Історичні міські ландшафти в контексті збереження культурної спадщини

Стаття присвячена актуальним проблемам охорони культурної спадщини, зокрема, збереженню історичних міських ландшафтів, у контексті активізації містобудівних перетворень. Увагу зосереджено на об’єкті всесвітньої спадщини «Софійський собор з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра»....

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Праці Центру пам’яткознавства
Date:	2012
Main Author:	Громова, М.Е.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2012
Subjects:	Архітектурна та містобудівна спадщина
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80736
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Історичні міські ландшафти в контексті збереження культурної спадщини / М.Е. Громова // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 58-65. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860117124483121152
author	Громова, М.Е.
author_facet	Громова, М.Е.
citation_txt	Історичні міські ландшафти в контексті збереження культурної спадщини / М.Е. Громова // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 58-65. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Праці Центру пам’яткознавства
description	Стаття присвячена актуальним проблемам охорони культурної спадщини, зокрема, збереженню історичних міських ландшафтів, у контексті активізації містобудівних перетворень. Увагу зосереджено на об’єкті всесвітньої спадщини «Софійський собор з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра». Охоплено комплекс проблем, пов’язаних із його інтегрованістю в історичне міське середовище, що постійно розвивається. Статья посвящена актуальным проблемам охраны культурного наследия, в частности, сохранению исторических городских ландшафтов, в контексте активизации градостроительных преобразований. Внимание сосредоточено на объекте всемирного наследия «Софийский собор с прилегающими монастырскими сооружениями, Киево-Печерская лавра». Охвачены комплекс проблем, связанных с его интегрированностъю в исторический городской среде, которая постоянно развивается. This article is devoted to actual problems of cultural heritage, including conservation of historic urban landscapes in the context of intensifi ed urban transformations. Attention is focused on World Heritage property «Saint Sophia Cathedral with related monastic buildings, Kyiv-Pechersk Larva». Also the complex of problems is covered, which are associated with integration of its historic urban environment that is constantly evolving.
first_indexed	2025-12-07T17:36:46Z
format	Article
fulltext	58 ISSN 2078-0133 УДК 358.853+712.2 М.Е. ГРОМОВА Історичні міські ландшафти в контексті збереження культурної спадщини Стаття присвячена актуальним проблемам охорони культурної спадщини, зокрема, збе- реженню історичних міських ландшафтів, у контексті активізації містобудівних перетворень. Увагу зосереджено на об’єкті всесвітньої спадщини «Софійський собор з прилеглими монас- тирськими спорудами, Києво-Печерська лавра». Охоплено комплекс проблем, пов’язаних із його інтегрованістю в історичне міське середовище, що постійно розвивається. Ключові слова: Національна культурна спадщина, охорона культурної спадщини, охорона і збереження об’єктів культурної спадщини, проблеми збереження історичних міських ландшаф- тів, історичне міське середовище, вплив сучасної урбанізації, збереження історичних міських ландшафтів, архітектурний ансамбль Києво-Печерської Лаври, межі буферних зон, традиційний характер середовища, об’єкт всесвітньої спадщини, Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Культурна спадщина для українського народу була і є чи не головним чинником формування власного духовного світу; виокремлення своєї іден- тичності як важливої складової історичної пам’яті. Цьому сприяли протягом віків очільники влади як державної, так і духовної. Ми пам’ятаємо славетні постаті митрополита Петра Могили, який власним коштом відбудовував із руїн і прикрашав давньоруські храми, гетьмана Івана Мазепи, який піклування про збереження та спорудження величних храмів під- ніс до державного рівня, започаткувавши традицію покровительства над духо- вними осередками серед української еліти. Саме таким постатям ми завдячує- мо збереженості визначних архітектурних комплексів Києво-Печерської лаври, Софії Київської, стародавнього Чернігова та багатьох інших центрів культури. Для нашої держави, для сучасників і майбутніх поколінь питання національ- ної культурної спадщини, її відновлення й збереження є пріоритетними. Зокрема про це йшлося на засіданні Громадської гуманітарної ради, яке відбулося 11 лис- топада 2011 р. під головуванням Президента України В.Ф. Януковича за присут- ності визначних діячів науки та культури. На засіданні було зроблено акцент на завершенні всеукраїнського аудиту національної культурної спадщини, а також щодо важливості прийняття стратегії гуманітарного розвитку України. Україна як член європейської спільноти є учасницею низки конвенцій, що покладає на державу відповідальність за збереження своєї безцінної культурної спадщини. Враховуючи велич нашої історії, Президент України на згаданому засіданні Громадської гуманітарної ради відзначив, що в цих питаннях ми пови- нні стати прикладом для європейського співтовариства. За словами Глави дер- жави, «активізація нового будівництва без урахування вимог щодо охорони всес- вітньовідомих українських історичних об’єктів, вимагає вжиття на державному 59Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012 рівні невідкладних заходів» [1] (до речі, на цьому неодноразово наголошували експерти ЮНЕСКО). При цьому законодавством повинно бути чітко визначено пріоритетність вимог охорони культурної спадщини над містобудівною діяль- ністю. Обсяг охорони та збереження об’єктів культурної спадщини має визнача- тися не лише інтересами будівельників, але й принципами, встановленими кон- венціями, ратифікованими Україною у сфері охорони культурної спадщини, від- повідати міжнародним зобов’язанням України, доповнивши його нормами щодо регулювання питань охорони об’єктів Всесвітньої спадщини. Слід пам’ятати, наголосив Президент України на згаданому засіданні Громадської гуманітарної ради, що «культурна спадщина українського народу є невід’ємною частиною культурної спадщини всього людства, тому маємо докласти зусиль щодо забез- печення належного рівня її охорони і збереження» [2]. Виходячи із завдань, визначених Президентом України у сфері охорони культурної спадщини, на даному етапі особливо актуальними є проблеми збе- реження історичних міських ландшафтів, пов’язані з активізацією містобу- дівних перетворень – тобто концентрація уваги не на окремо взятих об’єктах культурної спадщини, а на охопленні комплексу проблем, пов’язаних з їхньою інтегрованістю в історичне міське середовище, що постійно розвивається. Поняття історичного міського ландшафту було сформульоване у Віденському меморандумі (травень 2005 р.) «Всесвітня спадщина та сучас- на архітектура – управління історичним міським ландшафтом» [3]. Згідно з названим документом і з урахуванням «Рекомендацій ЮНЕСКО щодо охо- рони та сучасної ролі історичних територій» (1976) [4] поняття «історичний міський ландшафт» означає «ансамблі будь-якого поєднання будинків, споруд та вільних просторів у їхньому природному й екологічному оточенні, вклю- чаючи археологічні та палеонтологічні місця, що впродовж досить тривало- го часу утворили в міському середовищі людські поселення, зв’язність та цін- ність яких визнано з археологічного, архітектурного, доісторичного, історич- ного, наукового, естетичного, соціокультурного й екологічного погляду. Такий ландшафт сформував суспільство нових часів і має велике значення для розу- міння нами нашого нинішнього способу життя» [5]. Як показує досвід, історичні міські ландшафти найбільше потерпають від нестримного впливу сучасної урбанізації. Ця проблема не є виключно українською – вона виходить за межі однієї держави та є загальносвітовою. Враховуючи загрози, що набули протягом останнього часу глобального харак- теру, 10 листопада 2011 р. в Парижі на засіданні 36-ї сесії Генеральної конфе- ренції ЮНЕСКО, в роботі якої авторові цього дослідження довелось брати безпосередню участь у якості члена української делегації, було розглянуто й затверджено остаточний текст «Рекомендації про історичні міські ландшафти». Розробка цього винятково важливого документа тривала понад 5 років. Упродовж 2006–2011 років було проведено 10 засідань із залученням експер- 60 ISSN 2078-0133 тів з проблематики збереження історичних міських ландшафтів із різних країн. Останнє з них – Міжурядова нарада експертів – відбулося 25–27 травня 2011 р. у Штаб-квартирі ЮНЕСКО. На цьому засіданні було прийнято заключний проект тексту «Рекомендації про історичні міські ландшафти». В засіданнях і розробці проекту тексту Рекомендації взяли участь повноважні представники країн практично всіх континентів. Згідно з ухваленим текстом «Рекомендації про історичні міські ландшаф- ти», історичний міський ландшафт – це «міський район, що розглядається як результат історичного нашарування культурних і природних цінностей і атрибутів, що виходить за межі поняття «історичний центр» чи «ансамбль» у зв’язку із вклю- ченням в нього більш широкого міського контексту та його географічних параме- трів». «Більш широкий міський контекст» включає в себе, зокрема, топографію, геоморфологію, гідрологію та природні особливості, характер його історичної та сучасної забудови, наземну та підземні інфраструктуру, відкриті простори та сади, методи землекористування та просторову організацію, особливості сприйняття та візуальні співвідношення, а також всі інші елементи міської структури» [6]. Питання збереження історичного міського ландшафту в такому роз- ширеному контексті є особливо актуальним для Національного Києво- Печерського історико-культурного заповідника з урахуванням його винят- ково важливої ролі в містобудівній структурі центральної частини Києва. Ці питання постійно перебувають у полі зору як фахівців Заповідника, так і міжнародних експертів ЮНЕСКО, які щороку відвідують Україну з моніторин- говою місією об’єкта зі списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Софійський собор з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра» та за результатами візитів виносять відповідні рішення, обов’язкові до виконан- ня державами-учасницями для забезпечення збереження об’єктів, включених у зазначений список всесвітньої спадщини. І в 2010 р., і в 2011 р. рішення сто- сувалося збереження панорами міста Києва з боку схилів Дніпра. Місія реко- мендувала ввести мораторій на спорудження багатоповерхових будівель, здат- них негативно вплинути на сформовану панораму ансамблю Києво-Печерської лаври як об’єкту всесвітньої спадщини. Споруди Києво-Печерської лаври органічно поєднані з ландшафтним комп- лексом Печерського плато та долиною р. Дніпро. При цьому слід зазначити, що історичний ландшафт Київських гір та долину р. Дніпро з островами від- недавна оголошено ландшафтною пам’яткою місцевого значення [7], яка також включена в межі центрального історичного ареалу міста Києва. Будівлі підвищеної поверховості, що протягом останнього часу постають у силуеті старого міста, впливають на радикальну зміну масштабу, призводять до руйнації важливих візуальних осей його винятково важливого правобереж- ного абрису. Враховуючи зазначене, особливої уваги потребують проблем- ні питання, пов’язані з містобудівними перетвореннями в центральній части- 61Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012 ні міста з метою забезпечення збереження домінантного значення ансамблю Києво-Печерської лаври у панорамі цієї частини міста, яка охоплена системою пам’яткоохоронного зонування. Значним поступом в цьому напрямку стало коригування меж буферних зон ансамблю споруд Софії Київської та Києво-Печерської лаври шляхом їхнього об’єднання з включенням паркової зони правобережних придніпровських схи- лів. Таким чином, сумарна площа об’єднаної буферної зони збільшилася майже в 2 рази – з 107 до 277 га за рахунок земляних укріплень Печерської форте- ці, дніпровських схилів і частини акваторії р. Дніпро, що є невід’ємними еле- ментами ландшафтного середовища Києво-Печерської лаври, й охопила тери- торії, які є винятково важливими для формування панорами центральної части- ни міста з боку р. Дніпро. Щоправда, досягти вирішення проблемних питань, пов’язаних зі збереженням традиційного характеру середовища, шляхом запро- вадження спеціального режиму в межах розширеної буферної зони не вдало- ся. Новобудови-хмарочоси на кшталт будівлі на Кловському узвозі, що виника- ють протягом останнього часу в історичному центрі міста та викликають зане- покоєння як фахівців-пам’яткоохоронців, так і пересічних киян стосовно їхньо- го гіпертрофованої масштабності, розташовані за межами розширеної буферної зони об’єкта зі Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими будівлями, Києво-Печерська лавра». Разом із тим, зазначена будівля та низка інших подібних новобудов значно вплинули на зміну історичного міського ландшафту прибережної нагірної частини центру міста, його характерних особливостей і цінностей, пов’язаних із навколишнім середо- вищем, домінуючим компонентом якого впродовж століть був ансамбль Києво- Печерської Лаври. З урахуванням зазначеного, слід зауважити, що впродовж останніх десяти- літь наукова та практична діяльність з охорони міської спадщини значно зміни- лася. Збереження міської спадщини у всьому світі стало важливим сектором дер- жавної політики. Виходячи із викликів і загроз, що постають протягом останньо- го часу – швидких і неконтрольованих темпів урбанізаційних перетворень, що призводять до просторової фрагментації, та, навіть, деградації середовища – най- більш оптимальним способом розв’язання цих проблем, на думку провідних сві- тових фахівців-пам’яткоохоронців, є використання т.зв. ландшафтного підходу. Забезпечуючи економічні, соціальні та культурні можливості, урбаніза- ція здебільшого призводить до неконтрольованих змін, які можуть підірва- ти «відчуття місця», цілісності міської тканини та її самобутності. Саме ланд- шафтний підхід, відповідно до «Рекомендації про історичні міські ландшаф- ти» дозволяє «більш ефективно вирішувати нові проблеми та використовува- ти нові можливості, сприяє збереженню характерних особливостей і ціннос- тей, пов’язаних з їх історією і колективною пам’яттю, а також із навколишнім середовищем» [8]. 62 ISSN 2078-0133 За належної організації управління на основі підходу, орієнтованого на історичні міські ландшафти, такі функції як туризм і відповідні послуги є важливими чинниками, що здатні сприяти збереженню історичних міських районів і їх культурної спадщини разом із забезпеченням зростання рівня еко- номічного та соціального добробуту. «Рекомендацією про історичні міські ландшафти» пропонується широкий спектр традиційних й інноваційних механізмів із урахуванням місцевих умов, які можуть включати такі елементи як заохочення громадянської активності, системи регламентування (законодавчі та регламентаційні заходи), досліджен- ня та планувальні рішення (документування й картування культурних і при- родних характеристик, оцінка впливу на спадщину, суспільство та навколишнє середовище), а також відповідні фінансові інструменти. Слід зазначити, що Заповідником спільно з науково-дослідними та нау- ково-проектними організаціями пам’яткоохоронного профілю ведеться пла- номірна робота, пов’язана з дослідженням такої комплексної багатошарової структури як ансамбль будівель і споруд Києво-Печерської лаври, а також при- леглих історичних міських районів з метою визначення їх цінності, розуміння їх значущості для документування, осмислення та представлення цієї комплек- сної структури, а також її компонентів. Визначна універсальна цінність Києво-Печерської лаври як духовного, культурного та просвітницького осередку, який є відображенням вірувань, традицій і культурних звичаїв східних слов’ян, була набута внаслідок діяль- ності засновників і насельників монастиря – чернечої громади. Нині на терито- рії об’єкта співіснують Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник і діючий православний чоловічний монастир – Свято-Успенська Києво-Печерська лавра. Повернення чернечої громади в лавру дозволило збе- регти самобутність цього місця, його особливої атмосфери та духовності. Діючи в дусі настанов і вимог міжнародних пам’яткоохоронних документів, до яких приєдналася Україна, в т.ч. щойно ухваленої «Рекомендації про історич- ні міські ландшафти», а також завдань, визначених Президентом України на засі- данні Громадської гуманітарної ради 11 листопада 2011 р., Національний Києво- Печерський історико-культурний заповідник проводить значну роботу. На цей час практично завершено роботи з паспортизації пам’яток і об’єктів культур- ної спадщини Заповідника; спільно з фахівцями Науково-дослідного інститу- ту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України опрацьовано Концепцію плану організації території Національного Києво-Печерського істо- рико-культурного заповідника (має стати основою для Плану управління ансамб- лем Києво-Печерської лаври як об’єкта, включеного до Списку всесвітньої спад- щини), яка має бути «вмонтована» в рішення Генерального плану розвитку міста Києва до 2025 р., що наразі опрацьовується. Спільно з Головкиївархітектурою започатковано опрацювання засад розпланувально-регуляторних рішень з ураху- 63Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012 ванням ландшафтного підходу до збереження об’єктів Заповідника та прилегло- го середовища. Крім того, фахівцями Заповідника спільно з керівництвом Свято- Успенської Києво-Печерської лаври забезпечується ведення постійного інженер- но-геологічного моніторингу території, здійснення масштабних робіт з рекон- струкції інженерних мереж, протизсувних заходів. Проведений аналіз існуючої містобудівної ситуації, зокрема силуетів і пано- рам центральної частини міста з боку Дніпра, дає підстави дійти висновку щодо втрати на цей час важливих точок візуального сприйняття ансамблю пам’яток Заповідника в південно-східному секторі розпланувальної структури м. Києва включно з мостом ім. О.Є. Патона, Залізничним мостом, Березняківською набе- режною тощо. Разом із тим, лаврський ансамбль продовжує відігравати «першу скрипку» в сформованій міській панорамі північно-східного сектора лівого берега долини р. Дніпро від Московського мосту до мосту Метро. Панорама київських гір із Києво-Печерською лаврою й іншими величними храмами доби Київської Русі й Гетьманщини з лівобережжя зафіксовані на чис- ленних картинах, гравюрах, листівках і світлинах. Ці зображення, що дійшли до нас із глибини віків, є цінними свідченнями величі та духовного піднесен- ня Києва як «вічного міста», «матері міст руських», «українського Єрусалима» на берегах «українського Йордану», є класичними прикладами іконографіч- них документів своєї епохи. Нашим спільним завданням на цей час є забезпе- чення збереження панорами центральної частини міста, зокрема Печерська, з боку Дніпра й унеможливлення порушення домінантного значення ансамблю Києво-Печерської лаври як об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Важливим аспектом у справі збереження історичних міських ландшафтів є міжнародне співробітництво. Зокрема в розділі VI «Рекомендації про істо- ричні міські ландшафти» вказано на необхідність «розповсюдження найбільш ефективного практичного досвіду та отримання уроків з різноманітних регіо- нів світу з метою зміцнення мережі спільного використання знань та створен- ня потенціалу» [9]. Помітну роль в цьому сенсі відіграв Міжнародний семінар «Роль релігійних громад в управлінні об’єктами всесвітньої спадщини», який проходив 5 листо- пада 2010 р. у м. Києві в межах проголошеного Генеральною Асамблеєю ООН Міжнародного року зближення культур за участі Центру всесвітньої спадщи- ни ЮНЕСКО. Ініціатором і координатором заходу виступив Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Семінар став основою широкої дискусії та діалогу в питаннях поліпшення довгострокового всебіч- ного управління об’єктами всесвітньої спадщини. На його засіданнях обго- ворювалися спільні програми та проекти захисту пам’яток і об’єктів, якими управляють релігійні громади самостійно чи спільно з державними установа- ми, із залученням відомих міжнародних експертів, національних директивних органів, місцевих керівників і представників релігійних структур всього світу. 64 ISSN 2078-0133 Напрацювання, вироблені учасниками Міжнародного семінару, лягли в основу «Київської резолюції щодо питань захисту об’єктів релігійної спадщини в рам- ках Конвенції всесвітньої спадщини» [10]. Сьомий пункт цього документа, зокрема, наголошує, що «існуючі релігій- ні об’єкти часто вносилися до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО за раху- нок свого релігійного та духовного значення, в інших випадках, однак, релігійні об’єкти та священні місця можуть бути невід’ємною частиною великих ансамб- лів, таких як історичні міста, культурні ландшафти і природні об’єкти» [11]. На вказаному семінарі Заповідником була досягнута домовленість з пред- ставниками польської сторони щодо проведення спільного науково-практично- го семінару стосовно набутого досвіду управління об’єктом всесвітньої спад- щини – Кальварія Зебжидовська (Малопольське воєводство). Названий об’єкт має чимало спільних рис із ансамблем Києво-Печерської лаври. По-перше, він так само є місцем постійної дислокації чернечої спільноти, по-друге, є важли- вим національним паломницьким центром, і, нарешті, по-третє – так само орга- нічно поєднаний із ландшафтною основою. Запозичення європейського досві- ду в частині систем регламентування та механізмів, що стосуються знань і пла- нування, спрямованих на збереження цілісності й самобутності характерних елементів спадщини, вбачається плідним і надзвичайно корисним. Усвідомлюючи велику відповідальність перед наступними поколіннями за збереження визначної пам’ятки всесвітньої спадщини – ансамблю Києво- Печерської лаври, багато чого вже зроблено. Багато ще необхідно зробити. Оскільки Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником накопичено значний досвід у справі збереження історичного ландшафту та визна- чного архітектурного ансамблю Києво-Печерської лаври як його невід’ємного компонента, вбачаємо доцільним проведення у Заповіднику міжнародного круг- лого столу за участю провідних фахівців з пам’яткоохоронної проблематики, дотичних до проблематики збереження історичних міських ландшафтів. Лише діючи спільними зусиллями, нам вдасться досягти успіху у нелегкій, але шляхетній справі охорони та збереження безцінної культурної спадщи- ни, зокрема історичних міських ландшафтів, які належать до «найбагатших та найрізноманітніших проявів … культурної спадщини, сформованої попере- дніми поколіннями … яка є ключовим свідченням зусиль і сподівань люд- ства, що пронизують простір і час» [12]. Джерела та література 1. Вступне слово Президента України Віктора Януковича на засіданні Громадської гуманітарної ради (Засідання Громадської гуманітарної ради від 11.11.2011) [Електронний ресурс] // Президент України Віктор Янукович. Офіційне Інтернет-представництво [веб-сайт]. – [11.11.2011]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/21999.html. – Назва з екрана: (20.01.2012). 2. Там само. 65Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012 3. Віденський Меморандум «Всесвітня спадщина та сучасна архітектура – управління історич- ним міським ландшафтом» (ЮНЕСКО, Комітет всесвітньої спадщини, 2005) // Міжнародні засади охорони нерухомої культурної спадщини». – К. : Фенікс. 2008. – С. 66–69. 4. Рекомендація щодо охорони і сучасної ролі історичних ансамблів. Прийнята 19-ю сесією Генеральної Конференції ЮНЕСКО, Найробі, 26 листопада 1976 р. // Міжнародні засади охо- рони нерухомої культурної спадщини». – К. : Фенікс. 2008. – С. 55–63. 5. Віденський Меморандум… – С. 66 6. Рекомендації про історичні міські ландшафти» (ЮНЕСКО, Комітет всесвітньої спадщини, 2011). І розділ «Визначення п. 8 та п. 9 [Електронний ресурс] // UNESCO [веб-сайт]. – Режим доступу: http://unesdoc.unesco.org/images/0021/002110/211094r.pdf. – Назва з екрану (30.04.2012). 7. Поточний архів Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, «Наказ Міністерства культури України від 03.02.2010 № 58/0/16-10». 8. Рекомендації про історичні міські ландшафти… 9. Там само. Див. Розділ VІ «Міжнародне співробітництво», п. 28. 10. Київська резолюція щодо питань захисту об’єктів релігійної спадщини в рамках Конвенції всесвітньої спадщини. ЮНЕСКО, Комітет всесвітньої спадщини 2010 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника [веб- сайт]. – Режим доступу: http://www.kplavra.kiev.ua/cgi-bin/view.cgi?part=seminar&lg=ua. – Назва з екрану (30.04.2012). 11. Там само. 12. Рекомендації про історичні міські ландшафти… Громова М.Э. Исторические городские ландшафты в контексте сохранения культур- ного наследия Статья посвящена актуальным проблемам охраны культурного наследия, в частности, со- хранению исторических городских ландшафтов, в контексте активизации градостроительных преобразований. Внимание сосредоточено на объекте всемирного наследия «Софийский собор с прилегающими монастырскими сооружениями, Киево-Печерская лавра». Охвачены комплекс проблем, связанных с его интегрированностью в исторический городской среде, которая по- стоянно развивается. Ключевые слова: Национальное культурное наследие, охрана культурного наследия, ох- рана и сохранение объектов культурного наследия, проблемы сохранения исторических город- ских ландшафтов, историческая городская среда, влияние современной урбанизации, сохране- ние исторических городских ландшафтов, архитектурный ансамбль Киево-Печерской Лавры, границы буферных зон, традиционный характер среды, объект всемирного наследия, Свято- Успенская Киево-Печерская Лавра. Gromova M.E. The historical urban landscape in the context of cultural heritage This article is devoted to actual problems of cultural heritage, including conservation of historic urban landscapes in the context of intensifi ed urban transformations. Attention is focused on World Heritage property «Saint Sophia Cathedral with related monastic buildings, Kyiv-Pechersk Larva». Also the complex of problems is covered, which are associated with integration of its historic urban environment that is constantly evolving. Key words: National cultural heritage, protection of cultural heritage, protection and conserva- tion of cultural heritage properties, problems of historical urban landscape conservation, historical ur- ban environment, the impact of modern urbanization, the conservation of historical urban landscape, the architectural ensemble of Kyiv-Pechersk Lavra, the boundaries of buffer zone, the traditional nature of the environment, World Heritage Property, The Holy Dormition Kyiv-Pechersk Lavra. Подано до друку: 08.05.2012 р.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-80736
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2078-0133
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:36:46Z
publishDate	2012
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
record_format	dspace
spelling	Громова, М.Е. 2015-04-24T16:40:20Z 2015-04-24T16:40:20Z 2012 Історичні міські ландшафти в контексті збереження культурної спадщини / М.Е. Громова // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 58-65. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80736 358.853+712.2 Стаття присвячена актуальним проблемам охорони культурної спадщини, зокрема, збереженню історичних міських ландшафтів, у контексті активізації містобудівних перетворень. Увагу зосереджено на об’єкті всесвітньої спадщини «Софійський собор з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра». Охоплено комплекс проблем, пов’язаних із його інтегрованістю в історичне міське середовище, що постійно розвивається. Статья посвящена актуальным проблемам охраны культурного наследия, в частности, сохранению исторических городских ландшафтов, в контексте активизации градостроительных преобразований. Внимание сосредоточено на объекте всемирного наследия «Софийский собор с прилегающими монастырскими сооружениями, Киево-Печерская лавра». Охвачены комплекс проблем, связанных с его интегрированностъю в исторический городской среде, которая постоянно развивается. This article is devoted to actual problems of cultural heritage, including conservation of historic urban landscapes in the context of intensifi ed urban transformations. Attention is focused on World Heritage property «Saint Sophia Cathedral with related monastic buildings, Kyiv-Pechersk Larva». Also the complex of problems is covered, which are associated with integration of its historic urban environment that is constantly evolving. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Архітектурна та містобудівна спадщина Історичні міські ландшафти в контексті збереження культурної спадщини Исторические городские ландшафты в контексте сохранения культурного наследия The historical urban landscape in the context of cultural heritage Article published earlier
spellingShingle	Історичні міські ландшафти в контексті збереження культурної спадщини Громова, М.Е. Архітектурна та містобудівна спадщина
title	Історичні міські ландшафти в контексті збереження культурної спадщини
title_alt	Исторические городские ландшафты в контексте сохранения культурного наследия The historical urban landscape in the context of cultural heritage
title_full	Історичні міські ландшафти в контексті збереження культурної спадщини
title_fullStr	Історичні міські ландшафти в контексті збереження культурної спадщини
title_full_unstemmed	Історичні міські ландшафти в контексті збереження культурної спадщини
title_short	Історичні міські ландшафти в контексті збереження культурної спадщини
title_sort	історичні міські ландшафти в контексті збереження культурної спадщини
topic	Архітектурна та містобудівна спадщина
topic_facet	Архітектурна та містобудівна спадщина
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80736
work_keys_str_mv	AT gromovame ístoričnímísʹkílandšaftivkontekstízberežennâkulʹturnoíspadŝini AT gromovame istoričeskiegorodskielandšaftyvkontekstesohraneniâkulʹturnogonaslediâ AT gromovame thehistoricalurbanlandscapeinthecontextofculturalheritage

Історичні міські ландшафти в контексті збереження культурної спадщини

Institution

Similar Items