Культура харчування еліти українського суспільства ХVІІ–ХІХ століть: типологія форм фарфоро-фаянсових виробів для напоїв
Дослідження присвячене переосмисленню існуючих знань про типологію форм вітчизняних фарфоро-фаянсових виробів для напоїв ХVІІ–ХІХ століть. Здійснено спробу первинного аналізу різниці між посудом для молока, пива, кави, мокко, шоколаду, чаю. Исследование посвящено переосмыслению существующих знаний...
Saved in:
| Published in: | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80888 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Культура харчування еліти українського суспільства ХVІІ–ХІХ століть: типологія форм фарфоро-фаянсових виробів для напоїв / О.В. Школьна // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 22. — С. 246-255. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859469634716041216 |
|---|---|
| author | Школьна, О.В. |
| author_facet | Школьна, О.В. |
| citation_txt | Культура харчування еліти українського суспільства ХVІІ–ХІХ століть: типологія форм фарфоро-фаянсових виробів для напоїв / О.В. Школьна // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 22. — С. 246-255. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці Центру пам’яткознавства |
| description | Дослідження присвячене переосмисленню існуючих знань про
типологію форм вітчизняних фарфоро-фаянсових виробів для напоїв ХVІІ–ХІХ століть. Здійснено спробу первинного аналізу різниці між посудом для молока, пива, кави, мокко, шоколаду, чаю.
Исследование посвящено переосмыслению существующих знаний о типологии
форм отечественных фарфоро-фаянсовых изделий для напитков ХVІІ–ХІХ столетий.
Осуществлена попытка первичного анализа различий между посудой для молока, пива,
кофе, мокко, шоколада, чая.
Research is devoted reconsideration of existing knowledge of typology of forms of domestic
porcelain-and-faience products for drinks in ХVІІ–ХІХ centuries. Attempt of the primary
analysis of distinctions between ware for milk, beer, coffee, mocha, chocolate, tea is carried out.
|
| first_indexed | 2025-11-24T08:20:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
Ðîçä³ë VI²²ÄÓÕÎÂͲÑÒÜ ÍÀØÎÃÎ
ÎÁÐßÄÓ
УДК 738(438.32/.41–477)«16–18»
О.В. ШКОЛЬНА
Культура харчування еліти українського
суспільства ХVІІ–ХІХ століть: типологія форм
фарфоро-фаянсових виробів для напоїв
Дослідження присвячене переосмисленню існуючих знань про
типологію форм вітчизняних фарфоро-фаянсових виробів для на-
поїв ХVІІ–ХІХ століть. Здійснено спробу первинного аналізу різ-
ниці між посудом для молока, пива, кави, мокко, шоколаду, чаю.
Ключові слова: фарфор, Україна, ХVІІ–ХІХ століття, посуд
для напоїв.
В українському мистецтвознавстві досі існує
чисельна кількість тем, що потребують нових підхо-
дів до вже накопиченого попередніми дослідниками
матеріалу. Фактично, окремі раніше написані підроз-
діли історії мистецтва фарфору-фаянсу, з огляду на
з’ясування нових обставин його дійсного історично-
го розвитку, необхідно повністю переробляти. Однією
з таких є проблематика появи й поширення напоїв на
землях етнічної України ХVІІ–ХІХ століть і розгляд
цієї теми через призму вивчення культури харчуван-
ня еліти українського суспільства означеного періоду.
У відомій літературі з фарфору-фаянсу України та
Польщі представлене необ’єктивне розуміння розви-
тку типології форм фарфоро-фаянсових виробів для
напоїв Речі Посполитої, України, Польщі. Знані вчені,
такі як Фаїна Петрякова [6], Божена Костух [14], Анна
Шкурлат [17] у своїх фундаментальних працях так і
не змогли остаточно розібратися у призначенні тих чи
інших посудин для рідини.
Хибні підписи знаних учених під світлинами введе-
них у міжнародний науковий обіг творів українського
виробництва тонкої кераміки свідчать про те, що питан-
ня появи й поширення форм для напоїв потребує вери-
фікації, руйнації вже сталих уявлень і встановлення дійсного стану речей, детер-
міністичного погляду на причинність як зв’язок явищ, систематизації наукових
знань про вітчизняний фарфор.
Відтак, метою даного дослідження є шляхом реконструкції окремих подій
і зведення існуючої архівно-літературної та натурної джерельної бази пролити
світло на період розвитку тонкої кераміки України ХVІІ–ХІХ ст. у розрізі типо-
логії форм для напоїв, що дозволить здійснити фахову систематизацію знань про
тонку кераміку України «золотої доби», і стане в нагоді музейникам України.
Першим посудом для напоїв з асортименту жовківсько-глинської фарфурні
Яна ІІІ Собєського, що зафіксований у архівних записах, були горнятка для моло-
ка та філіжанки для кави. Виходячи з даних хроністів останньої чверті ХVІІ сто-
ліття, король Речі Посполитої, його родина й оточення не вживали чаю або інших
напоїв, звичних для культури харчування на українських землях із ХІХ ст.
Цікаво, що окрім реєстрів продукції жовківсько-глинського виробництва
кінця ХVІІ ст., збереглися описи асортименту вже наступної, радзивіллів-
ської фабрики на тому-таки історичному місці. Згадане підприємство діяло в
ХVІІІ ст. (1747–1762/1763 роки). Це було перше задокументоване механізоване
виробництво на землях сучасної України, продукція якого постачалася на про-
даж. Дані реєстрів окресленого підприємства ХVІІІ ст. також фіксують лише
пивні кубки, горнятка для молока та філіжанки для кави.
Ураховуючи той факт, що у власності родини Радзивіллів, котрі були кревни-
ми родичами Собєських, у ХVІІІ ст. перебувало 4 різних фабрики, що знаходили-
ся на території етнічних земель Польщі (Бяла Подляска, з кінця ХІХ ст. виникла
ще Неборівська фабрика), України (Жовква – Глинсько), Білорусі (Свержень), це
дозволяє прослідкувати еволюцію посуду окремих виробництв згаданої родини
на різних територіях і відстежити час появи форм для модних на той час у Європі
«вишуканих» напоїв.
Багато форм жовківсько-глинського виробництва другого етапу розвитку
(радзивіллівський період) були запозичені з іншої мануфактури Радзивіллів,
котра знаходилася на теренах етнічної Білорусі – у Свержені, неподалік
Несвіжа. Зокрема, це були кавові філіжанки й сподки до них. Так, у 1759 р.
князь замовив «набір вазочок, мисок, тарілок, філіжанок, ліхтарів, кубків, што-
фів, соусників, горщиків та дзбанків» [16].
Підйом фаянсової фабрики на Львівщині, об’єднаної наприкінці ХVІІІ ст.
в одне підприємство, тривав до часу смерті засновника – 1762 р. [18; с. 587].
У реєстрі доби його нащадків 1765 року, занотованому жовківським еконо-
мом паном Лісовським, фігурують також дзбанки, кавники, цукорниці, філі-
жанки, сподки, тарілки, кубки та кавові сервізи. Часто ці предмети взорували-
247Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012
248 ISSN 2078-0133
ся на продукцію вже діючої в окресах несвізької резиденції фабрики. На жаль,
ці твори не збереглися, тому історію їх побутування ми можемо прослідкува-
ти лише за даними хроністів [7].
1. Приклад форми ранніх філіжанок для чорної кави та кавників початку ХІХ століття україн-
ських виробництв фарфору-фаянсу.
2. Приклад форми для мокко українських виробництв фарфору-фаянсу ХІХ століття.
3. Приклади форм для шоколаду українських виробництв фарфору-фаянсу ХІХ століття.
4. Приклад форм для чаю українських виробництв фарфору-фаянсу ХІХ століття.
5. Приклади форм для молока українських виробництв фарфору-фаянсу ХІХ століття.
6. Приклади форм для пива та квасу українських виробництв фарфору-фаянсу ХІХ століття.
249Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012
З самого початку існування на Сверженьській мануфактурі Радзивіллів
випускалися кавові сервізи в комплектах, таці для подавання кави, горнятка
[18, s. 19, 21, 22, 44.]. З 1755 р. серед виготовлених форм підприємства у «реє-
стрі фарфуров новомодних» фігурують ванни для льоду з підставками для
охолодження пляшок із напоями та чарок. Випуск продукції часто провадив-
ся партіями, передусім сервізними наборами до 90 одиниць кувертів. З огляду
на це продукувалося багато чарок для пивної наливки «калдушалу» й пивних
кубків [9, с. 12], кавових сервізів [15, s. 248.].
Натомість деякі форми для страв і напоїв зберігали зв’язок із посудом і
культурою харчування Стародавньої Русі–України, взорувалися на традицій-
ний давньогрецький (візантійський) канон кераміки з відповідним йому розу-
мінням естетики. У цьому зв’язку варто зазначити, що на виставці 1927 р. були
експоновані недатовані дві філіжанки глинського виробництва, вкриті ясно-
жовтою поливою (одна з них з чорними пасками, на кільцевій ніжці; друга
кавова, вузька, висока і півкуляста, зі сподкою) та дзбанок з накривкою (гру-
шовидної форми, вкритий різнобарвною поливою з мармуризацією) [12; 13].
Очевидно, перша філіжанка мала рівні борти й середній розмір, оскільки авто-
ри каталогу не змогли зауважити на її особливостях.
У фондах львівського Музею етнографії та художнього промислу також
зберігаються вироби, вкриті жовтою або кавового кольору поливою (відтін-
ку кави з молоком), зокрема вази для квітів, чайники та кавники. Наприкінці
ХІХ ст. на глинському підприємстві освоїли випуск кварти (квасника) з накрив-
кою, ідентичного до форми, вживаної на виробництві Любичі Королівської.
Як писали Лев Долинський і Пантелеймон Мусієнко, на цій продукції, частко-
во подібній до дерев’яних коновок, та на дзбанках із накривками й ринках-три-
ніжках позначився вплив традиційного народного мистецтва [2].
Серед ще 16 виробів згаданого підприємства, які експонувалися на вистав-
ці в Познані 1976 року (майже всі, за виключенням однієї роботи зі збірки зам-
кового музею Мальборку, – колекція Muzeum Narodowe w Warszawie (далі
– MNW), деякі також відносяться до форм для напоїв. Ці речі можна умовно роз-
поділити на 2 групи: перша – 2 дзбанки (з сиґнатурами) і дзбанок із накривкою
ХVІІІ ст.; друга – решта виробів, які датуються першою половиною ХІХ ст. Це,
зокрема, філіжанка зі сподкою (з сигнатурами) з Мальборку, та чайник із накрив-
кою, 2 філіжанки зі сподками, 3 тарілки, 2 кошики (овальний і округлий), тарілка,
попільничка, вазон без сигнатур з колекції MNW (№№ 121–136) [10, s. 19].
Важливо зазначити, що це єдиний відомий нам чайник глинського вироб-
ництва. Він приземкуватої, дещо приплюснутої кулястої форми, подібний
до деяких виробів Корецького виробництва. Відноситься до асортименту
250 ISSN 2078-0133
глинської фарфурні першої половини ХІХ ст. Датується не раніше як 1820–
1830-ми роками, – тобто часом, коли аналогічні предмети з поширенням вжи-
вання чаю на наших теренах почали виготовляти на Корецькому, Баранівському,
Городницькому та Києво-Межигірському фарфоро-фаянсовому виробництвах.
Варто зауважити, що ранні предмети для напоїв, котрі випускали перелі-
чені підприємства у 1790–1810-х роках (австро-французький період), не вихо-
дили за межі типологічних груп виробів призначення для чорної кави. Тобто
смаки, уподобання, уклад життя тодішніх українців, нація яких вже на окрес-
лений час була сформована, мало, а подеколи нічим не відрізнялися від смаків,
уподобань й укладу життя люду розвинутих країн Східної Європи.
З давніх-давен наша спільнота у різних соціальних прошарках була при-
звичаєна у своїх щоденних потребах до вживання води, узварів, квасу, напо-
їв з меду та солоду (медовуха, пізніше – пиво), трав’яних настоянок і чаїв, на
свята – до горілки й вина. Але простий люд тоді не пив «вишуканих» напоїв,
котрі прийшли до нас, починаючи з кави, у ХVІ–ХVІІ ст. Проте, в якому посу-
ді останній подавався на зорі його проникнення у наш побут – важко сказати.
Принаймні, достеменної інформації не лишилося, як і прикладів форм.
Ураховуючи, що кава потрапляла до земель України двома шляхами –
з Австрії та Туреччини, то і ємності, у яких було прийнято її подавати, могли
різнитися. Можна припустити, що в ХVІ–ХVІІ ст. це були варіації «фільджан»
(арабське «фінджан», похідне від тюркського «чарка») – традиційних маленьких
металевих чашок дамської форми широкого приземкуватого дзвону або чолові-
чих металевих чи керамічних склянок на сподках «тепсі» (від кримськотатар-
ського – «мілка тарілка»), в яких прийнято подавати каву, зварену по-турецьки.
При цьому під кавові чашки призначалися металеві мідні, срібні, іноді з позо-
лотою, суцільні чи ажурні підставки «зарф» (від турецького – «конверт, підста-
канник»), котрі часто прикрашалися орнаментом [1]. Вони є близькими за при-
значенням до європейських підстаканників «трамбльоз» (з французької – «та,
яка дрижить»), що й нині використовуються під час подорожей у потягах тощо.
Форма класичної європейської чашки (назва похідна від більш пізньо-
го за хронологією напою – чаю) з’явилася в Україні значно пізніше – за 100–
150 років. При цьому, наприклад, у Польщі, як відомо, й досі заведено пити
каву зі скляних склянок.
Якщо на землях сучасної України на початку появи традиції щоденно-
го споживання кави також існував звичай наливати цей напій у скляні склян-
ки (принагідно зауважимо, що в межах маєтків Собєських–Радзивіллів на
Львівщині, Несвіжчині, а також Потоцьких–Радзивіллів у Чуднові на Поділлі,
Чарторийських на Волині, поруч з фарфурнями–фаянсарнями завжди знахо-
251Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012
дилися гути) [11], це б пояснило відсутність керамічних форм філіжанок на
каву ХVІІ–ХVІІІ ст. в низці типологічних груп вітчизняної еволюції. Можливо
перші кавові сервізи та поштучні предмети для поширених у всій Європі в
ХVІІІ ст. кофехаузів виготовлялися на виробництві фарфору Прота Потоцького
у Чуднові (діяло поруч із його ж всесвітньовідомою Чуднівською гутою на
1783 р.), продукція тонкокерамічного підприємства якого не збереглася.
Якщо на Заході прийнято пити каву з чашок, то на Близькому Сході дони-
ні віддають перевагу склянкам. Ураховуючи, що івритський вираз «склян-
ка кави» використовується навіть при вживанні саксонського фарфору, варто
зауважити, що походження польської традиції може бути пов’язане з великим
переселенням євреїв-ашкеназі. Частина цього народу з Польщі, Німеччини та
Австрії осіла на наших землях. Але після погромів середини ХVІІ ст. на зем-
лях етнічної України та ствердження перемоги християнства над мусульман-
ством на вказаній території поступово частина звичок у системі культури хар-
чування, похідна від попереднього періоду, була нівельована й переосмислена.
Варто зауважити, що вже на ХVІІІ ст. за даними хронік на наших тере-
нах прослідковується щонайменше 5 типів посудних форм для пиття напоїв:
1. Філіжанки кавові звичайні на кільцевій ніжці (цебто невисокі й досить вузь-
кі); 2. Філіжанки кавові, вузькі, високі та півкулясті (імовірніше за все для
напою мокко – кави з молоком); 3. Горня (кулясті форми для молока); 4. Кубки
(кухлі) пивні; 5. Чарки для напоїв кшталту калдушалу (пивних наливок).
Якщо уважно подивитися на цей перелік, то стає зрозуміло, що назви
«чашка» у побуті тоді ще не існувало, як, вірогідно, й самого напою чаю.
Посуд для молока – звужені під шийкою посудини у формі глечику, куляс-
ті горнятка зі звуженими вінцями, а також пивні кухлі й кварти побутували з
середньовіччя, оскільки були похідними від форм грубої (товстої) кераміки.
Проте, кава у глиняних філіжанках швидко вистигає. Тому вже з ХVІІ –
початку ХVІІІ ст. в асортименті вітчизняних виробництв намагалися виготов-
ляти форми для цього елітного напою з тонкої кераміки. Майже одразу ж за
появою в асортименті поштучних виробів, було запроваджено випуск і перших
кавових сервізів. Останні складалися з філіжанок зі сподками, кавників з накрив-
ками, дзбанків для молока та вершків, тарілок, пізніше – також цукорниць.
Солодощі взагалі у ті часи були доступні лише найзаможнішим аристократам.
На землях етнічної України, що входили до складу Австрійської імперії
побутували звичаї сервірування столу за німецьким зразком. Зокрема, для уро-
чистих свят і званих прийомів. В окреслений відрізок часу столи понімеччи-
ного світу оздоблювали цукровими фігурами (пізніше їх замінять пластинка-
ми цукру і т.зв. цукровими головами). Сировина для цукру з початку XVIII ст.
252 ISSN 2078-0133
завозилася із-за кордону, на зламі ХVІІІ–ХІХ ст. налагоджувалося його місце-
ве виробництво1. Звичними солодощами були продукти медівництва.
Фактично тільки з появою в Європі моди від 30-х років XVIII ст. на серві-
рування столу предметами, виконаними у єдиному образно-стильовому ключі,
почалися трансформації типології форм виробів для наїдків, і, найбільше – для
напоїв. Однаковий, легкий (замість важких металевих, знизу досить брудних
предметів, у яких готувалася їжа, із залишками золи, що псувала скатертини
та викликали опіки) і завжди охайний, гігієнічний посуд із порцеляни та фаян-
су намагалися водночас уніфікувати для створення єдиних ансамблів і прила-
штувати під різноманітні смаки вибагливих аристократів, що часто насліду-
вали звички й культуру тих країн, де навчалися, одружувалися, відвідували
родичів, мали фінансові справи.
Сам перелік укорінених для української європеїзованої шляхти XVIII ст.
страв включав окремі австрійські м’ясо-овочево-круп’яні наїдки, десерти й
солодощі французької кухні. При цьому низка рецептів була адаптована з
традиційної т.зв. монастирської їжі, пов’язаною з культурою харчування, що
сформувалася в добу Київської Русі.
Після третього поділу Польщі поступово поширився уклад, за якого у моду
ввійшло сервірування столу за російським звичаєм. При чому він розповсюдив-
ся у досить консервативній українсько-польській верхівці лише після 1830 р.,
коли після невдалого польського повстання були змінені очільники дворянства
багатьох регіонів.
Упродовж сотні років, до початку ХІХ ст. побут етнічних українців збага-
чувався різноманітними формами для напоїв, пов’язаними передусім із кух-
нею Франції, якою тоді захоплювалося 2/3 світу, а також Австрії, з котрою
єднали історичні реалії. Крім кави, для якої розроблявся спеціальний посуд із
тонкої кераміки, вітчизняні промислові виробництва – за тодішньою культу-
рою диференціювання напоїв, що побутувало в Австрійській імперії – опану-
вали випуск форм для мокко (одна частина кави, дві – молока). Це зрозуміло
не лише з типології форм перших філіжанок глинського виробництва, але й за
асортиментом Корецького фарфорового заводу 1810–1820-х років.
Чому саме така типологія форм для напоїв була перейнята? Адже у світі
ширилася мода на тонкий фарфор Німеччини на чолі з Майсеном. Прусський
монарх Фрідріх Великий намагався обмежити споживання кави своїми підда-
1 Перша в Росії «цукрова палата» була відкрита Петром I на початку XVIII ст., сировину для
цукру ввозилося з-за кордону. В 1802 р. стало налагоджуватися виробництво цукру з вітчиз-
няної сировини – цукрових буряків спочатку під Тулою, а потім у багатьох районах країни //
История появления сахара в России (http://ru.wikipedia.org/wiki/Сахар. Знімок сторінки на
29.04.2012 р.).
253Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012
ними, оскільки величезні суми податків з цього атрибуту розкішного життя
знаті надходили до казни іноземних експортерів. Він вважав, що німці мають
пити пиво. Тому в Пруссії ширилися чутки про шкоду кави та її різновидів,
зокрема, наголошувалося, що вживання цього напою сприяє безпліддю [4].
Отож, від німецької традиції етнічні українці перейняли лише звичай густо
посипати каву ванільним цукром.
Окрім трьох сервізів для мокко (один із яких помилково названий чайним
Фаїною Петряковою в книзі «Український художній фарфор кінця ХVІІІ –
початку ХХ століття», другі два з підписами «кавові» фігурують у книзі сучас-
ної польської дослідниці Божени Костух «Польська порцеляна»), серед про-
дукції Корця початку ХІХ ст. відомі й набори для шоколаду.
Для приготування цього напою використовується терте какао, какао-масло з
цукровою пудрою. Але як тільки шоколад увійшов у побут, майже відразу роз-
почався й бум моди на чайні форми. Тому перші не набули великого поширен-
ня і з часом розуміння їх призначення було втрачене. Якщо форми кавників для
мокко ширші, ніж для чорної кави й мають зазвичай довші носики, а філіжан-
ки для мокко асоціюються з перегорнутим дзвоном, то асортимент виробів для
шоколадних напоїв має іншу специфіку. Шоколадники (кавники для шоколаду
або какао) та вузькі півкухлі (філіжанки для шоколаду чи какао) в українській
традиції ХІХ ст. виготовлялися здебільшого циліндричної форми з накривками.
Перші чайні чашки були низькими і маленькими за розмірами, схожими на
крихітні розетки, оскільки напій початково був дуже дорогим і малодоступним
навіть для аристократів. Зберігся лише один такий приклад виробів Корецького
виробництва. З часом чайні форми збільшувалися і трансформувалися відпо-
відно до зміни стилів і вартості чаю. До маленьких кулястих і великих грано-
ваних, майже квадратних чайників виготовлялися чашки різних форм і вмісту.
Така еволюція форм для пиття прослідковується за датуванням відомих форм
промислових виробництв Правобережжя України, котрі виникли до першої
половини ХІХ ст. Кава, мокко, шоколад (какао), чай поступово набувають вели-
кої популярності, посуд для цих напоїв проходить стадії відчутних перетворень.
Позаяк мокко – це різновид кави, названий на честь однойменного арабсько-
го міста-порту на узбережжі Червоного моря, який наприкінці ХVІІІ ст. очолю-
вав список кращих сортів зерен, поява цього напою пов’язувалася з прохолодою,
потрібною для релаксації у спекотливих країнах. Мокко – це назва найпершого
завезеного в Європу сорту кави, що нині вирощують лише у Ємені й не поста-
чають на експорт. На сьогодні каву з молоком прийнято замовляти ближче до
вечора, аби розслабитися. Але на межі ХVІІІ–ХІХ століття на землях України
мокко був досить поширеним. Вважалося, що біла кава – з молоком і цукром –
напій символічний. Чорну здебільшого вживали разом із міцними напоями [3].
254 ISSN 2078-0133
До різновиду мокко під назвою моккаччино (кава і молоко у співвідношен-
ні 1:2) було прийнято додавати какао чи гарячий шоколад. Поступово остан-
ній почав використовуватися як окремий напій. Але через густу плівку, що
утворювалася у ньому при контактуванні з повітрям, для форм філіжанок для
шоколаду з досить широким горлом завжди виготовлялися накривки.
Поділ форм для напоїв виробництв «білого золота» земель етнічної України
кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. відповідає існуючій в Австрії класифікації посуду
і до сьогодні характерної для культури харчування цієї країни. Кава як елемент
європейського способу життя особливо прижилася у українському великосвіт-
ському середовищі, стала атрибутом «ситості», заможності й вільного проведен-
ня часу європейської людини. Мокко (моккачино) й донині розповсюджений у
вжитку гурманів світу. Какао й шоколад досі є частиною культури харчуван-
ня українців, улюбленими напоями дітей різних вікових категорій. Спеціальний
вітчизняний посуд для вже звичного в Україні чаю нині за традицією, що скла-
лася на початку ХІХ століття, має безліч варіацій різноманітних форм.
Однак, у сучасній культурі харчування та побуті нашого народу є пошире-
ним лише посуд для першого й останнього з перелічених напоїв. Щодо решти –
справжнє розуміння призначення форм було втрачене. Адже після більшо-
вицького перевороту та Другої світової війни історичні зв’язки з культурою
Австрії та Франції намагалися максимально знищити. За кілька століть похо-
дження усталених форм для напоїв було забуте. Нині необхідно повернути
українській культурі фрагменти історичних реалій життя та побуту минулих
віків, частину ментальності, що базується на дотичності мистецького всесвіту
українців до базису культур найвеличніших країн Європи.
Джерела та література
1. Акчурина-Муфтиева Н. Декоративно-прикладное искусство крымских татар ХV – первой
половины ХХ века / Нурия Акчурина-Муфтиева. – Симферополь : ОАО «Симферопольская
городская типография» (СТГ), 2008. – 392 с. : ил.
2. Долинський Л.В. Український художній фарфор. – К.: Вид-во АН УРСР, 1963. – С.12;
Долинський Л., Мусієнко П. Фарфор і фаянс // Центральний державний архів-музей літератури
і мистецтва України, ф. 990, оп. 1, спр. 285, 98 арк.
3. Історія кави // http://www.kavomania.com.ua/catalog/Kava/Kava.html Знімок сторінки на
29.04.2012 р.
4. Мокко // http://cafe-coffee.kiev.ua/articles/082008/mokko.html Знімок сторінки на 29.04.2012 р.
5. Парцей М. Стародавня Жовква. – Львів: Світ, 2005. – 161 с.
6. Петрякова Ф.С. Украинский художественный фарфор (конец ХVІІІ – начало ХХ ст.) / отв. ред.
П.Н. Жолтовский. – К. : Наук. думка, 1985. – 221 с. : ил.
7. Школьна О.В. Жовква і Глинсько: два найбільш давні виробництва тонкостінного фаянсу, запо-
чатковані Яном Собєським на українських землях // Жовківські читання 2011. Збірник статей
першої наукової конференції «Музей в сучасному світі» / О.В. Школьна ; Львівська галерея
мистецтв ; упор. С. Каськун. – Львів : Вид–во «Растр-7». – С. 207–219.
255Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012
8. Aftanazy R. Materiały do dziejow rezydencii / Pod red. A.J. Baranowskiego. T.VIIa. – Warszawa:
Dawne województwo ruskie: zemia halicka i lwowska, 1990. – S.562–590.
9. Chojnacka H. Fajanse polskie XVIII – XIX wieku / Halina Chojnacka. – Warszawa : Krajowa
Agencja Wydawnica, 1981. – 88 s. : il.
10. Glińsko Lubelskie // Wróbleewska Yraźyno. Dawne fajance polskie. Wystawa. – Poznań: Muzeum
Narodowe w Poznanie, 1976. – S.19.
11. Кasprzak A. J., Skoropadowa H. Europejskie szkło / Ministerstwo Kultury I Dziedzictwa Narodowego,
Departament do Spraw Polskiego Dziedzictwa Kulturowego za Granicą; Інститут народознавства
Національної академії наук України / Aleksandra J. Кasprzak, Halina Skoropadowa. – Warszawa,
2008. – 264 c.: іл. – Пол., укр. мовами.
12. Katalog wystawy. 1927.
13. Kołaczkowski J. Wiadomosći tyczące sie, przemysly I sztuki w dawnej Polsce. – Warszawa, 1888. –
S.164–165.
14. Коstuch B. Polska porcelana / Bożena Kostuch. – Kraków : Fabryka Grafi ki, 2004. – 115 s. : il.
15. Mańkowski Tz. Dzieje wytworni ceramicznych w Glinsku i Źołkwi // Biuletyń historii sztuki i kultury. –
Warszawa, 1947. – S.248.
16. Przyrembel Z. Farfurnie polskie dawne i dzisiejsze. – Lwow, 1936. – S.75.
17. Szkurlat A. Manufaktura porcelany I fajansu w Korce. – Warszawa, 2011. – 356 s. : il.
18. Starszewska M. Polski fajans / M. Starszewska, M. Jeżewska. – Wrocław ; Warszawa ; Kraków,
1978. – 140 s. : il.
Школьная О.В. Культура питания элиты украинского общества ХVІІ–ХІХ сто-
летий: типология форм фарфоро-фаянсовых изделий для напитков
Исследование посвящено переосмыслению существующих знаний о типологии
форм отечественных фарфоро-фаянсовых изделий для напитков ХVІІ–ХІХ столетий.
Осуществлена попытка первичного анализа различий между посудой для молока, пива,
кофе, мокко, шоколада, чая.
Ключевые слова: фарфор, Украина, ХVІІ–ХІХ столетие, посуда для напитков.
Skolna O.V. Culture of a food of elite of Ukrainian society ХVІІ–ХІХ centuries: typol-
ogy of forms of products from porcelain and faience for drinks
Research is devoted reconsideration of existing knowledge of typology of forms of domes-
tic porcelain-and-faience products for drinks in ХVІІ–ХІХ centuries. Attempt of the primary
analysis of distinctions between ware for milk, beer, coffee, mocha, chocolate, tea is carried out.
Key words: porcelain, Ukraine, ХVІІ–ХІХ century, ware for drinks.
Подано до друку: 26.10.2012 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-80888 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0133 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T08:20:50Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Школьна, О.В. 2015-04-27T14:29:32Z 2015-04-27T14:29:32Z 2012 Культура харчування еліти українського суспільства ХVІІ–ХІХ століть: типологія форм фарфоро-фаянсових виробів для напоїв / О.В. Школьна // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 22. — С. 246-255. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80888 738(438.32/.41–477)«16–18» Дослідження присвячене переосмисленню існуючих знань про типологію форм вітчизняних фарфоро-фаянсових виробів для напоїв ХVІІ–ХІХ століть. Здійснено спробу первинного аналізу різниці між посудом для молока, пива, кави, мокко, шоколаду, чаю. Исследование посвящено переосмыслению существующих знаний о типологии форм отечественных фарфоро-фаянсовых изделий для напитков ХVІІ–ХІХ столетий. Осуществлена попытка первичного анализа различий между посудой для молока, пива, кофе, мокко, шоколада, чая. Research is devoted reconsideration of existing knowledge of typology of forms of domestic porcelain-and-faience products for drinks in ХVІІ–ХІХ centuries. Attempt of the primary analysis of distinctions between ware for milk, beer, coffee, mocha, chocolate, tea is carried out. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Духовність нашого обряду Культура харчування еліти українського суспільства ХVІІ–ХІХ століть: типологія форм фарфоро-фаянсових виробів для напоїв Культура питания элиты украинского общества ХVІІ–ХІХ столетий: типология форм фарфоро-фаянсовых изделий для напитков Culture of a food of elite of Ukrainian society ХVІІ–ХІХ centuries: typology of forms of products from porcelain and faience for drinks Article published earlier |
| spellingShingle | Культура харчування еліти українського суспільства ХVІІ–ХІХ століть: типологія форм фарфоро-фаянсових виробів для напоїв Школьна, О.В. Духовність нашого обряду |
| title | Культура харчування еліти українського суспільства ХVІІ–ХІХ століть: типологія форм фарфоро-фаянсових виробів для напоїв |
| title_alt | Культура питания элиты украинского общества ХVІІ–ХІХ столетий: типология форм фарфоро-фаянсовых изделий для напитков Culture of a food of elite of Ukrainian society ХVІІ–ХІХ centuries: typology of forms of products from porcelain and faience for drinks |
| title_full | Культура харчування еліти українського суспільства ХVІІ–ХІХ століть: типологія форм фарфоро-фаянсових виробів для напоїв |
| title_fullStr | Культура харчування еліти українського суспільства ХVІІ–ХІХ століть: типологія форм фарфоро-фаянсових виробів для напоїв |
| title_full_unstemmed | Культура харчування еліти українського суспільства ХVІІ–ХІХ століть: типологія форм фарфоро-фаянсових виробів для напоїв |
| title_short | Культура харчування еліти українського суспільства ХVІІ–ХІХ століть: типологія форм фарфоро-фаянсових виробів для напоїв |
| title_sort | культура харчування еліти українського суспільства хvіі–хіх століть: типологія форм фарфоро-фаянсових виробів для напоїв |
| topic | Духовність нашого обряду |
| topic_facet | Духовність нашого обряду |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80888 |
| work_keys_str_mv | AT školʹnaov kulʹturaharčuvannâelítiukraínsʹkogosuspílʹstvahvííhíhstolítʹtipologíâformfarforofaânsovihvirobívdlânapoív AT školʹnaov kulʹturapitaniâélityukrainskogoobŝestvahvííhíhstoletiitipologiâformfarforofaânsovyhizdeliidlânapitkov AT školʹnaov cultureofafoodofeliteofukrainiansocietyhvííhíhcenturiestypologyofformsofproductsfromporcelainandfaiencefordrinks |