Курганне грабіжництво XVII–XX ст. у Нижньому Припсіллі
Досліджені за останні роки у Нижньому Припсіллі на Полтавщині кургани дали нові й досить важливі матеріали для
 вивчення поховальних старожитностей ряду епох Лівобережної придніпровської лісостепової тераси і передстепових просторів регіону. Аналіз розкопаних у 30 курганах об’єктів дозволив...
Saved in:
| Published in: | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80737 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Курганне грабіжництво XVII–XX ст. у Нижньому Припсіллі / О.Б. Супруненко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 66-75. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860091454392631296 |
|---|---|
| author | Супруненко, О.Б. |
| author_facet | Супруненко, О.Б. |
| citation_txt | Курганне грабіжництво XVII–XX ст. у Нижньому Припсіллі / О.Б. Супруненко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 66-75. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці Центру пам’яткознавства |
| description | Досліджені за останні роки у Нижньому Припсіллі на Полтавщині кургани дали нові й досить важливі матеріали для
вивчення поховальних старожитностей ряду епох Лівобережної придніпровської лісостепової тераси і передстепових просторів регіону. Аналіз розкопаних у 30 курганах об’єктів дозволив також скласти певні уявлення про час появи та перебіг
явищ грабіжництва (скарбошукацтва) у насипах поховальних пам’яток. Зокрема, простежені основні етапи розвитку скарбошукацтва від пізньоскіфської до новітньої епох, визначені особливості грабіжницьких ходів, ям і перекопів, охарактеризовані методи пошуку дорогоцінностей або старожитностей мародерами чи скарбошукачами різних епох.
Исследованные в последние годы в бассейне Нижнего Псла курганы дали новые и довольно важные материалы для изучения погребальных древностей ряда эпох Левобережной
приднепровской лесостепной террасы и предстепий региона. Анализ раскопанных в 30 курганах объектов позволил также составить определённые представления об истории грабительства (кладоискательства) в насыпях погребальних памятников. В частности, прослежены
основные этапы распространения этого рода занятий от позднескифской до новейшей эпох,
определены особенности грабительских ходов, ям и перекопов, охарактеризованы способы
поиска драгоценностей или древностей мародёрами и кладоискателями разного времени.
Studied in recent years in the basin of the Psel Low Flow mounds gave fairly new and important
materials for studying the burial antiquities of several eras on the Dnieper Left-Bank Steppe Terrace
and forest-steppe region. Analyses of excavated sites in the 30 mounds are also allowed to make certain
representations about the history of treasure hunting in the embankments of funeral monuments. Particularly,
traced the main stages of the spread of this occupation from Late Scythian Times to the Modern era,
identifi ed features of robbers tunnels, pits and shafts, described ways of fi nding jewellery or antiques by
looters and treasure hunters from all times.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:23:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
66 ISSN 2078-0133
Ðîçä³ë ²²IÏÀÌ’ßÒÊÈ ÀÐÕÅÎËÎò¯
УДК 94/902.3(477.53)«16/19»
О.Б. СУПРУНЕНКО
Курганне грабіжництво XVII–XX ст.
у Нижньому Припсіллі
Досліджені за останні роки у Нижньому Припсіллі на
Полтавщині кургани дали нові й досить важливі матеріали для
вивчення поховальних старожитностей ряду епох Лівобереж-
ної придніпровської лісостепової тераси і передстепових про-
сторів регіону. Аналіз розкопаних у 30 курганах об’єктів до-
зволив також скласти певні уявлення про час появи та перебіг
явищ грабіжництва (скарбошукацтва) у насипах поховальних
пам’яток. Зокрема, простежені основні етапи розвитку скар-
бошукацтва від пізньоскіфської до новітньої епох, визначені
особливості грабіжницьких ходів, ям і перекопів, охаракте-
ризовані методи пошуку дорогоцінностей або старожитнос-
тей мародерами чи скарбошукачами різних епох.
Ключові слова: грабіжники, кургани, Полтавщина, по-
ховання, Псел, скарбошукачі, ходи, шурфи, ями.
Досліджені за останні роки у Нижньому Припсіллі
на Полтавщині кургани дали нові, досить важливі й
цікаві матеріали не тільки для вивчення поховальних
і культових старожитностей ряду епох Лівобережної
Придніпровської лісостепової тераси і передсте-
пових просторів Полтавщини, але й у цілому для
Середньодніпровського регіону. Басейн Нижнього
Псла, що тривалий час залишався своєрідною «білою
плямою» на археологічній карті України [1, карти 2–6;
2, карти 1–2; 3, карти 2–4; 6, с. 118–119, 164–165, 282–
283, 284–285, 410–411, 414–415, 416–417, 420–421,
карти 3–4, 8–9; 12–15], наразі виступає досить добре
археологічно вивченою територією, де відомі старо-
житності майже всіх епох [2].
Планомірні науково-рятівні роботи, продовжува-
ні щорічно суцільними площами у зонах облаштуван-
ня кар’єрів, на майданчиках будівельних робіт, під час
прокладання шляхів і трубопроводів, дозволили масо-
во вивчати переважно рядові археологічні об’єкти,
67Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
складаючи уявлення про заселення припсільських теренів на всіх етапах пер-
вісної, середньовічної та пізньосередньовічної історії краю. Розташований у
контактній зоні лісостепових землеробських і степових кочівницьких племен,
а також на «стику» економічних інтересів різних груп населення Лівобережжя
та Правобережжя Дніпра впродовж низки епох [3, с. 42, 152–153; 39], цей район
поблизу Дніпровських переправ завжди привертав до себе увагу та посилений
інтерес носіїв різних археологічних культур, чималої кількості племен і народів,
чий історичний шлях був пов’язаний із Наддніпрянщиною. Внаслідок цього у
Нижньому Припсіллі виявилися зосередженими чимало поховальних пам’яток,
здебільшого курганів.
У ході археологічного вивчення 2003–2011 років більше 30 насипів,
а також залучення до аналізу матеріалів ще 40 курганів, раніше розкопаних
у Припсіллі, отримана інформація про яскраві й суто ординарні поховальні
комплекси, антропологічні, остеологічні та речові знахідки, в т.ч. нового часу.
Разом із тим, аналіз досліджених у курганах об’єктів дозволив скласти певні
уявлення й про основні етапи поширення грабіжництва (скарбошукацтва) у
насипах поховальних пам’яток.
Певні кроки на шляху вивчення діяльності грабіжників різних епох, у
т.ч. пізньосередньовічних, уже здійснювалися автором даного дослідження.
Маються на увазі дві невеликі роботи, одна з яких була опублікована у збірни-
ку наукових праць «Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні» [25;
27]. Більш детально «спеціалізованій» діяльності грабіжників козацької доби в
курганах скіфського часу округи Більського городища автор даного досліджен-
ня та І.М. Кулатова присвятили чимало сторінок у роботі про результати дослі-
джень Перещепинського некрополя в Більську [16]. Наразі виникла можливість
здійснити чергові кроки щодо аналізу та порівняння раніше отриманих резуль-
татів, залучивши матеріали нижньопсільських курганів. Необхідно зазначити,
що деякі спостереження вже оприлюднювалися друком у кількох монографіч-
них і колективних наукових працях, присвячених вивченню поховальних старо-
житностей Нижнього Припсілля [11, с. 57, 107–108; 15, с. 15–19; 30, с. 41–42;
31, с. 76–78, 84–85, 92–95; 33, с. 53–54, 57; 34, с. 36].
Отже, більшість із вивчених нами курганів на Нижньому Пслі в насипах
мали добре простежені сліди діяльності грабіжників, які шукали дорогоцін-
ності, переважно у похованнях доби раннього залізного віку.
Так, перше проникнення до поховального комплексу 1 часу скіфської архаї-
ки в кургані № 1 групи ІІ поблизу с. Волошиного під Комсомольськом відбулося
вже через кілька років після його влаштування – тобто у середині або на початку
третьої чверті VII ст. до н.е. [13; 15, с. 35–36]. Проте, поява цього акуратно про-
68 ISSN 2078-0133
битого отвору в накатнику, швидше за все, могла і не мати на меті пограбування.
До камери, вірогідно, спускалися з метою вилучення окремих важливих в уяв-
леннях сучасників культових предметів зі складу супровідного інвентарю жінки-
віщунки чи особи, причетної до культової сфери, яка, до того ж, за життя викли-
кала острах і навіть у похованні залишалася «небезпечним» небіжчиком. Це про-
никнення не мало ознак пошуку дорогоцінностей, переривання решток супут-
ніх речей, і обмежилося вилученням якихось предметів зі шкатулки. Воно могло
бути здійснене й безпосередніми учасниками похоронного обряду. Факти щодо
таких дій за скіфської епохи дослідникам відомі [26; 38, с. 25].
Чи не найдавніший із грабіжницьких ходів досліджений у кургані № 2/2009
р. групи курганів І неподалік с. Горбанів Кременчуцького району. Цей хід І недо-
вгим (3,8 м), дещо скривленим вузьким лазом був направлений до вхідної ями
скіфського поховання 5. Саме через нього здійснювалося проникнення до нещо-
давно влаштованої могили. Час пограбування може відноситися до скіфської
епохи. Висловлювалося припущення про ймовірність здійснення цього пограбу-
вання населенням пізньоскіфської доби, яке мешкало в заплаві Псла або Дніпра і
залишило сліди невеликих селищ вздовж узбережжя цих рік [36, с. 416], обслу-
говуючи місця влаштування невеликих торжищ і переправ тощо [22, с. 364,
366]. Ділянки культурних нашарувань селищ або стійбищ такого населення у
Нижньому Припсіллі неодноразово фіксувалися розвідковими обстеженнями [7,
с. 29, 45–46, 64, 78, 82, 84, 97, 105, 127; 12; 20; 23, с. 24; 34, с. 29; 35, с. 77–79; 36].
Досить цікавим уявляється й факт знахідки в перекопі над похованням
2 фіналу бронзового – початку раннього залізного віку кургану № 2/2006 р.
групи І поблизу с. Солонців Дмитрівської сільради м. Комсомольська – затер-
тої посрібленої «полушки» або чверті копійки Олексія Михайловича (1645–
1676) [31, с. 57, 58–59, рис. 59], карбованої на Старому грошовому дворі в
Москві або тимчасовому Псковскому монетному дворі для сплати жалування
військам під час подій Визвольної війни в Україні у 1654–1655 рр. [18, с. 294,
табл. 39]. Монету можна пов’язувати з грабіжницькими пошуками, зчиненими
у лівобережній частині Придніпровської низовини місцевим населенням чи
служилими людьми, направленими з Московської держави до Кременчука у
третій чверті XVII ст. Так, вершина кургану була зрита шукачами наживи. Тут
виявлені рештки кількох зруйнованих поховань доби пізньої бронзи та почат-
ку раннього залізного віку, сліди траншей-перекопів.
Існування грабіжницького промислу у середовищі стрільців (яким і вида-
вали в якості платні за службу такі монети) не видається чимось невірогідним,
адже саме представники військового контингенту були добре обізнані з діяльніс-
тю «бугровщиків» на сибірських просторах [37, с. 12]. Цілком можливо, що гра-
69Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
біжництво з передстепових теренів Лівобережжя Дніпра, котре мало поширення
у Подніпров’ї вже з XVI ст. [25, с. 62, 63; 32, с. 9], перемістилося з переселенця-
ми XVII ст. до більш східних районів Московського царства, зокрема до Сибіру.
Виявлені у Припсіллі також і радіально спрямовані прямолінійні ходи
грабіжницьких ватаг XVII ст. В той час пограбованими виявилися більшість
(понад 95 % серед усіх досліджених) курганів скіфської епохи в могильни-
ках Поворскля та басейну Псла, а ще масовіше – Більського городища та його
округи. Грабіжницькі ходи, що з’явилися в ході першого етапу масового погра-
бування давніх могил, є досить характерними для Перещепинського курганно-
го некрополя [5, с. 60–62, 80–81, 100–102; 27, с. 87–88]. Досліджені вони і на
Василівському й Олефірщинському курганних могильниках скіфської епохи
[10], інших поховальних пам’ятках цього часу [5, с. 55–56; 8, с. 23–86; 9].
Прикладом подібного грабіжницького ходу є прямий низький підземний «кори-
дор» скарбошукачів (грабіжницький хід І) до поховання 9 в кургані № 1/2009 р.
групи І у Горбанях. Його довжина досягала 11 м, а простежений перетин ходу з
арковим склепінням мав розміри – 0,75-0,85×0,90 м [36, с. 416–417]. Впевнений,
що ці пограбування здійснювалися під час освоєння лівобережних теренів насе-
ленням Речі Посполитої, а пізніше – переселенцями на Лівобережжя Дніпра з
правого берега, й співпали за своєю появою з розгортанням і поширенням тут
селітроварницького промислу [19, с. 428; 25, с. 62–63; 27, с. 88–91].
Дещо пізнішими, як здається, є скривлені в пошуках поховальних камер скіф-
ської епохи ходи мародерів рубежу XVII–XVIII – третьої чверті XVIII ст. – часу
більш масового заселення Припсільських просторів. Ці грабіжники мали значно
менше знань щодо особливостей розміщення впускних захоронень у насипах міс-
цевих курганів, тому забезпечували зміною напрямків ходів пошук могил, де могли
міститися дорогоцінні предмети. За наявності просівів накатників великих ям, вла-
штування таких підкопів обмежувалося простим вибиранням заповнення скіф-
ських могил «колодязем», як це відбувалося, наприклад, у курганах № 11/2008 р.
групи І на місці колишнього хутора та села Підустів, кургану № 2/2010 р. групи
ІІІ у колишньому с. Лавриківка Кременчуцького району [14, с. 73–75; 17, с. 89–91,
рис. 8]. В першому випадку в грабіжницькому перекопі виявлений уламок розписа-
ної ангобами миски початку XVIII ст., а також сліди скидання до полишеної в наси-
пу ями трупів загиблих свійських тварин мешканцями хутора козацької доби [14,
с. 75]. У другому – діяльність шукачів скарбів обмежилася відкопуванням глибоко-
го «колодязя» для пошуку ймовірних поховань [17, с. 90].
Але більш характерними для Нижнього Припсілля виявилися недовгі та не
надто прямі ходи, в т.ч. з підкопами-печерками, влаштованими задля пошуку зна-
хідок. Вони були спрямовані до центру насипів і досліджені в курганах: № 2/2006
70 ISSN 2078-0133
р. групи ІІ неподалік с. Солонців Дмитрівської сільради м. Комсомольська, №
1/2007 р. у складі групи ІІ біля колишнього с. Біланів, у насипу кургану VII побли-
зу с. Бондарів Кременчуцького р-ну. Такими ж є і грабіжницькі ходи ІІ в обох кур-
ганах групи І поблизу Горбанів того ж району з розкопок 2009 р. У випадках з
курганами VII неподалік Бондарів та № 1/2009 р. групи І у Горбанях, за знахідка-
ми уламків сіроглиняного гончарного посуду, може бути визначений час здійснен-
ня таких пошуків. Непрямим свідченням діяльності грабіжників фіналу козаць-
кої епохи є знахідка поблизу більшого насипу на схід від Горбанів мідної «дєнги»
1748 р. часу правління Єлизавети Петрівни (1741–1761).
Чергове масове відновлення грабіжницьких пошуків на курганах в пониззі
Псла відбулося наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Воно було пов’язане з отри-
манням селянами у власність земельних наділів й появою збіднілого прошар-
ку малоземельних і безземельних жителів у місцевих селах. Революційні події,
менший контроль владних структур, попит на стародавні речі на антикварно-
му ринку, повідомлення преси про археологічні знахідки стимулювали спроби
пошуків останніх власниками на своїх або громадських землях. Відтоді в наси-
пах більшості з досліджених курганів і з’являються сліди неодноразових шур-
фувань, проникнення підкопами до старих грабіжницьких ходів, залишки пере-
бирання вмісту давно закиданих ям.
Після жовтневих подій і громадянської війни цей процес отримав катастро-
фічне прискорення й переріс у своєрідний скарбошукацький «бум», спровоко-
ваний діяльністю горезвісного «Антикваріату», обізнаністю зі старожитностя-
ми місцевого вчительства [4, с. 19-21, 34], полишеного напризволяще задіяною
в будівництві пролетарського суспільства владою. Ці факти для Кременчуцької
округи знайшли вияв у низці архівних документів [21; 24, с. 23].
У середині 1920-х років на території Кременчуцької округи склалася загроз-
лива ситуація, коли, як повідомлялося в донесенні, «округа находится в состоя-
нии опасности. С начала осени начали проводиться раскопки могил и городищ,
а [в] последнее время разрушения приобретают чисто эпидемический характер.
Раскопками захвачены не только отдельные граждане, но и целые общества. Цель
раскопок – это отыскать бочки с золотом и козацким оружием» [21, с. 5]. Такі сти-
хійні розкопки розгорнулися в Устимівці, Глобиному й інших селах, зафіксова-
ні в околицях Єристівки. Скарбошукачі навіть погрожували зброєю представни-
кам пам’яткоохоронних органів, що вимагали припинення самовільного пошу-
ку [40, с. 121]. У зв’язку з цими подіями Кременчуцький окрвиконком на вимогу
Всеукраїнського археологічного комітету схвалив у 1927 р. постанову «Про охо-
рону археологічних пам’яток» [21, с. 5], через рік-два відновив контроль за зем-
ляними роботами в окрузі, виділивши навіть кошти на проведення археологічних
досліджень за участі київських археологів [40, с. 123].
71Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
Отже, саме в 1920-х роках здійснювалися грабіжницькі розкопки скіфсько-
го поховання в кургані № 1 у Горбанях, проникнення до скіфських могил кур-
гану № 2 тієї ж групи, курганів VII поблизу Бондарів, № 1 поблизу колишньо-
го с. Біланів, № 1 групи І неподалік с. Базалуків, № 12 групи І у с. Солонцях
і насипу № 1/2007 р. на Чирвинському горбі неподалік с. Дмитрівки в околи-
цях Комсомольська. В останньому випадку спроба пограбування була випад-
ково «позначена» знахідкою срібної радянської монети 1929 року [33, с. 15,
рис. 8]. Напевне, в 1920-ті роки були черговий раз пограбовані й впускні скіф-
ські поховання в обох курганах (№ 1/2003 р. і № 5/2003 р.) групи ІІІ поблизу
с. Волошиного, захоронення 15 в насипу № 1 групи І на південний захід від
колишнього хут. Дуканичів із розкопок 2005 р. в окрузі Комсомольська [29,
с. 56–61, 101–108; 30, с. 41–42, рис. 45]. До речі, сліди заступів або залізних
лопат, здійснених за їх допомогою зачисток дна засвідчують новітній час таких
проникнень до поховальних комплексів. Часом це супроводжувалося пересію-
ванням вмісту ям і старих ходів у пошуках дрібних прикрас, полишених попе-
редніми грабіжниками. В цьому плані найбільш наочним прикладом виступа-
ють котлован і відвали грабіжницьких розкопок кургану № 1 неподаків Горбанів,
де скарбошукачі пересіяли не менше 25 м3 ґрунту, викидавши його у відвал на
полу кургану.
Скарбошукацтво в мікрорегіоні було призупинене наприкінці 1920-х – на
початку 1930-х роках завдяки виконанню розроблених ВУАК пам’яткоохоронних
рекомендацій, згортанню діяльності антикварних крамниць і прийняттям місце-
вою владою суто силових рішень щодо залучення основних мас вільного від
роботи населення у господарських проектах [24, с. 23–24].
Науково-рятівними розкопками 2009 року групи ІІ поблизу колишнього
хут. Дуканичів підтверджені дані щодо спроб здійснення грабіжницького пошу-
ку в насипах курганів № 1, № 3 і № 6 наприкінці «спокійних» 1970-х років.
У цьому випадку проникнення до насипів курганів вузькими довгими траншей-
ками в пошуках скіфських або пізніших поховань були спровоковані розповідя-
ми про виявлені напередодні у зруйнованому будівництвом шосе кургані за рік-
два до того дорогоцінні речі.
Насамкінець зазначимо, що бідні на атрактивні та дорогоцінні старожит-
ності кургани Нижнього Псла виявилися до певної міри «оминутими» діями
сучасних грабіжників, які, як нам відомо, неодноразово сканували масиви наси-
пів не тільки потужними металодетекторами, а й георадарами. Наразі, розвід-
ковими роботами встановлений факт пограбування у 2002 р. лише одного впус-
кного захоронення в кургані № 1 групи ІІІ поблизу с. Солонців [7, с. 131; 28,
с. 25]. Насип останнього був пробитий глибоким шурфом у заростях суцільних
72 ISSN 2078-0133
кущів із метою пошуку поховання кіммерійської епохи. Навесні 2011 р. маро-
дери черговий раз з’являлися на цьому кургані…
Таким чином, археологічне дослідження курганів може мати ще одну нау-
кову, так би мовити, іпостась – вивчення етапів і способів пограбування похо-
вальних старожитностей як відображення зацікавлення населення козацької та
наступної епох найдавнішими об’єктами історико-культурної спадщини, піз-
ніше – появи певних знань про вміст таких стародавніх споруд, а ближче до
нашого часу і за сучасної доби – дегенерованих уявлень про пам’ятки як об’єкт
наживи, спровоковані попитом на старожитності у приватних збірках «освіче-
них» колекціонерів і закордоном.
Джерела та література
1. Археологія Української РСР : У 3-х т. – Т. 1 : Первісна археологія / АН УРСР, ІА ; ред. кол. тому:
С.С. Березанська, Ю.М. Захарук, Д.Я. Телегін (відп. ред.) [та ін.]. – К. : Наук. думка, 1971. – 452 с.
2. Археологія Української РСР : У 3-х т. – Т. 2 : Скіфо-сарматська та антична археологія /
АН УРСР, ІА ; ред. кол. тому: В.О. Анохін, Л.М. Славін, А.І. Тереножкін (відп. ред.) [та ін.]. –
К. : Наук. думка, 1971. – 504 с.
3. Археологія Української РСР : У 3-х т. – Т. 3 : Раньослов’янський та давньоруський періоди /
АН УРСР, ІА ; ред. кол. тому: В.Й. Довженок (відп. ред.), М.П. Кучера, А.Т. Сміленко. – К. :
Наук. думка, 1975. – 504 с.
4. Бирюков В.П. В.М. Щербаковский и его лекции на курсах украиноведения в городе Хороле
Полтавской губ. (Июль, 1917 г.) / Бирюков В.П. [публ. Супруненка О.Б.] // ПАЗ: Зб. наук. пр. /
УК ПОДА, ЦОДПА; редкол.: Бондаревський П., Моця О., Супруненко О. (відп. ред.) [та ін.]. –
Полтава : Археологія, 1995. – Ч. 4. – С. 14–36.
5. Гейко А.В. Нові дослідження Малотростянецького могильника в Поворсклі / Гейко А.В.,
Сапєгін С.В. // Старожитності Лівобережного Подніпров’я – 2011: Зб. наук. пр. / ІА НАНУ ;
ЦП НАНУ і УТОПІК ; ЦОДПА УК ПОДА ; редкол.: Івакін Г.Ю., Ковальова І.Ф., Супруненко
О.Б. (наук. ред.) [та ін.]. – К. ; Полтава : Гротеск, 2011. – С. 50–59.
6. Давня історія України : У 3-х т. – Т.1 : Первісне суспільство / НАНУ, ІА ; ред. кол. тому:
В.Н. Станко (відп. ред.), С.С. Березанська, М.І. Гладких [та ін.]. – К. : Наук. думка, 1997. – 559 с.
7. Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Комсомольська міська рада
/ ЦП НАНУ і УТОПІК ; ПКМ ; ЦОДПА УК ПОДА ; [упор., наук. ред. Супруненко О.Б.;
ред. кол.: Близнюк І.Ф. (гол. редкол.) [та ін.]. – К. ; Полтава : Полтав. літератор, 2008. – 148, ІV с.
8. Ильинская В.А. Скифы Днепровского лесостепного Левобережья (курганы Посулья) / В.А.
Ильинская; АН УССР, ИА ; отв. ред. К.Ф. Смирнов. – К. : Наук. думка, 1967. – 203, 2 с., LXIII табл.
9. Ковпаненко Г.Т. Племена скіфського часу на Ворсклі / Г.Т. Ковпаненко ; АН УРСР, ІА ; відп.
ред. О.І. Тереножкін. – К. : Наук. думка, 1967. – 188 с.
10. Кулатова И.Н. Курганы скифского времени междуречья Ворсклы и Псла / И.Н. Кулатова,
Л.Н. Луговая, А.Б. Супруненко ; ПКМ ; Всерос. фонд содейств. изуч. истор. и развит. к–ры ;
Полтав. науч. краевед. общ–во. – М. ; Полтава, 1993. – 108 с.
11. Кулатова І.М. Кургани поблизу Волошиного у пониззі Псла (група курганів ІІІ) / Кулатова
І.М., Супруненко О.Б., за участю Маєвської С.В. // АЛЛУ / ІА НАНУ ; ЦОДПА УК ПОДА. –
Полтава : Археологія, 2004. – № 1–2 (13–14). – С. 47–135.
12. Кулатова І.М. Старожитності доби раннього залізного віку Кременчуцького Подніпров’я /
І.М. Кулатова, О.Б. Супруненко // Старожитності Степового Подніпров’я і Криму : Зб. наук.
пр.: Матер. конф. «Проблеми скіфо-сарматської археології Північного Причорномор’я» (до 105-
річчя з дня народження Б.М. Грекова) / Зап. держ. ун–т; Зап. ОКМ ; ред. кол.: П.П. Толочко (гол.
73Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
ред.), В.М. Зубар, Г.М. Тощев (відп. ред.) [та ін.]. – Запоріжжя : ПВЛ Зап. ДУ, 2004. – Вип. ХІ. –
С. 143–149.
13. Кулатова И.Н. Раннескифское погребение на юге Украинской террасовой лесостепи
(к вопросу о переднеазиатских инновациях в восточноевропейском зверином стиле) / Кулатова
И.Н., Скорый С.А., Супруненко А.Б. // АЛЛУ / ІА НАНУ ; ЦОДПА УК ПОДА. – Полтава :
Археологія, 2006. – № 1 (19). – С. 46–60.
14. Кулатова І.М. Поховання скіфського часу в кургані у пониззі Сухого Кобелячка / Кулатова І.М.
// АЛЛУ / ІА НАНУ ; ЦОДПА УК ПОДА. – Полтава : Археологія, 2009. – № 1 (25). – С. 72–77.
15. Кулатова І.М. Кургани поблизу с. Волошине в пониззі Псла / Кулатова І.М., Скорий С.А.,
Супруненко О.Б. ; ІА НАНУ ; ЦП НАНУ і УТОПІК ; ЦОДПА УК ПОДА. – К. ; Полтава :
Гротеск, 2010. – 160, 6 с. – (Старожитності околиць Комсомольська ; Ч. VІІІ).
16. Кулатова І.М. Кургани скіфського часу західної округи Більського городища / І.М. Кулатова,
О.Б. Супруненко ; ЦП НАНУ і УТОПІК ; ЦОДПА УК ПОДА ; відп. ред. С.А. Скорий. – К. :
Гротеск, 2010. – 200, VI с.
17. Кулатова І.М. Рештки пізньоскіфського поховання у лівобережному Припсіллі / Кулатова І.М.,
Скорий С.А., Супруненко О.Б. // Старожитності Лівобережного Подніпров’я – 2011 : Зб. наук.
пр. / ІА НАНУ ; ЦП НАНУ і УТОПІК ; ЦОДПА УК ПОДА ; редкол.: Івакін Г.Ю., Ковальова
І.Ф., Супруненко О.Б. (наук. ред.) [та ін.] – К. ; Полтава : Гротеск, 2011. – С. 79–94.
18. Мельникова А.С. Русские монеты от Ивана Грозного до Петра Первого (история русской денеж-
ной системы с 1533 по 1682 год) / А.С. Мельникова. – М. : Финансы и статистика, 1989. – 320 с.
19. Мозолевский Б.Н. Курганы скифского Герроса IV в. до н. э. (Бабина, Водяна и Соболева могилы) /
Б.Н. Мозолевский, С.В. Полин / ИА НАНУ ; отв. ред. В.Б. Виноградов. – К. : Стилос, 2005. – 600 с.
20. НА ІА НАНУ, ф. е, 1960–61/4, 89 арк.
21. Нестуля А.А. Охрана памятников археологии Полтавщины в первые годы Советской власти /
А.А. Нестуля // Охорона та дослідження пам’яток археології Полтавщини : Третій обл. наук.-
практ. семінар (квітень, 1990 р.) : ТД / ПКМ ; УТОПІК , Полтав. обл. орг. ; Луб. КМ ; [ред. кол.:
Білоус Г.П., Кулатова І.М., Супруненко О.Б. [та ін.]. – Полтава : Вид–во «Полтава», 1990. – С. 5–7.
22. Островерхов А.С. Торговля стеклянными бусами на юге Восточной Европы в скифо-анти-
чное время / А.С. Островерхов // Більське городище в контексті вивчення пам’яток раннього
залізного віку Європи : Зб. наук. пр. / НАНУ, ІА ; ЦОДПА УК ПОДА ; відп. ред. Супруненко
О.Б. – Полтава : Археологія, 1996. – С. 363–368.
23. Рудинський М.Я. Результати екскурсії в Кременчуцький та Кобеляцький повіти 20.ІХ – 29.Х.1922
р.: (Доповідь Полтавському науковому товариству) / Рудинський М.Я. // АЛЛУ / ІА НАНУ ;
ЦОДПА УК ПОДА. – Полтава : Археологія, 2003. – № 2/2002–1/2003 (12–13). – С. 23–29.
24. Старожитності Кременчука: Археологічні пам’ятки території та округи міста / Супруненко
О.Б., Кулатова І.М., Мироненко К.М., Кракало І.В., Тітков О.В.; ІА НАНУ ; ЦОДПА УК ПОДА
; Кременчук. КМ ; наук. і відп. ред. О.Б. Супруненко. – Полтава ; Кременчук : Археологія,
2004. – 160, IV с.
25. Супруненко О.Б. Про початковий етап знайомства з пам’ятками старовини у Посуллі /
О.Б. Супруненко // Проблеми ранньослов’янської і давньоруської археології Посейм’я : Матер.
наук. конф., присвяч. 900-річчю Вира-Білопілля / ІА НАНУ ; Сум. КМ ; Сум. обл. орг. УТОПІК
; редкол.: Толочко П.П., Моця О.П., Приймак В.В. [та ін.]. – Білопілля, 1994. – С. 60–63.
26. Супруненко А.Б. Первый Мгарский курган / А.Б. Супруненко // Більське городище в контексті
вивчення пам’яток раннього залізного віку Європи : Зб. наук. пр. / НАНУ, ІА ; ЦОДПА УК
ПОДА ; відп. ред. Супруненко О.Б. – Полтава : Археологія, 1996. – С. 318–338.
27. Супруненко О.Б. До питання про пограбування курганів на Полтавщині за козацької доби /
О.Б. Супруненко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні : Зб. наук. ст. / НДЦ
«Часи козацькі» ; ЦП НАНУ і УТОПІК ; ред. кол.: Телегін Д.Я. (відп. ред.), Заремба С.З.,
Титова О.М. [та ін.]. – К., 2000. – Вип. 9. – С. 86–91.
74 ISSN 2078-0133
28. Супруненко О.Б. Старожитності околиць Комсомольська / Супруненко О.Б., Кулатова І.М.,
Мироненко К.М. // АЛЛУ / ІА НАНУ ; ЦОДПА УК ПОДА. – Полтава : Археологія, 2004. –
№ 1–2 (13–14). – С. 5–45.
29. Супруненко О.Б. Старожитності околиць Комсомольська ; вид. 2–е, доп. / Супруненко О.Б.,
Кулатова І.М., Мироненко К.М., Артем’єв А.В., Маєвська С.В. ; ЦП НАНУ і УТОПІК
; ІА НАНУ ; ЦОДПА УК ПОДА. – К. ; Полтава : Гротеск, Археологія, 2005. – 140 с. –
(Старожитності околиць Комсомольська ; Ч. І).
30. Супруненко О.Б. Кургани між сс. Дуканичі та Солонці на Нижньому Пслі / Супруненко О.Б. ;
ЦП НАНУ і УТОПІК ; ІА НАНУ ; ЦОДПА УК ПОДА ; відп. ред. Кулатова І.М. – К. ; Полтава
: Гротеск, Археологія, 2006. – 128 с., 1 вкл. – (Старожитності околиць Комсомольська ; Ч. ІV).
31. Супруненко О.Б. Кургани поблизу с. Солонці на Нижньому Пслі / Супруненко О.Б. ; ІА НАНУ
; ЦП НАНУ і УТОПІК ; ЦОДПА УК ПОДА ; наук. і відп. ред. Козак Д.Н. – К. ; Полтава :
Гротеск, Археологія, 2007. – 142 с. – (Старожитності околиць Комсомольська ; Ч. V).
32. Супруненко О.Б. З історії археологічних досліджень на Полтавщині: короткий нарис /
О.Б. Супруненко ; ЦП НАНУ і УТОПІК ; ЦОДПА УК ПОДА. – К. ; Полтава : Гротеск,
Археологія, 2007. – 124, ХІІ с. – (Матер. до «Зводу пам’яток історії та культури»).
33. Супруненко О.Б. Курган з угорським некрополем у пониззі Псла / Супруненко О.Б., за участю
Кулатової І.М., Маєвської С.В., Шерстюка В.В. ; ЦП НАНУ і УТОПІК ; ІА НАНУ ; ЦОДПА
УК ПОДА ; наук. і відп. ред. О.П. Моця. – К. ; Полтава : Гротеск, Археологія, 2007. – 110 с. –
(Старожитності околиць Комсомольська ; Ч. VІ).
34. Супруненко О.Б. Археологічні пам’ятки на території Комсомольської міської ради /
О.Б. Супруненко // Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область.
Комсомольська міська рада / ЦП НАНУ і УТОПІК ; ПКМ; ЦОДПА УК ПОДА ; упор., наук.
ред. Супруненко О.Б. – К. ; Полтава : Полтав. літератор, 2008. – С. 16–40.
35. Супруненко О.Б. Пам’ятки археології пониззя Сухого Кобелячка на Полтавщині / Супруненко
О.Б., Шерстюк В.В. / ІА НАНУ ; ЦП НАНУ і УТОПІК ; ЦОДПА УК ПОДА. – К. ; Полтава :
Дивосвіт, 2009. – 104 с. – (Старожитності околиць Комсомольська : Ч. VІІ).
36. Супруненко О.Б. Кургани поблизу Заруддя і Горбанів у межиріччі Псла та Кривої Руди /
О.Б. Супруненко, В.В. Шерстюк // АДУ – 2009 : Зб. наук. ст. / ІА НАНУ ; гол. ред. Козак Д.Н. ;
ред. кол.: Болтрик Ю.В., Бунятян К.П. [та ін.]. – К. ; Луцьк, 2010. – С. 415–417.
37. Формозов А.А. Страницы истории русской археологии / А.А. Формозов ; АН СССР, ИА ;
отв. ред. В.В. Кропоткин. – М. : Наука, 1986. – 240 с.
38. 38. Хазанов А.М. Час і мотиви пограбування скіфських курганів / А.М. Хазанов, Є.В. Черненко
// Археологія / АН УРСР, ІА. – К. : Наук. думка, 1979. – № 30. – С. 18–26.
39. Черняков И.Т. Контактная зона степных, лесостепных правобережных и левобережных
культур бронзового века Поднепровья / И.Т. Черняков // Обл. наук.-практ конф., посвящен.
100-летию со дня рожд. М.Я. Рудинского (26–28 марта 1987 г.) : ТДС / ПОУК ; ПКМ ; Полтав.
обл. орг. УООПИК ; ред. кол.: Кальной Д.П., Онипко М.Д. (отв. ред.), Супруненко А.Б. [и др.].
– Полтава : РИО Облстатуправления, 1987. – С. 43–45.
40. Чиркова М.Ю. З історії охорони пам’яток археології на Полтавщині в 20-х роках ХХ ст. / Чиркова
М.Ю. // АЛЛУ / ЦОДПА УК ПОДА. – Полтава : Археологія, 1998. – № 1–2 (3–4). – С. 121–124.
Список скорочень
АДУ – «Археологічні дослідження в Україні»
АЛЛУ – «Археологічний літопис Лівобережної України»
АН УРСР – Академія наук Української РСР
ДУ – державний університет
ІА НАН України – Інститут археології Національної Академії наук України
ИА АН УССР – Институт археологии Академии Наук Украинской ССР
ИА РАН – Институт археологии Российской академии наук
75Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
КМ – краєзнавчий музей, краеведческий музей
НА ІА НАН України – Науковий архів Інституту археології Національної Академії наук України
НДЦ – науково-дослідний центр
ОКМ – обласний краєзнавчий музей
ПАЗ – «Полтавський археологічний збірник»
ПВЛ – поліграфічно-видавнича лабораторія
ПКМ – Полтавський краєзнавчий музей
ПОУК – Полтавське обласне управління культури
ТД – тези доповідей
ТДС – тезисы докладов и сообщений
УК ПОДА – управління культури Полтавської облдержадміністрації
УООПИК – Украинское Общество охраны памятников истории и культуры
УТОПІК – Українське Товариство охорони пам’яток історії та культури
ЦОДПА – Центр охорони та досліджень пам’яток археології управління культури Полтавської
облдержадміністрації
ЦП НАН України і УТОПІК – Центр пам’яткознавства Національної академії наук України і
Українського Товариства охорони пам’яток історії та культури
Супруненко А.Б. Грабители XVII–XX вв. в курганах Нижнего Припселья
Исследованные в последние годы в бассейне Нижнего Псла курганы дали новые и до-
вольно важные материалы для изучения погребальных древностей ряда эпох Левобережной
приднепровской лесостепной террасы и предстепий региона. Анализ раскопанных в 30 кур-
ганах объектов позволил также составить определённые представления об истории граби-
тельства (кладоискательства) в насыпях погребальних памятников. В частности, прослежены
основные этапы распространения этого рода занятий от позднескифской до новейшей эпох,
определены особенности грабительских ходов, ям и перекопов, охарактеризованы способы
поиска драгоценностей или древностей мародёрами и кладоискателями разного времени.
Ключевые слова: Грабители, кладоискатели, курганы, Полтавщина, погребения, Псел,
ходы, шурфы, ямы.
Suprunenko A.B. Mound robbers of XVII–XX centuries in the Lower Reaches of the Psel
Studied in recent years in the basin of the Psel Low Flow mounds gave fairly new and important
materials for studying the burial antiquities of several eras on the Dnieper Left-Bank Steppe Terrace
and forest-steppe region. Analyses of excavated sites in the 30 mounds are also allowed to make certain
representations about the history of treasure hunting in the embankments of funeral monuments. Particu-
larly, traced the main stages of the spread of this occupation from Late Scythian Times to the Modern era,
identifi ed features of robbers tunnels, pits and shafts, described ways of fi nding jewellery or antiques by
looters and treasure hunters from all times
Key words: robbers, treasure hunters, burial mounds, Poltava region, burial, Psel, tunnels, shafts, pits.
Подано до друку: 24.05.2012 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-80737 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0133 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:23:28Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Супруненко, О.Б. 2015-04-24T16:40:32Z 2015-04-24T16:40:32Z 2012 Курганне грабіжництво XVII–XX ст. у Нижньому Припсіллі / О.Б. Супруненко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 66-75. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80737 94/902.3(477.53)«16/19» Досліджені за останні роки у Нижньому Припсіллі на Полтавщині кургани дали нові й досить важливі матеріали для
 вивчення поховальних старожитностей ряду епох Лівобережної придніпровської лісостепової тераси і передстепових просторів регіону. Аналіз розкопаних у 30 курганах об’єктів дозволив також скласти певні уявлення про час появи та перебіг
 явищ грабіжництва (скарбошукацтва) у насипах поховальних пам’яток. Зокрема, простежені основні етапи розвитку скарбошукацтва від пізньоскіфської до новітньої епох, визначені особливості грабіжницьких ходів, ям і перекопів, охарактеризовані методи пошуку дорогоцінностей або старожитностей мародерами чи скарбошукачами різних епох. Исследованные в последние годы в бассейне Нижнего Псла курганы дали новые и довольно важные материалы для изучения погребальных древностей ряда эпох Левобережной
 приднепровской лесостепной террасы и предстепий региона. Анализ раскопанных в 30 курганах объектов позволил также составить определённые представления об истории грабительства (кладоискательства) в насыпях погребальних памятников. В частности, прослежены
 основные этапы распространения этого рода занятий от позднескифской до новейшей эпох,
 определены особенности грабительских ходов, ям и перекопов, охарактеризованы способы
 поиска драгоценностей или древностей мародёрами и кладоискателями разного времени. Studied in recent years in the basin of the Psel Low Flow mounds gave fairly new and important
 materials for studying the burial antiquities of several eras on the Dnieper Left-Bank Steppe Terrace
 and forest-steppe region. Analyses of excavated sites in the 30 mounds are also allowed to make certain
 representations about the history of treasure hunting in the embankments of funeral monuments. Particularly,
 traced the main stages of the spread of this occupation from Late Scythian Times to the Modern era,
 identifi ed features of robbers tunnels, pits and shafts, described ways of fi nding jewellery or antiques by
 looters and treasure hunters from all times. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Пам’ятки археології Курганне грабіжництво XVII–XX ст. у Нижньому Припсіллі Грабители XVII–XX вв. в курганах Нижнего Припселья Mound robbers of XVII–XX centuries in the Lower Reaches of the Psel Article published earlier |
| spellingShingle | Курганне грабіжництво XVII–XX ст. у Нижньому Припсіллі Супруненко, О.Б. Пам’ятки археології |
| title | Курганне грабіжництво XVII–XX ст. у Нижньому Припсіллі |
| title_alt | Грабители XVII–XX вв. в курганах Нижнего Припселья Mound robbers of XVII–XX centuries in the Lower Reaches of the Psel |
| title_full | Курганне грабіжництво XVII–XX ст. у Нижньому Припсіллі |
| title_fullStr | Курганне грабіжництво XVII–XX ст. у Нижньому Припсіллі |
| title_full_unstemmed | Курганне грабіжництво XVII–XX ст. у Нижньому Припсіллі |
| title_short | Курганне грабіжництво XVII–XX ст. у Нижньому Припсіллі |
| title_sort | курганне грабіжництво xvii–xx ст. у нижньому припсіллі |
| topic | Пам’ятки археології |
| topic_facet | Пам’ятки археології |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80737 |
| work_keys_str_mv | AT suprunenkoob kurgannegrabížnictvoxviixxstunižnʹomupripsíllí AT suprunenkoob grabitelixviixxvvvkurganahnižnegopripselʹâ AT suprunenkoob moundrobbersofxviixxcenturiesinthelowerreachesofthepsel |