Невелика розповідь про велику справу
Рецензія на книгу: Акимченков В.В. «Академия в миниатю- ре»: Севастопольский музей краеведения (1923–1939) / В.В. Акимченков ; под ред. проф. А.А. Непомнящего / Таврич. нац. ун–т им. В.И. Вернадського ; Центр памятниковедения НАН Украины и Укр. общ. охр. памят. истор. и культ. ; Крым. респ. учр...
Saved in:
| Published in: | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80760 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Невелика розповідь про велику справу / О.В. Севастьянов // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 302-305. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-80760 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Севастьянов, О.В. 2015-04-24T16:47:36Z 2015-04-24T16:47:36Z 2012 Невелика розповідь про велику справу / О.В. Севастьянов // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 302-305. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80760 Рецензія на книгу: Акимченков В.В. «Академия в миниатю- ре»: Севастопольский музей краеведения (1923–1939) / В.В. Акимченков ; под ред. проф. А.А. Непомнящего / Таврич. нац. ун–т им. В.И. Вернадського ; Центр памятниковедения НАН Украины и Укр. общ. охр. памят. истор. и культ. ; Крым. респ. учр. «Научно- исследовательский центр памятникоохранеительных исследований Автономной Республики Крым». – К. ; Симферополь : Антиква, 2012. – 120 с. – (Биобиблиография крымоведения ; Вып. 17. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Рецензії, дискусійні проблеми, гіпотези, повідомлення Невелика розповідь про велику справу Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Невелика розповідь про велику справу |
| spellingShingle |
Невелика розповідь про велику справу Севастьянов, О.В. Рецензії, дискусійні проблеми, гіпотези, повідомлення |
| title_short |
Невелика розповідь про велику справу |
| title_full |
Невелика розповідь про велику справу |
| title_fullStr |
Невелика розповідь про велику справу |
| title_full_unstemmed |
Невелика розповідь про велику справу |
| title_sort |
невелика розповідь про велику справу |
| author |
Севастьянов, О.В. |
| author_facet |
Севастьянов, О.В. |
| topic |
Рецензії, дискусійні проблеми, гіпотези, повідомлення |
| topic_facet |
Рецензії, дискусійні проблеми, гіпотези, повідомлення |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Праці Центру пам’яткознавства |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| format |
Article |
| description |
Рецензія на книгу: Акимченков В.В. «Академия в миниатю-
ре»: Севастопольский музей краеведения (1923–1939)
/ В.В. Акимченков ; под ред. проф. А.А. Непомнящего
/ Таврич. нац. ун–т им. В.И. Вернадського ; Центр
памятниковедения НАН Украины и Укр. общ. охр.
памят. истор. и культ. ; Крым. респ. учр. «Научно-
исследовательский центр памятникоохранеительных
исследований Автономной Республики Крым».
– К. ; Симферополь : Антиква, 2012. – 120 с. –
(Биобиблиография крымоведения ; Вып. 17.
|
| issn |
2078-0133 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80760 |
| citation_txt |
Невелика розповідь про велику справу / О.В. Севастьянов // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 302-305. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT sevastʹânovov nevelikarozpovídʹprovelikuspravu |
| first_indexed |
2025-11-26T20:10:02Z |
| last_indexed |
2025-11-26T20:10:02Z |
| _version_ |
1850772683866767360 |
| fulltext |
302 ISSN 2078-0133
О.В. СЕВАСТЬЯНОВ
Невелика розповідь про велику справу
(Рец. на кн.: Акимченков В.В. «Академия в миниатю-
ре»: Севастопольский музей краеведения (1923–1939)
/ В.В. Акимченков ; под ред. проф. А.А. Непомнящего
/ Таврич. нац. ун–т им. В.И. Вернадського ; Центр
памятниковедения НАН Украины и Укр. общ. охр.
памят. истор. и культ. ; Крым. респ. учр. «Научно-
исследовательский центр памятникоохранеительных
исследований Автономной Республики Крым».
– К. ; Симферополь : Антиква, 2012. – 120 с. –
(Биобиблиография крымоведения ; Вып. 17)
Масштабна книжкова серія «Біобібліографія кримознавства», започатко-
вана професором А.А. Непомнящим, уже навіть не може бути названа новим
явищем в історіографії – настільки впевнено праці молодих вчених і титульного
редактора серії зайняли своє належне місце в регіонознавчих відділах бібліотек
й у свідомості тих, хто цікавиться історією, етнографією чи культурою Криму.
Втім, розвиток наукової школи проф. А.А. Непомнящого саме зараз демонструє
нове якісне перетворення. Справа в тому, що рецензована книга – навіть не під-
сумкова праця аспіранта. Ії автор – тільки-но закінчив п’ятий курс історичного
факультету Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, а
його подальший шлях у науці ще тільки буде накреслений. Але чим більше нео-
чікуваною є подія, тим цікавіше її аналізувати.
Констатуємо відразу: автор і його науковий редактор (у цьому випадку
роль керівника проекту все ж куди більш помітна) пішли класичним шляхом –
монографія (а за всіма ознаками – це саме монографія) є першою узагальнюю-
чою працею з проблеми, що винесена на обкладинку. Піддаючись особистим
дослідницьким схильностям, з приємністю відзначимо, що книга має актуаль-
ний у сучасній історіографії стиль інституціонального дослідження. Тобто –
автор ретельно малює картину існування та діяльності предмету дослідження
із середини, а поруч – відтворює навколишню дійсність, умови й обставини, в
яких існувала така дивна, на першій погляд, для початкових радянських деся-
тиріч установа, як Севастопольський музей краєзнавства.
Автору вдалося через розповідь – докладну, детальну та дещо прискіпливу
– про один музей, змалювати не тільки загальнокримську, але й загальнорадян-
поза ідеологічним впливом. По суті, книга розвінчує міф про Україну як окра-
їну чого-небудь, вона показує її як невід’ємну частину європейської історії.
Подано до друку: 26.02.2012 р.
303Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
ську панораму розвитку краєзнавства. Те, що
цей процес був контраверсійним, а рішення
інколи носили несподіваний, навіть абсурд-
ний, характер, вже не є таємницею. Але саме
завдяки втіленню нових форм регіонознав-
чої роботи в 20-х роках ХХ ст. у вигляді кон-
центрації відповідних матеріалів у музей-
них фондах і спеціальних підрозділах гро-
мадських наукових установ кримознавчі сту-
дії стали постійними та дійсно ґрунтовними.
Ініціатива севастопольських краєзнавців
щодо заснування профільного музею вбирала
в себе одразу декілька напрямів: насамперед
дослідницький; по-друге, культурно-масовий;
по-третє, педагогічний, який мабуть був най-
головнішим. Ідея про залучення до краєзнав-
чої роботи молодих ентузіастів відповідала як
атмосфері епохи, так і була абсолютно новатор-
ською – адже піонерська організація ще була зовсім початковою, а методи виховної
роботи серед юнацтва тільки формувалися. Тому орієнтир засновників музею до
шкільного краєзнавства можна вважати практичним «ноу-хау» свого часу.
В.В. Акімченков, безумовно, зміг опрацювати значний корпус дже-
рел. Це й архівні документи (зі сховищ Севастополя, Сімферополя, Санкт-
Петербурга), й відкриті, але до останнього часу призабуті цікаві й змістовні
матеріали. Розповідь у книзі будується на якісному і талановитому синтезі цих
двох груп джерел. Кожен, хто навіть поверхово пройдеться сторінками твору,
побачить, що робота з джерелом для автора – це насамперед відповідальність.
Відповідальним є для нього й розкриття теми в історіографії попередниками.
Хай звучать критичні нотки у словах дослідника щодо праць старших колег
або сучасників – якщо братися вже за якусь справу, то робити її треба сумлін-
но. А нагадати про це колегам – чим не привід?
Отже, що дізнаємося ми з книги? Історія Севастопольського музею краєз-
навства та його засновників, до цього часу була terra incognita. В.В. Акімченкову
належить право відкриття архівного фонду установи та перших узагальнень
щодо цих матеріалів у численних публікаціях. Наполегливі студії з джерела-
ми дали можливість сформулювати чітку періодизацію існування та діяльності
музею, що надало можливість побудувати текст монографії саме за хорологіч-
ним принципом. Читач може слідкувати за подіями всередині та навколо музею
майже щоденно. І дізнатися, що Севастопольський музей краєзнавства справді
гуртував навколо себе усіх охочих до пізнання рідного краю, брав на себе смі-
ливість допомагати дослідникам у серйозних експедиціях й організовував свої.
304 ISSN 2078-0133
Звичайно ж, приділена увага й популяризаторським акціям. Про те, що музей
став для міста своєрідним культурним та просвітницьким явищем, свідчать нео-
дноразові публікації про його заходи у місцевій пресі – адже увага саме «колек-
тивних організаторів і пропагандистів» в ті роки – свідчення справжнього
визнання. Більше того, ознайомившись з текстом нарисів дізнаєшся, що саме з
«колиски» музею до великої науки прийшли такі видатні дослідники радянської
доби, як О.Н. Бернштам, Б.В. та Є.В. Веймарни, С.Ф. Стржелецький. Також
довідуємося, що увагу до вивчення «печерних міст» гірського Криму не один
сезон забезпечували саме силами музею. Враховуючи непередбачуваність коли-
вання «генеральної лінії» в СРСР, таку відданість справі можна вважати безпе-
речною громадянською та науковою мужністю.
Найбільший за обсягом (й самий цінний, на наш погляд, у книзі) розділ
присвячений саме тим, хто або створював музей, або починав при ньому свій
творчій і науковий шлях. Автор обрав декілька постатей, передусім – братів
Павла та Володимира Петровичів Бабенчикових, без наполегливості та наснаги
яких музей та його різноманітна дослідницька й педагогічна діяльність не від-
булися би взагалі. Скажемо й про те, що рецензована праця В.В. Акімченкова,
мабуть є першою дійсно ґрунтовною роботою про лідерів краєзнавчого руху
цілого регіону, імена яких були або під забороною, або забуті у сьогоденні з
кон’юнктурних причин. Постаті братів-краєзнавців, які через все своє життя
пронесли ідеали служіння справжній науці та вихованню нових генерацій
дослідників, нарешті знаходять своє належне визнання, а їх праці – будемо спо-
діватись – гідного дослідника.
Вирішив автор й «пригостити» читача новими, невідомим до цього часу
сюжетами й знахідками. Саме так слід відноситись до нарису про кримознавчу
діяльність в 20-х – на початку 30-х років ХХ ст. майбутнього професора-сходо-
знавця Олександра Натановича Бернштама. І хоча майбутній визначний учений
був змушений припинити свої польові дослідження в Криму за станом здоров’я,
саме кримський досвід став необхідним практичним базисом у його подальших
масштабних наукових теоретичних студіях. Завдяки праці В.В. Акімченкова
пролито світло й на життя Валерія Миколайовича Махаєва – геолога, котрий
зробив помітний внесок у вивчення кримських ландшафтів і корисних копалин.
Його доля якого склалася трагічно: рятуючись від репресій, у 1937 р. він пере-
їхав на роботу до Сибіру, де й загинув у 1941 р. від рук бандита. Відновлення
біографії дослідника – безперечна моральна данина сучасників своїм попере-
дникам, те, без чого неможливий справжній зв’язок науковців різних генерацій.
Говорячи про монографію В.В. Акімченкова, неможливо оминути її чарів-
не (саме так!) оздоблення, витримане в дусі й стилістиці епохи перших радян-
ських десятиріч, багату іконографію та вдале ілюстрування тексту (в невелич-
кій за обсягом книзі можна нарахувати добру сотню якісних світлин портре-
тів учених, документів тощо). Ці візуальні засоби роблять текст живим, а колек-
305Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
тив Севастопольського музею краєзнавства знову «працює» – хоча б дивлячись
на читача й усміхаючись новій знахідці при розкопках або вдалому походу куди-
небудь у гори. Тут уже йдеться не стільки про зв’язок поколінь дослідників – тут
уже можна просто констатувати: історія є живою допоки нащадки цікавляться
нею, допоки вони відчувають свою відповідальність за збереження набутого до
них. І книга В.В. Акімченкова в цьому сенсі – справді цінне та своєчасне видання.
Завершуючи приємну місію презентації нового видання, висловимо подя-
ку засновнику серії «Біобібліографія кримознавства» проф. А.А. Непомнящому,
який невтомно дарує спільноті істориків нові, якісні й цікаві досліджен-
ня, а також виховує дійсно талановитих і яскравих молодих вчених. В.В.
Акімченкову ж побажаємо знайти свій неповторний шлях у науці, адже те, що
він спроможний робити своє діло якісно вже доведено.
Подано до друку: 18.05.2012 р.
Т.В. КОТОВИЧ
Новый справочник по археологическому
музейному делу
Рец. на кн.: Археологічне музейництво.
Енциклопедичний довідник (авт.-уклад. Д.В. Кепін) /
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. –
К., 2010. – 268 с.
На современном этапе развития музеологии в разных странах мира зна-
чительное внимание уделяется развитию теории этой науки и применению ее в
практической деятельности музеев.
В этом отношении издание, подготовленное музеологом, кандидатом
исторических наук Д.В. Кепиным, раскрывающее проблемы сохранения и экс-
понирования недвижимых памятников первобытной культуры (аполитейных
обществ) является своевременным и актуальным.
Словарь структурирован по трем тематическим разделам и завершается
обширной библиографией по данной теме.
В разделе 1 «Теория, история и практика памятникоохранной и музейной
деятельности в контексте сохранения памятников первобытной археологии»
автор приводит 126 дефиниций, а также 3 очерка, характеризующих историю
музейного дела как в Украине, так и в других странах Европы. В этой связи отме-
чу, что в историческом очерке, освещающем музейное дело в зарубежных стра-
нах Европы (с. 38–58). Д.В. Кепин мало уделил внимания возникновению и раз-
витию археологических собраний по истории первобытного общества на террито-
рии современной Беларуси. Возможно, это связано с тем, что в силу объективных
|