Ранній неоліт Південно-Східної Європи: окреслення меж регіону
У статті зроблена спроба окреслити межі «Південно-Східної
 Європи» за ранньонеолітичної доби, виходячи із концепції про
 існування в цей час в регіоні вторинного осередку неолітизації.
 Культурні імпульси з цього центру і призвели до становлення
 ранніх землеробських...
Saved in:
| Published in: | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81567 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Ранній неоліт Південно-Східної Європи: окреслення меж регіону / Л.О. Шатіло // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 24. — С. 110-118. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860036661682896896 |
|---|---|
| author | Шатіло, Л.О. |
| author_facet | Шатіло, Л.О. |
| citation_txt | Ранній неоліт Південно-Східної Європи: окреслення меж регіону / Л.О. Шатіло // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 24. — С. 110-118. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці Центру пам’яткознавства |
| description | У статті зроблена спроба окреслити межі «Південно-Східної
Європи» за ранньонеолітичної доби, виходячи із концепції про
існування в цей час в регіоні вторинного осередку неолітизації.
Культурні імпульси з цього центру і призвели до становлення
ранніх землеробських суспільств на теренах сучасної України.
В статье сделана попытка очертить границы «Юго-Восточной Европы» для ранненеолитического периода, исходя из концепции о существовании в это время в регионе вторичного
очага неолитизации. Именно культурные импульсы из этого центра и привели к становлению
ранних земледельческих обществ на территории современной Украины.
This article attempts to outline the limits of «South East Europe» for Early Neolithic period
based on the concept of the existence of the secondary centre of neolityzation in the region at that
time. It was cultural impulses from the centre that led to the formation of early agricultural societies
o the territory of modern Ukraine.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:54:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
Ðîçä³ë II²ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÀÐÕÅÎËÎò¯
УДК [903’13:528.9](4)»6343»
Л.О. ШАТІЛО
Ранній неоліт Південно-Східної Європи:
окреслення меж регіону
У статті зроблена спроба окреслити межі «Південно-Східної
Європи» за ранньонеолітичної доби, виходячи із концепції про
існування в цей час в регіоні вторинного осередку неолітизації.
Культурні імпульси з цього центру і призвели до становлення
ранніх землеробських суспільств на теренах сучасної України.
Ключові слова: Південно-Східна Європа, неолітизація, ран-
ній неоліт.
Тема поширення відтворювальної економіки (тобто
неолітизації) є однією з ключових у первісній істо-
рії Південно-Східної Європи загалом і в історії України
зокрема. Визначення меж Південно-Східної Європи є
досить проблемним питанням, що викликає непорозумін-
ня і потребує уточнення. Таке уточнення дозволяє довес-
ти доцільність вивчення саме цього регіону для розумін-
ня процесів неолітизації (на території України в т.ч.).
Поняття «Південно-Східна Європа» є доволі попу-
лярним серед науковців, праці яких присвячені про-
цесам неолітизації і носять узагальнюючий характер
(роботи М. Гарашаніна, М. Гімбутас, П.М. Долуханова,
Р. Еріха, Дж. Нандріса, В.С. Тітова, Г. Тодорової,
Р. Трінгхема й інших) [1]. Але в більшості випад-
ків автори не дають визначення конкретної території
свого дослідження, приблизні межі якої можна уявити
лише із контексту. Це можна пояснити, звернувшись до
історії самого «неологізму», який відносно нещодавно
з’явився для позначення політико-географічного регіо-
ну на Європейському континенті.
Термін «Південно-Східна Європа» почав вжива-
тися ще з початку ХІХ ст. Так, словенський філолог
Б. Копітар у своїй праці (1813 р.) вказував на важливість
румунської мови для розуміння латини та слов’янських
мов, а також для загальної історії «народів Південно-Східної Європи» [2].
Можна вважати, що саме з цього часу поняття починає активно використовува-
тися, хоча дослідник і не дає його визначення. Термін побутує то в географічних
працях, то в політичних проектах [3].
Німецький географ Теобальт Фішер намагався теоретично обґрунтувати
термін «ПСЄ», вважаючи регіон «трикутником, до розмірів якого зменшується
Європа в південно-східному напрямку, а інше визначення (назва) цього регіону
може викликати серйозні неузгодження» [4]. На початку ХХ ст. в атласі «Atlas
To Freeman’s Historical Geography» [5] це поняття, крім власне Балканського пів-
острова, охоплювало території на північний схід від Дунаю до Дністра, а на пів-
нічному заході – територію Карпатської котловини. На деяких картах до регіону
було включено південь Італійського півострова. Докладно історію розвитку нео-
логізму «Південно-Східна Європа» протягом останніх століть виклав А. Дрейс-
Франсіс [6].
У ХХ ст. вся територія Європи була умовно поділена організацією ООН на
макрогеографічні зони – Південну, Північну, Західну та Східну [7]. Проте такий
поділ не враховував багатьох структурних особливостей цих регіонів і, як наслі-
док, ускладнив й унеможливив розробку численних проектів їх розвитку. На
відміну від дефініцій, прийнятих ООН для цих регіонів, не існує чіткого загаль-
ноприйнятого географічного чи політичного (історичного) визначення регіону
Південно-Східної Європи, який був виділений пізніше для розробки проектів.
На сьогодні найчастіше вживаються декілька основних визначень
«Південно-Східної Європи»:
• європейські території колишньої Османської імперії [8];
• Балканський півострів на південь по річках Дунай–Сава–Купа до затоки
Кварнер [9];
• численні геополітичні концепції та політико-економічні проекти окреслю-
ють територію Південно-Східної Європи в залежності від своєї мети (політич-
ної, економічної чи історичної) [10]. Таких проектів нараховується велика кіль-
кість, до регіону можуть включатися різні території.
Як приклад можна навести Модель Регіонального Розвитку [11] 2007–2013
яка включає 16 країн: Албанію, Австрію, Боснію та Герцеговину, Болгарію,
Хорватію, республіку Македонію, Грецію, Угорщину, Румунію, Республіку
Молдова, Чорногорію, Сербію, Словакію, Словенію, частково Італію та Україну
(Чернівецьку, Івано-Франківську, Закарпатську та Одеську області).
Можна бачити, що сьогодні є спроби окреслити межі Південно-Східної
Європи, відтворивши цілісність регіону, як єдиного організму із спільними
характеристиками та тенденціями розвитку, в т.ч. історичного, куди невід’ємною
частиною увійшли і західні області України.
111Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
112 ISSN 2078-0133
Як видно, межі регіону Південно-Східної Європи залежать від різних при-
чин. Також треба відзначити, що при визначенні регіону незмінним залиша-
ється його ядро: Балканський півострів, а всі прилеглі території – як з півночі,
так і з півдня, зі сходу чи заходу – то включаються, то виключаються. Існують
різні критерії для окреслення кордонів регіону, але найбільшою мірою ці кри-
терії залежать від мети того чи іншого дослідження – політичного, економічно-
го, історичного або ж археологічного. Так, наприклад, в одній із останніх робіт,
присвячених мезоліту Південно-Східної Європи, Д.В. Кіосак включив у регіон,
крім власне Балкан, території Передкарпатської Румунії, Молдови та Північно-
Західне Причорномор’я, тобто місця проживання мезолітичного населення в
Південно-Східній Європі зі специфічними рисами [12]. Отже, окреслення меж
регіону визначається характеристиками, які відрізняють його від інших тери-
торій. При цьому основним завданням є пошук спільних структур (що описані
нижче), характерних саме для нього.
Ми підійшли до розуміння того, що для історико-археологічних досліджень
важливим є не тільки фізико-географічна цілісність регіону, а також і його соці-
окультурне наповнення. Для кожного історичного пласту таке наповнення є різ-
ним, і залежно від того межі Південно-Східної Європи є ширшими або вужчи-
ми. В такому випадку залишається дати визначення регіону, виходячи із завдань
свого дослідження, а саме з проблеми неолітизації Південно-Східної Європи.
В межах кордонів Південно-Східної Європи за доби раннього неоліту проходять
процеси формування нових історичних спільнот, які в подальшому, в сформова-
ному вигляді можуть покидати регіон і проходити в інші куточки Старої Європи,
наприклад КЛСК – до Парижу (тобто до регіону Західної Європи), а Кукутень-
Трипілля до Дніпра і, навіть, на лівий його берег (тобто до Східної Європи).
Для доби неоліту при визначенні території дослідження варто керуватися
спільними характеристиками, географічними і негеографічними, подібностями
в способах життя та мислення, притаманних суспільствам на цих теренах, тра-
диціями, культурними нормами, способами вирішення проблем, визначенням
стратегій розвитку та спільним минулим. Має бути спільне в культурі (можна
назвати це культурною матрицею чи капіталом), історії, подібна соціально-еко-
номічна система, антропологія тощо, що об’єднувало б ці спільноти і відрізняло
б їх від зовнішнього соціокультурного оточення.
Говорячи про цю територію за доби неоліту, треба мати на увазі, що мова
йде не просто про процес поширення населення з новим способом життя з пер-
винного центра походження землеробства (Передньоазійського). Мова йде про
утворення вторинного центру. Саме на території Південно-Східної Європи був
сформований такий центр становлення відтворювальної економіки [13], який
мав ті особливості соціо-економічної системи, що відрізняли його від соціокуль-
турних систем Близького Сходу та інших регіонів.
113Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
Хоча балкано-дунайський центр становлення землеробства був «вторин-
ним», він мав винятково важливе значення для прилеглих європейських тери-
торій. Центральна частина Балкан була ключовою у системі понять «центр–
периферія». Саме звідси відбувалися «культурні імпульси», які призвели до
становлення землеробських спільнот раннього та пізнього неоліту Центральної
та Східної Європи, і, по суті, Балкани можна вважати висхідним пунктом нео-
літизації Європи. Межі ядра і периферії цього центру змінювалися в залежнос-
ті від конкретної історичної обстановки, вони могли зменшуватися, розширюва-
тися або ж пересуватися.
Усі ранньонеолітичні суспільства (за періодизацією Г.Тодорової, де моно-
хромний неоліт, разом з класичним раннім і середнім неолітом об’єднані в єди-
ний блок ранньонеолітичних культур [14]), що населяли територію Південно-
Східної Європи, є вихідцями з Близького Сходу (прямо чи опосередковано), і
для них є характерними такі риси життєдіяльності:
а) господарство базувалось на землеробстві (більшою мірою) та тваринни-
цтві (меншою мірою);
б) основними злаковими культурами були древні еммер та однозернянка і
значно менше ячмінь – на відміну від Анатолії, де культивували в основному
різні види ячменю та м’які (хлібні) пшениці [15];
в) при обранні полів перевага надавалась легким делювіальним і алювіаль-
ним ґрунтам (головним була не родючість землі, а легкість її обробки [16]);
г) усі культури та культурні групи характеризувалися досить високим рівнем
технологічного розвитку, про що свідчить:
– високоякісна кераміка,
– спільні риси в домобудівництві – каркасні будівлі з використанням глини [17];
ґ) духовна культура пронизана спільними рисами:
– посуд переважно сферичних і напівсферичних форм, прикрашений розпи-
сом, відтисками чи барботином [18];
– використання глиняних «вівтариків», антропоморфної та зооморфної плас-
тики тощо [19];
– життя проходило в оточенні мезолітичних суспільств з привласнюючою
економікою, які належали до «постмезолітичних» кроманьоідів, в той час як
землеробське населення належало, в основному, до середземноморського типу з
домішками брахіцефального [20].
У пошуках критеріїв для виділення Південно-Східної Європи та доцільнос-
ті цього Г.Чопфлін застерігає, що багато людей припускаються помилок, стика-
ючись із протилежністю між певною структурою та її змістом. Вони дивляться
на одну складову частину цього змісту і роблять висновок, що бачать щось уні-
кальне. Якоюсь мірою це таки може бути унікальна річ, але приховані структу-
114 ISSN 2078-0133
ри, те основне, частиною чого вона є, дають можливість і підставу для порівнян-
ня її з іншими. Насправді, визначення структури є найважливішим. Не зробивши
цього, «ми можемо з легкістю потрапити у полон своїх власних даних і закінчи-
ти тим, що накопичуємо гори цікавої, але досить тривіальної (звичайної) інфор-
мації, яку не можемо ввести до контексту (для якої не зможемо знайти її місце
в системі і визначити її зв’язки)» [21]. Видається логічним, досліджуючи окре-
мо взяту культуру (наприклад, Кріш у Закарпатті), розглядати її в контексті регі-
онального розвитку. Адже, якщо аналізувати її ізольовано, у відриві від інших
подій (попередніх і сучасних їй), можна припуститися помилок щодо походжен-
ня та розвитку культури та її інтерпретації. Видається доцільним вивчати куль-
турні явища раннього неоліту через призму загальнорегіонального розвитку.
Ранній неоліт Південно-Східної Європи розпочався з періоду монохром-
ного (раннього) неоліту. В цей час давньоземлеробське населення освої-
ло найсприятливіші частини Балкан – були заселені Фессалія (Ахіллеон I,
Сескло I), Пелагонія (Анзабегово Iа) [22], Південна Албанія (Влуш I), серед-
ня течія р. Струма (Стрімон, Крайнічі), регіон Дівостін в Центральних Балканах
до Залізних Воріт (Лепенский Вир) [23] і частини північної Болгарії (плато
Поляниця, Копрівек, Оходен). Звідти по річках, що течуть в західному напрям-
ку, неолітичне населення досягло Донії Браневіни, що по суті є самим північним
поселенням цього періоду [24].
У період раннього класичного неоліту землеробське населення продо-
вжує освоювати внутрішні райони Балкан [25]. Саме за цього періоду почи-
нається «епоха» телів у Фракії [26]. На відміну від попереднього періоду, вже
можна виділити кілька сформованих ранньонеолітичних культурних комплек-
сів, які продовжують розвиватися в «середньому» неоліті [27]: Прото-Старчево
(Галабнік), Караново (Караново І), Македонський (Пернік), Фессалійський.
Територіальна експансія носіїв відтворювальної економіки вказує на зна-
чний демографічний ріст. У результаті цього всі кліматично найсприятливіші
місцевості на Балканах піддалися неолітизації. Ті частини, де клімат був менш
сприятливий, наприклад, Чорноморське узбережжя, Добруджа, Мунтенія й інші
регіони, опинилися за межами неолітичного впливу[28].
Наступним етапом процесу неолітизації на цій території став середній
(остання фаза раннього) неоліт. У Південно-Східній Європі виділяють наступ-
ні землеробські культури цієї доби: Сескло, Какран, Старчево-Криш-Кереш,
Караново II–III, Конево, Овчарово й інші [29].
У долинах Фессалії продовжують свій розвиток поселення Ахілліон, Неа-
Нікомедія, Аргіса, Сескло й інші [30]. У Фракії в цей час розвивається культура
Караново II, II/III і III. У Північно-Східній Болгарії досліджено поселення куль-
тури Конево (зокрема тель Голджамо Делчево) [31].
115Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
Завдяки кліматичним змінам раніше непридатні для проживання та освоєн-
ня території на Балканах і в Європі стали більш привабливими для неолітизації,
і значні простори були заселені давніми землеробами. Просування ранньонео-
літичних груп спільноти Старчево-Кріш-Кереш відбувалося вздовж річкових
долин через Балкани, що археологічно простежується за залишками мальова-
ної кераміки [32]. В результаті вони дісталися Карпатського басейну трьома
напрямками: населення Старчево в південній частині Задунав’я правим берегом
Дунаю (де залишили поселення Дивостін, Опш, Крагуйевак, Донія Браневина,
Ноза, Суботика, Креместика, Іванград) [33], населення Кереш просувалося
Великою Угорською рівниною – долиною р. Тиса (поселення Ендрод-Орегзолок
Сольнок-Санда, Тисаєно та Сахоль-Фельсофольд) [34], а носії Кришу пішли в
Трансильванію [35] і далі на північ [36] (Тисапюшпёки, Нагікьорю, Кьотелек,
Тисазьольош, Ібрані, Рівне, Заставне, Берегово).
Інше неолітичне населення, яке мігрувало через проходи в Балканській гряді
на північ (у Північно-Східні Балкани), вступило в контакти з носіями культу-
ри Кріш. Взаємодія цих двох культур дала в результаті культуру Овчарово.
Культура була добре вивчена на поселеннях Овчарова-Гора, Дринова-Резерват
і Самоводіане [37].
Етап середнього неоліту є важливим історичним моментом, коли Балканський
півострів став джерелом неолітичних імпульсів для центральної Європи. На від-
міну від попередніх фаз раннього неоліту відчутною є певна різниця між куль-
турами.
Відтворювальна економіка поширилася на терени України в цей же період,
коли культурна спільнота Старчево-Криш-Кереш заселила Закарпаття. Іншим
шляхом (з півдня) це саме населення, просунулося в Пруто-Дністровський регі-
он. [38]. Наприкінці середнього неоліту на території України проходять важли-
ві культурні зміни, які знову ж таки мають Балканські витоки – це поява КЛСК,
однією із зон проникнення якої було Карпато-Подністров’я. На сьогодні на
цій території відомо більше 200 пам’яток із знахідками КЛСК [39]. Цей фено-
мен відрізняється від «Кришського» характером і методами освоєння терито-
рії. В Карпато-Подністров’ї комплекси культури повністю перекривають ареал
культури Криш, яка їм передувала. Наприкінці пізнього неоліту, з приходом
до Південно-Західної України перших носіїв культурної спільноти Кукутень-
Трипілля завершується процес неолітизації її території. Таким чином, неоліти-
зація Південно-Західної України є складовою і невід’ємною частиною проце-
су неолітизації Південно-Східної Європи. Це виявляється в тому, що населення,
яке принесло агрикультуру на територію сучасної України, власне, і було части-
ною «Балкано-Дунайського» неоліту (Старчево-Кріш-Кереш, КЛСК) [40].
Підсумовуючи, можна сказати, що «Південно-Східна Європа» є «науковим
робочим терміном», кордони цього регіону можуть бути різними – все залежить
116 ISSN 2078-0133
від специфіки дослідження. Однак все ж існують певні обмеження, за які поши-
рення кордонів регіону, мабуть, не є доцільним. «Максимальні» рамки регіону
можна прослідкувати, виходячи з розгляду історії самого поняття. На північно-
му заході та півночі регіон замикають гори, що оточують Карпатську котлови-
ну, за якими вже починається Центральна Європа. Найбільш чітко окреслюється
південна межа регіону – островами Кріт і Кіпр. Менш чіткими (і більш диску-
сійними) є східні та північно-східні кордони регіону. Залежно від поставлених
завдань дослідники «окреслюють» тут Південно-Східну Європу по-різному,
часто навіть за рахунок південно-західних територій Східної Європи. Це, мож-
ливо, може мати місце, але, звичайно, в певних «межах».
Отже, визначаючи межі регіону «Південно-Східна Європа», виходячи із
теорії про побутування тут за доби раннього неоліту вторинного осередку ста-
новлення відтворюючого господарства, відзначимо виключну залежність його
меж від територіального розподілу археологічних пам’яток відповідного часу,
оскільки вони цілком «входять» до регіону, що розглядається. Не претендую-
чи на жорстке (та загальнообов’язкове) визначення кордонів регіону, все ж про-
понується для доби раннього неоліту окреслити межі Південно-Східної Європи
територією проживання неолітичного населення зі специфічними рисами, а
саме: Балканським півостровом, Карпатською котловиною, Нижньодунайською
низовиною, східними та південними схилами Східних Карпат та Сирето-
Дністровським межиріччям.
Джерела та література
1. Гимбутас М. Цивилизация Великой Богини: Мир Древней Европы / М. Гимбутас. – М., 2006.
– 572 с.; Долуханов П.М. Неолитизация Европы: Хронология и проблемы / П.М. Долуханов //
Неолит – Энеолит Юга и Неолит Севера Восточной Европы. – СПб, 2003; Титов В.С. Некоторые
проблемы возникновения и распространения производящего хозяйства в Юго-Восточной
Европе и на юге Средней Европы / В.С. Титов // Краткие сообщения Института археологии АН
СССР (далі – КСИА). – 1984. – Вып. 180. – C. 20–25; Todorova H. The Neolithic, Eneolithic, and
Transitional in Bulgarian Prehistory / H. Todorova // Prehistoric Bulgaria (Bailey D.W., Panayotov
I.) – Madison, WI : Prehistoric Press, 1995. – Vol. 22. – P. 79–98; Tringham R. Southeastern Europe in
the transition to agriculture in Europe: bridge, buffer, or mosaic / R.Tringham // Europe’s fi rst farmers
(T.D. Price (ed.). – Cambridge : Cambridge University Press, 2000. – С. 19–56.
2. Drace-Francis A. The Prehistoryof a Neologism: «South-Eastern Europe» / A. Drace-Francis //
Balkanologie, Revued’etudespluridisciplinaires. – 1999. – Vol. III, #2.
3. Hahn J. Reise von Belgrad nach Salonik / J. Hahn // Denkschriften der kaiserlichen Akademie der
Wissenschaften. Philosophish-Historische Classe. – Wien, 1861. – N 11 (2). - Р. 2 n. 2.
4. Fischer T. Die südosteuropäischen Halbinsel / T. Fischer // in Alfred Kirchoff, Hg., Unser Wissen von
der Erde. Allgemeine Erdkunde und Länderkunde. Dritter Band : Länderkunde von Europa. Zweiter
Teil, zweite hälfte. – Wien, 1893. - Р. 65.
5. Bury B. Longmans Greenand Co / B.Bury. – Third Edition.
6. Drace-Francis A. Вказана праця.
7. United Nations Statistics Division [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://unstats.un.org/
UNSD/default.htm.
117Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
8. Bury B. Вказана праця.
9. Todorova M. Imagining the Balkans / M. Todorova. – New York : Oxford University Press, 1997. -
Р. 22–24.
10. Special Coordinator of the Stability Pact for South Eastern Europe [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.stabilitypact.org.
11. The South East Europe Transnational Cooperation Programme [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.southeasteurope.net/en/projects/approved_projects.
12. Кіосак Д.В. Економіка населення Південно-Східної Європи (XI – початок VI тис. до н.е.): авто-
реф. дис. … канд. іст. наук : 07.00.02 / Д.В. Кіоск ; Одес. нац. ун-т ім. І.І. Мечникова. – Одеса,
2009. – 15 с.
13. Титов В.С. Неолит Карпатского бассейна. Исследования и материалы / В.С. Титов. – М., 1996.
– C. 167.
14. Todorova H. Prehistory of Bulgaria / H. Todorova // Recent Research in Prehistory of Balkans.
Publications of the Archaeological Institute of Northern Greece 3 (D.V.Gramennos (ed.). –
Thessaloniki, 2003. – Р. 275–328.
15. Титов В.С. Неолит Карпатского бассейна … – C. 169.
16. Там само. – C. 169; Perlés C. The Early Neolithic In Greece The first farming communities in Europe
/ C. Perlés. – Cambridge, 2001(4). – Р. 10–13.
17. Гимбутас М. Вказана праця. – 572 с.; Титов В.С. Неолит Карпатского басейна… – C. 170,
й інші.
18. Залізняк Л.Л. Неолітизація території України та історичні долі мезолітичного населення /
Фінальний палеоліт і мезоліт континентальної України / Л.Л. Залізняк // Кам’яна доба України.
–2005.– Вип. 8. – C. 120–154; Титов В.С. Некоторые проблемы возникновения и распростране-
ния производящего хозяйства в Юго-Восточной Европе и на юге Средней Европы / В.С. Титов
// КСИА. – 1984. – Вып. 180. – C. 20–22; Тодорова Х. Новокаменната епоха в България (краят
на VII–VI хилядолетие) / Х. Тодорова, И. Вайсов. – София, 1993; Todorova H. The Neolithic…
– P. 79–98, й інші.
19. Гимбутас М. Вказана праця. – С. 241–335; Perlés C. Вказана праця. – Р. 255–283.
20. Титов В.С. Неолит Карпатского басейна… – C. 169.
21. Schöpfl in G. Defi ning South-Eastern Europe / G. Schöpfl in // Balkanologie, Revued’etudespluridisci
plinaires. – 1999. – Vol. III, #2.
22. Gimbutas M. Neolithic Macedonia 1, as Refl ected by Excavation at Anza. Southeast Yugoslavia /
M.Gimbutas. – Los Angeles, 1976.
23. Srejovic D. Lepenski Vir / D. Srejovic. – Beograd, 1969.
24. Karmanski S. Donja Branjevina: A Neolithic settlement near Deronje in the Vojvodina (Serbia) /
S. Karmanski // Società per la preistoria e protostoria della regione Friuli-Venezia Giulia, Quaderno
10. – Trieste, 2005.
25. Тодорова Х. Вказана праця.
26. Georgiev G. Kulturgruppen der Jungstein- und der Kupferzeit in der Ebene von Thrazien /
G. Georgiev // L’Europe a la fi n de I’ age de la pierre. - Prague, 1961. – Р. 45–100.
27. Богданович М. Неолитическое поселение в Дивостине и протостарчевская культура /
М. Богданович // Советская археология. – 1987. – № 2. – C.15–17; Тодорова Х. Вказана праця; й інші.
28. Todorova H. The Neolithic… – С. 79–98.
29. Todorova H. Prehistory of Bulgaria… – Р. 275–328.
30. Гимбутас М. Вказана праця. – С. 492–493.
31. Тодорова Х. Селищната могила Голямо Делчево / Х. Тодорова, С. Иванов, В. Василев, М. Хорф,
Х. Квита, Г. Кол // Разкопки и проучвания 5. – София, 1975.
32. Andel T.H. van. The earliest farmers in Europe / T.H. van Andel, C.N. Runnels // Antiquity. 69. – 1995.
– Р. 481–500; Tringham R. Southeastern Europe… – Р. 19–56.
118 ISSN 2078-0133
33. Kalicz N. The Northern Periphery Of The Early Neolithic Starčevo Culture In South-Western
Hungary: A Case Study Of An Excavation At Lake Balaton / N. Kalicz, Zs.M. Virág, K. Biró //
Documenta Praehistorica, 25, 1998. - Р. 151–187.
34. Trogmayer O. A unique Neolithic fi nd from Röszke / O. Trogmayer // Morgenrot der Kulturen. Frühe
Etappen der Menschheitsgeschichte in Mittel- und Südosteuropa (E. Jerem/P. Raczky). Festschrift für
N. Kalicz zum 75. Geburtstag. Archaeolingua 14. – Budapest, 2003. – Р. 109–114.
35. Luca A.S. Migrations and local evolution in the Early Neolithic in Transylvania: the typological-stylistic
analysis and the radiocarbon data / A.S. Luca, C. Suciu // A short walk through the Balkans: the fi rst
farmers of the Carpathian Basin and adjacent regions (M. Spataro, P. Biagi (ed.), «Società per la
Preistoria e Protostoria della Regione Friuli-Venezia Giulia». – Quaderno 12. - Trieste, 2007. – Р. 77–87.
36. Domboróczki L. A Körös-kultúra északi elterjedési határának problematikája a Tiszaszőlős–
Domaháza-pusztán végzett ásatás eredményeinek fényében / L. Domboróczki // Archeometriai
Műhely. – 2005. – Р. 5–15.
37. Todorova H. The Neolithic… – Р. 79–98.
38. Дергачев В.А. Особенности культурно-исторического развития Карпато-Поднестровья. К
проблеме взаимодействия древних обществ Средней, Юго-Восточной и Восточной Европы
/ В.А. Дергачев // Stratum plus. – 1999. – № 2. – C. 169–221; Comsa E. Neoliticul pe teritoriul
Romaniei / E. Comsa. – Bucuresti, 1987.
39. Ларина О.В. Культура линейно-ленточной кераміки Юго-Западного СССР (молдавская
группа): aвтореф. дисс. … канд. ист. наук. / О.В. Ларина – Л., 1988; Вона ж. Культура линейно-
ленточной керамики Пруто-Днестровского региона/ О.В. Ларина // Stratum plus. – 1999. – №
2. – C. 10–140; Ленартович О. Культура Лінійно-стрічкової кераміки на території України:
історія дослідження / О. Ленартович // Aхеологічні дослідження Львівського університету. –
2009. – Вип. 12. – С. 226–261; Пассек Т.С. Памятники культуры линейно-ленточной керамики
на территории СССР, / Т.С. Пассек, Е.К. Черныш. – М., 1963.
40. Залізняк Л.Л. Вказана праця. – C. 120–125.
Шатило Л.А. Ранний неолит Юго-Восточной Европы: определение границ региона
В статье сделана попытка очертить границы «Юго-Восточной Европы» для ранненеоли-
тического периода, исходя из концепции о существовании в это время в регионе вторичного
очага неолитизации. Именно культурные импульсы из этого центра и привели к становлению
ранних земледельческих обществ на территории современной Украины.
Ключевые слова: Юго-Восточная Европа, неолитизация, ранний неолит.
Shatilo L.O. Early Neolithic of Southeast Europe: defi ning the boundaries of the region
This article attempts to outline the limits of «South East Europe» for Early Neolithic period
based on the concept of the existence of the secondary centre of neolityzation in the region at that
time. It was cultural impulses from the centre that led to the formation of early agricultural societies
o the territory of modern Ukraine.
Keywords: South-Eastern Europe, neolityzation, early Neolithic.
Подано до друку: 05.06.2013 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-81567 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0133 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:54:12Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Шатіло, Л.О. 2015-05-18T11:53:59Z 2015-05-18T11:53:59Z 2013 Ранній неоліт Південно-Східної Європи: окреслення меж регіону / Л.О. Шатіло // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 24. — С. 110-118. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81567 [903’13:528.9](4)»6343» У статті зроблена спроба окреслити межі «Південно-Східної
 Європи» за ранньонеолітичної доби, виходячи із концепції про
 існування в цей час в регіоні вторинного осередку неолітизації.
 Культурні імпульси з цього центру і призвели до становлення
 ранніх землеробських суспільств на теренах сучасної України. В статье сделана попытка очертить границы «Юго-Восточной Европы» для ранненеолитического периода, исходя из концепции о существовании в это время в регионе вторичного
 очага неолитизации. Именно культурные импульсы из этого центра и привели к становлению
 ранних земледельческих обществ на территории современной Украины. This article attempts to outline the limits of «South East Europe» for Early Neolithic period
 based on the concept of the existence of the secondary centre of neolityzation in the region at that
 time. It was cultural impulses from the centre that led to the formation of early agricultural societies
 o the territory of modern Ukraine. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Пам’ятки археології Ранній неоліт Південно-Східної Європи: окреслення меж регіону Ранний неолит Юго-Восточной Европы: определение границ региона Early Neolithic of Southeast Europe: defi ning the boundaries of the region Article published earlier |
| spellingShingle | Ранній неоліт Південно-Східної Європи: окреслення меж регіону Шатіло, Л.О. Пам’ятки археології |
| title | Ранній неоліт Південно-Східної Європи: окреслення меж регіону |
| title_alt | Ранний неолит Юго-Восточной Европы: определение границ региона Early Neolithic of Southeast Europe: defi ning the boundaries of the region |
| title_full | Ранній неоліт Південно-Східної Європи: окреслення меж регіону |
| title_fullStr | Ранній неоліт Південно-Східної Європи: окреслення меж регіону |
| title_full_unstemmed | Ранній неоліт Південно-Східної Європи: окреслення меж регіону |
| title_short | Ранній неоліт Південно-Східної Європи: окреслення меж регіону |
| title_sort | ранній неоліт південно-східної європи: окреслення меж регіону |
| topic | Пам’ятки археології |
| topic_facet | Пам’ятки археології |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81567 |
| work_keys_str_mv | AT šatílolo ranníineolítpívdennoshídnoíêvropiokreslennâmežregíonu AT šatílolo ranniineolitûgovostočnoievropyopredeleniegranicregiona AT šatílolo earlyneolithicofsoutheasteuropedefiningtheboundariesoftheregion |