Пам’ятки авіаційної техніки в Полтавському музеї дальньої авіації
Статтю присвячено історії формування колекції Музею Дальньої авіації в Полтаві. Увага акцентується на складі й стані експонованої авіаційної та ракетно-космічної техніки. Статья посвящена истории формирования коллекции Музея Дальней авиации в Полтаве. Внимание акцентируется на составе и состоянии...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80754 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Пам’ятки авіаційної техніки в Полтавському музеї дальньої авіації / І.О. Пістоленко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 250-260. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859638000405708800 |
|---|---|
| author | Пістоленко, І.О. |
| author_facet | Пістоленко, І.О. |
| citation_txt | Пам’ятки авіаційної техніки в Полтавському музеї дальньої авіації / І.О. Пістоленко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 250-260. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці Центру пам’яткознавства |
| description | Статтю присвячено історії формування колекції Музею
Дальньої авіації в Полтаві. Увага акцентується на складі й стані
експонованої авіаційної та ракетно-космічної техніки.
Статья посвящена истории формирования коллекции Музея Дальней авиации в Полтаве. Внимание акцентируется на составе и состоянии экспонируемой авиационной и ракетно-космической техники.
The article is devoted to history of formation of the collection of the Far Aviation Museum
in Poltava. Attention is accented on the system composition and condition of the exhibiting air
and rocket-cosmic technique.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:18:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
250 ISSN 2078-0133
Ðîçä³ë IXÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ
УДК 629.73 (09):069.51(477.53)
І.О. ПІСТОЛЕНКО
Пам’ятки авіаційної техніки в Полтавському
музеї дальньої авіації
Статтю присвячено історії формування колекції Музею
Дальньої авіації в Полтаві. Увага акцентується на складі й стані
експонованої авіаційної та ракетно-космічної техніки.
Ключові слова: культурна спадщина, пам’ятки техніки,
пам’ятки авіації, зразки літаків, авіаційні музеї.
Нині Інтернет дозволяє провести аналіз стану
музейної авіаційної справи у світі, дослідити діяльність
авіаційних музеїв, їх досягнення. Навіть приблизний
підрахунок кількості музеїв авіації у світі демонструє
ставлення до свого й світового спадку: в Америці – 322
авіаційні музеї, в Європі – 173, в Азії – 25, в Австралії –
17, в Російській Федерації – 11 (а також понад 80 музеїв
авіапідприємств [19]), в Україні – 6, в Африці – 2 [17].
Проблема збереження вітчизняної авіаційної
історії, авіаційної науково-технічної спадщини, від-
родження інтересу перспективної молоді до авіації є
нині однією з актуальних проблем в Україні. Цьому
питанню чимало уваги приділяють історики авіації,
військові історики, краєзнавці, які викладають резуль-
тати своїх досліджень, спостережень і міркувань у різ-
них виданнях та публікаціях [напр..: 6; 8; 11; 16; 22].
Зацікавленість цією проблемою свідчить, що збере-
ження як історичних відомостей щодо розвитку авіа-
ції в Україні, так і зразків авіаційної техніки є необхід-
ною умовою для повернення нашій країні звання одні-
єї з передових авіаційних держав світу.
Полтава має свою авіаційну історію. Її сторін-
ка, що пов’язана з авіацією далекої дії, знайшла своє
відображення за допомогою музейних засобів у Музеї
Дальньої авіації [9].
251Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
Історія Полтавського аеродрому розпочалася в 1920-ті роки, коли у
Полтаві створили повітряну проміжну станцію «Укрповітрофлоту» по лінії
Харків–Київ [5]: були облаштовані аеродром і метеорологічна станція на
ньому, побудовані приміщення (дерев’яний ангар тощо). До весни 1924 р.
аеродром був готовий прийняти будь-який пасажирський або військовий
літак [10]. 15 травня 1924 р. відбувся перший технічний рейс по лінії Харків–
Полтава–Харків на літаку Дорньє-Комета [5].
У 1936–1941 роках на полтавській авіабазі дислокувалися ескадрильї
Першої повітряної армії особливого призначення.
У роки ІІ Світової війни з полтавської авіабази у 1944 р. здійснювали-
ся «човникові» рейди стратегічної авіації країн-союзниць проти нацистської
Німеччини в межах операції «Френтік». У 1943 р. розпочалося формування
13-ї Дніпропетровсько-Будапештської важкої бомбардувальної авіадивізії й був
створений 185-й гвардійський Кіровоградсько-Будапештський важкий бомбар-
дувальний авіаційний полк авіації дальньої дії. З 1946 р. Полтава стала місцем
їх дислокування. В 1949 р. полк першим у Військово-Повітряних Силах СРСР
отримав на озброєння літаки Ту-4, з 1955 р. – Ту-16, з 1974 р. – Ту-22М3 з ракет-
ним комплексом Х-22М. 226-й гвардійський Сталінградсько-Катовицький важ-
кий бомбардувальний авіаполк був постановником-перехоплювачем перешкод,
забезпечував прохід бомбардувальників через систему протиповітряної оборо-
ни супротивника. Цей полк також мав на озброєнні крилаті ракети та бомби з
ядерними боєзарядами. В 1957 р. дивізія в Полтаві першою в СРСР стала осво-
ювати дозаправки в повітрі [1].
Основи Музею Дальньої авіації в Полтаві – спочатку у вигляді постій-
но діючої виставки – були закладені в 1990-х − на початку 2000-х років. [21].
Були розроблені проекти документів щодо створення такої виставки. Вона
мала розташовуватися на спеціально відведеній для неї території діючого
Полтавського авіаз’єднання, яке забезпечувало б охорону та підтримання у
належному стані експонованої авіаційної техніки.
У травні 2000 р. у зв’язку з розформуванням Військово-Повітряних Сил
України розпочали розформовуватися й авіаз’єднання (закінчено в 2006 р.).
Літаки, що були на озброєнні в Полтаві, утилізували в рамках українсько-аме-
риканської угоди щодо ліквідації стратегічних озброєнь (в т.ч. і стратегічних
бомбардувальників). Тепер Полтавський аеродром використовується як запас-
ний аеродром для 831-ї бригади тактичної авіації, що базується на аеродромі в
м. Миргород Полтавської обл., а також як територія військової частини А 2673,
особовий склад якої обслуговує військовий аеродром у Полтаві.
У квітні 2007 р. за рішенням Полтавської обласної Ради на території авіа-
бази (в/ч А 2673) було створене обласне комунальне підприємство «Музей
252 ISSN 2078-0133
Дальньої авіації» [7]. Поблизу злітно-посадкової смуги військового аеродро-
му для експонування авіаційної та ракетно-космічної техніки музею виділили
майданчик – земельну ділянку площею 6,2 гектари. Станом на 2011 р. експо-
зиція виставки-музею налічувала 10 літаків, з яких зняли двигуни та частину
приладів (спеціальне обладнання, ракети, електричну проводку тощо), – тобто
всі літаки музейної експозиції приведено у безпечний стан [12].
Для обслуговування техніки та виконання інших необхідних робіт було
призначено 13 осіб. З них безпосередньо займаються літаками троє спеціа-
лістів: головний інженер і два техніки. Що стосується самої авіаційної техні-
ки, навесні 2009 р. Міністерство оборони України своєю директивою передало
5 «полтавських» літаків (Ту-160, Ту-95МС, Ту-16, Ту-22, Су-15) у розпоряджен-
ня Державного музею авіації України в Жулянах. Однак, літаки залишаються на
тимчасовому збереженні у Полтаві, оскільки для їх демонтажу, транспортуван-
ня до Жулян і монтажу на новому місці стоянки потрібні чималі кошти.
Особливої уваги заслуговує питання технічного стану та збереження
авіаційної техніки, що експонується у полтавському Музеї Дальньої авіації.
Надзвуковий стратегічний бомбардувальник-ракетоносій Ту-160 – єдиний,
який спеціально залишили в Україні як музейний експонат. Навесні 2000 р. він
прибув до Полтави своїм ходом, пролетів над містом на висоті 200 метрів і зай-
шов на посадку. Він здійснив останній політ до місця своєї довічної стоянки з
м. Прилуки Чернігівської обл. Там базувався 184-й гвардійський Полтавсько-
Берлінський важкий бомбардувальний авіаполк, до якого два перші літаки
цієї серії надійшли ще у квітні 1987 р. Перший із них пілотував генерал-лей-
тенант авіації Л.В. Козлов, який протягом шести з половиною років служив у
м. Полтаві, був командиром 13-ї гвардійської авіадивізії. З 1986 р. він – заступ-
ник командувача Дальньої авіації з бойової підготовки.
У середині літа екіпаж командира полку, перевіряючим інспектором у скла-
ді якого був генерал Л.В. Козлов, здійснив перший успішний пуск крилатої раке-
ти Х-55СМ. Наприкінці лютого 1986 р. на двох літаках Ту-95МС Л.В. Козлов
і командир авіадивізії М.М. Башкіров здійснили безпосадковий переліт трива-
лістю 33 години з двома дозаправленнями у повітрі без зміни екіпажу за марш-
рутом від Тихого океану до Балтійського моря та від Нової Землі до південних
кордонів СРСР – тобто пройшли відстань, яка перевищувала на декілька тисяч
кілометрів півколо земної кулі. Висунувши ідею про політ навколо земної кулі,
Л.В. Козлов з екіпажем у грудні 1990 р. першим серед вітчизняних авіаторів
здійснив на літаку Ан-124 «Руслан» навколосвітній політ – із Мельбурна через
Південний та Північний полюси з трьома посадками [14].
У 1991 р. на прилуцькій авіабазі вже дислокувалося угруповання з 19 літа-
ків Ту-160. Але стратегічна авіація не відповідала військовій доктрині України,
253Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
і тому в 1999 р. 8 літаків Ту-160 були передані Російській Федерації як частко-
вий розрахунок за газ. Решту літаків утилізували.
У Прилуках у 1999 р. другим був знищений літак із бортовим номе-
ром 14 (1991 р. випуску і загальним нальотом менше 100 годин), який брав
участь у ювілейних заходах, що проходили у Полтаві у вересні 1994 р. з наго-
ди 50-річчя операції «Френтік».
Під час передачі останнього Ту-160 полтавському музею були присут-
ні американські військові на чолі з Послом США в Україні, які приїхали до
міста, щоб ідентифікувати літак і підписати необхідні документи [9]. У Полтаві
літак у відповідності до міжнародних зобов’язань України був приведений до
небойового стану – з нього зняли двигуни (залишили форсажні камери), зріза-
ли вузли підвіски двигуна, демонтували системи керування літаком, паливні й
енергосистеми, зняли повністю всі системи озброєння. Цьому літаку американ-
цями були визначені координати, які можуть бути змінені лише за погоджен-
ням з Міністерством оборони та з НАТО, оскільки місцезнаходження цих літа-
ків постійно контролюється з повітря як об’єктів (у даному випадку – колиш-
нього об’єкту) стратегічних сил нападу.
Спеціалісти з обслуговування літака у Полтаві навели лад у кабінах Ту-160
(поставили, наприклад, там на робочі місця відсутні раніше авіаційні годинни-
ки, надали належного вигляду катапультним кріслам, замінили покриття підло-
ги). Збережено на цьому Ту-160 «МКУ» (російська абревіатура «многоразовая
катапультная установка»). У носову частину літака у зв’язку зі зміною центру-
вань під час демонтажу й зняття обладнання було завантажено каміння. Проте
його не видно за приладами та шафками. У перспективі планується відремон-
тувати систему регулювання крісел (опускання-піднімання, руху вперед-угору).
Підключення до промислової електромережі (220 В) та – за допомогою транс-
форматора – електроживлення (28 В) до кабіни дозволить підключити фари,
прилади на приладовій дошці, тобто за необхідності імітувати кабіну літака
перед зльотом. Під літаком планується поставити особливий контейнер на спе-
ціальних підставках – для демонстрування хоча б одного макету ракети Х-54.
У 2006 р. після розформування 185-го гвардійського Кіровоградсько-
Будапештського важкобомбардувального авіаполку, на полтавському військо-
вому аеродромі «під чітким керівництвом американських військових» [12] роз-
різали останній бойовий Ту-22М3. Лише один був залишений як експонат для
музею. Цей літак є модифікацією Ту-22М2. Перший експериментальний політ він
здійснив у червні 1977 р. В серійне виробництво Ту-22М3 запущений з 1978 р.
У 1981–1984 роках літак проходив додатковий комплекс випробувань у варіанті з
розширеними бойовими можливостями. У завершеному вигляді Ту-22МЗ прийня-
254 ISSN 2078-0133
ли на озброєння у березні 1989 р. Всього було побудовано 268 Ту-22М3. За часу
існування СРСР Ту-22М2 і Ту-22М3 дислокувалися і в Полтаві. Нині ВПС РФ
мають 70 літаків Ту-22М3, 80 літаків – у розпорядженні авіації ВМФ РФ. Україна
утилізувала 60 важких бомбардувальників Ту-22 (17 одиниць Ту-22М2 і 43 одини-
ці Ту-22М3) та 423 авіаційних крилатих ракети типу Х-22 [21].
Історія Ту-22М3 як експонату Музею Дальньої авіації в Полтаві цікава
ще одним фактом. На його корпусі – № 80. У дійсності цей літак мав інший
номер. Однак, одним із перших був знищений саме Ту-22М3 під № 80 з двома
Золотими Зірками на борту та написом «Олександр Молодчий». Щоб зберегти
пам’ять про відомого українського льотчика, ім’я якого носив знищений літак,
за наказом командувача ВПС України у травні 2000 р. цьому «полтавському»
літаку було присвоєне почесне найменування «Олександр Молодчий». На кор-
пусі літака відновлено й емблему полку. В м. Енгельс (РФ) на бойовому чергу-
ванні знаходиться ще один літак з іменем цього славетного українського льот-
чика, але вже – міжконтинентальний бомбардувальник Ту-160.
Ту-22М3, як й інші експоновані в полтавському Музеї Дальньої авіації
літаки, приведений у небойовий стан, а також бомби і ракета Х-22, які були
підвішені під його корпус у 2005 р. Кабіна цього літака, як і більшості інших
експонатів, потребує спеціального фарбування аерографами, заміни деяких
покриттів тощо. Проте, вона достатньо укомплектована для експонування.
Навіть повністю укладені всі парашути в катапультні крісла.
Ту-22КП (його ще називають «старим» Ту-22) – перегнали з м. Озерного
під Житомиром. Ці машини були на озброєнні двох аіаполків в Україні: 341-
го гвардійського авіаційного полку в Озерному та також авіаполку в м. Ніжин
Чернігівської обл. Літак добрався до останньої стоянки своїм ходом. І вже у
Полтаві приводився до небоєготовного стану. З літака було зняте лише цілком
таємне обладнання й обладнання з умістом дорогоцінних металів. Збережені
двигуни. Ракета КСР-5 знаходиться у необхідному положенні. Катапультні кріс-
ла також збережені на своїх місцях. Певний час тому катапультні люки (ката-
пультування з Ту-22КП відбувається «вниз») були відкриті, що зробило доступ-
ними чашки катапульних крісел. Однак відкривання та закривання люків через
зношеність замків виявилося проблематичним. Тому поки що люки залишені
закритими. На корпусі літака збереглася емблема 341-го гвардійського полку.
Вона дещо стерта, але наявні цифрові фотознімки цієї емблеми, тому її віднов-
лення цілком можливе.
Навчально-тренувальний літак Ту-134УБЛ також прибув до Полтави з
Прилук. Перший політ подібного літака відбувся у 1981 р. Серійно він будувався
на харківському авіазаводі до 1984 р. Випущено було 90 літаків. На Ту-134УБЛ
255Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
навчали льотчиків бомбардувальної авіації пілотуванню за допомогою приладів
у простих і складних метеоумовах, заходам на посадку в директорному й автома-
тичному режимах тощо. Літак відрізняє особлива конструкція носової частини
фюзеляжу, схожа з бомбардувальником Ту-22М3, а також те, що він оснащений
деяким обладнанням, що відповідає обладнанню бомбардувальників Ту-22М,
Ту-160 й Ту-95 МС. Існує програма переобладнання літаків Ту-134УБЛ, що зні-
маються з озброєння ВПС Російської Федерації, в модифікацію для вантаж-
но-пасажирських перевезень [19]. З Ту-134УБЛ, який експонується в Полтаві,
були зняті двигуни та відправлені до Борисполя, до Президентської ескадрильї.
Відсутні також крісла в кабіні. На місці експонування в Полтаві в Ту-134УБЛ
були закриті нижні люки, відновлено кабіну. Планується фарбування.
Ту-95МС перелетів до Полтави з аеродрому в м. Узин на Київщині.
Такого літака також немає, крім полтавського, у жодному музеї світу. Стан
літака після здійснення ним останнього польоту був робочим. Тому, як і части-
на інших, він був приведений у небоєготовний стан після посадки на полтав-
ському аеродромі. Після зняття відповідного обладнання та систем озброєння
були законтрені гвинти двигунів, пофарбовані гвинти, наведений лад у кабіні,
бомболюки заклепані. Літак потребує фарбування й деякого ремонту корпусу
(вже як музейний експонат).
Протягом майже п’яти десятиліть Ту-16 залишався основним літаком у
авіаційній компоненті сил стратегічного стримування СРСР. На озброєнні він
– з травня 1953 р. Цей важкий реактивний багатоцільовий літак випускався
в різних модифікаціях: ракетоносний варіант, літак-заправник тощо. Серійно
його будували в 1953–1963 роках (усього – понад півтори тисячі екземплярів).
У Російській Федерації Ту-16 знятий із озброєння на початку 1990-х років. В
Україні після підписання Біловезьких угод залишився 121 літак (у 1993 р. літали
19, на консервації знаходилися 49). З озброєння зняті в Україні в середині 1990-
х роках [20]. Ту-16, що свого часу несли бойове чергування в Полтаві, були літа-
ками, які створювали радіоперешкоди. Такі Ту-16 прикривали свого часу вве-
дення військ Варшавського договору до Чехословаччини (1968 р.), а також уве-
дення радянських військ до Афганістану (1979 р.) та виведення їх із цієї країни
(1989 р.). Пізніше літаки частини були утилізовані, а льотчики полку перевчи-
лися на нову на той час авіаційну техніку – літаки Ту-22М2, а пізніше Ту-22М3.
Корпус одного з Ту-16А був установлений на п’єдесталі поблизу навчальної
бази авіаполку в Полтаві. Простояв він там до 2005 р. Фрагменти кабіни та 2 ката-
пультні крісла з цього літака експонуються нині в Полтавському музеї авіації і кос-
монавтики. Коли в 2004 р. авіаполк розформували, корпус літака Ту-16А був зня-
тий з п’єдесталу й доставлений до охоронюваного майданчика, що його виділи-
256 ISSN 2078-0133
ли для виставки авіаційної та ракетно-космічної техніки. Тут цей літак (бортовий
номер 25 [1]) представлений у варіанті ракетоносія. Ракети для нього тепер зна-
йти дуже проблематично. Проте, одна з перших радянських авіаційних крилатих
ракет КСР-2 збереглася у військовій частині, її випадково було виявлено у 2001–
2002 роках. Її реставрували наскільки це було можливо – прикріпили крило, від-
ремонтували хвостове оперення, пофарбували – й підвісили на балковому тримачі
БТ-352. Таких ракет, як КСР-2 залишилися лише одиничні екземпляри.
Експонований у Полтаві Ту-16А потребує повного відновлення лакофар-
бового покриття. За порадою фахівців, що обслуговували літак за часу його
бойового чергування, було дещо змінено будову підкосу передньої стійки шасі.
Щоб убезпечити літак від складання цієї стійки, був установлений спеціальний
пристрій. Планується відновити механізми обертання (руху) гармат. До того ж,
враховуючи, що знятий з п’єдесталу Ту-16А був доправлений до нового місця
стоянки своїм ходом, певного догляду та чищення потребують його колеса.
На борту корпусу літака зберігся написаний чорною фарбою номер 8204014.
Однак, ще необхідно дослідити котрий це варіант із трьох можливих: номер
заводу-виготівника, номер серії або номер партії виготовлених літаків.
Під літаком на майданчику викладені авіаційні бомби – 36 штук по 250 кг
кожна, які могли бути розміщені у бомболюку літака. Тобто, можна наочно поба-
чити, яким чином літак був озброєний.
За нашими даними, літаки Ту-16 в різних модифікаціях збережені у Білій
Церкві, Прилуках, Миколаєві, Тернополі, а також у Російській Федерації: музеї
у Моніно під Москвою, в музеї Дальньої авіації на авіабазі Дягілево в м. Рязань
й у інших полках, які колись експлуатували цю машину.
Навчально-тренувальний літак Су-15УМ (бортовий № 56) прилетів
до Музею Дальньої авіації в Полтаві з військового аеродрому в Бельбеку
(Південно-Західний Крим). Су-15УМ був створений на базі винищувача-
перехоплювача Су-15, розробленого на початку 1960-х років. Призначення
Су-15УМ – навчання й тренування льотного складу зльоту та посадці, всім еле-
ментам польоту і деяким видам бойового застосування. На озброєння Су-15УМ
прийнятий у 1977 р. [23]. Після прибуття до Полтави Су-15УМ був повніс-
тю справним. Двигуни з нього не знімалися. Лише були розряджені катапуль-
тні крісла – з них зняли порохові прискорювачі. Ліхтар піднімається вгору.
Однак, враховуючи, що тиск у цій повітряній системі – 250 кг/см2 (до того ж
балон уже далеко не новий), з метою безпеки систему демонтовано. Проте, все
ж, за необхідності, використовуючи механічний упор, ліхтар відчинити й під-
няти можна. В планах на майбутнє щодо цього експонату – придбання ракет
до нього. Крім полтавського Музею Дальньої авіації літаки Су-15УМ є також
257Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
у музеї Протиповітряної оборони в м. Ржев та в Національному музеї авіації і
космонавтики на Ходинскому полі в м. Москва [18].
На музейній території демонструється чехословацький навчально-трену-
вальний літак Л-29 «Дельфін». Перший політ літак цього типу здійснив у квіт-
ні 1959 р. Через 2 роки Л-29 обрали основним навчально-тренувальним літа-
ком країн-учасниць Варшавського договору. Серійно Л-29 виготовлявся у 1963–
1974 роках. Побудовано близько 3500 літаків. «Дельфін» експортувався в понад
15 країн [24]. Деякі зняті з озброєння літаки Л-29 придбані приватними особами.
«Полтавський» Л-29 також приватний. Повністю працездатний. Але не літав уже
протягом двох років. Науковці музею планують замовити у Запоріжжі такий літак
для експозиції (транспортування його з-під Запоріжжя трейлером не вважається
занадто складним, враховуючи, що крила літака відстиковуються; справа здебіль-
шого за фінансуванням). Полтавські авіаспеціалісти планують відновити зовніш-
ній вигляд Л-29 таким, яким він був за часу експлуатації його в СРСР. В Україні
Л-29 має в своїй експозиції також Луганський авіаційно-технічний музей [15; 24].
Військово-транспортний літак Ан-26 був розроблений в «антоновсько-
му» КБ, будувався на Київському авіазаводі. Всього було виготовлено 1398 цих
літаків. Перший політ Ан-26 відбувся у травні 1969 р., експлуатація цієї моделі
літаків датується 1973–1986 роками. Ан-26, що експонується у Музеї Дальньої
авіації в Полтаві, поки що знаходиться в розпорядженні Міністерства оборони
України. Він – практично в робочому стані, вичерпався лише ресурс повітряних
гвинтів та допоміжної силової установки у правій гондолі двигуна. Необхідно
майже 16 тис. доларів США, аби дві бригади фахівців – із двигунів і з літаків (з
Києва та Запоріжжя) змогли зробити експертизу й оформити необхідну докумен-
тацію про придатність літака до льотної експлуатації. Проведення такої роботи
поки що «під питанням». Вже була спроба відправити цей літак до Чугуєва на
Харківщину для утилізації. Проте, обговорювалася й також вірогідність того, що
літак залишиться у Полтаві як експонат музею.
Експонатом музею, хоча він і не має відношення до Дальньої авіації,
є також Ан-2 – легкий транспортний літак, біплан із розчалковим крилом.
Розроблений Ан-2 в ОКБ О.К. Антонова. За 1949–1971 роки в СРСР побудо-
вано 17 тис. екземплярів таких літаків [3].
Фахівці-музейники постійно переймаються підтриманням у належному
стані коліс літаків-експонатів (підкачкою, чищенням тощо), усуненням підті-
кання гідросуміші чи інших рідин. Фарбування корпусів літаків, як вважають
авіаспеціалісти музею, має здійснюватися обов’язково зі збереженням написів,
позначок і емблем, що були нанесені на них, оскільки вони є відбитком історії
та долі кожної машини.
258 ISSN 2078-0133
На жаль, Музей Дальньої авіації в Полтаві не має можливості розмісти-
ти літаки під дахом, не має музейної будівлі для експонування своїх колекцій.
Адміністрація музею має намір клопотати про передачу під експозицію музею
будівлі колишнього штабу авіадивізії та деяких інших приміщень, що знахо-
дяться неподалік від майданчику, де виставлено авіаційну техніку. Проте, слід
ураховувати, що необхідно розробити такий проект музейної будівлі, щоб не
створити «сарайний» інтер’єр. Будівля музею має бути не лише красивою, але
й зручною для відвідувачів, відповідати сучасним вимогам до споруд такого
плану. Звісно, для підготовки такого приміщення необхідне відповідне фінан-
сування [13]. Свого часу відомий авіаконструктор А.М. Туполєв зазначав, що
літак, який добре літає, має бути красивим. Без сумніву, експонати авіацій-
ного музею викликають у авіаторів не менший емоційний відгук. Зрозуміло,
що авіаційні експонати не є такими привабливими для вкладання й збережен-
ня коштів, як, наприклад, витвори живопису. Але й вони, особливо остан-
нім часом, дуже цікавлять колекціонерів у різних країнах світу [13]. На нашу
думку, Музей Дальньої авіації в Полтаві вартий того, щоб відповідні міністер-
ства й відомства допомогли йому у вирішенні проблем. Хоча б стосовно пере-
дачі музейному закладу будівель, що вже декілька років пустують.
Музей Дальньої авіації в Полтаві планує поповнити у подальшому свою
колекцію навчально-тренувальним літаком Л-39, штурмовиком Су-25, багато-
цільовими винищувачами МіГ-23 і МіГ-29.
Для експонування до музею свого часу були передані зразки авіаційно-
го озброєння. З останніх надходжень, наприклад, – 9-тонна бомба, привезена з
Прилук, з арсеналу. Вона експонується на спеціально виготовленій підставці.
Є і найменша – вагою 100 кг. У музею є можливість у майбутньому оформити екс-
понування ряду авіабомб: починаючи з бомби вагою 75 кг – до 250-кілограмової.
На ділянці Музею Дальньої авіації є також декілька пам’ятників. Два з них
перенесені на музейний майданчик з території військової частини. Перший –
меморіальний комплекс на честь теоретика космонавтики Ю.В. Кондратюка –
був відкритий до 100-річчя від дня народження вченого (1997 р.). Він склада-
ється з оригінального спускового апарату серії «Космос», корпусу крилатої авіа-
ційної ракети КСР-5 (без хвостового оперення) та пам’ятної таблички. Коли цей
комплекс розташовувався поблизу колишнього штабу полку, в корпусу раке-
ти КСР-5 нижнє хвостове оперення було наявне – закріплене на бетонному
підп’ятнику. Проте, під час демонтажу його зруйнували.
Другий пам’ятник – на честь полтавських авіаторів, які загинули під час
останньої війни 1941–1945 років. Відкритий у 1995 р. Становить композицію
зі стилізованого стабілізатора літака, повітряного гвинта від літака Іл-14 та
меморіальної таблички.
259Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
Третій пам’ятник і комплекс біля нього на території музею відкрили 7 трав-
ня 2010 р. на честь бійців 169-ї авіаційної бази особливого призначення, які заги-
нули під час бомбардування аеродрому німцями в червні 1944 р. Комплекс скла-
дається зі стели з чорного граніту з викарбуваними на ньому прізвищами воїнів,
фрагментів десяти 250-килограмових авіабомб (ніби розкиданих навколо нього)
і стилізованої гармати (оригінальним є лише ствол гармати, решта складових –
муляж), а також декількох оригінальних батальйонних кулеметів (14,5 мм).
Отже, Музей Дальньої авіації був створений із метою увічнення одні-
єї зі сторінок авіаційної історії України, пов’язаної з діяльністю полтавського
авіаз’єднання, з авіацією далекої дії. Завдяки наполегливості полтавських нау-
ковців-музейників, ентузіазму військовослужбовців, допомозі відповідних влад-
них структур, окремих громадян і ветеранів-авіаторів у Полтаві вдалося зібра-
ти й зберегти колекцію літаків авіації дальньої дії, обладнання й озброєння.
Унікальні літаки, а також інші зразки авіаційної та ракетно-космічної техніки, на
наш погляд, можна визначити без перебільшення як важливі пам’ятки техніки.
Враховуючи певні особливості й суттєві відмінності авіаційної та ракетно-кос-
мічної техніки від інших музейних об’єктів, працівники музею особливу увагу
приділяють збереженню унікального фонду, підтриманню експонованої техніки
у належному стані, її частковій реставрації.
Джерела та література
1. Авиабаза Полтава [Електронний ресурс] // Википедия. Свободная энциклопедия [веб-сайт].
– Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Авиабаза_Полт. – Назва з екрану (03.06.2012).
2. Авиационным музеям быть! [Електронний ресурс] // Либресек [веб-сайт]. – Режим доступу:
http://lib.rus.ec/b/229435/read. – Назва з екрану (03.06.2012).
3. Ан-2 [Електронний ресурс] // Википедия. Свободная энциклопедия [веб-сайт]. – Режим досту-
пу: http://ru.wikipedia.org/wiki//Ан-2. – Назва з екрану (23.03.2012).
4. Архів Полтавського музею авіації і космонавтики, ф. м-2, спр. 10, арк. 135.
5. Архів Полтавського музею авіації та космонавтики, ф. 2.
6. Блонский Л.В. Авиация России / Л.В. Блонский. – М. : ООО «Дом Славянской книги», 2009. – 480 с.
7. Брусенський О. Буде створено музей дальньої авіації / О. Бруcенський // Полтавський вісник. –
2007. – № 17 (928). – 24 квітня. – С. 2.
8. Буцкий Е.З., Игнатьев Н.И. Забытые и незабытые / Е.З. Буцкий, Н.И. Игнатьев. – Х. : Майдан,
2009. – 468 с.
9. Верескул В.В. Особисте інтерв’ю. – Полтава, 17 липня 2011 р.
10. Державний архів Полтавської області, ф. Р-9051.
11. Дик Р., Паттерсон Д. Самолеты, которые изменили мир / Р. Дик, Д. Паттерсон / Пер. с англ. –
М. : ЗАО «БММ». – 208 с.
12. Діденко Н. У Полтаві таки буде музей літаків дальньої авіації? / Н. Діденко // Вечірня Полтава.
– 2007. – № 10 (732). – 8 березня. – С. 4.
13. Канаев В.И. Исчезающее наследие… (судьба авиационного музея) [Електронний ресурс] //
Avia.Ru [веб-сайт]. – 02.03.2007. – Режим доступу: http://www.avia.ru/aut/81. – Назва з екрану
(08.06.2012).
260 ISSN 2078-0133
14. Козлов, Лев Васильович [Електронний ресурс] // Википедия. Свободная энциклопедия [веб-сайт]. –
Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Козлов,_Лев_Васильевич. – Назва з екрану (21.05.2012).
15. Луганський авіаційний ремонтний завод [Електронний ресурс] // Концерн «Авіавоєнремонт»
[веб-сайт]. – Режим доступу: http://www.kavr.com.ua/uk/enterprise?id=9. – Назва з екрану
(26.03.2012).
16. Нахапетов В.Н. Как из гнезда орлиного…: Документальные рассказы об авиаторах /
В.Н. Нахапетов. – Х. : Майдан, 2007. – 280 с.
17. Национальному музею и национальной авиации быть! [Електронний ресурс] // Общероссийская
общественная организация «Клуб героев города Жуковского» [веб-сайт]. – Режим доступу:
http://www.testpilots.ru. – Назва з екрану (26.03.2012).
18. Су-15 [Електронний ресурс] // Википедия. Свободная энциклопедия [веб-сайт]. – Режим досту-
пу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Су-15.– Назва з екрану (26.05.2012).
19. Ту-134УБЛ Туполева [Електронний ресурс] // Avia Top [веб-сайт]. – Режим доступу: http://www.
testpilot.ru/russia/tupolev/134/ubl. – Назва з екрану (27.03.2012).
20. Ту-16 [Електронний ресурс] // Википедия. Свободная энциклопедия [веб-сайт]. – Режим досту-
пу: http://ru.wikipedia.org//wiki/Ту-16. – Назва з екрану (02.04.2012)..
21. Ту-22М [Електронний ресурс] // Википедия. Свободная энциклопедия [веб-сайт]. – Режим
доступу: http:// ru.wikipedia.org/wiki/Ту-22М. – Назва з екрану (30.05.2012).
22. Харук А., Кондрат’єв В., Хайрулін М. «Анатра»: літаки Одеського авіабудівного підприємства,
1910–1924 рр. / А. Харук, В. Кондрат’єв, М. Хайрулін. – К. : Темпора, 2008. – 80 с.
23. Як-17 [Електронний ресурс] // Википедия. Свободная энциклопедия [веб-сайт]. – Режим досту-
пу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Су-15u..html. – Назва з екрану ( 18.12.2010).
24. Aero L-29 Delfi n [Електронний ресурс] // Википедия. Свободная энциклопедия [веб-сайт]. –
Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Aero_L-29_Delfi n. – Назва з екрану (30.05.2012).
Пистоленко И.А. Музей Дальней авиации в Полтаве. Формирование коллекции,
состав и степень сохранности экспонируемой авиационной и ракетно-космической
техники
Статья посвящена истории формирования коллекции Музея Дальней авиации в Пол-
таве. Внимание акцентируется на составе и состоянии экспонируемой авиационной и ра-
кетно-космической техники.
Ключевые слова: культурное наследие, памятники техники, памятники авиации, об-
разцы самолетов, авиационные музеи.
Pistolenko I.A. Far Aviation Museum in Poltava. Formation of the collection, composi-
tion and degree of safety of the exhibiting air and rocket-cosmic technique
The article is devoted to history of formation of the collection of the Far Aviation Museum
in Poltava. Attention is accented on the system composition and condition of the exhibiting air
and rocket-cosmic technique.
Key words: cultural legacy, monuments of technique, monuments of aviation, standards of
airplanes, aviation museums.
Подано до друку: 12.04.2012 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-80754 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0133 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:18:17Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Пістоленко, І.О. 2015-04-24T16:45:59Z 2015-04-24T16:45:59Z 2012 Пам’ятки авіаційної техніки в Полтавському музеї дальньої авіації / І.О. Пістоленко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 250-260. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80754 629.73 (09):069.51(477.53) Статтю присвячено історії формування колекції Музею Дальньої авіації в Полтаві. Увага акцентується на складі й стані експонованої авіаційної та ракетно-космічної техніки. Статья посвящена истории формирования коллекции Музея Дальней авиации в Полтаве. Внимание акцентируется на составе и состоянии экспонируемой авиационной и ракетно-космической техники. The article is devoted to history of formation of the collection of the Far Aviation Museum in Poltava. Attention is accented on the system composition and condition of the exhibiting air and rocket-cosmic technique. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Пам’ятки науки і техніки Пам’ятки авіаційної техніки в Полтавському музеї дальньої авіації Музей Дальней авиации в Полтаве. Формирование коллекции, состав и степень сохранности экспонируемой авиационной и ракетно-космической техники Far Aviation Museum in Poltava. Formation of the collection, composition and degree of safety of the exhibiting air and rocket-cosmic technique Article published earlier |
| spellingShingle | Пам’ятки авіаційної техніки в Полтавському музеї дальньої авіації Пістоленко, І.О. Пам’ятки науки і техніки |
| title | Пам’ятки авіаційної техніки в Полтавському музеї дальньої авіації |
| title_alt | Музей Дальней авиации в Полтаве. Формирование коллекции, состав и степень сохранности экспонируемой авиационной и ракетно-космической техники Far Aviation Museum in Poltava. Formation of the collection, composition and degree of safety of the exhibiting air and rocket-cosmic technique |
| title_full | Пам’ятки авіаційної техніки в Полтавському музеї дальньої авіації |
| title_fullStr | Пам’ятки авіаційної техніки в Полтавському музеї дальньої авіації |
| title_full_unstemmed | Пам’ятки авіаційної техніки в Полтавському музеї дальньої авіації |
| title_short | Пам’ятки авіаційної техніки в Полтавському музеї дальньої авіації |
| title_sort | пам’ятки авіаційної техніки в полтавському музеї дальньої авіації |
| topic | Пам’ятки науки і техніки |
| topic_facet | Пам’ятки науки і техніки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80754 |
| work_keys_str_mv | AT pístolenkoío pamâtkiavíacíinoítehníkivpoltavsʹkomumuzeídalʹnʹoíavíacíí AT pístolenkoío muzeidalʹneiaviaciivpoltaveformirovaniekollekciisostavistepenʹsohrannostiéksponiruemoiaviacionnoiiraketnokosmičeskoitehniki AT pístolenkoío faraviationmuseuminpoltavaformationofthecollectioncompositionanddegreeofsafetyoftheexhibitingairandrocketcosmictechnique |