Античні пам’ятки Тавриди у вітчизняній подорожній літературі (кінець XVIII – перша третина ХІХ ст.)
Розглянуто історію дослідження пам’яток античності Кримського півострова представниками російської інтелектуальної еліти на зламі XVIII–XIX ст. Здійснено аналіз публіцистичних і наукових творів вітчизняних письменників й учених (В.В. Ізмайлова, Є.Є. Кьолєра, П.І. Сумарокова й інших), які відвідали...
Saved in:
| Published in: | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80646 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Античні пам’ятки Тавриди у вітчизняній подорожній літературі (кінець XVIII – перша третина ХІХ ст.) / Г.С. Каушлієв // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 20. — С. 206-214. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859818422015098880 |
|---|---|
| author | Каушлієв, Г.С. |
| author_facet | Каушлієв, Г.С. |
| citation_txt | Античні пам’ятки Тавриди у вітчизняній подорожній літературі (кінець XVIII – перша третина ХІХ ст.) / Г.С. Каушлієв // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 20. — С. 206-214. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці Центру пам’яткознавства |
| description | Розглянуто історію дослідження пам’яток античності Кримського півострова представниками російської інтелектуальної еліти на зламі XVIII–XIX ст. Здійснено аналіз публіцистичних і наукових творів вітчизняних письменників й учених (В.В. Ізмайлова,
Є.Є. Кьолєра, П.І. Сумарокова й інших), які відвідали Тавриду в цей період. Встановлено,
що їх дослідження заклали підвалини наукового вивчення давньогрецьких старожитностей Криму. Доведено, що основними об’єктами уваги з боку мандрівників були античні пам’ятки Керченського півострова, Феодосії, Херсонесу.
Рассмотрена история изучения памятников античности Крымского полуострова представителями российской интеллектуальной элиты на рубеже XVIII–XIX вв. Осуществлен анализ публицистических и научных произведений отечественных писателей и ученых
(В.В. Измайлова, Е.Е. Кёлера, П.И. Сумарокова и др.), посетивших Тавриду в этот период. Установлено, что их исследования заложили основы научного изучения древнегреческих памятников Крыма. Доказано, что основными объектами внимания со стороны путешественников были античные древности Керченского полуострова, Феодосии, Херсонеса.
The history of studying the Crimean monuments of antiquity by the representatives of Russian
intellectual elite at the turn of the 18th – 19th centuries has been examined. The analysis of
journalistic and academic works of domestic writers and scholars (V.V. Izmaylov, E.E. Köhler,
P.I. Sumarokov and others), which visited Taurida during this period, has been conducted. It was
established that their research laid the foundation for the scientifi c study of ancient Greek monuments
in the Crimea. It is proved that the main objects of attention of the travellers were ancient
Kerch Peninsula, Theodosia and Chersonese.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:23:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
206 ISSN 2078-0133
Кепин Д.В. Музей-мемориал «Букринский плацдарм»
В статье рассмотрена история создания архитектурно-мемориального комплекса
(с. Балыко-Щучинка Кагарлыкского района Киевской обл.), увековечивающего под-
виг советских войск в период Великой Отечественной войны советского народа 1941–
1945 гг. при форсировании Днепра и создании Букринского плацдарма в 1943 г. Рассмо-
трены события, которым посвящен мемориал. Проведен анализ современного состояния
сохранности музейного комплекса. Даны соответствующие рекомендации.
Ключевые слова: мемориал, плацдарм, сохранение, Великая Отечественная война со-
ветского народа 1941–1945 гг.
Kepin D.V. Memorial Museum “Bukryns’kiy Bridgehead”
In this article the history of the architectural memorial complex (village Balyko-Shchutchin-
ka of Kaharlyk District, Kyiv Region) is considered also it is considered the deed of the Soviet
Army in the Great Patriotic War of the soviet people 1941–1945 during the crossing of the Dni-
pro river and the Bukryns’kiy Bridgehead’ creation in 1943. The events to which the memorial
is devoted are considered. The contemporary condition of the museum complex is analysed. The
appropriate recommendations are made.
Key words: Memorial, Bridgehead, preservation, Great Patriotic War of the soviet people
1941–1945.
УДК 904:72 : 910.4 «17/18» (477.75)
Г.С. КАУШЛІЄВ
Античні пам’ятки Тавриди у вітчизняній подо-
рожній літературі (кінець XVIII – перша трети-
на ХІХ ст.)
Розглянуто історію дослідження пам’яток античності Кримського півострова пред-
ставниками російської інтелектуальної еліти на зламі XVIII–XIX ст. Здійснено аналіз
публіцистичних і наукових творів вітчизняних письменників й учених (В.В. Ізмайлова,
Є.Є. Кьолєра, П.І. Сумарокова й інших), які відвідали Тавриду в цей період. Встановлено,
що їх дослідження заклали підвалини наукового вивчення давньогрецьких старожитнос-
тей Криму. Доведено, що основними об’єктами уваги з боку мандрівників були античні
пам’ятки Керченського півострова, Феодосії, Херсонесу.
Ключові слова: подорожня література, Крим, пам’яткознавство.
Одним із актуальних завдань сучасного кримознавства є історія вивчен-
ня античних старожитностей Тавриди російськими мандрівниками напри-
кінці XVIII – в першій третині ХІХ ст. Користуючись науковими та публі-
цистичними працями вітчизняних вояжерів, що відвідали півострів у цей
період, можемо проаналізувати стан давньогрецьких пам’яток Північного
Причорномор’я після його інкорпорації до складу Російської імперії.
Саме санкт-петербурзькі мандрівники виступили першовідкривачами куль-
турних скарбів краю для освіченої столичної публіки. Подорожня літера-
207Праці Центру пам'яткознавста, вип. 20, К., 2011
тура на сьогодні є невід’ємною складовою джерелознавчої бази у студіях з
історії дослідження історико-культурної спадщини Криму.
Кримські дослідники почали вивчати вітчизняну подорожню літерату-
ру наприкінці 90-х років ХХ ст. Одним із перших, хто намагався викорис-
тати російську подорожню літературу в якості джерела з історії вивчення й
охорони місцевих пам’яток, став кандидат історичних наук В.М. Даниленко
[1]. Але йому не вдалося зробити якісний аналіз подорожніх записок.
Роботи В.М. Даниленка не пішли далі популярних нарисів. Доктор історичних
наук, професор Таврійського національного університету А.А. Непомнящий –
провідний вітчизняний науковець з історії вивчення кримських старожит-
ностей – сформував окремий науковий історіографічний напрям досліджень
місцевих пам’яток старовини [2]. Розробки з цієї проблеми були продовжені
В.М. Боровковой [3], С.В. Громенком [4] й іншими. З-поміж російських нау-
ковців, що звернулися до історії вивчення пам’яток Північного Причорномор’я
представниками російської інтелектуальної еліти на зламі XVIII–ХІХ ст.,
слід відзначити В.П. Козлова [5], І.В. Тункіну [6], Е.Д. Фролова [7].
Одночасно, незважаючи на увагу науковців до цієї проблеми, комплек-
сний аналіз історії дослідження давньогрецької спадщини представниками
вітчизняної інтелігенції досі не було здійснено. Це й зумовило мету дано-
го дослідження – виокремити й простежити роль санкт-петербурзьких ман-
дрівників у процесі накопичення відомостей про стан історичних пам’яток
у Криму після його входження до складу Російської імперії.
Одним із перших російських дослідників античних пам’яток Тавриди
виступив відомий письменник і громадський діяч Павло Іванович Сумароков
(1760–1846). Він двічі відвідав Крим – у 1799 і 1802 р. Результатом його
подорожей стали праці «Путешествие по всему Крыму и Бессарабии в
1799 г.» і «Досуги крымского судьи, или Второе путешествие в Тавриду»,
котра була опублікована у двох частинах у 1803 і 1805 р. [8].
Найбільш цікаві відомості щодо стану античних старожитностей Криму
відображено в праці «Досуги крымского судьи», оскільки під час її написан-
ня автор приділяв багато уваги опису історико-культурної спадщини краю.
Так, під час поїздки до Севастополя П.І. Сумароков відвідав Балаклаву,
Георгіївський монастир, руїни Херсонесу. Досліджуючи давньогрецькі пам’ятки
старовини, письменник указав на недбале ставлення до них з боку місцевої
влади та місцевих жителів: «Нині відоме надбання Греків (Херсонес) складає
дачу пані Алексіянової, на місцях храмів, будівель, укріплень пасуться отари
овець, увесь терен міста перетворився на понурий, порослий ялівцем степ» [9].
Восени 1802 р. П.І. Сумароков продовжив дослідження античних старожит-
ностей, відправившись до Південно-Східного Криму в пошуках давньогрець-
ких міст і поселень. Мандрівник, який спирався на труди Плінія та Страбона,
оглянувши руїни поблизу селища Опук, прийняв їх за античне місто Німфей
[10]. Після цього письменник вирушив до Керчі та Єні-Кале. Перебуваючи в
208 ISSN 2078-0133
Керчі, П.І. Сумароков не лише докладно описав вигляд і стан фортеці, але й від-
відав місцеві кургани, які на той час ще не були масово пограбовані. Підсумком
подорожі Керченським півостровом став невеликий нарис історії краю від
античної доби до початку ХІХ ст. [11]. Завершивши вивчення цього регіону,
П.І, Сумароков переправився на Таманський півострів, а потім повернувся до
Сімферополя. Наприкінці 1802 р. він повернувся до Санкт-Петербургу.
У 1799 р., майже одночасно з П.І. Сумароковим, кримську землю відві-
дав відомий письменник і громадський діяч Володимир Васильович Ізмайлов
(1773–1830). Його праця «Путешествие в полуденную Россию», що склада-
ється з 4 частин, є одним із найбільш цікавих літературних творів, присвяче-
них південноукраїнським землям [12]. В.В. Ізмайлов, який з дитинства вивчав
давньогрецьку мову та латину, був добре знайомий із творчістю античних
авторів: Афінея, Діодора, Овідія, Плутарха, Саллюстія, Страбона, Хрісіппа.
Таврида, що зберігала пам’ять про грецьку та римську присутність, викликала
у письменника жвавий інтерес, бажання особисто познайомитися з антични-
ми старожитностями Керченського півострова, Феодосії, Херсонеса.
Під час оглядин Херсонеса мандрівник зіткнувся з численними фак-
тами руйнувань античних садиб. Безцінні пам’ятки архітектури розби-
ралися місцевими жителями та російськими солдатами для будівництва
казарм і будинків. Схожу ситуацію застав письменник і під час відвідування
Феодосії. За словами вояжера, це прекрасне місто з древньою історією було
майже вщент зруйновано місцевими жителями. У листі XVIII, яке описує
стан давньогрецьких і середньовічних старожитностей, міститься заклик
врятувати пам’ятку від остаточного знищення [13].
Після ознайомлення з містами східного узбережжя Тавриди В.В. Ізмайлов
вирушив на Керченський півострів. Добре знайомий із описами Пантікапея
давньогрецькими та римськими авторами, мандрівник попрямував на пошу-
ки античних пам’яток, але виявив лише сліди руйнувань. Після досліджен-
ня Керченського півострова мандрівник попрямував на Тамань і далі –
на Кавказ. У цілому він присвятив Криму 37 листів у другій і третій части-
нах «Путешествия в полуденную Россию».
Принципово новий етап у вивченні античних старожитностей Кримського
півострова розпочався на початку ХІХ ст. завдяки археологічній експеди-
ції, яку очолив німецький антикознавець Є.Є. Кьолєр (1765–1838), що пра-
цював у Санкт-Петербурзькій Академії наук й імператорському Ермітажі.
Він-таки й виступив ініціатором і організатором наукової експедиції в Крим.
У лютому 1804 р. на засіданні Конференції Академії вчений зачитав рефе-
рат «Письмо о нескольких медалях Европейской Сармации и Херсонеса
Таврического», в якому йшлося про незадовільний стан вивчення російськи-
ми науковцями історії, етнографії, нумізматики античних центрів Північного
Причорномор’я [14]. Водночас, у західноєвропейських наукових колах
увага до історії Тавриди та південноукраїнських земель на зламі XVIII–
209Праці Центру пам'яткознавста, вип. 20, К., 2011
XIX ст. постійно посилювалася. Тому в травні 1804 р. вчений звернув-
ся до Президента Академії мистецтв Олександра Сергійовича Строганова
(1818–1864) з пропозицією надіслати до Криму разом із ним німецького живо-
писця Карла Кюгельхена. Мета наукової експедиції – опис місцевих античних
пам’яток. Передбачалося, що під час подорожі К. Кюгельхен підготує малюн-
ки досліджуваних старожитностей. У ході вояжу планувалося вивчити Ольвію,
Херсонес, Феодосію, Керч і Тамань.
Під час кримського етапу досліджень особливу увагу вчених привер-
нули руїни Херсонеса. У Криму Є.Є. Кьолєром була зібрана колекція дав-
ньогрецьких і римських монет й інших цікавих предметів, які потім були
передані в Ермітаж. Учений перебував на півострові до глибокої осені
1804 р., а Карл Кюгельхен залишився ще на 14 місяців. У цей період він під-
готував понад 200 замальовок, які згодом придбав імператор Олександр I.
На даний момент ці роботи зберігаються в фондах Державного Ермітажу.
Археологічні знахідки вченого склали основу для серії публікацій, що
з’явилася протягом наступних років [15].
Повернувшись до столиці, Є.Є. Кьолєр звернувся з листом до Академії
наук і особисто до імператора Олександра I, в якому детально описав зне-
важливе ставлення до старожитностей з боку місцевих жителів і влади, навів
кричущі факти знищення унікальних пам’яток історії та культури. Вчений
звернув увагу столичної еліти і високопоставлених царських чиновників
на факти розкрадання цінних речей під час несанкціонованих розкопок,
продажу унікальних археологічних знахідок за кордон, навів приклади роз-
бору середньовічних кріпосних споруд на будівельний матеріал для ново-
будов. Активність ученого призвела до появи розпорядження міністра вну-
трішніх справ Віктора Павловича Кочубея (1768–1834) на ім’я Херсонського
військового губернатора Армана-Еммануїла де Рішельє та феодосійсько-
го градоначальника Андрія Семеновича Феньша, в якому наказувалося всі
знайдені предмети давнини відсилати до музею Харківського університету.
У свою чергу керівник Новоросійського краю А.-Е. де Рішельє (1766–1823)
наказав представникам таврійської влади «спостерігати, щоб приватні
особи, що подорожують Кримом, не збирали стародавніх рідкостей» [16].
Повторна експедиція дослідника в Тавриду була організована на почат-
ку 20-х років ХІХ ст. 26 січня 1820 р. на засіданні Конференції Академії наук
Є.Є. Кьолеру на підставі листа С.С. Уварова доручили ознайомитися з про-
блемою збереження античних пам’яток в Криму [17]. 19 квітня того ж року
Президент Академії наук Сергій Семенович Уваров (1786–1855) запропонував
«обговорити знову справу про охорону пам’яток старовини в Керчі і заходи
щодо впорядкування розкопок у Криму, а також просив вказати, кого з академі-
ків можна було б відрядити туди для судження про все на місці». Це доручення
отримав Є.Є. Кьолєр як єдиний знавець таврійських старожитностей [18].
210 ISSN 2078-0133
21 червня 1820 р. відбулася конференція Санкт-петербуззької Академії
наук, на якій міністр народної просвіти О.М. Голіцин (1773–1844) запро-
понував комплекс заходів, спрямованих на збереження кримських ста-
рожитностей, а також рекомендував послати у відрядження до Криму
Є.Є. Кьолєра разом із архітектором [19]. Вчений був призначений голо-
вою експедиції, йому ж доручалося підготувати детальний план майбутньої
дослідницької поїздки. Готуючись до подорожі, академік зазначив, що сума,
необхідна для збереження та відновлення давніх пам’яток, може бути визна-
чена тільки на місці досвідченим архітектором. За рекомендацією голови
міського будівельного комітету Санкт-Петербурга А.А. Бетанкура й архітек-
тора О. Монферрана в Крим разом із Є.Є. Кьолєром відправився французь-
кий архітектор Ежен (Євген Францевич) Паскаль (1791–1861).
Експедиція стартувала 29 травня 1820 р. із Санкт-Петербурга і трива-
ла до жовтня 1821 р. Детальна інформація про її хід міститься у щоденни-
ках Є.Є. Кьолєра, що збереглися у Відділі рукописів Російської національної
бібліотеки. Записи стосуються огляду околиць Севастополя, Сімферополя,
Феодосії, Керчі, а також проведених академіком археологічних розкопок у
Криму. Так, у щоденниках відображено хід розкопок Е.Ф. Паскаля побли-
зу Севастополя. Засвідчивши незадовільний стан археологічних розко-
пок, які проводилися на півострові без дозволу уряду в 1819–1820 роках,
Є.Є. Кьолєр запропонував доручити проведення подальших археологіч-
них робіт офіцерам Чорноморського флоту. Розкопки наказувалося вести по
всьому Південному узбережжю Криму та на півострові Тамань, а всі знахід-
ки пропонувалося надсилати до Міністерства народної освіти [20].
Під час експедиції антикознавець приділив особливу увагу опису старо-
житностей і аналізові давньогрецьких написів. Повідомлення про ці дослі-
дження були опубліковані у виданнях Академії наук [21]. В архіві Державного
Ермітажу (особистому фонді Є.Є. Кьолєра) відклалися рукописні записки вче-
ного про дослідження ним пам’яток у районах Херсонеса, Балаклави, Керчі,
Феодосії. Звіт про поїздку Є.Є. Кьолєра був заслуханий під час Конференції
Академії наук відразу ж після завершення експедиції 3 жовтня, а Є.Ф. Паскаля
– 24 жовтня 1821 р. Останній, що провів у Криму трохи більше часу, зумів під-
готувати проект реставраційних робіт і охоронних заходів для архітектурних
пам’яток Криму, а також зробити обмірні креслення, малюнки барельєфів,
копії грецьких написів, виявлених на півострові під час досліджень [22].
Повернувшись до Санкт-Петербурга, Є.Є. Кьолєр представив Академії
наук донесення «О сохранении и возобновлении в Крыму памятников древ-
ности и об издании описания и рисунков оных» і записку «Опись памятни-
кам, которых сохранение должно быть поручено надзору губернаторам и
местному начальству в Крыму». У цих матеріалах дослідник докладно оха-
рактеризував оглянуті ним кримські пам’ятки давнини. Всі старожитнос-
ті академік розділив на 2 групи. До першої він відніс грецькі, генуезькі й
211Праці Центру пам'яткознавста, вип. 20, К., 2011
татарсько-турецькі споруди, відновлення яких не вимагало значних грошо-
вих і часових витрат: євпаторійська мечеть Джума-Джамі, мавзолей в Ескі-
Юрті, мангупські та балаклавські фортифікаційні споруди, лазні та мече-
ті у Феодосії, фортецю та мечеті в Ескі-Сараї. Вартість відновлювальних
робіт для цих пам’яток становила, на думку Є.Ф. Паскаля, 41 000 рублів.
До другої групи старожитностей Є.Є. Кьолєр відніс залишки Херсонеса-
Корсуня, гробниці в Керчі, фундаменти храмів Південно-Західного Криму,
гурзуфські укріплення, палац у Бахчисараї, печерні церкви. У своїй допові-
ді вчений зазначив, що для всіх пам’яток цієї групи, у зв’язку з їх важливим
значенням для науки, необхідно видати докладні описи у вигляді 12–15 кни-
жок із докладними малюнками. Пам’ятки другої групи, на думку вченого, «у
випадку охорони від руйнування, можуть існувати цілі віки» [23].
Як бачимо, подорожі Є.Є. Кьолера зіграли вирішальну роль у справі збере-
ження античних пам’яток Тавриди на початку ХІХ ст. Завдяки його науковим
експедиціям було зібрано цінні відомості про кримські старожитності, які не
збереглися донині, тому наукова спадщина академіка являє собою унікальне
джерело з історії вивчення античних комплексів Північного Причорномор’я.
З-поміж інших російських мандрівників, що зробили помітний внесок
у справу вивчення історико-культурної спадщини Кримського півострова,
слід назвати видатного громадського та державного діяча Івана Матвійовича
Муравйова-Апостола (1765–1851). Найбільш відомим його твором є книга у
25 «листах» «Путешествие по Тавриде в 1820 годе», яка була опублікована у
Санкт-Петербурзі в 1823 р. Ця праця містить цінні історичні відомості щодо
стану античних і середньовічних пам’яток Тавриди в 20-ті роки ХІХ ст. [24]
Прийнявши рішення відвідати Кримський півострів, І.М. Муравйов-Апостол
звернувся до творів античних авторів (Геродота, Страбона), а також сучас-
ників, намагаючись якомога краще підготуватися до майбутньої подорожі.
Загалом, у Криму письменник провів лише 8 тижнів, у той час як підготовка й
організація поїздки зайняли майже 2 роки [25].
Античні пам’ятки викликали у мандрівника найбільший інтерес, тому
одним із перших місць, які відвідав І.М. Муравйов-Апостол, став Херсонес.
Так, у шостому листі «Путешествия по Тавриде» міститься порівняльна харак-
теристика фрагмента з «Географії» Страбона, який описав географічне поло-
ження цього давньогрецького полісу, та картини, що постали перед мандрівни-
ком першої чверті ХІХ ст. Зазначимо, що письменник намагався співвіднести
назви давньогрецьких міст, що згадуються у творах античних авторів, з насе-
леними пунктами Криму початку ХІХ ст. [26]. Дослідивши поліс, він поїхав
до Балаклави для того, щоб вивчити сліди грецької й італійської присутності
на території цього поселення. Побачені ним руїни оборонних споруд описані
наступним чином: «Фортеця ся, Чембало, що належала спочатку грекам, потім
Генуї, була обнесена стінами та сильно укріплена баштами, особливо від гирла
212 ISSN 2078-0133
затоки». Також, як і у випадку з Херсонесом, письменник співвідніс цей укрі-
плений пункт із місцем, згадуваним у Страбона як «гавань Символів» [27].
Після відвідин печерних міст і Судацької долини, мандрівник попря-
мував до Феодосії, де розраховував оглянути античні та середньовічні
пам’ятки. У листі ХХ І.М. Муравйов-Апостол розповідає про візит до ново-
заснованого музею:
Гучне ім’я Музеум! У Феодосії знаходиться сховище пам’яток Тавриди: але
ця назва подібна заголовкам багатьох книг, у яких рідко хто має терпіння чита-
ти далі чотирьох перших сторінок. Я сподівався знайти що-небудь дорогоцінне
з уцілілих старожитностей Херсонеса та Пантікапея; тут нічого немає: навколо
стін надгробні камені пізніх часів, які не мають нічого цікавого; посеред зали стіл
великий і на ньому дуже мало; кілька медалей і то здебільшого римських; деякі
уламки металеві й інші предмети знайдені в гробницях Керченських [28].
Як бачимо, на початку 1820-х років колекція музею у Феодосії ще перебува-
ла в зародковому стані, а приміщення мечеті, в якому на той момент розташо-
вувався заклад, не відповідало мінімальним вимогам. Після дослідження міс-
цевості, Іван Матвійович дійшов висновку, що давньогрецький поліс Феодосія
та генуезьке місто Кафа знаходилися на деякій відстані один від одного.
Останнім етапом подорожі І.М. Муравйова-Апостола став Керченський пів-
острів. Тут він оглянув фортеці Керч і Єні-Кале, руїни Пантікапея, а також
античне поселення, яке він ідентифікував як Мірмекій [29].
Твір «Путешествие по Тавриде в 1820 годе» витримав серію переви-
дань, а також був переведений кількома іноземними мовами [30]. Праця
І.М. Муравйова-Апостола займає почесне місце серед найбільш цінних істо-
ричних джерел, у яких відбилися відомості про стан кримських пам’яток
давньогрецької історії та культури в першій третині ХІХ ст.
Таким чином, приватні вояжі та наукові експедиції вітчизняних науков-
ців, письменників і громадських діячів наприкінці XVIII – у першій третині
ХІХ ст. сприяли закладенню підґрунтя вивчення античних пам’яток Криму.
В.В. Ізмайлов, Є.Є. Кьоллєр, І.М. Муравйов-Апостол і П.І. Сумароков стали
першовідкривачами давньогрецьких старожитностей Тавриди не тільки для
освіченої європейської публіки, але й для російської спільноти. Публікації
їх творів стимулювали імператорський уряд розпочати заходи, спрямова-
ні на збереження й вивчення історико-культурної спадщини Північного
Причорномор’я. Праці російських подорожніх стимулювали наукові диску-
сії навколо проблем історії півострова доби грецької колонізації та римського
панування. Між представниками російської та західноєвропейської інтелек-
туальної еліти зав’язувалося обговорення, що сприяли більш об’єктивному
й різнобічному дослідженню кримських старожитностей, їх точній локалі-
зації та класифікації. На сьогодні твори російських мандрівників, що від-
відали Крим на зламі XVIII–ХІХ ст., є невід’ємною складовою джерельної
бази в сучасних пам’яткознавчих студіях вітчизняних науковців.
213Праці Центру пам'яткознавста, вип. 20, К., 2011
Джерела та література
1. Даниленко В.Н. Владимир Измайлов едет на Юг / В.Н. Даниленко // Культура народов Причерно-
морья. – 1998. – № 11. – С. 61–65; Він же. О начальном периоде в истории изучения Крыма /
В.Н. Даниленко, А. В. Даниленко // Пантикапей – Боспор – Керчь – 26 веков древней столице :
мат-лы межд. конф. / Керченский гос. истор.-культ. заповед. – Керчь, 2000. – С. 156–163.
2. Непомнящий А.А. Записки путешественников и путеводители в развитии исторического краеве-
дения Крыма (последняя треть ХVІІІ – начало ХХ века) / А.А. Непомнящий ; Ин-т украинск.
археографии и источниковедения им. М.С. Грушевского НАН Украины. – К., 1999. – 211 с. –
(Серия: «Научно-справочные издания по истории Украины» ; вып. 46); Він же. Подвижники
крымоведения : в 2 т. / А.А. Непомнящий. – Симферополь : СГТ, 2006. – Т. 1. – 324 с., ил.
– (Серия: «Биобиблиография крымоведения» ; вып. 7); Він же. З історії вивчення кримських
пам’яток (кінець XVIII – початок ХХ століття) / А.А. Непомнящий // Перші Зарембівські чи-
тання : мат-ли Перших Всеукр. наук. читань, присв. 60-річчю від дня народження українського
історика та пам’яткознавця Сергія Захаровича Заремби (1947–2003). м. Київ, 23 січня 2007 р. /
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК ; упор. О. М. Титова. – К., 2007. – С. 89–103;
Він же. Начало научного изучения Крыма / А.А. Непомнящий // Историческое наследие Кры-
ма. – 2008. – № 21. – С. 168–195.
3. Боровкова В.Н. Город Керчь в воспоминаниях путешественников / В.Н. Боровкова // Науч. сб.
Керченского заповедника / Керченский ист-культур. заповедник. – Керчь, 2006. – Вып. 1 :
к 180-летию Керченского музея древностей. – С. 500–505.
4. Громенко С.В. Спогади польського мандрівника ХІХ ст. Едмунда Хаєцького як джерело до
вивчення пам’яток історії та культури Криму / С.В. Громенко // Другі Зарембівські читання :
мат–ли Других Всеукраїнських Зарембівських наук. читань : «Українське пам’яткознавство :
сучасні проблеми та тенденції», 22 січня 2009 р. : зб. наук. ст. / Центр пам’яткознавства НАН
України та УТОПІК, гол. ред. О.М. Титова. – К., 2009. – С. 61–70.
5. Козлов В.П. Колумбы российских древностей / В.П. Козлов. – 2 изд. – М. : Наука, 1985. –
176 с. – (Серия «Страницы истории нашей Родины»).
6. Тункина И.В. Русская наука о классических древностях юга России (XVIII – середина XIX вв.) /
И.В. Тункина. – СПб. : Наука, 2002. – 676 с., 156 ил.
7. Фролов Э.Д. Русская наука об античности : историографические очерки / Э.Д. Фролов. – СПб.
: Изд–во СПбГУ, 1999. – 544 с.
8. Сумароков П.И. Путешествие по всему Крыму и Бессарабии в 1799 году с историческим и
топографическим описанием всех мест / П.И. Сумароков. – М. : Унив. тип. Ридигера, 1800.
– 244 с.; Він же. Досуги Крымского судьи, или Второе путешествие в Тавриду / П.И. Сумароков.
– СПб., 1803. – Ч. 1. – 271 с. ; Ч. 2. – 272 с.
9. Там само, ч. 1, с. 199–200.
10. Там само, ч. 2, с. 98.
11. Там само, ч. 2, с. 110–116.
12. Измайлов В.В. Путешествие в полуденную Россию в письмах Владимира Измайлова : в 4 ч. /
В.В. Измайлов – М., 1805. – Ч. 2. – 144 с. ; Ч. 3. – 142 с.
13. Там само, ч. 2, с. 69
14. Köehler H. Lettre sur plusieurs Médailles de la Sarmatie d’Europe et de la Chersonèse Taurique / H. Köehler
// Nova Acta Academiae scientiarum Imperialis Petropolitanae. – Petropoli, 1805. – T. 14. – S. 99–130.
15. Köhler H. Mémoire sur quatre médailles du Bospore Cimmerien / H. Köehler. – SPb., 1808. – XXXV s.
16. Новосадский Н.И. Греческая эпиграфика / Н.И. Новосадский / Московское археологическое
об-во. – 2-е изд. – М., 1915. – Ч. 1. − С. 154–155.
17. Летопись Российской Академии наук / Отв. ред. М.Ф. Хартанович. – СПб. : Наука, 2002. – Т. 2 :
1803–1860. – C. 158.
18. Там само, с. 160.
19. Там само, с. 161.
214 ISSN 2078-0133
20. Російська національна бібліотека, відділ рукописів, Немецк., Q. IV. 181, л. 1–272.
21. Köhler H. Mémoire sur les îles et la Course consaсrées à Achille dans le Pont–Euxin / H. Köhler
// Mémoires de l’Academie Impériale des Sciences de St.-Pétersbourg. – St.-Pétersbourg, 1826. –
T. 10. – S. 531–819.
22. Санкт-Петербурзька Філія Російської академії наук, ф. 2, оп. 1, т. 1, спр. 1, арк. 28–32, 42–46.
23. О средствах к сохранению достопамятностей Тавриды // Журнал Департамента народного
просвещения. – СПб., 1822. – Ч. 6. – С. 249–261.
24. Муравьев-Апостол И.М. Путешествие по Тавриде в 1820 годе / И.М.Муравьев-Апостол. – СПб.,
1823. – XI, 337 с.
25. Там само, c. 6.
26. Там само, c. 71–72, 79.
27. Там само, , c. 100.
28. Там само, с. 252.
29. Там само, с. 312.
30. Murawiew-Apostol I. Reise durch Taurien im jahre 1820 / I. Murawiew-Apostol. – Berlin ; Laidberg,
1825. – VI, 249 s.; Він же. Viaggo per la Tauride fatto nel 1820 / I. Murawiew-Apostol. – Napoli,
1833. – VIII, 511 s.
Каушлиев Г.С. Античные памятники Тавриды в отечественной литературе путе-
шествий (конец XVIII – первая треть XIX ст.)
Рассмотрена история изучения памятников античности Крымского полуострова пред-
ставителями российской интеллектуальной элиты на рубеже XVIII–XIX вв. Осуществлен
анализ публицистических и научных произведений отечественных писателей и ученых
(В.В. Измайлова, Е.Е. Кёлера, П.И. Сумарокова и др.), посетивших Тавриду в этот период.
Установлено, что их исследования заложили основы научного изучения древнегреческих
памятников Крыма. Доказано, что основными объектами внимания со стороны путеше-
ственников были античные древности Керченского полуострова, Феодосии, Херсонеса.
Ключевые слова: литература путешествий, Крым, памятниковедение.
Kaushliyev G.S. Ancient monuments of the Taurida in foreign and domestic travel lit-
erature (end of 18th – fi rst third of 19th century)
The history of studying the Crimean monuments of antiquity by the representatives of Rus-
sian intellectual elite at the turn of the 18th – 19th centuries has been examined. The analysis of
journalistic and academic works of domestic writers and scholars (V.V. Izmaylov, E.E. Köhler,
P.I. Sumarokov and others), which visited Taurida during this period, has been conducted. It was
established that their research laid the foundation for the scientifi c study of ancient Greek monu-
ments in the Crimea. It is proved that the main objects of attention of the travellers were ancient
Kerch Peninsula, Theodosia and Chersonese.
Key words: travelogues, the Crimea, studies of the monuments.
УДК 351.853:371.233(477.75)
Є.В. МОЛОЧКО
Фіксація стану пам’яток Криму
в путівниках XIX – початку ХХ століття
Питання про вивчення путівників по Криму як джерела щодо охорони історико-
культурної спадщини є одним із ключових у вивченні туристично-краєзнавчої літератури
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-80646 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0133 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:23:43Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Каушлієв, Г.С. 2015-04-20T14:03:38Z 2015-04-20T14:03:38Z 2011 Античні пам’ятки Тавриди у вітчизняній подорожній літературі (кінець XVIII – перша третина ХІХ ст.) / Г.С. Каушлієв // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 20. — С. 206-214. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80646 904:72 : 910.4 «17/18» (477.75) Розглянуто історію дослідження пам’яток античності Кримського півострова представниками російської інтелектуальної еліти на зламі XVIII–XIX ст. Здійснено аналіз публіцистичних і наукових творів вітчизняних письменників й учених (В.В. Ізмайлова, Є.Є. Кьолєра, П.І. Сумарокова й інших), які відвідали Тавриду в цей період. Встановлено, що їх дослідження заклали підвалини наукового вивчення давньогрецьких старожитностей Криму. Доведено, що основними об’єктами уваги з боку мандрівників були античні пам’ятки Керченського півострова, Феодосії, Херсонесу. Рассмотрена история изучения памятников античности Крымского полуострова представителями российской интеллектуальной элиты на рубеже XVIII–XIX вв. Осуществлен анализ публицистических и научных произведений отечественных писателей и ученых (В.В. Измайлова, Е.Е. Кёлера, П.И. Сумарокова и др.), посетивших Тавриду в этот период. Установлено, что их исследования заложили основы научного изучения древнегреческих памятников Крыма. Доказано, что основными объектами внимания со стороны путешественников были античные древности Керченского полуострова, Феодосии, Херсонеса. The history of studying the Crimean monuments of antiquity by the representatives of Russian intellectual elite at the turn of the 18th – 19th centuries has been examined. The analysis of journalistic and academic works of domestic writers and scholars (V.V. Izmaylov, E.E. Köhler, P.I. Sumarokov and others), which visited Taurida during this period, has been conducted. It was established that their research laid the foundation for the scientifi c study of ancient Greek monuments in the Crimea. It is proved that the main objects of attention of the travellers were ancient Kerch Peninsula, Theodosia and Chersonese. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Історичне пам’яткознавство Античні пам’ятки Тавриди у вітчизняній подорожній літературі (кінець XVIII – перша третина ХІХ ст.) Античные памятники Тавриды в отечественной литературе путешествий (конец XVIII – первая треть XIX ст.) Ancient monuments of the Taurida in foreign and domestic travel literature (end of 18th – fi rst third of 19th century) Article published earlier |
| spellingShingle | Античні пам’ятки Тавриди у вітчизняній подорожній літературі (кінець XVIII – перша третина ХІХ ст.) Каушлієв, Г.С. Історичне пам’яткознавство |
| title | Античні пам’ятки Тавриди у вітчизняній подорожній літературі (кінець XVIII – перша третина ХІХ ст.) |
| title_alt | Античные памятники Тавриды в отечественной литературе путешествий (конец XVIII – первая треть XIX ст.) Ancient monuments of the Taurida in foreign and domestic travel literature (end of 18th – fi rst third of 19th century) |
| title_full | Античні пам’ятки Тавриди у вітчизняній подорожній літературі (кінець XVIII – перша третина ХІХ ст.) |
| title_fullStr | Античні пам’ятки Тавриди у вітчизняній подорожній літературі (кінець XVIII – перша третина ХІХ ст.) |
| title_full_unstemmed | Античні пам’ятки Тавриди у вітчизняній подорожній літературі (кінець XVIII – перша третина ХІХ ст.) |
| title_short | Античні пам’ятки Тавриди у вітчизняній подорожній літературі (кінець XVIII – перша третина ХІХ ст.) |
| title_sort | античні пам’ятки тавриди у вітчизняній подорожній літературі (кінець xviii – перша третина хіх ст.) |
| topic | Історичне пам’яткознавство |
| topic_facet | Історичне пам’яткознавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80646 |
| work_keys_str_mv | AT kaušlíêvgs antičnípamâtkitavridiuvítčiznâníipodorožníilíteraturíkínecʹxviiiperšatretinahíhst AT kaušlíêvgs antičnyepamâtnikitavridyvotečestvennoiliteratureputešestviikonecxviiipervaâtretʹxixst AT kaušlíêvgs ancientmonumentsofthetauridainforeignanddomestictravelliteratureendof18thfirstthirdof19thcentury |