Пам’яткознавчі студії західноєвропейських мандрівників у Криму (кінець XVIII – перша половина ХІХ ст.)
Простежено історію досліджень культурної спадщини Кримського півострова представниками західноєвропейської інтелектуальної еліти на межі XVIII–XIX ст. Здійснено аналіз публіцистичних і наукових творів англійських, французьких, швейцарських письменників і вчених (Ш.–Ж. Ромма, М. Гатрі, Е.Д. Кларка,...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80196 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Пам’яткознавчі студії західноєвропейських мандрівників у Криму (кінець XVIII – перша половина ХІХ ст.) / Г.С. Каушлієв // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 185-194. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859612584476409856 |
|---|---|
| author | Каушлієв, Г.С. |
| author_facet | Каушлієв, Г.С. |
| citation_txt | Пам’яткознавчі студії західноєвропейських мандрівників у Криму (кінець XVIII – перша половина ХІХ ст.) / Г.С. Каушлієв // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 185-194. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці Центру пам’яткознавства |
| description | Простежено історію досліджень культурної спадщини Кримського півострова представниками західноєвропейської інтелектуальної еліти на межі XVIII–XIX ст. Здійснено аналіз публіцистичних і наукових творів англійських, французьких, швейцарських
письменників і вчених (Ш.–Ж. Ромма, М. Гатрі, Е.Д. Кларка, Ф. Дюбуа де Монпере), які відвідали Тавриду в цей період. Встановлено, що їхні студії заклали підґрунтя наукового вивчення пам’яток у Криму. Основними об’єктами уваги з боку західноєвропейських мандрівників були античні та середньовічні старожитності Керченського півострова, Судака, Феодосії, Херсонеса.
Исследована история исследований культурного наследия Крымского полуострова представителями западноевропейской интеллектуальной элиты на рубеже XVIII–XIX ст. Осуществлен анализ публицистических произведений и научных работ отечественных писателей и ученых (Ш.–Ж. Ромма, М. Гатри, Е.Д. Кларка, Ф. Дюбуа де Монпере), которые посетили Тавриду
в этот период. Установлено, что их штудии заложили основы научного памятниковедения в
Крыму. Основными объектами интереса со стороны европейских пилигримов были античные
и средневековые древности Керченского полуострова, Судака, Феодосии, Херсонеса.
History of studies in case of study of cultural heritage in the Crimea by members of European
intellectual elite has been reconstructed. Analysis of travelers` and scientists` notes and scientifi c
publications (Ch.–G. Romme, M. Guthrie, E.D. Clarke, F. Dubois de Montpéreux) which visited
Taurida during this period has been accomplished. It was proved that their studies had laid foundation
in the case of learning and safeguarding cultural legacy in the Crimea. It was proved that monuments
of Kerch peninsula, Sudak, Feodosia, Chersonesos Taurica were the main objects of studies
for European pilgrims.
|
| first_indexed | 2025-11-28T13:01:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
Ðîçä³ë VI ÏÀÌ’ßÒÊÎÇÍÀÂÑÒÂÎ Â
ÄÎÊÓÌÅÍÒÀÕ
УДК 904:72:910.4«17/18»(477.75)
Г.С. КАУШЛІЄВ
Пам’яткознавчі студії західноєвропейських
мандрівників у Криму (кінець XVIII – перша
половина ХІХ ст.)
Простежено історію досліджень культурної спадщини Крим-
ського півострова представниками західноєвропейської інтелек-
туальної еліти на межі XVIII–XIX ст. Здійснено аналіз публіцис-
тичних і наукових творів англійських, французьких, швейцарських
письменників і вчених (Ш.–Ж. Ромма, М. Гатрі, Е.Д. Кларка,
Ф. Дюбуа де Монпере), які відвідали Тавриду в цей період. Вста-
новлено, що їхні студії заклали підґрунтя наукового вивчення
пам’яток у Криму. Основними об’єктами уваги з боку західноєв-
ропейських мандрівників були античні та середньовічні старожит-
ності Керченського півострова, Судака, Феодосії, Херсонеса.
Ключові слова: Крим, пам’ятки, вивчення культурної спад-
щини, мандрівники, Західна Європа.
Серед актуальних завдань вітчизняної історичної науки
невідкладно постає проблема вивчення культурної спад-
щини. З-поміж усіх регіонів нашої країни Кримський пів-
острів завжди посідав одне з провідних місць за кількіс-
тю пам’яток архітектури та культури. Цей факт обумов-
лює постійну увагу місцевих науковців не тільки до про-
блем охорони старожитностей, але й стимулює їх інтерес
до історії вивчення античних і середньовічних комплексів
пам’яток за дорадянських часів. Вагомий унесок у процес
накопичення відомостей про визначні пам’ятки Тавриди
зробили західноєвропейські мандрівники, які відвідали
Кримський півострів наприкінці XVIII – у першій половині
ХІХ ст. Саме вони виступили першовідкривачами культур-
них скарбів Південного Причорномор’я для освіченої євро-
пейської публіки, а також стали співзасновниками науково-
го вивчення регіону за доби Просвітництва. Нотатки іно-
земних вояжерів на сьогодні є невід’ємною складовою дже-
релознавчої бази у студіях з історії дослідження історико-
культурної спадщини Криму.
186 ISSN 2078-0133
Наукові студії з цієї тематики нечисленні. В наукознавчій монографії директора
Санкт-Петербурзької філії Архіву Російської академії наук І.В. Тункіної «Русская
наука о классических древностях юга России (XVIII – середина XIX вв.)» част-
ково реконструйовано історію вивчення пам’яток Південного Причорномор’я
вітчизняними та зарубіжними антикознавцями [1]. Професор А.А. Непомнящий
– провідний вітчизняний спеціаліст з історії вивчення кримських старожитнос-
тей – сформував окремий науковий історіографічний напрям досліджень крим-
ських старожитностей [2–5]. Незважаючи на постійну увагу науковців до цієї про-
блеми, комплексний аналіз внеску західноєвропейських мандрівників у вивчен-
ня культурної спадщини півострова до сьогодні не був здійснений. Це зумовило
мету даного дослідження: виокремити та простежити роль іноземних подорожніх
у процесі накопичення й ввести до наукового обігу відомості про стан історичних
пам’яток у Криму після інкорпорації краю до складу Російської імперії.
Початок вивчення старожитностей доби античності й середньовіччя Тавриди
сягає періоду правління Катерини ІІ. Цього часу представниками російської та захід-
ноєвропейської інтелектуальної еліти були зібрані перші відомості про стан архітек-
турних споруд і археологічних комплексів. Інтерес до історико-культурної спадщи-
ни Південного Причорномор’я наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. серед
вітчизняних науковців і західноєвропейських інтелектуалів був зумовлений тим, що
вони вперше отримали доступ до античних і середньовічних городищ, які немож-
ливо було вивчати за Кримського ханства через недоброзичливе ставлення місцевих
жителів до іноземців з Росії та країн Західної Європи. Водночас, ці пам’ятки протя-
гом 80-х років XVIII ст. – перших десятиліть ХІХ ст. зазнавали інтенсивних руйну-
вань через недбале відношення до них з боку органів місцевої влади. Все це стиму-
лювало освічених росіян і європейців описувати старожитності, проводити архео-
логічні розкопки, збирати й зберігати предмети старовини тощо.
Одним із перших західноєвропейських мандрівників, що звернувся до опису
старожитностей Кримського півострова, став видатний французький вчений і гро-
мадський діяч Шарль–Жільбер Ромм (1750–1795). У 80-х роках XVIII ст. він супро-
воджував свого вихованця П.О. Строганова (1772–1817) у подорожі Російською
імперією [6]. Під час вояжу Південним Причорномор’ям француз вів подорож-
ній щоденник, який у майбутньому стане основою для твору «Подорож до Криму
в 1786 р.» Пілігрими прибули на півострів, котрий нещодавно був спустошений
російсько-турецькою війною, виселенням християнського населення та масовою
еміграцією кримських татар навесні 1786 р. Ш.–Ж. Ромм і його компаньйони були
обурені фактами численних руйнувань пам’яток старовини. Місцеві чиновники не
вагаючись використовували кримські старожитності для зведення адміністратив-
них і господарських будівель. Так, башти Херсонесу було розібрано й направлено
на будівництво Севастополя. З аналогічною ситуацією мандрівники зіткнулися й
в інших містах, де знаходилися античні й середньовічні поселення. Так, про голо-
187Праці Центру пам'яткознавста, вип. 19, К., 2011
вну мечеть Феодосії пілігрим залишив наступну згадку: «Росіяни, умілі в руйну-
ванні, зруйнували й цю будівлю, вони скрізь насаджують шинки» [7]. Оглядаючи
залишки стародавніх споруд, учений скрупульозно описав фрагменти архітектур-
них монументів, давньогрецьких виробів мистецтва, що лежали навкруги.
Під час відвідин Керчі мандрівники відвідали руїни античного Пантікапею.
Досліджуючи залишки полісу, француз зробив кілька копій давньогрецьких написів,
а також склав список предметів старовини, що були вивезені з Таманського півостро-
ва до Керчі [8]. Оскільки темпи руйнації багатьох пам’яток були досить інтенсивни-
ми, «Подорож до Криму в 1786 р.» на сьогодні є одним з найцінніших джерел щодо
стану античних і середньовічних старожитностей півострова у 80-х роках XVIII ст.
У 1795 р. Крим відвідала Марія Гатрі (?–1797). Завдяки її подорожі у науко-
вих колах Санкт-Петербурга та Великобританії було розширено уявлення про
античні старожитності півострова. Біографічних відомостей про англійку вияв-
лено мало. Відомо, що вона певний час займала посаду директра Імператорської
ради Інституту шляхетних дівчат у столиці Російської імперії. Її чоловік – Метью
Гатрі, який виступив ініціатором подорожі, виконував обов’язки державного рад-
ника Олександра І, також був відомим поціновувачем старовини. На початку 90-х
років XVIII ст. він умовив свою дружину здійснити дослідницький вояж, метою
якого був збір відомостей про давньогрецькі та давньоримські старожитнос-
ті Південного Причорномор’я, які довгий час залишалися недослідженими через
агресивну зовнішню політику Османської імперії [9].
Марія Гатрі залишила Санкт-Петербург на початку 1795 р. Після відвід-
ин Одеси, Очакова та Херсона вона прибула до Криму. Протягом усієї поїзд-
ки вона надсилала чоловіку докладні листи, в яких змальовувала не лише анти-
чні пам’ятки, але й наводила відомості про соціально-економічний розвиток,
етнодемографічні процеси, що відбувалися у регіоні в цей час. Листи М. Гатрі,
яка померла незабаром після повернення до Санкт-Петербурга, стали основою
книги Метью Гатрі «A tour performed in the years 1795–1796 through the Taurida or
Crimea» [Подорож, здійснена у 1795–1796 рр. Тавридою або Кримом») [10]. Цей
епістолярний травелог, виданий у Лондоні в 1802 р., наразі є одним із найбільш
інформативних джерел з історії Криму кінця XVIII ст.
Подорожуючи Кримом, М. Гатрі відвідала близько десятка населених пунктів
півострова: Балаклаву, Євпаторію, Карасубазар, Керч, Печерні міста, Сімферополь,
Севастополь, Феодосію. Кожен її лист містить докладний нарис історії міста або
античного поліса, який знаходився на цьому місці в минулому. Так, наприклад, під
час відвідин Севастополя мандрівниця зазначила:
Ніщо так не може сприяти руйнуванню стародавнього міста, як будівництво
нового поблизу, і це багато в чому стосується Херсонесу. Більшість руїн античних
будівель, котрі бачили тут за останні двадцять років ті люди, з якими я розмовляла,
були знищені, на превеликий жаль для допитливих мандрівників, з тих часів, коли
росіяни заснували Севастополь [11].
188 ISSN 2078-0133
Аналогічну картину Марія Гатрі побачила й на Керченському півострові.
Предмети давньогрецької старовини, що могли б прикрасити будь-яку музейну
колекцію, використовувалися для господарських потреб:
Стародавня мармурова статуя грецької роботи, котру також викопали в Кер-
чі, разом із великою чашею з чудового мармуру наразі є своєрідним резервуаром,
з якого напувають коней [12].
Оповідь про Керч (листи L–LІV) містить у собі нарис з історії Боспорського
царства від часу заснування грецької колонії й до захоплення Пантікапею римля-
нами. Цю розповідь М. Гатрі доповнила малюнками давньогрецьких монет і тво-
рів давньогрецького мистецтва.
Під час відвідин Карасубазару мандрівниця, спираючись на відомості, наведені у
Птолемея й візантійського автора Маврона Кастрона, висловила гіпотезу, згідно з якою
цей населений пункт розташувався на місці античного полісу Портакру. Монументальні
споруди (давньогрецькі храми та лазні), що на той момент ще не були зруйновані,
М. Гатрі пов’язала з готською та генуезькою присутністю на півострові [13].
Матеріали, зібрані під час подорожі Марією Гатрі, викликали наукову полеміку
навколо кримських старожитностей у Санкт-Петербурзі. Дискусія розгорнулася між
Метью Гатрі та натуралістом Федором Кіндратовичем Маршалом фон Біберштейном
(1768–1826), який відвідав півострів у 1793–1794 роках, навколо написів, що були
знайдені на території Керченського й Таманського півостровів. Після завершення
своєї подорожі Ф.К. Маршал фон Біберштейн передав до Петербурзької академії
наук рукописи, в яких висловив свої міркування стосовно класифікації давньогрець-
ких споруд, розташованих неподалік Керчі, а також здійснив інтерпретацію зобра-
жень на надгробках епохи Боспорського царства [14]. Метью Гатрі, спираючись на
відомості, зібрані дружиною, перевидав малюнки вченого у книзі «A tour performed
in the years 1795–1796 through the Taurida, or Crimea» з власними поясненнями щодо
сенсу цих зображень і характеру давньогрецького поховального обряду [15].
Загалом, епістолярна спадщина Марії Гатрі, видана її чоловіком, зіграла ваго-
му роль у вивченні кримських старожитностей. У листах мандрівниці відображені
цінні відомості про півострів, що були отримані з творів античних авторів, учених
кінця ХVIII ст. (П.С. Палласа й інших), а також власних спостережень. Розмаїття
інформації та змістовне зображення пам’яток у творі англійки робить його одним
із найбільш вичерпних довідників з історії й етнографії Криму в західноєвропей-
ській історіографії початку ХІХ ст. Після видання праці у Лондоні її також було
опубліковано у Кракові у 1810–1811 роках [16]. На превеликий жаль, «A tour
performed in the years 1795–1796 through the Taurida, or Crimea» так і не було пере-
кладено російською. Цей твір містить багато цікавих фактів щодо початкового
періоду вивчення кримських старожитностей.
У 1800 р. Кримський півострів відвідав відомий учений, мандрівник і викла-
дач Едвард Деніел Кларк (1769–1822). Отримавши освіту в Торнбриджі (графство
189Праці Центру пам'яткознавста, вип. 19, К., 2011
Ессекс), з 1792 р. він взяв участь у наукових експедиціях у всьому світі. Більше
десяти років мандрівник провів на Близькому Сході, у Західній Європі, Малій
Азії, Північній Африці та Скандинавії [17]. Підсумком цих подорожей стала серія
травелогів, які були видані у вигляді одинадцятитомного видання «Travels in
various countries of Europe, Asia and Africa» [Мандри до різних країни Європи, Азії
та Африки] у Лондоні впродовж першого десятиліття ХІХ ст. [18] Згодом твір уче-
ного було перекладено та видано німецькою і французькою мовами [19; 20].
На початку 1800 р. Е.Д. Кларк і декілька його супутників прибули до Росії.
У листах ученого збереглися враження від перебування у Москві, Криму, Кубані,
Санкт-Петербурзі. На Кримській півострів мандрівник приїхав улітку 1800 р.,
переправившись через Керченську затоку. Під час подорожі Тавридою Е.Д. Кларк
відвідав Бахчисарай, Євпаторію, Карасубазар, Керч, Південний берег Криму,
Сімферополь, Севастополь, Феодосію. Загальні враження науковця щодо стану
пам’яток архітектури та культури співпали зі спостереженнями Ш.–Ж. Ромма.
Ставлення місцевого населення та влади до античних і середньовічних старожит-
ностей шокувало англійця. Під час відвідин Феодосії (Кафи) він записав:
Протягом нашого перебування (у Кафі – авт.) солдатам дозволили знищувати
прекрасні мечеті або перетворювати їх на шинки, зносити мінарети, зривати фон-
тани, розбирати всі громадські акведуки» [21].
Згідно з твором вояжера, подібна картина масових руйнувань культурної спад-
щини була характерна для всього Криму в перші роки російського панування [22].
Стан видатної пам’ятки східної архітектури – Бахчисарайського палацу – також
засмутив мандрівника. За словами Е.Д. Кларка, комплекс поступово втрачав східний
колорит, оскільки реставраційними роботами на його території займались європейські
майстри, що мали досить віддалене уявлення про традиції східного зодчества [23].
Оглянувши Бахчисарай і Печерні міста, англієць та його компаньйони виру-
шили до Гераклейського півострова, бажаючи відвідати Херсонес. Під час цього
етапу подорожі мандрівники зупинилися неподалік Інкерману, де розташовува-
лася середньовічна фортеця. На думку Е.Д. Кларка, вона належала генуезцям,
але була збудована ще за часу давньогрецького полководця Діофанта. Науковець
досить докладно описав зовнішній вигляд руїн оборонних і культових споруд,
висловивши занепокоєння тим, що такий цікавий об’єкт наразі перебуває у повно-
му запустінні й майже не досліджується [24].
Наступного дня вчений і його супутники вирушили до Севастополя, де розрахо-
вували ознайомитися зі старожитностями Херсонесу. Описуючи стан цього колиш-
нього античного полісу, Е.Д. Кларк знову наголошує на варварському ставленні до
давньогрецьких споруд з боку місцевих жителів, які використовували його камін-
ня для будівництва новозаснованого міста. Мандрівник оглянув також околицю
Херсонесу, звернувши увагу на гробниці, барельєфи, написи та предмети старовини,
що були знайдені незадовго до прибуття вояжерів [25]. Одним із останніх старовин-
190 ISSN 2078-0133
них об’єктів, досліджених мандрівником, стала Балаклава, яка своїм плануванням і
архітектурою нагадала йому давньоримські Помпеї. Після поїздки на південь Криму
англійський мандрівник зі своїми супутниками вирушив до Миколаєва.
На сьогодні твір Е.Д. Кларка являє собою малодосліджене джерело, оскіль-
ки досить довгий час творчій спадок англійця, який нещадно критикував політику
Олександра І, зазнавав остракізму у вітчизняній історіографії. Лише з кінця ХХ ст.
вітчизняні науковці звернулися до вивчення його головного твору, в якому зберігаєть-
ся багато цінної інформації про стан античних і середньовічних пам’яток Кримського
півострова на початку ХІХ ст. Важливість свідчень мандрівника доповнюється різ-
номанітними картами, малюнками античних ваз і давньогрецьких написів, які наво-
дяться разом із текстом. Поряд із книгою М. Гатрі, «Мандри до різних країни Європи,
Азії та Африки» Е.Д. Кларка є однією з найбільш важливих пам’яткознавчих робіт у
англійській історіографії першої половини ХІХ ст., присвячених Криму.
Серед західноєвропейських дослідників, що внесли вагомий унесок у дослі-
дження старожитностей Криму, ім’я швейцарського вченого Фредеріка Дюбуа де
Монпере (1798–1850) займає особливе місце. Його змістовна праця «Voyage autour
du Caucase, chez les tcherkesses et les abkhases, en Géorgie, en Arménie et en Crimée»
[Подорож Кавказом, до черкесів і абхазів, у Грузію, Вірменію та Крим], видана у
шести томах і є найбільш значущою роботою західноєвропейської наукової думки
з пам’яткознавства Причорномор’я, що з’явилася в першій половині ХІХ ст. [26].
Фредерік Дюбуа де Монпере – відомий археолог і натураліст – походив зі збід-
нілого дворянського роду з Невшателя (Швейцарія). Отримавши освіту в рідному
місті, науковець відправився до Курляндії (Прибалтики), де вивчав старожитнос-
ті балтійських народів. Подальшу освіту швейцарець продовжив у Берлині, співп-
рацюючи з відомими дослідниками того часу Олександром Гумбольтом, Леоном
Бухом, Карлом Ріттером. На початку 30-х років ХІХ ст. за підтримки останнього
вчений склав план подорожі до Південного Причорномор’я та Кавказу з метою
загальнонаукового дослідження цих регіонів [27].
Подорож Ф. Дюбуа де Монпере розпочалася 1831 р., охопивши південного-
східне узбережжя Чорного моря – Вірменію, Грузію, Крим, Осетію та Південне
Причорномор’я. За підсумками подорожі автор підготував свій найбільш відомий
твір, написання якого тривало протягом чотирьох років. Безпосередньо Тавриді
дослідник присвятив п’ятий та шостий томи. Під час підготовки до цієї наукової
поїздки швейцарський натураліст ознайомився з російськими та західноєвропей-
ськими кримознавчими роботами. У його творі зустрічаються посилання на книги
його сучасників Р. Лайелла, Е.Д. Кларка, І.М. Муравйова-Апостола, П.С. Палласа,
П.І. Кьоппена й інших, що свідчить про широку обізнаність автора подорожньої
літератури щодо Південного Причорномор’я.
П’ятий том «Подорожі» повністю присвячено дослідженням Ф. Дюбуа де Монпере
на території Керченського півострова. Найбільшу цікавість у мандрівника викликали
191Праці Центру пам'яткознавста, вип. 19, К., 2011
старожитності античного Пантікапею, а також численні поховальні комплекси, розта-
шовані на його околиці. Науковець не тільки склав план столиці Боспорського царства,
але й описав написи, фрагменти архітектурних споруд і витворів мистецтва, склав
описи знахідок із погребальних споруд давньогрецького міста [28].
Постать європейського поціновувача старовини привернула увагу місцевих
дослідників. Так, керченський археолог Д.В. Карейша запропонував Ф. Дюбуа де
Монпере взяти участь у розкопках місцевих курганів. Під час роботи швейцарець
підготував серію малюнків гробниць і предметів, що були знайдені в цих похо-
вальних комплексах. Усі ці малюнки вміщені в згаданому його творі, й на сьогодні
вони є цінним історичним джерелом. На той момент вітчизняні археологи не здій-
снювали замальовок здійснених робіт: досить часто розкопки зводились лише до
пошуків коштовностей. Предмети старовини (особливо кераміка) нерідко губили-
ся, розбивалися, дублікати викидалися, а найбільш дорогі речі продавалися колек-
ціонерам або переплавлялися.
Шостий том «Подорожі Кавказом, до черкесів і абхазів, у Грузію, Вірменію
та Крим» присвячено мандрівці вченого до Бахчисараю, печерних міст Криму
(Мангуп, Тепе-Кермен, Чуфут-Калє, Ескі-Кермен) і Севастополя. В останньо-
му швейцарський дослідник провів два місяці, досліджуючи руїни античного
Херсонесу. Результатом його студій стала порівняльна характеристика цієї дав-
ньогрецької пам’ятки в описах мандрівників, що відвідали його у першій трети-
ні ХІХ ст., з картиною, яку побачив він особисто. Створюючи нарис, присвяче-
ний полісу, Ф. Дюбуа де Монпере не лише замалював базиліки й оборонні спо-
руди, але й приділив значну увагу садибам, котрі розташовувалися на периферії
давнього Херсонесу. Крім того, швейцарець зафіксував численні предмети старо-
вини, що були знайдені на місці цих будівель [29].
Публікація твору Ф. Дюбуа де Монпере викликала чималий резонанс у науко-
вих колах Західної Європи, спричинивши нову хвилю інтересу до старожитностей
Причорномор’я. Так, наприклад, принц Пруссії Фрідріх Генріх Альберт (1809–
1842), ознайомившись з працею мандрівника, віддав наказ зробити копії планів
і видів, які були зроблені натуралістом на Кавказі й у Криму. Французькі вчені-
орієнталісти з цікавістю зайнялися розбором написів, котрі зафіксував швейца-
рець під час своєї подорожі [30].
Ще до публікації праця стала об’єктом інтересу з боку науковців Російської
імперії, оскільки вона містила у собі численні відомості, що безпосередньо сто-
сувалися територій, нещодавно включених до її складу. В 1836 р. російський
археолог, географ й історик П.І. Кьоппен (1793–1864) на сторінках «Журналу
Міністерства народної освіти» опублікував докладний переклад змісту твору Ф.
Дюбуа де Монпере, додавши декілька власних ремарок стосовно пам’яток старо-
вини Південного Причорномор’я [31]. Крім того, між науковцями зав’язалося лис-
192 ISSN 2078-0133
тування, в якому вони обговорювали проблеми дослідження античних і середньо-
вічних пам’яток краю, його географії, економіки, етнографії [32].
Після публікації книги французькою та німецькою мовами її було вида-
но російською на початку 40-х років ХІХ ст. [26; 33]. В майбутньому «Подорож
Кавказом, до черкесів і абхазів, у Грузію, Вірменію та Крим» неодноразово пере-
видавалася в Росії, будучи одним із найбільш цитованих джерел у вітчизняних
дослідженнях з історії, пам’яткознавства, етнографії півдня Російської імперії. За
цей твір Географічне товариство Парижу 1838 р. присудило Ф. Дюбуа де Монпере
гран-прі, а географічні товариства Берліна, Лондона та Санкт-Петербурга обрали
його членом-кореспондентом. Російський імператор Микола І нагородив науковця
орденом Св. Станіслава та грошовим призом у 20 тис. ліврів [34].
Загалом, саме Ф. Дюбуа де Монпере належить заслуга видання першого у
Західній Європі твору енциклопедичного характеру, в якому знайшли відображення
відомості з археології, географії, геології, історії, етнографії Причорномор’я в цілому
і Криму зокрема. Мандрівник, який особисто брав участь у дослідженнях античних
старожитностей Тавриди, зробив найбільш вагомий унесок серед усіх західноєвро-
пейських пілігримів, що відвідали півострів упродовж першого десятиліття ХІХ ст.
Таким чином, західноєвропейські мандрівники наприкінці XVIII – у пер-
шій половині ХІХ ст. сприяли закладенню підґрунтя вивчення пам’яток історії та
культури Криму. Ш.–Ж. Ромм, М. Гатрі, Е.Д. Кларк, Ф. Дюбуа де Монпере висту-
пили першовідкривачами та дослідниками античних і середньовічних старожит-
ностей Криму не тільки для освіченої європейської публіки, але й для російської
спільноти. Публікації їх творів, у яких наголошувалася необхідність припинити
руйнування культових й оборонних споруд, що належали древнім грекам і рим-
лянам, генуезцям, кримським татарам; змушували імперський уряд започаткува-
ти пам’яткоохороні заходи на території ново приєднаних територій; заохочува-
ли мандрівників з Англії, Німеччини, Франції відвідати землі давньої Тавриди,
ознайомитися з його античною та середньовічною спадщиною. Як наслідок, у
30–40-х роках ХІХ ст. вивчення історико-культурного ландшафту Південного
Причорномор’я значно прискорилося, що дало змогу зібрати великий масив цін-
ної інформації ще до початку Кримської (Східної) війни, коли значного руйнуван-
ня зазнали як кримські старожитності, так і місцеві музеї.
Загалом, праці зарубіжних вояжерів, наповнені цікавим ілюстративним матері-
алом, стимулювали наукові дискусії навколо проблем історії Кримського півостро-
ва. Між представниками російської та західноєвропейської інтелектуальної еліти
зав’язувалися певні інтелектуальні контакти, які сприяли більш об’єктивному й
різнобічному дослідженню кримських пам’яток, їх точній локалізації та класифіка-
ції. На сьогодні твори англійських, французьких, швейцарських мандрівників, що
відвідали Крим на межі XVIII–ХІХ ст., є невід’ємною складовою джерельної бази
сучасних пам’яткознавчих дослідженнях і російських, і українських дослідників.
193Праці Центру пам'яткознавста, вип. 19, К., 2011
Джерела та література
Тункина И.В.1. Русская наука о классических древностях юга России (XVIII – середина XIX вв.)
/ И.В. Тункина. – СПб. : Наука, 2002. – 676 с., 156 ил.
Непомнящий А.А.2. Записки путешественников и путеводители в развитии исторического крае-
ведения Крыма (последняя треть ХVІІІ – начало ХХ века) / А.А. Непомнящий ; Ин-т украинск.
археографии и источниковедения им. М. С. Грушевского НАН Украины. – К., 1999. – 211 с. –
(Серия «Научно-справочные издания по истории Украины»; вып. 46).
Непомнящий А.А.3. Подвижники крымоведения: в 2 т. / А.А. Непомнящий. – Симферополь: СГТ,
2006. – Т. 1. – 324 с., ил. – (Серия «Биобиблиография крымоведения»; вып. 7).
Непомнящий А.А.4. З історії вивчення кримських пам’яток (кінець XVIII – початок ХХ століття) /
А.А. Непомнящий // Перші Зарембівські читання : мат-ли Перших всеукр. наук. читань, присв.
60-річчю від дня народження українського історика та пам’яткознавця Сергія Захаровича
Заремби (1947–2003). м. Київ, 23 січня 2007 р. / упор. О. М. Титова / Центр пам’яткознавства
НАН України і УТОПІК. – К., 2007. – С. 89–103.
Непомнящий А.А.5. Начало научного изучения Крыма / А.А. Непомнящий // Историческое насле-
дие Крыма. – 2008. – № 21. – С. 168–195.
Чудинов А.В.6. «Русский принц» и француз-«цареубийца»: история необычного союза в доку-
ментах, исследованиях и художественной литературе / А.В. Чудинов // Исторические этюды о
Французской революции : памяти В.М. Далина: к 95-летию со дня рождения. – М., 1998. – С. 88.
Ромм Ж.7. Путешествие в Крым в 1786 г. / Ж. Ромм / пер. с рук., вступ. ст. и прим. К. И. Раткевич.
– Л.: изд-во ЛГУ, 1941. – 79 с.
Там само, С. 51–53.8.
Guthrie M.9. A tour performed in the years 1795–1796 through the Taurida, or Crimea, the ancient
kingdom of Bosphorus, the once powerful republic of Tauric Cherson and all the other countries on the
North shore of the Euxin, ceded to Russia by the peace of Koinargi and Jassi / M. Guthrie. – London:
T. Cadell Jun. and W. Davis, 1802. – p. VІ.
Там само, 448 p.10.
Там само, р. 96.11.
Там само, p. 172.12.
Там само, p. 202–203.13.
Тункина И.В.14. Археолого-эпиграфические исследования Ф.К. Маршала фон Биберштейна
в восточном Крыму и на Кавказе в конце XVIII в.: по неизданным архивным документам
/ И.В. Тункина // Человек и древности : памяти Александра Александровича Формозова
(1928–2009). – М. : Гриф и К., 2010. – С. 588–610.
Guthrie M.15. A tour performed in the years 1795–1796 through the Taurida, or Crimea, the ancient
kingdom of Bosphorus, the once powerful republic of Tauric Cherson and all the other countries on the
North shore of the Euxin, ceded to Russia by the peace of Koinargi and Jassi / M. Guthrie. – London:
T. Cadell Jun. and W. Davis, 1802. – р. 315, 317, 321–324.
Guthrie M.16. Listy Pani Goutrie wyjete zley podrozy do Tauryki czyli Krymu oraz do krajow lezacych
na polnoc od Czarego morza / M. Guthrie // Historia odleglych pod panowaniem rossyiskem beda-
cych narodow, mianowicie: Tauryki czyli Krymu, Kalmykow, Kozakow i innnych na polnoc Morza
Czarego, tuziez w polnocnowschodnich Syberyi krajach zamieszalych. – Kraków, 1810. – T. 1. – S.
27–60.
Otter W.17. The life and remains of Edward Daniel Clarke : professor o mineralogy in the University of
Cambridge / W. Otter. – New York, 1827. – p. 61.
Clarke E.D.18. Travels in various countries of Europe, Asia, Africa: in 11 vol. / E.D. Clarke. – Vol. 2. –
London, 1816. – 546 p.
Clarke E.D.19. Reise durch Russland, und die Tartarie in den Jahren 1800–1801 / E.D. Clarke. – Weimar,
1817. – VIII, 683 s.
Clarke E.D.20. Voyages en Russie, en Tartarie et en Turquie: in 2 vol. / E.D. Clarke. – Paris, 1812.
194 ISSN 2078-0133
Clarke E.D.21. Travels in various countries of Europe, Asia, Africa: in 11 vol. / E.D. Clarke. – Vol. 2. –
London, 1816. – p. 144.
Там само, p. 179.22.
Там само, p. 182.23.
Там само, p. 205.24.
Там само, p. 207–209.25.
Dubois de Montpéreux F.26. Voyage autour du Caucase, chez les tcherkesses et les Abkhases, en Géorgie,
en Arménie et en Crimée / F. Dubois de Montpéreux. – Paris, 1843. – 461 p.
Дюбуа де Монпере // Энциклопедический словарь / Ф.А. Брокгауз, И.А. Ефрон. – СПб., 1893. 27.
– Т. 11. – С. 362.
Дюбуа де Монпере Ф.28. Путешествие по Кавказу, к черкесам и абхазам, в Грузию, Армению и в
Крым: в 6 т. / Ф. Дюбуа де Монпере. – Париж, 1843. Т. 5–6. – Симферополь: Бизнес-Информ,
2009. – С. 22–24.
Там само, с. 202–207.29.
Кёппен П.И.30. О Черном море и Кавказе / П.И. Кёппен // Журнал Министерства народного про-
свещения. – 1836. – № 11. – С. 471.
Там само, с. 472–482.31.
Письмо г-на Дюбуа к П.И. Кёппену // Журнал Министерства внутренних дел. – 1835. – № 32.
5. – С. 286–301.
Dubois de Montpéreux F.33. Reise um den Caucasus und Krym: in 5 vol. / F. Dubois de Montpéreux. –
Darmstadt, 1842–1843.
Дюбуа де Монпере Ф.34. Путешествие по Кавказу, к черкесам и абхазам, в Грузию, Армению и в
Крым: в 6 т. / Ф. Дюбуа де Монпере. – Париж, 1843. Т. 5–6. – Симферополь: Бизнес-Информ,
2009. – С. 7.
Каушлиев Г.С. Памятниковедческие штудии западноевропейских путешествен-
ников в Крыму (конец XVIII – первая половина XIX ст.)
Исследована история исследований культурного наследия Крымского полуострова пред-
ставителями западноевропейской интеллектуальной элиты на рубеже XVIII–XIX ст. Осущест-
влен анализ публицистических произведений и научных работ отечественных писателей и уче-
ных (Ш.–Ж. Ромма, М. Гатри, Е.Д. Кларка, Ф. Дюбуа де Монпере), которые посетили Тавриду
в этот период. Установлено, что их штудии заложили основы научного памятниковедения в
Крыму. Основными объектами интереса со стороны европейских пилигримов были античные
и средневековые древности Керченского полуострова, Судака, Феодосии, Херсонеса.
Ключевые слова: Крым, памятники, путешественники, изучение культурного наследия,
Западная Европа.
Kaushliyev G.S. Studies of Western European voyagers in case of study of cultural heritage
in the Crimea in the end of 18th – beginning of 19th century
History of studies in case of study of cultural heritage in the Crimea by members of European
intellectual elite has been reconstructed. Analysis of travelers` and scientists` notes and scientifi c
publications (Ch.–G. Romme, M. Guthrie, E.D. Clarke, F. Dubois de Montpéreux) which visited
Taurida during this period has been accomplished. It was proved that their studies had laid founda-
tion in the case of learning and safeguarding cultural legacy in the Crimea. It was proved that monu-
ments of Kerch peninsula, Sudak, Feodosia, Chersonesos Taurica were the main objects of studies
for European pilgrims.
Key words: the Crimea, monuments, voyagers, studies of cultural heritage, Western Europe.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-80196 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0133 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T13:01:34Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Каушлієв, Г.С. 2015-04-13T16:41:18Z 2015-04-13T16:41:18Z 2011 Пам’яткознавчі студії західноєвропейських мандрівників у Криму (кінець XVIII – перша половина ХІХ ст.) / Г.С. Каушлієв // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 185-194. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80196 904:72:910.4«17/18»(477.75) Простежено історію досліджень культурної спадщини Кримського півострова представниками західноєвропейської інтелектуальної еліти на межі XVIII–XIX ст. Здійснено аналіз публіцистичних і наукових творів англійських, французьких, швейцарських письменників і вчених (Ш.–Ж. Ромма, М. Гатрі, Е.Д. Кларка, Ф. Дюбуа де Монпере), які відвідали Тавриду в цей період. Встановлено, що їхні студії заклали підґрунтя наукового вивчення пам’яток у Криму. Основними об’єктами уваги з боку західноєвропейських мандрівників були античні та середньовічні старожитності Керченського півострова, Судака, Феодосії, Херсонеса. Исследована история исследований культурного наследия Крымского полуострова представителями западноевропейской интеллектуальной элиты на рубеже XVIII–XIX ст. Осуществлен анализ публицистических произведений и научных работ отечественных писателей и ученых (Ш.–Ж. Ромма, М. Гатри, Е.Д. Кларка, Ф. Дюбуа де Монпере), которые посетили Тавриду в этот период. Установлено, что их штудии заложили основы научного памятниковедения в Крыму. Основными объектами интереса со стороны европейских пилигримов были античные и средневековые древности Керченского полуострова, Судака, Феодосии, Херсонеса. History of studies in case of study of cultural heritage in the Crimea by members of European intellectual elite has been reconstructed. Analysis of travelers` and scientists` notes and scientifi c publications (Ch.–G. Romme, M. Guthrie, E.D. Clarke, F. Dubois de Montpéreux) which visited Taurida during this period has been accomplished. It was proved that their studies had laid foundation in the case of learning and safeguarding cultural legacy in the Crimea. It was proved that monuments of Kerch peninsula, Sudak, Feodosia, Chersonesos Taurica were the main objects of studies for European pilgrims. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Пам’яткознавство в документах Пам’яткознавчі студії західноєвропейських мандрівників у Криму (кінець XVIII – перша половина ХІХ ст.) Памятниковедческие штудии западноевропейских путешественников в Крыму (конец XVIII – первая половина XIX ст.) Studies of Western European voyagers in case of study of cultural heritage in the Crimea in the end of 18th – beginning of 19th century Article published earlier |
| spellingShingle | Пам’яткознавчі студії західноєвропейських мандрівників у Криму (кінець XVIII – перша половина ХІХ ст.) Каушлієв, Г.С. Пам’яткознавство в документах |
| title | Пам’яткознавчі студії західноєвропейських мандрівників у Криму (кінець XVIII – перша половина ХІХ ст.) |
| title_alt | Памятниковедческие штудии западноевропейских путешественников в Крыму (конец XVIII – первая половина XIX ст.) Studies of Western European voyagers in case of study of cultural heritage in the Crimea in the end of 18th – beginning of 19th century |
| title_full | Пам’яткознавчі студії західноєвропейських мандрівників у Криму (кінець XVIII – перша половина ХІХ ст.) |
| title_fullStr | Пам’яткознавчі студії західноєвропейських мандрівників у Криму (кінець XVIII – перша половина ХІХ ст.) |
| title_full_unstemmed | Пам’яткознавчі студії західноєвропейських мандрівників у Криму (кінець XVIII – перша половина ХІХ ст.) |
| title_short | Пам’яткознавчі студії західноєвропейських мандрівників у Криму (кінець XVIII – перша половина ХІХ ст.) |
| title_sort | пам’яткознавчі студії західноєвропейських мандрівників у криму (кінець xviii – перша половина хіх ст.) |
| topic | Пам’яткознавство в документах |
| topic_facet | Пам’яткознавство в документах |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80196 |
| work_keys_str_mv | AT kaušlíêvgs pamâtkoznavčístudíízahídnoêvropeisʹkihmandrívnikívukrimukínecʹxviiiperšapolovinahíhst AT kaušlíêvgs pamâtnikovedčeskieštudiizapadnoevropeiskihputešestvennikovvkrymukonecxviiipervaâpolovinaxixst AT kaušlíêvgs studiesofwesterneuropeanvoyagersincaseofstudyofculturalheritageinthecrimeaintheendof18thbeginningof19thcentury |