Майбутнє зрошувального землеробства на півдні України (виїзне засідання Ради Південного наукового центру НАН України і МОН України)

17 жовтня 2014 р. в смт Наддніпрянське Херсонської області відбулося виїзне засідання Ради Південного наукового центру НАН України і МОН України, присвячене обговоренню першочергових заходів з відродження, розширення та підвищення ефективності зрошувального землеробства на...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Вісник НАН України
Date:	2015
Main Authors:	Хуторной, О.М., Рибін, В.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2015
Subjects:	Наукові форуми
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82137
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Майбутнє зрошувального землеробства на півдні України (виїзне засідання Ради Південного наукового центру НАН України і МОН України) / О.М. Хуторной, В.М. Рибін // Вісн. НАН України. — 2015. — № 2. — С. 73-80. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860060463919792128
author	Хуторной, О.М. Рибін, В.М.
author_facet	Хуторной, О.М. Рибін, В.М.
citation_txt	Майбутнє зрошувального землеробства на півдні України (виїзне засідання Ради Південного наукового центру НАН України і МОН України) / О.М. Хуторной, В.М. Рибін // Вісн. НАН України. — 2015. — № 2. — С. 73-80. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	17 жовтня 2014 р. в смт Наддніпрянське Херсонської області відбулося виїзне засідання Ради Південного наукового центру НАН України і МОН України, присвячене обговоренню першочергових заходів з відродження, розширення та підвищення ефективності зрошувального землеробства на Півдні України, а також використання з цією метою можливостей і досягнень установ та організацій регіональної науки незалежно від їх відомчого підпорядкування.
first_indexed	2025-12-07T17:04:14Z
format	Article
fulltext	ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 2 73 МАЙБУТНЄ ЗРОШУВАЛЬНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ПІВДНІ УКРАЇНИ Виїзне засідання Ради Південного наукового центру НАН України і МОН України 17 жовтня 2014 р. в смт Наддніпрянське Херсонської області відбулося виїзне засідання Ради Південного наукового центру НАН України і МОН України, присвячене обговоренню першочергових заходів з відродження, розширення та підвищення ефективності зрошувального землеробства на Півдні України, а також використання з цією метою можливостей і досяг- нень установ та організацій регіональної науки незалежно від їх відомчого підпорядкування. Південний науковий центр НАН України і МОН України здій- снює свою діяльність у Південному регіоні, який охоплює те- риторії Одеської, Миколаївської та Херсонської областей. До- помагаючи органам місцевої влади у розв’язанні комплексних регіональних проблем, Центр успішно й ефективно виконує одне зі своїх найголовніших статутних завдань — залучення до цього наукових установ і окремих учених незалежно від їх відо- мчого підпорядкування. Істотну роль у цьому процесі відігра- ють створені Центром у Миколаївській і Херсонській областях науково-координаційні ради, у роботі яких беруть безпосеред- ню участь і науковці з різних установ регіону, і представники обласної влади, що, без сумніву, сприяє ефективності вирішен- ня тих чи інших питань. Яскравим прикладом такої співпраці стало проведення в жовтні 2014 р. виїзного засідання Ради Південного науково- го центру разом із регіональною конференцією «Перспективи розширення площ зрошувального землеробства і забезпечення їх ефективного використання в Південних областях України». Метою цього заходу було, по-перше, сприяння у виконанні від- повідного розпорядження КМ України від 21.11.2012 № 975, а по-друге, обговорення можливостей і готовності профільних наукових установ Південного регіону взяти участь у вирішенні цього питання. Засідання проходило на базі Інституту зрошу- ваного землеробства (ІЗЗ) НААН України (смт Наддніпрян- ське Херсонської області). НАУКОВІ НАУКОВІ ФОРУМИФОРУМИ ХУТОРНОЙ Олексій Михайлович — кандидат хімічних наук, доцент, директор Південного наукового центру НАН України і МОН України РИБІН Володимир Миколайович — кандидат технічних наук, доцент, учений секретар Південного наукового центру НАН України і МОН України 74 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 2 НАУКОВІ ФОРУМИ Плідна робоча дискусія об’єднала вчених і профільних фахівців Херсонщини (ІЗЗ НААН України, Інститут рису НААН України, Хер- сонський державний аграрний університет, Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи, Херсонський національний техніч- ний університет, Херсонська облдержадмініст- рація), Миколаївщини (Миколаївський націо- нальний аграрний університет, Нау ково-дос- лід ний інститут радіаційної та техногенно-еко- ло гічної безпеки Чорноморського державного університету (ЧДУ) імені Петра Могили, ка- федра якості, стандартизації та техногенно-еко- ло гічної безпеки факультету еколого-ме дич- них наук ЧДУ імені Петра Могили) та Одесь- кої області (ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова», Селекційно-ге- не тич ний інститут — Національний центр на- сіннєзнавства та сортовивчення (СГІ), Дер- жавний регіональний проектно-ви шу ку валь- ний інститут «Укрпівдендіпроводгосп»). Питання, що були винесені на розгляд ви- їзного засідання, вкрай важливі для розвитку регіону. Більшість сільгоспугідь Півдня Укра- їни розташована в зоні ризикового землероб- ства з недостатнім і нестійким зволоженням, часто повторюваними посухами та суховіями, які різко знижують урожайність сільськогос- подарських культур. Тому меліорація, пере- важно зрошувальна, є одним із основних захо- дів сучасного підвищення стійкості сільсько- го господарства Південного регіону України. Зрошення дає змогу отримувати врожайність у 3—4 рази більшу, ніж на богарних землях, а в кормовиробництві з одиниці зрошуваної зе- мельної площі можна одержувати по 2—3 вро- жаї на рік. Поряд із підвищенням врожайності зрошен- ня дозволяє значно розширити асортимент сільськогосподарських культур, які вирощу- ють у Степу. Крім традиційних культур — ози- мих та ярових колосових, проса, гороху, со- Учасники виїзного засідання Ради Південного наукового центру ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 2 75 НАУКОВІ ФОРУМИ няшнику, кукурудзи на силос, кавунів і динь — на зрошуваних землях можна вирощувати зернову кукурудзу, сою, люцерну, кормовий і цукровий буряк, картоплю, овочі. Результати наукових досліджень доводять економічну до- цільність вирощування зазначених культур на зрошуваних землях і дають змогу визначити їх оптимальну питому вагу в структурі посів- них площ. Серед зернових найефективнішим є вирощування кукурудзи та озимої пшениці. У групі технічних культур перевагу має соя, а в групі кормів — кормовий буряк, силосна кукурудза, люцерна. Однак найбільший при- буток на зрошуваних землях можна одержати від овочевих культур та картоплі, а також від посівів на насіння. За результатами наукових досліджень було обґрунтовано необхідність розвитку зрошення Півдня України. З 60-х років минулого століт- тя почалося широкомасштабне будівництво потужних зрошувальних систем. Площа зро- шуваних земель досягла 2600 тис. га, що стано- вило 7,8 % площі ріллі України. На цих землях отримували понад 25 % валової продукції рос- линництва, а в південних областях у посушли- ві роки цей показник досягав 35—50 %. Зрошу- вані землі стали золотим фондом степового ре- гіону і забезпечили стабілізацію виробництва продукції за будь-яких погодних умов. Реформування агропромислового комплек- су з розпаюванням неполивних і зрошуваних земель без урахування їх агрономічного й ме- ліоративного стану, особливо в Південному ре- гіоні, спричинило погіршення стану сільсько- господарських агроландшафтів. Інтенсивне розорювання природної рослинності біоцено- зів наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. при- звело до збільшення суми активних темпера- тур та сумарного випаровування, зростання те- плового і радіаційного балансу й теплообміну з атмосферою. Одночасно відбувалося інтенсив- не зниження водообміну між поверхневими та ґрунтовими водами. Як наслідок, збільшилася посушливість клімату і почастішала повторю- ваність посух. Після розпаювання орних земель і ліквідації великотоварних сільськогосподарських під- приємств у гонитві за прибутками господар- ства різних форм власності за останні 20 років істотно зменшили посівну площу кормових культур, насамперед багаторічних трав, бобо- вих, а посівні площі технічних культур, осо- бливо соняшнику, за науково обґрунтованої норми 8—10 % збільшили до 20—25 %, у бага- тьох районах південних областей питома вага соняшнику сягає 30 % і більше. Повернення до примітивних систем землеробства при скоро- ченні площ природних степових ландшафтів призвело до порушення стійкого ланд шафт но- еко логічного стану структури посівних площ та функціонування сівозмін у Південному степу. На сьогодні Кабінет Міністрів України за- твердив план заходів із розширення площ зро- шуваних земель у південних областях до 2017 р. Відповідно до Державної програми, передбаче- но під державні гарантії надати 2 млрд дол. на відновлення і модернізацію системи зрошення на Півдні України. Очікується, що зрошува- ні площі зростуть з 0,4 до 1,4 млн га, а аграрії Херсонської, Миколаївської, Одеської та За- порізької областей збільшать виробництво сільськогосподарської продукції більш ніж на 25 млрд дол. на рік. Успішна реалізація такого масштабного за- вдання неможлива без використання досяг- нень регіональної науки, яка пропонує сіль- ськогосподарському комплексу багато новітніх інноваційних розробок. Наприклад, для підви- щення родючості ґрунтів і вмісту в них гумусу в СГІ створено сорти багаторічних трав влас- ної селекції для умов суходолу та зрошення. Ці сорти мають високу врожайність як корму, так і насіння, зокрема, 4 сорти люцерни — Смуглян- ка, Світоч, Росинка і Ніжність — винятково посухостійкі. Сорт еспарцету Адам — інтенсив- ного типу, з високою посухо- і зимостійкістю (9 балів), середньостиглий, ярого типу розви- тку — за достатнього вологозабезпечення фор- мує два повноцінних укоси. У середньому за рік конкурсного сортовипробування (4 роки) цей сорт перевищив стандартний Южноукра- їнський за врожаєм зеленої маси на 3,91 т/га (21,3 %), сіна — на 1,60 т/га (35,9 %), насіння — на 0,05 т/га (5,1 %). Сорт Адам вирізняється 76 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 2 НАУКОВІ ФОРУМИ високою стійкістю до кореневих гнилей та ін- ших хвороб, що уможливлює його вирощуван- ня на одному місці до 3—4 років поспіль. В Інституті рису НААН України розробле- но нові сорти рису Віконт, Онтаріо та Адмірал, які за умов дотримання новітньої технології вирощування здатні забезпечувати стабільну врожайність на рівні 9—10 т/га. В останні роки в Херсонській області рисівництво розвива- ється прискореними темпами. За прогнозними розрахунками, у 2014 р. в області планується виробити 50—52 тис. т зерна рису і поступо- во збільшити посівні площі до 7,5—8,0 тис. га. Слід зазначити, що після анексії Криму площі під рисом в Україні зменшилися до 10,2 тис. га, що ставить під загрозу забезпечення населення країни важливою дієтичною крупою. Україна може недоотримати 40—42 тис. т рису власно- го виробництва, тому сьогодні вкрай необхідні заходи з термінового відновлення та будівни- цтва нових рисових систем. Картоплярство на Півдні України може бути конкурентоспроможним порівняно з більш сприятливими за кліматичними умова- ми регіонами лише за наявності власної систе- ми насінництва. До цієї системи має входити Інститут зрошуваного землеробства НААН України, де оригінальний вихідний матеріал оздоровлюється до еліти, і мережа репродук- ційних спеціалізованих господарств. Розвиток власної системи насінництва картоплі на Пів- дні України забезпечить виробника якісним насіннєвим матеріалом і дасть змогу зробити цю галузь у регіоні більш автономною та еко- номічно прибутковою. На думку вчених Херсонського державно- го аграрного університету, підвищити ефек- тивність використання зрошуваних земель можливо культивуванням ефіроносів і лікар- ських рослин, які дозволять замінити імпорт- ні парфумерно-косметичні вироби, прянощі та лікарські препарати вітчизняними, істотно Учасники виїзного засідання Ради Південного наукового центру оглядають зрошувальну систему ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 2 77 НАУКОВІ ФОРУМИ розширити їх асортимент і знизити вартість. Перспективними культурами для вирощуван- ня в умовах зрошення на Півдні України є роз- торопша плямиста і сафлор красильний. У ми- нулому сафлор вирощували як сировину для отримання барвників, проте з часом ця сфера його використання втратила своє економіч- не значення. Сьогодні сафлор розглядають як олійну культуру. Олія, добута з ядер насіння сафлору, за смаковими якостями наближаєть- ся до соняшникової і використовується в хар- човій промисловості для виготовлення мар- гарину високої якості. Олія, добута з насіння, має гіркуватий присмак, з неї виробляють олі- фу, білу фарбу, емалі, мило, лінолеум. Фахівці Херсонського національного тех- нічного університету окреслили ще одну пер- спективу використання зрошуваних земель — інноваційні технології перероблення стебла льону олійного з одержанням волокна, яке за своїми технологічними властивостями дозво- ляє виробляти з нього неткане полотно, мебле- ве полотно та льоноватин. Науковці ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» розповіли про свій досвід ефективної акумуляції та викорис- тання природних ресурсів вологи на промис- лових насадженнях винограду. Великий інтерес у присутніх викликали доповіді співробітників Інституту зрошува- ного землеробства НААН України — єдиної в Україні наукової установи, де створюють сор- ти й гібриди для зрошувального землеробства. В Інституті здійснюють селекцію м’якої і твер- дої озимої пшениці, сої, люцерни, кукурудзи, томатів. На сьогодні до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, включено розроблені в ІЗЗ 2 сорти твердої озимої пшениці — Дніпряна, Кассіопея, і 7 сортів м’якої озимої пшениці — Херсонська безоста, Херсонська 99, Овідій, Кохана, Благо, Марія, Конка. Ці сорти стійкі до вилягання та обсипання, характеризуються високою якістю зерна — на рівні сильних і цінних пшениць, ма- ють високий урожайний потенціал: в умовах зрошення — 8,5—10,5 т/га, на неполивних зем- лях — 6,0—7,5 т/га. Створені в Інституті сорти сої Юг 30, Юг 40, Витязь 50, Деймос, Фаетон, Діона, Даная адаптовані до умов зрошення, мають високу стійкість до вилягання, підвищену стійкість до основних хвороб та вирізняються високим вмістом у насінні білка — 38—42 %. До Реєстру сортів рослин внесено 8 сортів селекції ІЗЗ і 4 сорти спільної селекції з Інститутом кормів та сільського господарства Поділля НААН Укра- їни. Державне сортовипробування проходять нові сорти Аратта, Святогор, Софія. В Інституті розроблено також 10 сортів лю- церни, з яких 8 входять до Реєстру сортів рос- лин. Більшість сортів характеризується під- вищеним рівнем азотфіксуючої активності — вони здатні накопичувати у ґрунті 2,4—2,6 ц/га біологічного азоту, що рівноцінно внесенню 7—8 ц/га аміачної селітри. Сорти люцерни се- лекції ІЗЗ поширені в різних регіонах України: Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Дні- пропетровська, Полтавська, Харківська, Лу- ганська, Донецька області та АР Крим. Площа їх посівів становить близько 30—40 тис. га. Ведеться селекційна робота зі створення гібридів кукурудзи різного типу використан- ня — зерно, силос, зелена маса, адаптованих до умов зрошення, оптимального забезпечення поживними речовинами, з високою стійкістю до захворювань. Гібриди кукурудзи, внесені до Реєстру сортів рослин, мають потенціал уро- жайності 95—125 ц/га і пристосовані до сучас- них технологій вирощування. Сьогодні дер- жавне випробування і реєстрацію проходять 9 гібридів нового покоління з потенціалом уро- жайності зерна 130—160 ц/га. Крім того, в Інституті створено 7 нових сор- тів томату (5 з них включено до Реєстру сор- тів рослин) з потенційною урожайністю 90— 120 т/га і вмістом сухої речовини 5,6—6,0 %. Налагоджено також систему насінництва влас- них сортів томату й розроблено ресурсоощад- ну технологію їх вирощування. Однак поширення вітчизняних сортів і гі- бридів пов’язане зі значними труднощами, насамперед через досить низьку врожайність, високу собівартість виробництва насіння, не- стачу сучасних технологічних ліній після- 78 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 2 НАУКОВІ ФОРУМИ збиральної доробки насіннєвого матеріалу і, як наслідок, низьку конкурентоспроможність вітчизняних виробників порівняно із закор- донними підприємствами. Ситуація особливо загострилася останніми роками, коли бюджет- не фінансування наукового забезпечення на- сінництва, скажімо, кукурудзи зменшилося в 14 разів. Унаслідок скорочення державної підтримки, значних енергетичних витрат при вирощуванні насіння, дисбалансу цін на енер- гоносії та сільськогосподарську продукцію спостерігається загальне падіння обсягів ви- робництва вітчизняного насіння і збільшення валютних витрат на закупівлю закордонного. У стратегічному плані потрібна сучасна кон- цепція використання зрошуваних земель на ринкових засадах, яка передбачала б спеціалі- зацію, спрямовану на виробництво продоволь- чого і кормового зерна, соєвих бобів, овочів і фруктів з метою поліпшення продовольчого забезпечення населення та виходу на зовнішні ринки. Фахівці ІЗЗ у співпраці з департамен- тами агропромислового комплексу обласних держадміністрацій Південного регіону розро- бляють програми виробництва зерна, овочів, молока, м’яса, а наукові установи здійснюють інформаційно-консультаційний супровід їх ви- конання, який включає адаптовані до зональ- них ландшафтних особливостей регіону тех- нології і коригування їх елементів залежно від погодних умов, змін клімату та кон’юнктури внутрішнього і зовнішнього ринків. Розширення зрошуваних земель потребува- тиме значного збільшення обсягів води, що по- дається для зрошення сільськогосподарських угідь. Причому до якості зрошувальної води висуваються певні вимоги. Зокрема, слід під- вищити увагу до радіоекологічних показників якості, оскільки використання води поверх- невих водойм, які можуть бути забруднені ра- діонуклідами чорнобильського та станційного (через скиди Южно-Української і Запорізької АЕС) походження, а також радіонуклідами зі стічних вод Криворізького гірничопромис- Канал Інгулецької зрошувальної системи ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 2 79 НАУКОВІ ФОРУМИ лового басейну, криє в собі небезпеку перене- сення радіонуклідних полютантів у зрошувані сільськогосподарські культури. Вивчають ці процеси й надають відповідні рекомендації вче- ні ЧДУ імені Петра Могили, які пропонують сільгоспвиробникам комплексно-регіональний підхід при радіоекологічному оцінюванні якос- ті зрошуваних сільськогосподарських угідь. Стічні води промислових підприємств Крив- басу забруднюють річку Інгулець, з якої вода подається в Інгулецьку зрошувальну систе- му — одну з перших на Півдні України, введену в дію ще 1956 року. В 1963 р. система запрацю- вала на повну потужність, забезпечуючи зро- шення 61,4 тис. га. Починаючи з 2006 р. умо- ви функціонування Інгулецької зрошувальної системи істотно змінилися — через поступове скорочення площі поливу значно зменшився водозабір, а сучасне змішування дніпровської та інгулецької води перестало відповідати про- ектним вимогам — вода стала високомінера- лізованою з неприйнятним хімічним складом. На жаль, наукові рекомендації щодо вирішення проблеми якості води, розроблені в попередніх дослідженнях, сьогодні з об’єктивних еконо- мічних причин не можуть бути виконані. Тому необхідно розробляти нові шляхи, методи і технології поліпшення якості води, стану ґрун- тів, розширення площ зрошення Інгулецького масиву. Саме таку роботу й проводять фахівці Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи разом з ученими Херсонського дер- жавного аграрного університету. Процес розширення зрошуваних площ Пів- дня України та ефективність їх використання багато в чому залежать від наявності науково- го потенціалу в проектних організаціях. Саме застосування результатів наукових досліджень дає змогу якісно і в стислі терміни реалізову- вати різноманітні варіанти рішень, впроваджу- вати нові технології, змінювати й коригувати нормативну базу галузі. Прикладом такої орга- нізації є інститут «Укрпівдендіпроводгосп». Отже, в результаті жвавого обговорення ак- туальних питань щодо ефективнішого викорис- тання зрошуваних земель на Півдні України було вироблено низку пропозицій. Передусім Мінагрополітики, Держземагентство, Держ вод - агентство та Національна академія аграрних наук України мають сприяти якнайшвидшому прийняттю пакета законодавчих актів стосовно зрошуваних земель, у якому потрібно: • визначити особливості функціонування меліоративних систем в умовах розпаювання зрошуваних земель, необхідність їх консоліда- ції в єдині технологічні масиви, як це й було закладено в проектах будівництва; підтрима- ти таку консолідацію прийняттям Верховною Радою України Закону «Про консолідацію зе- мель», який передбачав би використання зро- шуваних і меліорованих земель сільськогоспо- дарського призначення як цілісних систем та за призначенням; внести відповідні зміни до Земельного кодексу України та Закону Укра- їни «Про меліорацію земель» щодо надання зрошуваним землям особливого статусу з ура- хуванням особистої відповідальності власни- ків і орендарів таких земель за їх цільове вико- ристання не як сільськогосподарських, а саме як зрошуваних; • вирішити питання надання в довгостро- кову оренду зрошуваних земель інвесторам, зацікавленим в оренді землі не на 2—3, а міні- мум на 15—20 років, що може гарантувати їм повернення вкладених коштів та отримання прибутків; • удосконалити законодавче і нормативно- методичне забезпечення землеробства на зро- шуваних землях з метою їх об’єднання в ціліс- ні технологічні комплекси; • розширити площу фактичного поливу зе- мель завдяки відновленню наявних і розвитку нових систем краплинного зрошення і мікро- дощування; • закріпити на законодавчому рівні обо- в’яз кове формування науково обґрунтованої структури посівних площ. Крім того, було вирішено звернутися до Мін агрополітики та Мінфіну з проханням іні- ціювати перед Кабміном України такі питання: • відновлення державної підтримки сіль- госпвиробників через компенсації вартості електроенергії та пально-мастильних матеріа- лів, витрачених на зрошення; 80 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 2 НАУКОВІ ФОРУМИ • забезпечення відшкодування витрат на проведення гіпсування земель; • створення умов для підготовки й перепід- готовки кадрів для зрошувального землероб- ства. На сьогодні склалася ситуація, коли залиш- ки меліоративних систем формально пере- бувають у комунальній власності, але віднов- люються за рахунок коштів інвесторів. Тому доцільно звернутися до Мінагрополітики та Держводагентства з пропозицією законодав- чо визначити право власності на меліоративні системи, які відновлюються за рахунок коштів інвесторів. Під час заходу було також окреслено завдан- ня провідним інститутам регіону, що спеціалі- зуються у сфері водних проблем і меліорації. Зокрема, Інституту рису НААН України за- пропоновано розробити комплексну програму «Розвиток рисівництва в Україні до 2020 року» з урахуванням відновлення та будівництва традиційних рисових систем, контурних рисо- вих систем, а також вирощування рису на кра- плинному зрошуванні. Інституту зрошуваного землеробства НААН України рекомендовано розглянути можливість широкого використан- ня наукових основ і методологій організації та ведення моніторингу зрошуваних земель, методів підвищення технічної та експлуата- ційної надійності зрошувальних систем, до- щувальних машин та наукових підходів до ви- значення водопотреби, строків і норм поливу сільськогосподарських культур та контролю стану вологості при краплинному зрошуванні. Науково-дослідному інституту радіаційної та техногенно-екологічної безпеки ЧДУ імені Пе- тра Могили слід розробити й вивчити можли- вість установлення тимчасових контрольних рівнів концентрацій радіонуклідів у зрошу- вальній воді для кожної зрошувальної системи: Південно-Бузької, Інгулецької, Білоусівської. Уже в найближчі два-три роки мають стати помітними істотні зрушення у справі забезпе- чення країни різноманітною продукцією сіль- госпвиробників, отриманою на зрошуваних землях Південного регіону, але майбутні успі- хи в цьому напрямі багато в чому залежать від того, як допомагатимуть розвитку зрошуваль- ного землеробства нова Верховна Рада і новий Кабінет Міністрів України.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-82137
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:04:14Z
publishDate	2015
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Хуторной, О.М. Рибін, В.М. 2015-05-25T10:18:46Z 2015-05-25T10:18:46Z 2015 Майбутнє зрошувального землеробства на півдні України (виїзне засідання Ради Південного наукового центру НАН України і МОН України) / О.М. Хуторной, В.М. Рибін // Вісн. НАН України. — 2015. — № 2. — С. 73-80. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82137 17 жовтня 2014 р. в смт Наддніпрянське Херсонської області відбулося виїзне засідання Ради Південного наукового центру НАН України і МОН України, присвячене обговоренню першочергових заходів з відродження, розширення та підвищення ефективності зрошувального землеробства на Півдні України, а також використання з цією метою можливостей і досягнень установ та організацій регіональної науки незалежно від їх відомчого підпорядкування. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Наукові форуми Майбутнє зрошувального землеробства на півдні України (виїзне засідання Ради Південного наукового центру НАН України і МОН України) Future of irrigated agriculture on the South of Ukraine (field session of Council of Southern Science Centre of NAS of Ukraine and MES of Ukraine) Article published earlier
spellingShingle	Майбутнє зрошувального землеробства на півдні України (виїзне засідання Ради Південного наукового центру НАН України і МОН України) Хуторной, О.М. Рибін, В.М. Наукові форуми
title	Майбутнє зрошувального землеробства на півдні України (виїзне засідання Ради Південного наукового центру НАН України і МОН України)
title_alt	Future of irrigated agriculture on the South of Ukraine (field session of Council of Southern Science Centre of NAS of Ukraine and MES of Ukraine)
title_full	Майбутнє зрошувального землеробства на півдні України (виїзне засідання Ради Південного наукового центру НАН України і МОН України)
title_fullStr	Майбутнє зрошувального землеробства на півдні України (виїзне засідання Ради Південного наукового центру НАН України і МОН України)
title_full_unstemmed	Майбутнє зрошувального землеробства на півдні України (виїзне засідання Ради Південного наукового центру НАН України і МОН України)
title_short	Майбутнє зрошувального землеробства на півдні України (виїзне засідання Ради Південного наукового центру НАН України і МОН України)
title_sort	майбутнє зрошувального землеробства на півдні україни (виїзне засідання ради південного наукового центру нан україни і мон україни)
topic	Наукові форуми
topic_facet	Наукові форуми
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82137
work_keys_str_mv	AT hutornoiom maibutnêzrošuvalʹnogozemlerobstvanapívdníukraíniviíznezasídannâradipívdennogonaukovogocentrunanukraíniímonukraíni AT ribínvm maibutnêzrošuvalʹnogozemlerobstvanapívdníukraíniviíznezasídannâradipívdennogonaukovogocentrunanukraíniímonukraíni AT hutornoiom futureofirrigatedagricultureonthesouthofukrainefieldsessionofcouncilofsouthernsciencecentreofnasofukraineandmesofukraine AT ribínvm futureofirrigatedagricultureonthesouthofukrainefieldsessionofcouncilofsouthernsciencecentreofnasofukraineandmesofukraine

Майбутнє зрошувального землеробства на півдні України (виїзне засідання Ради Південного наукового центру НАН України і МОН України)

Institution

Similar Items