Битва під Козацькою Дібровою як фінал протистояння під Конотопом 1659 р.
У роботі розглядаються події, що відбулися після поразки московського війська під Соснівкою. На основі архівних і археологічних даних аналізуються дії очільників українського та московського війська. Наводяться маловідомі факти про перебіг битви під с. Козацька Діброва, що відбулися у період відступ...
Saved in:
| Published in: | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81737 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Битва під Козацькою Дібровою як фінал протистояння під Конотопом 1659 р. / Є.М. Осадчий // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 25. — С. 234-243. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860207877889720320 |
|---|---|
| author | Осадчий, Є.М. |
| author_facet | Осадчий, Є.М. |
| citation_txt | Битва під Козацькою Дібровою як фінал протистояння під Конотопом 1659 р. / Є.М. Осадчий // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 25. — С. 234-243. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці Центру пам’яткознавства |
| description | У роботі розглядаються події, що відбулися після поразки московського війська під Соснівкою. На основі архівних і археологічних даних аналізуються дії очільників українського та московського війська. Наводяться маловідомі факти про перебіг битви під с. Козацька Діброва, що відбулися у період відступу московського війська від Конотопа до Путивля.
В работе рассматриваются события, имевшие место после поражения московских
войск под Сосновкой. На основе архивных и археологических данных анализируются
действия военачальников украинского и московского войска. Приводятся малоизвестные факты о ходе событий, которые произошли в период отступления московских войск из-под Конотопа в Путивль.
This paper analyzes the events that occurred after the under Sosnivka were broken parts cavalry
army of prince Trubetskoy. Based on archival data reproduced the events that occurred during
the crossing over the river Moscow troops Ezuch . Actions analyzed by prince Trubetskoy
organization crossing and further retreat on Putyvl. According miniatures Dutch artist Abraham
van Westerfeld offered reconstruction build Muscovite troops marching on the path of retreat
in Putyvl. Images of the device allows to present the supply train camp Muscovite troops during
his night assault on the Ukrainian-Tatar forces. The data on the losses that were incurred by
both sides during the Battle of Konotop, crossing Ezuch and the Battle of the Cossack Dibrova.
Hostilities under Cossack Dibrova allied forces could not fi nally defeat the army of Prince Alexei
Trubetskoy . Loss of the allied forces did not allow them to continue fi ghting under Putyvl.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:13:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
234 ISSN 2078-0133
26. ЦДІАК України, ф. 2017, оп. 1, спр. 250, арк. 6.
27. Там само, арк. 4.
28. Там само, арк. 2.
29. Державний архів Харківської області, ф. 19, оп. 1, спр. 357, арк. 253 зв.
30. Аэрофотосъемка Второй мировой войны. Чугуев. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://warfl y.ru/?lat=49.834189&lon=36.698456&z=12
31. Трефилова И.В. Декоративные росписи итальянских художников в интерьерах Петербурга
конца XVIII – первой трети XIX века : дис... канд. искусствоведения : 17.00.04 / Санкт-
Петербургская Государственная Художественно-промышленная Академия. – СПб., 2005. –
С. 99, 104.
32. ЦДІАК України, ф. 1353, оп. 1, спр. 303, арк. 82.
Бучастая С.И. Путевой дворец в Чугуеве – памятник Украинского военного посе-
ления первой половины XIX в.
В статье на основе анализа собранных и систематизированных архивных и библиогра-
фических источников прослеживается история возникновения и функционирования одного
из редких объектов инфраструктуры военных поселений кавалерии первой половины XIX в.
на территории Харьковской губернии – Путевого дворца в городе Чугуеве.
Ключевые слова: военные поселения, Путевой дворец, Чугуев.
Buchasta S.I. The en route imperial palace (Travelling palace) in Chuhuyiv is the monu-
ment of the Ukrainian military settlement of the fi rst half of the 19 century
In the article on the basis of the collected and systematized archival and bibliographic sourc-
es we can trace the genesis and functioning of the en route imperial palace – one of the rare infra-
structures of cavalry military settlements of the fi rst half of the XIX century on the territory of the
Kharkov province.
Key words: military settlements, the en route imperial palace (Travelling palace), Chuhuyiv.
Подано до друку: 20.10. 2013 р.
УДК 94(477.52)«16»
Є.М. ОСАДЧИЙ
Битва під Козацькою Дібровою як фінал
протистояння під Конотопом 1659 р.
У роботі розглядаються події, що відбулися після поразки московського війська під Со-
снівкою. На основі архівних і археологічних даних аналізуються дії очільників українського
та московського війська. Наводяться маловідомі факти про перебіг битви під с. Козацька Ді-
брова, що відбулися у період відступу московського війська від Конотопа до Путивля.
Ключові слова: Конотоп, Соснівка, Путивль, Козацька Діброва, переправа, битва.
Вивчення воєнної історії країн або народів часто тісно пов’язане з полі-
тичними й ідеологічними аспектами життя сучасних країн. Військове мину-
ле народів стає основою патріотичного виховання та гордості за свою країну
та предків. Але об’єктивне вивчення подій військових конфліктів часто зазнає
впливу особистих уподобань учених, які дотримуються певних ідеологічних
235Праці Центру пам'яткознавста, вип. 25, К., 2014
уподобань. Такі випадки приводять до появи дискусій, що мають не тільки
наукове, але й ідеологічне забарвлення.
XVII ст. у Європі було насиченим військовими конфліктами, куди були
втягнуті цілі держави та народи. Не стали виключенням і українські землі.
Конфлікт між козаками та магнатами Речі Посполитої перетворився на війну,
куди були втягнуті війська Кримського ханства та найманці з країн Західної
Європи. Визвольна війна та підписання Переяславського договору між дер-
жавою Б. Хмельницького та Московським царством викликала неоднозначну
оцінку у козацької старшини. Присутність московських гарнізонів у великих
містах України сприймалася як загроза владі гетьмана і старшини. Військовий
конфлікт, що розпочався 1658 р. став наслідком реалізації пропольської полі-
тики гетьмана І. Виговського та частини козацької старшини. Збройні сутички
між військами українського гетьмана та московськими загонами відбувалися
на території Лівобережної України і Слобожанщини де проживало населен-
ня, яке лояльно відносилося до союзу з Московським царством. Кульмінацією
українсько-російської війни 1658–1659 років вважається Конотопська
(або Соснівська) битва.
Вивченню питань, пов’язаних із перебігом подій битви під Конотопом
присвячено значну кількість наукових праць істориків і краєзнавчих нарисів.
Перебіг подій, що відбулися 27–28 червня 1659 р. висвітлений у старшинських
літописах, листах і щоденникових записах людей, які перебували у стані укра-
їнсько-татарського війська. Події під Козацькою Дібровою за масштабом дещо
поступаються Конотопській битві, але нерозривно з ними пов’язані. У науко-
вій літературі фінал протистояння під Конотопом не висвітлений детально.
Історіографія питання битви під с. Козацька Діброва доволі незначна.
У праці А.Г. Бульвінського наводяться дані щоденникових записів польсько-
го офіцера, який перебував на службі у гетьмана І. Виговського [5, с. 399–400].
Однак автор тільки подає цитати, залишаючи поза увагою значення викладе-
них у архівних документах подій. Решта вчених наводить цитату з «Історіі
Русів», яка твердить, що «князь же с малими, розпорошеними рештками своїх
військ пробирався лісами вгору ріки Сейм і сховався в Путивлі» [7, c. 198].
Однак свідчення «Історії Русів» спростовується даними археологічних дослі-
джень і документами, складеними очевидцями подій. Загалом, у науковій літе-
ратурі – як дореволюційній, так і сучасній – основна увага приділяється висвіт-
ленню подій, що відбулися під час облоги Конотопа та битви під Соснівкою.
Але це тільки перша, хоча і найяскравіша сторінка протистоянні двох армій
під Конотопом. Аналізуючи наслідки цієї події не можна ігнорувати дії воєна-
чальників обох армій, що, у свою чергу, приводить до необ’єктивності оціню-
вання наслідків битви.
236 ISSN 2078-0133
Метою роботи є реконструкція подій, що відбулися від поразки москов-
ського війська під Конотопом до форсування Сейму та прибуття до Путивля.
Утративши свою кавалерію та не в змозі отримати поповнення,
кн. Трубецький почав відступ від Конотопа. Цим скористався конотопський
гарнізон, який завдав удару по відступаючих московських військах і захопив
південну переправу через р. Єзуч.
Відступ військ кн. О. Трубецького відбувався у напрямку Путивля. Для
цього потрібно було переправитися через р. Єзуч. Переправа через розпоча-
лася 29 червня 1659 р. Дана річка не широка, проте вона має досить боло-
тисту заплаву. Переправити військо вбрід було досить важко. Поблизу
Конотопа у середині XVII ст. існувало дві переправи. Вони зображені
Г.Л. де Бопланом на плані міста Конотоп [4, карта]. Північна переправа знахо-
дилася на шляху Ромни-Путивль. Південна – північніше острова Св. Миколая.
Кн. О. Трубецьким було розпочато переправу через Єзуч на північній пере-
праві, одночасно стримуючи напади козаків і татар на табір. Перевести значну
кількість піхоти й обоз через нешироку переправу було вкрай важко. Війська
І. Виговського захопивши південну переправу постійно обстрілювали москов-
ські війська, що переходили на правий берег р. Єзуч.
На лівому березі р. Єзуч для захисту від козацько-татарського війська
використовували польові укріплення московського війська зведені ще у пері-
од облоги Конотопа. Для захисту московських військ на правому березі Єзуча
Карта-схема бойових дій між військами І. Виговського та кн. О. Трубецького влітку 1659 р.
237Праці Центру пам'яткознавста, вип. 25, К., 2014
кн. О. Трубецький використовував розташовану над переправою фортецю
Германівка (рис. 3). Потужний шар горілого дерева та глини в заповненні вну-
трішнього рову фортеці свідчить про те, що вона загинула у великій пожежі,
причому потім її не відновлювали. Імовірно, що стрільці та пушкарі, які зна-
ходилися у фортеці прикривали переправу московських військ і відбивали
напади козаків. Германівка була ключовою ланкою в контролі за переправою.
Фортеця спроектована для захисту переправи, західна частина її має прямо-
кутний майданчик посилений ронделями, а дорога прокладена повз її південну
частину [8, c. 207–208]. Однак захопити її українцям не вдалося. Таким чином
кн. О. Трубецький мав змогу прикривати переправу власних військ артилерій-
ським вогнем. Майже тиждень основні та тилові підрозділи переправлялися
вузькою гаттю через Єзуч. На правий берег були переправлені піхота та легка
артилерія. 2 липня 1659 р. остаточно завершилася переправа московського вій-
ська через р. Єзуч.
1651 р. А. ван Вестерфельд, перебуваючи у війську литовського коронного
гетьмана Я. Радзивілла, створив кілька мініатюр, які увійшли у книгу «Relation
vom litauischen Feldzugim Jahre 1651» [12]. На двох із них зображені укріпле-
ний возами військовий табір і похідний порядок військового підрозділу. Саме
за цими мініатюрами, створеними незадовго до подій битви під Конотопом
Рис. 3. Фортеця Германівка. Графічна реконструкція О.М. Бондаря.
238 ISSN 2078-0133
можна реконструювати порядок відступу московського війська до Путивля та
організацію оборони табору під Козацькою Дібровою.
Після переправи через Єзуч московське військо почало рух на захід до
Путивля. Старий путивльський шлях позначений на картах кінця XVII –
ХІХ ст. Від Конотопа до Путивля відстань становить близько 32 км. Середина
шляху заходиться у районі с. Козацьке Конотопського району і становить
15 км від обох населених пунктів.
За мініатюрою А. ван Вестерфельда бойовий порядок війська
кн. О. Трубецького міг бути наступним [12, p. 95]. Спереду невеликий загін
авангарду, основний табір був у вигляді прямокутника з возів, а фланги захи-
щали рейтари та стрільці. У ар’єргарді рухалася артилерія (рис. 1). Просування
військ проходило за постійних нападів татар і козаків. Укріплений табір рухав-
ся дуже повільно, проходячи за день не більше кілометра. Шлях пролягає
лівим корінним берегом Сейму, рівним і відкритим. Територія, якою відсту-
пали московські війська, була зручною для пересування татарської кінноти.
Татари заблокували шлях, а окремі загони діяли між Конотопом і Путивлем, не
даючи змоги путивльським роз’їздам пробитися до військ кн. О. Трубецького.
Путивльський воєвода кн. Долгорукий повідомляв до Москви: «проїхати їм до
Рис. 1. Зображення схеми побудови литовського війська у поході. Мал. А. ван Вестерфельда 1651 р.
239Праці Центру пам'яткознавста, вип. 25, К., 2014
полків не можна, тому що зрадника Івашки Виговського черкаси і татари стоять
в с. Бочки від Путивля в 20 верстах, а від Конотопа в 15 верстах, і боярина кн.
Трубецького з товаришами табори обложили і дороги всі відняли» [5, c. 399].
Тим часом війська кн. Трубецького, які складалися переважно з рейтар і
стрільців, просувалися у напрямку Путивля. Обоз мав чимало возів, на яких
встановили легкі гармати та пищалі. Для перепочинку та перегрупування вій-
ська поблизу с. Козацька Діброва було вирішено зробити укріплений табір із
возів, або «вагенбург» (рис. 2). Це була добре відома форма польових укрі-
плень ще з часу Гуситських війн. Під час козацьких повстань першої поло-
вини XVII ст. табори з возів, скріплених ланцюгами, широко використовува-
лися як ефективний засіб боротьби з кавалерією та піхотою Речі Посполитої.
Зображення вагенбурга на мініатюрі А. ван Вестерфельда дає змогу з’ясувати
як саме міг виглядати табір московського війська під час штурму. По периме-
тру табору розташовувалися скуті вози у один або два ряди. За ними знаходи-
лися стрільці, рейтари й артилерія [12, p. 108].
Війська І. Виговського, які переслідували московське військо не наважу-
валися на штурм табору, очікуючи підходу основних сил, що зосередилися
під Конотопом. Після того, як до татарських загонів підійшла українська піхо-
Рис. 2. Зображення укріпленого табору литовського війська. Мал. А. ван Вестерфельда 1651 р.
240 ISSN 2078-0133
та, військо кн. О. Трубецького було оточене. «14–15 а також 16 липня їх ото-
чили у Козацькій Діброві від ранку до самої ночі. Цього дня мужньо б’ючи
з обох боків як із гармат, так і з рушниць, розгромили частину московського
табору, але через великі ворожі сили, які стояли у доброму порядку не змогли
їх зупинити, оточивши ворожий табір, або розірвати його в полі. До того ж не
так з рушниць, як із потужних гармат безнастанно били, а мали їх у таборі, як
кажуть «язики», 80 штук, а 10 розірвалося <…> Ворожий табір був такий вели-
кий, що не можна було охопити його оком» [5, c. 399].
У липні з Путивля виступив загін стрільців, метою якого був захист пере-
прави Білі Береги та збір даних про пересування татарської кінноти. За наказом
путивльського воєводи кн. Долгорукого: «біля Путивля по надовбам і від’їзні
караули учинили міцні проти попереднього з прибавкою і по річці Сейм на
перевозах поставили голів з сотнями і наказали їм стерегти пильно без усяких
послаблень, щоб воїнські люди через Сейм річку без відома не пройшли і над
містом таємно і раптово зла якого не учинили» [5, c. 400].
З початком бойових дій за наказом кн. Долгорукого, на переправі постій-
но перебував загін кінних стрільців. Донесення про перебіг подій облоги та
битви під Конотопом відправлялися безпосередньо до Москви. Московський
цар дуже уважно слідкував за перебігом подій в Україні. Переважна більшість
грамот, що стосуються подій під Конотопом опублікованих у збірці «Акты
Московского государства», мають позначки в кінці: «Чтено государем» та зау-
важення щодо ситуації, що склалася [1, c. 666–668].
Після нічного бою московські війська розпочали відступ до Путивля. Для
цього їм необхідно було форсувати Сейм. Це відбулося на переправі Білі
Береги. Білоберегська переправа знаходиться за 10 км на південний захід
від Путивля. Вона відома ще з кінця XVI ст. і згадується у розпису маршру-
тів путивльських прикордонних сторож. Часто переправа фігурує в докумен-
тах середини XVII ст. у контексті появи татарської загрози Путивлю [3, c. 9].
У цьому місці Сейм робить петлю і тече у напрямку північ-південь. Корінний
берег не такий крутий, а заплава досить широка для того, що умістити значну
кількість людей і обоз. За кілька років до подій війни 1658–1659 років перепра-
ву через Сейм та дорогу з Конотопа до Путивля описав П. Алеппський, який
супроводжував патріарха Макарія до Москви [2, с. 96].
Після битви під Козацькою Дібровою І. Виговський більше не наважував-
ся на відкритий напад на військо кн. Трубецького. Значні втрати, які понесли
союзники, змусило гетьмана вдатися до іншої тактики. Московське військо
постійно піддавалося нападам невеликих загонів татарської кінноти, у той час
як основі сили знаходилися на відстані: «як государеві люди прийшли до річки
241Праці Центру пам'яткознавста, вип. 25, К., 2014
Сейм і Виговський з черкасами став обозом на полі поряд з обозом государе-
вих людей, а хан з ордою стояв від нього за півверсти; і стояли вони на тому
місці два дні, а з того місця перейшли вони 5 верст і стали під Путивлем на горі
від Путивля в 10 верстах, і на тому місці стояли два дні»[5, c. 400].
У бою під Козацькою Дібровою армії помінялися місцями. Гетьман
І. Виговський забувши, чим саме він зобов’язаний перемозі під Конотопом,
повів татар та легку піхоту на штурм укріпленого табору московського вій-
ська. Під час штурму позицій укріпленого табору вогнем рушниць і легких
гармат було завдано чималих втрат війську І. Виговського. Особливих втрат
зазнала татарська кіннота. Це призвело до того, що частина татар залишила
табір і повернулася під Конотоп. Війська, що залишилися з гетьманом, були
не в змозі нанести вирішального удару по табору кн. О. Трубецького. В свою
чергу московське військо відступало повільно, прикриваючись возами зі вста-
новленими на них гарматами. У разі, якщо стрій був би порушений, загибель
московського війська була б досить імовірною.
Локалізувати місцезнаходження табору кн. Трубецького та місце перепра-
ви через Сейм можна, використавши топографічні карти XIХ ст., де позначені
згадувані у тексті с. Бочечки та Козацька Діброва та хутір Білі Береги. На тери-
торії с. Козацьке Конотопського району виявлені кілька предметів озброєння,
які датуються XVII ст. і можуть бути пов’язані з подіями битви. Це свинцеві
кулі, ядра, фрагменти шабель і бронзова поясна та збруйна гарнітура.
Щодо питання про втрати обох сторін у битві точних даних поки що не
встановлено. Практично всі українські історики подають цифру українських
втрат близько 4 тис. Українські дослідники, посилаючись на дані літописів
Самовидця та С. Величка, припускають, що в битві московська армія втратила
вбитими і полоненими від 20 до 30 тис., окремі історики вважають, що цифра
втрат могла досягати 60 тис. чол. Проте публікація інформації про втрати мос-
ковських військ іде практично без посилань на першоджерела.
Найбільш вірогідну цифру втрат обох армій наводить О.І. Рігельман.
Загальні втрати московського та українсько-татарського війська близько 10 тис.
чоловік [11, c. 292]. Тобто в середньому втрати армій становлять 5 тис. вояків,
що підтверджується московськими джерелами. У грамотах Розрядного приказу
за 1569 р. майже не міститься інформації про втрати армії кн. О. Трубецького.
Це пов’язано з тим, що підрахунок втрат вівся довго з притаманною москов-
ській бюрократичній машині скрупульозністю. До того ж війська, що були
виведені з-під Конотопа були посилені поповненням з внутрішніх регіо-
нів Московії та відправлені до Охтирки. У такій ситуації точний підрахунок
втрат вести важко зважаючи на майже повне винищення окремих підрозділів,
їх командирів та обозу. Взагалі про наслідки битви в російських джерелах пові-
242 ISSN 2078-0133
домляється наступне: «всего на конотопском большом бою и на отводе полку
боярина и воеводы князя Алексея Никитича Трубецкого съ товарищи москов-
ского чину, городовых дворян и детей боярских, и новокрещенов мурз и татар,
и казаков, и рейтарского строю начальных людей и рейтар, драгунов, солда-
тов и стрельцов побито и в полон поймано 4761 человек» [10]. Отже заяви про
втрати московського війська у 20–30 тис. чол. є безпідставними і такими, що
спираються на неперевірені джерела. Також слід зауважити, що втрати рахува-
ли цілому, без поділу на вбитих, поранених і полонених. За статистикою, біль-
шість втрат у війську становлять саме поранені та полонені. На цей час в райо-
ні Соснівки та Шаповалівки не знайдено жодного поховального комплексу
козацького часу, що можна було б ототожнити з похованнями загиблих у битві
під Соснівкою. Місцеві краєзнавці намагаються інтерпретувати великий кур-
ганний могильник на південь від Конотопа як місце поховання вояків, загиблих
у битві. Але обстеження та картографування курганів свідчить про їх більш ран-
ній час. Імовірно, вони належать до споруд над похованнями раннього залізно-
го віку. Вірогідно, преважна частина загиблих у бою козаків та стрільців похо-
вані на церковних цвинтарях Конотопа та навколишніх сел. Традиції ховати
загиблих на полі бою в неосвяченій землі на Слобожанщині поки не зафіксова-
ні ані писемними джерелами, ані даними археологічних досліджень.
Отже, події, що відбулися влітку під Конотопом мали кілька етапів.
Перший – облога міста, що тривала кілька тижнів. Фіналом цього етапу можна
вважати битву під Соснівкою та поразку московської кавалерії. Другий етап
– відхід війська кн. Трубецького під Путивль. Тут можна виділити тривалу
переправу московського війська через Єзуч і перехід під с. Козацька Діброва.
Третій етап – битва під Козацькою Дібровою, відступ українсько-татарсько-
го війська та переправа через Сейм військ кн. Трубецького. Прослідкувавши
хорологію подій, що мали місце після битви під Соснівкою можна зробити
висновок, що їх перебіг значно ширший у часі та складний з точки зору вій-
ськової тактики. Ці події потребують додаткового вивчення як в архівах, так і
археологічними методами та об’єктивної оцінки воєнними істориками.
Джерела та література
1. Акты Московского государства, изданные Императорскою Академией наук [ред. Н.А. Попов].
Том 2. – Разрядный приказ. – Московский стол. – 1635–1659. – СПб. : типография Императорской
Академии наук, 1894. – 773 c.
2. Алеппский П. Путешествие Антиохийского патриарха Макария в Россию в половине XVII века,
описанное его сыном архидиаконом Павлом Алеппским. Перевод с арабского Г. Муркоса (по
рукописи Московского Главного Архива Министерства Иностранных Дел). – Выпуск второй
(от Днестра до Москвы) / П. Алеппский. – М. : в Университетской типографии, Страстной
бульвар, 1897. – 202 с.
243Праці Центру пам'яткознавста, вип. 25, К., 2014
3. Беляев И.Д. О сторожевой, станичной и полевой службе на польской украине Московского
государства до царя Алексея Михайловича / И.Д. Беляев. – М. : в Университетской типографии,
1846. – 117 с.
4. Боплан Г.Л. де. Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від
кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення
воєн / Боплан Гійом Левассер де // Гійом Левассер де Боплан. Опис України. Проспер Меріме.
Українські козаки. Богдан Хмельницький – К. : Наукова думка, 1990. – С. 17–114. – (Карта).
5. Бульвінський А.Г. Українсько-російські взаємини 1657 – 1659 рр. в умовах цивілізаційного роз-
межування на сході Європи / А.Г. Бульвінський. – К., 2008. – 680 с.
6. Вавричин М. Україна на стародавніх картах. Кінець XV – перша половина XVIІ ст. /
М. Вавричин, Я. Дашкевич, У. Кришталович. – К. : ДНВП «Картографія», 2004. – 208 с.
7. Історія Русів : [укр. переклад І. Драча]. – К. : Рад. письменник, 1991. – 318 с.
8. Коротя О.В. Каталог пам’яток військової справи Сумщини XVII ст. (Матеріали до «Зводу
пам’яток історії та культури України. Сумська область») / О.В. Коротя, Є.М. Осадчий /
Пам’ятки історії Північно-Східної Слобожанщини XVII ст. – Суми : Джерело, 2011. –
С. 177–223.
9. Мицик Ю.А. Іван Виговський / Ю.А. Мицик // Володарі гетьманської булави: Історичні портре-
ти. – К., 1994. – С.191–234.
10. Російський державний архів давніх актів, ф. 123, оп. 1, стлб. 114, л. 8–15.
11. Рігельман О.І. Літописна оповідь про Малу Росію та її народ і козаків узагалі / О.І. Рігельман :
[вступна стаття П.М. Саса, В.О. Щербака]. – К. : Либідь, 1994. – 768 с.
12. Kralovska kanonie premonstretu na Strachove. – DB-V-86. – «Relation vom litauischen Feldzugim
Jahre 1651». – № 20. – 134 p.
Осадчий Е.Н. Битва под Казацкой Дибровой как финал противостояния под
Конотопом 1659 г.
В работе рассматриваются события, имевшие место после поражения московских
войск под Сосновкой. На основе архивных и археологических данных анализируются
действия военачальников украинского и московского войска. Приводятся малоизвест-
ные факты о ходе событий, которые произошли в период отступления московских войск
из-под Конотопа в Путивль.
Ключевые слова: Конотоп, Сосновка, Путивль, Казацкая Диброва, переправа, битва.
Osadchiy E.M. Battle of Cossack Dibrova as fi nal confrontation of Konotop in 1659
This paper analyzes the events that occurred after the under Sosnivka were broken parts cav-
alry army of prince Trubetskoy. Based on archival data reproduced the events that occurred dur-
ing the crossing over the river Moscow troops Ezuch . Actions analyzed by prince Trubetskoy
organization crossing and further retreat on Putyvl. According miniatures Dutch artist Abraham
van Westerfeld offered reconstruction build Muscovite troops marching on the path of retreat
in Putyvl. Images of the device allows to present the supply train camp Muscovite troops dur-
ing his night assault on the Ukrainian-Tatar forces. The data on the losses that were incurred by
both sides during the Battle of Konotop, crossing Ezuch and the Battle of the Cossack Dibrova.
Hostilities under Cossack Dibrova allied forces could not fi nally defeat the army of Prince Alexei
Trubetskoy . Loss of the allied forces did not allow them to continue fi ghting under Putyvl.
Key words: Konotop, Sosnivka, Putyvl, Cossack Dibrova, crossing, battle.
Подано до друку: 27.03. 2014 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-81737 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0133 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:13:01Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Осадчий, Є.М. 2015-05-20T14:29:33Z 2015-05-20T14:29:33Z 2014 Битва під Козацькою Дібровою як фінал протистояння під Конотопом 1659 р. / Є.М. Осадчий // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 25. — С. 234-243. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81737 94(477.52)«16» У роботі розглядаються події, що відбулися після поразки московського війська під Соснівкою. На основі архівних і археологічних даних аналізуються дії очільників українського та московського війська. Наводяться маловідомі факти про перебіг битви під с. Козацька Діброва, що відбулися у період відступу московського війська від Конотопа до Путивля. В работе рассматриваются события, имевшие место после поражения московских
 войск под Сосновкой. На основе архивных и археологических данных анализируются
 действия военачальников украинского и московского войска. Приводятся малоизвестные факты о ходе событий, которые произошли в период отступления московских войск из-под Конотопа в Путивль. This paper analyzes the events that occurred after the under Sosnivka were broken parts cavalry
 army of prince Trubetskoy. Based on archival data reproduced the events that occurred during
 the crossing over the river Moscow troops Ezuch . Actions analyzed by prince Trubetskoy
 organization crossing and further retreat on Putyvl. According miniatures Dutch artist Abraham
 van Westerfeld offered reconstruction build Muscovite troops marching on the path of retreat
 in Putyvl. Images of the device allows to present the supply train camp Muscovite troops during
 his night assault on the Ukrainian-Tatar forces. The data on the losses that were incurred by
 both sides during the Battle of Konotop, crossing Ezuch and the Battle of the Cossack Dibrova.
 Hostilities under Cossack Dibrova allied forces could not fi nally defeat the army of Prince Alexei
 Trubetskoy . Loss of the allied forces did not allow them to continue fi ghting under Putyvl. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Історичне пам’яткознавство Битва під Козацькою Дібровою як фінал протистояння під Конотопом 1659 р. Битва под Казацкой Дибровой как финал противостояния под Конотопом 1659 г. Battle of Cossack Dibrova as fi nal confrontation of Konotop in 1659 Article published earlier |
| spellingShingle | Битва під Козацькою Дібровою як фінал протистояння під Конотопом 1659 р. Осадчий, Є.М. Історичне пам’яткознавство |
| title | Битва під Козацькою Дібровою як фінал протистояння під Конотопом 1659 р. |
| title_alt | Битва под Казацкой Дибровой как финал противостояния под Конотопом 1659 г. Battle of Cossack Dibrova as fi nal confrontation of Konotop in 1659 |
| title_full | Битва під Козацькою Дібровою як фінал протистояння під Конотопом 1659 р. |
| title_fullStr | Битва під Козацькою Дібровою як фінал протистояння під Конотопом 1659 р. |
| title_full_unstemmed | Битва під Козацькою Дібровою як фінал протистояння під Конотопом 1659 р. |
| title_short | Битва під Козацькою Дібровою як фінал протистояння під Конотопом 1659 р. |
| title_sort | битва під козацькою дібровою як фінал протистояння під конотопом 1659 р. |
| topic | Історичне пам’яткознавство |
| topic_facet | Історичне пам’яткознавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81737 |
| work_keys_str_mv | AT osadčiiêm bitvapídkozacʹkoûdíbrovoûâkfínalprotistoânnâpídkonotopom1659r AT osadčiiêm bitvapodkazackoidibrovoikakfinalprotivostoâniâpodkonotopom1659g AT osadčiiêm battleofcossackdibrovaasfinalconfrontationofkonotopin1659 |