Принципи заснування поземельного селянського банку
Целью этой статьи является раскрыть принципы организации и функционирования Поземельного крестьянского банка.
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80666 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Принципи заснування поземельного селянського банку / Л.В. Боровська // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 111. — С. 16-19. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-80666 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-806662025-02-23T17:45:05Z Принципи заснування поземельного селянського банку Боровська, Л.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Целью этой статьи является раскрыть принципы организации и функционирования Поземельного крестьянского банка. Метою цієї статті є розкрити принципи організації і функціонування Поземельного селянського банку. 2007 Article Принципи заснування поземельного селянського банку / Л.В. Боровська // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 111. — С. 16-19. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80666 uk Культура народов Причерноморья application/pdf Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Боровська, Л.В. Принципи заснування поземельного селянського банку Культура народов Причерноморья |
| description |
Целью этой статьи является раскрыть принципы организации и функционирования Поземельного крестьянского банка. |
| format |
Article |
| author |
Боровська, Л.В. |
| author_facet |
Боровська, Л.В. |
| author_sort |
Боровська, Л.В. |
| title |
Принципи заснування поземельного селянського банку |
| title_short |
Принципи заснування поземельного селянського банку |
| title_full |
Принципи заснування поземельного селянського банку |
| title_fullStr |
Принципи заснування поземельного селянського банку |
| title_full_unstemmed |
Принципи заснування поземельного селянського банку |
| title_sort |
принципи заснування поземельного селянського банку |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80666 |
| citation_txt |
Принципи заснування поземельного селянського банку / Л.В. Боровська // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 111. — С. 16-19. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT borovsʹkalv principizasnuvannâpozemelʹnogoselânsʹkogobanku |
| first_indexed |
2025-11-24T05:52:19Z |
| last_indexed |
2025-11-24T05:52:19Z |
| _version_ |
1849649831975321600 |
| fulltext |
Боровська Л.В.
ПРИНЦИПИ ЗАСНУВАННЯ ПОЗЕМЕЛЬНОГО СЕЛЯНСЬКОГО БАНКУ
16
Боровська Л.В.
ПРИНЦИПИ ЗАСНУВАННЯ ПОЗЕМЕЛЬНОГО СЕЛЯНСЬКОГО БАНКУ
Мета статті. Метою цієї статті є розкрити принципи організації і функціонування Поземельного се-
лянського банку
Зміст статті. Положення про Селянський Поземельний Банк було затверджено 18 травня 1882 р.
1-ая стаття свідчила, що «Селянський Поземельний Банк засновуэться для полегшення селянам всіх на-
йменувань способів щодо купівлі землі в тих випадках, коли власники земель побажають продати, а селяни
придбати їх».
Підкреслюючи роль Банку, не можна не виділити наступного факту. В той час, як банківська політика
періоду 1882–95рр. взагалі, по правильному зауваженню проф. Мігуліна1, характеризується як протекційна
і регламентаційна, при тому. що положення селян може характеризуватися положенням падчерки в порі-
внянні з деякими особливо протегуючими класами населення.
Управління Банком покладалося на раду з Керівника і 3 чоловік, що призначаються Міністром Фінансів
(ст. 4), а виробництво операцій Банку на місцях на його відділеннях, складалося з головуючого Керівника,
що призначається Міністром Фінансів і трьох членів: одного за призначенням місцевого губернатора і двох
по обранню Губернського або Повіту (якщо круг діяльності відділення обмежується повітом) Земських
Зборів, а в тих місцевостях, де не введені земські установи - на запрошення Губернського по Селянських
Справах Присутності (ст. 5–6).
Позики з Кр. Поземельного Банку повинні проводитися за статутом готівкою, одержуваною Банком за
допомогою випуску % паперів, які іменуються державними свідоцтвами Селянського Поземельного Банку;
реалізація їх, а рівне і погашення проводяться через посредство Державного Банку. Міністру Фінансів нада-
ється дозвіл на випуск свідоцтв Селянського Поземельного Банку на суму не більше 5 млн. крб. щорічно.
Позики для допомоги селянам в покупці землі могли видаватися: а) цілому сільському суспільству (хо-
ча б воно складалося з декількох поселень або, навпаки, складало частину одного великого поселення), б)
товариствам, в кількості не менше 3 селян, що купують землю в спільне всіх членів такого товариства, або,
хоча і в окреме кожного учасника володіння, але з взаємною один за одного порукою в справному внеску
платежів по виданій позиці і в) окремим селянам (ст. 16).
Розмір позики обчислювався таким чином: при громадському користуванні – на наявну чоловічої статі
душу, а при дільничному – на окремого домогосподаря. В усякому разі, найбільший розмір позики не пови-
нен був ні в одній місцевості перевищувати: при громадському користуванні – в 125 крб. на кожну наявну в
сільському суспільстві або товаристві селян душу чоловічої статі, а при подвірному володінні – 500 крб. на
кожного окремого домогосподаря. (ст. 17).
Отже, як мовиться в докладі Херсонської губ. зем. управи за 1887 р., «хоча Селянський Банк і заснову-
вався для задоволення усвідомленої потреби селянина в землі, але ця потреба не поставлена, як основа його
діяльності». На 125 крб., мовиться там же, в Херсонській губернії багато десятини не купиш, тому при такій
нормі неможливо купити землі настільки, щоб з надільною склався на наявну душу чоловічої статі повний
душовий наділ; якщо ж покупці безземельні або одержали дармовий четвертний наділ, то і поготів встанов-
лена грошова норма не доставить можливості обзавестися землею в такій кількості, яка їм необхідна2.
У кожній даній місцевості розмір позик під земельні ділянки, що купуються за сприяння Банку, в ме-
жах, вказаних в ст. 17, повинен був визначатися Мін. Фінансів за угодою з Мін. Вн. Справі Мін. Держ. Май-
на (ст. 18). позика може бути по клопотанню місцевої земської управи повіту видана в збільшеному проти
вказаного в ст. 18 розмірі. Такі позики дозволяються, проте не інакше, як за наступних умов: а) вартість зе-
мельної ділянки, заснована на цілком забезпечуючій її прибутковості, повинна бути приведена до гласності
за допомогою спеціальної оцінки, проведеної місцевою земською управою повіту, б) розмір позики не по-
винен перевищувати 75% з цієї оцінки і в) кожна така позика видається не інакше, як з особливого дозволу
Мін. Фінансів за поданням Ради Банку (Ст. 21 свідчила, що кріпосні акти на землю, що купуються за спри-
яння Селянського Поземельного Банку, звільняються від платежу кріпосних і канцелярських мит) .Ссуди з
Селянського Поземельного Банку видаються за бажанням позичальників на 24,5 і на 34,5 роки (ст. 25)
Позичальники вносять за кожне минуле півріччя в терміни, встановлені Мін. Фінансів, 1) ріст – 2,5%, 2)
на погашення позик 1% при 24
2
1 річному терміні і 0,5 при 34,5 річному, 3) на витрати по управлінню Бан-
ку і на утворення запасного капіталу 0,5 % (ст. 26), тобто в рік 8,5 % або 7,5 %
Платежі, не внесені позичальниками у встановлені терміни, вважаються недоїмкою і з цього терміну
стягається пеня в 0,5% з несплаченої суми за кожний прострочений місяць (ст. 28).
Встановлена в ст. 28 пеня може бути складена по проханню позичальників, якщо буде засвідчено зем-
ською управою (а в місцевостях, де земські установи не введені - повітами по селянських справах присутні-
стю) повіту, що прострочення відбулося унаслідок того, що визнали позичальники особливих бід, якось:
пожежі, повені, градобою, відмінку худоби, знищення посівів шкідливими комахами, повного неврожаю,
раптової смерті або тяжкої хвороби позичальника-домогосподаря і т.п. (ст. 29). Ці біди можуть бути підста-
вами для допущення відстрочки в сплаті недоїмки не більше, ніж на 2 роки, а при повторенні бід 2 року
підряд може бути дозволена розстрочка сплати відстроченої недоїмки, але не далі, як на 3 роки рівними
піврічними внесками з платежем 6% на недоїмку, що залишається у боргу (ст. 30). Якщо ж пільга допущена
не була, і недоїмка протягом наступного за простроченням півріччя поповнена не буде, то Банк обертає зе-
1 П.П.Мигулин. Наша банковская политика, Харьков 1904 г., стр.1.
2 Ibid., IV, стр. 15.
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
17
млю несправного позичальника в продаж з публічних торгів (ст. 31).
Таким чином, щодо платежів позичальників встановлений не податковий спосіб стягування, який за-
стосовувався до викупних платежів, а звичайно вживаний у всіх земельних банках, коли відповідальність за
справність в платежах падає лише на закладену землю.
Нарешті, остання стаття 32, свідчила, що продаж землі несправних позичальників може бути, на розсуд
Банку, відмінена, якщо позичальники представлять Банку доказ можливості поповнити недоїмку, що чис-
литься на них: за допомогою віддачі закладеної землі в оренду або влаштування суспільної запашки або ві-
льного продажу частини, що належить несправним позичальникам землі, або, нарешті, іншим способом, ви-
знаним Банком достатньо забезпечуючи видану їм позику.
Закінчивши виклад «Положення 18 травня 1882 г.», вкажемо, що Міністру Фінансів було надано для
покриття первинних витрат по влаштуванню Селянського Поземельного Банку запозичити з оборотних сум
Державного Банку до 500.000 крб. з тим, щоб запозичення це було відшкодовано із засобів Селянського
Банку
Розглянемо грошову оцінку ділянок Поземельним селянським банком в зіставленні з ринковою ціною
землі. З даних таблиці 1 видно, що Банк оцінював землі дещо нижче, щоб усунути ризик боргу і компенсу-
вати втрати при продажі земельної ділянки.
Ринкова ціна швидко зростала, що є фактом випередження попиту над пропозицією : так за чотири ро-
ки ціна землі зросла в Чернігівській губернії на 177%, Полтавській на 172%, Харківській і Волинській – на
147%, Київській на 142 %. Ціна землі в оцінці банку дещо випереджала це зростання.
СЕРЕДНІ КУПУВАЛЬНІ ЦІНИ І ОЦІНКА СЕЛЯНСЬКОГО БАНКУ В КАРБОВАНЦЯХ
НА 1 ДЕСЯТИНУ*
Продажна ціна Оцінка Банку
На 1 десятину (в крб.)
ГУБЕРНІЇ
1898 1899 1900 1901 1898 1899 1900 1901
Полтавська 113 135 159 191 100 113 136 162
Харківська 85 100 129 135 84 90 105 109
Чернігівська 84 94 108 149 66 76 89 123
Волинська 68 61 83 100 59 56 73 88
Київська 101 135 124 144 76 114 103 113
Подільська 128 131 158 167 119 123 143 146
Экатеринославська 104 124 149 156 88 98 114 124
Херсонська 111 126 134 142 76 111 120 121
У кінці статті покажемо роль Поземельного селянського банку у видачі позик і по реалізації свідоцтв
(табл. 2)
Таблиця 2. Діяльність Поземельного селянського банку по видачі позик
Позики Свідоцтва
Видано за рік Складало на кінець
року
Випущено за рік Складало на кінець
року
РОКИ
У корбованцях У корбованцях
1883....... 861.163 861.163 - -
1884....... 9.529.369 10.324.967 6.651.500 6.107.500
1885....... 13.761.978 23.863.351 14.503.100 20.402.600
1886....... 11.148.850 34.378.040 9.161.700 28.975.300
1887....... 7.495.197 41.256.733 3.877.800 32.328.100
1888..... 5.132.529 45.462.958 10.834.300 42.349.500
1889....... 3.692.134 47.997.993 3.941.600 45.134.100
1890....... 4.519.209 50.774.830 6.894.800 50.286.900
1891....... 4.476.552 53.440.262 4.287.400 52.835.300
1892....... 4.554.648 56.170.283 - 51.073.300
1893....... 5.175.814 59.301.362 4.921.000 54.661.000
1894....... 5.743.882 63.015.076 9.950.000 62.212.500
1895.... 6.305.235 67.402.738 - 60.071.200
1896....... 7.357.451 73.024.080 6.550.000 65.057.800
1897....... 21.552.823 92.564.532 18.450.000 81.530.500
1898..... 37.428.770 128.827.303 43.800.000 124.067.900
1899..... 45.497.491 170.438.483 41.600.000 162.308.700
1900..... 54.711.828 221.001.505 54.600.000 213.348.700
1901..... 54.966.194 272.914.093 57.800.000 267.868.600
1902..... 56.712.072 326.096.096 57.400.000 321.948.600
1903..... 60.522.041 382.256.576 58.700.000 376.358.600
1904..... 46.253.266 423.929.139 45.900.000 417.758.600
Разом..... 467.398.496 - 459.323.200 -
У кінцевому результаті за 22 роки свідоцтв було випущено на 8 075 296 р. менше ніж видано позик.
Якщо ж взяти до уваги, що за цей час Банк, як буде сказано далі, втратив на курсі реалізованих свідоцтв і,
отже, недоотримав в 21 629 194 р., то різниця менаду сумою виданих позик і одержаною від реалізації су-
Боровська Л.В.
ПРИНЦИПИ ЗАСНУВАННЯ ПОЗЕМЕЛЬНОГО СЕЛЯНСЬКОГО БАНКУ
18
мою визначиться в 29 704 490 крб.
Але не цією сумою виражається участь в позиковій операції інших, окрім одержаних від реалізації, за-
собів Банку і оборотних його сум, оскільки позики видавалися рівночасно і в частині своїй погашалися тер-
міновими і достроковими внесками позичальників. Лише перевищення залишку капітального боргу по ви-
даних позиках над сумою свідоцтв, що знаходяться в обігу, визначає собою ту суму боргів позичальників
по позиках, якій не відповідає одночасний борг Банку за його свідоцтвами.
Перевищення це по окремих роках коливається таким чином:
На 1 січня На 1 січня
1884 р......... 861.163 1895 р......... 802 576
1885 »........ 4 217 467 1896 »........ 7 331 538
1886 »........ 3 460 751 1897 »........ 7 966 280
1887 »........ 5 402 740 1898 »........ 11 034 032
1888 »........ 3 923 633 1899 »........ 4 759 408
1889 »........ 3 513 458 1900 »........ 8 129 783
1890 »........ 2 863 893 1901 »........ 7 652 805
1891 »........ 487 930 1902 »........ 5 045 493
1892 »........ 604 962 1903 »........ 4 147 496
1893 »........ 5 096 983 1904 »........ 5 897 976
1894 »........ 4 640 362 1905 »........ 6 170 539
Як видно, найбільше перевищення помічається в 1888 р., потім протягом періоду з 1896 по 1905 р.
Остання обставина стоїть в безперечному зв'язку з отриманням Банком з того часу відрахувань з викупних
платежів, а на 1888 рік був відміченний передачею в розпорядження Банку капіталу на загальнокорисні по-
треби Царства Польського в сумі 2 млн. крб.
Вище була вказана загальна сума свідоцтв Банку, випущених в обіг по 1 січня 1905 року – в 459323200
р. Відповідно до умов грошового ринку, свідоцтва випускалися в різний час з різного відсотка зростання: до
1893 року з 5,5 %, з 1893 р. до 1896 р. з 4,5 % і з того часу до кінця даного періоду з 4% зростання. Реаліза-
ція свідоцтв проводилася за допомогою Державного Банку, причому в перші роки діяльності Селянського
Банку і потім в 1895 і 1896 рр. момент реалізації не завжди співпадав з отриманням від Банку наявних сум,
так що Селянський Банк до продажу свідоцтв був боржником Державного Банку, сплачуючи за узяті суми
відсоток, який, загалом, відповідав зростанню, сплачуваному по купонах від свідоцтв, ось чому ці тимчасо-
ві позики і не відображалися істотно на співвідношенні між доходами і витратами Банку.
Випуск першого типу позики з 5,5 % зростання був проведений на суму 59652200 крб. Відповідно до
загальних умов грошового ринку реалізація його почалася при курсі al pari. Але потім поступово умови ри-
нку мінялися і реалізація стала проводитися за все більш високоим курсом, що досяг до 108 за 100 в 1891
році. Це обставина, що свідчила про пониження ринкового відсотка на капітал, дозволила вдатися до кон-
версії 5,5 % свідоцтв, які залишаються вобігу,на суму 51 073 300 крб., в 4,5 % і до встановлення по пода-
льших випусках того ж відсотка зростання. Конверсія була вироблена в 1893 році, причому обмінено було
на нові свідоцтва 5,5% листів на номінальну суму 43 780 200 крб., з доплатою премії в 1 крб. на кожні 100
крб. номінальних, а всього 437802 крб., і 7 293 100 крб. з 5,5% позики, згідно умовам конверсії підлягали
достроковому викупу, який в більшій своїй частині (на 6 652 400 крб.) був закінчений в тому ж році.
У середньому, за весь час 5,5% випуск свідоцтв був реалізований по курсу 102,05 і дав Банку прибутку
на курсовій різниці – 1 222 705 крб. 60 коп.
Замінивши його 4,5% тип свідоцтв, протримався 2 року і зобов'язань цього типу було Банком випуще-
но, крім 51 073 300 крб. по конверсії, всього на 14 871 000 крб. для видачі позик. Первинний курс реалізації
був 98 за 100, але потім він піднявся до 99 і навіть до 100,75. В середньому для всього випуску реалізацій-
ний курс визначився в 99,4% і дав Банку збиток в 88.774 крб.
Загальне пониження біржового відсотка у зв'язку з прагненням знизити, по можливості, платежі пози-
чальників, спонукало Фінансове Відомство в 1896 році звернутися до випуску свідоцтв з 4% зростанням.
Реалізаційний їх курс визначився в 1896 році в 96,3%, в 1897 р. в 96,8% і в 1898 р. в 98%.
Такі умови реалізації, у зв'язку з тим, що утворилося на той час, завдяки участі в позикових операціях
Банку власного його капіталу, значним перевищенням зобов'язань позичальників над сумою свідоцтв
Банку в обігу, дозволили поставити у відповідність із зростанням за свідоцтвами платежі позичальників, які
і були знижені Найвищим Указом 6 грудня 1898 року. Оскільки пониження розповсюджувалося і на все ра-
ніше видані позики, та обставина ця зобов'язала Банк відновити рівновагу між платежами позичальників і
оплатою купонів, чому і була вироблена в 1899 році конверсія всіх 4.5 % свідоцтв, які залишилися в обігуна
суму – 57 060 300 крб. З цієї суми сплачено 3 499 500 крб., обмінено на 4% свідоцтва – 53 533 900 крб. і за-
лишилося в обігу невизначених власниками на 26 900 крб.
Випуск 4% свідоцтв, що співпав з розвитком операцій Селянського Банку, прийняв з перших же років
вельми великі розміри. Всього по 1 січня 1905 року реалізовано було, не рахуючи виданих по конверсії
57 033 400 крб., свідоцтв цього типу на 384 800 000 крб. Разом з тим, у зв'язку із загальним погіршенням
положення Фондового ринку, що особливо загострювалося в роки китайських подій і останньої війни, реа-
лізаційний курс свідоцтв, сталий спочатку в 96,25% і що піднявся потім (в 1898 р.) до 98%, став падати і в
1904 році з 93,5% знизився до 87 крб. за 100. Сукупність такого стану речей примусила Банк щорічно втра-
чати вельми значні суми по реалізації, і втрати по цьому предмету за весь 4% випуск (по 1 січня 1905 р.) до-
сягли 22 763 125 крб, не тільки вичерпавши всі прибутки Банку, але і торкнувшись значної частини власно-
го його капіталу.
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
19
Підсумки фінансової діяльності Поземельного селянського банку будуть підведені в наступній статті.
Висновки
1. Організація Поземельного селянського банку свідчить про те, що царський уряд був вимушений піти
на те, щоб до складу рад банків входили місцеві керівники, які добре знали стан справ на місцях.
2. Банки створювалися з метою створення товарних селянських господарств, з привіле для приватних
селян, вихиднями їх общини.
3. Поземельний селянський банк був знаряддям уряду в розвитку ринку землі на основі надання
кредитів селянам для викупу поміщицьких угідь.
Ганганов В.М.
РЕГІОНАЛЬНИЙ ЗЕРНОВИЙ ПІДКОМПЛЕКС: СУЧАСНИЙ СТАН, ПРОБЛЕМИ
ТА ЗВ'ЯЗОК З РИНКОМ ПРОДОВОЛЬСТВА
Вступ. Серед галузей рослинництва найважливішою є зернове господарство. Це основа всього сільсь-
когосподарського виробництва. Так, від зерна і продуктів його переробки значною мірою залежить і
могутність держави, і добробут її населення. Зернове господарство формує продовольчий фонд і постачає
фуражне зерно тваринництву, створює резервні державні запаси зерна і дає продукцію на експорт.
Зерно як цінний незамінний продукт харчування становить основу продовольчого фонду, воно не-
обхідне для задоволення потреб тваринництва в концентрованих кормах, і як важливе джерело виробництва
молока, м’яса, яєць та інших продуктів. Зернове господарство поставляє сировину багатьом галузям пере-
робної промисловості і є основою функціонування і розвитку борошномельної, комбікормової пивоварної,
спиртової та інших галузей.
Зерно необхідне для створення і поповнення державних запасів і резервів, що використовуються в над-
звичайних ситуаціях. Це також важливий експортний продукт. В умовах поглиблення міжнародного поділу
праці, економічних відмінностей краї і неоднакової забезпеченості іх зерном власного виробництва цей
продукт стає одним з найважливіших об'єктів зовнішньої торгівлі.
Основна частина. Україна належить до країн із значними обсягами виробництва зерна. Хоч вона і ви-
робляє зерна значно менше, ніж найбільші виробники у світі (Китай, США, Індія, Росія), та в Європі вона-
поступається лише Франції, а в останні роки – і Німеччині.
Як відмічають провідні вчені-регіоналісти Данилишин Б.М., Чернюк Л.Г., Горська О.В., Фащевський
М.І., Антоньєва Л.С. та ін., зернове господарство розміщене у відповідності з особливостями природно-
економічних зон України. В Поліссі зернові займають 2,1–2,3 млн. га, або 40–45% посівної площі цієї зони.
Тут більше всього вирощують жита (60–65% його валового збору в Україні) та зернобобових культур; ви-
робляється 6% товарного зерна, 1/6 валового збору гречки та ячменю, 10% пшениці.
В Лісостепу зернові вирощують на площі близько 5 млн. га, що становить 40–50% всієї посівної площі.
Основна зернова культура Лісостепу – озима пшениця, площа якої становить більш як 2 млн. га; вирощу-
ють також кукурудзу на зерно, ячмінь та зернобобові. Лісостепова зона виробляє близько 40% пшениці,
35% кукурудзи, 40% ячменю, 40% проса, 64% гречки, 27% жита.
В Степовій зоні площа під зерновимидорівнює 6,5–7 млн. га, що становить 55% всієї посівної площі зо-
ни. Основні зернові культури Степу – озима пшениця і кукурудза на зерно, ячмінь, просо, рис. В Степу ви-
рощують 50–48% всього зерна України, 50% пшениці, 60% кукурудзи, 43% ячменю, 53% проса, 100% рису.
В Степовій зоні виробляється найбільш якісне зерно.
Зернове господарство є основною базою, що формує зернопродуктовий підкомплекс АПК. До його
складу входить: вирощування зерна, його заготівля, зберігання; ряд галузей харчовоїпромисловості, що пе-
реробляють і використовують перероблену зернову продукцію (борошномельна, хлібопекарська, макарон-
на, кондитерська, виробництво харчових концентратів, спиртова, крохмале-патокова та пивоварна); се-
лекція і насінництво зернових культур, виробництво засобів виробництва, що забезпечують його
функціонування; інфраструктура, що обслуговує цей підкомплекс.
Зернопродуктовий підкомплекс АПК є важливою складовою економіки України, його розвиток вели-
кою мірою визначає рівень забезпечення населення достатньою кількістю вітчизняних продуктів харчуван-
ня та соціально-економічну ситуацію в країні.
Перехід до ринкової економіки спричинив докорінні зміни в економічних відносинах між товаровироб-
никами і споживачами агропромислової продукції, змінилися і функції держави. Її організаційну роль по-
ступово беруть на себе вільні ринкові інститути, які сприяють створенню нових форм господарських
зв’язків між підприємствами суміжних галузей. Однак важливо, щоб ринкові інституції розвивались не
тільки на національному, а й на регіональному рівні, зв’язуючи в єдину систему регіональний,
національний і світовий ринки. Лише за таких умов товаровиробник зможе повною мірою скористатися ви-
годами кон’юнктури ринків, правильно побудувати свою маркетингову стратегію: товарну і цінову
політику, політику товаропросування.
Актуальність формування регіональних аграрних ринків, і зернового, зокрема, зумовлена необхідністю
швидкого і цілеспрямованого переведення вітчизняної економіки на ринкові засади. Від практичного
здійснення науково-обгрунтованих принципів і механізмів створення повноцінних ринків залежатиме ре-
зультативність здійснюваних економічних реформ в АПК країни та окремих регіонів. В перспективі це ви-
значатиме місце українського аграрного сектора та участь регіонів у світовому поділі праці.
Москалев М., Солопов В. відзначають, що становлення регіональних зернових ринків в Україні прохо-
|