III Міжнародна науково-практична конференція «Історико-культурна спадщина Причорномор’я: вивчення та використання в освіті та туризмі» (28–30 квітня 2011 р., м. Ялта)
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80762 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | III Міжнародна науково-практична конференція «Історико-культурна спадщина Причорномор’я: вивчення та використання в освіті та туризмі» (28–30 квітня 2011 р., м. Ялта) / Н.Г. Новиченкова // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 307-311. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859880817617010688 |
|---|---|
| author | Новиченкова, Н.Г. |
| author_facet | Новиченкова, Н.Г. |
| citation_txt | III Міжнародна науково-практична конференція «Історико-культурна спадщина Причорномор’я: вивчення та використання в освіті та туризмі» (28–30 квітня 2011 р., м. Ялта) / Н.Г. Новиченкова // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 307-311. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці Центру пам’яткознавства |
| first_indexed | 2025-12-07T15:51:59Z |
| format | Article |
| fulltext |
307Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
странстве, раскрывающее историю и современные подходы к музеефикации
памятников каменного века и эпох энеолита-бронзы. Книга с успехом может
быть использована в педагогической практике вузов, где готовят специалистов
по музеологии и охране культурного наследия, а также при организации «архе-
опарков» и музеев по истории первобытного общества.
Подано до друку: 08.02.2012 р.
Н.Г. НОВИЧЕНКОВА
III Мiжнародна науково-практична конференцiя
«Історико-культурна спадщина Причорномор’я:
вивчення та використання в освіті та туризмі»
(28–30 квітня 2011 р., м. Ялта)
Кримським гуманітарним університетом (м. Ялта) спільно з Ялтинським
історико-літературним музеєм регулярно проводяться науково-практичні
конференції історико-краєзнавчого спрямування, в яких чільне місце посідає
археологічна проблематика. За матеріалами цих конференцій – «Християнство
на Південному узбережжі Криму» (2000 р.), «Пам’ятки Південного узбереж-
жя Криму: вчора, сьогодні, завтра» (2002 р.), «Пам’ятки Криму: історичне
минуле і сучасність» (2004 р.) – надруковано 3 збірники наукових праць.
Усі згадані наукові форуми, присвячені проблемам вивчення, використан-
ня й охорони вітчизняної історико-культурної спадщини з регіональних спочат-
ку перетворилися на всеукраїнські, згодом набули й міжнародного характеру.
На конференції 2004 р. у зв’язку з тим, що учасниками розробляються наукові про-
блеми, які стосуються не тільки територію Кримського півострова, але й суміж-
них регіонів, було прийнято рішення розширити географічні межі конферен-
ції й надати їй постійну назву – «Історико-культурна спадщина Причорномор’я:
вивчення та використання в освіті та туризмі». Так остаточно визначилися нагаль-
ні напрями і тематика досліджень, що репрезентуються в доповідях та повідо-
мленнях й об’єднують усіх учасників Ялтинської конференції:
1) вивчення пам’яток археології, історії та культури;
2) використання історико-культурної спадщини Причорномор’я у розви-
тку гуманітарної освіти;
На пленарному засіданні 28 квітня виступили: проректор з наукової робо-
ти Кримського гуманітарного університету, к.п.н., доцент О.Ю. Пономарьова,
яка ознайомила учасників конференції з історією, напрямами та результатами
наукових досліджень університету; д.і.н., проф. Таврійського національного
університету ім. В.І. Вернадського А.А. Непомнящий, який поділився досвідом
роботи спецради із захисту дисертацій за спеціальністю «Пам’ятникознавство.
308 ISSN 2078-0133
Музеєзнавство», що діє при Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК,
та професори Російського державного гуманітарного університету (м. Москва)
д.і.н. М.А. Давидов і д.і.н. С.О. Фокін, які зробили цікаву співдоповідь стосовно
становлення та еволюції світоглядних переконань М.С. Воронцова.
Подальші виступи на пленарному засіданні були присвячені проблемам
збереження пам’яток історії та культури, їх обліку, використання в гуманітарній
освіті, у розвитку археологічного й історико-краєзнавчого туризму – зокрема,
доповіді: д.і.н. Н.О. Гаврилюк і к.тех.н. Н.П. Тимченка (м. Київ) щодо музеєфіка-
ції археологічної пам’ятки як фінальної фази її дослідження (на прикладі курга-
нів і Салачицьких старожитностей Бахчисарая); к.і.н. О.О. Попової (м. Москва)
про відоме городище Чайка на околиці Євпаторії як туристичний об’єкт; к.п.н.
В.І. Агаркова (м. Саки) про створення нових туристичних об’єктів (на прикла-
ді городища Кара-Тобе у Північно-Західному Криму) методами експеримен-
тальної археології. Актуальні питання відсутності суворого та докладного облі-
ку археологічних пам’яток у кожному з регіонів й у цілому в країні знайшли
відображення у доповіді к.і.н. Г.М. Тощева «Археологічна спадщина України».
З однією з цікавих, але маловідомих сторін історії вітчизняної археоло-
гії ознайомив учасників конференції у своїй доповіді «Одеській археологіч-
ний з’їзд (у сприйнятті суспільства та влади)» к.і.н. О.С. Смирнов (м. Москва).
Проблемам грецької колонізації Північного Причорномор’я присвятив свою
доповідь «Архаїчна хора Ольвії як еталонна пам’ятка Великої грецької колоніза-
ції» к.і.н. С.Б. Буйських (м. Київ). Він наголосив на тому, що хора Ольвійського
поліса як визначна пам’ятка колонізаційної епохи оцінена ще не достатньо, хоча
її потенційні науково-пізнавальні можливості, на думку доповідача, величезні.
Дуже цікавими були ще дві доповіді з археологічної тематики, заслуха-
ні на пленарному засіданні: к.і.н. С.О. Коваленко (м. Москва) репрезентував
науковий аналіз низки досі не введених до наукового обігу монет Пантікапея,
к.і.н. С.Г. Бочаров (м. Сімферополь) розповів про перші археологічні дослі-
дження на території середньовічного селища Джаліта (Яліта) в Ялті в 2010 р.
Пам’яткам архітектури минулого були присвячені на пленарному засі-
данні доповіді д.і.н., професора Л.Ф. Циганенка (м. Ізмаїл) про перлини куль-
тового будівництва Ізмаїльщини, к.і.н. А.В. Дізанової (м. Ізмаїл) про фор-
теці Північно-Західного Причорномор’я (Кілійська, Білгород-Дністровська,
Ізмаїльська) як пам’ятки історико-культурної спадщини та В.Е. Виноградова
(м. Ялта) про застосування художнього металу в архітектурі Ялти періо-
ду модерна. Значний інтерес викликав в учасників конференції виступ лау-
реатів Державної премії України, провідних архітекторів Ялтинської філії
«КримНДІпроекту» Е.В. Дорохиної та Н.П. Старикової, присвячений пробле-
мам охорони культурної спадщини в містобудівному проектуванні (на прикла-
ді реконструкції та благоустрою набережної та Пушкінського бульвару в Ялті).
Якісним доповненням до цієї насиченої цікавими матеріалами доповіді стало
309Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
повідомлення І.Ф. Фоменка «До історії каплиці на набережній Ялти». З історі-
єю Лівадії доімператорської доби ознайомила лауреат премії ім. Д.С. Лихачова
М.О. Земляниченко (м. Ялта). Завершив пленарне засідання конференції д.і.н.,
професор О.А. Мірошников (м. Ялта), який, аналізуючи філософський сенс пла-
тонівських творів, намагався відслідкувати вплив ідей давньогрецького мисли-
теля на ідеологічні уподобання сучасності.
На другий день, 29 квітня, конференція працювала в секційному фор-
маті. З трьох секцій – «Історична спадщина», «Культурна спадщина» та
«Археологічна спадщина», найбільш представницькою була остання. Тут було
виголошено 24 доповіді, присвячені різним аспектам дослідження греко-рим-
ських і варварських старожитностей Північного Причорномор’я. Особливий
інтерес викликала доповідь к.і.н. О.В. Переводчикової (м. Москва) «Скіфський
звіриний стиль і навколишній світ», яка новими штрихами намагалася допо-
внити картину історико-культурного діалогу мистецтва номадів Євразійського
степу із зображувальними традиціями інших сусідніх народів на його заході
та сході. А.Г. Плешивенко (м. Запоріжжя) приурочила свою доповідь до одно-
го зі славетних ювілеїв у скіфології, а саме до 100-річчя дослідження видатної
пам’ятки скіфської культури – кургану Солоха. К.і.н. С.І. Лук’яшко (м. Ростов-
на-Дону) доповів про кістяні деталі, що використовувалися при виготовлен-
ня скіфських луків, к.і.н. Б.А. Раєв (м. Ростов-на-Дону) зупинився на характе-
ристиці конструктивних особливостей меотських гончарних печей. Цікавою
й змістовною була також доповідь О.В. Новікової (м. Севастополь) «Підсумки
вивчення грецьких і варварських пам’яток Західного Криму (доримський пері-
од) у працях вчених 20–30 рр. ХХ ст.».
Новий підхід до вивчення херсонеських надгробків у допові-
ді «Загальногрецькі та місцеві традиції в художній культурі елліністичного
Херсонеса» продемонструвала Ю.Л. Лейбенсон (м. Сімферополь). Рідкісній групі
знахідок пізньоелліністічного та римського скла присвятила добре вибудовану та
гарно проілюстровану доповідь К.В. Новиченкова-Лукичева (м. Ялта). Цікавою і
дещо дискусійною була доповідь молодого дослідника М.І. Тюрина з Севастополя
«Мірні кувшини та деякі питання метрології елліністичного Херсонеса».
Значна частина доповідей тематично була пов’язана з розробкою пробле-
ми «Рим та Північне Причорномор’я», джерелознавча база для дослідження якої
значно поповнилася за останнє десятиріччя. Це знайшло відображення у кількох
репрезентованих на секції доповідях: к.і.н. І.І. Марченко та к.і.н. Н.Ю. Лимберис
(м. Краснодар) «Про тип бронзового італійського посуду зі Слов’янська на
Кубані»; к.і.н. Д.О. Костромичева (м. Севастополь) «Римське кавалерій-
ське спорядження з Херсонеса»; В.В. Дорошко (м. Севастополь) «Римляни
в Херсонесі (картографія знахідок II – середини III ст.)»; М.В. Новиченкової
(м. Київ) «Фрагменти овальних римських щитів Scutum з розкопок святили-
ща біля перевалу Гурзуфське Сідло»; О.В. Лисенко (м. Сімферополь) «Про час
310 ISSN 2078-0133
та можливі механізми формування нумізматичного комплексу Ауткінського
святилища»; Т.В. Дюженко, В.В. Дорошко, А.А. Філіпенко та С.В. Ушакова
(м. Севастополь) «Вивчення будівельної кераміки Херсонеса та його округи:
матеріали с латинськими клеймами».
Особливу зацікавленість і жваву дискусію викликала співдоповідь біоло-
гів – к.б.н. П.Є. Гольдіна та С.Б. Старцева (м. Сімферополь) «Кісткові решт-
ки жертовних тварин зі святилища Гурзуфське Сідло», які ретельно дослідили
численні палеозоологічні матеріали пам’ятки з використанням новітніх мето-
дик. Низку доповідей (про які йшлося вище), присвячених визначній археоло-
гічній пам’ятці Криму – святилищу біля перевалу Гурзуфське Сідло – увінчу-
вала підсумкова, присвячена 30-річному ювілею її відкриття та підбиттю осно-
вних результатів дослідження, яку зробила Н.Г. Новиченкова (м. Ялта).
Частина доповідей на секції була присвячена проблемам середньовічної
археології північно-причорноморского регіону. Це доповіді к.і.н. С.В. Ушакова
та О.П. Дорошко (м. Севастополь) «Червонолакова кераміка з розкопок цен-
трального нефу базиліки «Крузе»: до питання про час будівництва храму»;
О.М. Литовченко (м. Харків) «Про технологію та матеріали мозаїк візантій-
ського Херсона»; А.О. Філіпенко (м. Севастополь) «Розвідувальне обстежен-
ня фортеці Кермен-Бурун»; О.М. Масловського (м. Азов) «Датуючі можли-
вості полив’яної кераміки причорноморського виробництва XIII–XIV ст. для
пам’яток Східної Європи»; М.О. Бєлова (м. Ростов-на-Дону) «Нове середньо-
вічне поховання з лівобережжя р. Еї».
Тема використання археологічних пам’яток в організації дозвілля та
культурно-пізнавальному вивченні минулих епох була порушена в доповід-
ях Ю.П. Спіцина (м. Запоріжжя) «Археологічна спадщина регіону – складова
частина історико-культурного ресурсу розвитку туризму»; к.і.н. М.В. Фоміна
та А.Ю. Худешенко (м. Харків) «Археологічний туризм в Україні: перспекти-
ви розвитку»; Д.Є. Василиненко (м. Краснодар) «Рекреаційний потенціал фор-
тифікаційних і культових пам’яток епохи середньовіччя долини р. Мзимта».
Завершуючи це повідомлення, зауважимо, що в перервах між засідання-
ми учасники конференції мали можливість оглянути археологічну експозицію
Ялтинського історико-літературного музею. Особливу зацікавленість у них
викликала виставка знахідок зі святилища біля перевалу Гурзуфське Сідло,
присвячена 30-й річниці від початку його розкопок.
Підводячи підсумки роботи конференції на заключному пленарному засі-
данні 29 квітня, учасники відзначили високий рівень її організації та наукову
значимість заслуханих доповідей. Як позитивний і обнадійливий факт була осо-
бливо зазначена активна участь у роботі конференції молодих науковців – сту-
дентів старших курсів, аспірантів, здобувачів з різних установ країни.
У резолюції конференції зазначено, що пам’ятки археології, історії та
культури Причорномор’я і пов’язані з ними музейні зібрання старожитнос-
311Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
тей містять величезний культурний потенціал з боку перспектив його всебіч-
ного використання в гуманітарній сфері – освіті, краєзнавстві, туризмі тощо.
Але використовувати потужний, інформативний і такий, що має значну вихов-
ну силу, ресурс історико-культурної спадщини регіону треба на якісно новому
рівні – із залученням провідних наукових сил і на основі спеціально створених
державних програм. Цілеспрямована просвітницька діяльність повинна здій-
снюватися не тільки в закладах освіти та культури, але й поза ними з метою
розбудити та підсилити увагу громадськості до історико-культурної спадщини,
краще ознайомити її з чинним пам’яткоохоронним законодавством.
Насамкінець учасниками було висловлено оргкомітету чимало конструк-
тивних пропозицій щодо подальшого вдосконалення та покращення проведен-
ня подальших конференцій. Зокрема, від багатьох учасників пролунало поба-
жання у майбутньому присвячувати спеціальні засідання вужчим, але нагаль-
ним проблемам – наприклад досвіду вивчення святилищ, храмів й інших
сакральних пам’яток або сучасній методиці роботи з нумізматичними матеріа-
лами тощо. Було висловлено також прохання провести наступну конференцію
– за можливості – восени, щоб учасники мали можливість ознайомитися з архе-
ологічними пам’ятками Великої Ялти (тим-таки Гурзуфськом Сідлом).
Завершилася конференція 30 квітня знайомством учасників з пам’ятками
археології та природи в околицях Масандрівського палацу. Проведення наступ-
ної IV Міжнародної конференції «Історико-культурна спадщина Причорномор’я:
вивчення та використання в освіті та туризмі» планується на 2013 рік.
Подано до друку: 06.04.2012 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-80762 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0133 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:51:59Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Новиченкова, Н.Г. 2015-04-24T16:48:06Z 2015-04-24T16:48:06Z 2012 III Міжнародна науково-практична конференція «Історико-культурна спадщина Причорномор’я: вивчення та використання в освіті та туризмі» (28–30 квітня 2011 р., м. Ялта) / Н.Г. Новиченкова // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 307-311. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80762 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Рецензії, дискусійні проблеми, гіпотези, повідомлення III Міжнародна науково-практична конференція «Історико-культурна спадщина Причорномор’я: вивчення та використання в освіті та туризмі» (28–30 квітня 2011 р., м. Ялта) Article published earlier |
| spellingShingle | III Міжнародна науково-практична конференція «Історико-культурна спадщина Причорномор’я: вивчення та використання в освіті та туризмі» (28–30 квітня 2011 р., м. Ялта) Новиченкова, Н.Г. Рецензії, дискусійні проблеми, гіпотези, повідомлення |
| title | III Міжнародна науково-практична конференція «Історико-культурна спадщина Причорномор’я: вивчення та використання в освіті та туризмі» (28–30 квітня 2011 р., м. Ялта) |
| title_full | III Міжнародна науково-практична конференція «Історико-культурна спадщина Причорномор’я: вивчення та використання в освіті та туризмі» (28–30 квітня 2011 р., м. Ялта) |
| title_fullStr | III Міжнародна науково-практична конференція «Історико-культурна спадщина Причорномор’я: вивчення та використання в освіті та туризмі» (28–30 квітня 2011 р., м. Ялта) |
| title_full_unstemmed | III Міжнародна науково-практична конференція «Історико-культурна спадщина Причорномор’я: вивчення та використання в освіті та туризмі» (28–30 квітня 2011 р., м. Ялта) |
| title_short | III Міжнародна науково-практична конференція «Історико-культурна спадщина Причорномор’я: вивчення та використання в освіті та туризмі» (28–30 квітня 2011 р., м. Ялта) |
| title_sort | iii міжнародна науково-практична конференція «історико-культурна спадщина причорномор’я: вивчення та використання в освіті та туризмі» (28–30 квітня 2011 р., м. ялта) |
| topic | Рецензії, дискусійні проблеми, гіпотези, повідомлення |
| topic_facet | Рецензії, дискусійні проблеми, гіпотези, повідомлення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80762 |
| work_keys_str_mv | AT novičenkovang iiimížnarodnanaukovopraktičnakonferencíâístorikokulʹturnaspadŝinapričornomorâvivčennâtavikoristannâvosvítítaturizmí2830kvítnâ2011rmâlta |