Хромосомна мінливість в культурі тканин рідкісних видів роду тирлич (Gentiana L.)

Проведено цитогенетичний аналіз рослин та культури тканин Gentiana lutea, G. punctata, G. acaulis. Виявлено, що культивування in vitro призводить до змін числа хромосом у калюсах досліджених видів. Показано видову специфічність мінливості геномів культивованих клітин. Встановлено залежність цитогене...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Автори: Твардовська, М.О., Страшнюк, Н.М., Мельник, В.М., Адонін, В.І., Кунах, В.А.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України 2008
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8209
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Хромосомна мінливість в культурі тканин рідкісних видів роду тирлич (Gentiana L.) / М.О. Твардовська, Н.М. Страшнюк, В.М. Мельник, В.І. Адонін, В.А. Кунах // Цитология и генетика. — 2008. — Т. 42, № 4. — С. 12-17. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860003158266216448
author Твардовська, М.О.
Страшнюк, Н.М.
Мельник, В.М.
Адонін, В.І.
Кунах, В.А.
author_facet Твардовська, М.О.
Страшнюк, Н.М.
Мельник, В.М.
Адонін, В.І.
Кунах, В.А.
citation_txt Хромосомна мінливість в культурі тканин рідкісних видів роду тирлич (Gentiana L.) / М.О. Твардовська, Н.М. Страшнюк, В.М. Мельник, В.І. Адонін, В.А. Кунах // Цитология и генетика. — 2008. — Т. 42, № 4. — С. 12-17. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
collection DSpace DC
description Проведено цитогенетичний аналіз рослин та культури тканин Gentiana lutea, G. punctata, G. acaulis. Виявлено, що культивування in vitro призводить до змін числа хромосом у калюсах досліджених видів. Показано видову специфічність мінливості геномів культивованих клітин. Встановлено залежність цитогенетичної структури культури тканин від генотипу вихідних рослин. З’ясовано, що в калюсних тканинах тирличів (окрім культури in vitro G. punctata, отриманої від рослини брескульської популяції) модальним класом були диплоїдні клітини і клітини з білядиплоїдними наборами хромосом. Проведен цитогенетический анализ растений и культуры тканей Gentiana lutea, G. punctata, G. acaulis. Обнаружили, что культивирование in vitro приводит к изменениям числа хромосом в каллусах изученных видов. Установили видовую специфичность изменчивости геномов культивируемых клеток и зависимость цитогенетической структуры культуры тканей от генотипа исходных растений. В каллусных тканях горечавок (кроме культуры in vitro G. punctata, полученной от растения брескульской популяции) модальным классом были диплоидные клетки и клетки с околодиплоидными наборами хромосом. Cytogenetic analysis of plants and tissue culture of Gentiana lutea, G. punctata, G. acaulis has been carried out. Culturing in vitro was found to result in the changes of chromosome number in the calluses of the species involved. Species specificity for variation of the cultured cell genomes was shown. Contribution of the original plant genotypes to the cytogenetic structure of the tissue culture was established. Gentiana callus tissues (except for in vitro culture of G. punctata, derived from plant of Breskul’ska population) were found to exhibit modal class with the cells of diploid and nearly diploid chromosome sets.
first_indexed 2025-12-07T16:37:23Z
format Article
fulltext УДК 575.22: 582.923.1 + 576.5 М.О. ТВАРДОВСЬКА 1, Н.М. СТРАШНЮК 2, В.М. МЕЛЬНИК 1, В.І. АДОНІН 1, В.А. КУНАХ 1 1 Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, 03143, Київ, вул. Акад. Заболотного, 150 Е/mail: kunakh@imbg.org.ua 2 Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка 46027, Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2 Е/mail: strashniuk@mail.ru ХРОМОСОМНА МІНЛИВІСТЬ В КУЛЬТУРІ ТКАНИН РІДКІСНИХ ВИДІВ РОДУ ТИРЛИЧ (GENTIANA L.) Проведено цитогенетичний аналіз рослин та культу� ри тканин Gentiana lutea, G. punctata, G. acaulis. Виявле� но, що культивування in vitro призводить до змін числа хромосом у калюсах досліджених видів. Показано видову специфічність мінливості геномів культивованих клітин. Встановлено залежність цитогенетичної структури культури тканин від генотипу вихідних рослин. З’ясова� но, що в калюсних тканинах тирличів (окрім культури in vitro G. punctata, отриманої від рослини брескульської по� пуляції) модальним класом були диплоїдні клітини і клі� тини з білядиплоїдними наборами хромосом. Вступ. Культура тканин вищих рослин мо� же розглядатися з трьох точок зору – як уні� кальна біологічна система, як модель у фізіо� логії рослин і як інструмент для різноманітних фундаментальних і прикладних досліджень та біотехнологій. Діапазон використання культу� ри тканин як інструмента є досить широким. Найважливіші галузі її застосування – екологія, рослинництво, промислова біотехнологія. Куль� тура тканин – це ефективний засіб збереження генофонду рідкісних видів, а також унікальних генотипів штамів�продуцентів [1]. До рослин, які знаходяться під загрозою зникнення і потре� бують збереження з використанням не лише традиційних, а й біотехнологічних методів, на� лежать цінні лікарські рідкісні види роду тирлич (Gentiana L.). Однак практичне використання культури тканин рослин стримується високим рівнем ге� нетичних змін, які у деяких рослин за масшта� бами прирівнюються до міжвидових та міжсор� тових [2–4]. Кількість і спектр геномних змін залежить від багатьох чинників – виду рослини, особливостей її генотипу, віку, умов зростання, типу тканини, рівня спеціалізації клітин та ін. У процесі дедиференціації і проліферації в куль� турі in vitro відбувається підвищення рівня ге� номної мінливості, що проявляється в зміні кількості та морфології хромосом, їх структур� них перебудовах, точкових мутаціях, диферен� ціальній реплікації або елімінації різних послі� довностей ДНК тощо [5–7]. Аналіз накопичених даних свідчить, що часто в культурі in vitro зміни геному одночасно можуть спостерігатися як на молекулярному, так і на цитологічному рівнях [5]. Молекуляр� но�генетичний аналіз отриманих нами калюсів G. lutea, G. punctata та G. acaulis [8], проведений методом блот�гібридизації, показав виникнен� ня незначних змін рибосомної ДНК [9, 10]. Для комплексної оцінки цих культур тканин з метою їх подальшого практичного викори� стання необхідним є проведення цитологічно� го аналізу. Тому завданням даної роботи було з’ясування цитогенетичної структури калюсів досліджених видів тирличів. Матеріали і методи. Матеріалом для дослід� ження слугували інтактні рослини таких видів: тирлич жовтий – G. lutea (полонина Рогнєска, хребет Чорногора та гора Трояска, хр. Свидо� вець), тирлич крапчастий – G. punctata (г. Брес� кул, хр. Чорногора та г. Трояска, хр. Свидо� 12 ISSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2008. № 4 © М.О. ТВАРДОВСЬКА, Н.М. СТРАШНЮК, В.М. МЕЛЬНИК, В.І. АДОНІН, В.А. КУНАХ, 2008 вець), тирлич безстебловий – G. acaulis (г. Тур� кул та г. Ребра, хр. Чорногора), а також отри� мані від них культури тканин кореневого по� ходження G. lutea та G. punctata – 7�го пасажу, G. acaulis (г. Ребра) – 9�го та G. acaulis (г. Тур� кул) – 10�го пасажу. Тривалість пасажу усіх ка� люсів становила 4 тижні. Калюсні тканини вирощували на агаризова� ному живильному середовищі Мурасіге�Скуга з половинним вмістом макро� та мікросолей (МС/2), доповненому 0,1 мг/л 6�бензиламіно� пурину (БАП) і 0,5 мг/л 2,4�дихлорфеноксі� оцтової кислоти (2,4�Д). Детально умови от� римання та вирощування калюсів дослідже� них видів описано в роботі [8]. Для цитологічного аналізу використовували корінці проростків довжиною 0,5–0,8 см, які з метою накопичення і синхронізації мітозів пе� ред фіксацією витримували протягом 1 доби при +3–4 °С. Поряд з цим досліджували калюс� ні тканини на 7�му добу росту у період найви� щої мітотичної активності. Зразки фіксували в суміші етанол : льодяна оцтова кислота у спів� відношенні 3 : 1 впродовж 1 доби. Зафіксований матеріал зберігали у 70° етанолі. Зразки фарбу� вали 1%�ним ацетоорсеїном і виготовляли дав� лені препарати. Кількість хромосом підрахову� вали у 100 метафазних пластинках клітин культури тканин, а також в метафазах клітин апікальної меристеми корінців інтактних рос� лин (таблиця). У роботі використовували мікроскоп «NU� 2E Carl Zeiss». Мікрофотографування проводи� ли відеокамерою «SAC�410PA Samsung». Отри� мані дані опрацьовували статистично [11]. Результати досліджень та їх обговорення. Для роду Gentiana наводиться широкий діапа� зон хромосомних чисел: 2n = 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 36, 38, 40, 42, 44, 48, 52 й 96 [12]. До секцій цього роду можуть належати види з різними основними хромосомними числами. Окрім цього, для тирличів відомо про існування рослин з різними наборами хромосом (цитологічних рас) навіть в межах ареалу одного виду [13]. Дані аналізу каріотипів видів роду Gentiana з Українських Карпат, у тому числі G. lutea, G. punctata і G. acaulis, відсутні. Тому, зважаючи на варіабельність тирличів у природі, важли� вим завданням перед цитогенетичними до� слідженнями культури тканин було з’ясування числа хромосом в інтактних рослинах цих ви� дів з різних популяцій. Проведений нами аналіз корінців інтакт� них рослин показав, що диплоїдний набір для представників виду з різних популяцій не від� різнявся і становив: для G. acaulis – 2n = 36, для G. lutea та G. punctata – 2n = 40. Цитогенетичні дослідження калюсних куль� тур G. lutea та G. punctata проводили на 7�му, G. acaulis – на 9–10�му пасажах, оскільки відомо, що зазвичай до 10–12�го пасажу відбувається становлення клітинної популяції. Саме для цьо� го періоду характерні значні зміни, внаслідок яких відбувається адаптація клітинних угрупо� вань як біологічної системи до змінених умов існування [5]. Аналіз культури тканин показав, що кіль� кість хромосом в метафазах варіює як між ка� люсами, отриманими від рослин різних видів чи від рослин одного й того ж виду з різних по� пуляцій, так і в межах однієї калюсної культу� ри. Спостерігали широкий розмах мінливості числа хромосом, який для різних видів був різ� ним (рис. 1). Зокрема, для G. lutea (пол. Рогнєс� ка) він становив 18–130 хромосом з середнім числом на метафазу 41,9, тоді як для G. lutea ІSSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2008. № 4 13 Хромосомна мінливість в культурі тканин рідкісних видів роду тирлич (Gentiana L.) Вид і місце зростання Висота над рівнем моря, м Вивчені про� ростки Проана� лізовані мета� фази Число хро� мосом, 2n G. lutea пол. Рогнєска, хр. Чорногора г. Тряска, хр. Сви� довець G. punctata г. Брескул, хр. Чор� ногора г. Тряска, хр. Сви� довець G. acaulis г. Туркул, хр. Чор� ногора г. Ребра, хр. Чор� ногора 1650 1695 1790 1704 1750 2001 6 6 4 5 4 6 18 13 14 40 12 14 40 40 40 40 36 36 шт. Хромосомні числа вивчених видів роду Gentiana L. з різних місць зростання в Українських Карпатах (г. Трояска) – 19–84 хромосом з середнім чис� лом на метафазу 37,8 при 2n = 40. Значно біль� шим був розмах мінливості для G. punctata (г. Брескул) – 16–240 хромосом з середнім числом на метафазу 96,1 та для G. punctata (г. Трояска) – 18–220 хромосом з середнім числом на метафазу 62,8 при 2n = 40. Наймен� шу варіабельність кількості хромосом у кліти� нах проявила культура тканин G. acaulis (г. Реб� ра) – 18–72 з середнім числом на метафазу 34,3, тоді як для G. acaulis (г. Туркул) – 16–107 з середнім числом на метафазу 34,9 при 2n = 36. У калюсі G. acaulis (г. Ребра) модальним класом були диплоїдні клітини (53 %). У чоти� рьох досліджених культурах тканин переважали гіподиплоїдні клітини: у G. lutea (пол. Рогнєска) вони становили 66 %, G. lutea (г. Трояска) – 50 %, G. punctata (г. Трояска) – 36 % та G. acaulis (г. Туркул) – 36 %. Більшість клітинної попу� ляції G. punctata (г. Брескул) складали клітини з кількістю хромосом, що перевищувала 6n (21 %) (рис. 2). Усі калюсні тканини характеризувалися на� явністю поліплоїдних клітин. Найвищим їх відсоток був у культурі G. punctata, отриманій від рослини брескульської популяції, і стано� вив 80 %. Значно меншою була кількість таких клітин у калюсних тканинах G. punctata від рослини трояської (33 %) та G. lutea від рослин трояської і рогнєської популяцій (15 і 12 % відповідно). Найменша кількість поліплоїд� них клітин виявлена нами в культурі тканин G. acaulis від рослин туркульської (8 %) та ре� берської (4 %) популяцій. Поряд із поліплоїдією у досліджених клі� тинних популяціях спостерігали наявність значної кількості гіпо� та гіпердиплоїдних клі� тин. Високим їх відсоток був у культурах тка� нин G. lutea (пол. Рогнєска) – 78 % та G. lutea (г. Трояска) – 66 %; дещо нижчим – у калюсах G. acaulis (г. Туркул), G. punctata (г. Трояска) та G. acaulis (г. Ребра) – 54, 51 та 36 % відповідно. Найменша кількість клітин з білядиплоїдним числом хромосом (14 %) виявлена у культурі тканин G. punctata (г. Брескул). Отже, аналіз культури тканин тирличів по� казав їх цитогенетичну варіабельність, що проявляється в міксоплоїдності клітинних по� пуляцій у період становлення. Подібні резуль� тати отримані при аналізі калюсної культури іншого виду тирличів – Gentiana scabra, у якій поряд з диплоїдними (2n = 26) було виявлено анеуплоїдні та тетраплоїдні клітини [14]. Однак слід зазначити, що, незважаючи на значну міксоплоїдність клітинних популя� цій досліджених видів, модальним класом у них, за винятком калюсної культури G. punc� tata (брескульська популяція), були клітини з диплоїдним або білядиплоїдним наборами хромосом. Це є свідченням порівняно незнач� ного рівня хромосомної мінливості та збере� ження культурами тканин цитогенетичних особливостей вихідних видів. У культурі тканин G. punctata (г. Брескул) модальним класом були клітини з кількістю хромосом, що перевищувала 6n, а частка полі� плоїдних клітин складала 80 %. У калюсі цього 14 М.О. Твардовська, Н.М. Страшнюк, В.М. Мельник, В.І. Адонін, В.А. Кунах ІSSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2008. № 4 Рис. 1. Метафазні пластинки з різними числами хромо� сом у клітинах культури тканин видів роду Gentiana L.: а, б – G. lutea (2n = 40): 130 хромосом (гіпергексаплоїд) та 82 хромосоми (гіпертетраплоїд) відповідно; в, г – G. punctata (2n = 40): 108 хромосом (гіперпентаплоїд) та 80 хромосом (тетраплоїд) відповідно; д, е – G. acaulis (2 n = 36): 36 хромосом (диплоїд) та 72 хромосоми (тет� раплоїд) відповідно ж виду з трояської популяції відсоток полі� плоїдних клітин також досить значний (33 %). Очевидно, висока здатність до поліплоїдизації в умовах in vitro є видовою особливістю G. punctata. Відомо, що характер цитогенетичної варіа� бельності популяцій культивованих рослинних клітин істотно залежить від складу живильного середовища, на якому проходить їх ріст. Зокре� ма встановлено, що екзогенні фітогормони можуть бути однією з причин формування гене� тично гетерогенних поліплоїдних і міксоплоїд� них штамів, часто з високим рівнем хромосом� них аберацій. Показано, наприклад, що 2,4�Д стимулює ендополіплоїдію, політенію і аміто� зи, викликає мейозоподібні процеси і мутації; БАП спричиняє додаткову реплікацію ДНК і мутації, а також є селективним чинником що� до поліплоїдних клітин [5]. Оскільки калюси досліджених видів тирличів культивували на живильних середовищах, доповнених БАП і 2,4�Д, то можна припустити, що однією із причин появи значної кількості поліплоїдних та анеуплоїдних клітин у культурі тканин був вплив цих регуляторів росту. Відомо також, що на одні й ті ж самі дози фітогормонів реакція різних генотипів може бути різною [5]. Тому, хоча усі досліджені нами калюси культивува� лися на ідентичних за складом середовищах, доповнених однаковими концентраціями БАП і 2,4�Д, цитогенетична структура їх клітинних популяцій відрізнялася. Ступінь прояву міксоплоїдності залежав від видової приналежності рослин. Найбільший розмах мінливості числа хромосом та відсоток поліплоїдних клітин виявлено в культурі тка� нин G. punctata, отриманих від рослин обох по� пуляцій, тоді як для G. acaulis він найменший. Якщо в період становлення структури клітин� них популяцій у калюсах G. lutea та G. acaulis переважали клітини з диплоїдним та біляди� плоїдним наборами хромосом, то для культу� ри тканин G. punctata від рослини як троясь� кої, так і, в більшій мірі, брескульської популяцій характерна поява значної кількості (17 і 21 % відповідно) клітин з високим (понад 6n) рівнем плоїдності. Відомо, що поліплоїдія характерна для роду Gentiana: близько 48 % видів цього роду є при� родними поліплоїдами [15, 16]. Хоча усі дослід� жені нами види є природними поліплоїдами їх адаптація до умов ізольованого росту супровод� жувалася різним рівнем поліплоїдизації. Генетична варіабельність клітинних попу� ляцій тирличів залежала і від генотипів вихід� них рослин. Різна популяційна приналежність останніх є, очевидно, причиною різного рівня змін числа хромосом в однакових за триваліс� тю та умовами вирощування культурах. Калю� 15 Хромосомна мінливість в культурі тканин рідкісних видів роду тирлич (Gentiana L.) ISSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2008. № 4 Рис. 2. Розподіл клітин за рівнем плоїдності в культу� рі тканин різних видів тирличів, отриманих від рослин з різних місць зростання в Українських Карпатах: а – Gentiana lutea, б – G. punctata, в – G. acaulis: по вертика� лі – метафази, %; по горизонталі – число наборів хро� мосом, n. У кожній з досліджених клітинних популя� цій вивчено по 100 метафаз си G. punctata відрізнялися за кількістю полі� плоїдних клітин: їх відсоток у культурі тканин від рослини з брескульської популяції в 2,4 ра� за перевищував аналогічний показник з тро� яської популяції. В той же час у культурі тка� нин G. punctata (г. Трояска) виявлено більше (у 3,6 раза) анеуплоїдних клітин, ніж у калюсі ін� шої дослідженої популяції. Частка поліплоїд� них клітин та клітин з білядиплоїдним набо� ром хромосом у культурі тканин G. acaulis, отриманій від рослини з туркульської популя� ції, у 2 і 1,5 раза відповідно перевищувала такі показники у калюсі від рослин з реберської популяції. Культури тканин G. lutea від рослин з обох досліджених популяцій істотно не від� різнялися за часткою як анеу�, так і поліплоїд� них клітин. Проведений аналіз показав, що при куль� тивуванні in vitro найбільші зміни (широкий розмах мінливості числа хромосом, високий відсоток поліплоїдних та анеуплоїдних клі� тин) відбувалися у калюсі G. punctata. У той же час в культурах тканин G. lutea і G. acaulis переважали клітини з диплоїдним та/або біля� диплоїдним наборами хромосом. За результатами проведеного раніше моле� кулярно�біологічного аналізу генів 5S та 18S– 25S рРНК встановлено, що обидві повторювані послідовності ДНК характеризуються віднос� ною стабільністю в культурі тканин дослідже� них видів тирличів. Індуковані культивуванням in vitro перебудови послідовності 18S–25S ри� босомних генів виявлені лише в калюсі G. lutea, для генів 5S рРНК знайдено зміни тільки в ха� рактері метилювання у культивованих клітинах G. acaulis [9, 10]. Порівняння результатів цитогенетичних та молекулярно�біологічних досліджень свідчать про значні хромосомні зміни у культурі тка� нин G. punctata, які не відображаються на рівні варіабельності ДНК. У той же час на фоні змін генів 5S рРНК у калюсі G. acaulis та 18S–25S рРНК – у G. lutea в культурі тканин переважа� ють клітини з диплоїдним та/або білядиплоїд� ним наборами хромосом. Причини та наслід� ки цих відмінностей потребують подальшого вивчення. Висновки. Вирощування тканин G. lutea, G. punctata та G. acaulis в умовах in vitro призво� дить до цитогенетичних змін, що проявляють� ся у міксоплоїдності клітинних популяцій. Виявлено вплив видової приналежності та ге� нотипів вихідних рослин на варіабельність числа хромосом у досліджених калюсах. З’ясо� вано, що в культурах тканин тирличів (окрім калюсу G. punctata, отриманого від рослини брескульської популяції) модальним класом були диплоїдні клітини і клітини з білядипло� їдними наборами хромосом. Показано підви� щену здатність G. punctata до поліплоїдизації в культурі in vitro, що, очевидно, можна вважа� ти специфічною особливістю цього виду. Роботу виконано за часткової фінансової підтримки Державного фонду фундаменталь� них досліджень при МОН України (проект № Ф25.5/009). M.O. Twardovska, N.M. Strashniuk, V.M. Mel’nyk, V.I. Adonin, V.A. Kunakh CHROMOSOME VARIABILITY IN THE TISSUE CULTURE OF RARE GENTIANA SPECIES Cytogenetic analysis of plants and tissue culture of Gentiana lutea, G. punctata, G. acaulis has been carried out. Culturing in vitro was found to result in the changes of chromosome number in the calluses of the species involved. Species specificity for variation of the cultured cell genomes was shown. Contribution of the original plant genotypes to the cytogenetic structure of the tissue culture was established. Gentiana callus tissues (except for in vitro culture of G. punctata, derived from plant of Breskul’ska population) were found to exhibit modal class with the cells of diploid and nearly diploid chromosome sets. М.О. Твардовская, Н.М. Страшнюк, В.Н. Мельник, В.И. Адонин, В.А. Кунах ХРОМОСОМНАЯ ИЗМЕНЧИВОСТЬ В КУЛЬТУРЕ ТКАНЕЙ РЕДКОСТНЫХ ВИДОВ РОДА ГОРЕЧАВКА (GENTIANA L.) Провели цитогенетический анализ растений и культуры тканей Gentiana lutea, G. punctata, G. acaulis. Обнаружили, что культивирование in vitro приводит к изменениям числа хромосом в каллусах изученных видов. Установили видовую специфичность изменчи� вости геномов культивируемых клеток и зависимость цитогенетической структуры культуры тканей от ге� нотипа исходных растений. В каллусных тканях горе� чавок (кроме культуры in vitro G. punctata, полученной от растения брескульской популяции) модальным классом были диплоидные клетки и клетки с около� диплоидными наборами хромосом. 16 М.О. Твардовська, Н.М. Страшнюк, В.М. Мельник, В.І. Адонін, В.А. Кунах ІSSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2008. № 4 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Носов А.М. Культура клеток высших растений – уникальная система, модель, инструмент // Физи� ология растений. – 1999. – 46, № 6. – С. 837–844. 2. Кунах В.А. Механізми та деякі закономірності сома� клональної мінливості рослин // Вісн. Укр. т�ва ге� нетиків і селекціонерів. – 2003. – № 1. – С. 101– 106. 3. Андрєєв І.О., Спірідонова К.В., Кунах В.А. Перебудо� ви рослинного геному в культурі тканин in vitro // Біополімери і клітина. – 2004. – 20, № 1/2. – С. 42– 49. 4. Linacero R., Alves E.F., Vazquez A.M. Hot spots of DNA instability revealed through the study of somaclonal variation in rye // Theor. Appl. Genet. – 2000. – 100. – Р. 506–511. 5. Кунах В.А. Біотехнологія лікарських рослин. Гене� тичні та фізіолого�біохімічні основи. – К.: Логос, 2005. – 730 с. 6. Quiroz�Figueroa F., Mendez�Zeel M., Sanchez�Teyer F., Royas�Herrera R., Loyola�Vargas V. Differential gene expression in embryogenic and non�embryogenic clus� ters from cell suspension cultures of Coffea arabica // J. Plant Physiol. – 2002. – 159. – P. 1267–1270. 7. Joachimiak A., Ilnicki T. Nuclear morphology, poly� ploidy, and chromatin elimination in tissue culture of Allium fistulosum L. // Acta Soc. Bot. Pol. – 2003. – 72, № 1. – P. 11–17. 8. Страшнюк Н.М., Грицак Л.Р., Леськова О.М., Мель� ник В.М. Введення в культуру in vitro деяких видів роду Gentiana L. // Физиология и биохимия куль� тур. растений. – 2004. – 36, № 4. – C. 327–334. 9. Андрєєв І.О., Спірідонова К.В., Мельник В.М., Ку� нах В.А. Міжвидовий поліморфізм та зміни в куль� турі in vitro генів 5S рРНК у представників роду Тирлич (Gentiana L.) // Доп. НАН України. – 2004. – № 6. – С. 189–192. 10. Мельник В.М., Андрєєв І.О., Спірідонова К.В., Страш� нюк Н.М., Кунах В.А. Зміни 18S�25S рДНК у культу� рі тканин деяких видів тирличів Gentiana L. // Цито� логия и генетика. – 2007. – 41, № 2. – C. 19–23. 11. Плохинский Н.А. Биометрия. Изд. 2�е. – М.: Изд� во МГУ, 1970. – 367 с. 12. Yuan Y.�M. Karyological studies on Gentiana section Cruciata Gaudin (Gentianaceae) from China // Caryologia. – 1993. – 46, № 2–3. – Р. 99–114. 13. Rork C.L. Cytological studies in the Gentianaceae // Amer. J. Bot. – 1949.– 36. – P. 687–701. 14. Lee M.�K., Bang J.�W., Lee H.�K. Chromosome stabil� ity in the cultured cells and the regenerated plants of Gentiana scabra var. buergeri // Chromosome Res. – 1995. – 3, Supp. 1. – P. 116. 15. Favarger C. Contribution á l’étude caryologique et biologique des Gentianaceae // Bull. Soc. Bot. Suisse. – 1949. – 59. – Р. 62–86. 16. Skalinska M. Cytological studies in Gentiana species from the Tatra and Pieniny Mts. // Bull. Acad. Pol. Sci. Lett., Cl. Sci. Mat. Nat., ser. Sci. B Nat. – 1951. – № 1–3. – Р. 119–136. Надійшла 10.01.07 ІSSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2008. № 4 17 Хромосомна мінливість в культурі тканин рідкісних видів роду тирлич (Gentiana L.)
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-8209
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0564-3783
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:37:23Z
publishDate 2008
publisher Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України
record_format dspace
spelling Твардовська, М.О.
Страшнюк, Н.М.
Мельник, В.М.
Адонін, В.І.
Кунах, В.А.
2010-05-14T11:08:50Z
2010-05-14T11:08:50Z
2008
Хромосомна мінливість в культурі тканин рідкісних видів роду тирлич (Gentiana L.) / М.О. Твардовська, Н.М. Страшнюк, В.М. Мельник, В.І. Адонін, В.А. Кунах // Цитология и генетика. — 2008. — Т. 42, № 4. — С. 12-17. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
0564-3783
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8209
575.22: 582.923.1 + 576.5
Проведено цитогенетичний аналіз рослин та культури тканин Gentiana lutea, G. punctata, G. acaulis. Виявлено, що культивування in vitro призводить до змін числа хромосом у калюсах досліджених видів. Показано видову специфічність мінливості геномів культивованих клітин. Встановлено залежність цитогенетичної структури культури тканин від генотипу вихідних рослин. З’ясовано, що в калюсних тканинах тирличів (окрім культури in vitro G. punctata, отриманої від рослини брескульської популяції) модальним класом були диплоїдні клітини і клітини з білядиплоїдними наборами хромосом.
Проведен цитогенетический анализ растений и культуры тканей Gentiana lutea, G. punctata, G. acaulis. Обнаружили, что культивирование in vitro приводит к изменениям числа хромосом в каллусах изученных видов. Установили видовую специфичность изменчивости геномов культивируемых клеток и зависимость цитогенетической структуры культуры тканей от генотипа исходных растений. В каллусных тканях горечавок (кроме культуры in vitro G. punctata, полученной от растения брескульской популяции) модальным классом были диплоидные клетки и клетки с околодиплоидными наборами хромосом.
Cytogenetic analysis of plants and tissue culture of Gentiana lutea, G. punctata, G. acaulis has been carried out. Culturing in vitro was found to result in the changes of chromosome number in the calluses of the species involved. Species specificity for variation of the cultured cell genomes was shown. Contribution of the original plant genotypes to the cytogenetic structure of the tissue culture was established. Gentiana callus tissues (except for in vitro culture of G. punctata, derived from plant of Breskul’ska population) were found to exhibit modal class with the cells of diploid and nearly diploid chromosome sets.
uk
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України
Оригинальные работы
Хромосомна мінливість в культурі тканин рідкісних видів роду тирлич (Gentiana L.)
Хромосомная изменчивость в культуре тканей редкостных видов рода горечавка (Gentiana L.)
Chromosome variability in the tissue culture of rare Gentiana species
Article
published earlier
spellingShingle Хромосомна мінливість в культурі тканин рідкісних видів роду тирлич (Gentiana L.)
Твардовська, М.О.
Страшнюк, Н.М.
Мельник, В.М.
Адонін, В.І.
Кунах, В.А.
Оригинальные работы
title Хромосомна мінливість в культурі тканин рідкісних видів роду тирлич (Gentiana L.)
title_alt Хромосомная изменчивость в культуре тканей редкостных видов рода горечавка (Gentiana L.)
Chromosome variability in the tissue culture of rare Gentiana species
title_full Хромосомна мінливість в культурі тканин рідкісних видів роду тирлич (Gentiana L.)
title_fullStr Хромосомна мінливість в культурі тканин рідкісних видів роду тирлич (Gentiana L.)
title_full_unstemmed Хромосомна мінливість в культурі тканин рідкісних видів роду тирлич (Gentiana L.)
title_short Хромосомна мінливість в культурі тканин рідкісних видів роду тирлич (Gentiana L.)
title_sort хромосомна мінливість в культурі тканин рідкісних видів роду тирлич (gentiana l.)
topic Оригинальные работы
topic_facet Оригинальные работы
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8209
work_keys_str_mv AT tvardovsʹkamo hromosomnamínlivístʹvkulʹturítkaninrídkísnihvidívrodutirličgentianal
AT strašnûknm hromosomnamínlivístʹvkulʹturítkaninrídkísnihvidívrodutirličgentianal
AT melʹnikvm hromosomnamínlivístʹvkulʹturítkaninrídkísnihvidívrodutirličgentianal
AT adonínví hromosomnamínlivístʹvkulʹturítkaninrídkísnihvidívrodutirličgentianal
AT kunahva hromosomnamínlivístʹvkulʹturítkaninrídkísnihvidívrodutirličgentianal
AT tvardovsʹkamo hromosomnaâizmenčivostʹvkulʹturetkaneiredkostnyhvidovrodagorečavkagentianal
AT strašnûknm hromosomnaâizmenčivostʹvkulʹturetkaneiredkostnyhvidovrodagorečavkagentianal
AT melʹnikvm hromosomnaâizmenčivostʹvkulʹturetkaneiredkostnyhvidovrodagorečavkagentianal
AT adonínví hromosomnaâizmenčivostʹvkulʹturetkaneiredkostnyhvidovrodagorečavkagentianal
AT kunahva hromosomnaâizmenčivostʹvkulʹturetkaneiredkostnyhvidovrodagorečavkagentianal
AT tvardovsʹkamo chromosomevariabilityinthetissuecultureofraregentianaspecies
AT strašnûknm chromosomevariabilityinthetissuecultureofraregentianaspecies
AT melʹnikvm chromosomevariabilityinthetissuecultureofraregentianaspecies
AT adonínví chromosomevariabilityinthetissuecultureofraregentianaspecies
AT kunahva chromosomevariabilityinthetissuecultureofraregentianaspecies