Фіксація стану пам’яток Криму в путівниках XIX – початку ХХ століття
Питання про вивчення путівників по Криму як джерела щодо охорони історико-культурної спадщини є одним із ключових у вивченні туристично-краєзнавчої літератури XIX – початку ХХ ст. Довідкові видання містили різного виду відомості про збереження пам’яток історії та культури регіону. В них популяризув...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80647 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Фіксація стану пам’яток Криму в путівниках XIX – початку ХХ століття / Е.В. Молочко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 20. — С. 214-226. — Бібліогр.: 49 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-80647 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Молочко, Е.В. 2015-04-20T14:03:53Z 2015-04-20T14:03:53Z 2011 Фіксація стану пам’яток Криму в путівниках XIX – початку ХХ століття / Е.В. Молочко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 20. — С. 214-226. — Бібліогр.: 49 назв. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80647 351.853:371.233(477.75) Питання про вивчення путівників по Криму як джерела щодо охорони історико-культурної спадщини є одним із ключових у вивченні туристично-краєзнавчої літератури XIX – початку ХХ ст. Довідкові видання містили різного виду відомості про збереження пам’яток історії та культури регіону. В них популяризувався розвиток туризму за допомогою пропаганди пізнання місцевості за конкретними пам’ятками історичного минулого. Вопрос об изучении путеводителей по Крыму как источников по охране историко-культурного наследия является одним из ключевых в изучении туристско-краеведческой литературы XIX – начала ХХ века. Справочные издания содержали различного вида сведения о сохранении памятников истории и культуры региона. В них популяризировалось развитие туризма посредством пропаганды познания местности по конкретным памятниками исторического прошлого. The question of the study guides to the Crimea as a source for the protection of historical and cultural heritage is a key to the study of tourism and local lore literature of XIX – early XX century. Reference books contain various kinds of information about the preservation of monuments of history and culture of the region. They popularized the development of tourism through the promotion of knowledge in specifi c areas monuments of the past. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Історичне пам’яткознавство Фіксація стану пам’яток Криму в путівниках XIX – початку ХХ століття Фиксация состояния памятников Крыма в путеводителях XIX – начала ХХ века Fixation of monuments of the Crimea in guidebooks XIX - early XX century Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Фіксація стану пам’яток Криму в путівниках XIX – початку ХХ століття |
| spellingShingle |
Фіксація стану пам’яток Криму в путівниках XIX – початку ХХ століття Молочко, Е.В. Історичне пам’яткознавство |
| title_short |
Фіксація стану пам’яток Криму в путівниках XIX – початку ХХ століття |
| title_full |
Фіксація стану пам’яток Криму в путівниках XIX – початку ХХ століття |
| title_fullStr |
Фіксація стану пам’яток Криму в путівниках XIX – початку ХХ століття |
| title_full_unstemmed |
Фіксація стану пам’яток Криму в путівниках XIX – початку ХХ століття |
| title_sort |
фіксація стану пам’яток криму в путівниках xix – початку хх століття |
| author |
Молочко, Е.В. |
| author_facet |
Молочко, Е.В. |
| topic |
Історичне пам’яткознавство |
| topic_facet |
Історичне пам’яткознавство |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Праці Центру пам’яткознавства |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| format |
Article |
| title_alt |
Фиксация состояния памятников Крыма в путеводителях XIX – начала ХХ века Fixation of monuments of the Crimea in guidebooks XIX - early XX century |
| description |
Питання про вивчення путівників по Криму як джерела щодо охорони історико-культурної спадщини є одним із ключових у вивченні туристично-краєзнавчої літератури XIX – початку ХХ ст. Довідкові видання містили різного виду відомості про збереження
пам’яток історії та культури регіону. В них популяризувався розвиток туризму за допомогою пропаганди пізнання місцевості за конкретними пам’ятками історичного минулого.
Вопрос об изучении путеводителей по Крыму как источников по охране историко-культурного наследия является одним из ключевых в изучении туристско-краеведческой литературы XIX – начала ХХ века. Справочные издания содержали различного вида
сведения о сохранении памятников истории и культуры региона. В них популяризировалось развитие туризма посредством пропаганды познания местности по конкретным памятниками исторического прошлого.
The question of the study guides to the Crimea as a source for the protection of historical
and cultural heritage is a key to the study of tourism and local lore literature of XIX – early
XX century. Reference books contain various kinds of information about the preservation of
monuments of history and culture of the region. They popularized the development of tourism
through the promotion of knowledge in specifi c areas monuments of the past.
|
| issn |
2078-0133 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80647 |
| citation_txt |
Фіксація стану пам’яток Криму в путівниках XIX – початку ХХ століття / Е.В. Молочко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 20. — С. 214-226. — Бібліогр.: 49 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT moločkoev fíksacíâstanupamâtokkrimuvputívnikahxixpočatkuhhstolíttâ AT moločkoev fiksaciâsostoâniâpamâtnikovkrymavputevoditelâhxixnačalahhveka AT moločkoev fixationofmonumentsofthecrimeainguidebooksxixearlyxxcentury |
| first_indexed |
2025-11-25T23:26:43Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:26:43Z |
| _version_ |
1850580545591836672 |
| fulltext |
214 ISSN 2078-0133
20. Російська національна бібліотека, відділ рукописів, Немецк., Q. IV. 181, л. 1–272.
21. Köhler H. Mémoire sur les îles et la Course consaсrées à Achille dans le Pont–Euxin / H. Köhler
// Mémoires de l’Academie Impériale des Sciences de St.-Pétersbourg. – St.-Pétersbourg, 1826. –
T. 10. – S. 531–819.
22. Санкт-Петербурзька Філія Російської академії наук, ф. 2, оп. 1, т. 1, спр. 1, арк. 28–32, 42–46.
23. О средствах к сохранению достопамятностей Тавриды // Журнал Департамента народного
просвещения. – СПб., 1822. – Ч. 6. – С. 249–261.
24. Муравьев-Апостол И.М. Путешествие по Тавриде в 1820 годе / И.М.Муравьев-Апостол. – СПб.,
1823. – XI, 337 с.
25. Там само, c. 6.
26. Там само, c. 71–72, 79.
27. Там само, , c. 100.
28. Там само, с. 252.
29. Там само, с. 312.
30. Murawiew-Apostol I. Reise durch Taurien im jahre 1820 / I. Murawiew-Apostol. – Berlin ; Laidberg,
1825. – VI, 249 s.; Він же. Viaggo per la Tauride fatto nel 1820 / I. Murawiew-Apostol. – Napoli,
1833. – VIII, 511 s.
Каушлиев Г.С. Античные памятники Тавриды в отечественной литературе путе-
шествий (конец XVIII – первая треть XIX ст.)
Рассмотрена история изучения памятников античности Крымского полуострова пред-
ставителями российской интеллектуальной элиты на рубеже XVIII–XIX вв. Осуществлен
анализ публицистических и научных произведений отечественных писателей и ученых
(В.В. Измайлова, Е.Е. Кёлера, П.И. Сумарокова и др.), посетивших Тавриду в этот период.
Установлено, что их исследования заложили основы научного изучения древнегреческих
памятников Крыма. Доказано, что основными объектами внимания со стороны путеше-
ственников были античные древности Керченского полуострова, Феодосии, Херсонеса.
Ключевые слова: литература путешествий, Крым, памятниковедение.
Kaushliyev G.S. Ancient monuments of the Taurida in foreign and domestic travel lit-
erature (end of 18th – fi rst third of 19th century)
The history of studying the Crimean monuments of antiquity by the representatives of Rus-
sian intellectual elite at the turn of the 18th – 19th centuries has been examined. The analysis of
journalistic and academic works of domestic writers and scholars (V.V. Izmaylov, E.E. Köhler,
P.I. Sumarokov and others), which visited Taurida during this period, has been conducted. It was
established that their research laid the foundation for the scientifi c study of ancient Greek monu-
ments in the Crimea. It is proved that the main objects of attention of the travellers were ancient
Kerch Peninsula, Theodosia and Chersonese.
Key words: travelogues, the Crimea, studies of the monuments.
УДК 351.853:371.233(477.75)
Є.В. МОЛОЧКО
Фіксація стану пам’яток Криму
в путівниках XIX – початку ХХ століття
Питання про вивчення путівників по Криму як джерела щодо охорони історико-
культурної спадщини є одним із ключових у вивченні туристично-краєзнавчої літератури
215Праці Центру пам'яткознавста, вип. 20, К., 2011
XIX – початку ХХ ст. Довідкові видання містили різного виду відомості про збереження
пам’яток історії та культури регіону. В них популяризувався розвиток туризму за допомо-
гою пропаганди пізнання місцевості за конкретними пам’ятками історичного минулого.
Ключові слова: путівник, Крим, пам’ятки, охорона історико-культурної спадщини.
Кримські путівники XIX – початку ХХ ст. виконували свою основну функ-
цію – слугували для всебічного ознайомлення туристів з історико-культурною
спадщиною регіону. За кількісною ознакою (обсяг і повнота інформації) відо-
мостей про пам’ятки Криму, що містяться в них, путівники можна розділи-
ти на кілька груп: 1) довідники про історико-культурні пам’ятки всього пів-
острова й окремих його частин; 2) довідники про пам’ятки окремих міст; 3)
путівники довідкового (побутового) характеру; 4) опис православних святинь
(скити й монастирі); 5) бальнеологічні путівники, присвячені, зокрема, історії
грязелікувальної справи в Криму (в них практично не представлена інформа-
ція про історико-культурну спадщину краю).
Першим класичним покажчиком став «Путеводитель путешествен-
ника по Крыму, украшенный картами, планами, видами и виньетками и
предваренный введением о разных способах переезда из Одессы в Крым»
Шарля Генрі Монтадона (1792–?), виданий французькою мовою в Одесі у
1834 р. [26]. Він запропонував відвідувачам Криму 14 екскурсійних марш-
рутів. Для більшості з них відправною точкою слугувало одне з міст Криму
– Бахчисарай, Сімферополь, Севастополь, Феодосія. Далі шлях простягав-
ся пам’ятками околиць цих міст. Для подорожі з Бахчисарая в Алупку автор
указав маршрут, який рідко використовувався. Загалом, він є першим ман-
дрівником, який описав цей шлях із розташованими на ньому пам’ятниками.
Наступні докладні описи маршрутів із Бахчисарая до Ялти й Алупки
з’явилися лише після будівництва дороги Ялта-Бахчисарай (1897). До цього
в путівниках були описані тільки окремі ділянки даного маршруту.
Особливу увагу автор путівника приділяв докладному описові пам’яток,
які розташовувалися в Бахчисараї, на околицях гори Чатир-Даг і на
Південному березі Криму. Його перу належить перший опис руїн башти і
стін Сюреньської фортеці. Автор ставив перед собою мету – дати точний і
повний опис пам’яток Кримського півострова, ґрунтуючись на власних спо-
стереженнях. На даний момент путівник є джерелом, у якому відображено
стан пам’яток краю в другій чверті XIX століття.
Першим російськомовним путівником по Криму є «Путешественник
(Южный берег Крыма)» (1847 р.) Миколи Максимовича Сементовського
[39]. В путівнику міститься інформація про пам’ятники місцевостей
Південного берега Криму (Алупка, Алушта, Ялта), які найбільш сподобали-
ся автору. До недоліків даного довідкового видання слід віднести невелику
кількість історичної інформації щодо розвитку міст й історико-культурної
216 ISSN 2078-0133
спадщини народів, що населяли регіон. Для сучасного дослідника даний
посібник має неабияку цінність як одна з перших спроб викладу інформації
про пам’ятки Південного берега Криму в довідковому виданні.
Окремо слід вказати на досвід укладача путівника по Криму, найбільшого
краєзнавця епохи – Петра Івановича Кьоппена (1793–1864). Увагу краєзнав-
ця привертали численні археологічні пам’ятки Криму. Він працював над укла-
данням свого варіанту довідкового видання для тих, хто приїжджав до Криму.
На жаль, ця робота не була опублікована, а її рукописний варіант (у повно-
му обсязі) досі не вдалося виявити. Краєзнавець про підготовку довідкового
видання про півострів повідомляв директору Керченського музею старожит-
ностей Антону Балтазаровичу Ашику (1801–1854) у приватному листуванні.
В особистому архівному фонді академіка А.Б. Ашика в Санкт-Петербурзькому
філіалі Архіву Російської академії наук відклався лише фрагмент цієї роботи:
«Целительные грязи и источники Крыма» [33]. Ймовірно, вчений підготував
цей розділ як одну з окремих глав свого путівника [31, с. 154].
З початком Кримської війни збільшилася суспільна увага до Криму, насам-
перед до Севастополя як до центру військового протистояння. В 1855 р. був
виданий путівник «Крым с Севастополем, Балаклавою и другими его города-
ми. С описанием рек, озер, гор и долин, с его историею, жителями, их нравами
и образом жизни. С двумя видами и планом» [23]. Укладачі – Микола Петрович
Корабльов і Михайло Микитович Сіряков. У ньому містяться відомості про
географічне положення, населення, міста й пам’ятки краю. Найбільш повно
описані пам’ятки Бахчисарая, Євпаторії, Керчі та Сімферополя. Основна
увага звертається на пам’ятки Севастополя та його околиць. Значне місце
автори відводили описові Севастопольської морської бібліотеки. В путів-
нику вміщено 2 гравюри, що ілюструють книгу: краєвиди Севастополя та
Балаклави. Вони являють собою мініатюрні панорами обох міст.
Одними з кращих путівників другої половини XIX ст. як сучасника-
ми, так і наступними поколіннями кримознавців визнані видання Марії
Олександрівни Сосногорової-Славич (1820–1891). Протягом довгих років,
вивчаючи півострів, дослідниця зуміла зібрати й узагальнити матеріал про
численні місцеві археологічні пам’ятки. Причому деякі з цих описів служать
нині єдиним джерелом відомостей про втрачені старожитності, котрі знахо-
дилися переважно в Алушті на горі Кастель.
Усі практичні напрацювання М.О. Сосногоровой лягли в основу її попу-
лярного «Путеводителя по Крыму для путешественников», опублікованого в
1871 р. [34]. Видання містило «Короткий нарис основних епох історії краю»,
де відображалися п’ять її періодів: 1) греко-еллінський (VII ст. до Р.Х. – кінець
I ст. після Р.Х.), 2) греко-візантійський (I–XIII ст.), 3) генуезький (середина
XIII ст. – 1475 р.), 4) татарський (1239 р. – XVIII ст.), 5) російський (з 1783 р.).
Історичні довідки вміщалися в ході екскурсу краєм, який складав основу зміс-
217Праці Центру пам'яткознавста, вип. 20, К., 2011
ту. Особливу увагу М.О. Сосногорова приділила розділу «Памятники и древ-
ности Крыма», до яких відносила «написи, монети, твори скульптурних, архі-
тектурних і живописних робіт, гробниці, стародавні церкви тощо» [34, с. 18].
М.О. Сосногорова задумала свій путівник спільно з іншим автори-
тетним краєзнавцем Григорієм Еммануїловичем Карауловим (1824–1883).
У 1874 р. побачило світ друге видання путівника [35]. Випускаючи друге і в
1880 р. третє [36], виправлені та доповнені видання «Путеводителя по Крыму»,
М.О. Сосногорова підкреслювала у вступі своє прагнення створити саме
історико-краєзнавчий путівник. У книгах наводилися наукові погляди щодо
спірних питань. У деяких випадках вона робила й свої зауваження.
Роботу над четвертим виданням путівника [37] М.О. Сосногорова вико-
нала також спільно з Г.Е. Карауловим. Він істотно доповнив путівник новими
даними, докладними історичними, топографічними, етнографічними описами
Кримського півострова із зазначенням визначних місць. В історичному нари-
сі «Главные эпохи в истории Крыма, его исторические памятники древности»
автор описав пам’ятки історії та культури народів, що населяли край у різні
періоди. Значну увагу він приділив розвитку Криму після його приєднання до
Російської імперії (пам’ятки Південного берега Криму). Ця книга рекомендува-
лася як зразок для складання путівників по Криму в наступні роки [31, с. 156].
Григорій Еммануїлович з початку 60-х років XIX ст. працював над складанням
власного варіанту путівника. До 1866 р. видання було готове до друку. Проте
фінансові труднощі не дозволили йому надрукувати довідник. Він використову-
вав напрацьовані ним матеріали в путівниках М.О. Сосногорової [32, с. 301].
Вік і стан здоров’я не дали можливості М.О. Сосногоровій продо-
вжувати роботу з оновлення й перевидання путівника. Смерть у 1883 р.
Г.Е. Караулова спонукала її передати їх спільну працю кримським краєзнав-
цям М.О. Головкінському (1834–1897) та К.А. Вернеру (1850–1902), які під-
готували п’яте [38] і шосте видання [13] путівника. Останнє побачило світ
під прізвищем М.О. Головкінського, щоправда, із зазначенням на титульній
сторінці: «колишній Сосногорової». Спираючись на свої різнобічні пізнан-
ня, краєзнавець уніс до путівника багато нового. Автором історичного роз-
ділу тут, як і в п’ятому виданні путівника, був К.А. Вернер. У докладному
нарисі були описані всі періоди історії Криму. Проте, початковий її етап був
написаний на основі грецьких легенд [30, с. 235].
Потреби мандрівників стали збільшуватися, вони відчували необхідність
у більш детальній інформації про курортні місцевості Криму. Побажання
туристів урахував відомий краєзнавець В.Х. Кондаракі під час написання
«Нового обстоятельного путеводителя по Крыму» [20], виданого в 1885 р.
Автор докладно описав усі визначні пам’ятки півострова, приділивши най-
більшу увагу пам’яткам Південного берега Криму. Як додаток до книги були
вміщені малюнки із зображеннями архітектурних пам’яток.
218 ISSN 2078-0133
Путівники по Криму видавалися не тільки в Росії, але й у Західній Європі.
Це були роботи професорів Лейпцігського університету Карла Коха і Ф. Ремі,
що вийшли відповідно в 1867 [49] і 1872 р. Напевно, німецькі вчені особисто-
го ознайомилися з півостровом і його історико-культурною спадщиною в ході
своєї подорожі. В путівниках автори вмістили докладні історичні й етногра-
фічні нариси про край, інформацію для туристів з метою ознайомлення з його
пам’ятками; представлені огляди стану кримських міст [31, с.167].
Популярністю користувалися путівники по Росії, опубліковані за кордоном.
У них опис Криму і його пам’яток був виділений у окремий розділ. Найбільш
затребуваними серед туристів були довідники книговидавця Карла Бедекера
(1801–1859). Після смерті К. Бедекера, його діти перевели фірму до Лейпцигу.
В путівнику по Росії, виданому в 1892 р., був уміщений огляд Кримського пів-
острова [48]. У 1913–1914 роках він був опублікований російською мовою у
серії випусків, один із яких був присвячений Криму [31, с. 167].
На початку XX ст. значною популярністю продовжували користуватися
путівники по всіх регіонах Кримського півострова, які містили інформацію про
збереженість історико-культурної спадщини краю. З-поміж кращих історико-
популярних видань виділялися роботи А.Я. Безчинського. Перше видання 1901
р. «Путеводителя по Крыму» [5] було найбільш вдалим, порівняно з раніше
опублікованими довідковими виданнями. У розділі «Маршруты для обозре-
ния Крыма» описувалися пам’ятки історії та культури для їх відвідування екс-
курсантами. Основний акцент у пропонованих екскурсійних маршрутах автор
робив на відвідуванні й ознайомленні з пам’ятками Південного берега Криму.
У розділі «Главные события в истории Крыма» представлений у стислому
вигляді великий матеріал з минулого регіону. Допомога мандрівникам надава-
ли додані до путівника 5 карт і планів, детальний алфавітний покажчик місце-
востей та історичних назв. Путівник А.Я. Безчинського поклав початок процесу
створення фототеки-іконографії кримських історико-культурних пам’яток.
Друге видання путівника А.Я. Безчинського (1902 р.) [6] якісно відрізня-
ється від попереднього. Історичний нарис про Крим був поповнений нови-
ми даними з історії Бахчисарайського палацу. Карти і плани півострова
були істотно відредаговані. Екскурсійні маршрути до найбільш відвідува-
них пам’яток краю були вдосконалені й доповнені. У третьому (1903 р.) [7] і
четвертому (1904 р.) [8] виданнях не було внесено принципових змін. Автор
лише уточнив довідкові дані та помістив фотографії популярних курор-
тів Криму з їх пам’ятками. П’яте видання путівника (1905 р.) [9] було сут-
тєво доопрацьовано та доповнено новими матеріалами. А.Я. Безчинський
умістив загальний історичний нарис про Крим. Основну увагу він зосе-
редив на матеріалах про збереження та реставрацію пам’яток на початку
XX ст., особливо – Бахчисарайського палацу. В останньому –шостому –
виданні «Путеводителя по Крыму» (1908 р.) [10] автор запропонував свої
219Праці Центру пам'яткознавста, вип. 20, К., 2011
варіанти маршрутів і екскурсій пам’ятками Гірського Криму. Для зручності
туристів були надані на вибір програми пішохідних екскурсій Кримського
гірського клубу, що влаштовувалися з Ялти з відвідуванням пам’яток у її
околицях. Недоліком було лише те, що в історичному нарисі, який не був
істотно перероблений, зустрічалися фактологічні помилки. Загалом, шосте
видання було найбільш повним порівняно з попередніми [31, с. 161].
Одним із найкращих популярних дорадянських довідкових видань про Крим є
путівник, виданий у 1914 р. Кримським товариством природознавців і любителів
природи [24]. Над його укладанням працювали відомі краєзнавці: О.С. Башкиров,
К.Ю. Бумбер, Л.С. Вагін, М.М. Клепінін, С.О. Мокржецький, В.В. Соколов.
Довідник представляв собою збірник статей з різноманітних питань краєзнавства
Криму. Він складався з двох частин: нарисів про Крим і довідкової.
У «Историко-археологическом очерке Крыма» О.С. Башкирова вперше для
подібного роду видань надано наукову характеристику давнього періоду історії
регіону. Детально висвітлена історія Боспорського царства. На основі аналізу
наукових звітів імператорської Археологічної комісії, краєзнавець виклав істо-
рію досліджень археологічних пам’яток Криму. До своєї розповіді автор додав
численні ілюстрації: малюнки розрізів курганів і плани печерних міст.
У довідковій частині путівника туристи могли ознайомитися з екскурсі-
ями півостровом, запропонованими Кримським товариством природознав-
ців і любителів природи та Кримським гірським клубом. Опис маршрутів
до пам’яток супроводжувався історичними оповідями та легендами про міс-
цевості краю. Путівник Кримського товариства природознавців і любителів
природи на довгі роки став зразком для видань подібного роду краєзнавчої
літератури за повнотою наданої різнобічної інформації [17, с. 114].
Великою популярністю користувалися путівники по Криму Григорія
Григоровича Москвича (кінець 1850-х – початок 1860-х років – 1942(?)).
Він першим у Росії створив видавництво, яке спеціалізувалося на публіка-
ції винятково путівників. Його можна вважати одним із перших професій-
них укладачів довідкової літератури, позаяк він розробив основні принципи
її підготовки. У 1888 р. Г.Г. Москвич почав публікувати перший рекламно-
інформаційний «Практический путеводитель по Крыму» [28], який (наступ-
ні видання під назвою «Иллюстрированный практический путеводитель по
Крыму») в період 1888–1925 роках витримав 25 видань. У ньому виділя-
ється кілька розділів. У першому містилися дані краєзнавчого характеру з
історії та географії Криму. Другий розділ містив інформацію повсякденно-
побутового характеру та характеристику екскурсійних маршрутів з відвіду-
ванням пам’яток історії та культури Криму.
Особливості географічного положення Кримського півострова і тран-
спортних шляхів зумовили нерівномірну ступінь відвідування туриста-
ми його окремих регіонів. Найбільш привабливим для приїжджих були
220 ISSN 2078-0133
південно-західні регіони – як центр рекреації та лікування. Менш відвіду-
ваною була східна частина півострова через слабо розвинену курортну та
транспортну інфраструктуру. Проте, даний регіон за кількістю пам’яток
історії та культури не поступався іншим. Інтерес і запити туристів для укла-
дачів довідкової літератури грали першорядну роль. Усі ці фактори впли-
нули на те, що більша частина путівників окремими регіонами півострова
переважно популяризували пам’ятки Південного берега Криму.
У другій половині XIX ст. популярністю користувалося довідкове видан-
ня «Обозрение Южного берега Крыма, пособие для путешествующих»
[14] Франца Мартиновича Домбровського (1820–1866). Читачі отримува-
ли всебічну інформацію про археологічні й архітектурні пам’ятки регіону.
Автор основну увагу зосередив на описі старожитностей, розташованих в
околицях Алушти і Ялти. Одночасно, в путівнику історичні дані були помі-
щені безсистемно та не у хронологічній послідовності. Це унеможливлюва-
ло читачеві уявити загальну картину багатого на події минулого півострова
– що є істотним недоліком видання [30, с. 237].
Краєзнавець Василь Христофорович Кондаракі в 1867 р. видав
«Подробное описание Южного берега Крыма» [21], де здійснив огляд попу-
лярних екскурсійних об’єктів. Великий інтерес для приїжджих станови-
ла інформація про пам’ятки Алупки та Ялти, а також їх околиць. Найбільш
змістовними були описи Воронцовського, Лівадійського та Масандрівського
палацово-паркових ансамблів. У довіднику було представлено чималу кіль-
кість етнографічних і археологічних матеріалів.
Творчій лабораторії Г.Г. Москвича належить популярний «Иллюстрированный
практический путеводитель по Южному берегу Крыма» [27], що витримав
18 видань. У ньому представлена інформація про визначні пам’ятки Алупки,
Алушти, Гурзуфа, Сімеїза і Ялти. Особливо вдалими є наведені дані про ста-
родавні пам’ятки – укріплення Лімена-Кале, фортеці Алустон і залишків куль-
тових споруд на горі Аюдаг. Вказані маршрути для відвідування цих пам’яток,
багато з яких були розроблені автором путівника.
Роботу над першим путівником по Східному Криму розпочав у 1900–1901
роках видатний краєзнавець Олександр Львович Бертьє-Делагард (1842–1920).
Він відвідав усі місцевості на схід від Алушти до Феодосії, детально описав
їх пам’ятники. Однак, практично підготовлений до друку путівник не був
виданий (але зберігся у рукопису). За задумом автора, путівник носив назву:
«Джур-Джур, Фул-Каба, Караби-Яйла, Кизил-Каба. Поездка по яйлам, пеще-
рам и водопадам восточнее Алушты» [25]. Найбільш докладну інформацію
краєзнавець надав про залишки древніх церков [30, с. 240].
У путівнику Я.Ф. Ставровського «Горный Крым и Керченский полуо-
стров» [40] містилися матеріали про печерні міста і середньовічні укріплен-
ня. Автор умістив історичний нарис, у якому описав минуле краю. У виданні
221Праці Центру пам'яткознавста, вип. 20, К., 2011
докладно описані пам’ятки міста Керч та її околиць, представлена інформа-
ція про здійснені археологічні розкопки курганів і знайдені старожитності.
Наприкінці XIX – на початку XX ст. стали видаватися довідники щодо
окремих міст Криму. В більшості випадків їх авторами були місцеві краєз-
навці, які добре орієнтувалися в історії та пам’ятках. У 1857 р. були опублі-
кований «Путеводитель по Севастополю, его бастионам и окрестностям»,
підготовлений Д.М. Афанасьєвим [4]. Видання було підготовлено за ініці-
ативою Морського вченого комітету задля збору коштів для відновлення
міста, що знаходилося в руїнах після закінчення Кримської війни. Це свід-
чило про увагу до зруйнованих пам’яток історії та культури. Виклад мате-
ріалу побудований у формі екскурсії місцями бойової слави Севастополя.
Автор докладно описав споруди, збудовані для захисту міста під час облоги.
Проте, автор не приділив уваги інших історичним пам’яткам, що не дозво-
лило відтворити повну панораму пам’яток Севастополя та його околиць.
Подібне упущення було виправлено в путівнику «Севастополь и его
окрестности»: Херсонес, Малахов курган, Братское кладбище, Учкуевка,
Георгиевский монастырь, Балаклава, Инкерман, древнейший Херсонес,
храм св. Климента и Херсонесский маяк. С картой Крыма, планом
Севастополя, видами города и окрестностей», виданому в 1894 р. севасто-
польським краєзнавцем і лікарем Євгеном Ерастовичем Івановим (1860–?)
[18]. Велика увага тут приділялася наданню інформації про пам’ятки історії
та культури міста і його околиць. Насамперед, це були розкопки Херсонеса,
церкви та монастирі, музей оборони Севастополя та Морська бібліотека.
В путівнику наведено цінні описи багатьох громадських і приватних буді-
вель міста, які не збереглися до нашого часу [30, с. 237].
За наказом Великого князя Олександра Михайловича 50-річчю героїчної
оборони Севастополя в роки Кримської (Східної) війни було присвячено видан-
ня «Исторического путеводителя по Севастополю» (1907 р.) [19]. Його уклада-
чами були підполковник Устин Миколайович Протопопов (1856–1905) та капі-
тан Сергій Іванович Соваж (1875–?), загальну редакцію здійснив генерал-майор
Андрій Медардович Зайончковський (1862–1926). Основне місце в довіднику
займав опис залишків бастіонів, Історичного бульвару та пам’ятників, присвя-
чених героям війни. У докладному нарисі історії Севастополя в хронологічно-
му порядку розміщені основні події його минулого. Для туристів була розро-
блена триденна екскурсія з відвідуванням військових пам’яток. У додатку був
уміщений «Список батарей Южной стороны Севастополя с обозначением их
номеров и названий». З давньою історією місцевості та її пам’ятками можна
було ознайомитися в нарисі, автором якого був завідувач розкопками та музею
Херсонесу Карл Казимирович Косцюшко-Валюжинич (1847–1907). З цього
путівника туристи і дослідники могли почерпнути корисну інформацію про
всі періоди історії Севастополя й сформувати уявлення про його унікальну
історико-культурну спадщину [32, с. 310].
222 ISSN 2078-0133
Велика кількість популярних путівників різними місцевостями Криму
належить братові У.М. Протопопова – Михайлу Миколайовичу Протопопову
(1859–1927). У 1905 р. він видав «Спутник по Севастополю и его окрестнос-
тям» [43], у якому навів докладні історичні відомості про пам’ятки історії та
культури. В 1914 р. опубліковано перероблене та доповнене друге видання
цього путівника з додатком безлічі фотознімків міста [44]. Автор предста-
вив детальні дані про музеї та культові споруди Севастополя, херсонеській
«Склад місцевих старожитностей», «Панораму Севастопольської оборони»,
Військово-морський музей Чорноморського флоту.
Популярним виданням, що з’явилося з ініціативи севастопольського гра-
доначальника, є періодичний випуск «Адрес-календаря Севастопольского
градоначальства и путеводителя по градоначальству» [1–3]. У ньому міс-
тився путівник містом (з інформацією про розташування вулиць, присут-
ніх місць, пам’яток) та історичний нарис про Севастополь. Укладачі значне
місце надали описові пам’яток у історичній довідці, а також у «Программе
посещения исторических мест по дням» [31, с. 177].
Значну цікавість серед мандрівників викликало безповітове місто
Бахчисарай. Туристи відвідували розташовані поруч із ним печерні міста
Тепе-Кермен, Качі-Кальон, Мангуп-Кале, Чуфут-Кале та Ескі-Кермен.
Пам’яткам колишньої столиці Кримського ханства та її околиць було при-
свячено низку путівників.
У 1905 р. М.М. Протопопов видав свій варіант путівника «Бахчисарай»
[41]. Він докладно описав хід реставраційних робіт у Бахчисарайському хан-
ському палаці, оскільки особисто брав у них участь як реставратор. У 1914 р.
він перевидав цей довідник під назвою «Очерки Крыма. Бахчисарай» [42].
У книзі «Указателе Бахчисарая, его жители, с и нравами и обычаями»
[12] В. Герман описав безліч мечетей, фонтанів караван-сараїв міста. Інтерес
становить етнографічна інформація про кримських татар.
Путівник В. Генгросса «Ханский дворец в Бахчисарае» [11] був присвя-
чений опису цієї пам’ятки історії та культури. Автор увагу читачів звернув,
насамперед, на великий палацовий комплекс, оспіваний О.С. Пушкіним
Бахчисарайський фонтан і знаменитий ханський некрополь.
У путівнику М.Я. Фірковича читачі могли знайти відомості про караїмські
пам’ятки стародавнього печерного міста Чуфут-Кале [47]. Краєзнавець умістив
великий матеріал про охоронні заходи, здійснені на початку XX ст., котрі були
спрямовані на збереження історико-культурної спадщини караїмів у Криму.
Наприкінці XIX – на початку XX ст. одним із найбільш відомих курорт-
них міст Криму була Ялта. Відтак, велика кількість путівників окремими міс-
тами Криму було присвячено якраз її пам’яткам. У 1893 р. був опублікований
покажчик «Ялта и ее ближайшие окрестности» [46] В’ячеслава Андрійовича
Фаусека (1862–?). У рецензії на це видання було зазначено, що книга була
223Праці Центру пам'яткознавста, вип. 20, К., 2011
першою вдалою спробою створити видання подібного роду про цей курорт.
Покажчик починався історичним нарисом про місто, в якому докладно опи-
сано розвиток курорту після приєднання Криму до Росії. Автор багато уваги
приділив опису архітектурних пам’яток Алупки та Ялти [30, с. 239].
Визначним місцям курорту був присвячений «Иллюстрированный прак-
тический путеводитель по Ялте и окрестностям» Г.Г. Москвича, опублі-
кований у 1897 р. Він витримав кілька видань. Останнє видання путівни-
ка вийшло під назвою «Ялта в 1904 г.» [29]. Інтерес представляють методи
викладу матеріалу: докладна розповідь про культові споруди міста, палацо-
ві комплекси Лівадії та Масандри, маршрути можливих екскурсій і поїздок.
У 1901 р. видається путівник «Ялта и ее окрестности» [16] Є.А. Єленіна.
Інтерес у подорожуючих викликала викладена тут інформація про пам’ятки
Південного берега Криму. Автор уперше помістив спеціально розроблені
пішохідні екскурсії в гори для ознайомлення із залишками давніх пам’яток.
Популярним серед туристів путівник зробив зручний кишеньковий формат,
хороші фотознімки, плани місцевостей і екскурсій [32, с. 312].
Укладачі довідника «Для едущих в Феодосию» (1902 р.) [15] головну
увагу приділили історичному нарисові «За 2500 років». Автор (псевдонім
«І.Є.»), достовірно та докладно описав періоди історії міста, а також його
численні храми й залишки генуезької фортеці. В путівнику містилися окре-
мі статті про І.К. Айвазовського, про легенди Криму та довідкові відомості.
Серед курортів Криму своїми кліматичними та лікувальними особли-
востями виділявся західний регіон півострова. До Євпаторії, насамперед,
направлялися для відпочинку, лікування й огляду пам’яток. Популярністю
користувався путівник А. Корецького «Саки и Евпатория» [22], виданий у
1889 р. В 1906 р. світ побачив довідник Я.І. Каца «Евпатория как курорт».
Автори ставили перед собою головну мету: звернути увагу туристів на
місто за допомогою популяризації його пам’яток. Основна увага приділяла-
ся опису культових споруд міста – головного православного храму (собору
Св. Миколая), мечеті Джума-Джамі, караїмських кенас і текіє дервішів.
Виявлено 9 довідкових видань В.Г. П’янкова (1849–?), що стосувалися
Євпаторії та її околиць. У другому виданні «Справочной книжки о городе
Евпатории содержались подробные сведения для приезжающих на морские
лиманно-грязевые купания» (1897) [45] було вміщено багато історико-краєзнавчих
матеріалів: аналіз археологічних знахідок у місті й околицях [31, с. 175].
Таким чином, передумовами до початкового етапу вивчення кримських
старожитностей – їх популяризації – слугував розвиток туризму, велика
кількість пам’яток історії та культури і бальнеологічні ресурси Кримського
півострову. Як відповідь на запити чисельних туристів, отримав розвиток
оригінальний вид комерційної краєзнавчої літератури – путівник. Довідкові
видання користувалися великою популярністю завдяки детальній інформа-
ції, що містилася в них, про пам’ятки регіону.
224 ISSN 2078-0133
У путівниках уміщувалася інформація про різні групи пам’яток: 1) архе-
ологічні (стародавні поселення, городища, кургани, печерні міста й монасти-
рі, військово-оборонні споруди), 2) архітектурні (палаци, храми, церкви, мече-
ті, садиби, монастирі, історичні споруди, мавзолеї, усипальниці й гробниці),
3) історичні (пов’язані з військово-історичними подіями, видатними особа-
ми); 4) ландшафтні. В таких довідкових виданнях значне місце займав опис
пам’яток Криму, розташованих, здебільшого, вздовж південного узбереж-
жя півострова. Це численні вілли й літні палаци, з яких найбільш відомими
є Лівадійський, Масандрівський і Воронцовський. Інтерес у туристів також
викликала інформація про історичні, архітектурні й археологічні пам’ятки
Севастополя, Балаклави й Інкермана: Костянтинівська батарея, Малахів кур-
ган, батареї, фортеця Чембало та православні святині. Незважаючи на те,
що Східний Крим також був багатий на пам’ятки історії та культури (Керч,
Феодосія, Судак, Старий Крим, Коктебель, що містили античні городища,
а також середньовічні фортеці, храми та музеї), у путівниках їх опис був недо-
статнім. Порівняно з наданими відомостями про старожитності Південно-
Західного Криму та кількості присвячених цьому регіону окремих путівників,
відомості про пам’ятки Східного Криму займали незначне місце.
Автори й укладачі на основі особистих спостережень представляли широ-
кому колу читачів відомості про стан збереженості пам’яток історії та культу-
ри Криму. Описувалися відновлювальні та реставраційні заходи, що здійсню-
валися владою. Проте, водночас, неодноразово вказувалося на недостатню охо-
рону історико-культурних об’єктів або на її повну відсутність. Тому вивчен-
ня цих довідкових видань як форми краєзнавчої літератури значно розши-
рить відомості про справу збереження історико-культурної спадщини Криму в
XIX – на початку XX ст. В путівниках містилися унікальні малюнки та фотогра-
фії пам’яток, багато з яких не збереглися до нашого часу. Цей графічний матері-
ал може бути залученим сучасними фахівцями під час відновлення первісного
вигляду або реставрації того чи іншого об’єкта історико-культурної спадщини.
Ці видання, відтак, зіграли першорядну роль у формуванні іконографії крим-
ських пам’яток до появи наприкінці XIX століття видових поштових листівок.
Джерела та література
Адрес-Календарь Севастопольского градоначальства и путеводитель по градоначальству. – 1.
Севастополь, 1908. – XXX, 339 с.
Адрес-Календарь Севастопольского градоначальства и путеводитель по градоначальству. – 2.
Севастополь, 1910. – 508 с.
Адрес-Календарь Севастопольского градоначальства. Город Севастополь и город Балаклава. – 3.
Севастополь, 1911. – XXX, 339 с.
[Афанасьев Д.]4. Путеводитель по Севастополю, его бастионам и окрестностям, изданный с целью
благотворения на его развалинах / [Д. Афанасьев]. – Николаев, 1857. – 50 с.
Безчинский А.Я.5. Путеводитель по Крыму / А.Я. Безчинский. – М., 1901. – 480 с.
Безчинский А.Я.6. Путеводитель по Крыму / А.Я. Безчинский. – 2 изд. – М., 1902. – XXII, 468 с.
225Праці Центру пам'яткознавста, вип. 20, К., 2011
Безчинский А.Я.7. Путеводитель по Крыму / А.Я. Безчинский. – 3 изд. – М., 1903. – XXII, 468 с.
Безчинский А.Я.8. Путеводитель по Крыму / А.Я. Безчинский. – 4 изд. – М., 1904. – XXII, 468 с.
Безчинский А.Я.9. Путеводитель по Крыму / А.Я. Безчинский. – 5 изд. – М., 1905. – XVI, 416 с.
Безчинский А.Я.10. Путеводитель по Крыму / А.Я. Безчинский. – 6 изд. – М., 1908. – XVI, 416 с.
Генгросс В.11. Ханский дворец в Бахчисарае / В. Генгросс. – СПб., 1912. – 32 с.
Германн В.12. Указатель Бахчисарая, его жителей, с их нравами и обычаями / В. Германн. –
Симферополь, 1868.
Головкинский Н.А.13. Путеводитель по Крыму (бывший Сосногоровой) / Н.А. Головкинский. –
Симферополь, 1894. – Ч 1. – XII, 99 с. ; Ч. 2. – 391, XI с.
Домбровский Ф.М.14. Обозрение Южного берега Крыма, пособие для путешествующих /
Ф.М. Домбровский. – Одесса, 1850. – 43 с.
Для едущих в Феодосию. Справочная книжка. – Феодосия, 1902. – 226, 1 с.15.
Еленин Е.16. Ялта и окрестности / Е. Еленин. – Ялта, 1901. – 160 с.
Зимин Н.П.17. Очерки экскурсионной библиографии по Крыму. – Ч. 1 : Путеводители / Н.П. Зимин
// Крым. – 1928. – №1 (5), вып. 1. – С. 112–127.
Иванов Е.Э.18. Севастополь и его окрестности : Херсонес, Малахов курган, Братское кл., Учкуевка,
Георгиевский монастырь, Балаклава, Инкерман, древнейший Херсонес, храм Св. Климента
и Херсонесский маяк. С картой Крыма, планом Севастополя, видами города и окрестностей /
Е. Э. Иванов. – Севастополь, 1894. – [2], XI, 78, 44 с.
Исторический путеводитель по Севастополю. Составлен к 50-летию его обороны, по приказанию 19.
Великого князя Александра Михайловича, подполковником Протопоповым и капитаном Соваж
под редакцией генерал-майора Зайончковского. – СПб., 1907. – V, 295 с.
Кондараки В.X.20. Новый обстоятельный путеводитель по Крыму / В.X. Кондараки. – М., 1885. –
ІІІ, 160, IV с.
Кондараки В.X.21. Подробное описание Южного берега Крыма с картой / В.X. Кондараки. –
Николаев, 1867. – 143 с.
Корецкий А.22. Саки и Евпатория / А. Корецкий // Крымский вестник. – Севастополь, 1889. –
12 мая.
Крым с Севастополем, Балаклавою и другими его городами. С описанием рек, озер и долин, с его 23.
историею, жителями, их нравами и образом жизни. С двумя видами и планами. – СПб., 1855. – II,
II, 191 с.
Крым. Путеводитель / под ред. К.Ю. Бумбера, Л.С. Вагина, Н.Н. Клепинина, В.В. Соколова ; 24.
Крымское об–во естествоиспытателей и любителей природы. – Симферополь, 1914. – VII, 686 с.
Кримський республіканський краєзнавчий музей, КП 22967, спр. 8682.25.
Монтандон К.26. Путеводитель путешественника по Крыму, украшенный картами, планами, видами
и виньетками / пер. с нем. В. Орехова. – Симферополь : Крымский архив, 1997. – 130 с.
Москвич Г.Г.27. Иллюстрированный практический путеводитель по Южному берегу Крыма с картой
и планом / Г.Г. Москвич. – Одесса, 1899. – 80 с.
Москвич Г.Г.28. Практический путеводитель по Крыму / Г.Г. Москвич. – Одесса, 1888. –XXVIII, 227 с.
Москвич Г.Г.29. «Ялта в 1904 году». Иллюстрированный практический путеводитель по Ялте и
окрестностям / Г.Г. Москвич. – Одесса, 1904. – 24, 6, 114 с.
Непомнящий А.А.30. Видання туристсько-краєзнавчої літератури в Криму в ХІХ – на поч. ХХ ст. /
А.А. Непомнящий // З історії вітчизняного туризму: зб. наук. ст. / Ін–т туризму ФПУ. – К., 1997.
– С. 233–245.
Непомнящий А.А.31. Записки путешественников и путеводители в развитии исторического
краеведения Крыма : последняя треть XVIII – начало XX века / А.А. Непомнящий ; Ин–т
украинской археографии и источниковедения им. М.С. Грушевского НАН Украины. – К., 1999. –
212 с. – (Серия «Научно-справочные издания по истории Украины» ; вып. 46).
Непомнящий А.А.32. Історичне кримознавство (кінець XVIII – початок XX століття) : біобібліографічне
дослідження / А.А. Непомнящий. – Сімферополь : Бізнес-Інформ, 2003. – 456 с.
Санкт-Петербурзька філія Архіву Російської академії наук, ф. 30, оп. 1, спр. 347, 6 арк. 33.
226 ISSN 2078-0133
Сосногорова М.34. Путеводитель по Крыму для путешественников / М. Сосногорова. – Одесса,
1871. –VIII, 370 с.
Сосногорова М.35. Путеводитель по Крыму / М. Сосногорова. – 2 изд. – Одесса, 1874. – VI,
XIX, 362, 45 с.
Сосногорова М.36. Путеводитель по Крыму для путешественников / М. Сосногорова. – 3 изд. –
Одесса, 1880. – 435 с.
Сосногорова М.А.37. Путеводитель по Крыму / М.А. Сосногорова, Г.Э. Караулов. – 4 изд. – Одесса,
1883. – IX, XII, 457, XVII с.
Сосногорова М.А.38. Путеводитель по Крыму / М.А. Сосногорова, Г.Э. Караулов. – 5 изд.,
переработанное Н. Головкинским и К. Вернером. – М., 1889. – XII, 99, 391, XI с.
Сементовский Н.М.39. Путешественник. (Южный берег Крыма) / Н.М. Сементовский. – СПб., 1847. – 148 с.
Ставровский Я.Ф.40. Горный Крым и Керченский полуосторов / Я.Ф. Ставровский // Россия.
Полное географическое описание нашего Отечества. Настольная и дорожная книга / под ред.
В.П. Семенова-Тян-Шанского. – СПб., 1910. – Т. 14 : Новороссия и Крым. – С. 689–817.
Протопопов М.Н.41. Бахчисарай / М.Н. Протопопов. – Севастополь, 1905. – 80 с.
Протопопов М.Н.42. Очерки Крыма. Бахчисарай / М.Н. Протопопов. – Симферополь, 1914. – 60 с.
Протопопов М.Н.43. Спутник по Севастополю и его окрестностям / М.Н. Протопопов. – Севастополь,
1905. – 57 с.
Протопопов М.Н.44. Спутник по Севастополю и его окрестностям / М.Н. Протопопов. – 2 изд. –
Севастополь, 1914. – 138, [16], VI, [16] с.
Пьянков В.Г.45. Справочная книжка о городе Евпатории. Необходимые сведения для приезжающих
на морские и лиманные купания / В.Г. Пьянков. – 2 изд. – Одесса, 1897. – 136 с.
Фаусек В.А.46. Ялта и ее ближайшие окрестности. (Справочная книжка) / В.А. Фаусек. – Ялта, 1893. – 161 с.
Фиркович М.Я.47. Старинный караимский городок Калэ, называемый ныне «Чуфут-Калэ» /
М.Я. Фиркович. – Вильна, 1907. – [2], 48 с.
Ваedeker К.48. Russland Handbuch fur reisende / К. Ваedeker. – Leipzig, 1892. – 19 p.
Косh K.49. Die Krim und Odessa / K. Косh. – Leipzig, 1867.
Молочко Е.В. Фиксация состояния памятников Крыма в путеводителях XIX
– начала ХХ века
Вопрос об изучении путеводителей по Крыму как источников по охране историко-
культурного наследия является одним из ключевых в изучении туристско-краеведческой
литературы XIX – начала ХХ века. Справочные издания содержали различного вида
сведения о сохранении памятников истории и культуры региона. В них популяризиро-
валось развитие туризма посредством пропаганды познания местности по конкретным
памятниками исторического прошлого.
Ключевые слова: путеводитель, Крым, памятники, охрана историко-культурного наследия.
Molochko Ye.V. Fixation of monuments of the Crimea in guidebooks XIX - early XX
century
The question of the study guides to the Crimea as a source for the protection of historical
and cultural heritage is a key to the study of tourism and local lore literature of XIX – early
XX century. Reference books contain various kinds of information about the preservation of
monuments of history and culture of the region. They popularized the development of tourism
through the promotion of knowledge in specifi c areas monuments of the past.
Key words: guidebook, Crimea, monuments, protection of historical and cultural heritage.
|