Теоретико сутнісний аналіз економічної інтеграції, як економічного процесу
У статті наведений теоретичний аналіз інтеграції економічних систем, розглядається сутність інтеграції як економічного процесу, його складових та механізму, що є рушійною силою інтеграційних процесів. The theoretical analysis of economic systems integration is adduced in the article. The article rev...
Saved in:
| Published in: | Економічні інновації |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
2015
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81899 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Теоретико сутнісний аналіз економічної інтеграції, як економічного процесу / В.М. Лисюк, Т.В. Деркач // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2015. — Вип. 59. — С. 194-201. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860238997966553088 |
|---|---|
| author | Лисюк, В.М. Деркач, Т.В. |
| author_facet | Лисюк, В.М. Деркач, Т.В. |
| citation_txt | Теоретико сутнісний аналіз економічної інтеграції, як економічного процесу / В.М. Лисюк, Т.В. Деркач // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2015. — Вип. 59. — С. 194-201. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічні інновації |
| description | У статті наведений теоретичний аналіз інтеграції економічних систем, розглядається сутність інтеграції як економічного процесу, його складових та механізму, що є рушійною силою інтеграційних процесів.
The theoretical analysis of economic systems integration is adduced in the article. The article reviewed the essence of the integration as an economic process, its components and the mechanism that drives the integration process.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:27:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 339.924
ТЕОРЕТИКО СУТНІСНИЙ АНАЛІЗ
ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ, ЯК ЕКОНОМІЧНОГО ПРОЦЕСУ
Лисюк В.М., Деркач Т.В.
У статті наведений теоретичний аналіз інтеграції економічних
систем, розглядається сутність інтеграції як економічного процесу, його
складових та механізму, що є рушійною силою інтеграційних процесів.
Постановка проблеми. Сьогодні тема інтеграції економічних сис-
тем є досить популярною як у наукових, так і публіцистичних і політич-
них дискусіях. Але проблема інтеграції має не тільки теоретичне значення,
вона набула досить широкого практичного розповсюдження будучи вбу-
дована в теорію глобалізації.
Глобалізація в наш час стала одним з визначних ознак розвитку сві-
тової економіки, що супроводжується зростанням залежності країн світо-
вого співтовариства через тісну їх інтеграцію. Отже інтеграція є певним
засобом, механізмом глобалізації
Однак, глобалізація ставить перед суспільством і окремими країнами
ряд проблем і загроз, які можуть у кінцевому рахунку призвести до нега-
тивних наслідків для їх економік. Так, за даними ООН, на протязі останніх
20 років на фоні зростаючого багатства і якості життя в розвинутих краї-
нах, а також зростання обсягів світового виробництва 54 країни світу стали
біднішими. Серед них 17 країн Східної Європи, 6 – латинської Америки,
6 – Арабських країн, 20 – країн Африки. Це підтверджується іншими дос-
лідженнями [1, 4, 5, 10].
Чи є причиною цього глобалізація і неефективна інтеграція їх еко-
номік, зважаючи, що більшість з цих країн включились у інтеграційні
процеси як-то: вступ до СОТ, та до регіональних інтеграційних об’єднань
типа ЄС, СНД, НАФТа тощо – це необхідно довести, на що ще мало хто
зважився.
Слід тільки зазначити, що кожна з цих країн впровадила власну
інтеграційну політику, не маючи певного наукового, методологічного
та методичного забезпечення (на чому можливо обґрунтувати її необ-
хідність), тобто навмання, або за зовнішніми вказівками.
Мета дослідження. Отже для того, щоб підтвердити, або спростову-
вати цю тезу, а також з метою пошуку шляхів формування ефективної
інтеграційної стратегії, слід дослідити: сутність, мету, роль і значення
інтеграції, та її вплив на економічний розвиток, а також її складові та меха-
нізми, визначити саме поняття тощо.
Певні дослідження у цьому напрямку проводили відомі вітчизняні і
ноземні вчені, серед яких: В. Геєць, В. Дергачов, В. Мунтян, Е. Бершеда,
194 Економічні інновації
Випуск № 59
2015
В. Сиденко, Л. Вардомський, М. Ільїн, В. Козак і багато інших, а також
представники різних західних шкіл: М. Алле, У. Ростоу, Ф. Перру, Я. Тін-
берген, Г. Мюрдаль, Е. Хаас, С. Бланк, Е. Інгліш та ін.
Втім економічна сутність, зміст і взагалі понятійний апарат так до
кінця у системному взаємозв’язку, не встановлено, що не дозволяє вважати
теорію інтеграції остаточно завершеною. Це дає підставу авторам зосере-
дити наукові дослідження саме у цьому напрямку.
Виклад основного матеріалу. Класична теорія інтеграції була по-
будована на аналізі минулих явищ, характерних для угрупувань держав
або регіонів. Об’єктом дослідження були угрупування, що складались з
декількох учасників (держав). Причому мотиви інтеграції різними вче-
ними і політиками визначаються різні, як-то: політичні, культурні, геог-
рафічні забезпечення національної безпеки, рідше малообґрунтовані еко-
номічні тощо, і вони мало пов’язані з результатами тобто економічними
вигодами, яки бажали отримати учасники інтеграції: це якраз, на наш
погляд, і було причиною невдалих результатів інтеграції деяких країн, що
наведені вище.
Вважаємо, що сучасним завданням наукових досліджень у цій сфері
є саме розробка теорії економічної інтеграції найбільш адаптованої до
сучасних світових економічних реалій, в якій мають бути чітко визначені
її сутність, складові, механізми та інші чинники, що її визначають, як еко-
номічну категорію [2].
І в цьому аспекті перш за все слід визначити поняття інтеграції. На-
самперед, енциклопедичні видання її визначають у загальному розумінні.
Зокрема, С.В. Мочерний дає таке визначення: «Інтеграція (лат. іпtіеgrаtiо –
відновлення і цілий) – поступове зближення та об'єднання економічних
суб'єктів у процесі їх взаємодії (взаємовпливу, взаємопроникнення, взаємо-
збагачення та ін.)» [3, с. 668].
У наших дослідженнях ми приділяємо увагу саме економічній інтег-
рації, яка за тим же джерелом визначається наступним чином: «Інтеграція
економічна – процес зближення і поступового об'єднання національних
економічних систем, сучасна найрозвинутіша форма інтернаціоналізації
господарського життя. Об'єктивною основою економічної інтеграції є
високий ступінь розвитку інтернаціоналізації господарського життя, зок-
рема продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних,
виробничих відносин і господарського механізму. Інтернаціоналізація
продуктивних сил зумовлена насамперед процесом переростання продук-
тивними силами кожної з інтегруючих країн своїх національних меж»
[3, c. 668-669].
Слід зазначити, що у цьому виданні, як і в інших, визначення еконо-
мічній інтеграції через поняття інтернаціоналізації є не дуже вдалим, тому
що автор не в змозі чітко розмежувати ці поняття, тому звернемося до
інших авторів. Наприклад, під економічною інтеграцією часто розуміється:
«Будь-яка система, що складає основу систематичних і повторюючихся
трансакцій, що розширюють межі економічної взаємозалежності. На від-
2015 Економічні інновації
Випуск № 59
195
міну від співробітництва, що характеризується одиничним актом або
короткими серіями економічних трансакцій» [1, c. 68]. Але, якщо перше
визначення особливих питань не викликає, то друге – ініціювало диску-
сію, у ході якої визначення інтеграції було уточнено, таким чином, озна-
кою, що відрізняє інтеграційні об’єднання від іншої політичної системи,
була визначена її послідовна трансформація, тобто: «…об’єднання, злиття,
поглинання двох або більше держав (або окремих національних ринків) в
нову більш широку спільноту» [1, c. 68].
Центр «Конферанс борд оф Кєнада» надав своє трактування еконо-
мічної інтеграції, згідно якого вона включає в себе 4 головних елементи:
встановлення більш тісних ділових зв’язків шляхом розширення торгівлі і
передачі результатів НІОКР; створення інтеграційних систем виробницт-
ва; наявність взаємодоповнюючої транспортної і комунікаційної інфра-
структури; впровадження відповідної політики (слід розуміти – інтегра-
ційної), створення організаційних механізмів і наявність комерційної
практики, що стимулює ці процеси [1, c. 72].
Аналіз показує, що будь-які різноманітні визначення інтеграції різ-
ними авторами – всі вони зводяться до одного, що:
- це процес – економічний процес;
- цей процес спрямований на економічний розвиток держави.
- рушійною силою цього процесу є механізми рухомості товарів і ка-
піталів між учасниками (суб’єктами) інтеграції;
- якщо учасники інтеграції є країни, то рушійною силою є механізми
міжнародного руху товарів і капіталів;
- інтеграція на практиці реалізується через торгівлю товарами (пос-
лугами) і активами суб’єктів, у тому складі фінансовими.
Але ж ці самі завдання, які, за визначенням, стоять перед інтеграцією,
виконує і зовнішня торгівля. Тобто, кожна країна свої наміри соціально-
економічного розвитку може реалізувати через активізацію зовнішньої
торгівлі.
Існують різні приклади співробітництва країн з крупними регіональ-
ними об’єднаннями без формального членства у них шляхом підписання
різних торгівельних угод. Наприклад, угоди про вільну торгівлю між
США, та Ізраїлем, Марокко, Бахрєйном, Сінгапуром, Австралією тощо.
Зовнішня торгівля дозволяє найбільш ефективно розподілити ресурси
в середині країни, спрямувавши їх саме на виробництві тих товарів і
послуг, в яких країна має порівняльні переваги. Розширення експорту
сприяє зростанню випуску продукції, створенню нових робочих міст та
економічному зростанню в цілому, тоді, як дешевий імпорт стримує
інфляцію, що сприяє збереженню грошових ресурсів та їх наступне спря-
мування на інвестування споживачам, що також позитивно впливає на
динаміку економіки. Конкуренція з імпортною продукцією примушує
національних виробників шукати способи скорочення затрат на виробни-
цтво і роботи його більш ефективним, стимулює інвестування в новітні
досягнення науки і техніки для підвищення якості продукції і росту про-
196 Економічні інновації
Випуск № 59
2015
дуктивності праці. Є у зовнішній торгівлі і негативні моменти, пов’язані з
ростом конкуренції для національного виробництва і його конкурентоспро-
можністю в порівнянні з іноземними виробниками, а також з впливом на
ринок праці. Диспропорція у зовнішній торгівлі в бік імпорту приводить
до зростання негативного торгового балансу, а за них і зовнішнього боргу,
який створює додаткове навантаження на бюджет країни. В той же час
диспропорція в сторону експорту, переводить до зростання грошової
маси в країні і росту інфляції.
У цілому вплив розвитку світової торгівлі на динаміку окремої країни
визначається і в той же час обмежується різницією у рівні лібералізації
торгівлі між окремими країнами і інтеграційними об’єднаннями. Залуче-
ність у світову торгівлю дозволяє країні, з одного боку, використовувати
свої торгівельні зв’язки з іншими країнами для пом’якшення кризових
ситуацій і стимулювання зростання економіки, а з другого боку – підви-
щує вірогідність виникнення кризи у вигляді перебоїв постачання товарів
та послуг з країни-партнера.
Якщо вважати, що національне господарство – це відкрита система,
яка в тій чи іншій мірі обмінюється з іншими країнами товарами, послуга-
ми, капіталом, робочою силою і не може існувати без такого обміну, тоб-
то, воно представляє собою складову частину світової відтворювальної
системи, то виникає слушне питання чим же тоді відрізняється інтеграція
від зовнішньої торгівлі.
І у тому і у іншому випадку це процес, який мотивований нібито іден-
тичними цілями. Але, справа в тім, що ці процеси мають різну природу і
призводять до різних результатів. Так, якщо міжнародна торгівля як про-
цес товарно-грошового обміну сприяє соціально-економічному розвитку
національної економіки – через кількісний приріст показників, що вказані
вище, то інтеграція за рахунок значної активізації процесів міжнародного
обміну де торгівля товарами розглядається лиш як його частка, передбачає
більш суттєві зрушення національної економіки, а саме – зміну її якісного
стану.
Розкриваючи цю думку слід пояснити, що інтеграція, як процес – це
рух, це динаміка, це те природне (у нашому випадку) економічне явище,
зміна стану економічної системи, перехід її з одного стану в інший.
У конкретному економічному виразі одна або декілька економічних
систем (підприємств, регіону, економічна система, ринок, державна економічна
система (за юридичною класифікацією) підприємство, корпорація, у іншій
(об’єднання, союз, асоціація, кластер, ПФГ, ЗВП тощо).
Отже, процес інтеграції – це перехід економічної системи, однієї або
декількох із одного стану (менш простого за рівнем розвитку) у більш
складний шляхом об’єднання.
Економічний процес – це, якщо по аналогії з будь-яким природним
процесом, це рух елементів матерії (фізичних, хімічних, біологічних), тобто,
у економічному процесі відбувається рух елементів економічної системи
товарів, капіталів тощо. Це схематично зображено на рисунку 1, на якому
2015 Економічні інновації
Випуск № 59
197
ми бачимо, що при зовнішній діяльності (торгівлі – варіант а) відбувається
взаємодія суб’єктів – економічних систем через рух товарів і капіталів (← →)
при повній їх самостійності.
а)
б)
в)
Рис. 1. Схематичне зображення процесів взаємодії учасників:
а) зовнішньоекономічної діяльності (торгівлі); б) та в) інтеграції
У випадку часткової інтеграції (б) створюються певні спільні еконо-
мічні зони з вільним товаро-грошовим обігом, у цьому випадку економічне
об’єднання відбувається через окремі ринки (товари), галузі чи території,
наприклад, приграничні. При повній інтеграції (в) відбувається повне
злиття економік країн, включаючи фінансові їх системи за аналогією ЄС.
При інтеграції частиною самостійності суб’єкти, що інтегруються посту-
паються шляхом:
- прийняття інтеграційних умов, нормативних актів, стандартів, тощо;
- зняття певних митних бар’єрів, квот;
- реформування власної нормативної бази;
- введення загальної грошової одиниці тощо.
Певні розбіжності, що особливо почали проявлятись у світі в другому
десятиріччі XXI сторіччя показали явні прогалини в теорії інтеграції і її
невідповідність сучасним регаліям. До нашого часу в теорії міжнародної
економічної інтеграції сформувалися основні напрямки: ранній неолібера-
лізм – 50-60-ті ХХ ст. (В. Репке, М. Алле), пізній неолібералізм (Б. Баласса
та ін.), корпораціоналізм – сер. 60-х (С. Рольф, У. Ростоу), структуралізм
(Г. Мюрдаль, П. Стріттен, Ф. Перру та ін), неокейнсіанців – 70-ті рр.
(Р. Купер та ін.), дирижізм (Я. Тінберген, Р. Санвальд, І. Штолер) та ін.
Слід зауважити, що між напрямами абсолютно чітко простежується від-
мінність поглядів щодо питання присутності держави в міжнародній еко-
номічної інтеграції.
В якості головної економічної причини, що об'єктивно зумовлює
необхідність інтеграції, неолібералісти виділяли протиріччя між потребами
вільного міжнародного обміну, необхідного для розвитку економіки, і
3
2
2
1 3
1
198 Економічні інновації
Випуск № 59
2015
існуючою тоді системою протекціоністських дискримінаційних бар’єрів
на шляху такого обміну.
При цьому неоліберальні теоретики стверджували, що від усунення
таких бар'єрів у ході формування інтеграційних угруповань (митних та
економічних союзів) всі їх учасники обов'язково залишаться у виграші за
рахунок розширення ринків. Це підтверджується у роботах сучасних
дослідників [2, 4, 5, 6, 8, 10]. Щодо механізмів інтеграції через розширення
ринків, автори вважають досить перспективним напрямком, але у наведе-
них теоретичних дослідженнях він малодосліджений, хоча деякі авторські
дослідження органічно вписуються у теорію формування глобальних
(міжнародних) ланцюгів вартості [2, 6, 7].
Досвід показує нам, що різні країни по-різному підходять і втілюють
(реалізують) інтеграцію своїх економічних систем в залежності від усві-
домлення і визначення, оприлюднення і реалізації їх економічних інте-
ресів через інтеграційні процеси, і взагалі – інтеграційну політику. Це до-
зволило нам поділити інтеграцію (інтеграційну політику) на пасивну і
активну.
До першої доцільно віднести таку, яка ставить за мету і переслідує
інтереси: а) інших держав (інтеграційних об’єднань), б) вузького кола
представників держави (олігархів, правлячої партії, осіб), в) лише полі-
тичних угрупувань, а також реалізуються під зовнішнім тиском більш
сильних партнерів, інтеграційного об’єднання, або інших обставин, не
пов’язаних з інтересами держави. Така інтеграція не призводить до отри-
мання позитивних економічних результатів. При пасивній інтеграції дер-
жава у інтеграційній політиці не чітко – досить розмито формулює свої
економічні інтереси та визначає цілі, а тим більше терміни їх досягнення.
А на передній план висовується сумнівні цілі. В якості яких виступає саме
інтеграція, а не економічні результати.
Активна інтеграція (інтеграційна політика) проводиться під впливом
досить чіткої державної соціально-економічної політики, в якій інтеграція
виконує не головну, а допоміжну роль, а саме, підсилює економічні меха-
нізми активізації товаро-грошового обігу задля припливу капіталу у на-
ціональну економіку, розвитку її галузей, ринків, підвищення рівня життя
власного населення.
Висновки і пропозиції. Таким чином, визначивши основні характе-
ристики поняття «інтеграція» у її конкретному прагматичному прояві, як
«економічна інтеграція», приходимо до висновку:
- інтеграція – це процес – рух;
- економічна інтеграція – це рух економічної системи, тобто зміна її
стану, як по відношенню до інших систем, так і по відношенню до її попе-
реднього стану;
- економічна інтеграція – це процес розвитку економічної системи,
що відбувається у формі об’єднання що найменш двох або більше систем;
- таке об’єднання може відбуватись у різних формах, а саме: злиття,
поглинання, придбання, створення союзу, торгових об’єднань.
2015 Економічні інновації
Випуск № 59
199
Наведений аналіз дозволив зробити висновок, що інтеграція – це
процес, а точніше, комплекс процесів, який об’єднаний інтеграційною
політикою держави з метою активізації або ефективного прискорення
соціально-економічного розвитку держави. Отже, обґрунтування вибору
інтеграційної політики має базуватись на визначенні: мети, економічних
інтересів, цільової функції, граничних параметрів інтеграції, а також засо-
бів і механізмів впровадження інтеграційних процесів.
На жаль, існуюча світового практика у створенні інтеграційних
об’єднань, показує, що вони утворювались без відповідного наукового
обґрунтування, а лише і переважно, на основі практичних договорів, що
не дозволяло в подальшому отримати очікувані результати для окремих
(як правило, слабкіших) учасників інтеграції, а для деяких така інтеграція
супроводжувалась економічними втратами (Україна – СОТ).
Це вказує на необхідність подальшої розробки теорії економічної
інтеграції, яка має стати основою формування ефективної інтеграційної
політики будь-якої держави.
Література:
1. Комкова Е.Г. Развитие теории международной экономической
интеграции в Канаде / Е.Г. Комкова // США – Канада: экономика – по-
литика – культура. – 2010. – № 6. – С. 63-78.
2. Лысюк В.М. Адаптация украинской экономики к мировым эко-
номическим процессам / В.М. Лысюк // Рыночная экономика: современная
теория и практика управления: Сб. науч. тр. ОНУ им. Мечникова. – Т. 6. –
Вып. 6. – Одесса, 2003. – С. 299-310.
3. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1 / Ред. кол.: Мочер-
ний С.В. (відп.ред.) та ін. – К.: Вид. центр «Академія», 2002. – 864 с.
4. Balassa B. The Theory of Economic Integration. Homewood, IL:
Richard D.Irwin, 1961.
5. Ушкалова Д.И., Головнин М.Ю. Теоретические подходы к исс-
ледованию международной экономической интеграции / Д.И. Ушкалова,
М.Ю. Головнин. – М.: Институт экономики РАН, 2011. – 44 с.
6. Деркач Т.В. Місце та роль регіональної економічної інтеграціїї у
процессах глобалізації світової економіки // Економічні інновації. – 2014. –
№ 57. – С. 127-135.
7. Лысюк В.М. Воспроизводственная функция товарных рынков /
В.М. Лысюк – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических
исследований НАН Украины, 2011. – 225 с.
8. Лисоволик Я.Д. Сущность и перспективы применения стратегии
«конкурентной либерализации» во внешнеэкономической политике Рос-
сии / Я.Д. Лисоволик // дис. док. эконом. наук. – М, 2008. – С. 286.
9. Деркач Т.В. Особливості економічної інтеграції країн-членів
НАФТА / Т.В. Деркач // Механізм регулювання економіки. – № 4, 2010. –
С. 165-172.
200 Економічні інновації
Випуск № 59
2015
10. Ивантер В.В., Геец В.М., Шинкарук Л.В., Широв А.А., Ясин-
ский В.А., Анисимов А.М. Экономическая и технологическая кооперация
в разрезе секторов ЕЭП и Украины / В.В. Ивантер, В.М. Геец, Л.В. Шин-
карук, А.А. Широв, В.А. Ясинский, А.М. Анисимов // Евразийская эконо-
мическая интеграция Научно-аналитический журнал. – № 1, 2014. – С. 7-32.
11. Сиденко В.Р. Глобализация – европейская интеграция –
экономическое развитие: украинская модель. Т.2. Европейская интеграция
и экономическое развитие. НАНУ. Институт экономики и прогнозирова-
ния. Киев, 2011. – С. 357.
Abstracts
Lisyuk V., Derkach T.
Theoretical and essential analysis of economic integration as an
economic process
The theoretical analysis of economic systems integration is adduced in the
article. The article reviewed the essence of the integration as an economic
process, its components and the mechanism that drives the integration process.
2015 Економічні інновації
Випуск № 59
201
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-81899 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0066 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:27:24Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лисюк, В.М. Деркач, Т.В. 2015-05-22T13:15:50Z 2015-05-22T13:15:50Z 2015 Теоретико сутнісний аналіз економічної інтеграції, як економічного процесу / В.М. Лисюк, Т.В. Деркач // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2015. — Вип. 59. — С. 194-201. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. XXXX-0066 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81899 339.924 У статті наведений теоретичний аналіз інтеграції економічних систем, розглядається сутність інтеграції як економічного процесу, його складових та механізму, що є рушійною силою інтеграційних процесів. The theoretical analysis of economic systems integration is adduced in the article. The article reviewed the essence of the integration as an economic process, its components and the mechanism that drives the integration process. uk Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України Економічні інновації Теоретико сутнісний аналіз економічної інтеграції, як економічного процесу Theoretical and essential analysis of economic integration as an economic process Article published earlier |
| spellingShingle | Теоретико сутнісний аналіз економічної інтеграції, як економічного процесу Лисюк, В.М. Деркач, Т.В. |
| title | Теоретико сутнісний аналіз економічної інтеграції, як економічного процесу |
| title_alt | Theoretical and essential analysis of economic integration as an economic process |
| title_full | Теоретико сутнісний аналіз економічної інтеграції, як економічного процесу |
| title_fullStr | Теоретико сутнісний аналіз економічної інтеграції, як економічного процесу |
| title_full_unstemmed | Теоретико сутнісний аналіз економічної інтеграції, як економічного процесу |
| title_short | Теоретико сутнісний аналіз економічної інтеграції, як економічного процесу |
| title_sort | теоретико сутнісний аналіз економічної інтеграції, як економічного процесу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/81899 |
| work_keys_str_mv | AT lisûkvm teoretikosutnísniianalízekonomíčnoííntegracííâkekonomíčnogoprocesu AT derkačtv teoretikosutnísniianalízekonomíčnoííntegracííâkekonomíčnogoprocesu AT lisûkvm theoreticalandessentialanalysisofeconomicintegrationasaneconomicprocess AT derkačtv theoreticalandessentialanalysisofeconomicintegrationasaneconomicprocess |