Невідомі архівні документи з історії пам’яткоохоронної роботи на Чернігівщині на зламі ХІХ–ХХ ст.
Публікація містить кілька нових документів з історії архівної та пам’яткоохоронної справи на території Чернігівщини, зокрема щодо створення в Ніжині історичного архіву та вченої архівної комісії. Публикация содержит несколько новых документов по истории архивной и памятникоохранительной работы на...
Saved in:
| Published in: | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80749 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Невідомі архівні документи з історії пам’яткоохоронної роботи на Чернігівщині на зламі ХІХ–ХХ ст. / С.Ю. Зозуля // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 195-202. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859814803983302656 |
|---|---|
| author | Зозуля, С.Ю. |
| author_facet | Зозуля, С.Ю. |
| citation_txt | Невідомі архівні документи з історії пам’яткоохоронної роботи на Чернігівщині на зламі ХІХ–ХХ ст. / С.Ю. Зозуля // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 195-202. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці Центру пам’яткознавства |
| description | Публікація містить кілька нових документів з історії архівної та
пам’яткоохоронної справи на території Чернігівщини, зокрема щодо
створення в Ніжині історичного архіву та вченої архівної комісії.
Публикация содержит несколько новых документов по истории архивной и памятникоохранительной работы на территории Черниговщины, в частности относительно учреждения в Нежине исторического архива и ученой архивной комиссии.
The publication contains several new documents on the history of the archival and cultural
heritage’s activities on the territory of Chernihiv region, in particular about the establishment of
Historical Archives and Scientifi c Archival Commission in Nizhyn.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:21:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
Ðîçä³ë VI ÏÀÌ’ßÒÊÎÇÍÀÂÑÒÂÎ
 ÄÎÊÓÌÅÍÒÀÕ
УДК 94:72.031(477.51)
С.Ю. ЗОЗУЛЯ
Невідомі архівні документи з історії
пам’яткоохоронної роботи на Чернігівщині
на зламі ХІХ–ХХ ст.
Публікація містить кілька нових документів з історії архівної та
пам’яткоохоронної справи на території Чернігівщини, зокрема щодо
створення в Ніжині історичного архіву та вченої архівної комісії.
Ключові слова: архівна пам’ятка, масив архівних документів,
історичний архів, губернська вчена архівна комісія, М.М. Береж-
ков, Ніжин.
Не викликає жодного сумніву щодо внеску губерн-
ських учених архівних комісій у справу дослідження,
збереження й охорони національної історико-культурної
спадщини. Зібрані, упорядковані, описані й досліджені їх
учасниками масиви архівних пам’яток є на сьогодні без-
цінним джерелом до вивчення вітчизняного історіогра-
фічного процесу останньої третини ХІХ – першої чверті
ХХ ст. Губернські вчені архівні комісії часто започатко-
вували чи надавали якісного поштовху в своєму регіо-
ні розвиткові джерелознавчих, археографічних, регіона-
лістичних, пам’яткознавчих студій; сприяли розвиткові
архівної, музейної та пам’яткоохоронної справи, засно-
вуючи архівні та музейні установи, організовуючи науко-
ві експедиції, виставки тощо. Ці наукові й просвітницькі
інституції кінця ХІХ – початку ХХ ст. були «напівама-
торськими організаціями, центрами групування місцевих
прогресивних громадсько-політичних сил» [1]. Саме таку
роль, на думку відомого чернігівського історика й архівіс-
та А.В. Морозової, відіграла перша в Україні Чернігівська
губернська вчена архівна комісія (далі – ЧГВАК) [2].
Загалом, дослідження історії існування ЧГВАК, а
також окремих аспектів її діяльності займають чільне
місце у вітчизняній історіографії – це монографії, автор-
ські розвідки [3]; кілька дисертаційних досліджень [4];
вивчення діяльності ЧГВАК також входить до програм
196 ISSN 2078-0133
як загальноісторичних, так і спеціальних університетських навчальних курсів
[5] тощо. Здавалося: з огляду на солідний історіографічний доробок, джерель-
на база стосовно ЧГВАК є гарно дослідженою й віднайти нові факти, що суттє-
во б доповнювали або по-новому відображали діяльність означеної інституції,
практично неможливо. Але архівний пошук інколи підносить справні сюрпризи.
Дослідникам української історіографії й архівної справи кінця ХІХ – пер-
шої чверті ХХ ст. відома за пошуковою системою фондів Державного архі-
ву Чернігівської області справа (знаходиться у відділі цього архіву в м. Ніжині)
«Клопотання професора Бережкова М.М. про заснування історичного архіву»,
датована 1890 р. [6]. Проте, документи за вказаним пошуковим шифром у схови-
щі відсутні – від початку 1990-х років дана архівна справа вважалася втраченою.
На початку весни 2011 р. один із дослідників, вивчаючи господарчо-побу-
тові умови проживання студентів Ніжинського історико-філологічного інститу-
ту князя Безбородька (далі – НІФІ) на зламі ХІХ–ХХ ст. замовив для наукового
опрацювання кілька справ із того ж таки опису № 2 дореволюційного «інститут-
ського» фонду (ф. 1105). Одну з них – № 306 – він змушений відразу поверну-
ти, оскільки вона містила кілька документів, що не мали жодного стосунку до
визначеної теми. Натомість документи стосувалися заснування в Ніжині істо-
ричного архіву. Це була та сама втрачена архівна справа*.
Перші два документи щойно віднайденої архівної справи належать перу
історика, джерелознавця, ординарного професора російської історії НІФІ
М.М. Бережкова й містять його пропозиції (док. № 1) та супровідну записку до
них (док. № 2) щодо можливості й доцільності створення в Ніжині історично-
го архіву, основою якого мав стати архів нещодавно ліквідованого Ніжинського
грецького магістрату – органу місцевого самоврядування колись потужної
грецької етнічної колонії**. За певної низки причин грецька громада в Ніжині
на початку останньої третини ХІХ ст.. практично припинила своє існування, й
потреба у згаданому органі їх самоврядування фактично відпала. Проте, впро-
довж більш, як 200 років свого існування громади накопичився масив унікаль-
них архівних пам’яток, що зберігався здебільшого в архіві ліквідованого магі-
страту (частково – також у грецькій Михайлівській церкві).
М.М. Бережков убачав неабияку наукову цінність цих документів і перспек-
тивність щодо майбутнього їх вивчення й використання в подальших досліджен-
нях. Але не менш важливою причиною його ініціативи зі створення в Ніжині
історичного архіву було питання збереженості вказаних архівних пам’яток.
* У приватній розмові з автором цих рядків чернігівський історик, археограф і пам’яткознавець
О.Б. Коваленко років зо десять тому висловив припущення, що під час однієї з ревізій фондів архіву
його співробітники могли помилково помістити матеріали з однієї архівної справи до іншої. Відтак,
матеріали й надалі залишалися в фондах архіву, але під іншим пошуковим шифром й іншим заголо-
вком справи. Як виявилося, знаний дослідник був цілком правий.
** Офіційна назва громади – Ніжинське грецьке братство. За тієї ж причини воно було ліквідовано
наприкінці ХІХ ст. Єдине, що залишилося на початку ХХ ст. від грецької колонії греків – Олександрівське
грецьке училище, де за статутом керівником міг бути тільки ніжинський грек за походженням.
197Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
Як видно з тексту пропозицій ніжинського професора, підштовхнула до їх
появи інсинуація навколо архіву Ніжинського грецького магістрату, влаштова-
на на 8-му Археологічному з’їзді (8–24 січня 1890 р., м. Москва) одним із його
учасників-харків’ян: аргументуючи недбалим відношенням у Ніжині до збере-
ження архіву й змістовою спорідненістю «ніжинських» документів до архіву
Харківського університету, він пропонував перемістити їх із Ніжина до Харкова;
з’їзд навіть пристав на цю пропозицію.
Заперечуючи такому переміщенню, М.М. Бережков особисто обстежив зга-
даний масив архівних пам’яток, що зберігався у приміщенні Ніжинської міської
управи. Принагідно вчений також оглянув інші архівні пам’ятки, що знаходили-
ся тут-таки. У своїх пропозиціях від засвідчив результати огляду, а також вика-
зав обізнаність з іншими цінними архівними пам’ятками, що знаходилися як у
повітовому, але університетському місті Ніжині, так і в губернському Чернігові,
слушно вбачаючи неабияку користь їх концентрації в новоствореній архівній
установі*** – як для подальшого їх використання в науковій роботі (зокрема, про-
фесурою НІФІ), так і для справи належного збереження пам’яток.
Однак, ніжинський професор мислив дещо ширше, вбачаючи в накопи-
ченні архівних фондів не лише підґрунтя до суто архівної роботи. Створений
історичний архів мав бути одним із напрямів виконання більш широкої нау-
ково-дослідної програми з вивчення регіону. А для цього потрібна була більш
потужна й розгалужена організація. З цією метою М.М. Бережков пропону-
вав створити вчену архівну комісію, спираючись – знову-таки – на наявний
кадровий потенціал (інститутську професуру) та джерельну базу (архіви міс-
цевих установ, в т.ч. грецького магістрату). За його задумом така комісія мала
розміщуватися в Ніжині, але мати статус губернської – за прикладом поді-
бних наукових утворень, що почали створюватися в Російській імперії згідно
положення Кабінету Міністрів «Про створення вчених комісій та історичних
архівів» (1884). Губернські вчені архівні комісії на момент появи пропозицій
М.М. Барежкова вже були створені в Орлі, Рязані, Тамбові, Твері, Костромі,
Саратові, Сімферополі, Пермі – жодної на території України****. Відтак, Ніжинська
губернська вчена архівна комісія могла стати першою… Натомість першою за 6
років стала ЧГВАК. Цілком можливо, що ніжинська ініціатива в цьому питання
відіграла не останню роль. Адже архівна комісія була створена спершу якраз у
Чернігові, а вже потім у Полтаві, Херсоні, Катеринославі.
*** Щоправда, висловити пропозицію щодо концентрації архівних пам’яток із тери-
торії всієї губернії саме в Ніжині, де для цього були більш сприятливі умови (насамперед
– наявність цілої корпорації спеціалістів, що могли фахово їх зберігати й використовувати),
М.М. Бережков не ризикнув. Його пропозиції в цьому дещо розмиті й обережні; вчений ймовірно
схилявся до «полюбовного» розподілу історичних архівів Чернігівщини, враховуючи їх походження,
місце сучасного знаходження, перспектив щодо зберігання та використання
**** Таке твердження вірне стосовно етнічних українських земель. Першою ж на території сучас-
ної України постала в 1887 р. Таврійська учена архівна комісія у Сімферополі.
198 ISSN 2078-0133
З останнього документу віднайденої архівної справи – чернетки листа дирек-
тора НІФІ М.Є. Скворцова до директора Московського археологічного інсти-
туту* (док. № 3) – зрозуміло, що пропозиції М.М. Бережкова були підтрима-
ні керівництвом НІФІ (однак незрозуміло, чи розглядалися вони на засіданні
Конференції або Правління інституту), але лише стосовно створення в Ніжині
при інституті історичного архіву. Порушити «субординацію» – запропонува-
ти підтримати ініціативу створення в повітовому місті губернської за статусом
установи, оминаючи губернське місто – директор НІФІ не наважився. З іншого
боку, ймовірність того, що питання не порушувалося на вищому рівні, засвідчує
дослідження Н.В. Бржостовської – розглядаючи роль губернських учених комі-
сій у справі створення історичних музеїв, про «ніжинські ініціативи» вона не
згадує [7]. Сам М.М. Бережков повернувся до теми архіву Ніжинського грець-
кого магістрату майже за 25 років потому. Вийшовши у відставку з посади про-
фесора НІФІ, він залишався активним членом Ніжинського історико-філологіч-
ного товариства при НІФІ, продовжував вивчати старожитності Чернігівщини.
В одному зі збірників Товариства він опублікував огляд згаданого архіву – суто
наукове дослідження складу й змісту зазначеного масиву архівних пам’яток [8].
Подальша історія засвідчує, що як і стосовно губернської вченої архівної
комісії – історичний архів у Ніжині створений не був. Вчена архівна комісія
постала в адміністративному центрі Чернігівської губернії, одним із результатів
діяльності якої було створення у її структурі якраз історичного архіву. Цей архів,
за визначенням згаданого чернігівського дослідника А.В. Морозової, попри
незначний обсяг фондів (біля 2 тис. документів), «серед інших архівних комі-
сій … посідав не останнє місце» [9]. Пропозиції М.М. Бережкова (що спира-
лися на «стартовий» обсяг архіву грецького магістрату з майже 3 тис. докумен-
тів), а також студії над подальшим розвитком архівної справи у Ніжині доводять,
що перспективи створення подібного архіву в повітовому, але університетсько-
му Ніжині вже на початку 1890-х років (без різниці – чи підпорядкованого НІФІ,
чи як структурного утворення вченої архівної комісії) були цілком реальними.
Були й певні передумови створення в Ніжині згаданої вченої архівної комісії.
Чому обом проектам не судилося бути втіленим у життя – питання до подальшо-
го архівного пошуку й історіографічних досліджень.
Виявлений масив архівних пам’яток містить 3 документи – автогра-
фи професора НІФІ М.М. Бережкова (док. № 1 і № 2) та директора НІФІ
М.Є. Скворцова (док. № 3). Усі документи у задовільному стані збереженості;
написані від руки чорнилом на канцелярському папері, гарно читаються; мова
документів – російська; перші два документи є оригіналами, останній – чернетка.
Документи пропонуються до уваги у авторській редакції, зі збереженням автор-
* Адресат незрозумілий з огляду на те, що Московський археологічний інститут був створений
лише в 1907 р. Ймовірно лист був направлений до Імператорської археологічної комісії, яка опіку-
валася згідно вище указаного положення Кабінету Міністрів справою створення як вчених архівних
комісій, так й історичних архівів.
199Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
ської стилістики й лексики; орфографію й пунктуацію приведено до норм сучас-
ної літературної російської мови. Усі підкреслення в документах – авторські.
№ 1 – 18 квітня 1890 р. – [м. Ніжин] – Супровідна записка М.М. Бережкова
до його пропозицій щодо організації в Ніжині історичного архіву
18 апреля 1890 г.**
Ваше Превосходительство, Милостивый Государь Николай Ефремович!***
Честь имею покорнейше просить Вас обратить Ваше внимание на прилагаемую запис-
ку и ознакомить с нею, если Вам будет угодно, г.г. членов Институтской и Гимназической
конференций.
Ваш покорный слуга
М. Бережков.****
Відділ забезпечення збереженості документів
Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині,
ф. 1105, оп. 2, спр. 306, арк. 2.
№ 2 – 18 квітня 1890 р. – м. Ніжин – Пропозиції М.М. Бережкова
щодо організації в Ніжині історичного архіву
В нашем городе, в ведении Городской Управы, находится Архив упраздненного Греческо-
го Магистрата, заключающий в себе свыше трех тысяч нумеров разных дел, каковы суть дела:
о выезде в г. Нежин заграничных греков и о причислении их к греческому нежинскому обще-
ству; о выписке из-за границы членов притча к местной греческой церкви и братству, при ней
состоявшему; о строении греческих храмов в Нежине; об участии греческого общества в ра-
ботах по обстройке города (содержание мостовой, углубление речного русла); ревизские сказ-
ки и метрические записи; дела о выдаче паспортов отправляющимся за границу греческим
купцам; дела судные по греческим искам, дела уголовные и прочие дела, до греческого обще-
ства и его членов относящиеся, в Магистрате его ведавшиеся.
По этим делам магистратского архива можно проследить историю греческой торговой
общины, с лишком два века существовавшей в здешнем городе; теперь была бы пора соста-
вить историю этой, в свое время славной по всей России, общины. Но кто и где будет разби-
рать и изучать архив греческого Магистрата?
На последнем Археологическом Съезде в Москве одним из депутатов его было сделано
предложение о переводе греческого магистратского Архива их Нежина в Харьков, в тамошний
исторический архив при Университете; это предложение, судя по печатному известию, было
принято в подлежащем отделении Съезда; быть может теперь идет дело о передаче архива фор-
мальным путем. Два мотива к передаче наводились: небрежное хранение Архива в Нежине и
родство по содержанию дела нежинского архива и архива харьковского.
К сожалению на Съезде не было представителя от нашего Института, который бы мог воз-
разить против сделанного предложения о здешнем архиве, или вообще участвовать в совете по
сему делу. Если бы я был на Съезде, я подал бы голос против такого перевода архива в иной город.
Я несколько знаком с Архивом греческого Магистрата: я был в нем благодаря г. Городско-
му Голове.***** Помещение Архива действительно […] тесно, хотя не столь сыро, как предваритель-
** Наступний рядок закреслено: «В конференцию».
*** Скворцов М.Є. – директор НІФІ у 1882–1893 роках.
**** У наступному рядку продубльовано дату створення документу: «18 апреля 1890 [г].»
***** На той час міським головою Ніжина був Павло Федорович Кушакевич – відомий підприємець,
меценат, громадський діяч, довгий час паралельно з посадою міського голови очолював дворянське
200 ISSN 2078-0133
но мне описывали его. Из внешнего только обзора многих толстых связок дел на русском, отча-
сти также на греческом языке, потом из описи дел, которую я переписывал у себя дома на досуге,
я убедился, что в архиве есть ценные в историческом отношении документы. Правда, что архив
требует лучшего устройства и хранения; но отсюда, по моему мнению, еще не следует, чтобы его
нужно было переводить в иной отдаленный город.
В нашем городе, при нашем учебном заведении может образоваться хотя небольшое на пер-
вый раз исторической общество из членов Институтской и Гимназической корпораций в виде ар-
хивной Комиссии на основании общего положения об архивных комиссиях.
Чтобы иметь вернейший успех, здешняя архивная комиссия могла бы начать свои занятия с
ближайшей, посильной задачи: с разбора и более обстоятельного описания Архива греческого ма-
гистрата; со временем чьи-нибудь свободные руки дошли бы и до ученой разработки документов
в целях составления истории нежинского греческого общества и города Нежина вообще*. К ма-
гистратским делам могли бы быть присоединены документы греческой Михаило-Архангельской
церкви,** относящиеся к истории сей церкви и греческого братства, из коих старейшие суть два:
благословенная грамота Цареградского патриарха Иакова греческому братству от конца ХVII в.
и жалованная грамота царей Ивана и Петра Алексеевичей от 1689 г. За ними следуют гетманские
универсалы и императорские жалованные грамоты. Всех документов 65ть; все – подлинные. К ним
же присоединились бы несколько царских грамот и указов городу Нежину ХVII века, хранящихся
в Городской Управе:*** это – также подлинники.
Все эти документы, снесенные в одно место, могли бы составить исторический местный ар-
хив, который стал бы ведаться местною Архивной комиссией (разбор, описание, разработка).
Если бы архив стал помещаться в Институтском здании,**** он мог бы отчасти служить для целей
преподавания: слушатели Института могли бы получать – конечно при досуге и по желанию их са-
мих, по интересу их – по части археографии, по чтению и пользованию старинными документами.
Нет сомнения в том, что как скоро образуется в Нежине архивная комиссия и будет существо-
вать на законном основании, в виде губернской комиссии, то в нее вступят много членов из мест-
ных любителей старины; в комиссию и архив ее будут стекаться документы и разного рода па-
мятники письменности из разных мест губернии: нужно только знать, куда направлять старые
документы, рукописи, старопечатные книги.
Я не берусь пока судить о том, нужно ли бы было переводить исторические документы из чер-
ниговских присутственных мест в один архив, сосредотачивать их в одно место. Не буду об этом
судить по той уже причине, что в нашем городе пока нет и не предвидится надежного помеще-
ния даже для тех документов, которые здесь находятся. Вообще я бы хотел ограничится для пер-
вого раза небольшою и удобоисполнимою для нашей предполагаемой комиссии задачею – т.е. со-
брать и разобрать местные нежинские документы, но само собою разумеется, что наша комиссия
не опустила бы из внимания и обязана бы даже была (раз она существует как губернская комис-
зібрання Ніжинського повіту.
* Дана програмна теза М.М. Бережкова стосовно цілісного дослідження історії грецької коло-
нії в Ніжині була реалізована наприкінці 1920-х років академіком ВУАН К.В. Харламповичем, який
через адміністративну заборону оселитися після заслання у Києві змушений був проживати в Ніжині.
Стосовно ж написання загальної історії Ніжина – ця теза ніжинського професора не реалізована й досі.
** Церква Св. Архістратига Михаїла збудована у 1719–1721 роках, була першим і основним (пара-
фіяльним) храмом грецької громади Ніжина, її архів відображав, насамперед, демографічний розвиток
громади, містив важливу соціальну інформацію про історії грецької колонії в Ніжині.
*** Ніжинська міська управа створена в 1872 р. й знаходилася у будинку Ніжинської міської думи
(збудований на початку 1780-х років, нині – один із корпусів Ніжинського медичного коледжу, що на
вул. Студентській (колишній вул. Міщанській)).
**** Будинок НІФІ (нині – Гоголівський корпус Ніжинського державного університету імені
Миколи Гоголя) збудований у 1807–1817 роках за проектом арх. Л. Руски для влаштування тут
Гімназії вищих наук. Остання після кількох реорганізацій у 1875 р. була перетворена власне на НІФІ.
201Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
сия, на основании положения о комиссиях такого рода) ведать черниговские губернские архивы.
Они заслуживают великого внимания: так – для примера сказать – при Губернском Статистиче-
ском Комитете хранятся сто сорок восемь томов генерального описания Малороссии, в прошлом
веке по поручению ген[ерал-]губернатора, гр[афа] Румянцева***** составленной: памятник капиталь-
ный, ждущий обработки!
Короче сказать: “жатва многа”. Но где делатели? Где средства?
Правда, предполагаемое в нашем городе общество не может в первое время разсчитывать на
какие-нибудь денежные средства откуда ни будь, – средства верные, постоянные; ему немалое за-
труднение будет подыскать удобное помещение для своего архива; но я тем не менее решаюсь за-
явить мысль о пользе архивной комиссии в нашем городе, при нашем заведении. Может быть эта
мысль перейдет в дело; может быть общими силами, члены институтской и гимназической корпо-
раций составят общество, и будут работать посильно над местною историей.
Я еще раз повторяю, что наше общество могло бы на первый раз ограничится самою скром-
ною задачей собрания и разработки местных исторических документов: одна комната для поме-
щения архива, два-три шкафа для документов – вот что необходимо в первое время; остальное бу-
дет зависеть от сочувствия к делу, от доброй воли членов архивной исторической комиссии.
Прошу покорно внимания и сочувствия этим строкам моим.
М. Бережков.
18 апреля 1890.
Нежин
Відділ забезпечення збереженості документів
Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині,
ф. 1105, оп. 2, спр. 306, арк. 3–6.
№ 3 – [не раніше 18 квітня 1890 р.] – [м. Ніжин] – Чернетка листа
директора НІФІ М.Є. Скворцова до директора Московського Археологічного
Інституту про сприяння у справі організації в Ніжині історичного архіву
№ 420
Господину Директору Археологического Института.
В ведении Нежинской Городской Управы находится архив бывшего Нежинского Магистра-
та, заключающий в себе свыше трех тысяч разного рода дел преимущественно касающихся
бывшего Нежинского греческого общества.
В виду [этого] профессор вверенного мне Института г. Бережков, желает как из указан-
ных дел, так и из могущих быть собранными в Нежине впоследствии иных образовать местный
исторический архив в помещении Института, вошел ко мне с ходатайством о представлении его
желания на благоусмотрение Вашего Превосходительства.
Не встречая со своей стороны препятствий к исполнению желания профессора Бережкова, имею
честь покорнейше просить Ваше Превосходительство, если признаете возможным, оказать Ваше со-
действие к исполнению ходатайства г. Бережкова и о последующем не оставить меня уведомить.
Відділ забезпечення збереженості документів
Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині,
ф. 1105, оп. 2, спр. 306, арк. 7–8.
***** Рум’янцев-Задунайський П.О. – російський воєначальник і державний діяч; після ліквідації
Гетьманської держави з 1764 р. фактично керував Лівобережною Україною – був президентом
ІІ Малоросійською колегією (цивільне управління), також був генерал-губернатором Малоросії
(військове управління); в 1766–1767 роках здійснив генеральний подушний перепис Лівобережної
України, відомий як Рум’янцевський опис України.
202 ISSN 2078-0133
Джерела та література
1. Сарбей В.Г. Вклад губернських архівних комісій в історіографію України // Друга республікан-
ська наукова конференція з архівознавства та інших спеціальних історичних дисциплін: Друга
секція. – К., 1965. – С. 264.
2. Морозова А.В. Колекція Чернігівської губернської вченої архівної комісії // Сіверянський архів.
– Ніжин, 2007. – Вип. 1. – С. 8.
3. Напр. див.: Сарбей В.Г. Вказана праця. – С. 263–264; Симоненко І. Губернські вчені архівні комісії
в Україні: історіографічний огляд і бібліографічний покажчик / Держкомархів України ; УНДІАСД
; Центр пам’яткознавства НАН України та УТОПІК. – К. : 2003. – 132 с. – (Архівні та бібліографіч-
ні джерела української історичної думки ; Вип. 8) тощо. Також різним аспектам діяльності ЧГВАК
цілком присвячений перший випуск збірника наукових праць «Сіверянський архів» (сформований
за матеріалами наукової конференції, присвяченої 110-річчю від часу заснування даної архівної
комісії) – розвідки О. Гейди, О. Коваленка, Г. Кураса, А. Морозової, Н. Полетун, В. Пристайка,
Л. Ясновської й інших (див.: Сіверянський архів : Науковий щорічник / Редкол.: О.Б. Коваленко
(відп. ред.) [та ін.]. – Ніжин : ТОВ «Вид–во «Аспект-Поліграф», 2007. – Вип. 1. – 104 с.).
4. Курас Г.М. Черниговская архивная комиссия и ее вклад в изучение истории Украины : Дис. …
канд. истор. наук : 07.00.01 / АН Украины, Ин–т истории Украины. – К., 1992. – С. 80; Симоненко
І.М. Вчені архівні комісії в Україні: історія, діяльність, здобутки (кінець XIX – початок XX ст.) :
Автореф. дис. ... канд. іст. наук : 07.00.06 / НАН України, Ін–т історії України. – К., 2001. – 20 с.
5. Губернські вчені архівні комісії : Навчальна програма курсу / уклад. Злобіна Л.Г. – Запоріжжя :
ЗНУ, 2008. – 6 с.
6. Відділ забезпечення збереженості документів Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині,
ф. 1105, оп. 2, спр. 313. Обсяг архівної справи за пошуковою системою архіву був не визначений.
7. Бржостовская Н.В. Деятельность губернских архивних комиссий по созданию исторических
архивов // Труды Московского государственного историко-архивного института. – М., 1954. –
Т. 5. – С. 113.
8. Див.: Бережков М.Н. Записка об архиве Нежинского греческого магистрата // Сборник историко-
филологического общества при Институте кн. Безбородько в Нежине. – 1912–1913. – Т. 8. – С. 64–68.
9. Морозова А.В. Вказана праця. – С. 8.
Зозуля С.Ю. Неизвестные архивные документы по истории памятникоохрани-
тельной работы на Черниговщине на рубеже ХIХ–ХХ вв.
Публикация содержит несколько новых документов по истории архивной и памят-
никоохранительной работы на территории Черниговщины, в частности относительно уч-
реждения в Нежине исторического архива и ученой архивной комиссии.
Ключевые слова: архивный памятник, массив архивных документов, исторический
архив, губернская ученая архивная комиссия, М.М. Бережков, Нежин.
Zozulya S.Yu. Unknown archival documents on the history of cultural heritage’s activi-
ties in Chernihiv region at the turn of 19–20 centuries
The publication contains several new documents on the history of the archival and cultural
heritage’s activities on the territory of Chernihiv region, in particular about the establishment of
Historical Archives and Scientifi c Archival Commission in Nizhyn.
Key words: archival heritage, an array of archival documents, historical archives, provincial
scientifi c archival commission, M.M. Berezhkov, Nizhyn.
Подано до друку: 11.04.2012 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-80749 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0133 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:21:43Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Зозуля, С.Ю. 2015-04-24T16:43:48Z 2015-04-24T16:43:48Z 2012 Невідомі архівні документи з історії пам’яткоохоронної роботи на Чернігівщині на зламі ХІХ–ХХ ст. / С.Ю. Зозуля // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 195-202. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80749 94:72.031(477.51) Публікація містить кілька нових документів з історії архівної та пам’яткоохоронної справи на території Чернігівщини, зокрема щодо створення в Ніжині історичного архіву та вченої архівної комісії. Публикация содержит несколько новых документов по истории архивной и памятникоохранительной работы на территории Черниговщины, в частности относительно учреждения в Нежине исторического архива и ученой архивной комиссии. The publication contains several new documents on the history of the archival and cultural heritage’s activities on the territory of Chernihiv region, in particular about the establishment of Historical Archives and Scientifi c Archival Commission in Nizhyn. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Пам’яткознавство в документах Невідомі архівні документи з історії пам’яткоохоронної роботи на Чернігівщині на зламі ХІХ–ХХ ст. Неизвестные архивные документы по истории памятникоохранительной работы на Черниговщине на рубеже ХIХ–ХХ вв. Unknown archival documents on the history of cultural heritage’s activities in Chernihiv region at the turn of 19–20 centuries Article published earlier |
| spellingShingle | Невідомі архівні документи з історії пам’яткоохоронної роботи на Чернігівщині на зламі ХІХ–ХХ ст. Зозуля, С.Ю. Пам’яткознавство в документах |
| title | Невідомі архівні документи з історії пам’яткоохоронної роботи на Чернігівщині на зламі ХІХ–ХХ ст. |
| title_alt | Неизвестные архивные документы по истории памятникоохранительной работы на Черниговщине на рубеже ХIХ–ХХ вв. Unknown archival documents on the history of cultural heritage’s activities in Chernihiv region at the turn of 19–20 centuries |
| title_full | Невідомі архівні документи з історії пам’яткоохоронної роботи на Чернігівщині на зламі ХІХ–ХХ ст. |
| title_fullStr | Невідомі архівні документи з історії пам’яткоохоронної роботи на Чернігівщині на зламі ХІХ–ХХ ст. |
| title_full_unstemmed | Невідомі архівні документи з історії пам’яткоохоронної роботи на Чернігівщині на зламі ХІХ–ХХ ст. |
| title_short | Невідомі архівні документи з історії пам’яткоохоронної роботи на Чернігівщині на зламі ХІХ–ХХ ст. |
| title_sort | невідомі архівні документи з історії пам’яткоохоронної роботи на чернігівщині на зламі хіх–хх ст. |
| topic | Пам’яткознавство в документах |
| topic_facet | Пам’яткознавство в документах |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80749 |
| work_keys_str_mv | AT zozulâsû nevídomíarhívnídokumentizístoríípamâtkoohoronnoírobotinačernígívŝinínazlamíhíhhhst AT zozulâsû neizvestnyearhivnyedokumentypoistoriipamâtnikoohranitelʹnoirabotynačernigovŝinenarubežehihhhvv AT zozulâsû unknownarchivaldocumentsonthehistoryofculturalheritagesactivitiesinchernihivregionattheturnof1920centuries |