Огляд деяких методів обліку водоплавних та коловодних птахів в умовах рибогосподарських ставів
Стаття детально аналізує існуючі методи обліку водоплавних і коловодних птахів у гніздовий період. Оцінюється використання цих методів для вивчення орнітофауни рибогосподарських ставків. Для багаторічного моніторингу пропонується комбінований варіант картографічного методу, для швидкої перевірки мак...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Бранта: Cборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции |
|---|---|
| Дата: | 2005 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України
2005
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81652 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Огляд деяких методів обліку водоплавних та коловодних птахів в умовах рибогосподарських ставів / І.В. Кучинська // Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. — 2005. — Вип. 8. — С. 176-192. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860002069959671808 |
|---|---|
| author | Кучинська, І.В. |
| author_facet | Кучинська, І.В. |
| citation_txt | Огляд деяких методів обліку водоплавних та коловодних птахів в умовах рибогосподарських ставів / І.В. Кучинська // Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. — 2005. — Вип. 8. — С. 176-192. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Бранта: Cборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции |
| description | Стаття детально аналізує існуючі методи обліку водоплавних і коловодних птахів у гніздовий період. Оцінюється використання цих методів для вивчення орнітофауни рибогосподарських ставків. Для багаторічного моніторингу пропонується комбінований варіант картографічного методу, для швидкої перевірки максимальної кількості рибогосподарських ставків - метод дворазового контролю. Розглянуто оптимальні терміни обліку та основні критерії оцінки чисельності деяких видів.
Статья детально анализирует существующие методы учета водоплавающих и околоводных птиц в гнездовой период. Дается оценка использования этих методов для изучения орнитофауны рыбохозяйственных прудов. Для многолетнего мониторинга предлагается комбинированный вариант картографического метода, для быстрой проверки максимального количества рыбохозяйственных прудов – метод двухразового контроля. Рассмотрены оптимальные сроки учета и основные критерии оценки численности ряда видов.
Present paper contains the detailed analysis of present waterfowl counting methods during breeding season and the estimation of use of those fo r the study of fishpond's avifauna. The combined version of mapping method for marshland habitats is proposed fo r long-term monitoring researches, and the two-check method is suggested fo r rapid inspection of maximum number of fishpond complexes. The optimal census terms and main criteria fo r numbers estimation of the some waterfowl species are also considered.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:36:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
Кучинська І.В.
Огляд деяких методів обліку гніздових водоплавних та коловодних птахів ...
УДК 598.3/.4.08
ОГЛЯД ДЕЯКИХ МЕТОДІВ ОБЛІКУ ГНІЗДОВИХ ВОДОПЛАВНИХ ТА
КОЛОВОДНИХ ПТАХІВ В УМОВАХ РИБОГОСПОДАРСЬКИХ СТАВІВ
К учинська І. В.
Яворівський національний природний парк
A survey of some breeding waterfowl counting methods on fishponds.
- Kuchynska I.V. Yavorivsky National N ature Park.
Present paper contains the detailed analysis o f present waterfowl counting
methods during breeding season and the estimation o f use o f those fo r the
study o f fishpond's avifauna. The combined version o f mapping method for
marshland habitats is proposed fo r long-term monitoring researches, and the
two-check method is suggested fo r rapid inspection o f maximum number o f
fishpond complexes. The optimal census terms and main criteria fo r numbers
estimation o f the some waterfowl species are also considered.
На сьогодні в Західній Україні, як і в багатьох країнах Центральної та
Східної Європи, рибогосподарські стави відіграють надзвичайно важливу роль у
підтриманні різноманіття водно-болотного комплексу орнітофауни. Для більшості
видів птахів вони стали повноцінними замінниками природних біотопів, які
зазнали деградації внаслідок активних меліоративних робіт у другій половині XX
століття (ВосЬепзкі, 1995). Завдяки сприятливим умовам, тут спостерігається
значне видове різноманіття орнітофауни та висока щільність гніздування. Тому,
визначення чисельності водоплавних та коловодних птахів є дуже важливим для
оцінки їх ролі у ставкових біогеоценозах в цілому та для рибного господарства
зокрема.
Облік птахів водно-болотного комплексу в гніздовий період є нелегким
завданням. Найбільш поширеними труднощами, що виникають в процесі
досліджень, є недоступність частини території, наявність поряд з гніздовою
популяцією негніздових особин, мігрантів та птахів, що линяють, потайний спосіб
життя деяких видів, гніздування частини птахів поза межами водойми ( В о г о \уієс ,
Stawarczyk, W itkowski, 1981). Однак існує ряд зауважень, пов'язаних власне із
специфікою ставкових господарств. По-перше, у більшості випадків рибгоспи
включають цілий комплекс водойм, найчастіше невеликих за площею (від кількох
гектарів до кількох десятків гектарів). Такий комплекс повинен бути обстежений
Бранта: сборник трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Выпуск 8. 2005. - Методика.
протягом одного дня з метою уникнення повторного обліку птахів, що
перемістилися з одного ставу на інший. По-друге, характер заростання ставів і
значна мозаїчність біотопів не завжди дозволяють закласти репрезентативні пробні
ділянки чи маршрути, що часто робить неможливою екстраполяцію отриманих
результатів на всю територію. Тому, незважаючи на значну кількість публікацій,
присвячених методам обліків птахів водно-болотного комплексу, залишається
актуальною проблема вироблення єдиних підходів до вивчення орнітофауни
рибогосподарських ставів.
Огляд методів обліку
Найбільш поширеним і ефективним методом абсолютного обліку гніздових
птахів на сьогодні є комбінований варіант картографічного методу, розроблений
Л. Томялойцем (Tomialojc, 1980а, 19806). Його головними засадами є: поєднання
стандартного картування територій та пошуку гнізд, цілеспрямоване виявлення
одночасно максимальної кількості особин одного виду, а також врахування
особливостей біотопу та біології окремих видів. На базі цього методу була
розроблена спеціалізована методика оцінки чисельності гніздових птахів водпо-
болотних угідь (Borowiec, Stawarczyk, W itkowski, 1981). Спроба виявилась
настільки вдалою, що отримала розвиток у роботах інших авторів (Dombrowski,
1987; Ranoszek, 1983) і на сьогодні надзвичайно широко використовується в
Польщі для вивчення гніздової орнітофауни водойм, в першу чергу
рибогосподарських ставів. Суть методики полягає у диференційованому підході
для оцінки чисельності різних видів в залежності від їх біології, а також у
визначенні оптимальних термінів обліку кожного виду. Відповідно до згаданого
підходу всі види розділені на 3 основні групи.
1) Оцінка чисельності видів першої групи здійснюється головним чином на
підставі візуального обліку дорослих птахів (особливо самок чи пар, що токують)
у відповідний фенологічний період. Сюди відносяться велика (Podiceps cristatus) та
сірощока {P. grisegena) пірникози, лебідь-шипун {Суgnus olor), сіра гуска (Anser
anser), всі качки, лиска (Fulica atra), а також очеретяний лунь ( Circus aeruginosus).
2) Чисельність видів другої групи визначається через облік гнізд. Це
стосується всіх чапель, чорношийої пірникози {Podiceps nigricollis), звичайного
мартина {Larus ridibundus), річкового {Sterna hirundo), чорного {Chlidonias niger) та
білощокого {Ch. hybrida) крячків, частково - великої та сірощокої пірникіз (при
колоніальному гніздуванні) і лебедя-шипуна.
3) Основний метод для оцінки чисельності видів третьої групи - облік птахів
за голосами. В цю групу об'єднуються види, що ведуть потайний спосіб життя
(мала пірпикоза {Podiceps ruficollis), бугай {Botaurus stellaris), бугайчик {Ixobrychus
minutus), пастушкові {Rallidae)), а також горобині птахи {Passeriformes). Останні
потребують більшої кількості обліків та закладання пробних ділянок чи
маршрутів.
Для видів першої групи пошук гнізд є додатковим джерелом інформації і
необхідний лише у випадку високої щільності гніздової популяції.
Дослідження повинні охоплювати весь гніздовий сезон - від середини
Кучинська І.В.
Огляд деяких методів обліку гніздових водоплавних та коловодних птахів ...
березня до кінця липня. Розподіл обліків в часі, згідно М. Боровєць зі
співавторами (Borowiec, Stawarczyk, Witkowski, 1981), може бути таким:
В березні та 1-й половині квітня - в цілому 3 обліки (сіра гуска, бугай,
крижень {Anas platyrhynchos))]
В 11-й половині квітня та 1-й половині травня - в цілому 4 обліки (велика,
сірощока та мала пірникози, бугай, лебідь-шииун, широконіска {Anas clypeata),
попелюх {Aythya ferina), білоока чернь {А. пугоса), очеретяний лунь, пастушкові,
звичайний мартин, річковий крячок)
В ІІ-Й половині травня та 1-й половині червня - в цілому 4 обліки
(чорношия пірникоза, бугайчик, чубата чернь {Aythya fuligula), чирянки {Anas
querquedula, A. crecca), иерозень {A. strepera), чорний та білощокий крячки,
горобині).
На думку А. Домбровського (Dombrowski, 1987), протягом сезону повинні
бути проведені принаймні 10 денних обліків (інтервал - 7-15 днів), 2 нічних
(інтервал - 3-4 тижні) та 2 додаткових (присвячені пошуку гнізд). Нічні обліки
призначені для виявлення гніздових територій бугая, бугайчика, пастушкових та
кобилочок {Locustella sp.). Облік гнізд пропонується здійснювати в 11-й половині
травня (велика, сірощока та чорношия пірникози, бугай, попелюх, очеретяний
лунь, лиска, водяна курочка {Gallinula chloropus) ) та в середині червня (мала
пірникоза, бугайчик, чубата чернь, болотяні крячки).
Оптимальні терміни обліків для окремих видів наведені в таблиці. Вони
базуються на розробках польських авторів (Czapulak, Lontkowski, Nawrocki,
Stawarczyk, 1988; Ranoszek, 1983) та скореговані нами відповідно до фенологічних
умов Західної України.
Результати обліків пропонується наносити на заздалегідь підготовлені
карти-схеми ставів масштабом 1:5000, а для горобиних - навіть 1:2000 (Ranoszek,
1983), з використанням стандартних позначень (Гудина, 1999; Tomialojc, 1976). Під
час обліку особливу увагу треба спрямовувати на виявлення одночасно кількох
особин одного виду. Обліки проводяться в сонячні безвітряні дні, з 6.00-7.00 до
11.00- 12.00.
Остаточні результати подаються у вигляді таблиці, що містить перелік видів
з наведенням абсолютної чисельності гніздових пар для кожного року окремо.
Перерахунок щільності населення здійснюється на площу 10 га. Для кожного виду
обов’язково вказуються критерії оцінки чисельності. Опис біотопу повинен
містити такі характеристики (за Borowiec, Stawarczyk, W itkowski, 1981):
- площу і глибину ставу;
- співвідношення площі плеса та заростей;
- довжину лінії стику плеса та заростей та її характер (наявність заток,
острівців тощо);
- опис рослинності;
- опис навколишніх біотопів.
Описана вище спеціалізована методика є оптимальною для проведення
тривалих моніторингових досліджень гніздової орнітофауни одного вибраного
комплексу ставів. Дані, отримані на такій основі, дозволяють вивчати багаторічну
динаміку чисельності окремих видів, а також склад і структуру населення
орнітокомплексів та її залежність від різних факторів середовища. З іншого боку,
Бранта: сборник трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Выпуск 8. 2005. - Методика.
методика вимагає значних часових затрат і участі кількох професійних орнітологів.
На нашу думку, вона є непридатною для обстеження великої кількості рибних
господарств за фізико-географічним чи регіональним принципом і в обмежені
терміни (протягом одного-двох років).
Оригінальне вирішення цієї методичної проблеми запропоноване чеськими
орнітологами (Bejcek, Exnerova, Fuchs, Musil, Simek, S tatn?, Vasak, 1990; Musil,
1992; Musil, Janda, 1994; Musil, Kloubec, Fuchs, 1994; Repa, 1994). Розроблений
ними метод дворазового контролю (Two-check m ethod) був успішно застосований
в кіпці 1980-х років для обліку чисельності водоплавних та коловодних птахів в
рибних господарствах Чехії та Словаччини. За цим методом необхідно провести
лише 2 обліки за сезон розмноження: орієнтовно в ІІ-й половині травня та в ІІ-й
половині червня. Під час обліку на кожному досліджуваному ставі реєструються
всі дорослі особини незалежно від того, гніздові вони чи ні. За кінцевий результат
для більшості видів приймається середнє число з двох значень, отриманих після
обліків, а для птахів, що характеризуються високою територіальністю чи ведуть
потайний спосіб життя (мала пірникоза, бугай, бугайчик, сіра гуска, очеретяний
лунь, пастушкові, сивкоподібні {Charadriijormes) та горобцеподібні), - максимальне.
Описаний метод має як свої переваги, так і недоліки. З одного боку, він не
вимагає великих часових затрат, що дозволяє протягом одного сезону охопити
дослідженнями значні території. З іншого боку, отримані результати відображають
чисельність всієї популяції, що перебуває на ставах, а не лише її гніздової частини.
Такий підхід є дуже важливим при вивченні ролі птахів у водних екосистемах,
однак дещо ускладнює визначення реальної кількості гніздових пар. При
застосуванні методу достовірне завищення чисельності відмічене у звичайного
мартина, крижня, попелюха, чубатої черні та сірої чаплі (Ardea cinerea), тобто у
видів, популяції яких включають значний відсоток негніздових особин (Musil,
1992).
Недоліком методу є заниження чисельності видів, що ведуть потайний
спосіб життя. Статистично достовірний недооблік відносно результатів
картографічного методу встановлено для лучної (Acrocephalus schoenobaenus),
чагарникової (A. palustris) та ставкової (A. scirpaceus) очеретянок, очеретяної
вівсянки (Emberiza schoeniclus), ремеза (Remiz pendulinus), синьошийки (Luscinia
svecica), пастушка ( Rallus aquaticus), сірої гуски (M usil, 1992). Недооблік
позитивно корелює з площею і ступенем заростання ставу, а також з чисельністю
виду. Натомість не виявлено достовірних відмінностей в ефективності методу у
різні гніздові сезони (M usil, Kloubec, Fuchs, 1994). Тенденції коливання
чисельності в різні роки, виявлені шляхом застосування методу дворазового
контролю та картографічного методу, виявились подібними (Repa, 1994). З огляду
на це, метод дворазового контролю може бути рекомендований для вивчення
багаторічної динаміки чисельності окремих видів.
На території колишнього Радянського Союзу в другій половині XX ст.
значного поширення набули методи обліку водоплавної дичини з метою оцінки та
прогнозування її запасів на певній території. Детальний аналіз таких методів
поданий в роботах Ю. Ісакова (1952, 1963), Г. Кандалової, В. Панченко,
С. Приклонського (1971) та ін. Однак багато з них не можна рекомендувати для
використання через низку причин. По-перше, більшість методів не ставлять за
Кучинська І.В.
180 Огляд деяких методів обліку гніздових водоплавних та коловодних птахів ...
мету з ’ясування абсолютної чисельності гніздових пар. ГІо-друге, одні з них,
наприклад аеровізуальний метод, призначені для проведення обліків на великих
територіях, а інші, наприклад облік гнізд, апробовані головним чином в умовах
природних озер чи гирлових ділянок зі значними площами заростей. По-третє,
вони переважно не враховують особливостей біології та строків гніздування
окремих видів.
В умовах ставкових господарств з певними застереженнями можуть бути
застосовані методи обліку гнізд та обліку виводків. Облік гнізд рекомендується
проводити вздовж межі плеса і заростей або на пробних ділянках, а також на сухих
островах. Для досягнення достовірного результату пробні ділянки повинні
закладатись в кожному типі гніздових стацій і займати не менше 40 % їх площі
(Исаков, 1952). Метод придатний для обліку сірої гуски, лиски, попелюха та
пірникіз, а також качок, що гніздяться на островах (широконіска, чубата чернь,
нерозень).
Облік виводків на відкритих плесах проводиться на невеликих, слабо
зарослих водоймах. При наявності потужних масивів заростей необхідна також
закладка пробних ділянок, площа яких має складати не менше ЗО % площі кожної
стадії, зайнятої виводками. Оптимальні пробні ділянки - у вигляді вузьких смуг
вздовж краю заростей (Исаков, 1952).
Щ е одна група методів, які пов'язані з обліком гнізд птахів у колоніальних
поселеннях (Ардамацкая, 1981, 1997; Гудина, 1999). Вони стосуються передусім
чапель, бакланів, мартинів і крячків, а також частково пірникіз, і передбачають
абсолютний облік (повний підрахунок гнізд) та вибірковий облік з подальшою
екстраполяцією даних. У великих колоніях мартинових на островах найчастіше
застосовується облік на трансектах та облік на пробних ділянках (Ардамацкая,
1981; Гудина, 1999), а у моновидових колоніях чапель - підрахунок гнізд на
контрольних деревах (Ардамацкая, 1997). В умовах рибогосподарських ставів
найчастіше використовується абсолютний облік, а екстраполяція доцільна лише у
випадку великих колоній звичайного мартина (див. нижче).
Особливості обліків окремих видів
П ірникози
Для визначення кількості гніздових пар великої та сірощокої пірникіз
основним є облік дорослих птахів на відкритому плесі і в очеретах із вказанням
особливостей поведінки (токування, територіальні сутички тощо). При цьому
бажаним є нанесення всіх місць зустрічей на карту ставу. Терміни проведення
таких обліків: ІІ-а половина квітня - 1-а половина травня (Borowiec, Stawarczyk,
W itkowski, 1981). Для сірощокої пірникози поряд з візуальним обліком важливе
значення має реєстрація особин, що подають шлюбні голоси (Ranoszek, 1983).
При обмежених часових можливостях непогані результати дає також метод,
запропонований А. Домбровським (1987), що полягає у окремому обліку чітко
виражених пар (дві особини, що знаходяться поряд чи демонструють елементи
шлюбної поведінки) та поодиноких особин. При цьому кожна поодинока особина
вважається за пару, а загальна чисельність складається з суми двох категорій.
Нами апробований модифікований варіант цього методу, згідно з яким за гніздову
Бранта: сборник трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Выпуск 8. 2005. - Методика. 181
пару приймаються ті поодинокі итахи, які тримаються поблизу заростей з озна
ками територіальної поведінки. Решта поодиноких особини та скупчення птахів на
відкритому плесі виділяються в третю категорію. В цій категорії кількість
гніздових пар визначається шляхом поділу загальної кількості птахів на 2.
Ще один спрощений варіант - кількаразовий облік дорослих птахів на плесі
перед початком гніздування. Максимальне значення, поділене на 2, дає кількість
гніздових пар (Bibby, Burges, Hill, 1992). На нашу думку, цей метод є
малопридатним для обліку сірощокої ніриикози, оскільки значна частина пар
токує не на відкритому плесі, а в напівзакритих затоках всередині прибережної
рослинності.
Однак, незважаючи на широке використання, оцінка чисельності за
результатами обліку дорослих птахів у період токування має свої недоліки. Так,
згідно з даними Е. Рапошека (Ranoszek,1983), для великої иірникози на Міліцьких
ставах такий метод приводив до значного заниження чисельності (похибка - 39-
75%). Це ж стосується і обліку виводків з пуховими пташенятами в середині
червня (54%). Натомість найкращі результати отримано під час обліку всіх
дорослих птахів зі старшими пташенятами у липні (23%). З іншого боку, В. Ф яла
(Fiala, 1994а) вказує на можливість завищення чисельності цього виду при обліку
дорослих особин на плесі, особливо на початку гніздового періоду, що пояснюється
переміщеннями птахів на інші водойми та наявністю пізніх мігрантів. Тому для
встановлення реальної чисельності гн іздових. пар дуже важливим (а ири
колоніальному гніздуванні - необхідним) є облік гнізд на всьому комплексі або па
окремих ставах. Його доцільно здійснювати перед вилупленням перших пташенят
- в 11-й половині травня (Borowiec, Stawarczyk, W itkowski, 1981; Ranoszek, 1983).
Чорношия пірникоза. Єдиним достовірним методом оцінки чисельності
цього виду є облік гнізд в II половині травня - І половині червня (Borowiec,
Stawarczyk, W itkowski, 1981; Dombrowski, 1987; Ranoszek, 1983). Оптимальні
строки визначаються індивідуально для кожного ставу і колонії. У великих
колоніях з розтягнутим гніздовим періодом необхідні кілька обліків з маркуванням
гнізд і реєстрацією ступеня насиджування (Fiala, 1994а). Визначення чисельності
прямим обліком дорослих птахів є практично неможливим. Часто перебування
великої кількості токуючих пар на ставі не є запорукою гніздування, і птахи
переміщаються на іншу водойму (Fiala, 1994а; Ranoszek, 1983). Підрахунок
дорослих особин у колонії допускається лише як виняток; він дає значний
недооблік (понад 50%) через те, що частина птахів завжди перебуває під водою
(Ranoszek, 1983).
М ала пірникоза. Основним методом є кількаразовий облік вокалізуючих
особин у квітні - травні із нанесенням на карту всіх місць реєстрації (Bibby,
Burges, Hill, 1992; Borowiec, Stawarczyk, W itkowski, 1981; Dombrowski, 1987;
Ranoszek, 1983). Ефективність обліку зростає в 2-3 рази ири використанні
магнітофонної стимуляції (Dombrowski, Rzepala, Tabor, 1993; Ranoszek, 1987).
Найкращі результати отримано в 1-й половині травня, а також в середині липня,
оптимальний час - ранкові години (4.00-8.00). Використання стимуляції дозволяє
виявити всі гніздові території вже за 3 обліки. Облік ускладнюється тим, що
представники обох статей подають однаковий голос. Для усунення цієї проблеми
здійснюється кількаразова стимуляція, в процесі якої птахи однієї пари, що
Кучинська І.В.
Огляд деяких методів обліку гніздових водоплавних та коловодних птахів ...
знаходились на відстані один від одного, зближуються і вокалізують майже
одночасно (Dombrowski, Rzepala, Tabor, 1993).
Д ля досягнення достовірного результату В. Ф яла (1994а) пропонує
використовувати комбінацію всіх методів (облік птахів на плесі, реєстрація
вокалізуючих особин, пошук гнізд та облік виводків). На необхідності пошуку
гнізд (особливо при високій щільності) наполягає Е. Раношек (1983). Він
стверджує, що часто птахи, які активно вокалізували протягом квітня - травня, не
приступають до гніздування, а переміщаються на іншу водойму. Пошук гнізд
здійснюється в 1-й половині червня. Цінним додатковим джерелом інформації є
облік виводків, що тримаються на відкритому плесі у липні - серпні (Dombrowski,
Rzepala, Tabor, 1993).
При обмежених часових можливостях доцільно здійснити один облік в
оптимальні терміни (див. табл.), під час якого кожна вокалізуюча особина,
відмічена на значній відстані від інших, приймається за пару. Дані, отримані таким
шляхом, є заниженими і не відображають реальної чисельності, однак дозволяють
отримати т. зв. "популяційний індекс”, який можна порівнювати для різних водойм
чи для різних років (Bibby, Burges, Hill, 1992).
Єдиний достовірний метод - облік гнізд у колоніях (Гудина, 1999, Bibby,
Burges, Hill, 1992). При розташуванні колонії в очеретах проводиться абсолютний
облік за участю 3-5 чоловік. Кожний обліковець обстежує ділянку заростей
площею не більше 0,25 га (Ардамацкая, 1997), рухаючись пішки або на човні.
Облік доцільно проводити паралельно із кільцюванням пташенят. Оптимальний
термін - період, коли пташенята підросли, але ще не покинули гнізда (Гудина,
1999). При розташуванні гнізд на деревах застосовують абсолютний облік (для
невеликих та змішаних колоній) або облік на пробних ділянках з подальшою
екстраполяцією (для великих моновидових колоній) (Ардамацкая, 1997).
Обов’язковим є маркування дерев.
Бугай, бугайчик. Оптимальним методом є облік вокалізуючих самців з
картуванням гніздовий ділянок (Bibby, Burges, Hill, 1992; Borowiec, Stawarczyk,
W itkow ski, 1981; Dombrowski, 1987). Для бугая, при високій щільності
гніздування, треба старатися встановити максимальну кількість самців, що
подають голос одночасно (Borowiec, Stawarczyk, W itkowski, 1981). Територія
повинна бути обстежена припаймі тричі протягом сезону (Bibby, Burges, Hill,
1992). Оптимальні терміни обліку, за одними джерелами, березень - квітень
(Borowiec, Stawarczyk, W itkowski, 1981), а за іншими квітень - травень (Гудина,
1999; Ranoszek, 1983). Останні строки, на нашу думку, є більш прийнятними.
Найвища активність птахів спостерігається у безвітряні дні у ранкові та вечірні
години (до 10.00 та після 16.00) (Borowiec, Stawarczyk, Witkowski, 1981). В той же
час Е. Раношек (1983) стверджує, що під час чотириденних обліків в квітні - травні
з використанням згаданого методу вдається виявити лише 50 % гніздових пар, тоді
як один нічний облік (2.00-4.00) дозволяє підрахувати всі пари. При високій
щільності гніздування нерідко можуть спостерігатись випадки полігамії, тому для
достовірного визначення чисельності необхідним є пошук гнізд.
Чаплі
Бранта: сборник трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Выпуск 8. 2005. - Методика. 183
У
В обліках бугайчика хороші результати дає картування гніздових ділянок
(на підставі реєстрації голосів) в комплексі з цілеспрямованим обстеженням
придатних біотопів (порослі очеретом береги каналів, зарості верб над самою
водою, великі масиви прибережної рослинності з затоками і внутрішніми
плесами). Обліки здійснюють в 11-й половині травня - 1-й половині червня, в
сонячні і теплі дні. Доказом гніздування є часті польоти дорослих птахів за
кормом в період вигодування пташенят (в липні) (Borowiec, Stawarczyk,
Witkowski, 1981).
Л ебідь-ш ипун. Ряд авторів пропонує підраховувати дорослих птахів, що
тримаються парами і виявляють ознаки територіальної поведінки (Borowiec,
Stawarczyk, W itkowski, 1981; Ranoszek, 1983). Негпіздові птахи на ставах в
основному формують зграї, тому їх легко відрізнити. Однак іноді пари (частіше
молоді), які активно займають та обороняють територію, і навіть будують гніздову
платформу, так і не приступають до гніздування (Bibby, Burges, Hill, 1992;
Dombrowski, 1987; Ranoszek, 1983). Тому остаточним доказом гніздування є
виявлене гніздо або реєстрація виводка. Втім оцінка чисельності, що базується на
обліку виводків, є дуже заниженою, оскільки при цьому не враховуються пари, що
втратили кладки (Ranoszek, 1983).
Сіра гуска. При невисокій чисельності пропонується проводити облік
самців, що охороняють самок, які знаходяться на гніздах, на межі плеса і заростей
(Borowiec, Stawarczyk, W itkowski, 1981; Dombrowski, 1987; Ranoszek, 1983).
Необхідні 4 обліки протягом березня - квітня. Похибка обліку зростає зі
збільшенням розміру ставу та ступеня його заростання і може досягати 40%
(Ranoszek, 1983).
Дуже результативним є облік нар, що летять на годівлю на поля від світанку
до 9 год, особливо на ранніх стадіях гніздового періоду (Borowiec, Stawarczyk,
Witkowski, 1981; Ranoszek, 1983). Він вимагає невеликих часових затрат і дає
результати, близькі до реальних (Ranoszek, 1983).
При високій щільності гніздування необхідний пошук гнізд в середині
квітня (Czapulak et al., 1988а; Ranoszek, 1983). Крім того, Л. Ш імек (Simek, 1994)
пропонує комбінувати облік гнізд з обліком дорослих птахів перед початком
гніздування.
Серед інших методів, наведених в літературі, заслуговує на увагу облік
виводків на плесах у ранкові та вечірні години (Гудина, 1999). Однак, на думку
Е. Раношека (Ranoszek, 1983), такий метод веде до значного заниження
чисельності, що пояснюється потайною поведінкою гусей у виводковий період.
В умовах Західної України, де сіра гуска є рідкісним гніздовим видом
рибогосподарських ставів, остаточним доказом її гніздування, на нашу думку, має
бути тільки знахідка гнізда або реєстрація виводку. А в подальші роки можна
обмежитись обліком самців.
Основою для оцінки чисельності більшості качок є максимальна кількість
самок, які присутні на ставах перед початком гніздування. З метою її встановлення
проводиться кількаразовий підрахунок усіх птахів з визначенням статі. Обліки
окремих видів мають свою специфіку.
Качки
Кучинська І.В.
Огляд деяких методів обліку гніздових водоплавних та коловодних птахів ...
Криж ень. На відміну від інших видів чисельність встановлюють на підставі
кількості самців ( В о гочу ієс , Біачуагсгук, \Vitkowski, 1981; Сгариіак еі аі., 19886;
ОошЬгочУБкі, 1987; КапоБ/.ек, 1983). Необхідні принаймні 2-3 обліки протягом
квітня, після чого за основу береться облік з маскимальним результатом. Облік
самок дає занижену оцінку, оскільки гніздовий період дуже розтягнутий, і частина
самок завжди знаходиться на гніздах (Ріаіа, 19946).
Черні. Гніздовий період у цих видів значно коротший, порівняно з крижнем,
тому найпростішим методом встановлення чисельності є кількаразовий прямий
облік самок, кожна з яких приймається за пару (Ріаіа, 19946). Іноді після
підрахунку треба налякати птахів і полічити знову, щоб виявити тих, що ховалися
в заростях водних рослин ( В о г о \у іє с , Біахуагсхук, \Vitkowski, 1981). Оптимальні
терміни такого обліку для попелюха: кінець квітня - 1-а половина травня, а для
чубатої черні - ІІ-а половина травня ( В о г о \у іє с , Біачуагс'гук, \Vitkowski, 1981;
ОотЬго\Узкі, 1987; ї іа ш ^ е к , 1983). Щ е один метод, який потребує більших
часових затрат, передбачає спостереження за динамікою чисельності самок
протягом травня - червня (нринаймі 8 обліків) (Иапозгек, 1983). Максимальною
вона є на початку гніздування, а мінімальною - перед утворенням скупчень на
линяння, сигналом початку якого є різке збільшення кількості самців. Згідно
даного методу, кількість самок, що складають різницю між цими значеннями,
приймається за кількість гніздових пар, а мінімальне значення, отримане в
результаті обліків, відображає розмір негніздової популяції. До останньої категорії
можуть, однак, потрапити і самки, що втратили кладки, а це призведе до
заниження реальної чисельності.
Для інших качок, таких як велика та мала чиряики, широконіска, иерозень,
білоока чернь, самки, виявлені у відповідному біотопі в гніздовий період,
приймаються за гніздову нару. Згідно літературних джерел, оптимальні терміни
для обліку більшості цих видів: 11-а половина травня - 1-а половина червня, а для
білоокої черні - до кінця червня ( В ого чу іє с , Бсачуагсгук, Шіїкочуякі, 1981;
О о т Ь г о ч У Б к і, 1987; Каповгек, 1983). В умовах Західної України, на пашу думку,
обліки слід проводити з початку травня. У випадку рідкісних видів (мала чирянка,
білоока чернь) при реєстрації одного птаха (незалежно від статі) варто його
налякати: якщо партнер знаходиться неподалік, він також злетить. В іншому разі
птах вважається лише ймовірно гніздовим ( В о го ч у іє с , Біачуагсгук, \V itk o w s k i .
1981), бо остаточним доказом гніздування є знахідка гнізда чи спостереження
виводка. Варто також пам'ятати, що більшість річкових качок гніздиться не на
самих ставах, а в прилеглих біотопах (на вологих луках, рідше па берегах, чи на
осушених ділянках ставів). В той же час стави є основним кормовим біотопом як
для дорослих птахів, так і для виводків. Тому облік найкраще проводити у ранкові
години (одразу після сходу сонця) або ж перед сутінками, оскільки на цей час
припадає пік кормової активності більшості видів качок.
Пошук гнізд качок вимагає значних часових затрат і в місцях з невисокою
щільністю гніздування є малоефективним (Кандалова, Панченко, Приклопскин,
1971). Виняток складають водойми, на яких є сухі острови. В таких випадках
проводять кілька обліків протягом 2-4 декад з маркуванням гнізд (Каповгек, 1983).
Оптимальний час обліку - період масового насиджування яєць (Исаков, 1952).
Бранта: сборник трудов Азово- Черноморской орнитологической станции
Выпуск 8. 2005. - Методика.
Облік виводків на відкритих плесах є важливим додатковим джерелом
інформації. Його проводять з кінця червня до початку серпня (до підйому молодих
птахів на крило), краще у ранкові та вечірні години. Необхідні нрииаймі 4 обліки
протягом місяця, з одночасним визначенням віку пташенят. Окремо
підраховуються пари чи дорослі птахи без виводків (Исаков, 1952; Кандалова,
Панченко, Приклонский, 1971; Ranoszek, 1983). Суттєвий недолік - пари, що
втратили кладки, залишаються поза увагою. Однак, якщо відома успішність
гніздування, на основі цього методу можна розрахувати загальну чисельність
гніздових пар (Ranoszek, 1983).
О черет яний лу н ь
Більшість авторів для оцінки гніздової чисельності пропонують облік та
картування територій самців, що будують гнізда. Наступним кроком має бути
встановлення наявності у кожного самця партнерки, оскільки гнізда можуть
будувати і холості самці. (Гудина, 1999; Borowiec, Stawarczyk, Witkowski, 1981;
Dombrowski, 1987; Ranoszek, 1983). Пік активності влаштування гнізд припадає на
ранкові години (9.00-12.00). Проведення 4 обліків в ІІ-й половині квітня - 1-й
половині травня дає результати, що майже цілком відповідають реальній
чисельності: похибка на невеликих ставах (<50 га) не перевищує 10%, а на
більших досягає 20 % (Ranoszek, 1983). Додатковим джерелом інформації є пошук
гнізд, а також облік дорослих птахів, що годують пташенят, в ІІ-й половині червня
та липні (Borowiec, Stawarczyk, W itkowski, 1981; Dombrowski, 1987). Однак на
великих комплексах останній метод вимагає значних часових затрат і дає занижені
результати (Ranoszek, 1983).
Л иска
Найкращим методом є облік усіх дорослих особин в другій половині квітня
- першій половині травня з наступним поділом на 2 (Dombrowski, 1987).
Негніздові особини легко відрізнити від територіальних пар, оскільки вони
формують зграї. Ефективність обліку значно зростає ирн нанесенні всіх місць
зустрічей на карту ставу та реєстрації особливостей поведінки, в першу чергу
токування і територіальних сутичок (Borowiec, Stawarczyk, Witkowski, 1981). Та
навіть у цьому випадку при високій щільності гніздування спостерігається значне
заниження чисельності (від 26-32 % на менших ставах до 50 % на великих). З
огляду на це, Е. Раношек (Ranoszek, 1983) пропонує для водойм зі значною
площею заростей отриманий результат збільшити у 1.5-2 рази в залежності від
біотопічних умов.
Ще один метод - кількаразовий облік гнізд, головним чином в травні, на
всьому комплексі, на окремих ставах чи на пробних площах (Гудина, 1999; Исаков,
1952; Ranoszek, 1983). Однак гніздовий період у лиски дуже розтягнутий. Тому
оцінка, що базується на максимальній кількості одночасно виявлених гнізд під час
піку гніздування, не відображає реальної чисельності. На думку Е. Раношека
(Ranoszek, 1983), для досягнення достовірнішого результату отримане значення
належало би збільшити на 23-55%.
Інш і паст уш кові
Для водяної курочки, пастушка, звичайного (Porzana роггапа) та малого
(P.parva) погоничів основний метод - облік та картування вокалізуючих самців
(Borowiec, Stawarczyk, W itkowski, 1981; Dombrowski, 1987). Важливо пам’ятати, що
Кучипська І.В.
Огляд деяких методів обліку гніздових водоплавних та коловодних птахів ...
у перших двох видів голос подають птахи обох статей. В такому випадку особливу
увагу треба звертати на одночасні реєстрації голосу та відстань між вокалізуючими
особинами (Borowiec, Stawarczyk, W itkowski, 1981; Dombrowski, 1987).
У водяної курочки більшість популяції гніздиться розпорошено
(Dombrowski, Rzepala, Tabor, 1993), тому кожна особина, відмічена у відповідному
біотопі з середини травня, приймається за гніздову пару (Borowiec, Stawarczvk,
W itkowski, 1981).
Пастушок при гніздуванні часто утворює скупчення по 2-5 пар, гнізда яких
можуть бути розташовані на відстані 15-30 м одне від одного (Dombrowski,
Rzepala, Tabor, 1993). Це створює значні труднощі при розділенні окремих
територій но голосах. У цьому випадку хороші результати дає кількаразова
магнітофонна стимуляція, завдяки якій птахи однієї пари наближаються один до
одного і вокалізують майже одночасно (Dombrowski, Rzepala, Tabor, 1993). При
наявності певного досвіду можна навчитися відрізняти голоси обох статей; у самця
він повільніший і нижчий, а у самки - швидший і вищий (Ranoszek, 1983). В
окремих випадках необхідним є пошук гнізд.
У обох видів погоничів після утворення пар активність самців різко спадає.
Тому якщ о в якомусь місці під час чергового обліку не зареєстрований
вокалізуючий самець, який відмічався тут у попередні рази, варто детально
обстежити ділянку з метою пошуку гнізда чи реєстрації голосів занепокоєних
дорослих птахів. Навпаки, якщо самець продовжує відгукуватися протягом
тривалого періоду, то він, очевидно, не знайшов партнерки (Borowiec, Stawarczyk,
W itkowski, 1981; Ranoszek, 1983).
Використання магнітофонної стимуляції голосу при обліку иастушкових
детально описане у роботі А. Домбровського зі співавторами (Dombrowski, Rzepala,
Tabor, 1993). Цей метод збільшує ефективність обліку в кілька разів (малого
погонича - в 2 рази, водяної курочки - в 3 рази, пастушка - в 6 разів). Найкращі
результати для малого погонича отримані в травні, а також в кінці червня - на
початку липня; для водяної курочки найефективніші обліки в кіпці травня - на
початку червня, а для пастушка - в середині липня. Щоб знайти всі гніздові
території, необхідно зробити 7-8 обліків з початку травня до середини липня з
інтервалом в 10-14 днів, хоча 75% популяції виявляється вже за 3-4 обліки.
Прийнято вважати, що найвища голосова активність иастушкових спостерігається
у вечірні та нічні години. Однак, за даними вищевказаних авторів, магнітофонна
стимуляція давала найкращий ефект: для пастушка - у всі години доби, крім
нічних (21.30-2.00), а для малого погонича і водяної курочки - у полуденні (10.30-
15.00) та вечірні (16.20-20.50). Схема проведення обліків наступна. На вибраному
комплексі ставів прокладається маршрут, що охоплює максимальну кількість
придатних для гніздування біотопів, і на ньому визначаються стаціонарні пункти
стимуляції. Довжина маршруту, кількість зупинок та відстані між ними залежать
від характеру біотопу, а саме від площі заростей, їх густоти та структури (у
запропонованому авторами варіанті - 28 зупинок на 7 км маршруту, а на сильно
зарослих водоймах - через кожні 30-40 м). Фонограма становить собою серію з
голосів кількох видів (по 30-60 с. кожен), що йдуть один за одним. У кожному
пункті таку фонограму необхідно повторити тричі з перервою в 1 хв. після кожної
Бранта: сборник трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Выпуск 8. 2005. - Методика.
серії для реєстрації сигналів у відповідь. Час перебування на одному пункті - до
12 хв. Результати наносяться на карту ставів з масштабом 1:5000.
Кулики
У рибгоспах кулики гніздяться в невеликій кількості і, головним чином, на
осушених та зарослих ділянках ставів. Д ля чайки (Vanellus vanellus), великого
(Charadrius hiaticula) та малого (С/г. dubius) пісочників, звичайного коловодника
(Tringa tetanus), набережника (Actitis hypoleucos), великого грицика (Limoza limoza)
оцінка чисельності базується на підрахунку максимальної кількості дорослих
занепокоєних птахів і проводиться з середини квітня до середини червня (Bibby,
Burges, Hill, 1992; Dombrowski, 1987; Ranoszek, 1983, 1987). Для баранця
звичайного ( Gallinago gallinago) встановлюється максимальна кількість токуючих
самців, з середини травня (Dombrowski, 1987; Ranoszek, 1987). Такий самий метод
обліку застосовується і для коловодника лісового ( Tringa ochropus), однак в цьому
випадку значно важливішим є реєстрація голосів занепокоєних птахів у
відповідному біотопі (затоплені вільшняки) (Ranoszek, 1983).
М артини, крячки
Єдиним достовірним способом для оцінки чисельності є облік гнізд перед
масовим вилупленням пташенят (Гудина, 1999; Borowiec, Stawarczyk, Witkowski,
1981; Dombrowski, 1987; Ranoszek, 1983). Для звичайного мартина оптимальний
термін - друга декада травня (Ranoszek, 1983). Для полегшення підрахунку колонія
ділиться на сектори за допомогою довгих стрічок, закріплених між двома
жердинами (Czapulak et аі., 1988а). У великих колоніях можна проводити
вибірковий облік методом трансект чи пробних ділянок з подальшою
екстраполяцією (Ардамацкая, 1981, 1997; Гудина, 1999). Однак, при мозаїчному
розташуванні гнізд, наприклад на відокремлених острівцях рослинності серед
плеса, такий метод непридатний. У виняткових випадках допускається облік
дорослих особин на колонії. Під час кількох візитів протягом сезону підраховують
усіх птахів на островах, на плесі і в повітрі (найкраще - в ранкові (8.00-10.00) та
вечірні (17.00-20.00) години). Такий метод, в залежності від розміру колонії, дає
похибку від 17% до 52% (Ranoszek, 1983).
Д ля оцінки чисельності річкового, білоіцокого та чорного крячків
проводиться абсолютний облік гнізд, в кінці травня - на початку червня (Borowiec,
Stawarczyk, W itkowski, 1981; Dombrowski, 1987; Ranoszek, 1983). Слід пам’ятати,
що несприятливі погодпі умови і коливання рівня води часто ведуть до затоплення
гнізд крячків і переміщення колонії на сусідню водойму. Тому необхідно провести
додатковий контроль всього комплексу ставів в кінці червня (Ranoszek, 1983).
Якщо колонія невелика, розташована відкрито і добре проглядається з берега,
можна здійснювати облік птахів, що насиджують кладки (Гудина, 1999). Щ е один
спосіб - кількаразовий підрахунок дорослих особин методом сполохування з
наступним поділом на 2 (Borowiec, Stawarczyk, W itkowski, 1981).
Горобині
Оцінка чисельності базуєтьтся, головним чином, на обліку співаючих самців
з використанням 2 основних типів методів: маршрутного або картографічного.
Кучинська І.В.
Огляд деяких методів обліку гніздових водоплавних та коловодних птахів ...
Маршрутні методи доцільно використовувати на ставах з великою площею
заростей, в біотопах, де можна закласти маршрути достаньої довжини. Може бути
застосований будь-який із загальноприйнятих методів (Гузий, 1997а). Представляє
інтерес один із варіантів маршрутного обліку, ири якому враховується відношення
площі смуги обліку виду до загальної площі біотопу. Цей метод був успішно
застосований А.Гузієм для обліку дрібних горобиних птахів в умовах ставкових
комплексів Українського Розточчя (Гузій, 19976). Особливістю методу є розбивка
території, зайнятої надводною рослинністю, на окремі парцели та визначення їх
площ. Ш ирина смуги обліку для кожного виду встановлюється за середньою
максимальною віддаллю виявлення. Облік проводиться на маршрутах, закладених
вздовж берегів (по дамбах). При проходженні маршруту фіксують довжину
окремих відрізків (парцел) і для кожної з них - кількість виявлених птахів. Якщо
ширина смуги обліку перевищує ширину парцели, перерахунок здійснюється за
формулою:
Р =(К х 5б) /5 й нар/га,
де Е - щільність виду, К - кількість облікованих птахів, Бб - площа біотопу
(парцели), - площа смуги обліку виду (ширина смуги, помножена на довжину
відповідного відрізка). Якщо ширина смуги обліку виду не більша за ширину
парцели, щільність визначають простим перерахунком всіх зустрінутих особин на
площу парцели. Знаючи частку участі різних парцел за площею, можна визначити
загальну чисельність виду на досліджуваному комплексі ставів.
Однак в умовах заростей маршрутні методи ведуть до значного заниження
чисельності, тому виникає необхідність введення поправочних коефіцієнтів.
Значення таких коефіцієнтів розраховані М. Реуцьким (1989) для гирла Волги і
складають: для великої очеретянки (Асгосеркаїиз агипсііпасеиь')- 1.72; для
чагарникової та ставкової очеретянок - 2.15; для лучної очеретянки - 2.23; для
очеретяної вівсянки - 1.53. Такі ж коефіцієнти можна розрахувати самостійно для
досліджуваної території шляхом порівняння результатів маршрутного обліку з
абсолютною чисельністю (на підставі кількості виявлених гнізд).
Картографічний метод, а точніше його комбінований варіант (Топгіа1о]с,
1980а, 19806), вимагає принаймні 8 обліків па пробних ділянках з середини квітня
до кінця червня. Отримані результати можна екстраполювати на всю досліджувану
територію в залежності від характеру біотопу ( В о г о \у іє с , Stawarczyk, '\Yitkowski,
1981; КапоБгек, 1983). Пошук гнізд застосовують лише при високій щільності
(понад 10 нар/га) (Гудина, 1999). Ефективність цього методу досить висока. Так.
польськими орнітологами для вивченні чисельності ставкової очеретянки на
пробній площі 2 га було здійснено 7 обліків тривалістю но 1.5 год,. з середини
травня до кінця червня; ири цьому максимальний недооблік склав 9.1% (Вогои'іес,
Иапозгек, 1984). В цілому картографічний метод більш придатний для обліку
очеретянок та очеретяної вівсянки. Чисельність кобилочок та ремеза краще
визначати прямим обліком на території всього ставу (Иапозгек, 1983, 1987).
Я к щ о з я к и х о с ь причин застосування перелічених методів є неможливим,
варто обмежитись проведенням прямого обліку всіх співаючих самців та птахів, що
подають сигнали тривоги, під час кожного відвідування рибгоспу і прийняти за
кінцевий результат максимальне значення ( В о г о \у іє с , Біачуагсгук, Шіїкои^кі,
Бранта: сборник трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Выпуск 8. 2005. - Методика.
1981). Щоб уникнути завищення чисельності, пов'язаного з присутністю мігрантів,
для визначення гніздової чисельності не слід враховувати дані, отримані протягом
10 днів після першої зустрічі виду. Якщо смуга заростей достатньо вузька, щоб
почути всіх птахів, облік проводять вздовж цієї смуги, рухаючись по центру (або
почергово з боку плеса та з боку берега). При значній ширині смуги необхідно
закласти кілька поперечних трансект.
Сезонна динаміка голосової активності у різних видів не співпадає. Згідно
даних Е. Раношека (Капо5гек,1983), на ставах поблизу с. Міліч (Сілезія, Польща)
піки активності спостерігаються: у очеретяної вівсянки в кінці квітня - на початку
травня, у солов'їної кобилочки (ЬостЬеИа luscinioid.es) та лучної очеретянки - в 1-й
половині травня, у великої очеретянки - в середині травня, а у ставкової очеретянки
- на початку чи в 1-й половині червня. На території Південно-Західної Чехії най
вища голосова активність сумарно для всіх видів спостерігалася у ІІ-й і ІІІ-й дека
дах квітня, а також на початку червня (КІоиЬес, 1994; КІоиЬес, Сарек, 1994). При
цьому максимальна кількість співаючих самців за один облік під час піку активності
коливалася у різних видів від 60% до 80% від чисельності усієї гніздової популяції,
встановленої на підставі абсолютного обліку гнізд. На Заході України це питання
спеціально не досліджувалось, однак результати проведених обліків свідчать, що
піки голосової активності більшості видів є близькими до таких у Польщі.
У більшості видів найвища інтенсивність співу спостерігається у ранкові і
вечірні години, а саме в час переходу від світла до темряви (КІоиЬес, Сарек, 1994),
причому ранковий пік є виразнішим (за винятком великої очеретянки, яка
активніше співає під вечір). У кобилочок після утворення пар в травні самці
співають головним чином одзразу після заходу сонця, а також з півночі до світанку
(Гудина, 1999; КапоБгек, 1983, 1987). Тому для оцінки чисельності гніздових
популяцій цих видів (і частково великої очеретянки) достатньо провести в травні
2-3 нічних обліки на території всього ставкового комплексу (Каповгек, 1983).
Оцінка чисельності ремеза повинна базуватись головним чином на обліку
гнізд і птахів, що подають сигнали тривоги (Сгариіак et аі., 1988а; КапоБгек, 1987).
Слід, однак, пам’ятати, що протягом сезону птахи будують кілька гнізд, з яких
лише одне, житлове, має закінчений вигляд (з характерним "рукавом").
Заключення
Таким чином, при вивченні гніздової орнітофауни рибогосподарських ставів
вибір методу залежить від завдань, які ставить перед собою дослідник. Для
здійснення довготривалого моніторингу за станом гніздових популяцій водно-
болотних птахів на одному чи кількох вибраних ставкових комплексах
оптимальним варіантом є комбінований варіант картографічного методу із
застосуванням диференційованого підходу при визначенні термінів обліків та
критеріїв оцінки чисельності окремих видів. Такі дослідження вимагають
спеціально розробленої програми, значних часових затрат та участі кількох
професійних орнітологів. Якщо ж завданням є обстеження максимальної кількості
рибних господарств протягом одного сезону, можна використовувати метод
дворазового контролю. Однак, у цьому випадку, на нашу думку, варто під час
обліку розділяти гніздову та негніздову частини популяції, використовуючи при
цьому описані вище ознаки.
Кучинська І.В.
Огляд деяких методів обліку гніздових водоплавних та коловодних птахів ...
Таблиця. Оптимальні терміни обліків водоплавних та коловодних птахів в умовах
рибогосподарських ставів Західної України (за Ranoszek, 1983; Czapulak et al.,
1988 з корнкцією автора для Западної України).
Table. Optimal terms to count waterfowls and imterbirds in fishponds o f West Ukraine (according to
Ranoszek, 1983; Czapulak et al., 1988 with additions o f the author).
Вид
Species
Березень
March
Квітень Травень
Mav
Червень
June
Липень
July
Серпень
Aueust
! I I I : . ! . ' . I I II IIII I I 11 I III і і и m i I 1 11 111! I 1 I! 1 III
Podiceps ruficollis • ▼
Ш
•
Podiceps nigricollis W : ...W
Podiceps aistatus - r r
Podiceps grisegena Щ . w v
Botaurus stellaris » I t
Ixobrychus mimitus i l i i l
Nycticorax nycticorax
Ardea anerea
Ardea purpurea
Anser anser
.. . ... s-.-<
T ▼
T T ▼
▼
T T ▼
Cygrtus olor
Anas platyrhynchos ш т т ▼ Y ....
Anas strepara
Anas querquedula 3
Anas crecca
Anas chjpeala и
Ay thy a ferina ? T
Aydiya fuligula ▼ Щ т
Ay thy a nyroca ' - -,
Circus aeruginosas ▼
Rallus aquations T .
Ш,
•
Porzana porzana ■ n M Ш
Porzana parva • H ІО іО ІГ Т " 'Ш
Gallinula chloropus • mm
Fulica air a T T T
Charadrius dubius
Vanelhis vaneUus
Tringa totcmus m m
Limosa limosa Ш ш
Gallinagp gallinago
Larus ridibundus .V
Sterna hirundo
Chlidonias hybrida
Chlidonias niger
▼
▼
..... T
►
►
►
►
►
►
Passeriformes
g § § § - 1 ; __- 2; ▼ - 3 ; 11 - 4 ; ■ - 5;
Примітки. 1 - облік дорослих птахів; 2 - облік виводків та дорослих птахів, що годують пташенят; 3 -
облік гнізд; 4 - максимальна ефективність магнітофонної стимуляції голосу; 5 - реєстрація птахів, що
видають сигнали тривоги поблизу гнізда.
Notes: 1-count of adult birds; 2 - count of broods and the adults which feed chicks; 3- count of nests; 4 -
maximum efficiency of voice stimulation; 5 - registration of birds that produce calls of alarm near the nest.
Бранта: сборник трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Выпуск 8. 2005. - Методика.
З огляду на значні відмінності у біології окремих видів водно-болотних
птахів, жоден із запропонованих методів не претендує на роль універсального, а
лише відкриває широке йоле для пошуку оптимальних рішень у кожному
конкретному випадку. Ефективність обліку та достовірність отриманих результатів
може залежати від багатьох факторів: кваліфікації дослідника, його обізнаності із
територією, швидкості пересування, а також від біотоиічиих особливостей
конкретного ставкового комплексу (розміру ставів, ступеня та типу заростання
тощо). Тому необхідні подальші дослідження з метою апробації методів обліку
окремих видів у різних природних умовах, зокрема проведення на вибраних
водоймах кількаразових контрольних обліків гнізд із застосуванням маркування
тощо.
Література
Ардамацкая Т. Б. Методика обследования колониальных гнездовий околоводпых птиц
Северного Причерноморья / / Научные основы обследования колониальных
гнездовий околоводпых птиц. - М., 1981. - С. 26-30.
Ардамацкая Т. Б. Методика учета колониальных гнездовий околоводпых птнц и
проблемы, возникающие при этом / / ІВА програма. Обліки птахів: підходи,
методи результати. - Львів-Київ, 1997. - С. 55-57.
Гудина А. Н. Методы учета гнездящихся птиц. - Запорожье, 1999. - 241 с.
Гузий А. И. Методы учета птиц в лесах / / ІВА програма. Обліки птахів: підходи,
методи результати. - Львів-Київ, 1997а. - С. 18-48.
Гузій А. І. Фауна і населення хребетних Західного регіону України. - К , 19976. - Т. 1.:
Розточчя. - 147 с.
Исаков Ю. А. Методы количественного учета водоплавающих птиц / / Методы учета
численности и географического распределения наземных позвоночных. - М.: Изд.
АН СССР, 1952. - С. 281-293.
Исаков Ю. А. Учет и прогнозирование численности водоплавающих птиц / /
Организация и методы учета птиц и вредных грызунов. - М.: Изд. АН СССР, 1963.
Каидалова Г. К., Панченко В. Г., Приклонский С. Г. Методические указания по учету
водоплавающих птиц. - М.: Колос, 1971. - 22 с.
Реуцкий Н. Д. Особенности учета мелких воробьиных птиц в тростниково-рогозовых
зарослях дельты Волги / / Всесоюзное совещание по проблеме кадастра и учета
животного мира. - Уфа, 1989. - Ч. 1. - С. 398-400.
Bejcek, Exnerova A., Fuchs R., Musil P., Simek L., Statny, Vasak P. Changes in the abun
dance of waterfowl on the fishponds in the region "Trebonsko" (Southern Bohemia) / /
Bird Census and Atlas Studies: Proc. 11th Int. Cont. on Bird Census and Atlas Work.
- Prague, 1990.
Bibby C.J., Burges N.D., Hill D.A. Bird census tecniques. - London; San Diego; New York;
Boston; Sidney; Tokio; Toronto, 1992. - 257 p.
Bochenski Z.. The effect of fishponds on the regional bird fauna / / Acta Hydrobiol. - 1995.
- 37,- Suppl.l. - P. 75-82.
Borowiec М., Stawarczyk Т., Witkowski J. Proba uscislenia metod oceny liczebnosci ptakow
wodnych / / Notatki Ornitologiczne. - 1981. - 22, 1-2. - S. 46-61.
- C. 36-82.
Кучинська І.В.
Огляд деяких методів обліку гніздових водоплавних та коловодних птахів ...
Borowiec M., Ranoszek E. Dokladnosc kombinowanej odmiany metody kartograficznej w
srodowisku szuwarow na przykladzie trzcinniczka / / Materialy z 10 zjazdu studenckich
sekcji ornitologicznych. - Warszawa, 1984. - S. 8-10.
Czapulak A., Lontkowski J., Nawrocki P., Stawarczyk T. ABC obserwatora ptakow. -
Muzeum okregowe w Radomiu. - Radom, 1988. - 126 s.
Czapulak A., Adamski A., Cieslak M., Zawadski L. Ptaki wodne rezerwatu "Stawy
Przemkowske" w latach 90 / / Ptaki Slaska. - 1998. - 12. - S. 81-112.
Dombrowski A. Badania awifauny legowej stawow rybnych (instrukcja) / / Fauna niziny
Mazowieckiej. - Wyzsza szkola Rolniczo-Pedagogiczna im. G. Dymitrowa w Siedlicach,
1987. - 24 s.
Dombrowski A., Rzepala M., Tabor A. Wykorzystywanie stymulacji magnetofonowej w oce-
nie liczebnosci legowych populacji perkozka Tachypabtus ruficollis, wodnika Rallus
aquaticus oraz kurki wodnej Gallinula chloropus / / Notatki Ornitologiczne. - 1993. -
34, 3-4. - S. 359-369.
Fiala V. Metodicke problemy se sledovanim pocetnosti potapek (Podicipedidae) / / Metody
studia populaci a spolecenstev vodnich a mokradnich ptaku. - Kostelec nad Cernymi
lesy, 1994a. - S. 17.
Fiala V. Metodicke problemy se sledovanim pocetnosti kachen (Anathinae) / / Metody stu
dia populaci ... - 19946. - S. 18-19.
Kloubec B. Sezonns prubeh hlasove activity rakosinnych druhu pevcu / / Metody studia
populace ... - 1994. - S. 14-15.
Kloubec B., Capek M. Cirkadianni prubeh hlasove activity rakosinnych druhu ptaku / /
Metody studia populaci ..., - 1994. - S. 15-16.
Musil P. Accurancy of the two-check method for estimating water and wetland bird abun
dance. - Poster appendix Bird Numbers, 1992. - P. 93-95.
Musil P., Janda J. Metoda dvou kontroli, jeji pouzitelnost, prednosti a nedostatky - srov-
nani s jinymi metodami zjistovani poctu vodnich ptaku / / Metody studia populaci ... -
1994. - S. 9-10.
Musil P., Kloubec B., Fuchs R. Pouzitelnost metody dvou kontrol ke zjistovans pocetnosti
ptaku v pribreznich porostech rybniku / / Metody studia populaci ... - 1994. - S. 11-12.
Ranoszek E. Weryfikacja metod oceny liczebnosci legowych ptakow wodnych w warunkach
stawow milickich / / Notatki Ornitologiczne. - 1983. - 24, 3-4. - S. 177-202.
Ranoszek E. Legowe ptaki wodne stawow Krosnickich w latach 1979-1985 / / Ptaki Slaska.
- 1987. - 5. - S. 49-62.
Repa P. Srovnani dvou metod scitani hnizdiicich vodnich ptaku / / Metody studia populaci
... - 1994. - S. 11.
Simek L. Husa velka (Anser anser): problematika metod scitana hnizdici populace a scitani
na shromazdistich / / Metody studia populaci ... - 1994. - S. 18.
Tomialojc L. Skroty i znaki zalecane w badaniach ilosciowych nad ptakami / / Notatki
Ornitologiczne. - 1976. - 17,1-2. - S. 40-44.
Tomialojc L. Kombinowana odmiana metody kartograficznej do liczenia ptakow legowych
/ / Notatki Ornitologiczne. - 1980a. - 21, 1-4. - S. 33-54.
Tomialojc L. Podstawowe informacje o sposobie prowadzenia cenzusow z zastosowaniem
kombinowanej odmiany metody kartograficznej / / Notatki Ornitologiczne. - 19806. -
21, 1-4. - S. 55-61.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-81652 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1994-1722 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:36:41Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кучинська, І.В. 2015-05-18T19:57:00Z 2015-05-18T19:57:00Z 2005 Огляд деяких методів обліку водоплавних та коловодних птахів в умовах рибогосподарських ставів / І.В. Кучинська // Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. — 2005. — Вип. 8. — С. 176-192. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 1994-1722 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81652 598.3/.4.08 Стаття детально аналізує існуючі методи обліку водоплавних і коловодних птахів у гніздовий період. Оцінюється використання цих методів для вивчення орнітофауни рибогосподарських ставків. Для багаторічного моніторингу пропонується комбінований варіант картографічного методу, для швидкої перевірки максимальної кількості рибогосподарських ставків - метод дворазового контролю. Розглянуто оптимальні терміни обліку та основні критерії оцінки чисельності деяких видів. Статья детально анализирует существующие методы учета водоплавающих и околоводных птиц в гнездовой период. Дается оценка использования этих методов для изучения орнитофауны рыбохозяйственных прудов. Для многолетнего мониторинга предлагается комбинированный вариант картографического метода, для быстрой проверки максимального количества рыбохозяйственных прудов – метод двухразового контроля. Рассмотрены оптимальные сроки учета и основные критерии оценки численности ряда видов. Present paper contains the detailed analysis of present waterfowl counting methods during breeding season and the estimation of use of those fo r the study of fishpond's avifauna. The combined version of mapping method for marshland habitats is proposed fo r long-term monitoring researches, and the two-check method is suggested fo r rapid inspection of maximum number of fishpond complexes. The optimal census terms and main criteria fo r numbers estimation of the some waterfowl species are also considered. uk Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Бранта: Cборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции Методика Огляд деяких методів обліку водоплавних та коловодних птахів в умовах рибогосподарських ставів Обзор некоторых методов учета водоплавающих и околоводных птиц в условиях рыбохозяйственных прудов A survey of some breeding waterfowl counting methods on fishponds Article published earlier |
| spellingShingle | Огляд деяких методів обліку водоплавних та коловодних птахів в умовах рибогосподарських ставів Кучинська, І.В. Методика |
| title | Огляд деяких методів обліку водоплавних та коловодних птахів в умовах рибогосподарських ставів |
| title_alt | Обзор некоторых методов учета водоплавающих и околоводных птиц в условиях рыбохозяйственных прудов A survey of some breeding waterfowl counting methods on fishponds |
| title_full | Огляд деяких методів обліку водоплавних та коловодних птахів в умовах рибогосподарських ставів |
| title_fullStr | Огляд деяких методів обліку водоплавних та коловодних птахів в умовах рибогосподарських ставів |
| title_full_unstemmed | Огляд деяких методів обліку водоплавних та коловодних птахів в умовах рибогосподарських ставів |
| title_short | Огляд деяких методів обліку водоплавних та коловодних птахів в умовах рибогосподарських ставів |
| title_sort | огляд деяких методів обліку водоплавних та коловодних птахів в умовах рибогосподарських ставів |
| topic | Методика |
| topic_facet | Методика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81652 |
| work_keys_str_mv | AT kučinsʹkaív oglâddeâkihmetodívoblíkuvodoplavnihtakolovodnihptahívvumovahribogospodarsʹkihstavív AT kučinsʹkaív obzornekotoryhmetodovučetavodoplavaûŝihiokolovodnyhpticvusloviâhrybohozâistvennyhprudov AT kučinsʹkaív asurveyofsomebreedingwaterfowlcountingmethodsonfishponds |