Значення стариць у підтриманні різноманіття птахів басейну Верхнього Дністра
Наводяться загальні характеристики орнітофауни і населення птахів 6 стариць басейну Верхньго Дністра (Львівська, Івано-Франківська і Тернопільска області). Матеріал зібраний протягом 1994-2002 рр....
Gespeichert in:
| Datum: | 2003 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України
2003
|
| Schriftenreihe: | Бранта: Cборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81709 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Значення стариць у підтриманні різноманіття птахів басейну Верхнього Дністра / А.А, Бокотей І.В. Кучинська, Н.В. Дзюбенко // Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. — 2003. — Вип. 6. — С. 7-17. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-81709 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-817092025-02-09T09:43:03Z Значення стариць у підтриманні різноманіття птахів басейну Верхнього Дністра Значение стариц в поддержании разнообразия птиц бассейна Верхнего Днестра Importance of oxbow lakes for the maintenance of bird diversity in the upper Dniester river basin Бокотей, А.А Кучинська, І.В. Дзюбенко, Н.В. Общие вопросы Наводяться загальні характеристики орнітофауни і населення птахів 6 стариць басейну Верхньго Дністра (Львівська, Івано-Франківська і Тернопільска області). Матеріал зібраний протягом 1994-2002 рр. В статье представлены общие характеристики орнитофауны и населения птиц шести основных стариц Днестра. Материал собран в 1994-2002 гг. в верхнем бассейне реки Днестр (Львовская, Ивано-Франковская и Тернопольская области). General characteristics of the avifauna and population of six main Dniester's oxbow lakes (former riverbeds) are presented in this paper. The material was collected in 1994-2002 in the upper Dniester river basin (Lviv, Ivano-Frankivsk and Ternopil regions). 2003 Article Значення стариць у підтриманні різноманіття птахів басейну Верхнього Дністра / А.А, Бокотей І.В. Кучинська, Н.В. Дзюбенко // Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. — 2003. — Вип. 6. — С. 7-17. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1994-1722 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81709 598. (282.247.31) uk Бранта: Cборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции application/pdf Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Общие вопросы Общие вопросы |
| spellingShingle |
Общие вопросы Общие вопросы Бокотей, А.А Кучинська, І.В. Дзюбенко, Н.В. Значення стариць у підтриманні різноманіття птахів басейну Верхнього Дністра Бранта: Cборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции |
| description |
Наводяться загальні характеристики орнітофауни і населення птахів 6 стариць басейну Верхньго Дністра (Львівська, Івано-Франківська і Тернопільска області). Матеріал зібраний протягом 1994-2002 рр. |
| format |
Article |
| author |
Бокотей, А.А Кучинська, І.В. Дзюбенко, Н.В. |
| author_facet |
Бокотей, А.А Кучинська, І.В. Дзюбенко, Н.В. |
| author_sort |
Бокотей, А.А |
| title |
Значення стариць у підтриманні різноманіття птахів басейну Верхнього Дністра |
| title_short |
Значення стариць у підтриманні різноманіття птахів басейну Верхнього Дністра |
| title_full |
Значення стариць у підтриманні різноманіття птахів басейну Верхнього Дністра |
| title_fullStr |
Значення стариць у підтриманні різноманіття птахів басейну Верхнього Дністра |
| title_full_unstemmed |
Значення стариць у підтриманні різноманіття птахів басейну Верхнього Дністра |
| title_sort |
значення стариць у підтриманні різноманіття птахів басейну верхнього дністра |
| publisher |
Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України |
| publishDate |
2003 |
| topic_facet |
Общие вопросы |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81709 |
| citation_txt |
Значення стариць у підтриманні різноманіття птахів басейну Верхнього Дністра / А.А, Бокотей І.В. Кучинська, Н.В. Дзюбенко // Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. — 2003. — Вип. 6. — С. 7-17. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| series |
Бранта: Cборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции |
| work_keys_str_mv |
AT bokotejaa značennâstaricʹupídtrimanníríznomaníttâptahívbasejnuverhnʹogodnístra AT kučinsʹkaív značennâstaricʹupídtrimanníríznomaníttâptahívbasejnuverhnʹogodnístra AT dzûbenkonv značennâstaricʹupídtrimanníríznomaníttâptahívbasejnuverhnʹogodnístra AT bokotejaa značeniestaricvpodderžaniiraznoobraziâpticbassejnaverhnegodnestra AT kučinsʹkaív značeniestaricvpodderžaniiraznoobraziâpticbassejnaverhnegodnestra AT dzûbenkonv značeniestaricvpodderžaniiraznoobraziâpticbassejnaverhnegodnestra AT bokotejaa importanceofoxbowlakesforthemaintenanceofbirddiversityintheupperdniesterriverbasin AT kučinsʹkaív importanceofoxbowlakesforthemaintenanceofbirddiversityintheupperdniesterriverbasin AT dzûbenkonv importanceofoxbowlakesforthemaintenanceofbirddiversityintheupperdniesterriverbasin |
| first_indexed |
2025-11-25T11:47:36Z |
| last_indexed |
2025-11-25T11:47:36Z |
| _version_ |
1849762788009836544 |
| fulltext |
Бранта: сборник трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Выпуск 6. 2003. - Общие вопросы.
УДК 598. (282.247.31)
ЗНАЧЕННЯ СТАРИЦЬ У ПІДТРИМАННІ РІЗНОМАНІТТЯ ПТАХІВ
БАСЕЙНУ ВЕРХНЬОГО ДНІСТРА
Бокотей А.А, Кучинська І.В., Дзюбенко Н.В.
Державний природознавчий музей НАН України, Яворівський національний
\
Importance of oxbow lakes for the maintenance of
birds diversity in the upper Dnister river basin.
Bokotey A A .1, Kuchynska I.V.2, Dziubenko N.V1.
1 - S tate Natural H istory Museum oi National
Academy of Science of Ukraine, 2 - Yavorovsky
National Natural Park.
General characteristics o f the avifauna and popula
tion o f six main Dnister's oxbow lakes (former
riverbeds) are presented in this paper. The material
was collected in 1994-2002 in the upper Dnister river
basin (Lviv, Ivano-Frankivsk and Temopil regions).
The avifauna consists o f 56 breeding species, among them 38 species are included into
the population. The Great Reed Warbler is the dominant; next following species are
the Reed Bunting, the Marsh Warbler and the Thrush Nightingale. The species list o f
separate oxbow lakes includes from 8 to 51 species. Population density ranges within
7.0 - 49.2 pairs/ha and shows strong negative correlation with the oxbow s size. The
species list and the population structure in the individual oxbow lakes are different and
depend on many factors: size, age, vegetation, percent o f open water, surrounding habi
tats, recreation load, distance from inhabited localities as well as from the other oxbow
lakes. Generally, the oxbows are not o f great importance fo r the avifauna o f the upper
Dnister basin because o f their small number and size, though they noticeably diversi
fy the bird fauna o f surrounding habitats. To a certain extent these water bodies are
significant as breeding localities o f several rare bird species o f regional importance. A
colony o f the Little Egrett is the most northern point o f this species breeding range in
Western Ukraine.
Дослідження птахів басейну верхнього Дністра, що тривають уже понад
століття, охоплювали переважно великі за площею біотопи, які є достатньо
сталими в часі і помітно змінюються лиш е під впливом значного
антропогенного навантаження. Окрім цього, їм притаманне високе видове
різноманіття, значна щільність населення та високий ступінь подібності фауни
природний парк
Бокотей АЛ, Кучинська I.B., Дзюбенко Н.В.
Значення стариць у підтриманні різноманіття птахів ...
у значно віддалених один від одного однотипних біотопах. Натомість,
нетривалі і швидкозмінні в часі середовища, прикладом яких можуть бути
стариці, залишалися поза увагою дослідників з огляду на їхні незначні розміри
та відносно низьку частку серед інших біотопів. Певні матеріали по
орнітофауні стариць можна почерпнути лише з невеликої кількості праць
(Козловський, Пограничний, Горбань, 1995; Бокотей, Когут, Соколов, 1999;
Дзюбенко, Бокотей, 1999; Бокотей, Кучинська, Дзюбенко, 2003), де переважно
йдеться про окремі цікаві у фауністичному відношенні спостереження.
Показати значення стариць у підтриманні видового різноманіття фауни птахів
басейну верхнього Дністра та динаміку їх орнітофауни було основним нашим
завданням.
Стариці - це залишки старого русла ріки, що перетворилися на стоячі
водойми. Вони найчастіше утворюються в місцях крутих звивин (меандрів)
ріки за рахунок постійного розмивання крутого берега і намивання пологого.
Внаслідок такого зміщення шийки крутих меандрів постійно звужуються і,
нарешті, прориваються під час сильної повені (Леонтьев, Рычагов, 1988).
Живлення стариць, головним чином, підземне, за рахунок річкових вод, що
проникають через алювіальні шари, в окремих випадках - за рахунок джерел,
а також дощове. Переважно під час повеней чи наводків (за винятком
катастрофічних) стариці не затоплюються річкою і зберігають свою
автономність. У сухий період року можливе обміління або навіть повне
висихання деяких з них.
Молоді стариці характеризуються низьким ступенем заростання водною
рослинністю і багатими рибними запасами. В процесі старіння вони поступово
проходять всі стадії евтрофікації, характерні для стоячих водойм, аж до
повного заростання і перетворення у болотяні чи лучні комплекси.
Сьогодні в межах басейну верхнього Дністра стариці є практично
єдиними природними водоймами. Незважаючи на невеликі розміри, вопи
відрізняються багатою кормовою базою для птахів водно-болотяного
комплексу та високою флористичною різноманітністю. Ще однією важливою
рисою стариць є їхня значна мінливість в часі, яка дозволяє прослідкувати
динаміку орнітофауни, пов'язану з природними сукцесіями.
Матеріал і методика досліджень
Матеріал зібраний протягом 1994-2002 pp. під час щорічних експедицій,
організованих Державним природознавчим музеєм НЛН України, Західним
відділенням Українського орнітологічного товариства та "Товариством Лева".
Під час досліджень регулярно обстежували 6 стариць басейну верхнього
Дністра загальною площею 58 та: дві біля с.Верин Миколаївського p-ну та одна
біля с.Заліски Жидачівського р-пу Львівської обл., одна біля с.Водники
Галицького p-ну та дві біля с.Нижнів Тлумацького p-ну Івано-Франківської
обл. (рис. 1). На більшості стариць обліки чисельності проводились в 2001 -
2002 pp., на стариці біля с.Заліски - з 1994 р.
Розміри досліджуваних стариць - від 0.8 до 25 га (табл. 1). На всіх
водоймах є ділянки, повністю зарослі очеретом (Phragmites communis), площею
Бранта: сборник трудов Азово-Черноморской орнитологической станцг
Выпуск 6. 2003. - Общие вопросы. 9
7
від 0.2 до 5 га в залежності від розмірів і віку стариці. Старі міліючі стариці
заростають очеретом значно більше. Серед іншої рослинності на усіх
досліджуваних старицях присутні рогози вузьколистий ( Typha angustifolia) і
широколистий (Т. latifoliä) та різак (Stratiotes abides). Визначальною для птахів
є наявність відкритого плеса, що характерне для більшості досліджуваних
стариць. Берег може бути як відкритим, так і порослим чагарниковою та
деревною рослинністю, серед якої провідне місце займають різні види верб
(Salix sp.). Найвищою різноманітністю берегової рослинності характеризується
стариця в Залісках. Тут серед дерев, окрім верб, зустрічаються вільха (Ainus
glutinosa), дуб (Quercus robur), осика (Populus tremula), а з чагарників - бузина
чорна (Sambucus nigra), бруслина європейська (Euonymus еигораеа), черемха
звичайна (Padus avium), шипшина собача (Rosa сапіпа). Посеред стариці у
Водниках знаходиться острів, густо порослий чагарниками з окремими
деревами. Дві стариці (Верин № 2 та Нижнів № 2) частково або повністю
оточені лісом, що суттєво виливає на склад орнітофауни (табл. 1).
6. N y z h n iv № 2
Рис. 1. Розташування досліджених стариць верхгіього Дністра.
Fig. 1. Distribution of searched oxbow lakes of the upper Dniester.
Всі дослідження велися в гніздовий період (з середини травня до кінця
червня). Обліки проводили у ранкові та вечірні години маршрутним методом
(Кузякін, 1962; Bibby, Burges, Hill, 1992; Гузий, 1997). Для отримання
додаткових даних та пошуку гнізд на старицях, які мають значне водяне плесо,
проводилися обліки з байдарки або з човна.
1°
Бокотей АЛ, Кучинсъка I.B., Дзюбенко Н.В.
Значення стариць у підтриманні різноманіття птахів ...
Таблиця 1. Загальна характеристика стариць басейну верхнього Дністра.
Table 1. General characteristics o f oxbow lakes o f the upper Dniester.
Характеристика біотопу
Назва стариці Type of the biotope Площа, ra N p
Oxbow lake Плесо
Water area
Берег
Shore
Area, ha I
Верин №1 Частково заросле Відкритий, майже без 3.0 14 10.05
Veryn 1 (очерет)
Partly overgrown (rccdbcds)
рослинності
Open, almost without vegetation
Верин №2 Частково заросле Повністю зарослий деревною і 1.2 17 49.15
Уступ 2 (очерет)
Partly overgrown (reedbeds)
чагарниковою рослинністю
(верби). Оточений лісом
Completely covered with arboreal
and shrubby vegetation (willows)
Surrounded with forest
Заліски Часі ково заросле Повністю зарослий багатою 16.0 33 7.0
Zalisky (очерет, рогіз, різак, хвощ) деревною і чагарниковою (51)* (6.95)*
Partly overgrown (reedbeds. рослинністю
cattail. Fnlc/irin
vulgaris, horsetail) Completely covered with rich
arboreal and slirubby vegetation
Водники Повністю заросле Відкритий, майже без 25.0 17 7.32
Vodnyky (очерет, різак) рослинності
Completely overgrown Open, almost without vegetation
(rccdbcds. Falcaria vulgaris)
Нижнів № 1 Повністю заросле Відкритий, окремі кущі верб 0.8 8 40.00
Nyzhniv 1 (очерет, рогіз)
Completely overgrown
(reedbeds, cattail)
Open, solitary willows
Нижнів №2 Частково заросле Відкритий. 3 одного боку 12.0 12 13.41
Nyzhniv 2 (очерет, рогіз, чагарники) підходить до лісу
Partly overgrown (rccdbcds, Open. One side borders with forest
cattail, shrubs)
Примітки:
N - кількість гніздових сидів; Р - щільність населення пар/га; * - наведені дані за 2001-2002 pp.
(перше значення) та за весь період досліджень з 1994 по 2002 pp. (значення в дужках).
Notes:
N - number of breeding species; P - population density, pairs/ha; * - data for the period 2001-2002 (first figure) and
for the whole studied period since 1994 till 2002 (second figure).
Домінуючим вважаємо вид, частка участі якого у населенні складає
понад 10%. Субдомінуючими - два наступні за часткою участі в населенні види.
Систематичний порядок птахів наводимо за Л.С.Стенапяпом (1990);
українські назви птахів за Г.В.Фесенком, А.А.Бокотеєм (2002).
Результати досліджень та їх обговорення
Загалом на обстежених старицях виявлено 55 видів гніздових птахів
(табл. 2), з них 38 входять до складу населення. Домінує очеретянка велика
(АсгосерЬаІиз агипсііпасеиз), слідом за нею йдуть вівсянка очеретяна (ЕтЬегіга
5с/гоепісіиз), очеретянка чагарникова (Асгосеркаїиь раїизіїіз) та соловейко
східний (Ьшсіпіа Ішсіпіа).
Бранта: сборник трудов Азово-Черноморской орнитологической станции &
Выпуск 6. 2003. - Общие вопросы. 1 \
Таблиця 2. Фауна та населення птахів стариць долини верхнього Дністра.
Table 2. Fauna and bird population o f oxbow lakes o f the upper Dniester.
Вид
Species
Щільність населення, пар/га (2001/2002 pp.)
Population density, pairs-ha (2001/2002) M Частка участі, %
Percentage
1 11 m IV 1 v VI
1 2 3 4 5 1 6 7 8 9
Acroccphalus arandinaccus 1.67 - 0.38 1.04 13.75 4.0 3.47 16.33
Emberiza schoeniclus 2.33 - 0.34 0.48 6.25 1.67 1.85 8.68
Acroccphalus palustris 0.33 3.33 0.53 0.48 3.75 2.33 1.79 8.43
Luscinia luscinia 1.0 7.5 0.66 0.24 - 1.25 1.77 8.34
Gallinula chloropus 1.67 - 0.22 0.4 6.25 0.83 1.53 7.22
Fringilla coelcbs 0.33 7.5 0.44 - - - 1.38 6.48
Locustclla fluviatilis - 1.67 0.34 - 5.0 1.67 1.31 6.15
Stumus vulgaris - 5.0 0.38 - - - 0.90 4.21
Turdus pilaris - 5.0 0.34 - - 0.89 4.19
Cuculus canorus 0.33 0.83 0.28 0.04 2.5 0.67 0.73 3.45
Emberiza citrincila - 4.17 0.06 - - - 0.71 3.32
Sylvia atricapilla - 3.33 0.22 - .. 0.59 2.78
Columba palumbus - 2.5 0.16 0.08 - 0.46 2.14
Phylloscopus collybita - 2.5 0.22 - - - 0.45 2.13
Oriolus oriolus 0.33 1.67 0.06 - . . 0.34 1.62
Sylvia communis 0.67 - 0.91 0.48 _ ... 0.34 1.61
Nycticorax nycticorax - - - 1.8 - - 0.30 1.41
Botaums stcllaris - - 0.03 0.08 1.25 0.33 0.28 1.33
Pica pica 0.33 0.83 0.13 0.16 ... 0.24 1.13
Circus pygargiis - - - - 1.25 - 0.21 0.98
Corvus comix - 0.83 0.25 - - 0.18 0.85
Circus acruginosus 0.33 - 0.06 0.24 ... 0.33 0.16 0.75
Passer montanus - 0.83 0.06 - - - 0.15 0.70
Rcmiz pcndulinus 0.67 - 0.22 - . . 0.15 0.70
Sylvia borin - - 0.03 - 0.83 0.14 0.68
Carduelis carduelis - 0.83 + - - - 0.14 0.65
Phylloscopus trochilus - 0.83 _ ... . . 0.14 0.65
Egretta garzetta - - 0.8 _ 0.13 0.63
Lanius collurio 0.33 - + 0.16 _ _ 0.08 0.38
Anas platyrhynchos _ - 0.06 . . - 0.42 0.08 0.38
Locustclla luscinioides - + 0.4 0.07 0.31
Ardea cinerea - - - 0.4 - - 0.07 0.31
Anas querqucdula - - 0.03 _ 0.33 0.06 0.28
Podiceps ruficollis 0.33 _ + - _ - 0.06 0.26
Crex crex - - 0.28 0.04 - - 0.05 0.25
Motacilla alba - - 0.09 _ • - _ 0.02 0.07
Sylvia curruca - - 0.09 - - 0.02 0.07
Turdus merula - - 0.06 - - 0.01 0.05
Acroccphalus scirpaccus - 0.03 ... - 0.01 0.02
Alcedo atthis . . 0.03 - . . 0.0) 0.02
Aegithalos caudatus - - 0.03 - - 0.01 0.02
Motacilla flava - ~ 0.03 - 0.01 0.02
Acanthis cannabina _ ... + . . - - - -
Athene noctua - - + - - - - -
Acroccphal. schocnobacnus - - + - - - - -
Chlidonias niger - ... + - - - -
Chloris chloris - - - - - - -
Fulica atra - + - - - - -
Hippolais ictcrina - - + ... _ _
Parus major - - + - - - - -
К. \ л Бокотей АЛ, Кучинська I.B., Дзюбенко Н.В.
1 2 Значення стариць у підтриманні різноманіття птахів ...
----------------------------------------------------------
Продовження таблиці 2.
1 2 3 4 6 7 ! 8 9
Parus palustris + - - - _
Porzana porzana - - + - - - - -
Phoenicurus ochruros - - + - - - - -
Saxicola rubetra - - - - - - -
Streptopelia turtur - - + - - - - -
Vancllus vancllus - - + - - - - -
Всього
Total 10.65 49.15 7.06 7.32 40.0 13.41 21.27 100
Примітки:
Стариці: І - Всрин №1; II - Верни №2; III - Заліски; IV - Водники; V - Нижиів Х°1;
VI - Нижиів М°2; + - види, відмічені на стариці Заліски в попередні роки (1994-99);
М - середня щільність, пар/га.
Noies:
Oxbow lakes: I- Veryn № 1 ; II - Veryn № 2; III - Zalisky; IV - Vodnyky; V - Nyzhniv № l; VI - Nyzhniv
,\Ь2; + - species registered at Zalisky during previous years (1994-1999); M - average density, pairs/ha.
На окремих старицях видовий список налічує від 8 видів (Нижиів № 1)
до 50 (Заліски) (табл. 1). В останньому випадку така кількість видів може бути
пов'язана з тривалим періодом досліджень (8 років), однак навіть за
результатами 2001-2002 pp. ця стариця характеризується найвищим видовим
різноманіттям (33 види). Щільність населення коливається в межах 7.0 - 49.2
пар/га і проявляє чітку негативну кореляцію (г=-0.7; р=0.05) з розміром
стариці. Максимальна щільність населення відмічена на старицях Верни № 2
та Нижиів № 1, які характеризуються найменшими розмірами.
Видовий склад та структура населення птахів кожної стариці є
індивідуальними, і зумовлені, насамперед, характером рослинності самої
стариці, її оточення, розмірами, віддаленістю від населених пунктів та ступенем
рекреаційного навантаження, а також значними відстанями між окремими
старицями (до 100 і більше км), які часто розташовані в різних природно-
географічних районах. Необхідними умовами для високого видового
різноманіття є комбінація достатньої площі відкритого плеса та зарослих
ділянок, а також багата берегова рослинність (як деревна, так і чагарникова).
Спільними для всіх стариць є лише два види: очеретянка чагарникова та
зозуля ( Cuculus canoius). В залежності від фітоцепотичних умов чисельність
цих видів коливається у межах 0.3-3.8 пар/га та 0.04-0.8 пар/га відповідно.
Окрім того, для п’яти з досліджених стариць характерні такі види як:
очеретянка велика, соловейко східний, вівсянка очеретяна, курочка водяна
( Gallinula chloropus), лунь очеретяний ( Circus aeruginosus) (табл. 2).
За структурою населения птахів найбільш близькими є стариці
Верни №1 та Нижиів №1 (рис. 2).
Більше половини всього населення тут складають очеретянка велика
(домінує па стариці Нижиів № 1), вівсянка очеретяна (домінує на стариці
Верин № 1) та курочка водяна. Обидві водойми характеризуються подібними
природними умовами - значним ступенем заростання плеса та майже повною
Бранта: сборник трудов Азово- Черноморской орнитологической станции
Выпуск 6. 2003. - Общие вопросы. 13
відсутністю берегової рослинності. Схожа картина спостерігається на стариці
Нижнів № 2, однак тут на друге місце виходить очеретянка чагарникова за
рахунок заростання плеса не лише надводною рослинністю (очерет, рогіз), але
й чагарниками. Відмічена також досить висока чисельність соловейка східного,
кропив'янки садової (Sylvia borin). Н а двох водоймах у Нижневі
спостерігається значна концентрація кобилочки річкової (Locustella fluviatilis).
Верин №1
Veryn №1
Верин № 2
V eryn № 2
Emberiza schoeniclus
I Acrocephalus
Ш ІІ arundinaceus
Gallinula chloropus
Заліски
Zalisky
Волинки
V odnyky
Нижнів №1
Nyzhniv №1
Нижнів №2
Nyzhniv № 2
Acrocephalus
arundinaceus
Acrocephalus
palustris
Emberiza schoeniclus
Рис. 2. Структура населення птахів стариць р,Дністер у 2000 - 2001 pp.
Fig. 2. Population structure of the birds in oxbow lakes of the Dniester over the period
2000- 2001.
r Бокотей AA, Кучинська LB., Дзюбенко HB.
Значення стариць у підтриманні різноманіття птахів ...14
Найбільша стариця у Водниках, завдяки значному ступеню заростання
очеретом і рогозом та наявності важкодоступного острова посередині, а також
відкритому оточенню (пасовища, поля), сприяє існуванню змішаної колонії
чапель: квак (Nycticorax nycticorax) - 45 пар; чепура мала (Egretta garzetta) - 20
пар, чапля сіра (Ardea cinerea) - 10 пар. Саме ці види разом із очеретянкою
великою складають більше половини всього населення водойми. Високою є
також чисельність очеретяного луня та чагарникових видів (табл. 2).
Орнітофауна стариці Верин № 2, оточеної лісом, суттєво відрізняється
за своїм складом від інших водойм і певною мірою нагадує орнітофауну
заплавних лісів. Тут домінують зяблик (Fringilla coelebs) та східний соловейко,
субдомінантами є чикотень ( Turdus pilaris) та шпак (Stum us vulgaris). Висока
чисельність останнього, ймовірно, пов'язана зі значною кількістю старих
дуплистих верб, що оточують старицю. Серед інших видів відмічена висока
концентрація вівсянки звичайної (Emberiza citrinella), кропив’янки чорно
голової (Sylvia atricapilla), припутня ( Columba palumbus) (табл. 2). Натомість,
помітна майже повна відсутність видів, пов'язаних із заростями очеретів (за
винятком кобилочки річкової).
Стариця біля с.Заліски характеризується найвищим багатством орніто
фауни, яке досягається завдяки оптимальному ступеню заростання плеса, зна
чній кількості берегової рослинності (в г.ч. і деревної) та великому розмаїттю
навколишніх біотопів (заплавна лука, чагарники, пасовища, сінокоси, ліс, дачі).
Різноманітні фітоценотичиі умови впливають і па розмаїття фауни. Протягом
восьми років досліджень тут відмічений 51 вид птахів, загальною щільністю
6.95 нар/га. Домінантами у різні роки виступають очеретянка чагарникова та
кропив'янка сіра (Sylvia communis). Лише у 1997 р. домінував крячок чорний
( Chlidonias niger), колонія з 22 пар якого знаходилась па стариці. Субдоміиують
переважно соловейко східний, в окремі роки крячок чорний, чикотень,
очеретянка чагарникова. Цікавою є зміна домінантів протягом періоду
досліджень. Якщо у 1995 та 1996 pp. на цій стариці домінувала очеретянка
чагарникова, у 1997 р. - крячок чорний, то у наступні роки - сіра кропив'янка.
Загальна чисельність гніздових нар, як і чисельність домінантів та
субдоміпаптів, проявляють однакову тенденцію. Максимальна їхня чисельність
припадає па 1994-1995 pp., далі йде різкий спад до 1997-1999 pp., а пізніше, у
2001-2002 pp. - знову зростання (рис. 3). Оскільки за згадані роки па стариці
не відбувалося різких змій рослинних умов, рівно як і інтенсивного
антропогенного втручання, то швидше за все ці зміни можна віднести па
рахунок абіотичних факторів. Крім того, протягом досліджуваного періоду
помітно знизилася чисельність вівчарика-ковалика (Phylloscopus collybita),
кропив’янок чорноголової та садової, в той же час зросла - очеретянки великої,
кобилочки річкової, вівсянки очеретяної, а також шпака (рис. 3).
В 1998 р. зник па гніздуванні чорний крячок, колонія якого тривалий час
була єдиною у басейні верхнього Дністра. Цей факт, очевидно, пов'язаний із
внутрішпьопопуляційііими тенденціями виду та зміною кормової бази
(Дзюбенко, Бокотей, 1999; Дзюбенко, 2003).
Порівняно із риборозплідними ставами, які в басейні верхнього Дністра
є переважаючим типом водойм, стариці займають площу, на два порядки
Бранта: сборник трудов Азово- Черноморской орнитологической станции а
Выпуск 6. 2003. - Общие вопросы. 15
нижчу (0.5 км2 проти 50 км2) і характеризуються значно нижчим видовим
різноманіттям водоплавних та навколоводних птахів (14 видів проти 34).
о Z
160
140
120
100
80
60
40
20
35
о. 30і сг
в- .г 25
{2 S.
S І ' 20
i l
«5 Л 15
...... V x
^ 10
5
0
\ о .... і
\ ~-<г
а)
1995 1997 1999
Рік
Year
Загальна чисельність
Total number
2001
б)
1995 1997 1999
Рік
Year
-о - Acrocephalus palustris
Luscinia luscinia
- X - Sylvia communis
2001
B)
Рік
Year
-о- Phylloscopus collybita
Sylvia atricapilla
- X - Svlvia borin
ч Рік
r ) Year
-o- Acrocephalus arundinaceus
Locustella fluviatilis
-x— Emberiza schoeniclus
Sturnus vulgaris
Рис. 3. Динаміка чисельності орнітофауни стариці Заліски: а) загальна
чисельність; б) - г) чисельність окремих видів.
Fig. 3. Dynamics of omithofauna number for Zalisky oxbow lake: a) general number; 6) - г)
number of some species.
Однак щільність населення цих птахів на старицях в цілому є вищою.
Особливо це стосується видів, безпосередньо пов'язаних із заростями
надводної рослинності, таких як курочка водяна, лунь очеретяний, бугай
(Botaurus stellaris). Чисельності крижня (Anas platyrhynchos), чирянки великої
(Anas querquedula) та пірникози малої (Podiceps rujicollis) на обох типах водойм
16
Бокотей АЛ, Кучинська І.В., Дзюбенко Н.В.
Значення стариць у підтриманні різноманіття птахів ...
суттєво не відрізняються. Натомість, на старицях відмічена надзвичайно
низька чисельність лиски (Fulica atra), яка па ставках є субдомінантом. Прак
тично відсутні пірникози (за винятком малої), а також черні - тобто види,
необхідною умовою для яких є наявність значної площі відкритого плеса.
Вищезгадані відмінності, очевидно, пов'язані з невеликими розмірами стариць
на фоні значного ступеня заростання плеса. За таких умов, на нашу думку, спо
стерігається максимальне використання місць, придатних для гніздування. В
той же час на ставах, з огляду па специфічні вимоги рибного господарства, сту
пінь заростання плеса рідко перевищує 50%. Серед горобиних птахів на
старицях спостерігається надзвичайно низька, порівняно із ставами, чисель
ність лучної (Acrocephalus schoenobaenus) та ставкової (A.sci?paceus) очеретянок.
З іншого боку, стариці є місцем гніздування низки регіонально рідкісних
видів птахів: луня лучного ( Circus pygargus), квака, деркача ( Сгех сгех),
погонича звичайного (Porzana porzana) та ін. Зокрема, гніздова колонія чепури
малої є найпівнічнішим пунктом гніздування виду на заході України і єдиною
в басейні верхнього Дністра.
Серед негативних чинників, що виливають на видовий склад та
чисельність птахів, слід відмітити засмічення стариць та прилеглих біотопів,
там де вони примикають до населених пунктів, зимове випалювання надводної
рослинності та вирубування прибережних заростей деревної та чагарникової
рослинності.
Висновки
1. Стариці не відіграють помітної ролі у формуванні орнітофауни
басейну верхнього Дністра, з огляду на їх незначну кількість та розміри, а
також відносно низьку частку серед інших біотопів, але ці водойми значно
урізноманітнюють фауну прилеглих біотопів за рахунок гідрофільних видів.
2. Видовий склад, структура та щільність населення птахів залежать від
розміру та віку стариці, співвідношення площі відкритого плеса та зарослих
ділянок, характеру берегової рослинності, розмаїття навколишніх біотопів, а
також від ступеня антропогенного навантаження. Оптимальні умови склалися
па старицях середнього віку; а старі міліючі стариці на останніх стадіях
сукцесії характеризуються найнижчим видовим різноманіттям.
3. Як єдині представники природних водойм в регіоні, стариці, завдяки
своїй мінливості в часі є важливим об'єктом для вивчення динаміки
орнітофауни під впливом сукцесії біотопу (в даному випадку - евтрофікації).
Основна тенденція змін полягає в поступовому витісненні представників
ориітокомплексів навколишніх біотопів гідрофільними та чагарниковими
видами. Для виявлення більш чітких закономірностей необхідно започаткувати
в цьому напрямку комплексні моніторингові дослідження.
4. У порівнянні з штучними водоймами, які в басейні верхнього Дністра
представлені в основному риборозплідними ставами, стариці характеризуються
значно нижчим видовим різноманіттям водоплавних та навколоводних птахів
(14 видів проти 34), і одночасно вищою щільністю населення (особливо щодо
Бранта: сборник трудов Азово- Черноморской орнитологической станции
Выпуск 6. 2003. - Общие вопросы.
видів, прив'язаних до очеретяних заростей). Це пояснюється, очевидно,
невеликими розмірами стариць на фоні значного ступеня заростання плеса.
5. Стариці представляють певний інтерес як гніздові локалітети кількох
регіонально рідкісних видів: луня лучного, квака, чепури малої, деркача,
погонича звичайного та ін., хоча вони не є основним місцем відтворення
популяцій цих видів у регіоні. З метою збереження біорізноманіття та
зменшення негативного антропогенного впливу, а також завдяки унікальності
як у фауністичному, так і у флористичному відношенні, стариці у Залісках,
Водниках та Нижневі, заслуговують на надання їм статусу заказників
місцевого значення.
Література
Бокотей А., Когут І., Соколов Н. Фауна та населення птахів рівнинної частини
Верхнього Дністра у гніздовий період / / Праці НТШ. - 1999. - Т.З. - С. 213-227.
Бокотей A.A., Кучинська І.В., Дзюбенко Н.В. Сучасний стан вивченості гніздової
орнітофауни рівнинної частини басейну Верхнього Дністра / / Пріоритети
орнітологічних досліджень. - Львів - Кам'янець-Подільський, 2003. - С. 5-23.
Гузий А.И. Методы учетов птиц в лесах / / IBA програма. Обліки птахів: підходи,
методи, результати. - Львів - Київ, 1997. - С. 18-48.
Дзюбенко H., Бокотей А. Різке зниження чисельності крячка чорного Chlidonias niger на
заході України //Екологічні аспекти охорони птахів. - Львів, 1999. - С. 43-44.
Дзюбенко Н. В. Причини змін чисельності та поширення чорного крячка (Chlidonias
niger L.) на заході України / / Вісник Львівського університету. Серія біологічна. -
2003. - Випуск 32. - С. 139-146.
Козловський Р. С., Пограничний В. О., Горбань І. М. Орнітофауна ландшафтного
заказника "Стариці Дністра" / / Проблеми вивчення та охорони птахів. - Львів-
Чернівці, 1995. - С. 76-79.
Кузякин А. П. Зоогеография СССР. / / Уч. зап. МОПИ им. Н.К.Крупской.
Биогеография. - 1962. - Т. 109. - Вып. 1. - С. 3-182.
Леонтьев О.К, Рычагов Г.И. Общая геоморфология. - Москва, 1988. - 319 с.
Стспапяп Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. - Москва, 1990. - 726 с.
Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список українських наукових назв птахів
фауни України. - Київ-Львів, 2002. - 44 с.
Bibby C.J., Burges N.D., Hill D.A. Bird census techniques. - London - San Diego - New York
- Boston - Sydney - Tokio - Toronto, 1992. - 257 p.
|