Релігієзнавство як фактор формування особистості правоохоронця (методичний аспект)
Gespeichert in:
| Datum: | 2001 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2001
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81125 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Релігієзнавство як фактор формування особистості правоохоронця (методичний аспект) / А.В. Швецова // Культура народов Причерноморья. — 2001. — № 22. — С. 228-230. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-81125 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-811252025-02-09T09:52:44Z Релігієзнавство як фактор формування особистості правоохоронця (методичний аспект) Швецова, А.В. Приложение 2001 Article Релігієзнавство як фактор формування особистості правоохоронця (методичний аспект) / А.В. Швецова // Культура народов Причерноморья. — 2001. — № 22. — С. 228-230. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81125 uk Культура народов Причерноморья application/pdf Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Приложение Приложение |
| spellingShingle |
Приложение Приложение Швецова, А.В. Релігієзнавство як фактор формування особистості правоохоронця (методичний аспект) Культура народов Причерноморья |
| format |
Article |
| author |
Швецова, А.В. |
| author_facet |
Швецова, А.В. |
| author_sort |
Швецова, А.В. |
| title |
Релігієзнавство як фактор формування особистості правоохоронця (методичний аспект) |
| title_short |
Релігієзнавство як фактор формування особистості правоохоронця (методичний аспект) |
| title_full |
Релігієзнавство як фактор формування особистості правоохоронця (методичний аспект) |
| title_fullStr |
Релігієзнавство як фактор формування особистості правоохоронця (методичний аспект) |
| title_full_unstemmed |
Релігієзнавство як фактор формування особистості правоохоронця (методичний аспект) |
| title_sort |
релігієзнавство як фактор формування особистості правоохоронця (методичний аспект) |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2001 |
| topic_facet |
Приложение |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81125 |
| citation_txt |
Релігієзнавство як фактор формування особистості правоохоронця (методичний аспект) / А.В. Швецова // Культура народов Причерноморья. — 2001. — № 22. — С. 228-230. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT švecovaav relígíêznavstvoâkfaktorformuvannâosobistostípravoohoroncâmetodičnijaspekt |
| first_indexed |
2025-11-25T14:07:55Z |
| last_indexed |
2025-11-25T14:07:55Z |
| _version_ |
1849771611643707392 |
| fulltext |
Швецова А.В
РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ПРАВОО-
ХОРОНЦЯ (МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ)
Релігієзнавство – це навчальний курс, що входить до циклу соціально-економічних дисциплін і має
суттєве значення для формування особистості сучасного фахівця взагалі, і правоохоронця – зокрема.
Роль релігієзнавства у підготовці фахівців для ОВС України визначається тим, що на основі знання
сутності релігії як соціального та культурного феномена, її суспільних функцій, позитивних та негативних
аспектів розвитку, курсанти вчаться бачити і оцінювати з наукової точки зору різноманітні явища і проце-
си релігійного життя, прогнозувати їх розвиток з метою попередження можливих негативних подій.
Окрім того, вивчення релігієзнавства формує у слухачів особисті настанови щодо свідомого контролю
власних релігійних потреб та почуттів, виважених взаємовідносин із представниками інших релігійних
конфесій і т. ін.
Що стосується особливостей вивчення курсу “Релігієзнавство” курсантами Кримського факультету
НУВС, то вони визначаються насамперед такими двома факторами: по-перше, фахівці які готуються КФ-
НУВС, будуть працювати в Криму, де на сьогоднішній день проживають представники 89 народностей,
існує біля 900 релігійних общин різних напрямків, щорічно здійснюють проповіді біля 400 закордонних
місіонерів, а тому повсякчас існує можливість виникнення соціальних конфліктів на релігійному та націо-
нальному ґрунті; по-друге, сучасні правоохоронці повинні вміти (і виявляти у цьому плані особистісну
активність) хоча б загалом оцінювати релігійну ситуацію у тому регіоні, де працюють, та передбачати мо-
жливі наслідки діяльності різноманітних релігійних груп.
“Багатонаціональність” Криму вже сама по собі потребує постійного вивчення та контролювання про-
цесів, пов’язаних із життєвою необхідністю спілкування та співробітництва представників різних етносів.
Як правило, до національних проблем приєднуються і конфесійні, що досить часто створює загрозу між-
національних та міжконфесійних зіткнень. Адже в переважно, особливість ідентифікує себе не лише і
певним етносом, але із певною релігією та релігійною спільнотою.
Сучасна конфліктологія має досить широку практику аналізу соціальних конфліктів, що виникають
(чи можуть виникнути) на релігійному ґрунті. Таким є:
- конфлікти, пов’язані із вимогою політичної автономії окремих етносів;
- конфлікти, викликані релігійно-позначеними рухами малих етнічних груп за збереження власних ку-
льтурних та релігійних традицій, що досить часто здійснюється у формі протиставлення “ми - вони”, і
у підкресленні своїх національно-релігійних особливостей;
- конфлікти, викликані прагненням народу до воз’єднання, якщо історично частини цього народу пот-
рапили у різні держави;
- конфлікти, в основі яких знаходяться протиріччя на релігійно-общинному ґрунті в умовах однієї кон-
фесії.
У тих чи інших аспектах, названі типи конфліктів, при певному збігові обставин можуть мати місце і в
Криму (враховуючи специфіку його соціально-політичного та культурно-релігійного стану).
Саме тому при викладанні навчального матеріалу з релігієзнавства, необхідно акцентувати увагу на
особливостях тієї чи іншої релігії (бажано також ознайомити слухачів із відповідними постійними вистав-
ками музеїв Криму, наприклад виставкою “Культура та релігія народів Криму” у Кримському етнографіч-
ному музеї), та на проблемах, пов’язаних із встановленням взаєморозуміння, взаємоповаги та виваженості
у міжетнічних, а таким чином – і міжконфесійних стосунках. Крім того слід стимулювати цікавість і
прагнення слухачів до пошуку сучасних фактичних даних з названої проблематики, заохочувати їх до
постійного слідкування за відповідними повідомленнями засобів масової інформації та друкованими ма-
теріалами ( наприклад, матеріали часопису “Релігійна панорама” та інших періодичних видань). На прак-
тичних заняттях необхідно надавати курсантам можливість виступати з повідомленнями щодо цих даних,
обговорювати і визначати їх значення для соціально-політичного і культурного розвитку Криму та
України.
Суспільне значення та функціонування релігії має також і особистий аспект. В сучасних демократич-
них умовах реалізації принципу свободи совісті, коли відсутній тотальний та прискіпливий контроль дер-
жави за переконаннями і духовним життям людей, з’явилися, на жаль, реальні можливості для створення й
діяльності таких релігійних общин, які здійснюють деструктивний вплив на особистість, її психіку,
соціальні зв’язки, статус та ін.
Як відомо, у релігійних об’єднаннях реалізуються важливі духовні потреби людини: жити у колек-
тиві, бути соціально захищеною, бути впевненою у собі та у своєму майбутньому, мати психологічний
комфорт, втіху, надію, розраду у нещасті, відчувати підтримку однодумців, шукати вищих, абсолютних
цінностей, зрозуміти сенс буття і т. ін. Прагнення до задоволення цих потреб досить часто “відкриває”
життя та свідомість особистості для маніпулювання ними з боку деяких релігійних авторитетів та груп.
На сьогоднішній день дослідниками виявлені такі аспекти діяльності релігійних общин, які мають
насторожувати і відповідних фахівців, і пересічних людей. Це:
- сувора дисципліна та безумовне підкорення лідеру (у цьому випадку можуть висуватися цілі, досяг-
нення яких передбачає насильство як над конкретною особистістю, так і над іншими соціальними гру-
пами);
- дріб’язкова регламентація життєдіяльності людини та тотальний контроль за її думками і діями (що
може мати негативні наслідки, наприклад, у випадку приходу представника такої общини до влади, а
також може приводити до своєрідного поневолення та “зомбіювання” людей);
- домінування апокаліптичних мотивів у віровченні (що може стимулювати вседозволеність у поведінці
та заперечення моральних і правових норм);
- визнання безумовного пріоритету світового зла (як правило пов’язане із відповідними культовими
діями та ритуалами).
Саме тому знання змісту віровчень та особливостей різних культів релігійних організацій є необ-
хідною умовою свідомого відношення людини до різноманітних релігійних закликів та обіцянок. При
цьому для майбутніх правоохоронців особливо важливими є знання про ті релігійні групи та об’єднання,
для діяльності і вчення яких характерні вищеназвані аспекти. Найбільш “тривожними” у цьому відно-
шенні є сатаністи, свідки Ієгови, деякі культи східного напрямку – наприклад, сумнозвісний сімферополь-
ський ашрам “Гухьясамаджа”.
Обіцяючи негайне поліпшення долі та гарантуючи “врятування”, ці релігійні общини можуть
здійснювати деструктивний вплив на особистісне та суспільне життя, а тому повинні підлягати прискіпли-
вому контролю з боку правоохоронців. Тим більше, що ситуація розвитку релігійного життя в Україні
ускладнюється тим, що Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації”, прийнятий у
1991році, відзначається настільки високим рівнем демократизму та свободи, що, можна сказати, “прово-
кує” утворення багаточисленних і різноманітних релігійних спільнот, які досить важко контролювати,
правильно визначати їх орієнтацію та можливі наслідки діяльності.
В силу цього факту, особливу увагу при вивчені курсу “Релігієзнавство” слід звертати на інші правові
акти, які виступають своєрідною “підмогою” у вирішені соціальних проблем, пов’язаних із релігійним
життям. По-перше, це правові акти України – Конституція України (ст. 35, 37), Закон України “Про
освіту” (ст. 8), Закон України “Про міліцію” (ч. 4, ст. 5), Кримінальний кодекс України (ст. 66, 139, 209),
Закон України “Про альтернативну (невійськову) службу” та ін. По-друге, це міжнародні правові акти –
“Міжнародний пакт про громадянські та політичні права” (1966р.), “Європейська конвенція про захист
прав і основних свобод людини” (1950р.), “Декларація про ліквідацію усіх форм нетерпимості та дис-
кримінації на основі релігії чи переконань” (1981р.), Резолюція Ради Європи №1202 1993р. “Про релігійну
терпимість у демократичному суспільстві” та ін.
Керуючись названими документами, правоохоронці повинні здійснювати урегулювання конфліктів та
вирішення проблем, пов’язаних із реалізацією релігійних потреб людини та з діяльністю окремих релігій-
них груп.
Загалом, при освоєнні курсантами навчальної дисципліни “Релігієзнавство” слід виходити із того, що
будь-яка свобода, у тому числі – і свобода совісті, має певні соціальні та природні межі. Тому, згідно
кантівського принципа “моя свобода закінчується там, де починається свобода іншого”, ні в якому разі не
можна байдуже та безвідповідально ставитися до різних проблем релігійного життя, яке так чи інакше, але
завжди, пов’язане із реалізацією основних прав і свобод людини.
|