Нові матеріали золотоординського часу з пониззя Псла
Аналізуються результати науково-рятівних археологічних досліджень поховальних пам’яток золотоординського часу та деякі знахідки останніх років з нижньої течії р. Псла на Полтавщині, що засвідчують поширення кочівницьких старожитностей на північній передстеповій межі Західного улусу Золотої Орди у...
Saved in:
| Published in: | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81587 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Нові матеріали золотоординського часу з пониззя Псла / О.Б. Супруненко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 24. — С. 153-167. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859745687078436864 |
|---|---|
| author | Супруненко, О.Б. |
| author_facet | Супруненко, О.Б. |
| citation_txt | Нові матеріали золотоординського часу з пониззя Псла / О.Б. Супруненко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 24. — С. 153-167. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці Центру пам’яткознавства |
| description | Аналізуються результати науково-рятівних археологічних досліджень поховальних
пам’яток золотоординського часу та деякі знахідки останніх років з нижньої течії р. Псла на
Полтавщині, що засвідчують поширення кочівницьких старожитностей на північній передстеповій межі Західного улусу Золотої Орди у другій половині ХІІІ – наприкінці XІV ст.
В статье анализируются погребальные памятники кочевников на северной границе
Западного улуса Золотой Орды второй половины ХІІІ – конца XІV вв., а также некоторые находки последних лет, обнаруженные в ходе научно-спасательных археологических исследований курганов бассейна Нижнего Псла на Полтавщине.
The paper analyzes the nomad’s funerary monuments on the northern border of the Golden
Horde Western ulus and some fi nds of recent years, detected during rescue researches of mounds on
Lower Psel in Poltava region. Materials dated from the second half of 13 – the end of 14 centuries.
|
| first_indexed | 2025-12-01T21:27:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
153Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
15. Сухобоков О.В. Отчёт о работах Левобережной славяно-русской экспедиции ИА АН УССР в
1986 г.// Науковий архів Інституту археології НАН України, ф. Е., № 22032–22035.
16. Сухобоков О.В. Отчёт о полевых исследованиях 1988 г. / О.В. Сухобоков, С.П. Юренко,
Л.И. Белинская, Н.А. Милованова // Науковий архів Інституту археології НАН України, 1988/32.
Осадчий Е.Н., Коротя О.В. Памятники селитроварного производства на терри-
тории Путивльского удела первой половины XVII в.
В первой половине XVII в. На территории Путивльского удела активно велась до-
быча селитры. Ватаги мастеров из Речи Посполитой активно осваивали малозаселённые
пространства юго-запада Московского царства. Майданный способ добычи селитры был
известен и московским селитроварам. В статье анализируется один из типов майданов,
которые можно связать с селитроварами из Путивля. Приводятся данные археологиче-
ских разведок и письменных источников. Рассматривается вариант отождествления од-
ного из средневековых пограничных острогов с центром добычи селитры.
Ключевые слова: Путивль, селитроварение, Московская держава.
Osadchiy Ye.M., Korotya O.V. Monuments of saltpeter brewing in the territory of
Putyvl county fi rst half of the XVII century
In the fi rst half of the XVII century on the territory of Putyvl county actively nitrate was
mined. Gangmasters of the Commonwealth actively developing sparsely populated area south-
west of Moscow realm. Square nitrate mining method was known and Moscow saltpeter brew-
ers. This article analyzes one of the types Squares, which can be associated with saltpeter brew-
ers of Putyvl. Directed data of archaeological and written sources. Consider the option of
identifying one of the medieval frontier forts with saltpeter mining center.
Keywords: Putyvl, nitrate, Moscow realm.
Подано до друку: 03.06.2013 р.
УДК 902/904(477.53)«12/13»
О.Б. СУПРУНЕНКО
Нові матеріали золотоординського часу
з пониззя Псла
Аналізуються результати науково-рятівних археологічних досліджень поховальних
пам’яток золотоординського часу та деякі знахідки останніх років з нижньої течії р. Псла на
Полтавщині, що засвідчують поширення кочівницьких старожитностей на північній перед-
степовій межі Західного улусу Золотої Орди у другій половині ХІІІ – наприкінці XІV ст.
Ключові слова: Золота Орда, кочівники, монети, Полтавщина, пониззя Псла, поховання.
Пам’ятки золотоординського часу за останні роки стали добре відомими на
Полтавщині, особливо у степових районах – нижніх течіях Сули, Псла, Сухого
Кобелячка, Ворскли й Орелі [18, c. 5–45; 20, с. 7–12]. Дніпровські, Псільська та
Ворсклинські переправи, які діяли за доби розвинутого і на початку пізнього
середньовіччя, зумовили появу тут стійбищ кочівників, загони яких забезпечу-
вали функціонування й охорону шляхів та переправ, можливо, функціонування
митниць, розташованих на берегах Дніпра, в районі затопленої Переволочної,
154 ISSN 2078-0133
поряд із Келебердою та Кременчуком [20, с. 59; 22, с. 92]. Вздовж лівобережно-
го узбережжя Дніпра існували й невеликі міські центри золотоординського насе-
лення (Кишеньки, Келеберда, Веселий Поділ й інші) [1, с. 69–72; 17, с. 58-65].
Старожитності золотоординського часу Полтавщини стали темою окре-
мого дослідження автора, виконаного десяток років тому у співавторстві з
В.В. Приймаком і К.М. Мироненком [18], низки інших його робіт. Відтоді стан
джерельної бази дещо змінився в бік збільшення обсягів наявної інформації.
Це викликало необхідність розширення як змісту, так і характеру свого часу
оприлюдненої друком роботи, звернувши значно більше уваги на поховальні
пам’ятки кочівників золотоординської доби. Одним із етапів підготовки тако-
го дослідження виступає запропонована читачеві стаття, присвячена вивченню
золотоординських старожитностей в басейні Нижнього Псла.
Перші з кочівницьких захоронень часу Золотої Орди виявлені тут випад-
ково на початку 1870-х років: поблизу с. Малої Кохнівки на правобережжі
Псла під Кременчуком та наприкінці ХІХ ст. у Чортовій могилі на північ від
с. Ревівки Кременчуцького повіту. Ще одне безінвентарне випростане захоро-
нення із західною орієнтацією досліджене В.М. Щербаківським 1915 р. у кургані
в Устимівці [3, с. 97]. Перше з поховань супроводжувалося накладними прикра-
сами-деталями сагайдака, виготовленими з кістки, вкритими різьбленими візе-
рунками із зображеннями тварин [2, с. 208; 10, с. 151]. Для другого залишила-
ся інформація про знахідку скелету людини з розміщеним поряд черепом коня
[26, с. 76; 27, с. 23].
Під час розкопок кургану «Цегельня» та більшого насипу «Кормилиця» в
1992–1993 роках поблизу Комсомольська Ю.О. Шиловим виявлені 2 інвентар-
ні чоловічі захоронення кочівників, датовані другою половиною ХІІІ – почат-
ком ХІV ст. [9, с. 105–108; 18, с. 32–37, рис. 32–33]. Їх відкриття вказувало на
масову присутність таких поховальних старожитностей у місцевих курганах.
З початком систематичних досліджень в околицях Комсомольська вивчено
чимало захоронень другої половини ХІІІ – ХІV ст., а також ґрунтовий могиль-
ник мусульманського кочового населення ХІV ст. Загальна кількість таких
комплексів наразі вже досягає 50 захоронень. Опублікована інформація про два
десятки золотоординських поховань, з-поміж яких є доволі виразні, у супрово-
ді численного інвентарю, збережених зразків головних уборів та одягу, унікаль-
них прикрас, залишків візків-гарб тощо. Більшість впускних, порівняно бага-
тих захоронень заслуговує підготовки окремих або монографічних досліджень,
як це вже здійснено для деяких з околиць с. Волошиного, розкопаних на місці
будівництва Єристівського кар’єру залізистих кварцитів [11, с. 299–337; 19,
с. 81–96; 20; 21 с. 39–42; 22, с. 45–64, 86–126]. Окрім них відомо чимало рядо-
вих поховань, культурно-хронологічна атрибуція яких також вимагає певних
цілеспрямованих зусиль і систематизації.
155Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
Поховання золотоординських кочівників переважно влаштовувалися в
насипах стародавніх курганів і над схилами надзаплавних підвищень. Майже
всі з них виявлені в пониззі Псла внаслідок науково-рятівних розкопок побли-
зу сіл Волошиного, Дуканичів, Лавриківки, Підустів, Солонців, а також вище
за течією ріки [5, с. 115–116; 9, с. 105–109; 12, с. 43–47, 56–58; 14, с. 33–35;
15, с. 62–65; 20, с. 13–15; 24, с. 349–355; 26, с. 79–83; 36, с. 34–36].
Окрім волошинського некрополю з насипу № 2/2004–2006 р. групи І, похо-
вання кочівників післямонгольської епохи досліджені у курганах: № 3/2004 р.
групи І біля Волошиного [22, с. 82–87, рис. 72, 73, 75–76], № 1/2006 р. групи
І поблизу Солонців [13, с. 44–47, рис. 48: 1], № 1/2005 р. групи І неподалік
Дуканичів [12, с. 12-16, 19-23], а також у насипу № 8/2005 р. групи ІІ поряд
із Волошиним [7, с. 126–128, рис. 107]. Нещодавно опубліковані ще 2 похо-
вальні комплекси з курганів № 1/2009 р. групи І між Горбанями і Заруддям та
№ 2/2007 р. групи ІІ неподалік Біланів [32, с. 68–69, 168–169, рис. 38; 166: 4].
І хоча всі впускні захоронення належать до золотоординського часу, проте вони
ні хронологічно, ні етнічно не утворюють однорідної групи, засвідчуючи стро-
катий склад населення Західного улусу Золотої Орди, й ілюструють певні осо-
бливості поховального обряду.
Чи не найранішим серед них є поховання другого кургану № 1/2006 р. групи
І поблизу Солонців, впущене до центру невеликого кургану у видовженій під-
прямокутній ямі зі скругленими кутами розмірами 0,80×2,15 м. Орієнтація
поховальної споруди – меридіональна, з відхиленням до північного заходу –
південного сходу. Глибина від поверхні зруйнованого насипу – 0,8 м. Дно та
стінки – вирівняні. Посеред ями, зі зміщенням до півдня, знаходилися решт-
ки дерево-повстяного гробовища, з коротшими дерев’яними дощатими розпір-
ками та двома повздовжніми тонкими дошками з широтних боків, що обтягу-
валися щільною повстю, утворюючи таким чином поховальне ложе. Розміри
цієї конструкції трапецієподібної в плані форми складали 0,30–0,55×1,80 м,
а висота – не перевищувала 0,25 м [13, с. 44, рис. 41–42; 48: 2]. У гробовищі
горілиць, випростано на спині, головою на північ була покладена жінка у віці
30–35 років, зростом 158–162 см. Руки розміщувалися вздовж тулуба, кисті –
долонями донизу. Кисть лівої руки знаходилася під стегном. Ноги незначно
підігнуті у правий бік, вірогідно, з метою вміщення похованої до вже заготов-
леного гробовища, стопи, можливо, підв’язувалися (рис. 1: 1).
На кістках відзначені сліди текстильного савану. У північно-східній части-
ні поховальної ями знаходилося скупчення решток напутньої їжі – лопатка та
кістки передньої правої ноги напівдорослої особини вівці свійської та єдиний
предмет супутнього інвентарю (рис. 1: 1: 1-3) – залізний черешковий, з дещо
вигнутою спинкою, вигнутим назовні лезом й уступом в основі черешка, ніж
156 ISSN 2078-0133
Рис. 1. Басейн Нижнього Псла. Кочівницькі поховання золотоординського часу та знахідки з них.
Поховання: 1 – п. 2, к. 1/2006 р., гр. І, с. Солонці; 2 – п. 2, к. 2/2004 р., гр. І, с. Волошине; 3 – п. 6, к.
1/2006 р., гр. І, с. Солонці; 4 – п. 5, к. 1/2007 р., гр. ІV, с. Хоружі; 5 – п. 8, к. 8/2008 р., гр. І, колишнє с.
Підусти; 6 – п. 5, к. 11/2008 р., гр. І, колишнє с. Підусти; 7 – п. 6, к. 2/2007 р., гр. ІІ, колишнє с. Білани; 8
– п. 2, к. 8/2005 р., гр. ІІ, с. Волошине; 9 – п. 17, к. 1/2010 р., гр. І, колишнє с. Лавриківка; знахідки: 10, 14
– п. 2, к. 2/2004 р., гр. І, с. Волошине; 11 – п. 2, к. 1/2006 р., гр. І, с. Солонці; 12-13 – п. 17, к. 1/2010 р., гр.
І, колишнє с. Лавриківка. Матеріал: 10 – бронза; 11-12 – залізо; 13 – залізо, дерево, береста; 14 – береста
(остання з реконструкцією). Умовні позначення: 1 – дерновий шар; 2 – пісок; 3 – материк; 4 – мішаний
супісок; 5 – кротовини, нори; 6 – рештки дерева; 7 – шкіряний тлін; 8 – похований ґрунт; 9 – темний
супісок і чорнозем заповнення; 10 – кістки; 11 – вуглини; 12 – рослинний і деревний тлін; 13 – крейда.
157Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
[пор.: 34, с. 85, рис. 12] довжиною 12,1 см (рис. 1: 7). На поверхні його леза збе-
реглися відбитки шкіряних піхв і текстилю, а також волокна дерева від руків’я
на черешку. За Г.О. Федоровим-Давидовим, зважаючи на типологічні особли-
вості, поховальний комплекс віднесений до групи Д І [34, с. 120]. Появу поді-
бних за обрядом захоронень у широких степових просторах від Південного
Приуралля до Нижнього Подністров’я, починаючи з середини ХІІІ ст., тобто,
за ранньозолотоординського часу, дослідники пов’язують із просуванням на
захід, разом із монголами, групи населення східного походження [34, с. 151,
159, табл. 17], яка й надала поштовх у поширенні традиції орієнтування небіж-
чиків головою на північ.
Вірогідно, саме з цими кочівниками чи залежними від них особами можна
пов’язати і поховання 6 кургану № 2/2007 р. групи ІІ неподалік Біланів, влашто-
ване у видовженій ямі зі скругленими кутами, зорієнтованій з північного сходу
– півночі на південний захід – південь. Безінвентарний поховальний комплекс
групи Д І належав дитині 10–11 років, викладеній на спині, головою на північ-
ний схід, з руками вздовж тулуба і випростаними ногами (рис. 1: 7). Ця особа
могла походити з бідної родини кочівників другої чи останньої третини ХІІІ ст.
Доволі схожим є й впускне безінвентарне поховання рядового кочівника у
центрі насипу № 11/2008 р. групи І на місці колишнього с. Підустів в пониззі пра-
вобічної притоки Сухого Кобелячка – р. Лизьки, на останці вододільного підви-
щення Малої Кормилиці [28, арк. 63–64]. Захоронення 5 кургану № 11 містило-
ся в ямі підпрямокутної форми зі скругленими кутами, спорудженій із незначним
відхиленням на захід від вісі північ-південь, розміром 1,00×2,05 м, завглиб-
шки 0,66 м. У ній виявлений скелет чоловіка у віці 40–45 років, зростом 172–
174 см, викладеного випростано на спині, головою на північ – північний захід,
руки вздовж тулуба, ноги випростані. У північно-східному кутку ями трапили-
ся вуглини та кістки ноги коня, розташовані ліворуч від похованого (рис. 1: 6).
За колом обрядових ознак, передусім, за північним сектором орієнтування,
поховання віднесене до числа ранньозолотоординських кочівницьких – 2дру-
гої половини ХІІІ ст.
Пізнішим, за часом появи в насипу вже згаданого кургану № 1/2006 р. групи
І поблизу Солонців, було поховання 6. Воно впущене до центральної частини
стародавньої надмогильної споруди у видовженій овальній у плані ямі, з ула-
штуванням в її південно-східній стінці невеликої підбоєподібної заглибини.
Вирівняне дно знаходилося на глибині близько 1,5 м від колишньої поверх-
ні насипу. Розміри ями уверху – 0,80×2,47 м, на дні – 0,60–0,95×2,47 м (рис. 1:
3). Її оточували сліди розкиданого на поверхні насипу викиду кільцевої в плані
форми [13, с. 56–57, рис. 48: 1; 51], що перекривав і ранньозолотоординське
поховання 2, описане вище.
158 ISSN 2078-0133
У ямі, зі зміщенням до північно-західної стінки, знаходився скелет чолові-
ка у віці 30–35 років, зріст якого за життя становив 163–164 см. За положен-
ням кісток небіжчик лежав випростано на спині, головою на південний захід,
лицевим відділом у північний бік. Руки викладені вздовж тулуба, кисті розмі-
щувалися долонями донизу, права – на тазу. Ноги були ледь підігнуті вліво,
стопи, можливо, підв’язані. На черепі відзначені сліди текстильно-шкіряно-
го головного убору, на кістках – рештки тканини савану. Навкруги скелету та
під ним виявлені залишки тонкого шару деревного тліну та текстилю полотня-
ного переплетення рослинного походження (рис. 1: 3). За досліджень склало-
ся враження, що похований вміщений до могили на легких ношах, загорнутим
у щільний саван. За Г.О. Федоровим-Давидовим, поховальний комплекс відне-
сений до групи А І [34, с. 124], маючи певні риси половецького поховального
обряду. Подібні могили рядових кочівників відомі від Південного Приуралля
та Нижнього Поволжя на сході до Північного Кавказу й Подністров’я на пів-
дні та південному заході, переважно з другої–останньої третин ХІІІ ст. Окремі
поховання виявлені також у басейні Сіверського Дінця та в Пороссі [34, с. 142,
151, табл. 17]. Захоронення датоване кінцем ХІІІ ст. (менш імовірно початком
XIV ст.) [13, с. 58], позначаючи початок середньозолотоординського часу.
Подібним є впускне поховання 8 рядової кочівниці у насипу кургану
№ 8/2008 р. групи І на місці колишнього с. Підустів на останці Малої Кормилиці.
Захоронення містилося у прямокутний в плані із закругленими кутами ямі, роз-
міром 0,68×1,80 м і завглибшки 0,76 м, зорієнтованій з південного заходу на
північний схід, без слідів перекриття. Похована – жінка у віці 45–50 років,
покладена у випростаному стані, головою на південний захід. Лицевим від-
ділом черепа розвернута до півночі. Руки простягнуті вздовж тулуба, ноги –
випростані (рис. 1: 5). Із супутнього інвентарю відзначена лише скалка креме-
ню, а від решток тризни у заповненні – зуби молодого коня [28, арк. 41].
Впускне поховання 2 кургану № 2/2004 р. групи І поблизу Волошиного,
розміщене у північній полі невеликого насипу, зведеного над похованням піз-
нього бронзового віку, містилося у видовженій прямокутній ямі зі скруглени-
ми кутами розміром 0,6–0,7×2,0 м і глибиною 0,65 м від рівня сучасної ден-
ної поверхні, зорієнтованій за довшою широтною віссю (рис. 1: 2). Вона мала,
за половецькою поховальною традицією, вузький уступ уздовж південно-схід-
ної стінки для вкладання на плаху основи поперечного перекриття з 24 неши-
роких дошок, рештки якого збереглися в заповненні. Іншим кінцем дощате
перекриття спиралося на дно могили. Над ним виявлені залишки циліндрич-
ної берестяної келихоподібної посудинки з діаметром денця 10,5 см (рис. 1:
14). Похований – чоловік у віці 40–45 років, викладений випростано на спині
під стінкою ями, головою на захід, обличчям до півночі; руки небіжчика лежа-
159Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
ли вздовж тулуба, випростана права – кистю під тазом, ліва, зігнута в лікті, –
на животі [22, с. 83–85]; випрямлені ноги зведені у стопах. За Г.О. Федоровим-
Давидовим, поховальна споруда відноситься до групи А ІІІ [34, с. 124].
Додаткове вивчення кісткових матеріалів і археологічної органіки дозволило
отримати певні дані щодо особливостей обряду. Так, на лобовому відділі чере-
па похованого та під ним збереглися рештки зотлілого текстилю, сліди шкіри
й повсті від головного убору, відбитки шовкової тканини від його підкладки; в
узголів’ї відзначені повстяні залишки подушечки, під кістками – повстяної під-
стилки; на кістках ніг – сліди текстилю темного кольору. Паралельно лівій стег-
новій кістці лежали 2 кістки домашньої кози. Поряд відзначена пляма тліну від
шкіряного підсумку (6,0×10,5 см), оконтуреного рештками вичиненої шкіри
коричнево-червоного кольору, біля кісток стоп – шкіряного тліну взуття [22,
с. 86–87]. Поблизу черепа виявлена бронзова дротяна сережка у вигляді «знаку
питання» (рис. 1: 10), з верхньою розімкнуто-кільцевою частиною й опущеним
униз вертикальним односкладовим стрижнем із загостренням донизу, обігнутим
двома витками тонкого бронзового дроту (тип VI, варіант б) [34, с. 38–39, рис.
6: І], що є культурно-хронологічним маркером типово золотоординських кочів-
ницьких захоронень. Поховання віднесене до середньозолотоординського часу
– початком – першою чвертю XIV ст.
Останнім зі впущених до центру кургану № 1/2010 р. групи І на південній
околиці колишнього с. Лавриківки у межиріччі Псла і Сухого Кобелячка [23,
с. 107, рис. 148], було напівзруйноване золотоординське кочівницьке поховання
17 (рис. 1: 9), що займало прямокутну неглибоку широтно зорієнтовану завглиб-
шки 0,7 м яму, де містилися кістки ніг і частина тазу чоловіка у віці 40–45 років,
розміщеного у випростаному положенні на спині головою на захід. Справа біля
них знаходилися рештки напутньої їжі – кістки правої передньої ноги молодо-
го бичка й уламки сагайдака. Серед них: фрагменти залізної накладки у вигля-
ді напівокруглого у перетині прутка, довжиною 11,7 см і шириною 0,4–1,3 см,
на кінцях якого наявні напівокруглі фігурні виступи-упори (рис. 1: 12), залізні
штифти зі зворотного боку для закріплення на основі з бересту та дерева берези, а
ззовні – збереглися озалізнені відбитки тонкої вичиненої шкіри коричнево-чорної
барви, під ними – тонкого щільного шовку; уламок днища сагайдака із залізною
платівкою з отвором і цвяшком (1,0×1,9×1,7 см); фрагменти стрижнів цвяхів від
оковки того ж сагайдака (рис. 1: 13). Поховання здійснене кочівниками середньо-
золотоординського часу на початку – у першій половині XIV ст. [31, арк. 36–37].
Якщо перші два з охарактеризованих вище захоронень представників рядово-
го населення Припсільських степів репрезентують східну складову прийшлого із
завойовниками населення середини – другої половини ХІІІ ст., то наступні нале-
жать, вірогідно, половецьким і місцевим лівобережним (з числа колишніх конфе-
160 ISSN 2078-0133
дератів Русі) за походженням кочівникам кінця ХІІІ – першої половини ХІV ст.,
які кількісно переважали на цей час у середовищі мешканців придніпровських
просторів, зберігаючи окремі особливості поховального обряду предків.
Досліджені у кургані № 1/2005 р. групи І поблизу колишнього хут. Дуканичів
наступні 2 поховання, на наш погляд, представляють дещо пізніший етап історії
золотоординських кочівників. Обидва захоронення, 1 і 2, здійснені у південно-
східній полі кургану у прямокутних поховальних ямах розмірами 0,85×2,10 та
0,57×1,23 м, завглибшки від рівня сучасної денної поверхні – 0,95 і 1,25 м, зорі-
єнтованих з південного заходу на північний схід (рис. 2: 1–3). Короткі вирівня-
ні стінки ям в основі незначно розширювалися, в першому випадку утворюючи
уступи. Поховані були вміщені до дощатих домовин із розширенням в узголів’ї,
ями над якими перекривалися тонким повздовжнім дощатим накатником.
Перше гробовище складалося з товстих дошок, де 3 верхні та 4 нижні,
без стягування залізними скобами, спиралися на дощаті поперечини, обіпер-
ті на кутах на 4 стовпчики-бруси, типу гробовища у похованні 4 кургану №
11 групи І поблизу Волошиного, опублікованого монографічно [22, с. 35–36].
Довші дошки каркасу стягувалися коротшими, причому всі були підпиля-
ні з незначним розхиленням до верху. Вірогідно, кріплення складових «домо-
вини» здійснювалося за допомогою дерев’яних клинців-шипів, а поверх вона
Рис. 2. Басейн Нижнього Псла. Поховання середньо- та пізньозолотоординського часу, знахідки.
Поховання: 1–4 – пп. 1–2, яма, к. 1/2005 р., гр. І, колишній хут. Дуканичі; 6 – п. 6, к. 1/2009 р., гр.
І, с. Горбані; 7 – п. 1/2012 р., гр. ІV, с. Волошине; знахідки: 5 – п. 1, к. 1/2005 р., гр. І, колишній хут.
Дуканичі. Матеріал: 5 – залізо.
161Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
обв’язувалася чи обшивалася тканиною або тонкою повстю. Висота цього гро-
бовища не перевищувала 0,25 м. Можливо, в основі розміщувалися 2 брущаті
поперечини, що забезпечували додаткову міцність конструкції та полегшували
її встановлення на дні могили.
Розміри домовини: уверху – 0,56–0,62×2,05 м, в основі – 0,54–0,60×1,92
м. У ній знаходився скелет жінки у віці 20–25 років, зріст якої становив 160–
162 см. Небіжчиця викладалася у випростаному положенні на спині, головою
на південний захід. Лицевий відділ черепа був звернений до півдня – південно-
го сходу – на киблу. Руки, розташовані вздовж тулуба й зігнуті в ліктях, були
складені на животі. Ноги розміщувалися випростано (рис. 2: 2).
Усередині гробовища виявлені сліди підстилки-кошми, вкритої тексти-
лем. На кістках відзначені залишки савану і текстилю від одягу, пофарбова-
ного у брунатно-зеленкуватий колір, шкіряного тліну від деталей головно-
го убору. На краях гробовища біля ліктів небіжчиці помічені дрібні вуглинки.
Похована супроводжувалася рештками шкіряної торбинки підпрямокутних
обрисів розміром 4–5×12 см (рис. 2: 2: 2), що знаходилася під кістками тазу,
та розвалом залізної прямокутної видовженої форми пряжки від поясу (рис. 2:
2: 1) з рухомим язичком (4,2×5,5 см), рамка якої була дещо звуженою спереду
(рис. 2: 5), маючи найближчі відповідники серед застібок пасків типу Б ІІ, за
Г.О. Федоровим-Давидовим [34, с. 43, 47, рис. 7: 3].
У другому похованні виявлені рештки меншого й аналогічного за кон-
струкцією гробовища, висотою близько 0,2 м, виготовленого з товстих дошок,
скріплених дерев’яними шипами. Розміри дощатої «домовини» в основі –
0,3-0,4×1,1 м. Встановлено, що одна з опор каркасу була вистругана з липи.
Посеред гробовища знаходився скелет дитини у віці 2,5–3,5 років, можливо,
дівчинки. Похована вкладалася випростано на спині, головою на південний
захід. Руки, зігнуті в ліктях, лежали: ліва – кистю на грудях, права – звернена
до обличчя. Ноги розміщувалися випростано, зі зведеними стопами (рис. 2: 3).
Усередині гробовища виявлені рештки підстилки з хутра, шерстяного і не
визначеного текстилю від одягу, в т.ч. брунатно-коричневого кольору; на краях
знайдені дрібні вуглини.
Улаштування обох поховань супроводжувалося овальною в плані ямою з
кістками частини туші дорослого бика, віднесеної до групи ІІ жертовних захоро-
нень тварин, за Г.О. Федоровим-Давидовим [34, с. 128], складених без помітного
порядку після тризнової відправи (рис. 2: 4) [12, с. 26, 28, рис.17]. Поховальний
обряд і мінімальний набір супровідних речей засвідчував появу в тогочасному
кочівницькому суспільстві на берегах Псла певних елементів мусульманської
поховальної традиції [4, с. 132–133; 35, с. 30]. Обидва захоронення невеликого
родинного некрополю датовані другою чвертю XIV ст. [12, с. 14–16].
162 ISSN 2078-0133
До кола подібних поховань, тільки, ймовірно, залежної особи, належить без-
інвентарне захоронення 2 кургану № 8/2005 р. групи ІІ поблизу Волошиного,
нещодавно оприлюднене друком у публікації комплексів цього скупчення кур-
ганів [7, с. 127–128, рис. 107]. Поховання здійснене у неглибокій ґрунтовій ямі
без домовини, зорієнтоване головою на захід – північний захід. Викладена на
спині горілиць дитина (дівчинка?), у віці 8–10 років, розміщувалася зі складени-
ми на животі руками та випростаними і зведеними в стопах ногами (рис. 1: 8).
Дещо інший тип поховальної споруди репрезентує впускне поховання 5 кур-
гану № 1/2007 р. групи IV поблизу с. Хоружів Решетилівського р-ну, дослідже-
не на лівому березі притоки Псла – р. Говтва. Воно містилося у глибокій мате-
риковій ямі розміром 0,88×2,60 м з прямовисними стінками, зорієнтованій з
літнім сезонним відхиленням від західного спрямування. На глибині 1,45 м яма
мала вузькі заплічки, перекриті неширокими дошками. Заглиблення могили
(близько 0,3 м) розміром 0,52×2,11 м містилося посеред ями, де ближче до пів-
нічної стінки на спині було викладено небіжчика – чоловіка 45–50 років, зрос-
том 180–184 см. Його голова виявилася розвернутою у південному напрямку,
руки зведені докупи кистями, як і стопи ніг [36, с. 36, рис. 8: 2], що, вірогідно,
підв’язувалися (рис. 1: 4). Безінвентарне захоронення близьке до групи А IV,
за Г.О. Федоровим-Давидовим [34, с. 124, 150–151]. Подібний тип поховаль-
них споруд характерний саме для кочівників середньозолотоординського часу,
а – зважаючи на безінвентарність захоронення і звернення обличчя небіжчика
в бік кибли – представнику омусульманеної групи половецьких за походжен-
ням мешканців нижньопсільських степів першої половини – серединою XIV ст.
Вірогідно, до пізньозолотоординського часу належить поховання 6 у насипу
№ 1/2009 р. групи І між Горбанями та Заруддям, вміщене до видовженої підпря-
мокутної зі скругленими кутами ями (0,55–0,6×2,5 м), завглибшки 1,38 м від УЦ.
Посеред неї, у випростаному на спині положенні, головою на північний захід, з
першопочатковим розворотом обличчя на киблу, викладеними вздовж тулуба
руками і випрямленими ногами, знаходився чоловік-кочівник у віці 35–40 років
(рис. 2: 6). Відзначені сліди підстилки, текстилю, рештки дерева, можливо, від
нош. Поховальний комплекс датований серединою, можливо, навіть другою
половини XIV ст. [16, с. 74; 30, с. 415].
Подібне до попередніх і ґрунтове поховання 1/2012 р., досліджене між наси-
пами групи курганів IV поблизу колишнього с. Волошиного, на вододілі річок
Псла і Лизьки [6, с. 37, № 62; 12, с. 5-7; 13, с. 90-116]. Воно виявлене край схилу
тераси, за 25 м від насипу кургану № 4 на незначному підвищенні і було впу-
щене з рівня стародавньої поверхні у неглибоку прямокутну яму зі скругленими
кутами, зорієнтовану за широтною віссю, з розмірами – 0,80×2,74 м (2,1 м2) при
глибині 0,9 м. У мішаному ґрунті заповнення містилися шар супіщаних дернин
і поодинокі крупні вуглини. Поперечні коротші стінки ями мали незначні (0,05–
0,2 м) вигини у зовнішній бік і дещо похило звужувалися до вирівняного дна.
163Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
Повздовжні – виявилися вертикальними та рівними. Посеред ями, зі зміщен-
ням до західного боку, знаходилися рештки гробовища, незначно розширеного
в узголів’ї (із західного боку). Розміри цієї «труни» зафіксовані за дощатим тлі-
ном широких повздовжніх дошок, розіпертих такими ж за шириною (і висотою)
коротшими, – 0,58–0,64×2,07 м. Гробовище складене без застосування залізних
цвяхів з каркасом із широких дошок (0,25 м), що ззовні обв’язувалися щільним
текстилем. Дерев’яна дощата покришка труни не збереглася, як і дошки дна, від
яких залишився тільки не надто товстий шар деревного тліну. У південно-схід-
ному кутку ями над гробовищем містилося кругле скупчення вуглин діаметром
15 см і товщиною 0,5–1 см (сліди використання в обряді курильниці) (рис. 2: 7).
Похований – чоловік у віці 25–30 років, зростом 168–170 см – був викладе-
ний посеред гробовища випростано на спині горілиць, головою на захід, з лег-
ким розворотом обличчям в бік кибли. Руки випростані вздовж тулуба, ноги
витягнуті (з підв’язаними стопами?) (рис. 2: 7). Речових знахідок не виявлено
[33, арк. 343–344]. На кістках скелету відзначені рештки шерстяної тканини від
вистилання дна гробовища та, вірогідно, льняної простого полотняного пере-
плетення – від савану. На черепі помічені сліди шкіряного тліну від окантов-
ки головного убору. З обох боків поряд із черепом знаходилося кілька вуглин.
Певною мірою місця недовготривалих стійбищ кочівницького населення
післямонгольської епохи маркірують окремі речові знахідки, зокрема, улам-
ки бронзових дзеркал кінця ХІІІ – ХІV ст. Кілька з них виявлено й під час роз-
відок на лівобережжі Псла. Варто згадати про фрагмент дзеркала з рослин-
но-зооморфним сюжетом на кшталт «гону тварин» (лисиць?) на підвищенні
надзаплави дещо на південь від с. Давидівки Кременчуцького району (рис. 3:
1), навпроти с. Омельника [18, с. 29, рис. 28], а також уламок люстерка типу
П І, за Г.О. Федоровим-Давидовим [34, с. 83], знайдений поряд із с. Шевченками
Козельщинського району (рис. 1: 2) на правому березі р. Лизьки [16, с. 75-76, 77,
рис. 1: 3]. В ур. Шведівка, між Келебердою та с. Карпівкою, на підвищенні дру-
гої тераси лівого берега Дніпра і правого берега р. Сухого Кобелячка, краєзнав-
цем В.В. Лямкіним знайдений уламок литої срібної накладки на піхви шаблі,
на кшталт поясних накладок типів Ж ІІІ і Ж VII, за Г.О.Федоровим-Давидовим
[34, с. 49, 51, рис. 8: Ж ІІІ, VІІ] серпоподібної форми з розчленуванням на 3 час-
тини та фестончасто оформленим одним із боків, з коротким боковим упором
(рис. 3: 3). Прикраси піхв подібного типу виявлені у розмивах острова поблизу
с. Шушвалівки Глобинського району, і пов’язуються з похованнями некрополя
одного із золотоординських поселень [18, с. 29-30; 25, с. 85, 87], а також у комп-
лексі інвентарю зруйнованого золотоординського поховання над с. Лівенським
в Нижньому Пооріллі [16, с. 81-81, рис 3]. У всіх випадках залишків культурних
нашарувань чи будь-яких виразних матеріалів золотоординського часу поряд з
місцями таких випадкових знахідок виявлено не було.
164 ISSN 2078-0133
Натомість з ур. Павлівка на південь від Келеберди і решток затопленого водо-
сховищем золотоординського поселення [1, с. 69–72] походить ціла група вже
кілька разів опублікованих і досить виразних матеріалів, що позначають місце
стійбища кочівників золотоординського часу [16, с. 76–77, рис. 1: 1; 29, с. 79–82].
Насамкінець, варто нагадати й про окремі знахідки монет у даному мікрорегі-
оні. Це, передусім, посріблений мідний анонімний дирхем міста Алмалик, карбо-
ваний у 658 або 660 р. Хіджри (1259 чи 1261 р. від Р.Х.) за династії Чагатаїдів, яка
правила в Мавераннахрі, Семиріччі та Східному Туркестані (рис. 3: 4). Дирхем
виявлений біля переправи через Сухий Кобелячок у пониззі річки, поблизу
сучасного с. Карпівки 2012 р. Інша монета – срібний джучидський дирхем хана
Габдуллаха 761–771 р. Хіджри (1359/60 – 1369/70 р. від Р.Х.), що обрізаний при
Тохтамиші під полегшений міскаль (рис. 3: 5). Остання знахідка виявлена на
лівому березі Псла неподалік ур. Суки, на південь від с. Дмитрівки в околицях
Комсомольська [33, ч. 1, арк. 201–203; 8, с. 45–46, 48]. Під час розкопок кургану
№ 2/2010 р. у складі групи І на місці колишнього с. Лавриківки у межиріччі Псла
і Сухого Кобелячка знайдений потертий джучидський мідний пул XІV ст., що
використовувався в якості підвіски у більш пізній час [31, арк. 72, № 2].
Таким чином, досліджені в курганах лівобічного пониззя Псла захоронен-
ня надають виразні матеріали для вивчення поховального обряду й основних
віх історії степового кочівницького населення регіону, прилеглої лісостепової
Лівобережної придніпровської тераси як окраїнних північних складових терито-
рії Західного улусу Золотої Орди до кінця XІV ст., котрі, певним чином, допо-
внюють й окремі знахідки старожитностей цього часу.
Рис. 3. Окремі знахідки і монети з лівобережжя Псла та Дніпра. Уламки дзеркал: 1 – с. Давидівка;
2 – с. Шевченки; накладна деталь піхв: 3 – ур. Шведівка поблизу Комсомольська; монети: 4 – с.
Карпівка; 5 – с. Дмитрівка. Матеріал: 1–2 – олов’яниста бронза; 3, 5 – срібло; 4 – мідь.
165Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
Джерела та література
1. Артем’єв А.В. Обстеження золотоординських пам’яток на Полтавщині / Артем’єв А.В.,
Мироненко К.М., Супруненко О.Б. // Археологічні відкриття в Україні 2002-2003 рр.: зб. н.
пр. / Ін-т археол. НАН України ; Нац. зап. «Софія Київська» ; [укл. Н.О. Гаврилюк ; ред. кол.:
С.Д. Крижицький, О.П. Моця, Д.Н. Козак й інші]. – К. : Шлях, 2004. – Вип. 6. – С. 68–73.
2. Борисяк Н.Д. Несколько слов о новейших археологических находках в Харьковской и
Екатеринославской губерниях / Н.Д. Борисяк // Тр. III Археологического съезда в Киеве / Ун-т
св. Владимира. – К., 1878. – Т. 2. – С. 205–211.
3. Діяльність музеїв / [Щербаківський В.М.] // Записки Українського наукового товариства дослі-
дування й охорони пам’яток старовини та мистецтва на Полтавщині / Укр. наук. Тов-во дослід.
й охорони пам’яток старовини та мистецтва ; [редкол.: М. Рудинський, В. Щербаківський,
В. Щепотьєв]. – Полтава : друк. Брауде Я. Е., 1919. – Вип. 1. – С. 96–97. – Без підп.
4. Евглевский А.В. Влияние ислама на половецький погребальный обряд в золотоордынское время
/ А.В. Евглевский // Проблемы исследования памятников археологи Северского Донца : ТД
обл. научн.-практ. конф. (Луганск, 1990 г.) / Луган. обл. управл. культуры ; Обл. орг. УООПИК
; ИПК «Археолог» при Ин-те археол. АН УССР ; [ред. кол.: К.И. Красильников, А.Ф. Горелик,
С.Н. Санжаров и др.]. – Луганск : Луган. правда, 1990. – С. 131–134.
5. Єльніков М.В. Золотоординські часи на українських землях / Михайло Єльніков. – К. : Інф.-
анал. агенція «Наш час», 2008. – 176 с. – (Сер. «Невідома Україна).
6. Кулатова І.М. Старожитності околиць Комсомольська / Кулатова І.М., Мироненко К.М.,
Супруненко О.Б. // Археологічний літопис Лівобережної України / Ін-т археол. НАН України ;
ЦОДПА. – Полтава : Археологія, 2004. – № 1-2 (13-14). – С. 5–45.
7. Кулатова І.М. Кургани поблизу с. Волошине в пониззі Псла / Кулатова І.М., Скорий С.А., Супруненко
О.Б. ; Ін-т археол. НАН України ; Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК ; ЦОДПА. – К. ;
Полтава : Гротеск, 2010. – 160, 6 с. – (Старожитності околиць Комсомольська : Част. VІІІ).
8. Лямкін В.В. Кілька нових нумізматичних знахідок із околиць Комсомольська / Лямкін В.В.,
Шерстюк В.В. // Свічадо Подніпров’я : Краєзнавчий альманах / Комс. ІКМ ; [гол. ред. Стахів
Т.А.]. – Комсомольськ : Apriori print, 2012. – Кн. VIII. – С. 44–49.
9. Мироненко К.М. Золотоординські поховання на Кременчуччині / Мироненко К.М.,
Шилов Ю.О. // Археологічний літопис Лівобережної України / Ін-т археол. НАН України ;
ЦОДПА. – Полтава : Археологія, 2003. – № 2 (14). – С. 105–109.
10. Скирда В.В. Археологічні дослідження геологів Харківського університету / Скирда В.В. //
Археологічний літопис Лівобережної України / Ін-т археол. НАН України ; ЦОДПА. – Полтава
: Археологія, 2002. – № 1 (11). – С. 150–153.
11. Супруненко А.Б. Погребение золотоордынского времени с остатками костюма девочки-кочевницы
на Нижнем Псле / А.Б. Супруненко, С.В. Маєвская // Степи Европы в эпоху средневековья : Тр. по
археологии / Дон. нац. ун-т; [гл. ред. Евглевский А.В. ; ред. кол.: Добров П. В., Никольський В.Н.,
Крапивин А.В. и др.]. – Донецк, 2010. – Т. 8 : Золотоордынское время. – С. 295–340.
12. Супруненко О.Б. Кургани між сс. Дуканичі та Солонці на Нижньому Пслі / Супруненко О.Б. ;
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК ; Ін-т археол. НАН України ; ЦОДПА ; [відп.
ред. Кулатова І. М.]. – К. ; Полтава : Гротеск, Археологія, 2006. – 128 с., 1 вкл. – (Старожитності
околиць Комсомольська : Част. ІV).
13. Супруненко О.Б. Кургани поблизу с. Солонці на Нижньому Пслі / Супруненко О.Б. ; Ін-т археол.
НАН України ; Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК ; ЦОДПА ; [наук. і відп. ред.
Козак Д. Н.]. – К. ; Полтава : Гротеск, Археологія, 2007. – 142 с. – (Старожитності околиць
Комсомольська : Част. V).
14. Супруненко О.Б. Археологічні пам’ятки на території Комсомольської міської ради / О.Б.
Супруненко // Звід пам’яток історії та культури України : Полтавська область. Комсомольська
міська рада / УК ПОДА ; Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК ; ПКМ ; ЦОДПА
; [упор., наук. ред. Супруненко О.Б. ; ред. кол.: Близнюк І.Ф. (гол. редкол.) [й інші]]. – К. ;
Полтава : Полтав. літератор, 2008. – С. 16–40. – Кол. вкл. І, ІІІ–ІV.
166 ISSN 2078-0133
15. Супруненко О.Б. Дослідження на території розширення Західних відвалів Дніпровського рудо-
управління Полтавського гірничо-збагачувального комбінату / О.Б. Супруненко // Свічадо
Подніпров’я : краєзнавчий альманах / Комс. ІКМ; [гол. ред. Стахів Т.А.]. – Комсомольськ : вид.
ПП Мариненко Д.М., 2009. – Кн. V. – С. 61–73.
16. Супруненко О.Б. Нові знахідки золотоординської доби на Полтавщині / Супруненко О.Б.
// Старожитності Лівобережного Подніпров’я : Зб. пр. і мат-лів Х наук.-практ. семінару
«Охорона та дослідження пам’яток археології» (м. Комсомольськ, 14–16 серпня 2010 р.) ; /
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК ; ЦОДПА ; [редкол.: Фасій Г.І., Кулатова І.М.,
Супруненко О.Б. (наук. ред.) [й інші]]. – К. ; Полтава : Центр пам’яткознавства НАН України і
УТОПІК, 2010. – С. 74–84, 2 кол. вкл.
17. Супруненко О.Б. Археологічна передтеча козацької доби: пам’ятки золотоординської епохи
на Полтавщині / О.Б. Супруненко, К.М. Мироненко // Переяславська рада 1654 року : Історія,
наслідки : Мат-ли регіон. наук.-теорет. конф. (17 квітня 2003 року) / ПДПУ ім. В.Г. Короленка,
ПОІППО ім. М.В. Остроградського. – Полтава : Друкарська майстерня, 2003. – С. 58–67.
18. Супруненко О.Б. Старожитності золотоординського часу Дніпровського лісостепового
Лівобережжя / Супруненко О.Б., Приймак В.В., Мироненко К.М. / ЦП НАН України і УТОПІК
; Ін-т археол. НАН України ; ЦОДПА. – К. ; Полтава : Археологія, 2004. – 84 с. – (Мат-ли з під-
готовки «Зводу пам’яток історії та культури України» Полтавської і Сумської областей : вип. 2).
19. Супруненко О.Б. Костюм дівчинки-кочівниці з поховання XIV ст. у пониззі Псла /
О.Б. Супруненко, С.В. Маєвська, А.В. Артем’єв // Праці Центру пам’яткознавства : зб. наук.
пр. / Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК ; [ред. кол.: О.М. Титова (гол. ред.), В.І.
Акуленко, В.Й. Борисенко [й інші]]. – К. : ТОВ «Бізнесполіграф», 2005. – Вип. 7. – С. 80–99.
20. Супруненко О.Б. Унікальний комплекс золотоординського часу поблизу Волошиного /
О.Б. Супруненко, А.В. Артем’єв, С.В. Маєвська ; Центр пам’яткознавства НАН України і
УТОПІК ; Ін-т археол. НАН України ; ЦОДПА ; [відп. ред. І.М. Кулатова]. – К. ; Полтава :
Техсервіс, Археологія, 2005. – 80, 2 с. – (Старожитності околиць Комсомольська : Част. ІІ).
21. Супруненко О.Б. Курган зрубного часу поблизу с. Волошине на Полтавщині / О.Б. Супруненко,
В.В. Шерстюк // Археологічні відкриття в Україні 2004–2005 рр. : зб. н. пр. / Ін-т археол.
НАН України ; [ред. кол.: С.Д. Крижицький, О.П. Моця, Д.Н. Козак [й інші] ; укл. Н.О.
Гаврилюк]. – К. ; Запоріжжя : Дике поле, 2006. – Вип. 8. – С. 39–44.
22. Супруненко О.Б. Кургани з похованнями золотоординського часу поблизу Волошиного у
пониззі Псла / Супруненко О.Б., за участю Маєвської С.В., Артем’єва А.В., Горбенка С.О. ;
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК ; Ін-т археол. НАН України ; ЦОДПА ; [відп.
ред. І.М. Кулатова]. – К. ; Полтава : Гротеск, ВЦ «Археологія», 2006. – 140 с. – (Старожитності
околиць Комсомольська : Част. ІІІ).
23. Супруненко О.Б. Нові археологічні дослідження на Кременчуччині / Супруненко О.Б., Шерстюк
В.В. ; Ін-т археол. НАН України ; Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК ; ЦОДПА ;
[наук. і відп. ред. Козак Д.Н.]. – К. ; Полтава : Техсервіс, ВЦ «Археологія», 2006. – 146 с.
24. Супруненко О.Б. Розкопки курганів на території розширення Західних відвалів Дніпровського
рудоуправління Полтавського гірничо-збагачувального комбінату під Комсомольськом / О.Б.
Супруненко, І.М. Кулатова // Археологічні дослідження в Україні 2004–2005 рр. : зб. н. пр. /
Ін-т археол. НАН України ; [укл. Н.О. Гаврилюк ; ред. кол. : С.Д. Крижицький, О.П. Моця,
Д.Н. Козак [й інші]]. – К. : Шлях, 2006. – Вип. 7. – С.349–355.
25. Супруненко О.Б. Курган з угорським некрополем у пониззі Псла / Супруненко О.Б., за участю
Кулатової І.М., Маєвської С.В., Шерстюка В.В. ; Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
; Ін-т археол. НАН України ; ЦОДПА ; [наук. і відп. ред. О.П. Моця]. – К. ; Полтава : Вид-во
«Гротеск», ВЦ «Археологія», 2007. – 110 с. – (Старожитності околиць Комсомольська : Част. VІ).
26. Супруненко О.Б. Обстеження території Галещинського родовища залізистих кварцитів у
Кременчуцькому і Козельщинському районах на Полтавщині / Супруненко О.Б., Шерстюк
В.В. // Археологічний літопис Лівобережної України / Ін-т археол. НАН України ; ЦОДПА. –
Полтава : Археологія, 2007. – № 1–2 (21–22).– С. 53–80.
167Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
27. Супруненко О.Б. Пам’ятки археології території Галещинського родовища залізистих кварци-
тів на Полтавщині / Супруненко О.Б., Шерстюк В.В. ; Ін-т археол. НАН України ; ЦП НАН
України і УТОПІК ; ЦОДПА ; [відп. ред. Козак Д.Н.]. – К. ; Полтава : Дивосвіт, 2007. – 38[2] с.
28. Супруненко О.Б. Звіт про науково-рятівні дослідження в зоні спорудження Східних відвалів
ВАТ «Полтавський ГЗК» поблизу с. Єристівка Кременчуцького району Полтавської обл. у 2008
р. / Супруненко О.Б., Шерстюк В.В. ; ДП НДЦ «ОАСУ» Ін-ту археол. НАН України // Науковий
архів Інституту археології НАН України ; Науковий архів ЦОДПА, ф. Е, спр. 569, 285 арк.
29. Супруненко О.Б. Пам’ятки археології пониззя Сухого Кобелячка на Полтавщині / Супруненко
О.Б., Шерстюк В.В. / Ін-т археол. НАН України ; Центр пам’яткознавства НАН України
і УТОПІК ; ЦОДПА. – К. ; Полтава : Дивосвіт, 2009. – 104 с. – (Старожитності околиць
Комсомольська : Част. VІІ).
30. Супруненко О.Б. Кургани поблизу Заруддя і Горбанів у межиріччі Псла та Кривої Руди /
О.Б. Супруненко, В.В. Шерстюк // Археологічні дослідження в Україні – 2009 : зб. н. ст. / Ін-т
археол. НАН України ; [гол. ред. Козак Д.Н. ; ред. кол.: Болтрик Ю.В., Бунятян К.П. [й інші]].
– К. ; Луцьк, 2010. – С. 415–417.
31. Супруненко О.Б. Звіт про науково-рятівні археологічні дослідження курганів на території
колишнього с. Лавриківка Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської
обл. у 2010 р. / Супруненко О.Б., за участю Шерстюка В.В. ; ДП НДЦ «ОАСУ» Ін-ту археол.
НАН України // Науковий архів Інституту археології НАН України ; Науковий архів ЦОДПА,
ф. Е, спр. 648, Т. І, ІІ, 351 арк.
32. Супруненко О.Б. Кургани Нижнього Припсілля / О.Б. Супруненко, В.В. Шерстюк ; Ін-т археол.
НАН України ; Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК ; ЦОДПА ; [наук. ред. Скорий
С.А.]. – К. : Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, 2011. – 472, 24 с.
33. Супруненко О.Б. Звіт про розкопки курганів і курганоподібних насипів у Кременчуцькому
районі й окрузі м. Комсомольська Полтавської обл. в 2011–2012 рр. : В 2-х част. / Супруненко
О.Б., за участю Шерстюка В.В. ; ДП НДЦ «ОАСУ» Ін-ту археол. НАН України // Науковий
архів Інституту археології НАН України. – Надходж. до Половини ком-ту 2012 р. – 454 арк.
34. Фёдоров-Давыдов Г.А. Кочевники Восточной Европы под властью золотоордынских ханов
: Археологические памятники / Г.А. Фёдоров-Давыдов / МГУ им. М. В. Ломоносова. – М. :
Изд-во МГУ, 1966. – 275 с.
35. Фёдоров-Давыдов Г. Золотоордынский город и Дешт-и-Кыпчак в первой половине XIV
в. / Герман Фёдоров-Давыдов // Татарская археология / Ин-т истор. им. Ш. Марджани АН
Татарстана. – Казань : ООО «Печатные технологии», 2004. – № 1–2 (12, 13). – С. 6–47.
36. Шерстюк В.В. Курган епохи бронзи – доби середньовіччя поблизу с. Хоружі Решетилівського
району на Полтавщині / Шерстюк В.В. // Старожитності Лівобережного Подніпров’я – 2011
: зб. н. пр. / Ін-т археол. НАН України ; Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК ;
ЦОДПА ; [наук. ред. Супруненко О.Б. ; редкол.: Івакін Г.Ю., Ковальова І.Ф., Кулатова І.М. [й
інші]]. – К. ; Полтава : Центр пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК, 2011. – С. 18–41.
Супруненко А.Б. Новые материалы золотоордынского времени в низовье Псла
В статье анализируются погребальные памятники кочевников на северной границе
Западного улуса Золотой Орды второй половины ХІІІ – конца XІV вв., а также некоторые на-
ходки последних лет, обнаруженные в ходе научно-спасательных археологических исследо-
ваний курганов бассейна Нижнего Псла на Полтавщине.
Ключевые слова : Золотая Орда, кочевники, монеты, низовья Псла, Полтавщина, погре-
бения.
Suprunenko O.B. New materials of Golden Horde period in the lower reaches of river Psel
The paper analyzes the nomad’s funerary monuments on the northern border of the Golden
Horde Western ulus and some fi nds of recent years, detected during rescue researches of mounds on
Lower Psel in Poltava region. Materials dated from the second half of 13 – the end of 14 centuries.
Keywords: Golden Horde, coins, Lower Psel, Poltava region.
Подано до друку: 23.09.2013 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-81587 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0133 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T21:27:02Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Супруненко, О.Б. 2015-05-18T12:01:12Z 2015-05-18T12:01:12Z 2013 Нові матеріали золотоординського часу з пониззя Псла / О.Б. Супруненко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 24. — С. 153-167. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81587 902/904(477.53)«12/13» Аналізуються результати науково-рятівних археологічних досліджень поховальних пам’яток золотоординського часу та деякі знахідки останніх років з нижньої течії р. Псла на Полтавщині, що засвідчують поширення кочівницьких старожитностей на північній передстеповій межі Західного улусу Золотої Орди у другій половині ХІІІ – наприкінці XІV ст. В статье анализируются погребальные памятники кочевников на северной границе Западного улуса Золотой Орды второй половины ХІІІ – конца XІV вв., а также некоторые находки последних лет, обнаруженные в ходе научно-спасательных археологических исследований курганов бассейна Нижнего Псла на Полтавщине. The paper analyzes the nomad’s funerary monuments on the northern border of the Golden Horde Western ulus and some fi nds of recent years, detected during rescue researches of mounds on Lower Psel in Poltava region. Materials dated from the second half of 13 – the end of 14 centuries. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Пам’ятки археології Нові матеріали золотоординського часу з пониззя Псла Новые материалы золотоордынского времени в низовье Псла New materials of Golden Horde period in the lower reaches of river Psel Article published earlier |
| spellingShingle | Нові матеріали золотоординського часу з пониззя Псла Супруненко, О.Б. Пам’ятки археології |
| title | Нові матеріали золотоординського часу з пониззя Псла |
| title_alt | Новые материалы золотоордынского времени в низовье Псла New materials of Golden Horde period in the lower reaches of river Psel |
| title_full | Нові матеріали золотоординського часу з пониззя Псла |
| title_fullStr | Нові матеріали золотоординського часу з пониззя Псла |
| title_full_unstemmed | Нові матеріали золотоординського часу з пониззя Псла |
| title_short | Нові матеріали золотоординського часу з пониззя Псла |
| title_sort | нові матеріали золотоординського часу з пониззя псла |
| topic | Пам’ятки археології |
| topic_facet | Пам’ятки археології |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81587 |
| work_keys_str_mv | AT suprunenkoob novímateríalizolotoordinsʹkogočasuzponizzâpsla AT suprunenkoob novyematerialyzolotoordynskogovremenivnizovʹepsla AT suprunenkoob newmaterialsofgoldenhordeperiodinthelowerreachesofriverpsel |