Розвиток музеології у Республіці Білорусь за роки незалежності
У Державній установі освіти «Інститут культури Білорусі» Міністерства культури Республіки Білорусь (м. Мінськ) (далі – ІКБ) 12–13 червня 2012 р. відбулася міжнародна наукова-практична конференція «Культура Білорусі: реалії сучасності». У роботі конференції взяли участь 109 представників від Азер...
Saved in:
| Published in: | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80895 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Розвиток музеології у Республіці Білорусь за роки незалежності / Д.В. Кепін // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 22. — С. 321-325. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-80895 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кепін, Д.В. 2015-04-27T14:30:57Z 2015-04-27T14:30:57Z 2012 Розвиток музеології у Республіці Білорусь за роки незалежності / Д.В. Кепін // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 22. — С. 321-325. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80895 У Державній установі освіти «Інститут культури Білорусі» Міністерства культури Республіки Білорусь (м. Мінськ) (далі – ІКБ) 12–13 червня 2012 р. відбулася міжнародна наукова-практична конференція «Культура Білорусі: реалії сучасності». У роботі конференції взяли участь 109 представників від Азербайджану, Білорусі, Венесуели, Китаю, Литви, Німеччини, Росії, України та Японії. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Рецензії, повідомлення Розвиток музеології у Республіці Білорусь за роки незалежності Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Розвиток музеології у Республіці Білорусь за роки незалежності |
| spellingShingle |
Розвиток музеології у Республіці Білорусь за роки незалежності Кепін, Д.В. Рецензії, повідомлення |
| title_short |
Розвиток музеології у Республіці Білорусь за роки незалежності |
| title_full |
Розвиток музеології у Республіці Білорусь за роки незалежності |
| title_fullStr |
Розвиток музеології у Республіці Білорусь за роки незалежності |
| title_full_unstemmed |
Розвиток музеології у Республіці Білорусь за роки незалежності |
| title_sort |
розвиток музеології у республіці білорусь за роки незалежності |
| author |
Кепін, Д.В. |
| author_facet |
Кепін, Д.В. |
| topic |
Рецензії, повідомлення |
| topic_facet |
Рецензії, повідомлення |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Праці Центру пам’яткознавства |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| format |
Article |
| description |
У Державній установі освіти «Інститут культури Білорусі» Міністерства
культури Республіки Білорусь (м. Мінськ) (далі – ІКБ) 12–13 червня 2012 р.
відбулася міжнародна наукова-практична конференція «Культура Білорусі:
реалії сучасності». У роботі конференції взяли участь 109 представників від
Азербайджану, Білорусі, Венесуели, Китаю, Литви, Німеччини, Росії, України
та Японії.
|
| issn |
2078-0133 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80895 |
| citation_txt |
Розвиток музеології у Республіці Білорусь за роки незалежності / Д.В. Кепін // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 22. — С. 321-325. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kepíndv rozvitokmuzeologííurespublícíbílorusʹzarokinezaležností |
| first_indexed |
2025-11-26T20:10:06Z |
| last_indexed |
2025-11-26T20:10:06Z |
| _version_ |
1850768644942856192 |
| fulltext |
321Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012
миться з думкою археолога, дізнається про переконання монастирської братії,
а доповнять цю картину матеріали тогочасної періодики. Такий «тримірний»
підхід дозволяє об’єктивно подивитися на випадки співпраці духовенства і
археологів, а також зробити висновки для кращої взаємодії у сьогоденні.
Не можна оминути увагою той факт, що дебютна монографія
В. Каліновського продовжує кращі традиції серії «Біобібліографія кримознав-
ства» у сенсі зовнішнього оздоблення. У цьому напрямі дослідником здійснена
кропітка праця – і її результати можна побачити на сторінках книги. Це портре-
ти церковних діячів (не тільки ієрархів, як це зазвичай буває, але й парафіяль-
них священників) і науковців; обкладинки видань, авторами яких були цер-
ковні служителі; а також зображення славетних кримських пам’яток, церков
і монастирів. Спадає на очі, що автор намагався використовувати оригінальні,
маловідомі фотографії, а не ті, що «кочують» з одних видань до інших. Вдале
підбирання ілюстративного матеріалу допомагає читачеві відчути себе сучас-
ником подій, про які йде мова, та познайомитися з дійовими особами краєзнав-
чого руху Криму XIX – початку XX ст.
Наостанок зазначимо, що монографія В. Каліновського «Древностей –
и замечательных, и интересных, и красивых – непочатый уголок»: церков-
ное крымоведение (1837–1920)» повернула із забуття імена духовних осіб, що
присвятили своє життя вивченню пам’яток Кримського півострова, висвітлила
різноманітні аспекти цієї діяльності й узагалі стала першою ґрунтовною пра-
цею з церковного кримознавства. Можна впевнено казати, про якісне поповне-
ння у переліку видань одразу кількох важливих, цікавих і невичерпних тем –
історії Криму, історії Церкви та пам’яткознавства.
Подано до друку: 23.09.2012 р.
Д.В. КЕПІН
Розвиток музеології у Республіці Білорусь
за роки незалежності
У Державній установі освіти «Інститут культури Білорусі» Міністерства
культури Республіки Білорусь (м. Мінськ) (далі – ІКБ) 12–13 червня 2012 р.
відбулася міжнародна наукова-практична конференція «Культура Білорусі:
реалії сучасності». У роботі конференції взяли участь 109 представників від
Азербайджану, Білорусі, Венесуели, Китаю, Литви, Німеччини, Росії, України
та Японії. Заслухано 95 доповідей. Під час конференції відбулась презентація
322 ISSN 2078-0133
випуску «Весніка Інстытута культуры Беларусі», який повинен стати щорічним
періодичним виданням. Часопис має такі рубрики: «Культурологія», «Художня
освіта», «Педагогіка», «Музеологія», «Традиційна культура», «Культура.
Особистість. Час», «Білоруси у світі», «Особиста думка». Пропоноване видання
дає уявлення про педагогічну та наукову діяльність ІКБ, створеного 13 грудня
2010 р. Установа надає освітні послуги з підвищення кваліфікації та перепідго-
товки кадрів у сері культури, зокрема музейної справи й охорони історико-куль-
турної спадщини. Щорічно тут підвищують кваліфікацію 1350–1400 слухачів.
Цього року акредитовані спеціальності перепідготовки на базі вищої освіти:
«Екскурсійно-масова робота у музеях» та «Бібліотекознавство і бібліографія».
Попередниками ІКБ можна вважати Інститут білоруської культури, ство-
рений Постановою РНК Білоруської Республіки 30 січня 1922 р. у Мінську
на основі Науково-термінологічної комісії Народного комісаріату освіти
Білоруської РСР (згодом, у 1929 р. цей інститут був реорганізований у
Білоруську академію наук та Білоруський державний інститут проблем куль-
тури (останній існував у 1991–2010 роках) [1].
У рубриці «Музеологія» презентованого часопису вміщено 2 статті спів-
робітників ІКБ, музеєзнавців: кандидата філологічних наук, начальника від-
ділу науково-методичного забезпечення музейної діяльності І.Б. Лапцьонак і
доктора музеології, Президента ICOM Білорусі, начальника відділу науково-
методичного забезпечення діяльності з охорони історико-культурної спадщи-
ни А.Б. Сташкевич.
Музеєзнавець І. Б. Лапцьонак розглянула особливості розвитку музейного
туризму, маркетингу та менеджменту на сучасному етапі у країнах СНД. На
думку дослідниці, музей у сучасному суспільстві є тією інституцією, що сприяє
формуванню особистості, її спроможності інтегрувати культурний досвід у
контекст власного життя. Тому необхідно розвивати інтерактивні форми робо-
ти з аудиторією, використовуючи при цьому і художньо-терапевтичні методи-
ки; створювати віртуальні філіали музеїв у містах (такі заклади вже діють у
Мінську, Гомелі, Полоцьку). Підвищення рівня музейно-педагогічних програм
значно б покращило рівень виховання та навчання відвідувачів. Тісніше треба
працювати навчальним закладам з музейними установами [2].
Проблему музейної комунікації в сучасному соціокультурному просто-
рі розглянула А.Б. Сташкевич. Як і І.Б. Лапцьонак, дослідниця наголошує
на необхідності розвитку музейної педагогіки. У цьому відношенні перспек-
тивними є створення дидактичних виставок, які можуть бути двох типів:
1) з використанням тільки копій і муляжів; 2) у поєднанні з музейними пред-
метами з урахуванням принципів дидактики. Такі вистави повинні орієнтува-
323Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012
тись на цільову аудиторію. Для виховання у відвідувачів «музейної» культури
та поважного ставлення до музейних предметів та спадщини у цілому майбут-
нє за другим типом музейної презентації [3].
Порушені авторами статей проблеми стали одними з провідних тем конфе-
ренції. На конференції працювало 5 секцій та 2 круглих столи. Безпосередньо
музейної справи й охорони пам’яток стосувалася робота секції «Меморіальні
аспекти культури («культура пам’яті»)» (керівник А.Б. Сташкевич) і кругло-
го столу «Керівництво практикою і маркетинговою комунікацією у музейній
діяльності» (керівник І.Б. Лапцьонак). Серед 14 доповідей, які було заслухано на
секційному засіданні, відзначимо наступні виступи: А.Б. Сташкевич «Соціальні
рамки пам’яті та історико-культурна спадщина Білорусі»; магістра культуро-
логії, методиста відділу науково-методичного забезпечення діяльності з охо-
рони історико-культурної спадщини ІКБ Т.М. Мармиш «Нематеріальні «місця
пам’яті» у структурі локальної ідентифікаційної системи спільностей»; докто-
ра історичних наук, доцента, провідного наукового співробітника Інституту
історії НАН Білорусі В.Ф. Голубєва «Інвентарні описи XVIII ст. як джерела
архітектурної реконструкції старого Мінська»; архітектора, методиста відділу
науково-методичного забезпечення діяльності з охорони історико-культурної
спадщини ІКБ Т.Л. Матиль «Реконструкція архітектурних об’єктів у контек-
сті збереження культурного ландшафту»; кандидата історичних наук, старшого
викладача кафедри країнознавства історичного факультету Білоруського дер-
жавного університету (далі – ДБУ) Т.Д. Герновіч «Зведений реєстр білоруських
культурних цінностей, які опинилися за межами Республіки Білорусь: пробле-
ми створення»; музеєзнавця, заступника директора Літературного музею Янки
Купали Н.С. Стрибульської «Міфологічний контекст ландшафтно-меморіаль-
ної системи Купаловського заповідниа у Вязинци»; аспіранта-музеєзнавця БДУ
Г.М. Кондратьєвої «Меморіалізация спадщини Радзівілів у загальному контек-
сті історії міста Несвіжа»; музеєзнавця, директора Музею історії міста Мінська
Г.П. Ладісової «Місця пам’яті» у культурному ландшафті Мінська. На секції
виступив і автор даного повідомлення з доповіддю «Археопарки» як форма збе-
реження і презентації історико-культурної спадщини».
На круглому столі було заслухано 8 доповідей, серед них: доктора істо-
ричних наук, професора кафедри етнології, музеології та історії мистецтв
історичного факультету БДУ О.О. Гужаловського «Національні музейні
організації – дієвий фактор розвитку музейної справи»; кандидата мистецтвоз-
навства, директора Національного художнього музею Республіки Білорусь
В.І. Прокопцова «Особливості музейного менеджменту в організації між-
народного проекту»; кандидата культурології, директора Національного
324 ISSN 2078-0133
Полоцького історико-культурного музею-заповідника Т.О. Джумантаєвої
«Перспективні напрямки і проблеми розвитку музею-заповідника». Усі заслу-
хані доповіді мають бути надруковані в черговому виданні «Весніка».
Для учасників конференції відбувся концерт у виконанні ансамблю
білоруських народних інструментів ІКБ та квінтету духових інструментів
Державної установи освіти «Білоруська державна академія музики».
Під час конференції її учасники мали можливість ознайомитися з мето-
дичними матеріалами щодо підготовки музеєзнавців у Білорусі. Зокрема, при
Установі освіти «Білоруський державний університет культури і мистецтв»
створено кафедру історії Білорусі та музеєзнавства. У цьому закладі з 2009 р.
функціонує Рада із захисту кандидатських та докторських дисертацій з куль-
турології Д 09.03.01 за спеціальністю «Музеєзнавство, консервація і реставра-
ція історико-культурних об’єктів».
Учасникам конференції була надана можливість ознайомитися з сучасним
станом музейної справи в Мінську. Одним із найкращих за архітектурно-пла-
нувальним і художнім вирішенням є Національний художній музей Республіки
Білорусь (статус з 1993 р.). До цього часу музей мав назву «Державна картинна
галерея» (1939–1957), «Державний художній музей» (1957–1993). На сьогодні
це найбільший музейний комплекс країни, який демонструє твори образотвор-
чого та декоративно-прикладного мистецтва країн світу. Основний фонд скла-
дає 30000 музейних предметів. Стаціонарна експозиція розташована у будинку,
спроектованому в 1945–1957 роках арх. М.І. Баклановим (1914–1990). З 1985 р.
ведуться роботи з проектування нових корпусів. У 1993 р. здійснено прибу-
дову до основної будівлі за проектом арх. В.С. Белянкіна. Музей також має
окремі будинки лекторію, відділів і служб, архіву, реставраційних майстерень.
У 1983 р. музею на правах філії передано архітектурний комплекс XVI–
XVIII ст. у с. Гальшани Ошмянського району Гродненської обл. До складу
музею в 2000 р. увійшла філія в Мінську «Будинок Ваньковичів. Культура та
мистецтво першої половини XIX ст.». (заснований у 1984 р.). Музею також під-
порядкована Мозирська районна картинна галерея у с. Гурини Мозирського
району Гомельської обл. (заснована 1976 р.), Музей білоруського народного
мистецтва у Спорткомплексі «Раубічи» Мінського району Мінської обл. (засно-
ваний 1977 р., як філія з 1979 р.), Музей Вітольда Каєтановича Бялиницького
Бірулі в Могильові (заснований 1978 р., як філія з 1982 р.), Палацово-
парковий комплекс XVI–XX ст. у міському селищі Мир Карелицького району
Гродненської обл. (заснований 1987 р., як філія з 1992 р.) та Музей-майстерня
З.І. Озгура у Мінську (заснований у 1996 р.). З 1994 р. розпочалося видання
«Сообщений Национального художественного музея Республики Беларусь».
325Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012
У центральному будинку розташовані наступні експозиції: «Мистецтво
Білорусі XII–XVIII ст.», «Мистецтво Білорусі XIII – початку XIX ст.», «Мистецтво
Білорусі XIX – першої половини XX ст.», «Мистецтво Білорусі 1890–1940-х рр.»,
«Мистецтво Білорусі 1940–1970-х рр.», «Мистецтво Білорусі 1890–1940-х рр.»,
«Мистецтво Білорусі 1960–1980-х рр.», «Мистецтво Білорусі 1980–2000-х рр.»,
«Російське мистецтво XVIII – першої половини XIX ст.», «Російське мистецтво
другої половини XIX ст.», «Російське мистецтво кінця XIX – початку ХХ ст.»,
«Мистецтво країн Європи XVI–ХХ ст.», «Мистецтво країн Сходу XV–ХХ ст.».
Також розташовано 2 зали для тимчасових виставок. Серед колекцій вирізняють-
ся зібрання давньобілоруського іконопису. Витвори мистецтва експонуються у
спеціальних герметичних вітринах із автономним освітленням і температурно-
вологісним режимом. Музей володіє найбільшим зібранням на пострадянському
просторі творів білоруського й російського художника кола О.Г. Венеціанова та
В.А. Тропініна – Івана Фомича (Трохимовича) Хруцького (1810–1885) (експону-
ється 25 його полотен). Серед зібрань білоруських художників ХХ ст. значною є
колекція творів Народного художника СРСР, Народного художника БРСР, дій-
сного члена Академії мистецтв СРСР (сучасної Російської академії мистецтв) і
Національної академії наук Білорусі, Героя Білорусі, лауреата Державної пре-
мії СРСР М.А. Савицького (1922–2010). Твори цього митця також експонують-
ся в Державному музеї історії Великої Вітчизняної війни у Мінську (заснова-
ний у 1943 р.) [4].
Проведення конференції «Культура Білорусі: реалії сучасності» дало мож-
ливість підвести певні підсумки розвитку соціокультурної сфери, зокрема
музеології в Республіці Білорусь за останні 20 років і накреслити напрями
подальшого удосконалення музейної мережі, яка полягає у створенні нових
типів музейних комплексів просто неба.
Джерела та література
1. Вяргей В.С. Інститут беларускай культуры // Археалогія Беларусі. Энцыклапедыя ў двух тамах. –
Мінск.: «Беларуская энцыклапедыя імя Петруся Броўкі», 2009 – 2011. – Т. 1: А–К. – С. 384–385.
2. Лапцёнак І.Б. Адукацыйная роля музеяў у кантэксце рэалій сучаснай культуры (па выніках
міжнароднай сустрэчы экспертаў краін СНД) // Веснік Інстытута культуры Беларусі. Навукова-
практычны часопис. – Мінск: ААТ «Промпечать», 2012. – С. 81–86.
3. Сташкевич А.Б. Дидактические выставки музеев как экспозиционный проект и образовательный
продукт // Веснік Інстытута культуры Беларусі. Навукова-практычны часопис. – Мінск: ААТ
«Промпечать», 2012. – С. 86–88.
4. Быков В. Полотна, опаленные войной // Быков В.В. Собрание сочинений в 4-х томах. –
М.: Молодая гвардия, 1985–1986. – Т. 4. – С. 393–395; Іван Хруцкі. 1810–1885. Альбом-
каталог / аўтары-складальнікі І.М. Панькына, А.К. Рэсіна. – Мінск: Беларусь, 1990. – 106 с.;
Музеі Беларусі=Museum Belarus / складальнікі: Сташкевіч А.Б., Кітова В.М., Мірончык В.У.,
Стрыбульская Н.С. – Мінск: Беларусь, 2001. – С. 7–75.
Подано до друку: 27.08.2012 р.
|