Проблеми розвитку підприємництва в галузі харчової промисловості
В статті розглянуто стан та основні проблеми розвитку малих форм в галузі харчової промисловості в Одеській області. Найбільш суттєві чинники, які гальмують розвиток підприємництва пов'язані з галузевою специфікою: скорочення сировинної бази; розрив інтеграції переробних підприємств із виробник...
Saved in:
| Published in: | Економічні інновації |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
2015
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81832 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Проблеми розвитку підприємництва в галузі харчової промисловості / Т.М. Гамма // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2015. — Вип. 59. — С. 88-94. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859643977451438080 |
|---|---|
| author | Гамма, Т.М. |
| author_facet | Гамма, Т.М. |
| citation_txt | Проблеми розвитку підприємництва в галузі харчової промисловості / Т.М. Гамма // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2015. — Вип. 59. — С. 88-94. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічні інновації |
| description | В статті розглянуто стан та основні проблеми розвитку малих форм в галузі харчової промисловості в Одеській області. Найбільш суттєві чинники, які гальмують розвиток підприємництва пов'язані з галузевою специфікою: скорочення сировинної бази; розрив інтеграції переробних підприємств із виробниками сировини; нестача обігових коштів для закупівлі сировини. Обґрунтована доцільність інтеграції підприємств харчової промисловості.
The paper considers condition and key problems of small business development in the food industry in Odessa region. The most significant factors that inhibit business development are related to industry-specific: reducing resource base; gap integration processing plants with producers of raw materials; lack current assets to purchase raw materials. The expediency of integration of the food industry were proved.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:25:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 338.439:334.722(477)
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В ГАЛУЗІ
ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
Гамма Т.М.
В статті розглянуто стан та основні проблеми розвитку малих
форм в галузі харчової промисловості в Одеській області. Найбільш суттєві
чинники, які гальмують розвиток підприємництва пов'язані з галузевою
специфікою: скорочення сировинної бази; розрив інтеграції переробних
підприємств із виробниками сировини; нестача обігових коштів для
закупівлі сировини. Обґрунтована доцільність інтеграції підприємств
харчової промисловості.
Постановка проблеми. Харчова промисловість є найбільш інвестиційно-
привабливою галуззю в Одеській області завдяки сприятливим природно-
кліматичним умовам, наявності сировинного та споживчого потенціалу.
Актуальність проблеми полягає в такому: малі підприємства харчової
промисловості належать до систем, які характеризуються динамічністю
розвитку, постійно змінними умовами функціонування, низку суттєвих
проблем, що негативно впливають на ефективність їх діяльності, тому
забезпечення їх сталого та ефективного розвитку є складним завданням,
вирішити яке можливо тільки за умов інтеграції.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми розвитку
підприємництва знаходили своє відображення у працях таких вчених-
економістів, як: З. С. Верналія, Т. А. Говорушко, Ю. Ю. Мороза,
Г. М. Тарасюк, О. І. Тимченка та ін. Переважну більшість досліджень
спрямовано на вирішення проблем, пов’язаних із організаційними та пра-
вовими аспектами функціонування підприємств малого бізнесу. Аналіз
опублікованих праць з даної проблематики дає підстави стверджувати про
необхідність продовження наукових досліджень у цій сфері, що відповід-
ним чином обумовило вибір теми, мети та завдання дослідження.
Мета. Метою дослідження є визначення низки проблем функціо-
нування малих форм в харчовій промисловості Одеського регіону для
обґрунтування доцільності їх інтеграції відповідно до особливостей
даної галузі.
Виклад основного матеріалу. Загальний стан розвитку малих
підприємств харчової промисловості в Одеській області в 2013р. характе-
ризувався такими показниками: кількість малих підприємств – 680 оди-
ниць, кількість зайнятих працівників – 4441 особа, обсяг реалізованої про-
дукції (товарів, послуг) – 110,58 млн. грн. (рис. 1).
88 Економічні інновації
Випуск № 59
2015
Рис. 1. Динаміка показників функціонування малих підприємств
харчової промисловості в Одеському регіоні. [1]
За останні роки значно зросла доля малих підприємств в загальному
обсязі реалізованої продукції підприємствами харчової промисловості в
Одеській області з 8,7% в 2010 році до майже 18% у 2013 (рис. 2).
Рис. 2. Доля малих підприємств в загальному обсязі реалізованої
продукції харчової промисловості, % [1]
2015 Економічні інновації
Випуск № 59
89
Аналізуючи стан виробництва харчової продукції малими підприєм-
ства Одеського регіону слід зазначити, що найвагомішими індексо-
утворюючими видами діяльності є виробництво олії та тваринних жирів і
виробництво напоїв. На них припадає більше половини реалізованої про-
дукції в загальному обсязі реалізації продуктів харчування. У жировій
промисловості на 63,4% відбулося зростання випуску маргарину і харчо-
вих жирів, на 26,3% нерафінованої соняшникової олії.
Одеська область традиційно є регіоном виноградарства й виноробства.
Але у зв’язку з відсутністю ринків збуту виноробної продукції, а також
через падіння купівельної спроможності споживачів, низьку конкуренто-
спроможність вітчизняних товаровиробників та наповнення ринку імпортною
продукцією у виробництві напоїв спостерігалося скорочення виробництва
виноградного вина на 32,9%. Також спостерігалось зниження виробництва
безалкогольних напоїв на 18,4%. Водночас, збільшився обсяг випуску
натуральних мінеральних негазованих вод у 1,9 рази.
Досить значним сектором функціонування малих підприємств є пере-
роблення овочів та фруктів (майже 14% в загальному обсязі реалізації
продуктів харчування), однак, в 2013 році спостерігається зменшення вироб-
ництва консервованих овочів, фруктів, горіхів і грибів з доданням оцту чи
оцтової кислоти на 44,6%, натуральних консервованих овочів – на 19,0%.
Також важливою за обсягами реалізації є борошномельно-круп'яна
галузь (11,33%), де також зафіксовано зменшення обсягів виробництва
круп на 39,3%, макаронних виробів без начинки, не підданих тепловому
обробленню – на 23,9%, солодкого печива і вафель – на 22,1%, борошна –
на 15,3%, хлібобулочних виробів – на 4,2%.
Що стосується виробництва м'яса та м'ясних продуктів, молочних
продуктів, переробки та консервування риби, доля малих підприємств в
загальному обсязі реалізації становить незначну частку, яка коливається
від 2,25 до 4,36% [1].
Незважаючи на певні позитивні тенденції розвитку малих підпри-
ємств в харчовій промисловості можна зробити висновок стосовно неефек-
тивності їх діяльності, оскільки головний критерій ефективності функ-
ціонування підприємства будь якої форми господарювання та розміру –
фінансовий результат – протягом останніх років є від'ємним. Так, з
2010 року спостерігаємо негативний фінансовий результат до оподатку-
вання, який, щоправда, має тенденцію до скорочення вдвічі отриманих
збитків малими харчовими підприємствами в Одеському регіоні: якщо в
2010 році збиток становив 98,1 млн. грн., то вже в 2013 цей показник було
визначено на рівні 42,9 млн. грн. (рис. 3).
Розвитку та функціонуванню малих підприємств харчової промисло-
вості в Одеській області, так і в Україні в цілому, притаманні проблеми,
які можна поділити на два основні блоки:
1) проблеми, що пов'язані з галузевими особливостями функціону-
вання підприємств харчової промисловості (скорочення сировинної бази;
розрив інтеграції переробних підприємств із виробниками сировини; не-
стача обігових коштів для закупівлі сировини);
90 Економічні інновації
Випуск № 59
2015
Рис. 3. Фінансовий результат до оподаткування діяльності
малих підприємств в харчовій промисловості Одеського регіону,
млн. грн. [1]
2) загальні проблеми розвитку підприємництва (різке подорожчання
енергоносіїв; фізичний і моральний знос основного технологічного облад-
нання; зростання ставок оренди майна; рівень інфляції; високі ставки бан-
ківського проценту; неконкурентоспроможність малого бізнесу з великими
підприємствами).
Найбільш негативний вплив на ефективність функціонування малих
форм господарювання в харчовій промисловості, на наш погляд, мають
проблеми першого блоку, тому розглянемо їх більш детально.
Необхідно відзначити значну залежність харчової та переробної
промисловості від стану сільського господарства. Неврожаї, скорочення
обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, зниження ефектив-
ності діяльності сільського господарства негативно відображається на
підприємствах харчової промисловості й зумовлює зменшення обсягів
виробництва, та, отже, подорожчання продовольчих ресурсів на внут-
рішньому та зовнішньому ринках. Це призводить до часткової завантаже-
ності виробничих потужностей переробних підприємств, зростання витрат
та, як наслідок, цін на вироблену продукцію [2].
Результативність роботи малих підприємств у виробництві продуктів
харчування буде досягнута тільки тоді, коли вони займуть належне місце і
становище в системі переробних підприємств. А цього досягти досить
складно. Справа в тому, що харчова промисловість являє собою конгло-
мерат підгалузей, кожна з яких сама собі має різні види виробництв. Усі
вони різняться між собою не тільки щодо виробництва продуктів, але й
умовами виробництва.
До основних чинників, що гальмують розвиток малих форм в хар-
човій промисловості, слід віднести:
- низький рівень системи закупівель, зберігання, первинної та глибо-
кої переробки, реалізації сільськогосподарської продукції;
2015 Економічні інновації
Випуск № 59
91
- недосконалість економічних відносин між всіма учасниками: вироб-
никами та переробниками сировини, постачальниками засобів виробництва
та каналами розподілу продукції, що призводить до збільшення кількості
посередницьких структур та їх частки у розподілі доходів;
- диспаритет цін (низькі закупівельні ціни на сільськогосподарську
сировину, що не покривають витрати та не стимулюють підвищення обсягів
виробництва продукції; високі ціни на паливно-мастильні матеріали,
сільськогосподарську техніку, добрива тощо);
- неналежна якість сільськогосподарської сировини;
- роздробленість, незначні розміри фермерських та приватних госпо-
дарств, низький рівень їх прибутковості;
- значна частка (більше 50%) господарств населення у виробництві
продукції сільського господарства. [3]
За цих умов малі підприємства самостійно не здатні вести ефективну
боротьбу за якісну сировину з більш крупними підприємствами, які нама-
гаються створити власні сировинні зони або інтегруватися з виробниками
сировини в вертикальну структуру. Це надає можливість вирішити проблеми
дефіциту сировини, її якості, глибини переробки, зниження витрат та
конкурентоспроможності продукції й підприємства в цілому.
Таким чином, з метою ефективного розвитку, забезпечення стабіль-
них доходів доцільним є об’єднання невеликих переробних підприємств,
створення власної надійної сировинної бази, формування постійних рин-
ків збуту виробленої продукції, розширення сфер діяльності тощо.
Гострою проблемою в формуванні ефективних взаємовідносин
виробників сировини та її переробників залишається перманентне збіль-
шення диспаритету цін на промислову продукцію та продукцію АПК.
З одного боку, система заготівельних цін є важливим стимулом сільсько-
господарсьих товаровиробників до збільшення виробництва і продажу
сировини переробним підприємствам. Ціни на неї повинні не лише забез-
печувати відшкодування витрат на його виробництво, а й стимулювати
подальше збільшення її обсягів, сприяти підвищенню рівня рентабельності
сільськогосподарського виробництва. З іншого боку, ціни на сировину –
прямі витрати переробних підприємств, проте товаровиробникі не можуть
значно підвищувати ціни на продукцію через низьку купівельну спромож-
ність населення. Різьке підвищення цін може спричинити негативні наслідки
скорочення обсягів споживання.
Інша проблема, яку можна вирішити за рахунок утворення інтегра-
ційних структур, – це подолання вузької спеціалізації малих підприємств,
що працюють у харчовій промисловості. У наш час вузькоспеціалізованим
підприємствам, які реалізують недостатньо глибоку переробку, нелегко
досягти необхідного фінансового ефекту. Це зумовлено тим, що при взаємо-
дії з іншими технологічними переділами виникають достатньо великі
витрати на незавершених циклах переробки і отримання кінцевого товар-
ного продукту. Економіка влаштована таким чином, що вартість продукції
на виході технологічного переділу залежить від того, належить матеріал
92 Економічні інновації
Випуск № 59
2015
цьому переділу чи ні, оскільки частка прибутку нараховується на всю
собівартість продукції. В інтеграційній структурі, коли продукція перехо-
дить з одного технологічного переділу на другий, вона належить комер-
ційній структурі і не змінює свого власника. Прибуток виникає тільки на
кінцевому етапі, тому припиняють платити подвійні податки. А у зв’язку з
цим у інтегрованої структури з’являється можливість мати в обороті значно
більше грошових коштів на розвиток, збільшення обсягів виробництва
тощо [2].
Саме тому підприємства харчової промисловості тяжіють до верти-
кальної інтеграції з метою побудови максимально довгого ланцюга техно-
логічного переділу для того, щоб здійснити глибоку переробку, тим самим
отримувати високоефективний з погляду норми прибутку кінцевий про-
дукт [4].
Такі формування здатні оперативно реагувати на зміни ситуації на
ринку, домагатися зниження виробничих витрат, акумулювати і заохочу-
вати додаткові кошти для розвитку виробництва. Інтеграція дозволяє під-
вищити оперативність і маневреність використання трудових, технічних,
фінансових та інших ресурсів; спростити процес узгодження інтересів і
шляхи взаємодії між виробництвом, переробкою і реалізацією; скоротити
залежність від посередників тощо.
Фінансово-промислові структури створюють чудові умови для інве-
стування. Всередині власне інтегрованої структури накопичуються власні
інвестиційні ресурси, формуються з грошових резервів, що виникають в
результаті раціоналізації податкових відрахувань. Крім того, такі структури
стають привабливим об’єктом для стороннього інвестора (завдяки прозо-
рості та стабільності).
Впровадження ефективної стратегії інтеграційного розвитку на підп-
риємствах харчової промисловості може вирішити не лише питання за-
вантаження виробничих потужностей переробних підприємств за рахунок
забезпечення якісною сировиною, створення економічно вигідних умов в
аграрному секторі для вирощування сільгосппродукції, забезпечити гаран-
товану зайнятість сільськогосподарських виробників, але й створити умо-
ви для виходу вітчизняних виробників на світові ринки, що особливо ак-
туально в умовах світової продовольчої кризи.
Висновки і перспективи. Таким чином, розвиток малих форм гос-
подарювання в харчовій промисловості безумовно пов'язаний із поглиб-
ленням інтеграції та створенням вертикального інтегрованих структур, що
є взаємовигідним для суб’єктів господарювання з різних сфер агропроми-
слового комплексу через сприяння зниження рівня невизначеності в пос-
тачанні та збуті, формування стабільної сировинної зони, налагодження
взаємовигідних економічних відносин між виробниками сировини та
переробними галузями, концентрації виробничих потужностей, віднов-
лення зв'язків з наукою та спрощення дифузії технологічних нововведень,
обмеження конкуренції та збільшення вхідних бар’єрів до галузі, виник-
нення ефекту масштабу тощо.
2015 Економічні інновації
Випуск № 59
93
Література:
1. Головне управління статистики в Одеській області. Офіційний
сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.od.ukrstat.gov.ua.
2. Черепанова Н.О. Інфраструктурне забезпечення ринку рослинної
олії в Україні і сучасні тенденції його розвитку [Текст] / Н. О. Черепанова
// Вісник соціально-економічних досліджень. – 2012. – Вип. 2(45). –
С. 383-387.
3. Формування міжгалузевих відносин: проблеми теорії та методо-
логії [Текст] / П.Т. Саблук, М.Й. Малік, В.Л. Валентинов; Ін-т аграр. еко-
номіки. – К., 2002. – 294 с.: рис., табл. – Бібліогр.: С. 280-292. – укp.
4. Скопенко Н.С. Основні напрями подолання негативних тенденцій
розвитку АПК України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/PPEI/article/download/%20294/283.
Abstract
Gamma T.M.
Issues in small business development in food industry
The paper considers condition and key problems of small business develop-
ment in the food industry in Odessa region. The most significant factors that
inhibit business development are related to industry-specific: reducing resource
base; gap integration processing plants with producers of raw materials; lack
current assets to purchase raw materials. The expediency of integration of the
food industry were proved.
94 Економічні інновації
Випуск № 59
2015
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/PPEI/article/download/%20294/283
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-81832 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0066 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:25:43Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гамма, Т.М. 2015-05-21T16:44:24Z 2015-05-21T16:44:24Z 2015 Проблеми розвитку підприємництва в галузі харчової промисловості / Т.М. Гамма // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2015. — Вип. 59. — С. 88-94. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. XXXX-0066 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81832 338.439:334.722(477) В статті розглянуто стан та основні проблеми розвитку малих форм в галузі харчової промисловості в Одеській області. Найбільш суттєві чинники, які гальмують розвиток підприємництва пов'язані з галузевою специфікою: скорочення сировинної бази; розрив інтеграції переробних підприємств із виробниками сировини; нестача обігових коштів для закупівлі сировини. Обґрунтована доцільність інтеграції підприємств харчової промисловості. The paper considers condition and key problems of small business development in the food industry in Odessa region. The most significant factors that inhibit business development are related to industry-specific: reducing resource base; gap integration processing plants with producers of raw materials; lack current assets to purchase raw materials. The expediency of integration of the food industry were proved. uk Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України Економічні інновації Проблеми розвитку підприємництва в галузі харчової промисловості Issues in small business development in food industry Article published earlier |
| spellingShingle | Проблеми розвитку підприємництва в галузі харчової промисловості Гамма, Т.М. |
| title | Проблеми розвитку підприємництва в галузі харчової промисловості |
| title_alt | Issues in small business development in food industry |
| title_full | Проблеми розвитку підприємництва в галузі харчової промисловості |
| title_fullStr | Проблеми розвитку підприємництва в галузі харчової промисловості |
| title_full_unstemmed | Проблеми розвитку підприємництва в галузі харчової промисловості |
| title_short | Проблеми розвитку підприємництва в галузі харчової промисловості |
| title_sort | проблеми розвитку підприємництва в галузі харчової промисловості |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81832 |
| work_keys_str_mv | AT gammatm problemirozvitkupídpriêmnictvavgaluzíharčovoípromislovostí AT gammatm issuesinsmallbusinessdevelopmentinfoodindustry |