Кубки городоцько-здовбицької культури
Статтю присвячено аналізу керамічних кубків городоцько-здовбицької культури. Вони мають циліндричну форму, невеликі розміри, переважно орнаментовані потрійними або подвійними пасками з відтисків шнура, з ручками або виступами для тримання. Ареал поширення кубків охоплює територію від басейну Західн...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2013
|
| Schriftenreihe: | Праці Центру пам’яткознавства |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81568 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Кубки городоцько-здовбицької культури / Г.В. Охріменко, Н.В. Скляренко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 24. — С. 119-132. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-81568 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-815682025-02-09T13:49:21Z Кубки городоцько-здовбицької культури Кубки городоцко-здовбицкой культуры Cups of gorodotsko-zdovbytska culture Охріменко, Г.В. Скляренко, Н.В. Пам’ятки археології Статтю присвячено аналізу керамічних кубків городоцько-здовбицької культури. Вони мають циліндричну форму, невеликі розміри, переважно орнаментовані потрійними або подвійними пасками з відтисків шнура, з ручками або виступами для тримання. Ареал поширення кубків охоплює територію від басейну Західного Бугу до р. Горинь та р. Случ. Статья посвящена анализу керамических кубков городоцко-здовбицкой культуры. Они имеют цилиндрическую форму, небольшие размеры, преимущественно орнаментируемые тройными или двойными линиями из оттисков шнура, с ручками или выступами для держания. Ареал распространения кубков охватывает территорию от бассейна Западного Буга до р. Горынь и р. Случь. The article is sanctifi ed to the analysis of ceramic cups of gorodotsko-zdovbytska culture. They have a cylindrical form, small sizes, mainly ornamented by triple or double lines from the prints of cord, with pens or ledges for holding. The natural habitat of distribution of cups embraces territory from a pool Western Bug to Goryn and Sluch. 2013 Article Кубки городоцько-здовбицької культури / Г.В. Охріменко, Н.В. Скляренко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 24. — С. 119-132. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81568 903.23-033.6(477.82) uk Праці Центру пам’яткознавства application/pdf Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Пам’ятки археології Пам’ятки археології |
| spellingShingle |
Пам’ятки археології Пам’ятки археології Охріменко, Г.В. Скляренко, Н.В. Кубки городоцько-здовбицької культури Праці Центру пам’яткознавства |
| description |
Статтю присвячено аналізу керамічних кубків городоцько-здовбицької культури. Вони
мають циліндричну форму, невеликі розміри, переважно орнаментовані потрійними або подвійними пасками з відтисків шнура, з ручками або виступами для тримання. Ареал поширення кубків охоплює територію від басейну Західного Бугу до р. Горинь та р. Случ. |
| format |
Article |
| author |
Охріменко, Г.В. Скляренко, Н.В. |
| author_facet |
Охріменко, Г.В. Скляренко, Н.В. |
| author_sort |
Охріменко, Г.В. |
| title |
Кубки городоцько-здовбицької культури |
| title_short |
Кубки городоцько-здовбицької культури |
| title_full |
Кубки городоцько-здовбицької культури |
| title_fullStr |
Кубки городоцько-здовбицької культури |
| title_full_unstemmed |
Кубки городоцько-здовбицької культури |
| title_sort |
кубки городоцько-здовбицької культури |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Пам’ятки археології |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81568 |
| citation_txt |
Кубки городоцько-здовбицької культури / Г.В. Охріменко, Н.В. Скляренко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 24. — С. 119-132. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| series |
Праці Центру пам’яткознавства |
| work_keys_str_mv |
AT ohrímenkogv kubkigorodocʹkozdovbicʹkoíkulʹturi AT sklârenkonv kubkigorodocʹkozdovbicʹkoíkulʹturi AT ohrímenkogv kubkigorodockozdovbickojkulʹtury AT sklârenkonv kubkigorodockozdovbickojkulʹtury AT ohrímenkogv cupsofgorodotskozdovbytskaculture AT sklârenkonv cupsofgorodotskozdovbytskaculture |
| first_indexed |
2025-11-26T12:48:27Z |
| last_indexed |
2025-11-26T12:48:27Z |
| _version_ |
1849857217682997248 |
| fulltext |
119Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
УДК 903.23-033.6(477.82)
Г.В. ОХРІМЕНКО,
Н.В. СКЛЯРЕНКО
Кубки городоцько-здовбицької культури
Статтю присвячено аналізу керамічних кубків городоцько-здовбицької культури. Вони
мають циліндричну форму, невеликі розміри, переважно орнаментовані потрійними або по-
двійними пасками з відтисків шнура, з ручками або виступами для тримання. Ареал поширен-
ня кубків охоплює територію від басейну Західного Бугу до р. Горинь та р. Случ.
Ключові слова: кубки, кераміка, городоцько-здовбицька культура, Західна Волинь, Захід-
но-Волинське Полісся.
У фондах Волинського краєзнавчого музею, археологічному музеї
Східноєвропейського університету ім. Лесі Українки, Маневицькому краєз-
навчому музеї зберігається рідкісна колекція кераміки городоцько-здовбиць-
кої культури (далі – ГЗК) з околиць сіл Осова, Великий Мідськ, Майдан-Липно
з Волинського Полісся (крім с. Мерва Горохівського району) й інших місць.
Особливо показовою для цієї культури є збірка фрагментів посуду від кубків
підциліндричної форми, які є характерними для керамічного комплексу ГЗК.
Частина з цих виробів описана в Табл. 1.
З кінця ІV тис. до н.е. на півночі Центральної Європи з’являються мандрів-
ні групи пастухів із керамікою, прикрашеною відбитками шнура. Найраніший
період їхньої еволюції називають пан’європейським горизонтом культури шну-
рової кераміки (далі – КШК). У похованнях КШК того часу знаходять амфори,
горщики з відтисками шнура та прокресленим орнаментом, а також човноподіб-
ні сокири (типу А). Поховання містяться під курганами у випростаному стані в
прямокутних ямах. Населення КШК спочатку поширювалося на землях Польщі,
Чехії, Німеччини, Данії, Голландії, а також у Скандинавії, Литві, Естонії.
В останніх ці пам’ятки відомі під назвою культура бойових сокир [19, s. 132].
Подібний посуд і знаряддя, переважно зброю, знаходять на значних просто-
рах Європи. Їхні поховальні пам’ятки (поселення майже невідомі) пов’язують
з індоєвропейцями – войовничими пастухами. Наступний етап розвитку КШК
називають горизонтом середньоєвропейським, у якому з’являються локаль-
ні групи з регіональними відмінностями в матеріальній культурі. Така ситуа-
ція склалася внаслідок асиміляції населенням КШК різних енеолітичних груп.
На території Волині це могли бути групи спільнот культур пізньотрипільської,
лійчастого посуду, кулястих амфор [19, s. 139–144].
Можливо, що і на північному заході України перебували невеликі пас-
туші громади КШК. На це вказують, зокрема, виявлені кам’яні човноподіб-
ні сокири типу А [5, с. 303–324], кераміка (наприклад, кубок із с. Розваж (ур.
120 ISSN 2078-0133
Кошара) Острозького району Рівненщини – знахідка О. Позіховського), амфо-
ра тюрингського типу із с. Хотивель Старовижівського району Волинської обл.
(знахідка О. Цинкаловського), пам’ятки середньодніпровської культури біля
с. Осова Костопільського району, с. Буща (ур. Тартак) Дубнівського району тощо
[11, с. 5–11].
121Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
122 ISSN 2078-0133
* Описаний у таблиці кубок із с. Граддя знайдений у 30-ті роки ХХ ст. Петром Шишком і
Віктором Старком в ур. Гора на глибині 1,3 м.
Припускаємо, що приблизно від 2400 р. до н.е. старожитності з тради-
цією культури шнурової кераміки стають більш масовими на Волинському
Поліссі та Волині. Їх можна пов’язувати з городоцьким етапом городоцько-
здовбицької культури, за І. Свєшніковим (протомежановицькою, ранньомежа-
новицькою за Я. Махніком). Занепад здовбицьких традицій городоцько-здо-
вбицької культури, імовірно, припадає на XVII–XVI (XV?) ст. до н.е., коли тут
з’являються і посилюються племена східнотшинецької культури [13, с. 58].
Можна зазначити певний розквіт цих спільнот на згаданій території, що
було зумовлено, напевне, сприятливими природними умовами, багатими ліса-
ми, водоймами, наявністю родючої землі, а також корисних копалин. Так, у
межиріччі Стиру та Горині в той час відомі були поклади базальтів, міді –
біля сіл Великий Мідськ, Полиці, Янова Долина й інших. У Великомідському
мікрорегіоні від часу волино-люблінської до лужицької культур бачимо
постійну присутність людності різних етнічних груп. На це вказують знахідки
кераміки та знарядь праці. Особливо багато трапляється артефактів городоць-
ко-здовбицької культури, зокрема кераміки, оздобленої переважно шнуровим
орнаментом. На жаль, стаціонарними дослідженнями вони тут (як і загалом на
Західному Поліссі) вивчалися мало [17, s. 33–55].
Цікавим у контексті вивчення пам’яток ГЗК є керамічний матеріал із сіл
Осова та Майдан-Липно, що знаходяться поблизу відомого с. Великий Мідськ.
Село Осова Костопільського району Рівненської обл. розташоване в особли-
вому місці. Навколо нього є чимало більших і менших боліт, переважно неглибо-
ких. Вони чергуються з піщанистими ділянками полів, підвищених дюн, які іноді
утворюють більш високі кількакілометрові гряди. І тепер тут, в лісах та чагар-
никах, водиться чимало звірини, птахів. Ліси винятково багаті на гриби, ягоди,
123Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
горішники, але найбільш
привабливими для населен-
ня доби бронзи були тутеш-
ні поклади кременю, базальту
та міді. Від с. Осова вони роз-
ташовані приблизно за 8 та
12 км на схід, біля сучасного
с. Великий Мідськ цього
самого району. Поклади
базальту тут виходять на
поверхню у двох місцях: на
березі р. Млинок (ліва при-
тока Горині) та в ур. Гута
(ближче до с. Осова). Ці родо-
вища міді експлуатувалися
ще з часів енеоліту [1, с. 68].
Поряд з виходами базальтів
в ур. Гута, як уже зазначало-
ся, знайдено кераміку воли-
но-люблінської культури.
Окремі фрагменти кераміки
культури лійчастого посуду
виявлено в ур. Стороживка
біля с. Осова, у тому ж місці
були крем’яні середньої вели-
чини пластини (деякі зі струменевою ретушшю) й енеолітичні скребки на пласти-
нах (5 екземплярів зберігаються в Маневицькому краєзнавчому музеї).
Ріст населення у цих місцях, як видно із зібраних на дюнах археологічних
артефактів, припадає на час городоцько-здовбицької культури (2300(?)–1600 роки
до н.е.). Можна припустити, що виявлена кераміка належить до різних її періо-
дів: раннього та пізнього. Серед виробів виділено такі форми: горщики, амфори,
кубки тощо. Колекція останніх (кубків), знайдених у розвалах або у фрагментах,
з цього мікрорегіону є найбільшою серед відомих пам’яток ГЗК Західної Волині
[6, с. 122–163; 7, с. 8–13; 9, с. 277–305]. Вони, швидше за все, походять із зруй-
нованих поховань і поселень. До поховань можуть належати два кубки, знайдені
біля водонапірної башти на глибині 0,6–0,7 м в ур. Стороживка та поблизу сучас-
ного кладовища (рис. 1: 3, 6). Два кубки виявлено в житлі СК, відкритому в ур.
За Корчі (рис. 2: 3, 5; рис. 4: 1, 2). Один з них світло-коричневого кольору (рис. 2:
5), має висоту 9,8 см, діаметр верху – 9,5 см, діаметр дна – 8,6 см. У верхній час-
Рис. 1. Кубки ГЗК: 1 – с. Граддя Маневицького району
Волинської обл., 2–6 – с. Осова Костопільського району
Рівненської обл. (ур. Стороживка) (за Г. Охріменком)
124 ISSN 2078-0133
тині він прикрашений гори-
зонтальними парними ряда-
ми відтисків шнура. Збоку є
виступ для тримання. Виріб
має домішку піску, блиску-
чої жорстви. Інший кубок
темного кольору (рис. 2: 3),
висота його 9,1 см, діаметр
верху – 11,5 см, дна – 8,8 см.
На ньому є овальна ручка
(ширина – 1,8 мм), прикра-
шена під вінцем у верхній
частині подвійними відтиска-
ми шнура, (нанесеними двічі,
проте один ряд перерва-
ний), нижче від яких видно
ряд вертикальних відтис-
ків лопаточки. Це рідкісний
тип оздоблення для кубків. У
тісті середня домішка товче-
ної жорстви. Дещо подібний
виріб наводить І. Свєшніков
[14, с. 108, рис. 36: 2], інший
– М. Пелещишин [10, с. 166,
рис. 3: 1].
Ще один відомий кубок
(рис. 1: 2) викопано на гли-
бині приблизно 1,3 м в ур.
Стороживка на сучасному
цвинтарі у 2003 р. і передано до Волинського краєзнавчого музею колишнім
учнем Майдан-Липненської школи А. Снітком. Ним же за 200 м на схід в піща-
ній ямі знайдено ще один подібний виріб. Інший – цілий – виявлено в 1982 р.
біля корівника під час вибирання піску для потреб будівництва на глибині 0,6 м.
Проте селяни його розбили, випробовуючи на міцність. Пізніше він був відрес-
таврований учнями місцевої школи (рис. 1: 5). Великий фрагмент кубка (ручка і
частина від вінця до дна) походить з ур. Осивка (рис. 2: 2).
Отже, майже всі кубки знайдені поряд із с. Осова на піщаних полях та
дюнах, висота яких над рівнем боліт до 1–2 м. Ці підвищені місця простягну-
лися на відстань до 4 км із заходу на схід північніше села.
Рис. 2. Кубки ГЗК: 1 – с. Осова Костопільського району
Рівненської обл. (ур. Криничка Перша), 2 – с. Осова
Костопільського району Рівненської обл. (ур. Осивка), 3, 5 – с.
Осова Костопільського району Рівненської обл. (ур. За Корчі),
4 – с. Майдан-Липно Маневицького району Волинської обл.
(ур. Кругле Поле), 6 – с. Кам’яна Гора Костопільського району
Рівненської обл., 7 – с. Ясне Гощанського району Рівненської
обл. (1–5 – за Г. Охріменком, 6–7 – за В. Самолюком)
125Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
На сьогодні, за наши-
ми даними, кубки ГЗК та
їх фрагменти, прикрашені
шнуровим орнаментом або
без нього (рис. 1: 1), із цього
мікрорегіону відомі з таких
пунктів:
1. с. Балаховичі Воло-
димирецького району Рів-
ненської обл. У 1981 р.
південніше села, на бере-
зі р. Стир, знайдено фраг-
менти кубка ГЗК, діаметром
10 см. Уламки прикрашені
потрійними рядами відтис-
ків шнура, відбитих негли-
боко. Товщина їх – 4 мм.
Зовнішня поверхня світ-
ло-коричнева, на зламі в
середині черепок темний.
Поверхня виробу вирівня-
на відносно добре. В тісті
наявна невелика доміш-
ка піску та дрібної жорстви
(рис. 5: 6).
2. с. Берестяни Ківерців-
ського району Волинської
обл. У 1985 р. виявлено фрагмент кубка (діаметр 11 см), прикрашеного смуга-
ми відтисків шнура із шести рядів. Між ними інтервал до 1 см. Колір зовнішньої
поверхні цегляний, внутрішньої – cipo-коричневий, в середині на зламі – тем-
ний. Середня домішка дрібного піску. Поверхня вирівняна відносно добре, тов-
щина 6 мм (рис. 5: 2).
3. с. Осова, ур. Накоти. У 2001 р. підібрано фрагмент посудини діаметром 8
см, прикрашений потрійними відбитками тонкого шнура. Ззовні колір цеглис-
тий, з середини – cipo-коричневий, на зламі – темний. Середня домішка товче-
ного граніту, товщина стінок 5 мм, поверхня вирівняна недостатньо (рис. 5: 4).
4. с. Осова, ур. Накоти. 2002 р. знайдено фрагмент вінчика кубка (діаметр
10 см), прикрашений потрійними смугами відтисків шнура, які розміщені один
від одного на відстані 7–10 мм. Зовнішня поверхня cipo-коричневого кольо-
Рис. 3. Кубки ГЗК: 1 – с. Мерва Горохівського району Волинської
обл., 2–4 – с. Хрінники Демидівського району Рівненської обл.
(ур. Високий Берег), 5 – м. Нетішин Хмельницької області
(уроч. Козацькі Могили), 6 – м. Острог Рівненської обл. (ур.
Курган) (1–4 – за Г. Охріменком, 5-6 – за В. Самолюком).
126 ISSN 2078-0133
ру, внутрішня – коричне-
ва. У середині на зламі –
темний. Невелика домішка
дрібного товченого грані-
ту. Товщина стінок 0,6 мм.
Поверхня слабо вирівняна
(рис. 5: 3).
5. с. Осова, ур.
Стороживка. У 1981 р. під-
нято фрагмент вінчика діа-
метром 8 см. 3 обох боків
колір сіро-коричневий,
видно невелику доміш-
ку крупних зерен граніту,
піску. В середині на зламі
колір темний. Товщина сті-
нок 6 мм. Орнамент склада-
ється з подвійних рядів від-
тисненого шнура.
6. с. Осова, ур. Сторо-
живка. У 1981 р. знайдено
пошкоджене дно кубка діа-
метром 5,9 см. З обох боків
колір коричневий, на зламі – темний. Невелика домішка дрібно товченої жор-
стви. Поверхня не особливо ретельно вирівняна. Край дна заокруглений.
7. с. Осова, ур. Криничка 1. 1980 р. знайдено бічний фрагмент кубка діаме-
тром 8 см. Прикрашений смугами з потрійних дрібних відбитків шнура, інтервал
між якими 6–8 мм. З обох боків колір коричневий, в середині – темний. Значна
домішка дрібного пicкy. Зовнішня поверхня вирівняна краще (рис. 5: 8).
8. Уже згаданий кубок із ур. Стороживка (с. Осова) виявлено під час копання
могили на сучасному цвинтарі цього села. Він має висоту 6,8 см, діаметр вінець(?)
7,8 см (підовальний). Діаметр дна – 7,5 см. Ззовні та із середини поверхня корич-
нева з темним, на зламі черепок темний (рис. 1: 2). Кубок прикрашений трьома
рядами потрійних тонких відтисків шнура. Ручка відбита. Вона з’єднувала край
вінець з нижньою частиною посудини. В тісті незначна домішка дрібно товчено-
го кременю та дрібного піску. Поверхня виробу старанно вигладжена.
У всіх випадках випал здійснювався, ймовірно, на відкритому вогнищі.
9. Ще один згадуваний фрагмент кубка (від дна до вінчика з ручкою)
походить з ур. Осивка біля с. Осова (1978 р.) діаметр дна(?) 9 см, висо-
Рис. 4. Кубки ГЗК: 1–2 – с. Осова Костопільського району
Рівненської обл. (ур. За Корчі), 3, 4 – с. Осова Костопільського
району Рівненської обл. (ур. Староживка) (за Г. Охріменком)
127Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
та – 8,9 см. Діаметр вінець,
імовірно, дещо більший
від дна. Зовнішня поверх-
ня cipo- коричнева, на зламі
темна. Товщина стінок –
0,6–0,7 см. Дно тонке – 0,4–
0,5 см. Поверхня вирівня-
на. В тісті невелика домішка
жорстви – паленого, товче-
ного кременю. Кубок при-
крашений подвійними від-
битками шнура, нанесеними
тричі. На ручці відтиснуті
дві смуги здвоєного шнура
(рис. 2: 2).
10. У культурному шарі
зруйнованої кар’єром
пам’ятки доби бронзи Кругле
Поле (поблизу с. Майдан-
Липно знайдено фрагмен-
ти вінець та дна невелико-
го кубка: діаметр вінець
8 см, діаметр дна дещо мен-
ший – 7,7 см. Ймовірна висо-
та його близько 7 см, товщи-
на стінок – 4–5 мм. Кольори
такі ж, як і в описаних вище
виробів – ззовні коричневі,
на зламі темні. В тісті середня домішка піску. По всій поверхні стінок кубок оздо-
блений паралельними відтисками шнура, розміщеними на відстані 1–0,8 см один
від одного. Тобто орнаментальних смуг могло бути 7. Поверхня вирівняна від-
носно добре (рис. 5: 1).
11. З цієї ж багатошарової пам’ятки – Кругле Поле – походить ще один фраг-
мент вінець мініатюрної посудини (діаметр її вінець(?) 8 см). Товщина стінок
0,3 см. Колір – темно-коричневий. На зламі темний. В тісті середня домішка піску.
12. На поселенні Кругле Поле у 2005 р. в культурному шарі виявлено при-
донний уламок кубка, діаметр дна якого, напевно, менший від діаметра вінець,
тобто стінки його не були вертикальними. На висоті 2,4 см від дна нанесені
подвійні відбитки тонкого шнура з інтервалом приблизно 8 мм. Колір зовнішніх
Рис. 5. Кубки ГЗК: 1, 5, 7 – с. Майдан-Липно Маневицького
району (ур. Кругле Поле), 2 – с. Берестяни Ківерцівського
району Волинської обл., 3–4 – с. Осова Костопільського району
Рівненської обл. (ур. Накоти), 6 – с. Балаховичі Воложимирецького
району Рівненської обл., 8 – с. Осова Костопільського району
Рівненської обл. (ур. Криничка Перша) (за Г. Охріменком)
128 ISSN 2078-0133
боків темно-коричневий, на
зламі – темний. Поверхня
вирівняна. Товщина стінок
4–5 мм. У тісті наявна неве-
лика домішка піску та дріб-
но товченої жорстви.
13. З ур. Кругле Поле
походить фрагмент вінця
посудини діаметром 12 см теж,
можливо, кубка. Товщина
стінок 6 мм. Специфіка
його полягає в оформлен-
ні краю вінець – вони злег-
ка вигнуті назовні й потон-
шені (рис. 5: 5). Решта ознак
аналогічна вищеописаним.
В тісті невелика доміш-
ка жорстви з граніту, зовні
колір коричневий, в середи-
ні темний. Поверхня вирів-
няна краще із зовнішнього боку. Від самого вінця виріб прикрашений здвоєни-
ми відтисками шнура.
14. З цього ж ур. Кругле Поле походить ще один уламок вінця або кубка,
або амфори. Товщина стінок – 7 мм, діаметр вінця – 12,2 см, зовнішня поверх-
ня його вигладжена до блиску. В тісті мало зерен граніту. Зовнішня поверх-
ня коричнева, внутрішня – темна. Виріб декорований потрійними відтисками
шнура (рис. 5: 7).
Порівняно довгий час екзистенції городоцько-здовбицької культури на
Західній Волині та Західноволинському Поліссі (бл. 2400/2300 р. до н.е. –
1600 р. до н.е.), тобто щонайменше 700 років, змушує більш пильно поди-
витися на це етнокультурне явище. Її не надто чисельні пам’ятки фіксують-
ся переважно у межиріччі Стиру та Горині. В західному та центральному
ареалах поширення ГЗК вона чим більше контактує з межановицькою куль-
турою, зокрема в районах виходу волинського кременю: Хрінники, Волиця
Страклівська й інші.
Етнічне оточення ГЗК складається також із старожитностей пізніших груп
культури кулястих амфор, КШК, крім того стжижовської, бабинської культур.
У місцях їх довгочасного проживання формується кераміка із синкретичними
ознаками (наприклад у районі м. Дубно [15]). Запозичення помітні також в інших
Рис. 6. Кубки ГЗК з поховань: 1 – Качанівка, курган ІІІ; 2–3
– Качанівка, курган IV; 4 – Буглів, курган ІІ; 5 – Хоростків;
6 – Білогірка, курган І; 7 – Гвіздець, курган ІІ; 8 – Стерня; 9 –
Студениця; 10 – Стригани; 12 – Климківці (за І.Свєшніковим)
129Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
проявах діяльності носіїв
ГЗК. Унаслідок цього часто
складно відрізнити посуд
МК від ГЗК. Проте однією
із стійких і показових рис
ГЗК є наявність кубків, яких
майже нема в МК. Кубки
(й інші вироби) ГЗК є важ-
ливими також і як хроно-
логічний індикатор – оздо-
блення виробів потрійним
шнуром вказує, ймовірно,
на їх більш ранній час, а
подвійним – на пізніший [2,
с. 17; 3, с. 40; 12, с. 35]. Нам
мало відомі знахідки кубків
у басейні Західного Бугу,
верхів’ях Прип’яті. Хоча
кераміка ГЗК за Західним Бугом виявлена [14, с. 80; 3, с. 36].
Як пише К. Бунятян, кубки ГЗК відзначаються великою варіабельністю за
розмірами, товщиною стінок, циліндричною чи розхиленою або розширеною
зверху формою, орнаментом [2, с. 10-20].
Серед матеріалів поселення Майдану-Моквинського немає фрагментів від
кубків. Цей посуд використовували здебільшого в похованнях, інколи його
виявляли в об’єктах, наприклад: Зозів ІІ, яма № 21 [14, рис. 36: 1, 2], житло СК
із с. Осова, ур. За Корчі. У цьому контексті важливими питаннями є особливос-
ті шляхів формування ГЗК, пунктирів міграційних шляхів, якими це населення
могло прийти на Західну Волинь та Західноволинське Полісся: напевно, з пів-
дня (на відміну від носіїв межановицької культури, що з’явилися тут із заходу та
південного заходу). Вірогідно, що ці переміщення відбувалися з Подністров’я,
наприклад, вздовж лівобічних допливів Дністра до верхів’їв Стиру та Горині і
далі на північ. Знахідки кубків з с. Мерва Горохівського району, м. Нетішин (ур.
Козацькі Могили [12, рис. 6: 3], с. Розваж-Кошара [4, с. 88, рис. 6: 10], с. Кам’яна
Гора [12, рис. 3: 2], с. Новий Корець (басейн Случі) [12, рис. 8: 3], м. Острог [12,
рис. 9: 1], с. Ясне Гощанського р-ну [12, рис. 13: 3] вказують на імовірність цих
напрямків. Як сказано, села Осова та Майдан-Липно знаходяться приблизно в
центрі між річками Стир та Горинь на відстані орієнтовно 20–30 км.
Кубки ГЗК Західної Волині та Полісся (Зозів ІІ [14, с. 1-3, рис. 36: 1, 2] й
інші) досить подібні до виробів цього типу – кубків пізнього етапу подільської
Рис. 7. Поширення кубків ГЗК на Західній Волині та Західноволин-
ському Поліссі: 1 – Устилуг; 2 – Балаховичі; 3 – Осова; 4 – Майдан-
Липно; 5 – Берестяни; 6 – Кам’яна Гора; 7 – Городок; 8 – Ясне; 9
– Острог; 10 – Нетішин; 11 – Новий Корець; 12 – Мерва
130 ISSN 2078-0133
групи [14, рис. 15: 1, 4, 15,
16, 21; рис. 16: 11, 14, 16;
рис. 17: 21].
І. Свєшніков ділив кубки
на 2 типи: з петельчатою
ручкою (тип 1: Хоростків,
Качанівка – курган 4,
Стригани, Студениця – в
кам’яній гробниці, Коши-
ловці) та з вертикальним
або горизонтальним висту-
пом (Качанівка – курган 3,
курган 2, Буглів, Гвіздець
– курган 2, Клинківці,
Стерня). Більшість кубків
прикрашені шнуровим орнаментом, розрідженими одинарними відтисками, пар-
ними та потрійними. В останніх випадках вони утворюють смуги [14, с. 61–63].
Вихідним типом кубків ГЗК могли бути «пухари» типу VI з терито-
рії Малопольщі чи сусідніх територій [20, tabl. XI]. Традиція їх виробництва
поширюється, як бачимо, в Подністров’ї – у підкарпатській культурі шнуро-
вої кераміки [14]. Проте спорадично посудини подібного до ГЗК типу трапля-
ються і в ареалі виникнення межановицької культури, як наприклад кубок з
ручкою, оздобленою подвійними відтисками шнура в три смуги, який пода-
ють А. та І. Махніковє [18, ryc. 29: d]. Подібним за формою та декором до куб-
ків з сіл Осова та Майдан-Липне є виріб із Сіняжево (пункт 1, Куяви), поданий у
статті Я. Чебрешука та М. Шмит. Його віднесено до культури шнурової керамі-
ки. Кубок прикрашений чотирма пасмами подвійного шнура [16, с. 212, rys. 7].
Ще одна характерна деталь: кубки, як і інші керамічні вироби ГЗК, мають
домішку піску, жорстви з граніту й інших порід каменю, зрідка шамоту
(остання домішка притаманна виробам стжижовської культури Полісся). Але
додавання паленого товченого кременю тут практикувалося досить рідко.
Натомість домішка крем’яної жорстви – важлива ознака належності посуду з
відбитками шнура до межановицької культури [15, с. 577]. Колір останніх зде-
більшого темно-сірий, темний, у ГЗК – коричневий.
Загалом, варто зазначити, що проблеми городоцько-здовбицької культу-
ри є одними з найактуальніших в історії доби бронзи Західної Волині. Лише
докладний аналіз кераміки цієї культури та порівняння її з аналогічними виро-
бами межановицької культури допоможе з’ясувати походження, еволюцію
етнічних груп цього регіону в ХХІІІ–ХVІ ст. до н.е.
Рис. 8. Поширення кубків ГЗК у Подністров’ї: 1 – Стригани; 2 –
Стерня; 3 – Буглів; 4 – Климківці; 5 – Качанівка; 6 – Хоростків;
7 – Білогірка; 8 – Студениця; 9 – Гвіздець (за І.Свєшніковим)
131Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
У розв’язанні дилеми городоцько-здовбицька – межановицька культура на
території Західної Волині та Волинського Полісся вагомим аргументом само-
бутності ГЗК є така чисельна категорія посуду як кубки. Вони відомі серед ран-
ньошнурових комплексів, дуже рідко межановицьких, але досить поширені в
комплексах старожитностей (зокрема поховальних) саме ГЗК. Керамічні виро-
би – кубки – ГЗК можна поділити на кілька типів: 1) високі – 13 D h; 2) низькі –
3 D h; 3) неорнаментовані; 4) без ручок; 5) з виступами замість ручок.
Кубки декоровані (здебільшого вони з ручками або виступами): а) потрійни-
ми відбитками шнура, б) подвійними, в) розрідженими рядами одинарних від-
тисків, г) орнаментом у верхній частині, ґ) по всій поверхні, д) поєднано шну-
ровий горизонтальний з вертикальними відбитками лопаточки або коротких
прокреслень. Кубки є кульутровизначальними виробами в розрізненні межано-
вицьких та городоцько-здовбицьких пам’яток.
Джерела та література
1. Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (энеолит, бронза и раннее железо). – К. : Наук.
думка, 1990. – 189 с.
2. Бунятян К.П. Городоцько-здовбицька культура: проблемна ситуація / К.П. Бунятян //
Археологія. – 2008. – № 3. – С. 10–20.
3. Бунятян К.П. Етнокультурна ситуація на Західній Волині за доби ранньої бронзи / К.П. Бунятян
// Археологія. – 2013. – № 1. – С. 33–50.
4. Бунятян К.П. Поселення городоцько-здовбицької культури неподалік Острога / К.П. Бунятян,
О. Позіховський // Археологія. – 2011. – № 3. – С. 82–101.
5. Маркус І. Озброєння та знаряддя праці населення Західної Волині ІV–ІІ тис. до Р. Х.: Навч.
посіб. // І. Маркус, Г. Охріменко. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2010. – 492 с.
6. Охріменко Г. Волинь та Волинське Полісся в неоліті, енеоліті, епоху бронзи / Г. Охріменко //
Археологічна спадщина Яна Фітцке. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2005. – С. 122–163.
7. Охріменко Г. Культури пізньошнурової кераміки на Волині та Волинському Поліссі / Г. Охріменко,
І. Маркус // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Наук. зб. – Луцьк, 2011. – Вип. 38. – С. 8–13.
8. Охріменко Г. Поселення доби середньої бронзи Майдан Моквинський / Г. Охріменко, І. Маркус
// Літопис Березнівщини: Наук. записки Березнівського краєзнавчого музею. – Рівне, 2011. –
Вип. 1. – С. 4–16.
9. Охріменко Г. Про етноміграційні процеси на території Волинського Полісся в епоху енеоліту
та бронзи / Г. Охріменко // Охріменко Г. Олександр Цинкаловський та праісторія Волині /
Г. Охріменко та ін. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2007. – С. 277–305.
10. Пелещишин М. Деякі питання історії племен культури шнурової кераміки у межиріччі Горині і
Стиру // Волино-Подільські археологічні студії. – Львів, 1998. – С.160–172.
11. Романчук О. Пам’ятки середньодніпровської культури на Західній Волині та Волинському
Поліссі / О. Романчук, Г. Охріменко // Літопис Волині: Всеукраїнський науковий часопис. –
Луцьк : Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2011. – Ч. 10. – С. 5–11.
12. Самолюк В. Нові поховальні пам’ятки городоцько-здовбицької культури / В. Самолюк //
Археологія. – 2009. – № 4. – С. 26–37.
13. Самолюк В. Поселення стжижовської культури на p. Іква на Волині / В. Самолюк // Археологія.
– 2007. – № 3. – С. 58–72.
14. Свєшніков І.К. Історія населення Передкарпаття, Поділля і Волині в кінці III – на початку II
тисячоліття до нашої ери : Монографія / І.К. Свєшніков. – К. : Наук. думка, 1974. – 208 с.
132 ISSN 2078-0133
15. Ткач В. Пам’ятки доби ранньої бронзи в середній течії р. Ікви (культури шнурової кераміки) /
В. Ткач // Охріменко Г. Олександр Цинкаловський та праісторія Волині / Г. Охріменко та ін. –
Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2007. – С. 571–709.
16. Czebreszuk J. Z badań nad formami osadnictwa kultury ceramiki sznurowej w polsce północnej /
J. Czebreszuk, M. Szmyt // Матэрыялы па археалогіі Беларусі: Зборн. навуков. артыкулаў. –
Мінск : Беларусская навука, 2010. – Вып. 18. – С. 209–218.
17. Ginter B. Przyczynki do poznania wschodnich grup kultury ceramiki sznurowej (na podstawie
stanowiska w Majdanie Mokwinskim, pow. Kostopol, USRR) / B. Ginter, R. Rogozińska-Goszczyńska
// Materiały archeołogiczne. – Kraków, 1965. – T. VI. – S. 33–55.
18. Machnikowie А. i J. Osada i cmentarzysko z wczesnego okresu epoki brązu na «Górze Klin» w
Iwanowicach / А. i J. Machnikowie. – Wrocław, Warszawa, Kraków : Wyd. Polskiej Akademii Nauk,
1987. – 158 s.
19. Najdawniejsze dzieje ziem Polskich (do VII w.) / P. Kaczanowski, J.K. Kozłowski. – Kraków : Fogra,
1998. – 382 s.
20. Włodarczak P. Kultura ceramiki sznurowej na wyżynie Małopolskiej / P. Włodarczak // Instytut
archeologii i etnologii Polskiej Akademii Nauk. – Kraków : Wyd. Polskiej Akademii nauk, 2006. – 336 s.
Охрименко Г.В., Скляренко Н.В. Кубки городоцко-здовбицкой культуры
Статья посвящена анализу керамических кубков городоцко-здовбицкой культуры. Они
имеют цилиндрическую форму, небольшие размеры, преимущественно орнаментируемые
тройными или двойными линиями из оттисков шнура, с ручками или выступами для держа-
ния. Ареал распространения кубков охватывает территорию от бассейна Западного Буга до р.
Горынь и р. Случь.
Ключевые слова: кубки, керамика, городоцко-здовбицкая культура, Западная Волынь,
Западно-Волынское Полесье.
Okhrimenko G.V., Sklyarenko N.V. Cups of gorodotsko-zdovbytska culture
The article is sanctifi ed to the analysis of ceramic cups of gorodotsko-zdovbytska culture. They
have a cylindrical form, small sizes, mainly ornamented by triple or double lines from the prints of
cord, with pens or ledges for holding. The natural habitat of distribution of cups embraces territory
from a pool Western Bug to Goryn and Sluch.
Keywords: cups, ceramics, gorodotsko-zdovbytska culture, Western Volyn, Western Volynian
Polissya.
Подано до друку: 24.07.2013 р.
УДК 903.16(477.87)
Г.М. КАЗАКЕВИЧ
Пам’ятки латенської культури Закарпаття:
проблеми хронології та етнічної атрибуції
Наведено каталог основних комплексів латенської культури Закарпаття й визначено осо-
бливості даної групи пам’яток на тлі розвитку культури кельтів Центральної Європи. Окрес-
лено характерні риси процесу взаємної асиміляції кельтського та фракійського населення.
Висловлено припущення щодо переживання окремих латенських поселень кельто-дакійської
війни середини І ст. до н.е.
Ключові слова: Закарпаття, Верхнє Потисся, латенська культура, Галіш-Ловачка, кушта-
новицька культура, кельти, фракійці.
|