Розвиток музеології у Республіці Білорусь за роки незалежності

У Державній установі освіти «Інститут культури Білорусі» Міністерства культури Республіки Білорусь (м. Мінськ) (далі – ІКБ) 12–13 червня 2012 р. відбулася міжнародна наукова-практична конференція «Культура Білорусі: реалії сучасності». У роботі конференції взяли участь 109 представників від Азер...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Праці Центру пам’яткознавства
Date:2012
Main Author: Кепін, Д.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2012
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80895
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Розвиток музеології у Республіці Білорусь за роки незалежності / Д.В. Кепін // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 22. — С. 321-325. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-80895
record_format dspace
spelling Кепін, Д.В.
2015-04-27T14:30:57Z
2015-04-27T14:30:57Z
2012
Розвиток музеології у Республіці Білорусь за роки незалежності / Д.В. Кепін // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 22. — С. 321-325. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
2078-0133
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80895
У Державній установі освіти «Інститут культури Білорусі» Міністерства культури Республіки Білорусь (м. Мінськ) (далі – ІКБ) 12–13 червня 2012 р. відбулася міжнародна наукова-практична конференція «Культура Білорусі: реалії сучасності». У роботі конференції взяли участь 109 представників від Азербайджану, Білорусі, Венесуели, Китаю, Литви, Німеччини, Росії, України та Японії.
uk
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
Праці Центру пам’яткознавства
Рецензії, повідомлення
Розвиток музеології у Республіці Білорусь за роки незалежності
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Розвиток музеології у Республіці Білорусь за роки незалежності
spellingShingle Розвиток музеології у Республіці Білорусь за роки незалежності
Кепін, Д.В.
Рецензії, повідомлення
title_short Розвиток музеології у Республіці Білорусь за роки незалежності
title_full Розвиток музеології у Республіці Білорусь за роки незалежності
title_fullStr Розвиток музеології у Республіці Білорусь за роки незалежності
title_full_unstemmed Розвиток музеології у Республіці Білорусь за роки незалежності
title_sort розвиток музеології у республіці білорусь за роки незалежності
author Кепін, Д.В.
author_facet Кепін, Д.В.
topic Рецензії, повідомлення
topic_facet Рецензії, повідомлення
publishDate 2012
language Ukrainian
container_title Праці Центру пам’яткознавства
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
format Article
description У Державній установі освіти «Інститут культури Білорусі» Міністерства культури Республіки Білорусь (м. Мінськ) (далі – ІКБ) 12–13 червня 2012 р. відбулася міжнародна наукова-практична конференція «Культура Білорусі: реалії сучасності». У роботі конференції взяли участь 109 представників від Азербайджану, Білорусі, Венесуели, Китаю, Литви, Німеччини, Росії, України та Японії.
issn 2078-0133
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80895
citation_txt Розвиток музеології у Республіці Білорусь за роки незалежності / Д.В. Кепін // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 22. — С. 321-325. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT kepíndv rozvitokmuzeologííurespublícíbílorusʹzarokinezaležností
first_indexed 2025-11-26T20:10:06Z
last_indexed 2025-11-26T20:10:06Z
_version_ 1850768644942856192
fulltext 321Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012 миться з думкою археолога, дізнається про переконання монастирської братії, а доповнять цю картину матеріали тогочасної періодики. Такий «тримірний» підхід дозволяє об’єктивно подивитися на випадки співпраці духовенства і археологів, а також зробити висновки для кращої взаємодії у сьогоденні. Не можна оминути увагою той факт, що дебютна монографія В. Каліновського продовжує кращі традиції серії «Біобібліографія кримознав- ства» у сенсі зовнішнього оздоблення. У цьому напрямі дослідником здійснена кропітка праця – і її результати можна побачити на сторінках книги. Це портре- ти церковних діячів (не тільки ієрархів, як це зазвичай буває, але й парафіяль- них священників) і науковців; обкладинки видань, авторами яких були цер- ковні служителі; а також зображення славетних кримських пам’яток, церков і монастирів. Спадає на очі, що автор намагався використовувати оригінальні, маловідомі фотографії, а не ті, що «кочують» з одних видань до інших. Вдале підбирання ілюстративного матеріалу допомагає читачеві відчути себе сучас- ником подій, про які йде мова, та познайомитися з дійовими особами краєзнав- чого руху Криму XIX – початку XX ст. Наостанок зазначимо, що монографія В. Каліновського «Древностей – и замечательных, и интересных, и красивых – непочатый уголок»: церков- ное крымоведение (1837–1920)» повернула із забуття імена духовних осіб, що присвятили своє життя вивченню пам’яток Кримського півострова, висвітлила різноманітні аспекти цієї діяльності й узагалі стала першою ґрунтовною пра- цею з церковного кримознавства. Можна впевнено казати, про якісне поповне- ння у переліку видань одразу кількох важливих, цікавих і невичерпних тем – історії Криму, історії Церкви та пам’яткознавства. Подано до друку: 23.09.2012 р. Д.В. КЕПІН Розвиток музеології у Республіці Білорусь за роки незалежності У Державній установі освіти «Інститут культури Білорусі» Міністерства культури Республіки Білорусь (м. Мінськ) (далі – ІКБ) 12–13 червня 2012 р. відбулася міжнародна наукова-практична конференція «Культура Білорусі: реалії сучасності». У роботі конференції взяли участь 109 представників від Азербайджану, Білорусі, Венесуели, Китаю, Литви, Німеччини, Росії, України та Японії. Заслухано 95 доповідей. Під час конференції відбулась презентація 322 ISSN 2078-0133 випуску «Весніка Інстытута культуры Беларусі», який повинен стати щорічним періодичним виданням. Часопис має такі рубрики: «Культурологія», «Художня освіта», «Педагогіка», «Музеологія», «Традиційна культура», «Культура. Особистість. Час», «Білоруси у світі», «Особиста думка». Пропоноване видання дає уявлення про педагогічну та наукову діяльність ІКБ, створеного 13 грудня 2010 р. Установа надає освітні послуги з підвищення кваліфікації та перепідго- товки кадрів у сері культури, зокрема музейної справи й охорони історико-куль- турної спадщини. Щорічно тут підвищують кваліфікацію 1350–1400 слухачів. Цього року акредитовані спеціальності перепідготовки на базі вищої освіти: «Екскурсійно-масова робота у музеях» та «Бібліотекознавство і бібліографія». Попередниками ІКБ можна вважати Інститут білоруської культури, ство- рений Постановою РНК Білоруської Республіки 30 січня 1922 р. у Мінську на основі Науково-термінологічної комісії Народного комісаріату освіти Білоруської РСР (згодом, у 1929 р. цей інститут був реорганізований у Білоруську академію наук та Білоруський державний інститут проблем куль- тури (останній існував у 1991–2010 роках) [1]. У рубриці «Музеологія» презентованого часопису вміщено 2 статті спів- робітників ІКБ, музеєзнавців: кандидата філологічних наук, начальника від- ділу науково-методичного забезпечення музейної діяльності І.Б. Лапцьонак і доктора музеології, Президента ICOM Білорусі, начальника відділу науково- методичного забезпечення діяльності з охорони історико-культурної спадщи- ни А.Б. Сташкевич. Музеєзнавець І. Б. Лапцьонак розглянула особливості розвитку музейного туризму, маркетингу та менеджменту на сучасному етапі у країнах СНД. На думку дослідниці, музей у сучасному суспільстві є тією інституцією, що сприяє формуванню особистості, її спроможності інтегрувати культурний досвід у контекст власного життя. Тому необхідно розвивати інтерактивні форми робо- ти з аудиторією, використовуючи при цьому і художньо-терапевтичні методи- ки; створювати віртуальні філіали музеїв у містах (такі заклади вже діють у Мінську, Гомелі, Полоцьку). Підвищення рівня музейно-педагогічних програм значно б покращило рівень виховання та навчання відвідувачів. Тісніше треба працювати навчальним закладам з музейними установами [2]. Проблему музейної комунікації в сучасному соціокультурному просто- рі розглянула А.Б. Сташкевич. Як і І.Б. Лапцьонак, дослідниця наголошує на необхідності розвитку музейної педагогіки. У цьому відношенні перспек- тивними є створення дидактичних виставок, які можуть бути двох типів: 1) з використанням тільки копій і муляжів; 2) у поєднанні з музейними пред- метами з урахуванням принципів дидактики. Такі вистави повинні орієнтува- 323Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012 тись на цільову аудиторію. Для виховання у відвідувачів «музейної» культури та поважного ставлення до музейних предметів та спадщини у цілому майбут- нє за другим типом музейної презентації [3]. Порушені авторами статей проблеми стали одними з провідних тем конфе- ренції. На конференції працювало 5 секцій та 2 круглих столи. Безпосередньо музейної справи й охорони пам’яток стосувалася робота секції «Меморіальні аспекти культури («культура пам’яті»)» (керівник А.Б. Сташкевич) і кругло- го столу «Керівництво практикою і маркетинговою комунікацією у музейній діяльності» (керівник І.Б. Лапцьонак). Серед 14 доповідей, які було заслухано на секційному засіданні, відзначимо наступні виступи: А.Б. Сташкевич «Соціальні рамки пам’яті та історико-культурна спадщина Білорусі»; магістра культуро- логії, методиста відділу науково-методичного забезпечення діяльності з охо- рони історико-культурної спадщини ІКБ Т.М. Мармиш «Нематеріальні «місця пам’яті» у структурі локальної ідентифікаційної системи спільностей»; докто- ра історичних наук, доцента, провідного наукового співробітника Інституту історії НАН Білорусі В.Ф. Голубєва «Інвентарні описи XVIII ст. як джерела архітектурної реконструкції старого Мінська»; архітектора, методиста відділу науково-методичного забезпечення діяльності з охорони історико-культурної спадщини ІКБ Т.Л. Матиль «Реконструкція архітектурних об’єктів у контек- сті збереження культурного ландшафту»; кандидата історичних наук, старшого викладача кафедри країнознавства історичного факультету Білоруського дер- жавного університету (далі – ДБУ) Т.Д. Герновіч «Зведений реєстр білоруських культурних цінностей, які опинилися за межами Республіки Білорусь: пробле- ми створення»; музеєзнавця, заступника директора Літературного музею Янки Купали Н.С. Стрибульської «Міфологічний контекст ландшафтно-меморіаль- ної системи Купаловського заповідниа у Вязинци»; аспіранта-музеєзнавця БДУ Г.М. Кондратьєвої «Меморіалізация спадщини Радзівілів у загальному контек- сті історії міста Несвіжа»; музеєзнавця, директора Музею історії міста Мінська Г.П. Ладісової «Місця пам’яті» у культурному ландшафті Мінська. На секції виступив і автор даного повідомлення з доповіддю «Археопарки» як форма збе- реження і презентації історико-культурної спадщини». На круглому столі було заслухано 8 доповідей, серед них: доктора істо- ричних наук, професора кафедри етнології, музеології та історії мистецтв історичного факультету БДУ О.О. Гужаловського «Національні музейні організації – дієвий фактор розвитку музейної справи»; кандидата мистецтвоз- навства, директора Національного художнього музею Республіки Білорусь В.І. Прокопцова «Особливості музейного менеджменту в організації між- народного проекту»; кандидата культурології, директора Національного 324 ISSN 2078-0133 Полоцького історико-культурного музею-заповідника Т.О. Джумантаєвої «Перспективні напрямки і проблеми розвитку музею-заповідника». Усі заслу- хані доповіді мають бути надруковані в черговому виданні «Весніка». Для учасників конференції відбувся концерт у виконанні ансамблю білоруських народних інструментів ІКБ та квінтету духових інструментів Державної установи освіти «Білоруська державна академія музики». Під час конференції її учасники мали можливість ознайомитися з мето- дичними матеріалами щодо підготовки музеєзнавців у Білорусі. Зокрема, при Установі освіти «Білоруський державний університет культури і мистецтв» створено кафедру історії Білорусі та музеєзнавства. У цьому закладі з 2009 р. функціонує Рада із захисту кандидатських та докторських дисертацій з куль- турології Д 09.03.01 за спеціальністю «Музеєзнавство, консервація і реставра- ція історико-культурних об’єктів». Учасникам конференції була надана можливість ознайомитися з сучасним станом музейної справи в Мінську. Одним із найкращих за архітектурно-пла- нувальним і художнім вирішенням є Національний художній музей Республіки Білорусь (статус з 1993 р.). До цього часу музей мав назву «Державна картинна галерея» (1939–1957), «Державний художній музей» (1957–1993). На сьогодні це найбільший музейний комплекс країни, який демонструє твори образотвор- чого та декоративно-прикладного мистецтва країн світу. Основний фонд скла- дає 30000 музейних предметів. Стаціонарна експозиція розташована у будинку, спроектованому в 1945–1957 роках арх. М.І. Баклановим (1914–1990). З 1985 р. ведуться роботи з проектування нових корпусів. У 1993 р. здійснено прибу- дову до основної будівлі за проектом арх. В.С. Белянкіна. Музей також має окремі будинки лекторію, відділів і служб, архіву, реставраційних майстерень. У 1983 р. музею на правах філії передано архітектурний комплекс XVI– XVIII ст. у с. Гальшани Ошмянського району Гродненської обл. До складу музею в 2000 р. увійшла філія в Мінську «Будинок Ваньковичів. Культура та мистецтво першої половини XIX ст.». (заснований у 1984 р.). Музею також під- порядкована Мозирська районна картинна галерея у с. Гурини Мозирського району Гомельської обл. (заснована 1976 р.), Музей білоруського народного мистецтва у Спорткомплексі «Раубічи» Мінського району Мінської обл. (засно- ваний 1977 р., як філія з 1979 р.), Музей Вітольда Каєтановича Бялиницького Бірулі в Могильові (заснований 1978 р., як філія з 1982 р.), Палацово- парковий комплекс XVI–XX ст. у міському селищі Мир Карелицького району Гродненської обл. (заснований 1987 р., як філія з 1992 р.) та Музей-майстерня З.І. Озгура у Мінську (заснований у 1996 р.). З 1994 р. розпочалося видання «Сообщений Национального художественного музея Республики Беларусь». 325Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012 У центральному будинку розташовані наступні експозиції: «Мистецтво Білорусі XII–XVIII ст.», «Мистецтво Білорусі XIII – початку XIX ст.», «Мистецтво Білорусі XIX – першої половини XX ст.», «Мистецтво Білорусі 1890–1940-х рр.», «Мистецтво Білорусі 1940–1970-х рр.», «Мистецтво Білорусі 1890–1940-х рр.», «Мистецтво Білорусі 1960–1980-х рр.», «Мистецтво Білорусі 1980–2000-х рр.», «Російське мистецтво XVIII – першої половини XIX ст.», «Російське мистецтво другої половини XIX ст.», «Російське мистецтво кінця XIX – початку ХХ ст.», «Мистецтво країн Європи XVI–ХХ ст.», «Мистецтво країн Сходу XV–ХХ ст.». Також розташовано 2 зали для тимчасових виставок. Серед колекцій вирізняють- ся зібрання давньобілоруського іконопису. Витвори мистецтва експонуються у спеціальних герметичних вітринах із автономним освітленням і температурно- вологісним режимом. Музей володіє найбільшим зібранням на пострадянському просторі творів білоруського й російського художника кола О.Г. Венеціанова та В.А. Тропініна – Івана Фомича (Трохимовича) Хруцького (1810–1885) (експону- ється 25 його полотен). Серед зібрань білоруських художників ХХ ст. значною є колекція творів Народного художника СРСР, Народного художника БРСР, дій- сного члена Академії мистецтв СРСР (сучасної Російської академії мистецтв) і Національної академії наук Білорусі, Героя Білорусі, лауреата Державної пре- мії СРСР М.А. Савицького (1922–2010). Твори цього митця також експонують- ся в Державному музеї історії Великої Вітчизняної війни у Мінську (заснова- ний у 1943 р.) [4]. Проведення конференції «Культура Білорусі: реалії сучасності» дало мож- ливість підвести певні підсумки розвитку соціокультурної сфери, зокрема музеології в Республіці Білорусь за останні 20 років і накреслити напрями подальшого удосконалення музейної мережі, яка полягає у створенні нових типів музейних комплексів просто неба. Джерела та література 1. Вяргей В.С. Інститут беларускай культуры // Археалогія Беларусі. Энцыклапедыя ў двух тамах. – Мінск.: «Беларуская энцыклапедыя імя Петруся Броўкі», 2009 – 2011. – Т. 1: А–К. – С. 384–385. 2. Лапцёнак І.Б. Адукацыйная роля музеяў у кантэксце рэалій сучаснай культуры (па выніках міжнароднай сустрэчы экспертаў краін СНД) // Веснік Інстытута культуры Беларусі. Навукова- практычны часопис. – Мінск: ААТ «Промпечать», 2012. – С. 81–86. 3. Сташкевич А.Б. Дидактические выставки музеев как экспозиционный проект и образовательный продукт // Веснік Інстытута культуры Беларусі. Навукова-практычны часопис. – Мінск: ААТ «Промпечать», 2012. – С. 86–88. 4. Быков В. Полотна, опаленные войной // Быков В.В. Собрание сочинений в 4-х томах. – М.: Молодая гвардия, 1985–1986. – Т. 4. – С. 393–395; Іван Хруцкі. 1810–1885. Альбом- каталог / аўтары-складальнікі І.М. Панькына, А.К. Рэсіна. – Мінск: Беларусь, 1990. – 106 с.; Музеі Беларусі=Museum Belarus / складальнікі: Сташкевіч А.Б., Кітова В.М., Мірончык В.У., Стрыбульская Н.С. – Мінск: Беларусь, 2001. – С. 7–75. Подано до друку: 27.08.2012 р.