закревського, що ы 1868 р. видав книгу «Описание Киева», яка представляє собою енциклопедію пам’яток історії Києва. М.В. Закревський був не тільки учнем Київської гімназії, в якій викладав «перший історик і археолог Києва» М.Ф. Берлінський, але і продовжувачем його наукового дослідження історії Києва. М.В. Закревський також займався збиранням українських пісень, дум, прислів’їв. В статье изложена жизненная и научная биография выдающегося украинского историка и этнографа Н.В. Закревского, который в 1868 г. издал книгу «Описание Киева», представлявшую энциклопедию памятников историю Киева. Н.В. Закревский был не только учеником Киевской гимназии, в которой преподавал «первый историк и археолог Киева» М.Ф. Берлинский, но и продолжателем его научного исследования истории Киева. Н.В. Закревский занимался также собиранием украинских песен, дум, пословиц. The article contains materials on lifelong and scientifi c biography of an outstanding Ukrainian historian and ethnographer N.V. Zakrevskiy who published his book «Description of Kyiv» in 1868. The book was an encyclopedia of Kyiv monuments of history. Not only N.V. Zakrevskiy was a student of the First Kyiv Gymnasium where «fi rst Kyiv historian and archaeologist» M.F. Berlinskiy lectured, but also Berlinskiy’s successor of his scientifi c research of Kyiv history. N.V. Zakrevskiy also worked on collecting Ukrainian songs, ballads, proverbs. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Історичні постаті М.В. Закревський – автор першої енциклопедії пам’яток історії Києва Н.В. Закревский – автор первой энциклопедии памятников истории Киева N.V. Zakrevskiy – the author of the fi rst encyclopedia of Kyiv monuments of history Article published earlier |
| spellingShingle | М.В. Закревський – автор першої енциклопедії пам’яток історії Києва Погорілий, В.М. Історичні постаті |
| title | М.В. Закревський – автор першої енциклопедії пам’яток історії Києва |
| title_alt | Н.В. Закревский – автор первой энциклопедии памятников истории Киева N.V. Zakrevskiy – the author of the fi rst encyclopedia of Kyiv monuments of history |
| title_full | М.В. Закревський – автор першої енциклопедії пам’яток історії Києва |
| title_fullStr | М.В. Закревський – автор першої енциклопедії пам’яток історії Києва |
| title_full_unstemmed | М.В. Закревський – автор першої енциклопедії пам’яток історії Києва |
| title_short | М.В. Закревський – автор першої енциклопедії пам’яток історії Києва |
| title_sort | м.в. закревський – автор першої енциклопедії пам’яток історії києва |
| topic | Історичні постаті |
| topic_facet | Історичні постаті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80193 |
| work_keys_str_mv | AT pogoríliivm mvzakrevsʹkiiavtorperšoíenciklopedíípamâtokístorííkiêva AT pogoríliivm nvzakrevskiiavtorpervoiénciklopediipamâtnikovistoriikieva AT pogoríliivm nvzakrevskiytheauthorofthefirstencyclopediaofkyivmonumentsofhistory |