Розвиток «Біобібліографії кримознавства»
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81757 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Розвиток «Біобібліографії кримознавства» / С.Ю. Зозуля // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 25. — С. 302-306. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-81757 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Зозуля, С.Ю. 2015-05-20T14:34:29Z 2015-05-20T14:34:29Z 2014 Розвиток «Біобібліографії кримознавства» / С.Ю. Зозуля // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 25. — С. 302-306. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81757 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Рецензії, повідомлення Розвиток «Біобібліографії кримознавства» Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Розвиток «Біобібліографії кримознавства» |
| spellingShingle |
Розвиток «Біобібліографії кримознавства» Зозуля, С.Ю. Рецензії, повідомлення |
| title_short |
Розвиток «Біобібліографії кримознавства» |
| title_full |
Розвиток «Біобібліографії кримознавства» |
| title_fullStr |
Розвиток «Біобібліографії кримознавства» |
| title_full_unstemmed |
Розвиток «Біобібліографії кримознавства» |
| title_sort |
розвиток «біобібліографії кримознавства» |
| author |
Зозуля, С.Ю. |
| author_facet |
Зозуля, С.Ю. |
| topic |
Рецензії, повідомлення |
| topic_facet |
Рецензії, повідомлення |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Праці Центру пам’яткознавства |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| format |
Article |
| issn |
2078-0133 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81757 |
| citation_txt |
Розвиток «Біобібліографії кримознавства» / С.Ю. Зозуля // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 25. — С. 302-306. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT zozulâsû rozvitokbíobíblíografííkrimoznavstva |
| first_indexed |
2025-11-25T20:25:30Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:25:30Z |
| _version_ |
1850520963723034624 |
| fulltext |
302 ISSN 2078-0133
скарбів, права й обов’язки особи, що виявила скарб, дійшов висновку щодо
доцільності використання зарубіжного досвіду діяльності спеціалізованих фірм
із пошуку скарбів (с. 461). В результаті проведеного аналізу проблем із збере-
женням археологічної спадщини дослідник дійшов висновку щодо необхідності
зміцнення законодавчої бази в цій сфері, зокрема в кримінальному законі виді-
лити окремий підрозділ «Злочини проти культурної спадщини» (с. 474).
В останньому підрозділі монографії науковець знову звернувся до розгля-
ду термінологічних колізій у законодавстві України про охорону культурних
цінностей у контексті міжнародного права, зокрема торкнувся давньої, але
досі не вирішеної проблеми використання терміну «пам’ятка» чи «пам’ятка
історії та культури» (с. 476), «культурні цінності». Зазначив необхідність
дотримання міжнародно-правових термінологічних стандартів, усталеності
термінології у вітчизняній пам’яткоохоронній сфері.
Яскравим і промовистим доповненням основного тексту монографії є додат-
ки: № 1. Список культурних цінностей, повернутих в Україну в 1993–1997
роках (98 позицій); № 2. Реєстр культурних цінностей, повернутих в Україну
(2000–2009 роки) (90 позицій). Особливе місце посідають ще два додатки:
Хронологічний покажчик друкованих праць В.І. Акуленка з правової охорони
культурної спадщини – з 1969 до 2012 р., а також публікації про життя і твор-
чість самого В.І. Акуленка.
Вихід у світ рецензованої монографії відомого українського юриста, фахів-
ця з вітчизняного та міжнародного права охорони культурної спадщини і куль-
турних цінностей, людини високої громадянської позиції Віктора Івановича
Акуленка є справжньою подією в українському пам’яткознавстві. Монографія
стане «настільною» книгою для всіх, хто професійно займається вивченням і
збереженням культурної спадщини України, цікавиться її безцінним культур-
ним надбанням.
Подано до друку 5.04.2014 р.
С.Ю. ЗОЗУЛЯ
Розвиток «Біобібліографії кримознавства»
Заголовок є алюзією до назви передмови «Биобиблиография крымоведения»
в развитии», авторства засновника й редактора однойменної серії наукових
видань, відомого українського вченого, дослідника кримських старожитнос-
тей, Заслуженого діяча науки і техніки Автономної Республіки Крим, доктора
історичних наук, професора Андрія Анатолійовича Непомнящого1.
1 Див.: Непомнящий А.А. «Биобиблиография крымоведения» в развитии» // Охрана и
изучение памятников истории и культуры в Крымской АССР : Исследования и документы /
Авт.-сост. А.В. Хливнюк; Под ред. проф. А.А. Непомнящего; Вступ. ст. Н.О. Гриненко; Комм.
303Праці Центру пам'яткознавста, вип. 25, К., 2014
Передмова вміщена на «старті» «другої двадцятки» серії – вип. 11, збірника
досліджень і матеріалів «Охрана и изучение памятников истории и культуры в
Крымской АССР». І дійсно: чи не головний показник стрімкого розвитку серії –
ще 10 випусків за 5 років! (Для порівняння: попередні 10 з’явилися впродовж
10 років). Але, звісно, кількість – важливий показник, але далеко не першо-
рядний. Кожен випуск серії – цілеспрямована, вивірена, копітка дослідницька
праця його автора чи укладача під неусипним редакторським оком маститого
сімферопольського вченого; і вихід із друку кожного такого випуску – певна
подія не тільки для кримського науково-освітнього співтовариства, але й для
усієї української науки. Навіть побіжно оглядаючи серійні (та й періодичні
також) вітчизняні видання, на згадку не приходять аналогії до цієї кримської
серії. Звісно є регіональна наукова періодика – журнали й періодичні збірники,
що відображають дослідження історико-культурного розвитку певного регіо-
ну України. Але «Біобіліографія кримознавства» цілком унікальна, оскільки
періодичність забезпечується не окремими точковими дослідженнями – стат-
тями, оглядами тощо, а закінченими, філігранно відшліфованими монографія-
ми чи авторськими збірниками матеріалів і документів, різних за сюжетними
напрямами, але підпорядкованих єдиній тематичній ідеї – дослідження історії
вивчення Криму від давнього часу й до сьогодення.
Автори серії, починаючи ще з першого випуску в 2004 р., перетворили-
ся, по суті, на своєрідних біографів цілого напряму наукових досліджень, цілої
наукової дисципліни, струнко вписаної в систему сучасних українських істори-
ко-регіоналістичних і пам’яткознавчих студій – біобібліографії кримознавства.
Це досліди над вивченням Криму впродовж кінця ХVІІІ – другої половини
ХХ ст. мандрівниками-аматорами (вип. 14), окремими науковцями (вип. 12, 15),
співтовариствами вчених (вип. 13), а також спеціалізованими дослідницьки-
ми установами (вип. 17). Слід, однак, зазначити, що в останніх двох випадках
– незважаючи на те, що об’єктом дослідження буди певні наукові інституції,
постійна увага акцентується на ролі в них персоналій дослідників, котрі брали
участь у певному науковому товаристві чи працювали в певній науковій установі.
Таким само, зітканим із персоналій дослідників церковної старовини,
є дослідження В.В. Каліновського (вип. 18), котрий змальовує картину вивчен-
ня церковних старожитностей у Криму як власне церковнослужителями, так і
світськими дослідниками. В цій, а також у кількох інших (насамперед у вип.
11 та вип. 20) виданнях серії увага авторів або упорядників звертається на
дослідження кримських пам’яток, а також діяльність – знову ж: і окремих
персоналій, і наукових співтовариств, і певних установ – з охорони та збере-
Н.В. Кармазина и др. : Республиканский комитет Автономной Республики Крым по охране куль-
турного наследия; Научный центр историко-краеведческих исследований и Свода памятников
Украины по Автономной Республике Крым; Центр памятниковедения НАН Украины и УООПИК.
– Симферополь: ОАО «Симферопольская городская типография» (СГТ), 2008. – С. 7–8.
304 ISSN 2078-0133
ження культурної спадщини Криму свого часу. В уже згаданому дослідженні
В.В. Каліновського – це культові пам’ятки, в монографії М.М. Калмикової –
книжкові пам’ятки; в упорядкованому О.В. Хлівнюком збірнику досліджень
і матеріалів вивчається загалом пам’яткоохоронна робота на території Криму
впродовж певного періоду. Не оминають пам’яткоохоронних сюжетів, розгля-
даючи біографії видатних і маловідомих кримознавців, й інші автори видань
серії (у першу чергу варто вказати на дослідження проф. А.А. Непомнящого –
вип. 12 та вип. 15). В цілому ж, можна сміливо констатувати, що видання серії
«Біобібліографія кримознавства» цілеспрямовано – й не менш більш актив-
но порівняно з першою «десяткою серії – виписує історію пам’яткоохоронної
справи в Криму протягом останніх 200 років.
Але розглядати видання зі згаданої кримознавчої серії лише як студії з істо-
ричної регіоналістики чи історії пам’яткоохоронної справи в певному регіо-
ні України не є коректно. Видання даної наукової серії – це також досліджен-
ня історіографічного процесу та розвитку науки в цілому на теренах указаного
регіону. Авторам видань останніх 10 випусків серії вдалося заповнити суттєві
лакуни в історії цілого регіону; відновити цілі блоки знань, що до останнього
часу залишалася невідомими дослідникам вітчизняної науки.
Це вдалося досягнути – не скидаючи з рахунку дослідницький хист й пра-
цьовитість авторів випусків серії та редакторства проф. А.А. Непомнящого –
за рахунок плідної архівної евристики, ґрунтованої на пошуку не лише місце-
вих матеріалів (часто вже гарно знаних і неодноразово використаних у науко-
вих розвідках), але, передусім, у центральних і відомчих архівних установах
Києва, Москви та Санкт-Петербургу (головне – Інституту історії матеріальної
культури та Петербурзької філії Архіву Російської академії наук).
Сподіваємося, що творці серії «Біобібліографія кримознавства» не зупи-
няться на досягнутих висотах й надалі будуть поповнювати українську й сві-
тову історіографію якісними, високопрофесійними науковими дослідженнями
з історії, краєзнавства й пам’яткознавства Криму.
Серія «Біобібліографія кримознавства»
(вип. 11-20, 2008–2013 роки)
Охрана и изучение памятников истории и культуры в Крымской АССР : Ис-
следования и документы / Авт.-сост. А.В. Хливнюк; Под ред. А.А. Непомнящего;
Вступ. ст. Н.О. Гриненко; Комм. Н.В. Кармазина и др. : Республиканский комитет Ав-
тономной Республики Крым по охране культурного наследия; Научный центр исто-
рико-краеведческих исследований и Свода памятников Украины по Автономной
Республике Крым; Центр памятниковедения НАН Украины и УООПИК. – Симфе-
рополь: ОАО «Симферопольская городская типография» (СГТ), 2008. – 240 с. – (Био-
библиография крымоведения; Вып. 11).
Непомнящий А.А. Подвижники крымоведения / А.А. Непомнящий : Респу-
бликанский комитет Автономной Республики Крым по охране культурного насле-
305Праці Центру пам'яткознавста, вип. 25, К., 2014
дия; Научный центр историко-краеведческих исследований и Свода памятников
Украины по Автономной Республике Крым; Центр памятниковедения Националь-
ной академии наук Украины и Украинского общества охраны памятников исто-
рии и культуры. – Симферополь: : ОАО «Симферопольская городская типография»
(СГТ), 2008. – Т. 2: TAURICA ORIENTALIA. – 600 с. – (Биобиблиография крымове-
дения; Вып. 12).
Севастьянов А.В. Десять лет на службе краеведения: Российское общество
по изучению Крыма (1922–1932) / Александр Севастьянов; под. ред А.А. Непом-
нящего : Центр памятниковедения НАН Украины и Украинского общества охраны
памятников истории и культуры; Таврический национальный университет имени
В.И. Вернадского. – Киев ; Симферополь, 2010. – 255 с. – (Биобиблиография крымо-
ведения; Вып. 13).
Громенко С.В. Stepy, morze i gory: польские путешевственники конца ХVIII
– начала ХХ века о Крыме / С.В. Громенко; вступ. ст. А.А. Непомнящего : Тавриче-
ский национальный университет имени В.И. Вернадского. –Симферополь: Анти-
ква, 2011. – 304 с. – (Биобиблиография кримоведения; Вып. 14).
Непомнящий А.А. Профессор Николай Эрнст: страницы истории крымско-
го краеведения / Андрей Непомнящий : Национальная академия наук Украины,
Украинское общество охраны памятников истории и культуры, Центр памятнико-
ведения; Таврический национальный университет имени В.И. Вернадского; Крым-
ское республиканское учреждение «Научно-исследовательский центр памятнико-
охранительных исследований Автономной Республики Крым». – К.: : Издательский
дом «Стилос», 2012. – 464 с. – (Биобиблиография крымоведения; Вып. 15).
Савочка А.Н. Благотворительность в Таврической губернии (1802–1920) /
А.Н. Савочка; под. ред. А.А. Непомнящего : Таврический национальный универси-
тет имени В.И. Вернадского. – Симферополь: Доля, 2012. – 320 с. ; илл. – (Биобибли-
ография кримоведения; Вып. 16).
Акимченков В.В. «Академия в миниатюре»: Севастопольский музей краеве-
дения (1923–1939) / В.В. Акимченков; под. ред. А.А. Непомнящего : Таврический
национальный университет имени В.И. Вернадского; Центр памятниковедения На-
циональной академии наук Украины и Украинского общества охраны памятников
истории и культуры; Крымское республиканское учреждение «Научно-исследова-
тельский центр памятникоохранительных исследований Автономной Республики
Крым». – К. ; Симферополь: Антиква, 2012. – 120 с. ; илл. – (Биобиблиография кри-
моведения; Вып. 17).
Калиновский В.В. «Древностей – и замечательных, и интересных, и краси-
вых – непочатый уголок»: Церковное крымоведение (1837–1920) / Владимир Ка-
линовский; под ред. и вступ. сл. А.А. Непомнящего : Национальная академия наук
Украины, Украинское общество охраны памятников истории и культуры, Центр
памятниковедения. – К. ; Симферополь: Антиква, 2012. – 340 с., илл. – (Биобиблио-
графия крымоведения; Вып. 18).
Сеитова Э.И. Переселенческий билет: трудовая миграция в Крым (1944–
1976) / Эльвина Сеитова; под ред. А.А. Непомнящего. – Симферополь: Анти-
ква, 2013. – 236 с.; илл. – (Биобиблиография крымоведения; Вып. 19).
306 ISSN 2078-0133
Калмыкова М.М. Личные книжные собрания в фондах Научной библиотеки
Таврического национального университета имени В.И. Вернадского (1918–1940):
к 95-летию основания Таврического университета / Марина Калмыкова; под ред.
А.А. Непомнящего : Таврический национальный университет имени В.И. Вернадского.
– Симферополь: ДИАЙПИ, 2013. – 312 с. – (Биобиблиография крымоведения; Вып. 20).
Подано до друку 24.04.2014 р.
УДК 341.1/8«МІЖНАРОДНЕ ПУБЛІЧНЕ
ПРАВО»
Л.В. ПРИБЄГА
Віхи міжнародного пам’яткоохоронного руху:
50 років Венеційській хартії, 20 років
Українському національному комітету ICOMOS
У статті звертається увага на значущість Венеційської хартії у розвитку міжнародного
пам’яткоохоронного руху, порушуються питання створення ICOMOS (Міжнародної ради з
питань пам’яток і визначних місць), а також висвітлюється 20-річна діяльність Українського
національного комітету ICOMOS.
Ключові слова: хартія, культурна спадщина, пам’яткоохоронна діяльність, міжнародна
охорона культурних надбань.
Масштабні відбудови поруйнованих у роки Другої світової війни істо-
ричних міст Європи та масові реставрації численних пам’яток архітектури в
повоєнний час викликали необхідність об’єднання зусиль світової спільно-
ти на пам’яткоохоронній ниві й відпрацювання солідарних засад реставрацій-
ної методики. Серед низки таких об’єднавчих документів, визнаних світовим
співтовариством, стала, передусім, Венеційська хартія. Підготовлена з ініці-
ативи UNESCO Хартія з охорони й реставрації пам’яток і визначних місць
була розглянута й ухвалена II Міжнародним конгресом архітекторів і техніч-
них спеціалістів з питань збереження монументальних пам’яток, що відбувся
21–31 травня 1964 р. у м. Венеція.
До розробки Хартії були залучені пам’яткоохоронці світового рівня, таких
міжнародних організацій як UNESCO, ICCROM, відомі фахівці архітектур-
ної реставрації з 15 країн світу, серед яких видатні реставратори П’єро Гаццола
(Італія), Раймон Лемер (Бельгія), Хирохи Дайфуку (США), Ян Захватович
(Польща) й багато інших. Варто зазначити, що в роботі конгресу брав участь і наш
співвітчизник – відомий в Україні пам’яткооохоронець, професор І.О. Ігнатків.
Ухвалений міжнародним конгресом документ, відомий серед
пам’яткоохоронців як Венеціанська хартія, відіграв надзвичайно важливу
роль у розвитку теорії й практики охорони історико-культурних надбань люд-
ства. Основні положення Хартії не втратили своєї значущості і в наші дні,
|