Пам’яткоохоронна діяльність П.В. Клименка на Поділлі у 1918–1920 роках
У статті розглядається пам’яткоохоронна діяльність Пилипа Васильовича Клименка
 на Поділлі, його участь у діяльності пам’яткоохоронних організацій, роль у збереженні
 архівної спадщини. В статье рассматривается памятникоохранительная деятельность Пилипа Васильевича Клименка на Подоль...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80748 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Пам’яткоохоронна діяльність П.В. Клименка на Поділлі у 1918–1920 роках / І.О. Старенький // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 186-194. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860130828294553600 |
|---|---|
| author | Старенький, І.О. |
| author_facet | Старенький, І.О. |
| citation_txt | Пам’яткоохоронна діяльність П.В. Клименка на Поділлі у 1918–1920 роках / І.О. Старенький // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 186-194. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці Центру пам’яткознавства |
| description | У статті розглядається пам’яткоохоронна діяльність Пилипа Васильовича Клименка
на Поділлі, його участь у діяльності пам’яткоохоронних організацій, роль у збереженні
архівної спадщини.
В статье рассматривается памятникоохранительная деятельность Пилипа Васильевича Клименка на Подолье, его участие в деятельности памятникоохранительных организаций, роль в сохранении архивного наследия.
In the article protect of monument activity of Pylyp Klymenko is examined on Podillya, his
participating in activity of protect of monument organizations, role in the maintenance of the
archived inheritance.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:44:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
186 ISSN 2078-0133
Железко А.Н. Владимир Щербина – исследователь киевской старины
В статье исследуется научное наследие В. Щербины, посвященное изучению истории г.
Киева и его околиц, а также факторы, которые повлияли на формирование его научных взглядов.
Ключевые слова: Владимир Щербина, Киев, Киевщина, киевоведение, лавра, Стрелецкая и
Рейтарская улицы, Шулявка, музей.
Zhelezko A.M. Volodymyr Shcherbyna as a researcher of the Kyiv antiquity
The scientifi c heritage of V. Shcherbyna, devoted to the study of history of Kyiv and the
factors that infl uenced on the formation of his scientifi c views are examined in this article.
Key words: Volodymyr Shcherbyna, Kyiv, Kyiv region, the study of Kyiv, Laura, Strilet-
ska Street, Reytarska Street, Shulyavka, museum.
Подано до друку: 09.04.2012 р.
УДК 351.853(477.73)«1918/1920»(092)
І.О. СТАРЕНЬКИЙ
Пам’яткоохоронна діяльність П.В. Клименка
на Поділлі у 1918–1920 роках
У статті розглядається пам’яткоохоронна діяльність Пилипа Васильовича Клименка
на Поділлі, його участь у діяльності пам’яткоохоронних організацій, роль у збереженні
архівної спадщини.
Ключові слова: охорона пам’яток, Поділля, П.В. Клименко, Відділ охорони пам’яток
старовини та мистецтва, Українська революція.
В умовах руйнації та необдуманої перебудови історико-культурних
пам’яток, актуальною є проблема вивчення пам’яткоохоронного руху для
використання його кращих надбань на сучасному періоді розвитку країни.
Повною мірою це стосується й території Поділля. Активну пам’яткоохоронну
діяльність на Поділлі розгорнув Пилип Васильович Клименко.
Певні аспекти досліджуваної проблеми вивчали О.О. Нестуля [1],
М.Б. Петров [2], В.П. Ляхоцький [3], І. Дивний [4], І. Матяш [5] 1 інші. Проте,
досі питання залишається недостатньо вивченим.
Пилип Васильович Клименко прибув до Кам’янця-Подільського в
1918 р. 30 грудня 1918 р. його було призначено екстраординарним професо-
ром Кам’янець-Подільського державного українського університету (далі –
КПДУУ) на кафедрі історії [6]. Згідно протоколу комісії з розподілу професо-
рів за розрядами 23 травня 1919 р., він займав посаду декана історико-філо-
логічного факультету, на яку був призначений ректором Іваном Івановичем
Огієнком 5 лютого того ж року [7].
187Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
Після свого приїзду до міста над Смотричем П.В. Клименко розпочи-
нає активну пам’яткоохоронну роботу. Вже в 1919 р. за ініціативою Пилипа
Клименка та ректора КПДУУ Івана Огієнка було створено Архівну комісію,
обов’язком якої було фахове упорядкування архівів університету, а також уста-
нов Кам’янця-Подільського та Поділля, започаткувавши таким чином збере-
ження архівних фондів і колекцій, які залишилися без власників. До цієї складу
комісії, крім П.В. Клименка, входили також Ю.Й. Сіцінський, П.Г. Клепатський,
Л.Б. Б’ялковський, О.З. Неселовський та інші [8].
Уже 13 травня 1919 р. Архівна комісія звернулася із заявою до Ради про-
фесорів КПДУУ, в якій обґрунтовувалася необхідність звернення до Кам’янець-
Подільського Революційного комітету з проханням про передачу архіву
Жандармського управління та «Наукового архіву Кам’янець-Подільського
окружного суду» [9]. У документі також вказувалося, що архіви ці потріб-
ні для «закладання учебного архіву при Кам’янець-Подільськім Державнім
Українськім Університеті з метою досліджування громадянського руху на
Україні в ХІХ столітті» [10].
31 липня 1919 р. відбулося засідання Архівної комісії, на якому було «скла-
дено текст проти нищення архівів» і призначено наступне засідання на 4 серп-
ня [11]. Цього дня на засіданні Комісії було висловлено думку, «щоби не допус-
тити цього (знищення архівних документів – авт.), потрібно негайно заборони-
ти безоглядне нищення або продаж архівів. Разом з тим, визначається необхід-
ним упорядкувати архівну справу так, аби догляд і збереження архівів на певній
території доручалися постійній комісії, в склад якої входили-би знавці архівного
діла та археографії» [12]. Таким комісіям надавалося право відбирати цінні для
науки матеріали з архівів різних установ і передавати їх до архівосховищ. На
засіданні було заслухано доповіді Юхима Сіцінського та Леона Б’ялковського
про архівну справу в Росії та Західній Європі. На основі доповідей Комісія виро-
била звернення до товариша міністра народної освіти Н.Я. Григоріїва та проекту
закону «Про державну охорону пам’яток старовини і мистецтва», одним з ініціа-
торів якого був Пилип Клименко. Цим законопроектом передбачалося заснуван-
ня губернських архівних комісій, вилучення з крамниць міста поданих на про-
даж документів із подальшим розслідуванням і визначенням їх походження та
місця зберігання, підготовки архіваріусів шляхом створення вищої археографіч-
ної школи на зразок французької «Ecole des chartes» [13].
8 серпня 1919 р. до Міністерства народної освіти було надіслано витяги з
протоколів із проханням «вжити можливих заходів щодо упорядкування охоро-
ни пам’яток старовини» [14].
13 серпня 1919 р. під впливом пам’яткоохоронців, зокрема і П.В. Клименка,
було видано обіжник до всіх підлеглих установ Міністерства народної освіти й
188 ISSN 2078-0133
органів місцевої влади, в якому зазначалося: «В ці тяжкі часи руїни, яка прово-
диться більшовицькими бандитами та їх прихильниками, гинуть національні
скарби нашої науки і культури, а саме: книгозбірні, архіви, музеї, колекції ста-
ровини і т.п. Ці матеріали переховуються в церквах, костьолах, державних та
громадських установах та маєтках приватних власників і тому більшовики, ніби
борючись з «буржуями», а в дійсності грабують, нищать ці незвичайної науко-
вої вартості національні скарби» [15]. Щоб зберегти старожитності від нищен-
ня, пропонувалося:
1) вжити всіх заходів для збереження «національних цінностей, які пере-
бувають у небезпеці», повідомляючи кожен раз про вжиті заходи Міністерству
народної освіти;
2) роз’яснювати як громадянам, так і козакам Української армії про «шкоду,
яка робиться національному добробуту Держави нищенням бібліотек і архіві»;
3) у випадку небезпеки, яка загрожує тим чи іншим архівам, музеям, колек-
ціям і бібліотекам, негайно повідомляти Міністерство народної освіти [16].
19 серпня 1919 р. Міністерство народної освіти звернулося до
П.В. Клименка з пропозицією очолити Відділ охорони пам’яток старовини
та мистецтва. Отримавши схвальну відповідь, наказом міністерства №122 від
20 серпня 1919 року його було затверджено на посаді [17].
Цього ж дня наказом Міністерства народної освіти на допомогу
П.В. Клименку тимчасово фахівцем відділу було призначено завідуючого худож-
ньо-промисловою школою (15 березня 1919 р. Кам’янець-Подільську художньо-
ремісничу учбову майстерню було перетворено в художньо-промислову школу
ім. Т. Г. Шевченка [18]) Володимира Гагенмейстера [19].
21 серпня 1919 р. наказом Міністерства народної освіти Пилипу Клименку
доручалося: «1) негайно одібрати архівні матеріали і листування Подільського
жандармського управління, які були взяті Комісією з п. Дороновичем на чолі,
складеною в початку революції для розбору матеріалів згаданого управління.
2) Урядовець особливих доручень при т. Міністру народної освіти д. Еліян тим-
часово прикомандировується в розпорядження виконуючого обов’язки Голови
Відділу охорони пам’яток старовини проф. П. Клименка для прийому від Комісії
по розбору матеріалів архіву Жандармського управління і всіх справ згаданого
управління» [20]. Цікаво, що під документом стоять підписи Н.Я. Григоріїва та
самого П.В. Клименка.
Наступного дня на сторінках газети «Україна» з’явився лист до Голови
Ради народних міністрів, Трудового конгресу, Міністерства народної освіти, під-
писаний доктором Йосипом Пеленським, головою архівно-музейного відді-
лу Подільської губернської народної управи, членом Ради Подільського товари-
ства охорони культурно-історичних пам’яток Ю. Александровича, віце-директора
189Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
Державного військово-історичного музею М. Обідного, приват-доцентів КПДУУ
Ю.Й. Сіцінського, Л.Б. Б’ялковського й іншими, де наголошувалося на необхід-
ності створити мережу державних архівів і через них за допомоги місцевих орга-
нів влади організувати охорону пам’яток. Особливо наголошувалося на необхід-
ності терміново вжити заходів щодо охорони архівів усіх релігійних конфесій, у
яких зберігалися найбільш цінні документи. Керівництво цією роботою пропону-
валося передати Головному управлінню мистецтв і національної культури, яке б
серед перших заходів мало організувати фахові експедиції, що зібрали б розграбо-
вані в ході селянських виступів та військових дій пам’ятки з палаців і церков [21].
29 серпня 1919 року за ініціативою Пилипа Клименка Міністерство внутріш-
ніх справ направило до місцевих органів влади розпорядження, згідно якого їм
доручалося здійснювати догляд і захист пам’яток «від знищення, псування і прода-
вання». Наступного дня циркулярним розпорядженням, підписаним П.І. Холодним
і П.В. Клименком, «взяти під свій догляд всі пам’ятки старовини та мистецтва,
охороняти їх від знищення, псування й продавання в руки скупщиків для вивозу
за кордон» зобов’язувалися також губернські та повітові комісари народної осві-
ти [22]. Незабаром міністерство направило на місця розроблений П.В. Клименком
обіжник, у якому губернським і повітовим комісарам надавалися додаткові
роз’яснення й інструкції щодо пам’яткоохоронних заходів, які вони мали терміно-
во вжити. Зокрема, пропонувалося «через учителів оповістити населення, що всі
старовинні речі: картини, книжки, документи, посуд мають велику цінність і пови-
нні зберігатися, доки їх не викупить держава». Розуміючи, що на місцях нерідко не
було спеціалістів, які б могли визначити історико-мистецьку цінність речей, П.В.
Клименко як вихід у такій ситуації розглядав практику виїзду до віддалених райо-
нів експертів Відділу охорони пам’яток старовини та мистецтва [23].
30 серпня 1919 р. наказом Міністерства народної освіти за № 9 було створено
Архівну комісію в складі Головного управління мистецтв та національної культури.
Для вироблення інструкції по охороні пам’яток старовини й мистецтва і керу-
вання справами охорони архівів, музеїв і великих збірок старовинних речей, нака-
зую утворити Архівну комісію при міністерстві народної освіти з оплатою згідно
кошт державним асигнуванням під головуванням професора Клименка в складі слі-
дуючих осіб: професор д–р Йосип Пеленський, приват-доцент прот. Євфим Сіцін-
ський, прив. доцент Леон Бялковський, юрисконсул міністерства народної освіти
М. Альтер, представник Губерніальної народної управи, представник міської упра-
ви, представники міністерства юстиції, внутрішніх справ, земельних справ, преси й
інформації, народного господарства, військового міністерства, проф. Боберського,
д–ра Кревецького, Мих[айла] Гаврилка, д–ра Осипа Назарука [24].
Ці ж представники також увійшли до складу Комісії зі створення стату-
ту Національного архіву в Києві [25].
190 ISSN 2078-0133
Архівна комісія внесла на розгляд Міністерства народної освіти для
подання Урядові проект Закону України «Про державну охорону пам’яток
старовини й мистецтва» з пояснювальною запискою до нього, проекти Ради
народних міністрів:
а) про заснування губернських архівних комісій;
б) про вилучення з крамниць м. Кам’янця поданих на продаж документів
з подальшим розслідуванням і визначенням їх походження та місця зберігання;
в) про розробку статуту архіву тощо [26].
У Головному управлінні мистецтв і національної культури обговорюва-
лися положення законопроекту УНР «Про державну охорону пам’яток старо-
вини й мистецтва», яким вперше закладався правовий фундамент державного
опікування національними пам’ятками.
1. Пам’ятки старовини й мистецтва на Україні: архітектурні, археологічні, ар-
хівальні, бібліотечні, музейні, побутові та всі інші, маючі культурно-історичну
цінність і значіннє, знаходиться під охороною й доглядом Держави.
2. Забороняється нищити й псувати всі зазначені в п.1 пам’ятки, а також зата-
ювати, вивозити або пробувати вивезти за кордон всі окремі речі і збірки культур-
но-історичного значіння, а саме: архівальні матеріали, археологічні і нумізматич-
ні речи, рідкі книжки, картини, гравюри …
3. Винні в порушені п.2 караються грошовою виплатою в скарб від 2000 до
200000 гривень, ув’язненням в тюрми на строк від 4 місяців до 2 років і конфіска-
цією в державну власність речей вивозу [27].
30 серпня 1919 р. фахівцем VI класу Відділу охорони пам’яток старовини
та мистецтва було призначено колишнього вчителя латинської мови Кам’янець-
Подільської чоловічої гімназії С.С. Дложевського [28]. Він мав допомогти
П.В. Клименку ревізувати архів і бібліотеку Губернського статистичного комі-
тету та виробити умови їх передачі КПДУУ [29]. Цього ж дня до Подільського
губернського комісара було надіслано прохання зробити розпорядження про
передачі бібліотеки Губернського статистичного комітету КПДУУ [30].
У вересні 1919 р. Петро Холодний та Пилип Клименко звернулися до міні-
стра ісповідань Івана Огієнка з листом, у якому просили його «зробити роз-
порядження, щоб пани-отці оповістили населення про заховання всяких кни-
жок, документів, картин та інших старовинних речей, які мають велику цін-
ність та узагалі вживали всякі законні заходи щодо охорони культурно-історич-
них пам’яток у залишених панських маєтках або розграбованих селянами» [31].
У відповідь на звернення 3 жовтня 1919 р. згідно розпорядження міністра іспо-
відань до духовних консисторій був направлений циркуляр, в якому пропону-
валося «зробити через благочинних розпорядження місцевому духовенству, аби
ним було вжито заходів щодо старовинних речей і взагалі культурно-історич-
191Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
них пам’яток у залишених панських маєтках або ж пограбованих селянами; між
іншим пропонувати духовенству звернутися до селянства з відозвою про захо-
вання в цілості всяких книжок, картин, документів і т.ін.» [32].
Великим досягненням пам’яткоохоронців, у т.ч. й П.В. Клименка, було
видання журналу «Українська старовина». Ідею О. Грушевського розпоча-
ти випуск друкованого органу Бібліотечно-архівного відділу Генерального
секретаріату справ освітніх (який він очолив з часу заснування) – журналу
«Пам’ятки», не реалізовану свого часу через несприятливі обставини, втіли-
ли в життя кам’янецькі шанувальники пам’яток старовини і мистецтва, архі-
вісти-науковці. Не отримавши коштів від Уряду УНР, члени Архівної комісії
змогли переконати у важливості запланованої акції провідників ЗУНР й отри-
мали необхідне фінансування [33].
Одночасно, за ініціативою Пилипа Клименка почалося активне збере-
ження архівів і бібліотек ліквідованих установ та покинутих шляхетських
маєтків шляхом їх передачі освітнім закладам, головним чином КПДУУ.
10 вересня 1919 р. П.В. Клименко заборонив доступ до жандармсько-
го архіву, який був реквізований і неописаний і який тимчасово знаходився в
помешканні громадської бібліотеки [34].
19 вересня наказом Пилипа Клименка передбачалося «архіви скасованих
установ, а саме дворянського депутатського зібрання, жандармського управ-
ління, губерніального статистичного комітету при губерніальному правлінні,
а також бібліотеки цих установ передати до Кам’янець-Подільського держав-
ного українського університету» [35].
Що стосується жандармського архіву, то про його передачу КПДУУ про-
хав також Розпорядчий комітет Кам’янець-Подільської громадської бібліоте-
ки, адже на час там не було пристосованих приміщень [36].
Коли надійшло повідомлення, що в с. Чернятин біля м. Жмеринки
в замку кн. Львова є не розграбована бібліотека (5000 томів), то Пилип
Клименко видав наказ начальнику штабу Наддніпрянської Дієвої армії отама-
ну Сінклеру перевезти цю бібліотеку до Жмеринської гімназії [37].
Після ревізії будинку архіву Губернського правління в Кам’янці-
Подільському на вулиці Довгій, його стан було визнано незадовільним і пору-
шено питання про передачу архіву КПДУУ або ж ремонту наявного примі-
щення [38]. В акті обстеження будівлі вказувалося, що «завдяки нерівномірній
осадці будинку, не маючого фундаменту, одна стіна розкололась від верху до
низу наскрізь, ринви для стікання води попсовані і вода руйнує стіни, покрів-
ля в деяких місцях протікає. Зважаючи на те, що зазначений будинок має
архітектурну цінність пам’ятки будівництва кам’яного кінця XVIII століття, а
192 ISSN 2078-0133
також що розвалення його загрожує цінному архіву бувшого Губерніального
правління, зазначений будинок потрібно негайно полагодити: прибудувати до
стін два контрфорси і ринви для стоку води на місце старих приробити» [39].
П.В. Клименко звертався до І.І. Огієнка, який на той час обіймав поса-
ду Головноуповноваженого Уряду УНР на Поділлі, наголошуючи на необхід-
ності «всі архіви та архівні матеріали, перебуваючі в найбільш загрожуючо-
му стані перевезти до архіву б. Губерніального правління, а військові архіви –
до Кам’янецької фортеці» [40]. Невдовзі було видано розпорядження перевез-
ти архів Подільського губернатора та його канцелярії до будинку архіву колиш-
нього Губернського правління, виділивши на ці потреби необхідні кошти [41].
Відділ охорони пам’яток старовини та мистецтва провів обстеження наявних
там документів і знову звернувся до Івана Огієнка. В листі наголошувалося
на необхідності проведення ремонтних робіт, які частково можна було профі-
нансувати за рахунок продажу статистичних матеріалів перепису 1897 р., «уже
використаних і визнаних комісією за науково безвартностні». Продаж 400 пудів
документів мав дати 20000–40000 крб. для ремонту даху й стін. Зазначалося
також, що ця акція до певної міри призупинить і «потаємне купування науково-
цінних матеріалів, якому спричиняється головне паперовий голод» [42].
Велике занепокоєння в пам’яткоохоронців, зокрема і Пилипа Клименка,
викликав той факт, що в «жидівських крамницях м. Кам’янця з’явилось багато
науково цінних документів». Як виявилося, колишній архіваріус Губернського
правління продав понад 800 пудів актових книг [43].
Отже, велику роль у збереженні історико-культурної спадщини на Поділлі
відіграв екстраординарний професор Кам’янець-Подільського державного
українського університету, голова Відділу охорони пам’яток старовини та мис-
тецтва Пилип Васильович Клименко. Відразу після свого приїзду наприкінці
1918 р. до Кам’янця-Подільського він поринув у справи збереження старожит-
ностей, а навесні 1919 р. очолив створену при університеті Архівну комісію.
Основна діяльність П.В. Клименка була спрямована на збереження покинутих і
пограбованих архівів та бібліотек. Не зважаючи на важке фінансове становище,
вдалося зберегти велику кількість документів, які складають на сьогодні основу
архівних фондів Державного архіву Хмельницької області.
Джерела та література
1. Нестуля О.О. Біля витоків державної системи охорони пам’яток культури в Україні (доба
Центральної Ради, гетьманщини, Директорії). – К.; Полтава, 1994. – 240 с.; Він же. Визвольні
змагання українського народу і охорона пам’яток культури: 1917–1920 рр.. – Полтава, 1993. –
90 с.; Він же. Доля церковної старовини в Україні. 1917–1941 рр.. – К., 1995. – Ч. 1: 1917 – серед-
ина 20-х рр. – 280 с.; Він же. Роль П.В. Клименка в організації охорони пам’яток Поділля за доби
Директорії УНР // Духовні витоки Поділля: творці історії краю. – Хмельницький : Поділля, 1994.
193Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
– С. 307–309; Охорона пам’яток історії і культури в Україні (1917–1919 рр.): зб. док. і матер. /
О.О. Нестуля (авт.-упоряд.) [та ін.] ; В.О. Горбик (відп. ред.). – К. : Ін–т істор. України, 2008. – 319 с.
2. Петров М.Б. П.В. Клименко – історик Поділля // Духовні витоки Поділля: творці історії краю.
– Хмельницький : Поділля, 1994. – С. 43–44.
3. Ляхоцький В.П. Тільки книжка принесе волю українському народові… – К. : Вид–во ім.
О. Теліги, 2000. – 664 с.
4. Дивний І. Український історик Пилип Клименко (1887–1955): документальний біографічний
нарис // Наукові записки : зб. праць молодих вчених та аспірантів. – К., 1996. – Т.І. – С. 356–385.
5. Матяш І. Пилип Клименко: архівіст, учений, організатор науки // Пам’ять століть. – 2001. –
№1 (27). – С. 123–124.
6. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі – ЦДАВО),
ф. 2582, оп.1, спр. 182, арк. 10-11.
7. Петров М.Б. Вказана праця. – С. 43.
8. Завальнюк О.М. Кам’янець-Подільський державний український університет: основні резуль-
тати діяльності // Матеріали ХІІІ Подільської історико-краєзнавчої конференції. – Кам’янець-
Подільський : Абетка, 2010. – С. 405–409.
9. Державний архів Хмельницької області (далі – ДАХО), ф. Р-582, оп. 1, спр. 93, арк. 17.
10. Там само.
11. Ляхоцький В.П. Вказана праця. – С. 229.
12. ЦДАВО, ф. 3689, оп. 1, спр. 14, арк. 138–138 зв.
13. Там само.
14. Там само, арк. 32.
15. Нестуля О.О. Визвольні змагання… – С. 72–73.
16. Там само.
17. ЦДАВО, ф. 3689, оп.1, спр. 6, арк. 28.
18. Там само, арк. 18.
19. Там само, арк. 20.
20. Там само, арк. 21.
21. Завальнюк О.М. Ю.Й. Сіцінський у 1917–1920 рр.: громадянсько-політичний, культурно-про-
світній і науковий аспекти // Поділля в житті, діяльності і творчості Юхима Сіцінського та
Володимира Січинського: зб. матер. не реалізовану Міжн. наук.-краєзн. конф., присвяч. 150-
річчю від дня народж. Ю. Сіцінського і 115-річчя від дня народж. В. Січинського. – Кам’янець-
Подільський : К-ПНУ ім. І. Огієнка, 2010. – С. 26; Нестуля О.О. Визвольні змагання… –
С. 72–73; Він же. Доля церковної старовини… – С. 57–59; Черняк В.В. Леон Бялковський:
польський академік з Поділля // Матеріали ХІІІ Подільської історико-краєзнавчої конференції.
– Кам’янець-Подільський : Абетка, 2010. – С. 629.
22. Нестуля О.О. Доля церковної старовини… – С. 57–59.
23. Нестуля О.О. Роль П.В. Клименка… – С. 308.
24. ЦДАВО, ф. 3689, оп.1, спр. 6, арк. 27.
25. Там само, арк. 46а зв.
26. Там само, спр. 14, арк. 79.
27. Там само.
28. Там само, спр. 6, арк. 22.
29. Там само, спр. 14, арк. 48.
30. Там само.
31. Там само, ф. 1072, оп.1, спр. 37, арк. 1.
32. Там само, арк. 2.
33. Ляхоцький В.П. Вказана праця. – С. 234.
34. ЦДАВО, ф. 3689, оп.1, спр. 14, арк. 68.
35. Там само, арк. 78.
36. Там само, спр. 17, арк. 8.
194 ISSN 2078-0133
37. Там само, спр. 14, арк. 81–83.
38. Там само, арк. 107, 112.
39. Там само, арк. 115–115 зв.
40. Там само, ф. 1131, оп.1, спр. 9, арк. 8; Ляхоцький В.П. Вказана праця. – С. 240.
41. ЦДАВО, ф. 1131, оп.1, спр. 46, арк. 5; Ляхоцький В.П. Вказана праця. – С. 240.
42. ЦДАВО, ф. 1131, оп.1, спр. 6, арк. 126; Ляхоцький В.П. Вказана праця. – С. 240–241.
43. ЦДАВО, ф. 3689, оп.1, спр. 14, арк. 133.
Старенький И.А. Памяткоохранительная деятельность П.В. Клименко в Подо-
лии в 1918–1920 гг.
В статье рассматривается памятникоохранительная деятельность Пилипа Васильеви-
ча Клименка на Подолье, его участие в деятельности памятникоохранительных организа-
ций, роль в сохранении архивного наследия.
Ключевые слова: охрана памятников, Подолье, П.В. Клименко, Отдел охраны памят-
ников старины и искусства, Украинская революция.
Starenkiy I.O. Monument protection activities of P.V. Klymenko in 1918-1920
In the article protect of monument activity of Pylyp Klymenko is examined on Podillya, his
participating in activity of protect of monument organizations, role in the maintenance of the
archived inheritance.
Key words: protect of monument, Podillya, P.V. Klimenko, Department of guard of protect
of monument antiquity and art, Ukrainian Revolution.
Подано до друку: 03.05.2012 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-80748 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0133 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:44:26Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Старенький, І.О. 2015-04-24T16:43:30Z 2015-04-24T16:43:30Z 2012 Пам’яткоохоронна діяльність П.В. Клименка на Поділлі у 1918–1920 роках / І.О. Старенький // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 186-194. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80748 351.853(477.73)«1918/1920»(092) У статті розглядається пам’яткоохоронна діяльність Пилипа Васильовича Клименка
 на Поділлі, його участь у діяльності пам’яткоохоронних організацій, роль у збереженні
 архівної спадщини. В статье рассматривается памятникоохранительная деятельность Пилипа Васильевича Клименка на Подолье, его участие в деятельности памятникоохранительных организаций, роль в сохранении архивного наследия. In the article protect of monument activity of Pylyp Klymenko is examined on Podillya, his
 participating in activity of protect of monument organizations, role in the maintenance of the
 archived inheritance. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Історичні постаті Пам’яткоохоронна діяльність П.В. Клименка на Поділлі у 1918–1920 роках Памяткоохранительная деятельность П.В. Клименко в Подолии в 1918–1920 гг. Monument protection activities of P.V. Klymenko in 1918-1920 Article published earlier |
| spellingShingle | Пам’яткоохоронна діяльність П.В. Клименка на Поділлі у 1918–1920 роках Старенький, І.О. Історичні постаті |
| title | Пам’яткоохоронна діяльність П.В. Клименка на Поділлі у 1918–1920 роках |
| title_alt | Памяткоохранительная деятельность П.В. Клименко в Подолии в 1918–1920 гг. Monument protection activities of P.V. Klymenko in 1918-1920 |
| title_full | Пам’яткоохоронна діяльність П.В. Клименка на Поділлі у 1918–1920 роках |
| title_fullStr | Пам’яткоохоронна діяльність П.В. Клименка на Поділлі у 1918–1920 роках |
| title_full_unstemmed | Пам’яткоохоронна діяльність П.В. Клименка на Поділлі у 1918–1920 роках |
| title_short | Пам’яткоохоронна діяльність П.В. Клименка на Поділлі у 1918–1920 роках |
| title_sort | пам’яткоохоронна діяльність п.в. клименка на поділлі у 1918–1920 роках |
| topic | Історичні постаті |
| topic_facet | Історичні постаті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80748 |
| work_keys_str_mv | AT starenʹkiiío pamâtkoohoronnadíâlʹnístʹpvklimenkanapodíllíu19181920rokah AT starenʹkiiío pamâtkoohranitelʹnaâdeâtelʹnostʹpvklimenkovpodoliiv19181920gg AT starenʹkiiío monumentprotectionactivitiesofpvklymenkoin19181920 |