Високопічська домна – історична пам’ятка металургії Житомирського полісся
Досліджено основні етапи розвитку металургії на Житомирському Поліссі. Показано важливу роль у процесі становлення металургії України Високопічського чавуноплавильного заводу, залишки доменної печі якого є історичною пам’яткою, що збереглася до наших днів. Исследованы основные этапы развития метал...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80755 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Високопічська домна – історична пам’ятка металургії Житомирського полісся / Л.Ю. Нонік, Л.Р. Фоміненко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 261-266. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-80755 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Нонік, Л.Ю. Фоміненко, Л.Р. 2015-04-24T16:46:16Z 2015-04-24T16:46:16Z 2012 Високопічська домна – історична пам’ятка металургії Житомирського полісся / Л.Ю. Нонік, Л.Р. Фоміненко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 261-266. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80755 62(09) Досліджено основні етапи розвитку металургії на Житомирському Поліссі. Показано важливу роль у процесі становлення металургії України Високопічського чавуноплавильного заводу, залишки доменної печі якого є історичною пам’яткою, що збереглася до наших днів. Исследованы основные этапы развития металлургии на Житомирском Полесье. Показана важная роль в процессе становления металлургии Украины Високопечьского чугуноплавильного завода, остатки доменной печи которого являются исторической достопримечательностью, сохранившейся до наших дней. The basic stages of the development of metallurgy in Zhytomyr Polissya are investigated. An important role of Vysoka Pich iron-smelting plant in the making of metallurgy of Ukraine, the blast furnace remains of which are of historical value and were saved to our days is shown. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Пам’ятки науки і техніки Високопічська домна – історична пам’ятка металургії Житомирського полісся Високопечская домна – памятник металургии Житомирского Полесья Vysoka Pich blast furnace is a memorable sign of Zhytomyr Polissya Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Високопічська домна – історична пам’ятка металургії Житомирського полісся |
| spellingShingle |
Високопічська домна – історична пам’ятка металургії Житомирського полісся Нонік, Л.Ю. Фоміненко, Л.Р. Пам’ятки науки і техніки |
| title_short |
Високопічська домна – історична пам’ятка металургії Житомирського полісся |
| title_full |
Високопічська домна – історична пам’ятка металургії Житомирського полісся |
| title_fullStr |
Високопічська домна – історична пам’ятка металургії Житомирського полісся |
| title_full_unstemmed |
Високопічська домна – історична пам’ятка металургії Житомирського полісся |
| title_sort |
високопічська домна – історична пам’ятка металургії житомирського полісся |
| author |
Нонік, Л.Ю. Фоміненко, Л.Р. |
| author_facet |
Нонік, Л.Ю. Фоміненко, Л.Р. |
| topic |
Пам’ятки науки і техніки |
| topic_facet |
Пам’ятки науки і техніки |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Праці Центру пам’яткознавства |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| format |
Article |
| title_alt |
Високопечская домна – памятник металургии Житомирского Полесья Vysoka Pich blast furnace is a memorable sign of Zhytomyr Polissya |
| description |
Досліджено основні етапи розвитку металургії на Житомирському Поліссі. Показано
важливу роль у процесі становлення металургії України Високопічського чавуноплавильного
заводу, залишки доменної печі якого є історичною пам’яткою, що збереглася до наших днів.
Исследованы основные этапы развития металлургии на Житомирском Полесье. Показана важная роль в процессе становления металлургии Украины Високопечьского чугуноплавильного завода, остатки доменной печи которого являются исторической достопримечательностью, сохранившейся до наших дней.
The basic stages of the development of metallurgy in Zhytomyr Polissya are investigated.
An important role of Vysoka Pich iron-smelting plant in the making of metallurgy of Ukraine,
the blast furnace remains of which are of historical value and were saved to our days is shown.
|
| issn |
2078-0133 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80755 |
| citation_txt |
Високопічська домна – історична пам’ятка металургії Житомирського полісся / Л.Ю. Нонік, Л.Р. Фоміненко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 261-266. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT noníklû visokopíčsʹkadomnaístoričnapamâtkametalurgíížitomirsʹkogopolíssâ AT fomínenkolr visokopíčsʹkadomnaístoričnapamâtkametalurgíížitomirsʹkogopolíssâ AT noníklû visokopečskaâdomnapamâtnikmetalurgiižitomirskogopolesʹâ AT fomínenkolr visokopečskaâdomnapamâtnikmetalurgiižitomirskogopolesʹâ AT noníklû vysokapichblastfurnaceisamemorablesignofzhytomyrpolissya AT fomínenkolr vysokapichblastfurnaceisamemorablesignofzhytomyrpolissya |
| first_indexed |
2025-11-26T20:09:56Z |
| last_indexed |
2025-11-26T20:09:56Z |
| _version_ |
1850772680543830016 |
| fulltext |
261Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
УДК 62(09)
Л.Ю. НОНІК, Л.Р. ФОМІНЕНКО
Високопічська домна – пам’ятка металургії
Житомирського Полісся
Досліджено основні етапи розвитку металургії на Житомирському Поліссі. Показано
важливу роль у процесі становлення металургії України Високопічського чавуноплавильного
заводу, залишки доменної печі якого є історичною пам’яткою, що збереглася до наших днів.
Ключові слова: металургія, залізо, болотна руда, домна, доменна піч, завод, пам’ятний знак
Загальновідомо, що вже у період Київської Русі виробництво заліза було
поширене на значній території України. Виробництво заліза тоді зосереджу-
валося, в основному, в сільських поселеннях. Головний район виплавки залі-
за Х–ХІІ ст. – це територія сучасної Житомирщини, де у багатьох місцях зна-
йдені залишки залізоплавильного виробництва того часу [1]. Вироблялося залі-
зо з місцевих болотних руд у басейнах річок Гнилоп’ять, Гуйва, Кам’янка,
Тетерів, Тня, Уборть й інших, – про це свідчать дослідження давньорусь-
ких городищ ХІІІ ст., зокрема, городища біля с. Райки в долині р. Гнилоп’ять
поблизу Бердичева. Академіком Б.О. Рибаковим було визначено, що залізо тут
«варилося» у плавильних горнах сиродутним способом при температурі 700–
800 С. Внаслідок досить низької температури, яку стародавнім металургам
було важко підвищити, вагома частка заліза часто залишалася в руді, утворюю-
чи багато шлаку («жужеля», «жужла») [2]. У ХІV–ХV ст. в рудній справі україн-
ського Правобережного Полісся почалося застосування колеса водяного млина.
Це зумовило збільшення сиродутних печей і механізацію низки виробничих
процесів, унаслідок чого підвищилася якість отримуваного заліза. Сприятливі
умови – значні поклади болотних залізних руд, великі ліси, численні річки ство-
рили базу для розвитку залізоробного промислу на Поліссі. Найбільшим райо-
ном його зосередження стала територія навколо Житомира, де залізоробні під-
приємства створювали цілий каскад (Висока Піч, Дениші, Житомир, Троянів
й інші) [3]. Вони групувалися по річках Ірша, Тетерів та їхніх притоках, по
р. Тні – притоці р. Случ, по верхів’ях р. Уж й інших. У ХVІ–ХVІІ ст. виникли
рудні Висока Піч і Годиха, Андріївська, Бистрицька, Денишівська, Малинська,
Підлубецька, Троянівська й інші рудні. У другій половині ХVІІ ст. їхня кількість
значно зросла. Цьому сприяло зростання військової могутності Російської дер-
жави, на забезпечення якої працювала, у т. ч. й українська економіка. На поча-
ток ХVІІІ ст. на Житомирському Поліссі налічувалося близько 200 рудень,
кожна з яких у середньому давала на рік 30–40 т заліза.
Протягом XIV–XVIII ст. у Європі виникає й отримує розвиток домен-
не виробництво, що передбачало спочатку виплавку чавуну, а вже потім пере-
262 ISSN 2078-0133
робку його на залізо [4]. Доменні мануфактури (заводи), порівняно з рудня-
ми, були новим, вищим етапом у розвитку чорної металургії. Такі підприєм-
ства значно переважали за об’ємом виробництва металу, кількістю робітників,
мали більш удосконалену організацію праці, кращу технічну оснащеність [5].
Найперша домна в Україні була збудована у 1773 р. в Чуднівському маєт-
ку кн. К. Понінського. ЇЇ було розміщено на території колишньої Висопічській
рудні (заводу) на березі р. Тетерів. Незабаром тут уже працювало 2 домни.
Населений пункт, що виник біля заводу, назвали Високою Піччю (зараз село
в Житомирському районі Житомирської обл.). Будували поселення запроше-
ні кн. К. Понінським сілезькі робітники, частково – поліські та російські май-
стри. Завод переробляв руду, яку отримував із ближніх рудень, що розміщува-
лися навколо сіл Буки, Глибочок, Заможне, Старошийка й інших (уміст заліза
в цих рудах становив 25–40 %) (рис. 1).
Після банкрутства кн. Понінського і Чуднівський маєток, і чавуноливар-
ний завод дісталися крупному магнату-промисловцю П. Потоцькому, який
Рис. 1. Залізорудні промисли XVI–XVIII ст.ст. на території нинішнього Житомирського району
Житомирської області: (родовища залізної руди) – 1) Буківське, 2) Ульянівське, 3) Заможнянське,
4) Глибочанське, 5) урочище «Рудокопи», 6) урочище «Нові Доли»; (доменні заводи) – 1)
Денишівський, 2) Високопічський; (рудні) – 1) Старошиєцька, 2) П’ятецька, 3) Городищенська, 4)
Троянівська, 5) Корчацька (відтворено за [6])
263Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
був тісно пов’язаний із чорноморською «Компанією Східної Торгівлі». Потім
завод перейшов до варшавського банкіра Ф. Кабріта, за яким він числився до
1790 р. Коли збанкрутував Ф. Кабріт, завод перейшов під керівництво поль-
ської адміністрації.
У 1797 р. продукція заводу складала 180 т чавуну і заліза [6]. На початку
XIX ст. завод (рис. 2) опинився в руках одного з найбільш крупних магнатів
Волині – графа Іллінського, який відновив роботу заводу в 1830 р.
За описом Бунге [7], підприємство у 1850 р. складалося з невеликої
домни та вагранки для виплавки чавуну (рис. 3). Завод працював за допомо-
гою водяного двигуна, що
обмежувало виробничий
період домни 5–6 місяця-
ми (восени та навесні). На
заводі працювало 56 робіт-
ників, з них 50 осіб були
«вільними людьми», які
оселилися на поміщицькій
землі, решта – кріпаки.
Завод виготовляв
деталі до млинів, молота-
рок, обладнання для вино-
курних і цукрових заво-
дів, а також різні побутові речі з чавуну. В 1840 р. продукція заводу оцінюва-
лася у 9 тис. руб. У наступному десятилітті кількість продукції зменшується.
На початку 1860 р. зростає до максимуму (32 т), а в 1865 р. знову знижується
– до 10 т. На цей час працювало тут лише 16 робітників. Урятував від закриття
Рис. 2. Чавуноплавильний корпус колишнього Високопічського
доменного заводу, фотографія 1936 р. (відтворено за [5])
Рис. 3. Будова доменної печі (кінець XVIII ст.): 1) шахта, 2) льотка, 3) фурма, 4) повітродувні
міхи, 5) водяне колесо (відтворено за [6])
264 ISSN 2078-0133
завод підйом промисловості у 1870 р., хоча в цьому році продуктивність заво-
ду ще була малою (табл. 1).
Таблиця 1
Продуктивність Високопічського заводу (1870-ті роки)
(за даними Музею природи Житомирського
обласного краєзнавчого музею [9])
Роки Продукція, т Роки Продукція, т
1871 100 1875 66
1872 93 1876 57
1873 69 1877 49
1874 25 – –
Перелом у житті старого заводу відбувся в 1878 р., коли «Товариство
Денишівських заводів» взяло в оренду Високопічський завод для забезпечен-
ня чавуном більш потужного Денишівського. Завод у Високій Печі був пере-
будований і розширений. У 1879 р. стає до ладу нова домна, помітно зростає
випуск продукції (табл. 2).
Таблиця 2
Продуктивність Високопічського заводу (1880-ті роки)
(за даними Музею природи Житомирського
обласного краєзнавчого музею [9])
Роки Продукція, т Кількість робітників
1879 385 24
1885 1433 90
1891 1192 80
Але підприємство все ж проіснувало недовго. Його долю вирішило
виснаження покладів місцевої руди. В 1891 р. завод припинив роботу.
Удячні земляки свого часу поставили на місці (орієнтовно – з правого боку
мосту через р. Тетерів на автомобільній трасі Хмельницький–Житомир, за 250 м
нижче відгалуження шляху на м. Баранівку), де була перша українська доменна
піч, пам’ятний знак (рис. 4). На сьогодні достеменно не відомо з чиєї ініціати-
ви, на які кошти і коли саме його було відкрито, а також, чи взагалі цей знак був
єдиним. За спогадами мешканців с. Висока Піч (зокрема, колишнього директора
місцевої середньої школи Г.А. Олійника), з незрозумілих причин у 1960-ті роки
пам’ятку було демонтовано й відправлено на металобрухт. Одна з імовірних вер-
сій ліквідації пам’ятного знака, яку найчастіше можна почути у селі – він зава-
жав розширенню автотраси та будівництву нового мосту через р. Тетерів.
265Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
Гарним свідченням того, що у Високій Печі був металургійний завод, є екс-
позиція музею історії села у місцевій загальноосвітній школі № 2 І–ІІІ ступенів,
де провідне місце займають експонати технічного спрямування. Музей має макет
доменної печі, на стендах
показано процес тодішньо-
го металургійного виробни-
цтва. За експонатами музею
можна прослідкувати істо-
рію розвитку процесу виго-
товлення заліза. Також тут
представлено багато техніч-
них зразків, що мають від-
ношення до сільськогоспо-
дарської галузі села, зібра-
но побутові технічні виро-
би різних часів, знайдені на
території села.
Загалом, на Житомир-
щині існує понад 80 насе-
лених пунктів, що мали
свого часу відношення до
виробництва чавуну та
заліза. Серед них домінує
с. Висока Піч. Бажано було
б надати місцю, де розта-
шовувалася перша укра-
їнська домна (деякі решт-
ки її збереглися), стату-
су пам’ятки історії науки
і техніки й відновити меморіальний знак, що так незрозуміло зник зі свого
місця. Але не можна забувати й про такі населені пункти, як с. Ємільчине, с.
Кропивня Новоград-Волинського району, с. Дениші Житомирського району й
інші, де існували досить потужне, як для свого часу, плавильне виробництво
(наприклад, завод у Кропивні на початку ХVІІІ ст. виготовляв ядра для росій-
ської армії) [8]. Було б правильним після проведення досліджень надати й цим
залишкам залізорудного виробництва статусу пам’яток.
Рис. 4. Пам’ятний знак на місці, де розташовувалась перша
доменна піч України (фотографія з експозиції Музею історії
села Висока Піч). Напис на табличці: «На цьому місці в 1773
р. була заснована і працювала перша доменна піч на Україні.
Від цього пішла назва села Висока Піч»
266 ISSN 2078-0133
Джерела та література:
1. Анісімов Ю.О. Нариси історії використання та вивчення родовищ залізних руд на Україні до
1861 р. // Нариси з історії природознавства і техніки. – 1970. – Вип. 11. – С. 83–97.
2. Рыбаков Б.А. Ремесло древней Руси. – М. : Изд-во АН СССР, 1948. – 792 с. – С. 127.
3. Анісімов Ю.О. Вказана праця; Krzywicki J. Żytomierz // Słownik Geоgrafi czny Krolestwa
Polskiego i innych krajow słowiańskich. – Warszawa : Wieku, 1895. – T. ХІV. – S. 901–913.
4. Доменное производство [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bse.sci-lib.com/
article031710html. – Назва з экрана (06.12.2011).
5. Развитие металлургии в Украинской ССР / З.И. Некрасов, Ю.А. Анисимов, В.В. Врублевский
и др. – К. : Наук. думка, 1980. – 959 с. – С. 38.
6. Гнип П. І. Розвиток металургії на Україні в XVII і XVIII ст. // Нариси з історії техніки. – 1956.
– Вип. 3. – С. 75–94.
7. Бунге Н. Исследования о железной промышленности в губерниях Киевского учебного округа:
О добывании руды и выплавке из нее чугуна и железа . – К., 1856. – 93 с.
8. Анісімов Ю.О. Вказана праця; Ваховський В. Поділ Звягельського ключа у ХVІІІ–XІХ сто-
літтях [Електронний ресурс] / В. Ваховський. – Режим доступу: http://www.zvyagel.com.
ua/2008_21/21_history.html. – Назва з екрана (14.12.2011).
Ноник Л.Ю., Фоминенко Л.П. Високопечская домна – памятник металургии Жи-
томирского Полесья
Исследованы основные этапы развития металлургии на Житомирском Полесье. По-
казана важная роль в процессе становления металлургии Украины Високопечьского чу-
гуноплавильного завода, остатки доменной печи которого являются исторической досто-
примечательностью, сохранившейся до наших дней.
Ключовые слова: металлургия, железо, болотная руда, домна, доменная печь, завод,
памятный знак.
Nonik L.U., Fominenko L.P. Vysoka Pich blast furnace is a memorable sign of Zhyto-
myr Polissya
The basic stages of the development of metallurgy in Zhytomyr Polissya are investigated.
An important role of Vysoka Pich iron-smelting plant in the making of metallurgy of Ukraine,
the blast furnace remains of which are of historical value and were saved to our days is shown.
Key words: metallurgy, iron, bog ore, blast furnace, plant, memorable sign.
Подано до друку: 06.03.2012 р.
|