Плебанія (будинок ксьондза костьолу Іоанна Хрестителя) в місті Ізяслав Хмельницької області

Вводиться до наукового обігу пам’ятка XVIII ст. – плебанія в місті Ізяслав Хмельницької області. На підставі опису початку ХІХ ст. аналізується планування будинку та його архітектурні особливості. В научное обращение вводится памятник XVIII в. – плебания в городе Изяслав Хмельницкой области. На осно...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Праці Центру пам’яткознавства
Datum:2011
1. Verfasser: Збруцький, О.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2011
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80205
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Плебанія (будинок ксьондза костьолу Іоанна Хрестителя) в місті Ізяслав Хмельницької області / О.М. Збруцький // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 79-84. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859906071645126656
author Збруцький, О.М.
author_facet Збруцький, О.М.
citation_txt Плебанія (будинок ксьондза костьолу Іоанна Хрестителя) в місті Ізяслав Хмельницької області / О.М. Збруцький // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 79-84. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Праці Центру пам’яткознавства
description Вводиться до наукового обігу пам’ятка XVIII ст. – плебанія в місті Ізяслав Хмельницької області. На підставі опису початку ХІХ ст. аналізується планування будинку та його архітектурні особливості. В научное обращение вводится памятник XVIII в. – плебания в городе Изяслав Хмельницкой области. На основании описи начала ХІХ века анализируется планировка дома и его архитектурные особенности. The historical monument of the 18th century – the plebania in Izyaslav town, Khmelnickaya oblast is introduced in to scientifi c practice. The analyses of house planning end it`s architectural specifi cs is done on the basis of early 19th century description.
first_indexed 2025-12-07T16:00:19Z
format Article
fulltext 79Праці Центру пам'яткознавста, вип. 19, К., 2011 УДК 726.1(477.43) О.М. ЗБРУЦЬКИЙ Плебанія (будинок ксьондза костьолу Іоанна Хрестителя) в місті Ізяславі Хмельницької області Вводиться до наукового обігу пам’ятка XVIII ст. – плебанія в місті Ізяслав Хмельниць- кої області. На підставі опису початку ХІХ ст. аналізується планування будинку та його архітектурні особливості. Ключові слова: плебанія, будинок, споруда. Так уже сталося в історії, що в невеличких волинських містечках можна зустріти величаві споруди та цілі архітектурні ансамблі, руїни яких ще й сьогод- ні вражають уяву сучасників. Щоправда, є й такі об’єкти, про які знають лише фахівці – архітектори, мистецтвознавці. Це, як правило, будинки міської забудо- ви. Пройшовши через війни і соціальні катаклізми, зруйновані та перебудовані, вони, тим не менш, також є витворами архітектури – свідками минулого. З часом їх чисельність катастрофічно меншає, тому кожний з тих, що залишився, пови- нен бути предметом серйозних досліджень. І дійсно, на підставі лише фрагментів фахівці можуть реконструювати первісний вигляд того чи іншого будинку з тим, щоби зберегти його для нащадків і визначити роль у містобудівній ситуації окре- мого періоду. Допомагають реставраторам у цій справі архівні документи й іконо- графічні зображення, старі плани міст тощо. Ізяслав – одне з таких стародавніх міст історичної Волині, яке також не оми- нув процес безконтрольної урбанізації. Насамперед, це стосується втрат історич- ного обличчя міста. На жаль, для Ізяслава й досі не розроблено науково обґрунтованої програми розвитку, внаслідок чого сучас- на забудова ведеться хаотично й безсистем- но – відтак необхідність інтеграції залиш- ків архітектурної спадщини у нове життя взагалі не враховується. В місті налічується декілька пам’яток архітектури національно- го значення, але ними ніхто не опікується, що й казати про пам’ятки міської забудови. У зв’язку з цим, хотілося б повернути історичну справедливість, звернувши увагу громадськості на житловий будинок на вул. 80 ISSN 2078-0133 Острозькій (Острізькій), 9, що був колишньою плебанією – помешканням ксьондзу кос- тьолу Іоанна Хрестителя, роз- ташованого поруч. Дуже побіжно згадуєть- ся будинок у історіографіч- них матеріалах виданих ще в ХІХ ст. Так, окрему згадку про плебанію біля фарного костьо- лу містить праця Т. Стецького [1]. Плани міста першої поло- вини ХІХ ст. уточнюють роз- ташування будинку відносно костьолу. Декілька довоєнних фотографій, одну з яких використав у своєї праці Юзеф Скрабський (2007). Ось майже і все. На жаль, відсутній детальний опис споруди, ототожнення та порівняння із сучас- ним станом. Заслуговують на увагу архівні матеріали наукових і проектних уста- нов. Зокрема, серед матеріалів інвентаризації, проведеної працівниками інституту «Укрпроектреставрація» на початку 1990-х років, знаходимо обміри цього будин- ку [2]. Низка переробок відрізняє його як від опису початку ХІХ ст., так і від зобра- жень на фотографіях 20–30-х років ХХ ст. Наразі вважаємо за потрібне звести до купи накопичений матеріал. За архітектурними дослідженнями будинок плебанії – одноповерхова, мурова- на з червоної цегли споруда з розмірами в плані 26×6 м. З південного боку до спо- руди примикає розвинений ризаліт гранчастої форми, ймовірно – вхідний тамбур. Фасади тиньковані. Про характер архітектурного декору сьогодні важко говорити, бо основні його елементи втрачені, але, судячи із залишків вінчаючого карнизу, це була презентабельна бароко- ва споруда у складі ансамблю костьолу Іоанна Хрестителя. Кілька фотографій початку – середини ХХ ст. свідчать про це. На одній з них бачимо роз- винений фронтон із профільо- ваним завершенням, ймовірно були також декоративні обрам- лення навколо вікон. Про первісний вигляд і вну- трішнє розпланування плеба- нії стає відомо також із архів- 81Праці Центру пам'яткознавста, вип. 19, К., 2011 них джерел, зокрема, з візити 1801 р.: Поруч із костьолом розта- шовано одноповерховий буди- нок пробоща, вкритий ґонтом; із цегляними трубами, виведе- ними на дах. Вхід до нього зро- блено у формі ґанку чи окремого кам’яного присінку з двома ві- кнами білого скла у дерев’яних рамах, в одному з котрих два скла вибито. Підлога і стеля в ньому із соснових дошок; двоє одинарних дверей на залізних завісах і гаках, з них перші з ву- лиці мають внутрішній замок із ключем і клямкою, а з середини зачиняються на клям- ку. За ним невелике приміщення (передпокій) чи невеликі сіні з підлогою, укладеною із соснових дошок і стелею, мащеною глиною; з одним вікном, що дає світло в гли- бину, та другим, малим вікном над дверима, та з шафоподібним каміном, через який опалюється кахляна піч у кімнаті. Від тих сіней праворуч знаходиться кімната, при вході в яку двійні двері на гаках і завісах із засовами знизу та зверху, з внутрішнім замком і залізним ключем для замикання. В цьому приміщенні підлога з дошок, сте- ля з дошок, обмазаних глиною. Стара піч [з] білого кахлю, кутовий камін біля две- рей [який саме камін – незрозуміло (kapiasty) – авт.], альков [у стіні одинарна ніша – авт.] на одно ліжко. Вікон з усією оковкою [металічні кутки та ін. – авт.], білого скла, у дерев’яних рамах два. Вся ця кімната оббита полотном, оздобленим різними квітами. З цього приміщення гардероб, до якого малі одинарні двері на гаках і заві- сах, із клямкою та внутрішнім замком, щоб зачиняти; стеля обмащена глиною. Два ві- кна білого скла в дерев’яних рамах. Вертаючись назад у сіні та повернувши ліворуч, де знаходяться одинарні двері з соснових дошок із завісами та гаками, з внутрішнім замком для замикання, потрапляємо за ними в передпокій, у якому підлога із сосно- вих дошок, стеля ж мазана, побілена вапном, тільки потріскалася. Двері для виходу в тильний бік наполовину засклені частково розбиті, з тилу закривають іншими, цілими дверима, обидві двері на залізних гаках і завісах із защіпкою та скоблями, в одної й ін- шої зі сторони кімнати – внутрішній замок. Одне вікно білого скла у дерев’яній рамі, один камін шафоподібний та інший подібний до нього, спеціально для закриття гру- би вдома. З того передпокою двійні двері на гаках і завісах із внутрішнім замком і за- лізними засувками, за котрими приміщення або зал. У ньому підлога із соснових до- шок. Стеля обмазана та побілена вапном. Стара піч [з] білого кахлю. Три вікна білого скла з усілякою оковкою. Стара шафа звичайної роботи. З цього залу до спеціальних гардеробчиків, що розділені сосновими дошками, [ведуть] двоє одинарних дверей на гаках і завісах, із внутрішніми замками, ключами та залізними клямками. Підлога в них із соснових дошок, а стеля з дошок, обмащених глиною. Два вікна білого скла в дерев’яних рамах, у яких дві шиби вибито. У всьому будинку дев’ять вікон, що закри- ваються віконницями на гаках і залізних завісах. Дві старі погнилі драбини розміще- 82 ISSN 2078-0133 ні на даху для чищення димових труб. Виходя- чи у двір, перед будин- ком ліворуч – звичай- ний штахетник […] кам’яний льох. Вищеописане не згоріло під час пожежі 23 липня 1797 року [3]. Згадка про поже- жу, що трапилася наприкінці ХVІІІ ст., підтверджує існування плебанії вже на той час, а Юзеф Скрабський, спираючись на польські архівні джерела, наводить навіть дату будівництва – 1760 р. («Przy kościele w roku 1760 wzniesiono ofi cynę»). Причому пов’язує це з діяльністю архітектора Паоло Фонтана [4]. Він обґрунтовує свою думку, аналізуючи зображення на фото [5], але далі гіпотези, посилаючись на обмеженість даних, не йде [6]. Друга світова війна залишила свій відбиток на багатьох, якщо не на всіх міс- тах України. Не оминула вона й Ізяслав: під час бойових дій споруда плебанії повністю вигоріла. В такому стані будинок зафіксовано на одній із повоєнних фотографій. Ми бачимо плебанію праворуч костьолу, вцілілими є лише стіни, у т.ч. фронтон. У складних умовах післявоєнного життя плебанію пристосували під житло, відтак, ні про яку реставрацію не було й мови. Поруч розташований костьол вико- ристовували як склад [7], потім взагалі залишили напризволяще. Ксьондз залишив Ізяслав ще до війни і його будинок, імовірно, був реквізова- ний. Релігійні громади (в т.ч. й католицькі) були розпущені, а їхні осередки в місті підлягали ліквідуванню. Ніхто не ламав собі голову щодо повернення плебанії історично достовірних форм. То ж, потрібно бути вдячним хоча б за те, що спору- ду взагалі не зруйнували, як це відбулося з багатьма іншими у тому ж Ізяславі. І все ж пам’ятка вижила! Обдертий, зневажений будинок продовжує свою «еволюцію» у ХХІ ст., обростаючи новими прибудовами. Прийшов вже час поста- вити питання про взяття його на облік, хоча б на місцевому рівні. Джерела та література 1. Stecki T.J. Wołyn pod wzgledem statystycznym historycznym i archeologicznym. Lwow: druk i nakład zakładu nar. im. Ossolinskich, 1864. – T.I. – S. 325. 83Праці Центру пам'яткознавста, вип. 19, К., 2011 2. Дослідження історично-архітектурних фондів м. Ізяслава. Хмельницької обл. – Т. 5, кн. 3 – Схематичний обмір цінних історико-архітектурних об’єктів / Укрпроектреставрація. – К., 1993 // Архів інституту «Укрпроектреставрація», шифр 267. 3. Державний архів Житомирської області, ф.178, оп. 4, спр. 17, арк. 55–55 зв. Текст з польської переклав автор дослідження. Для зручності наприкінці розвідки вміщений текст документу мовою оригіналу. 4. Skrabski J. Paolo Fontana nadworny architekt Sanguszków / A. Bartosz (red) / Muzeum Okręgowe w Tarnowie – Tarnów, 2007 – S. 80. 5. Нині ця світлина міститься в фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (ф. № 278, спр. № 98, карт. 104). 6. Skrabski J. Вказана праця… – S. 90, 93. 7. Метафора спільного дому: Заславщина багатьох культур: Матеріали наукової конференції 21–22 груд- ня 2006 року / Упор. І. Тесленко – Острог: Видавництво НаУ «Острозька академія», 2006. – C. 232. Dom mieszkalny proboszcza niedaleko kościoła murowany, o iedney dolney kondyg- nacyi, gątami pokryty z kominami murowanemi nad dach wywiedzionemi. Wchod do nie- go na kształt ganku czyli przysionku murowany o dwoch oknach skła białego w drzewo osa- dzonego, z nich w jednym tafel dwie wybitych. Podłoga w nim y sciel z tarcic sosnowych, o dwoch drzwiach poiedynczych, na zawiasach y hakach żelaznych, z ktorych pierwsze od podworza mają zamek wnętrzny z kluczem y klamką, a z przed pokoju na klamky zamykaią się. Za niemi przedpokoik czyli sien niewielka z podłogą ułozoną z tarcic sosnowych z su- ffi tem lepionym, o oknie iednym w tył swiatło daiącym, a drugim małym nad drzwiami y z kominkiem szafi astym przed ktory piec kafl owy pokojowy opala się. Z tych sionek po pra- wey ręce pokoy do ktorego wchodząc drzwi podwoyne na hakach y zawiasach, z zasuwka- mi u dołu y u guru, z zamkiem wnętrznym, y kluczem do zamykania zelaznemi. Wewnątrz tego pokoju podłoga z tarcic, suffi t lepiony. Piec stary kafl i bialych, kominek narozny przy drzwiach kapiasty, alkowa na łozko poiedyncze. Okien ze wszelkim okuciem skła białego w drzewo osadzonego dwa. Ten cały pokoy obiciem płociennym w roznie kwiaty ozdobiony. Z tego pokoju garderoba, do ktorey wchodząc drzwi poiedyncze małe na hakach y zawia- sach, z klamka, y zamkiem wnętrznym do zamykania, wewnątrz podłoga z tarcic, suffi t le- piony. Okien szkła białego w drzewo osadzonego dwa. Powracając nazad do sieni y biorąc się wlewą rękę, drzwi poiedyncze z tarcic sosnowych, o dwoch zawiasach y hakach z za- mkiem wnętrznym do zamykania zelaznemi. Za temi drzwiami przedpokoy, w ktorym pod- łoga z tarcic sosnowych, suffi t zas lepiony, wapnem wybielony, lecz poryssowany. Drzwi do wyiscia na tył do połowy szklane w częsciach potłuczone, drugiemi całymi drzwiami z tyłu zamykane, a oboie na hakach y zawiasach zelaznych z zaszczepką y skoblami u jed- nych a u drugich z pokoju zamek wnętrzny. Okno iedno skła biołego w drzewo osadzone- go, komin jeden szafi asty y drugi podobny temu dla ukrycia gruby umyslnie dany. Z tego przedpokoju drzwi podwoyne na hakach y zawiasach z zamkiem wnętrznym y zasuwkami żelaznemi, za ktoremi pokoy czyli sala. Wewnątrz ktorey podłoga z tacic sosnowych. Suffi t zas lepiony y wapnem wybielony. Piec stary kafl i biatych. Okien szkła białego ze wszelkim okuciem trzy. Szaffa stara ordynaryiney roboty. Z tey sali do garderobek osobnych tarcica- mi sosnowemi przeszalowanych. Drzwi poiedynczych dwoje na hakach y zawiasach, z za- mkami wnętrznemi, kluczami y klamkami zelaznemi. Podłoga w nich z tarcic sosnowych, a suffi t lepiony. Okien szkła białego w drzewo osadzonego dwa, w ktorych tafel dwie wybi- tych. W tym całym mieszkalnym budynku okien dziewięc okiennicami na hakach y zawia- sach zelaznych zamykane. Drabin dwie starych pogniłych dla wycierania kominów na da- 84 ISSN 2078-0133 chu tegoż budynku ulokowane. Wyszedłszy z tego budynku na dziedziniec, po lewey ręce sztachet ordynaryiny ... далі – Loch murowany. Opisane powysze zabudowania od wydarzoney konfl agraty w roku 1797 dnia 23 lipca pozostałe. Збруцкий А.Н. Плебания (дом ксендза костела Иоанна Крестителя) в г. Изяславе Хмельницкой области В научное обращение вводится памятник XVIII в. – плебания в городе Изяслав Хмель- ницкой области. На основании описи начала ХІХ века анализируется планировка дома и его архитектурные особенности. Ключевые слова: плебания, дом, сооружение. Zbrutskyy О.М. The Plebania (the ksendz` house of Ioann Christener`s catholic church) in Izyaslav town, Khmel`nickaya oblast. Report The historical monument of the 18th century – the plebania in Izyaslav town, Khmelnickaya oblast is introduced in to scientifi c practice. The analyses of house planning end it`s architectural specifi cs is done on the basis of early 19th century description. Key words: the plebania, house, building.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-80205
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2078-0133
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:00:19Z
publishDate 2011
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
record_format dspace
spelling Збруцький, О.М.
2015-04-13T16:43:53Z
2015-04-13T16:43:53Z
2011
Плебанія (будинок ксьондза костьолу Іоанна Хрестителя) в місті Ізяслав Хмельницької області / О.М. Збруцький // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 79-84. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
2078-0133
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80205
726.1(477.43)
Вводиться до наукового обігу пам’ятка XVIII ст. – плебанія в місті Ізяслав Хмельницької області. На підставі опису початку ХІХ ст. аналізується планування будинку та його архітектурні особливості.
В научное обращение вводится памятник XVIII в. – плебания в городе Изяслав Хмельницкой области. На основании описи начала ХІХ века анализируется планировка дома и его архитектурные особенности.
The historical monument of the 18th century – the plebania in Izyaslav town, Khmelnickaya oblast is introduced in to scientifi c practice. The analyses of house planning end it`s architectural specifi cs is done on the basis of early 19th century description.
uk
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
Праці Центру пам’яткознавства
Архітектурна та містобудівна спадщина
Плебанія (будинок ксьондза костьолу Іоанна Хрестителя) в місті Ізяслав Хмельницької області
Плебания (дом ксендза костела Иоанна Крестителя) в г. Изяславе Хмельницкой области
The Plebania (the ksendz` house of Ioann Christener`s catholic church) in Izyaslav town, Khmel`nickaya oblast. Report
Article
published earlier
spellingShingle Плебанія (будинок ксьондза костьолу Іоанна Хрестителя) в місті Ізяслав Хмельницької області
Збруцький, О.М.
Архітектурна та містобудівна спадщина
title Плебанія (будинок ксьондза костьолу Іоанна Хрестителя) в місті Ізяслав Хмельницької області
title_alt Плебания (дом ксендза костела Иоанна Крестителя) в г. Изяславе Хмельницкой области
The Plebania (the ksendz` house of Ioann Christener`s catholic church) in Izyaslav town, Khmel`nickaya oblast. Report
title_full Плебанія (будинок ксьондза костьолу Іоанна Хрестителя) в місті Ізяслав Хмельницької області
title_fullStr Плебанія (будинок ксьондза костьолу Іоанна Хрестителя) в місті Ізяслав Хмельницької області
title_full_unstemmed Плебанія (будинок ксьондза костьолу Іоанна Хрестителя) в місті Ізяслав Хмельницької області
title_short Плебанія (будинок ксьондза костьолу Іоанна Хрестителя) в місті Ізяслав Хмельницької області
title_sort плебанія (будинок ксьондза костьолу іоанна хрестителя) в місті ізяслав хмельницької області
topic Архітектурна та містобудівна спадщина
topic_facet Архітектурна та містобудівна спадщина
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80205
work_keys_str_mv AT zbrucʹkiiom plebaníâbudinokksʹondzakostʹoluíoannahrestitelâvmístíízâslavhmelʹnicʹkoíoblastí
AT zbrucʹkiiom plebaniâdomksendzakostelaioannakrestitelâvgizâslavehmelʹnickoioblasti
AT zbrucʹkiiom theplebaniatheksendzhouseofioannchristenerscatholicchurchinizyaslavtownkhmelnickayaoblastreport