До питання історії створення комплексу «Астрономічна обсерваторія Київського університету св. Володимира»
У даній статті стисло висвітлена передісторія створення та будівництва Астрономічної обсерваторії Київського університету св. Володимира, яка нині є комплексним об’єктом культурної спадщини України. В статті підкреслена роль архітектора В.І. Беретті у виборі місця розташування, розробки проекту та...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81576 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До питання історії створення комплексу «Астрономічна обсерваторія Київського університету св. Володимира» / С.А. Салата // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 24. — С. 256-266. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859814803188482048 |
|---|---|
| author | Салата, С.А. |
| author_facet | Салата, С.А. |
| citation_txt | До питання історії створення комплексу «Астрономічна обсерваторія Київського університету св. Володимира» / С.А. Салата // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 24. — С. 256-266. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці Центру пам’яткознавства |
| description | У даній статті стисло висвітлена передісторія створення та
будівництва Астрономічної обсерваторії Київського університету св. Володимира, яка нині є комплексним об’єктом культурної спадщини України. В статті підкреслена роль архітектора
В.І. Беретті у виборі місця розташування, розробки проекту та самого будівництва головної будівлі обсерваторії.
В данной статье кратко освещена предыстория создания и строительства
Астрономическая обсерватория Киевского университета св. Владимира, которая в настоящее время является комплексным объектом культурного наследия Украины. В статье подчеркнута роль архитектора В.И. Беретти в выборе места размещения, разработке проекта и самого строительства главного здания обсерватории.
This article briefl y describes the prehistory of creation and construction of the Astronomical
observatory of Kyiv St. Volodymyr University, that nowadays is a complex object of the cultural
heritage of Ukraine. The article emphasizes the role of the architect V.I. Beretti in the choice of
location, cultivation of project and construction of the main building of the observatory.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:21:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
Ðîçä³ë VII²ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ
УДК 520.1(477-25): 725.912(477-25)
С.А. САЛАТА
До питання історії створення комплексу
«Астрономічна обсерваторія
Київського університету св. Володимира»
У даній статті стисло висвітлена передісторія створення та
будівництва Астрономічної обсерваторії Київського університе-
ту св. Володимира, яка нині є комплексним об’єктом культур-
ної спадщини України. В статті підкреслена роль архітектора
В.І. Беретті у виборі місця розташування, розробки проекту та са-
мого будівництва головної будівлі обсерваторії.
Ключові слова: астрономія, обсерваторія, університет, будів-
ля, обсерваторна гірка, меридіанний круг, рефрактор-астрограф.
Астрономія – одна із найдавніших і, без перебіль-
шення, найцікавіших наук людства, що супроводжу-
вала його розвиток протягом усієї історії, починаючи
від мегалітичних споруд і закінчуючи сучасними орбі-
тальними обсерваторіями.
З розвитком і розширенням наукового уявлен-
ня про оточуючий наc світ астрономія як наука стає
все більш популярною серед суспільства. Своєрідним
науковим храмом даної науки, в якому проводяться
дослідження в області астрофізики, небесної механіки,
космології й інших астрономічних напрямків є обсер-
ваторія. Точну дату виникнення перших обсерваторій
не можливо встановити. Відомо лише те, що вони існу-
ють з давніх-давен і відрізнялися унікальною точніс-
тю будівництва всіх елементів споруди у відповідності
до природних явищ. З винаходом і подальшим розви-
тком оптичних приладів ці установи набули сучасного
вигляду. Зі зміною призначення приладів і, відповідно,
методів дослідження явищ природи, змінювались спо-
руди в яких вони безпосередньо знаходилися.
Створення мережі обсерваторій в Росії – достат-
ньо важливий аспект розвитку вітчизняної астрономії.
В період заснування обсерваторій в Україні, її терито-
рія входила до складу Росії. Тому, доцільно розглянути
періодизацію розвитку будівництва цих наукових установ як загальну – і в Росії
і в Україні. Процес створення мережі астрономічних обсерваторій в дореволю-
ційний час у Росії поділяють на кілька періодів. Перший період (XVIII ст.) – в
Росії працювала обсерваторія Петербурзької Академії наук і кілька невеликих
приватних обсерваторій під Москвою.
Другий період (початок XIX ст. – 1839 р.) умовно можна назвати «універ-
ситетським», оскільки він пов’язаний із відкриттям низки університетів у Росії
з подальшим створенням при них астрономічних обсерваторій. Так, у 1802 р.
засновано університет у м. Дерпт (Тарту), в 1803 р. – в м. Вільно (Вільнюс),
у 1804 р. – в м. Казань і м. Харків, у 1819 р. – в м. Петербург, у 1831 році в
м. Москва і в 1834 р. – м. Київ.
40–60-ті роки XIX ст. – третій період створення мережі обсерваторій.
Даний проміжок часу характерний тим, що під час нього проводиться модерні-
зація низки даних університетських установ, дослідницькі програми яких роз-
робляються в Пулковській обсерваторії, створеної 19 серпня 1839 р. [1].
Формування дореволюційної мережі обсерваторій у Росії закінчується чет-
вертим періодом (70–80-ті роки XIX ст.), під час якого проходить модерніза-
ція старих і формування нових обсерваторій, які все більше підпорядковують-
ся завданням розвитку астрофізики [2].
Зауважимо, що в дану періодизацію не була включена обсерваторія
Львівського університету, побудована в 1769 р., через 108 років після засну-
вання самого навчального закладу, перша наукова установа такого роду
на території сучасної України, тому що на той час Західна Україна входи-
ла до складу Австрійської імперії, і лише в 1939 р. відбулося з’єднання її з
Радянською Україною [3].
Інтенсивний розвиток астрономії в Києві закріпився з будівництвом обсер-
ваторії при Київському університеті св. Володимира. Але цьому передував
достатньо тернистий шлях її створення.
Відомо, що до початку офіційного будівництва університету, в 1833 р. був
оголошений конкурс «для складання планів і фасадів, передбачених до спору-
дження в Києві будівлі університету» [4]. Участь у конкурсі взяли кілька відо-
мих архітекторів. Найкращим був визнаний проект Вікентія Беретті (1781–
1842), згідно з яким у 1837 р. розпочалося будівництво.
Ще до початку безпосереднього будівництва університетської обсерваторії
її проект зазнав багатьох історичних змін. Так, до приїзду В.І. Беретті до Києва
було вирішено побудувати її над будинком Корта, де спочатку знаходився уні-
верситет св. Володимира. Але після огляду будівлі В. Беретті зробив висновок,
що втілення цього проекту в життя є небезпечним для людей з суто конструк-
тивних міркувань. Потім архітектором було заплановано розмістити обсерва-
торію напроти головного фасаду по його головній осі у вигляді «монумента
Св. Володимиру». Згодом вирішили розмістити обсерваторію в центральній час-
257Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
258 ISSN 2078-0133
тині головного будинку, де вона б знаходилась в круговій башті. З приходом до
університету астронома В.Ф. Федорова (1802–1855), під час розробки проекту,
була врахована специфіка і основні завдання обсерваторії, позаяк до цього перші
варіанти проекту були покликані швидше прикрасити основну будівлю універ-
ситету. В.Ф. Федоров під час вибору місця для будівництва установи спирався
на певні особливі фактори, визначальним із яких є астроклімат місцевості.
Науковий співробітник Інституту історії і теорії архітектури Академії
архітектури УРСР Б.С. Бутник-Сіверський у 1945 р. підготував звіт за темою
свого дослідження, яке стосувалося творчості архітектора В.І. Беретті в Києві.
В цьому звіті йде мова про історію будівництва обсерваторії. Ще в 1838 р. май-
бутній директор цієї установи В.Ф. Федоров писав доповідну записку по мате-
ріально-технічному розрахунку з будівництва будівлі обсерваторії.
Здание обсерватории не нуждается огромностью в пространстве, в четыре саже-
на длины, в три ширины и в два сажена вышиною удобно можно установить пассаж-
ный инструмент. В таком же пространстве может быть установлен и меридианный
круг. Рефрактор легко может поместиться в башне, имеющей три сажена в поперечни-
ке и стоящий над сводом в три с половиной сажена вышиною. Пространство в пять са-
жень длиною, в четыре сажена шириною и в четыре вышиною достаточно для трех те-
плых комнат, при обсерватории необходимых» [5] (один сажень дорівнює 2,1 метра).
Одну кімнату В.Ф. Федоров передбачав для сторожа, другу – для астроно-
ма-спостерігача і третю для рухомих інструментів, бібліотеки та карт зоряно-
го неба. В.Ф. Федоров вийшов переможцем. Спочатку з його думкою погоди-
лася Рада університету, а 11 травня 1838 р. дає згоду й Будівельний Комітет.
Майбутній директор обсерваторії з великою відповідальністю відносив-
ся до підготовки до будівництва і безпосереднього спорудження цієї наукової
установи, про що свідчать численні документи адресовані керівництву універ-
ситету про ті або інші проблеми, які виникали під час робіт, або ж були не вра-
ховані під час проектування будівлі.
Після вирішення неоднозначних і достатньо складних проблем з вибо-
ром місця будівництва і затвердження остаточного варіанту проекту в 1841
р. розпочалося спорудження установи. Відповідно до угоди, всі чорнові робо-
ти з будівництва обсерваторії планувалося завершити за 2 роки, а оздоблю-
вальні – до 1843 р., аби в цьому році остаточно закінчити будівництво. Але
у зв’язку з несподіваною смертю головного архітектора проекту В.І. Беретті
терміни, зазначені в угоді, були значно порушені. Керівником будівництва з
1842 р. був тимчасово призначений архітектор Київського навчального округу
п. Григоренко, а після нього О.В. Беретті (1816–1895) – син В.І. Беретті. Так,
9 лютого 1845 р., через 4 роки після початку будівництва, О.В. Беретті завер-
шує справу батька – закінчує спорудження обсерваторії [6]. Загальна вартість
будівництва склала 27 тис. 737 руб. сріблом, що перевищила кошторис будів-
ництва, який складав 26 тис. 996 руб. 61 коп. [7].
259Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
Під час будівництва обсерваторії В.І. Беретті залишався на позиціях класи-
цизму. Проте в цій роботі він зробив спробу відійти від сурових правил, звер-
нувшись до готики, при цьому допускаючи змішування стильових форм, пору-
шуючи сувору симетрію [8]. Це наслідок непевності у творчості В.І. Беретті
щодо пізнього класицизму. Непевність викликана все більшим проявленням
стилізаторства й еклектики, і, водночас, згасанням класицизму [9].
Після численних переробок варіантів проектів обсерваторії, спрощенням
їх в матеріальному і, як результат, у архітектурному відношенні, кінцевий
варіант проекту, що був затверджений В.І. Беретті, не був утілений в життя.
Проект був повністю змінений. Дві самостійні будівлі, витримані в єдиному
стилі з корпусом і вежею, не були збудовані, замість них з’явилася з одного
боку дерев’яна присадкувата прибудова, яка не мала ніякої архітектурної вар-
тості. Фактично від остаточного варіанту проекту В.І. Беретті, за яким почина-
лося будівництво обсерваторії, залишилися тільки 2 інтер’єри: велика та мала
зали першого поверху. Основною причиною не до кінця реалізованого проек-
ту будівництва обсерваторії, як зазначалося вище, стала раптова смерть голов-
ного керівника будівництва. Але слід зазначити, що і в умовах постійного
спрощення та переробки проекту, видатний архітектор створюючи спеціаль-
ний за призначенням будинок, шукав і знаходив різноманітні способи доціль-
ного поєднання технічних вимог із архітектурно-мистецькими формами [10].
Після закінчення будівництва обсерваторії вже в перші роки експлуатації
споруди далися взнаки недоліки, допущені при її спорудженні. 3 серпня 1856 р.
новим директором обсерваторії став А.П. Шидловський (1818–1892), який у допо-
відях керівництву університету неодноразово відмічав, що при проведенні буді-
вельних робіт були допущені нічим не виправданні відхилення від первісного про-
екту та достатньо низька якість будівництва. Наприклад, упродовж десяти років
від початку експлуатації башта рефрактора постраждала від вологи, через проті-
кання даху, крім того розміри башти у півтора рази перевищують норму й утво-
рюється занадто велике навантаження на стіну. Після обстеження башти інже-
нерами виявилося, що вона вже зовсім не придатна до використання, і потребує
заміни повністю. В ході обговорень і консультацій було прийнято рішення спо-
рудити новий павільйон для експлуатації рефрактора окремо від головної будівлі.
Під час будівництва нової башти А.П. Шидловський порушував питан-
ня перед керівництвом університету про перебудову деяких інших споруд.
Представлений директором обсерваторії план передбачав ліквідацію дерев’яних
галерей між павільйонами та флігелями, а також перебудову «меридіанних зал».
У 1851 р. на території обсерваторії був споруджений лабораторний комп-
лекс, що мав житлову частину.
У березні 1851 р. А.П. Шидловський звернувся до ректора університету з
проханням про необхідність висадження дерев і кущів на території наукової
260 ISSN 2078-0133
установи у зв’язку з будівництвом поблизу дороги і загрозою пошкодження
пилом астрономічних інструментів.
Прибудова до обсерваторії нового залу пасажного інструменту та мериді-
анного кола була закінчена в 1872 р. за проектом архітектора П.І. Шлейфера.
Таким чином, проводячи аналіз літературних і архівних джерел, доходи-
мо до висновку, що формування комплексу споруд Астрономічної обсервато-
рі Київського університету продовжувалася в період часу з 1838 р. до 1870–
1880-х років [11].
Двоповерховий цегляний будинок обсерваторії, в якому відображені числен-
ні перебудови, має асиметричну об’ємно-просторову структуру. Другий поверх
споруди увінчаний дерев’яним балконом на консолях. Із західного боку розмі-
щений меридіанний зал який має вихід на відкриту терасу. В центральному залі
інтер’єр порушений двома перегородками, встановленими у 1980–1890-х роках.
У цьому залі збереглися 4 ковані металеві колони з рельєфним орнаментом.
Головна будівля обсерваторії – рідкісний і єдиний у забудові міста приклад спе-
ціально побудованої для астрономічної обсерваторії споруди.
Першим директором, ініціатором багатьох будівельних ідей і організато-
ром обсерваторії у 1838–1855 роках був астроном В.Ф. Федоров. Після нього
директорами наукової установи були: в 1856–1869 роках А. Шидловський;
з липня до жовтня 1869 р. – акад. Імператорської Санкт-Петербурзької ака-
демії наук Ф. Бредіхін; у 1870–1901 ркоах – акад. Імператорської Санкт-
Петербурзької академії наук М. Хандриков; у 1901–1919 роках – Р. Фогель;
у 1919–1922 роках – акад. Української академії наук, член-кореспондент
АН СРСР О. Орлов; у 1923–1939 роках – С. Чорний; у 1939–1941 та 1944–
1952 роках – С. Всехсвятський. У період з 1876 до 1894 р. в Астрономічній
обсерваторії працював В. Фабриціус. Кожен із цих науковців зробив величез-
ний вклад у розвиток вітчизняної астрономічної науки і розбудову й удоскона-
лення обсерваторії та її приладів. З інформаційних джерел відомо, також, що
під час Великої Вітчизняної війни радянського народу 1941–1945 років деякі
співробітники обсерваторії входили в підпільну патріотичну групу, серед них
професор механіки, член-кореспондент АН СРСР Ю. Соколов і доктор фізи-
ко-математичних наук О. Король. Це – яскравий приклад соціального зв’язку
між співробітниками обсерваторії і суспільства в цілому [12].
Співробітниками Київського науково-методичного центру Київської міської
державної адміністрації підготовлений перелік пам’яток історії та культури м.
Києва. Дані представлені в статті станом на 01.07.2012. В даний перелік ввійшла
Астрономічна обсерваторія в цілому, а також низка об’єктів, які до неї входять.
Комплекс «Астрономічна обсерваторія Київського університету
св. Володимира» перебуває на державному обліку як пам’ятка архітектури та
містобудування, науки і техніки (охор. № 433-Кв) [13].
261Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
Астрономічна обсерваторія (головна будівля) Київського університету пере-
буває на державному обліку як пам’ятка історії та архітектури національного
значення (охор. № 890) [14].
Лабораторно-житловий корпус – пам’ятка архітектури та містобудування
(охор. № 433/1-Кв) [15].
Професорський флігель – пам’ятка архітектури та містобудування (охор.
№ 433/2-Кв) [16].
Обсерваторна гірка – пам’ятка історії, визначне місце (охор. № 434-Кв) [17].
Меридіанний круг – пам’ятка історії, науки і техніки (охор. № 434-Кв) [18].
Рефрактор-астрограф Мерца-Репсольда з павільйоном – пам’ятка архітекту-
ри, історії, науки і техніки (охор. № 433/5-Кв) [19].
Горизонтальний сонячний телескоп з павільйоном – пам’ятка історії, науки і
техніки (охор. № 433/3-Кв) [20].
На даному етапі у функціонуванні Астрономічної обсерваторії виділяється
кілька основних напрямків дослідження: астрометрія, метеорна астрономія, фізи-
ка Сонця і прогнозування сонячної активності, релятивістська астрономія, оптичне
спостереження штучних супутників Землі [21]. Інструменти, які використовують-
ся під час проведення астрономічних досліджень по кожному напрямку, постій-
но вдосконалюються і дають нову, більш точну інформацію про досліджувані
об’єкти. Але ми повинні пам’ятати історію тих приладів, які вже стали пам’ятками
історії, науки і техніки, тих споруд, які, на даний час, є пам’ятками архітектури та
містобудування, та тих природних формувань, які є визначним місцем.
Розглянемо, для прикладу, декілька об’єктів, що входять до комплексу
«Астрономічна обсерваторія Київського університету св. Володимира», який, в
свою чергу, є об’єктом культурної спадщини України.
Обсерваторна гірка – пам’ятка історії та визначне місце. Розташована у
Шевченківському районі Києва, є природним підвищенням Старокиївської
гори. Для Обсерваторної гірки, особливо в XIX ст., були характерні зсувні про-
цеси, оскільки в той час вона не була вкрита зеленими насадженнями. Нині час
зсувні процеси спостерігаються в районі вул. Обсерваторній, 1/3, де в 1980 р.
було розпочато і дотепер не завершено будівництво Дитячої урологічної лікар-
ні. Головною причиною, що сприяє динаміці зсувних процесів, є близьке від
поверхні залягання бурої глини.
Ландшафт гірки можна поділити на 2 контрастні частини. Верхня – пологе
плато з розташованим на ньому комплексом Астрономічної обсерваторії. Схили
на окремих ділянках зі значним перепадом висот складають другу частину ланд-
шафту гірки. На сьогоднішній день територія гірки має великі зелені насадження,
що зростають на ділянках колишніх житлових садиб, території лікарні, обсерва-
торії. Серед насаджень можна бачити липи, дуби, клени, каштани, тополі, а також
фруктові дерева – яблуні, вишні, абрикоси.
262 ISSN 2078-0133
Обсерваторна гірка є комплексним об’єктом, основою якого є ландшафт при-
роди. Саме він визначив розпланувальну містобудівну структуру мікрорайону.
З історичних джерел відомо, що в VIII–IX ст., коли Київське городище займа-
ло невеличку територію на північному боці Старокиївської гори, на решті її
території знаходився курганний могильник. Існують припущення, які допуска-
ють версію про те, що Обсерваторна гірка входила до складу цього могильника.
І невипадково саме цю місцевість окремі дослідники пов’язують з місцем похо-
вання київського князя Олега (†912). Професор П.Г. Лебедницев був першим,
хто висловив цю точку зору в 1879 р. Думки сучасних вчених із даного приводу
достатньо неоднозначні [22].
У радянський час територія Обсерваторної гірки зазнала певних змін. Хоча
Астрономічна обсерваторія продовжувала функціонувати і використовувати-
ся за призначенням на її території спостерігались значні втрати і перебудо-
ви. Більш детально про це подано в статті Л.В. Томілович [23]. Але в цілому
Обсерваторна гірка зберегла притаманний їй традиційний характер середови-
ща і розпланування, які склалися історично.
Предметом охорони є загальний ландшафт, а також складові, розташова-
ні на території пам’ятки:
– частина пам’ятки археології місцевого значення «Культурний шар
Копирева кінця» (XI–XIII ст.) (рішення київського міськвиконкому від
17.11.1987 р. № 1112);
– вул. Ю. Коцюбинського, 9 – лікарня Лютеранської громади, 1913 р. –
пам’ятка історії, архітектури і містобудування місцевого значення (рішення
київського міськвиконкому від 27.01. 1970 р. № 159; рішення київського місь-
квиконкому від 21.02. 1986 р. № 49);
– вул. Гоголівська, 28 – міська садиба, в якій жив відомий український
художник-пейзажист В.Д. Орловський, протягом 1883–1912 років тут меш-
кав відомий український художник М.К. Пимоненко – пам’ятка історії місце-
вого значення (рішення київського міськвиконкому від 30.07. 1984 р. № 693);
– вул. Гоголівська, 32 – міська садиба, 1894 р. – поч. ХХ ст. (комплекс, що скла-
дається з трьох будинків) – щойно виявлений об’єкт культурної спадщини (наказ
Головного управління охорони культурної спадщини від 25.03.2006 р. № 53);
– вул. Гоголівська, 34 – міська садиба, 1890-ті роки – щойно виявлений
об’єкт культурної спадщини (наказ Головного управління охорони культурної
спадщини від 25.09.2008 р. № 53);
– вул. Воровського, 20 – дитяча лікарня Товариства надання допомоги хворим
дітям, 1897–1898 роки – пам’ятка архітектури та містобудування, історії місцево-
го значення (рішення київської міськради від 17.01.2000 р. № 42, охор. № 317);
– вул. Воровського, 26 – Народна аудиторія, кінець ХІХ – початок ХХ ст. –
пам’ятка архітектури та містобудування, історії місцевого значення (рішення
київського міськвиконкому від 22.11. 1982 р. № 1804, охор. № 22);
263Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
– вул. Обсерваторна, 3 – Обсерваторія, 1841–1845 р. – пам’ятка істо-
рії, архітектури та містобудування національного значення (постанова Ради
Міністрів УРСР від 06.09. 1979 р. № 442, охор. № 890);
– вул. Обсерваторна, 3 – Комплекс «Астрономічна обсерваторія Київського
університету св. Володимира», 1841–1860-ті роки. – пам’ятка архітектури та
містобудування, науки і техніки місцевого значення (наказ Міністерства куль-
тури і туризму України від 16.06.2007 р. № 662/0/16-17) [24].
Обсерваторна гірка – це унікальне природно-культурне утворення, що має
великий культурний потенціал. Це унікальний фрагмент історичного ланд-
шафту, що зберігся з давньоруських часів і простежується на всіх історичних
картах, починаючи з плану Ф. Ушакова 1695 р. [25].
Дана місцевість зберегла історико-культурне середовище середина ХІХ –
початок ХХ ст. з історичним розплануванням, атмосферою того часу і вели-
кою насиченістю пам’яток археології, архітектури та містобудування, історії,
садово-паркового мистецтва і має великі перспективи збільшення її культур-
ного потенціалу.
Велику роль у збереженні історико-культурної спадщини відіграє громад-
ська ініціатива. Завдяки діяльності ініціативної групи міста Києва, яку скла-
ли головним чином мешканці будинків, розташованих у районі Обсерваторної
гірки, було розпочато взяття на облік цього об’єкта. Результатом активної
діяльності громадян в цьому напрямі було підтримання Головним управлін-
ням охорони культурної спадщини ініціативи громадськості міста і розпоча-
то роботу стосовно внесення Обсерваторної гірки як комплексної пам’ятки до
Державного реєстру нерухомих пам’яток України. На даний час Обсерваторна
гірка має статус пам’ятки місцевого значення [26].
Астрограф Мерца-Репсольда з окремим павільйоном – це великий стаці-
онарний науковий інструмент, встановлений на глибокому фундаменті, який
функціонує і сьогодні. До цього часу даний об’єкт має не до кінця досліджену
історію. Експонат використовується в таких галузях, як астрономічна оптика й
астрофотографія.
Телескоп було виготовлено в оптичному інституті «Utzschneider u.
Fraunhofer» в м. Мюнхен (Німеччина) майстрами Мерцем і Малером. Телескоп
виготовлений у 1842 р. та спочатку на деякий час був встановлений у тимчасо-
вій обсерваторії Університету, а в 1845 р. розміщено в башті на головній будівлі
Обсерваторії, збудованої за проектом архітектора Вікентія Беретті.
У 1862 р., у зв’язку з деякими конструктивними змінами, башту з теле-
скопом було перенесено на землю. Для телескопа архітектором Олександром
Беретті був збудований новий павільйон (нерухому частину).
У 1890 р., невдовзі після випробування в 1885 р. принципово нового телеско-
пу для фотографування небесних об’єктів братами Анрі в Паризькій обсерваторії,
Київський університет зробив замовлення на вдосконалення існуючого телеско-
264 ISSN 2078-0133
пу і переобладнання його в подібний астрограф братам Репсольдам з Гамбургу
(Німеччина). У 1895 р. після завершення переобладнання телескопу він розпо-
чав роботу вже як астрограф Мерца-Репсольда. В 1946 р. була проведена заміна
оптичних деталей телескопу на вироблені на Ленінградському оптико-механічно-
му об’єднанні (ЛОМО), а в 1989 р. виконана заміна рухомої частини павільйону.
З астрографом у різний час працювало багато астрономів обсерваторії почи-
наючи від першого директора В.Ф. Федорова. З 1895 р. інструмент не знімався і
не транспортувався навіть під час війн і революцій, порівняно з більшістю інших
приладів. З його павільйоном пов’язано декілька цікавих історій існування
обсерваторії, які потребують подальшого вивчення. За допомогою астрографа
Мерца-Репсольда зроблено відомі астрономічні відкриття світового масштабу.
За весь час існування інструмент як пам’ятка ні разу не був всебічно дослі-
джений. Існують лише 2 публікації з його описом. Обидві публікації не дають
повної інформації про телескоп.
Для отримання статусу національного надбання за свою довгу і плідну робо-
ту астрограф потребує подальшого глибокого і всебічного дослідження [27].
Серед астрономічних інструментів обсерваторії особливої уваги заслуго-
вує меридіанний круг Репсольда. Він достатньо довгий час залишався основним
озброєнням астрономів обсерваторії. Є учасником міжнародних програм зі спо-
стереження, з ним отримали 24 зоряні каталоги, місце його розташування при-
йняте за точку відліку так званого київського меридіану.
Меридіанний круг – спеціальний телескоп для визначення координат небес-
них світил. Був виготовлений німецькими майстрами Репсольдами у 1872 р.
На даний час знаходиться в робочому стані; з 1996 р. перебуває на консервації.
Головна особливість меридіанного круга – стаціонарне кріплення таким
чином, щоб труба телескопу рухалась тільки в площині екватору.
На даному приладі вперше були визначені географічні координати Київської
обсерваторії. Визначив їх засновник обсерваторії, перший ординарний професор
астрономії та геодезії, декан фізико-математичного відділення філософського
факультету, ректор Імператорського університету св. Володимира у Києві про-
тягом чотирьох років В.Ф. Федоров. Після тривалих спостережень упродовж
1845–1849 років із меридіанним кругом ним були точно визначені широта та
довгота точки розміщення приладу. Меридіан, що проходить через його центр,
назвали Київським меридіаном. Від нього почали проводити відлік геодезич-
них вимірів у окрузі. Лише з прийняттям рішення Міжнародною Меридіанною
комісією в 1884 р. було визнано за нульовий Гринвіцький меридіан. До того часу
довготи відраховувалися від тих точок, де були точно виміряні земні координа-
ти астрономічними методами.
В основному меридіанний круг використовувався для виконання основних
наукових програм Обсерваторії. Але крім різноманітних спостережних про-
265Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
грам проводилися також спеціальні спостереження з метою дослідження само-
го інструмента. Адже точність результатів спостережень з меридіанним кру-
гом залежить від оптичної та механічної схем інструмента й конструктивного їх
вирішення, від ретельно виконаного дослідження вузлів приладу, в першу чергу
окулярного мікрометра, розділеного відлікового круга, стабільності системи.
На даному інструменті працювали практично всі київські астрономи ХІХ та
початку ХХ ст. За його допомогою було проведено величезну кількість точних
вимірювань під час проведення різних наукових програм.
Відомо, що з виготовлених Репсольдами 41 меридіанних кругів залиши-
лось лише 3. Це унікальна пам’ятка історії, науки і техніки ХІХ ст., яка потребує
подальшого вивчення, збереження і популяризації [28].
Належне і багатогранне представлення цих, а також багатьох інших, об’єктів
у музейній експозиції дозволить зацікавленим відвідувачам достатньо яскраво
уявити цінність і завдання, які виконували прилад або споруда в свою епоху, та
прослідкувати як розвивався процес їх модернізації починаючи з початку ство-
рення і закінчуючи сьогоденням.
Джерела та література
1. Очерки истории отечественной астрономии: С древнейших времен до начала ХХ в. /
Гребеников Е.А., Огородников К.Ф., Климишин И.А. и др.; Отв. ред. И.А. Климишин; АН
Украины. Центр исследований науч.-техн. потенциала и истории науки им. Г.М. Доброва. – К.
: Наук. думка, 1992. – С. 225.
2. Там само. – С. 209–210.
3. Кожушко Б.В. Фізика в найстарішому технічному навчальному закладі України (1844–1920)
/ Б.В. Кожушко // Питання історії науки і техніки. – 2013. – №3 – С. 20–28; Очерки истории
отечественной астрономии… – С. 254–255.
4. Казанцева Л. Київське вікно у Всесвіт / Л. Казанцева, В. Кислюк. – К.: Наш час, 2006. – С. 50.
5. Бутник-Сіверський Б.С. Вікентій Іванович Беретті в Києві / Б.С. Бутник-Сіверський. – К.,
1945. – 135 с.
6. Казанцева Л. Вказана праця. – C. 60–61.
7. Скібіцька Т. Історично-архітектурна довідка на пам’ятку архітектури та історії національного
значення – будинок астрономічної обсерваторії / Т. Скібіцька, І. Шулешко – К., 2004. – С. 16, 18.
8. Лоханов Г.И. Творчество архитектора В.И. Беретти 1781–1842 : автореф. дис. … канд. архитект.
/ Г.И. Лоханов. – К., 1979 – С. 21.
9. Константинов В.О. Творчість архітекторів Беретті в Києві / В.О. Константинов, Л.А. Пашун
// Матеріали 10-ї Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні питання історії науки і тех-
ніки» (м. Київ, 6–8 жовтня 2011 р.) / Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. – К.,
2011. – С. 289–292.
10. Бутник-Сіверський Б.С. Архітектор В.І. Беретті в Києві / Б.С. Бутник-Сіверський. – К. ; Львів :
Держ. вид-во технічної літ-ри в Україні, 1947. – С. 90–91.
11. Скібіцька Т. Вказана праця. – С. 19–20.
12. Пам’ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам’яток
історії та культури України: м. Київ / Горбик В.О. (кер. автор. колект.), Гаврилюк Л.О.,
Денисенко Г.Г. [та ін.]. – К., 2010. – С. 139.
13. Наказ Міністерства культури і туризму України від 16.06.2007 № 662/0/16-07.
14. Постанова Ради Міністрів УРСР від 06.09.79 № 442.
266 ISSN 2078-0133
15. Наказ Міністерства культури і туризму України від 16.06.2007 № 662/0/16-07.
16. Там само.
17. Там само.
18. Там само.
19. Там само.
20. Там само.
21. Обсерватории // Киев. Энциклопедический справочник. Под ред. А.В. Кудрицкого. – К. :
Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии, 1985. – С. 437.
22. Томілович Л.В. Обсерваторна гірка в м. Києві: досвід взяття на Державний облік визначно-
го місця як комплексного об’єкту історико-культурної спадщини / Л.В. Томілович // Праці
Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. Випуск 6. – Вінниця : ДП
«Державна картографічна фабрика», 2011. – С. 206–207.
23. Там само. – С. 206–217.
24. Там само. – С. 217.
25. Там само. – С. 218.
26. Там само.
27. Казанцева Л. Київський астрограф Мерца-Репсольда як музейний експонат і пам’ятка науки і
техніки / Л. Казанцева, С. Салата // Український технічний музей: історія, досвід, перспекти-
ви. Матеріали 8-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції (26–28 травня 2011 р., смт.
Ворзель Київської обл.). – К., 2011. – С. 39–41.
28. Казанцева Л.В. Київський меридіанний круг / Л.В. Казанцева, Д. Вандерка // Питання історії
науки і техніки. – К. – 2007. – №3-4. – С. 63–70.
Салата С.А. К вопросу истории создания комплекса «Астрономическая обсер-
ватория Киевского университета св. Владимира»
В данной статье кратко освещена предыстория создания и строительства
Астрономическая обсерватория Киевского университета св. Владимира, которая в насто-
ящее время является комплексным объектом культурного наследия Украины. В статье
подчеркнута роль архитектора В.И. Беретти в выборе места размещения, разработке про-
екта и самого строительства главного здания обсерватории.
Ключевые слова: астрономия, обсерватория, университет, здание, обсерваторная
горка, меридианный круг, рефрактор-астрограф.
Salata S.A. About the question of creating a complex «Astronomical observatory of
Kyiv St. Volodymyr University»
This article briefl y describes the prehistory of creation and construction of the Astronomical
observatory of Kyiv St. Volodymyr University, that nowadays is a complex object of the cultural
heritage of Ukraine. The article emphasizes the role of the architect V.I. Beretti in the choice of
location, cultivation of project and construction of the main building of the observatory.
Keywords: astronomy, observatory, university, building, observatory hill, meridian circle,
refractor-astrograph.
Подано до друку: 18.09.2013 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-81576 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0133 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:21:43Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Салата, С.А. 2015-05-18T11:57:29Z 2015-05-18T11:57:29Z 2013 До питання історії створення комплексу «Астрономічна обсерваторія Київського університету св. Володимира» / С.А. Салата // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 24. — С. 256-266. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81576 520.1(477-25): 725.912(477-25) У даній статті стисло висвітлена передісторія створення та будівництва Астрономічної обсерваторії Київського університету св. Володимира, яка нині є комплексним об’єктом культурної спадщини України. В статті підкреслена роль архітектора В.І. Беретті у виборі місця розташування, розробки проекту та самого будівництва головної будівлі обсерваторії. В данной статье кратко освещена предыстория создания и строительства Астрономическая обсерватория Киевского университета св. Владимира, которая в настоящее время является комплексным объектом культурного наследия Украины. В статье подчеркнута роль архитектора В.И. Беретти в выборе места размещения, разработке проекта и самого строительства главного здания обсерватории. This article briefl y describes the prehistory of creation and construction of the Astronomical observatory of Kyiv St. Volodymyr University, that nowadays is a complex object of the cultural heritage of Ukraine. The article emphasizes the role of the architect V.I. Beretti in the choice of location, cultivation of project and construction of the main building of the observatory. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Пам’ятки науки і техніки До питання історії створення комплексу «Астрономічна обсерваторія Київського університету св. Володимира» К вопросу истории создания комплекса «Астрономическая обсерватория Киевского университета св. Владимира» About the question of creating a complex «Astronomical observatory of Kyiv St. Volodymyr University» Article published earlier |
| spellingShingle | До питання історії створення комплексу «Астрономічна обсерваторія Київського університету св. Володимира» Салата, С.А. Пам’ятки науки і техніки |
| title | До питання історії створення комплексу «Астрономічна обсерваторія Київського університету св. Володимира» |
| title_alt | К вопросу истории создания комплекса «Астрономическая обсерватория Киевского университета св. Владимира» About the question of creating a complex «Astronomical observatory of Kyiv St. Volodymyr University» |
| title_full | До питання історії створення комплексу «Астрономічна обсерваторія Київського університету св. Володимира» |
| title_fullStr | До питання історії створення комплексу «Астрономічна обсерваторія Київського університету св. Володимира» |
| title_full_unstemmed | До питання історії створення комплексу «Астрономічна обсерваторія Київського університету св. Володимира» |
| title_short | До питання історії створення комплексу «Астрономічна обсерваторія Київського університету св. Володимира» |
| title_sort | до питання історії створення комплексу «астрономічна обсерваторія київського університету св. володимира» |
| topic | Пам’ятки науки і техніки |
| topic_facet | Пам’ятки науки і техніки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81576 |
| work_keys_str_mv | AT salatasa dopitannâístoríístvorennâkompleksuastronomíčnaobservatoríâkiívsʹkogouníversitetusvvolodimira AT salatasa kvoprosuistoriisozdaniâkompleksaastronomičeskaâobservatoriâkievskogouniversitetasvvladimira AT salatasa aboutthequestionofcreatingacomplexastronomicalobservatoryofkyivstvolodymyruniversity |