Натхненний дослідник надр (до 140-річчя від дня народження професора В.І. Яворського)
Статтю присвячено талановитому досліднику надр Донецького і Кузнецького вугільних басейнів, видатному українському вченому-геологу всесвітньо відомої лутугінської школи професору Василю Івановичу Яворському з нагоди 140-річчя від дня його народження. Розглянуто основні етапи його життя, досягнення у...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82140 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Натхненний дослідник надр (до 140-річчя від дня народження професора В.І. Яворського) / М.М. Шаталов // Вісн. НАН України. — 2015. — № 2. — С. 89-93. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859836654367277056 |
|---|---|
| author | Шаталов, М.М. |
| author_facet | Шаталов, М.М. |
| citation_txt | Натхненний дослідник надр (до 140-річчя від дня народження професора В.І. Яворського) / М.М. Шаталов // Вісн. НАН України. — 2015. — № 2. — С. 89-93. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | Статтю присвячено талановитому досліднику надр Донецького і Кузнецького вугільних басейнів, видатному українському вченому-геологу всесвітньо відомої лутугінської школи професору Василю Івановичу Яворському з нагоди 140-річчя від дня його народження. Розглянуто основні етапи його життя, досягнення у вивченні вугільних родовищ і геологічної будови
Донбасу і Кузбасу, а також у складанні карт цих регіонів.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:35:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 2 89
НАТХНЕННИЙ ДОСЛІДНИК НАДР
До 140-річчя від дня народження
професора В.І. Яворського
Статтю присвячено талановитому досліднику надр Донецького і Куз-
нецького вугільних басейнів, видатному українському вченому-геологу все-
світньо відомої лутугінської школи професору Василю Івановичу Яворсько-
му з нагоди 140-річчя від дня його народження. Розглянуто основні етапи
його життя, досягнення у вивченні вугільних родовищ і геологічної будови
Донбасу і Кузбасу, а також у складанні карт цих регіонів.
Василь Іванович Яворський народився 29 грудня 1874 р. (10
січня 1875 р. за новим стилем) у Кам'янці-Подільському в ро-
дині військового. 18-річним юнаком поїхав на роботу до Домб-
ровського вугільного басейну (на території нинішньої Польщі),
що є частиною Верхньосилезького кам’яновугільного басейну,
де влаштувався чорноробом на навантаження вугілля на ко-
пальні «Париж». П’ять років він працював на гірських розрізах
Верхньосилезького басейну і навчався у Домбровському гірни-
чому училищі, яке закінчив з відзнакою в 1898 р. Василь мріяв
про вищу гірничу освіту, але грошей не вистачало, і за рекомен-
дацією директора училища він вирушив на Урал, працював там
на вугільних копальнях, а потім і в геологорозвідувальній пар-
тії, яка вела пошуки золота і залізних руд.
У 1905 р. Василю Івановичу нарешті вдалося здійснити свої
бажання. Він став студентом Санкт-Петербурзького гірничо-
го інституту, однак закінчив його лише в 1913 р. Навчаючись
в інституті, він часто виїздив на роботу на гірничопромисло-
ві підприємства. Зокрема, влітку 1906 р. працював на розвід-
ці Михайлівського кам’яновугільного родовища Донбасу, де
склав свою карту виходів пластів вугілля. За консультацією з
розвідки цього родовища Яворський звернувся до видатного
дослідника вугільних родовищ і геологічної будови Донбасу
професора Леоніда Івановича Лутугіна (див. «Вісник НАН
України» 2014, № 11), який читав тоді курс історичної геології
в Гірничому інституті. Це знайомство відіграло величезну роль
у житті В.І. Яворського. Навесні 1909 р. Лутугін запропонував
ШАТАЛОВ
Микола Микитович —
доктор геологічних наук,
старший науковий співробітник
Інституту геологічних наук
НАН України
Василь Іванович Яворський
(1874 [1875] —1974)
90 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 2
НАУКОВА СПАДЩИНА
йому роботу з детальної геологічної зйомки в
Донбасі, що, за визнанням самого Василя Іва-
новича, було для нього несподіванкою і вели-
кою честю.
Перший місяць на Донбасі Яворський пра-
цював під керівництвом Авеніра Авеніровича
Сняткова, найближчого помічника Лутугіна,
над складанням великомасштабної пластової
карти Мушкетівського району. Студент Явор-
ський досить швидко опанував методику гео-
логічної зйомки, розроблену професором Лу-
тугіним, і почав працювати самостійно. Напри-
кінці літа його ділянку відвідали Л.І. Лутугін і
М.О. Родигін. Вони були задоволені результа-
тами роботи Яворського, що стало для Василя
Івановича гарантією його участі в подальших
роботах Геологічного комітету на Донбасі, а з
1913 р. його було прийнято в Комітет на по-
стійну службу.
У 1910 р. Лутугін залучив Яворського до
складання детальної карти родовищ району
річок Калитви і Бистрої в масштабі 1:21000.
Водночас було складено й одноверстову карту
цього району, закартовано кам’яновугільні сві-
ти середнього і верхнього карбону, третинні й
післятретинні відклади. Під час розвідки було
відзначено вугільні пласти робочої потужності
у відкладах світи С2
4, наявність вугілля коксо-
вого і напівантрацитного типів, підраховано
запаси вугілля. Найкращі й найповніші розрі-
зи товщі кам’яновугільних відкладів спостері-
галися тут по берегах обох річок.
У 1911 р. Василь Іванович завершував гео-
логічну зйомку площі планшетів VI-32 і VI-
33. Крім того, він проводив попередні дослі-
дження в межах планшетів VII-32 і VII-33,
де є розвинені кам’яновугільні відкладення
верхнього відділу. За даними В.І. Яворського,
у станиці Єкатерининській вони утворюють
значну замкнуту улоговину, витягнуту в на-
прямку схід-південний схід — захід-південний
захід, і є ділянкою розвитку антрацитів. Того
ж року разом із Л.І. Лутугіним, М.О. Родигі-
ним, П.І. Степановим, М.М. Славяновим сту-
дент Яворський здійснив кілька геологічних
екскурсій до басейну р. Лихої, по Сіверському
Дінцю від станиці Білокалитвинської до стани-
ці Єкатерининської, а також в околицях слобо-
ди Суліна і по р. Садка. Ці екскурсії Лутугіна
мали на меті встановити зв’язок між зйомками
окремих геологів і провести точну паралеліза-
цію стратиграфічних горизонтів, розвинених у
суміжних районах.
Наступного року Яворський проводив гео-
логічну зйомку території планшета VII-32, що
було безпосереднім продовженням на південь
його робіт попереднього року. У південно-за-
хід ній частині планшета протікає р. Сіверський
Донець, а в південно-східному куті — р. Бистра.
На площі досліджуваного планшета він закарту-
вав переважно відклади світ верхнього карбону.
Відклади середнього карбону розвинені в гир-
лі балки Ведмежої, що впадає зліва в р. Сівер-
ський Донець. Біля станиці Єкатерининської в
південній частині планшета він виявив велику
замкнену улоговину, складену відкладами світ
верхнього карбону. Крім того, на території цьо-
го планшета спостерігаються нижньотретинні
відклади, відомі у вершині б. Великий Соколо-
вчик, що впадає праворуч у р. Бистру, а також
післятретинні відклади. Того ж 1912 р. Василь
Іванович провів попередні геолого-знімальні
роботи по р. Сіверському Дінцю від станиці
Єкатерининської до станиці Усть-Бистрянської.
На цій ділянці він закартував переважно від-
клади верхнього карбону. Середній карбон, на-
самперед світа С2
6, розвинений між балками
Калинова і Домкіна, що впадають у Сіверський
Донець: перша — ліворуч, друга — праворуч.
Відклади верхнього карбону становлять про-
довження південного крила Єкатерининської
улоговини; на південь, між гирлами балок Ді-
дова і Рубіжна, вони ускладнені невеликими
антиклінальними і синклінальними складками.
Попередні дослідження Яворський здійснив
також по річках Середня і Нижня Розсоші та
Кагальник. По р. Нижня Розсош він закартував
відкладення верхнього і верхньої частини серед-
нього карбону, зібрані в дрібну складчастість.
Північніше хутора Короченцева він установив,
що кам’яновугільні відкладення перекривають-
ся пісками третинного віку.
Востаннє Яворський відвідав район планше-
та VI-31 влітку 1921 р. Тут, у районі Сіверсько-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 2 91
НАУКОВА СПАДЩИНА
го Дінця, він уточнив розрізи кам’яновугільних
відкладів і показав, що сланці, пісковики, вап-
няки і вугілля переважно належать до серед-
нього відділу карбону. Всі ці породи, переме-
жо вуючись між собою, складають потужну
товщу карбону.
Найбільш розгорнутий геологічний опис
планшетів VI-31, VI-32, VI-33, VII-31, VII-32
і VII-33 Яворський навів у окремих нарисах,
опублікованих у 1927—1931 рр. у виданні Гео-
логічного комітету «Детальная геологическая
карта Донецкого каменноугольного бассейна».
У 1914 р. молодий співробітник Геологіч-
ного комітету В.І. Яворський за дорученням
професора Л.І. Лутугіна вивчав Берчогурське
вугільне родовище на Південному Уралі.
Наступного року розпочалися його геоло-
гічні дослідження в Кузнецькому кам’яно ву-
гіль ному басейні під безпосереднім керівни-
цтвом Лутугіна. Василю Івановичу було до-
ручено вивчення розрізів Горлівського району.
Однак 17 серпня 1915 р. на Кузбасі, на своєму
геологічному посту, несподівано помирає Лео-
нід Іванович Лутугін. Справу вчителя продо-
вжив В.І. Яворський. Кузнецький басейн і при-
леглі до нього райони Західного Сибіру міцно
прив’язали до себе Василя Івановича. Він пра-
цював там понад 50 років і став найбільшим
фахівцем цього регіону.
31 травня 1921 р. життя Яворського опини-
лося під загрозою. Його було заарештовано в
Петрограді у зв’язку зі справою професора Та-
ганцева у числі 833 підозрюваних в організа-
ції опору більшовицькому режиму. Усього за
цією справою було розстріляно 96 чоловік, а
83 — відправлено до концентраційних таборів.
Секретар Леніна Я.С. Агранов, який очолював
слідство, потім так пояснював жорстокість, ви-
явлену навіть до непричетних: «У 1921 р. 70 %
петербурзької інтелігенції були однією ногою
в стані ворога. Ми повинні були цю ногу відпа-
лити». На щастя, Василя Івановича звільнили,
і вже восени він повернувся до роботи.
У Кузбасі Яворський використовував метод
класичної геологічної зйомки, розроблений
Лутугіним під час дослідження Донбасу. Ме-
тод полягав у ретельному вивченні розрізів, зі-
ставленні їх, наскільки це було можливо, про-
стеженні пластів вугілля і вуглевмісних порід,
що спостерігаються в розрізах, а також у вико-
ристанні гривок обпалених порід. Це дало змо-
гу В.І. Яворському, П.І. Бутову та іншим гео-
логам лутугінської школи в 1916 р. відкрити
унікальне родовище вугілля Прокоп’євсько-
Киселівського району, яке посідає перше міс-
це в Кузбасі за запасами коксівного вугілля.
У результаті геологічної зйомки без буріння
тут було встановлено 16 із 26 відомих нині
пластів вугілля. Пізніше, використовуючи лу-
тугінський метод, Яворський відкрив Томь-
Усинське родовище вугілля. Систематичні до-
слідження за цим методом розрізів по берегах
річок показали, що потужність вугленосної
формації Кузбасу досягає 7 км, а не 1 км, як
вважали раніше.
У 1927 р. під керівництвом В.І. Яворського
було завершено перший етап систематичного
вивчення Кузнецького басейну з оцінкою його
промислових перспектив: завершено дрібно-
масштабну геологічну зйомку, за матеріалами
якої було складено першу досить повну гео-
логічну карту Кузбасу, опубліковано зведену
монографію. У цій монографії вперше дано
Василь Іванович Яворський
92 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 2
НАУКОВА СПАДЩИНА
наочне уявлення про геологічну будову Кузба-
су, межі поширення виділених 7 світ, наведено
карту і розріз вугленосних відкладів, загальну
потужність яких визначено на рівні 8,1 км. За-
паси вугілля, підраховані до глибини 1,5 км від
поверхні, було оцінено в 400 млрд т.
У подальшому, під час проведення більш
детальних геолого-знімальних робіт масштабу
1 : 200 000, було внесено уточнення до геоло-
гічної карти Кузнецького басейну, що стало
підґрунтям для пошуків нових промислових
вугільних родовищ. У 1936 р., в період під-
готовки до XVII Міжнародного геологічного
конгресу, під керівництвом В.І. Яворського
було здійснено детальний підрахунок запасів
вугілля в Кузбасі до глибини 1,8 км від поверх-
ні і встановлено 450 млрд т загальних запасів.
Головним прагненням Василя Івановича
Явор ського було з’ясування особливостей стра-
тиграфії, тектоніки, літології, умов осадкона-
копичення та пов’язаних з ними закономірнос-
тей розміщення вугленосності в сучасній
структурі Кузнецького басейну. Він написав
багато наукових статей і монографій з геології
вугільних родовищ Кузбасу, а основні резуль-
тати багаторічних досліджень узагальнив у мо-
нографії «Очерк по истории геологического ис-
следования Кузнецкого бассейна» (1962). Крім
Кузбасу Яворський вивчав також геологію ін-
ших вугільних басейнів і родовищ — Мінусин-
ського, Кансько-Ачинського, Суйфун ського,
Сучанського, Карагандинського.
Одночасно з роботою у вугільній геології
Яворський глибоко зацікавився питаннями
палеонтології і в наступні роки сформував-
ся як знаний фахівець-палеонтолог. У 1947 р.
він опублікував книгу з описом Stromatoporo-
idea — викопних морських колоніальних ор-
ганізмів кембрію, силуру, девону і мезозою в
різних регіонах країни. У 1955 р. Василь Іва-
нович розпочав публікацію 5-томної моно-
графії «Stromatoporoidea Советского Союза».
Ця фундаментальна праця й досі залишається
найбільшим і найповнішим зведенням викоп-
них організмів цієї групи, кількість описаних
у ній таксонів перевищує 400. Уперше в цій
книзі було розглянуто проблему походження
Stromatoporoidea. За змістом і широтою дослі-
дженого матеріалу монографія не має собі рів-
них не лише на теренах колишнього СРСР, а й
у всьому світі.
Систематику Stromatoporoidea наведено в ін-
шому великому багатотомному виданні — «Ос-
новы палеонтологии», де вперше було відзначе-
но їх поширення в пізній юрі та ранній крейді
Криму, Кавказу і Середньої Азії. В останні
роки за активної участі Яворського було вида-
но «Атласы руководящих форм ископаемых
фаун». Опубліковані вченим роботи дають під-
стави вважати його основоположником ви-
вчення Stromatoporoidea фанерозою. У якому б
регіоні України чи світу не вивчали цю групу
викопної фауни, палеонтологи неодмінно звер-
таються до праць і колекції Василя Івановича
Яворського.
Внесок В.І. Яворського в геологічну зйомку
і освоєння Донбасу і Кузбасу великий і багато-
гранний. У цих гігантських вугленосних ба-
сейнах він особисто або у співпраці з іншими
дослідниками вивчав геологічну будову родо-
вищ, особливості складу, якості і марок вугіл-
ля, їх вуглепетрографію та вуглехімію. Історія
освоєння Донецького і Кузнецького басейнів
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 2 93
НАУКОВА СПАДЩИНА
нерозривно пов'язана з його ім'ям. Постійна
участь у вивченні вугленосних відкладів, пре-
красне знання фактичного матеріалу, глибокий
науковий аналіз та узагальнення дозволяли
вченому робити всебічно обґрунтовані прогно-
зи вугленосності різних районів. Зональність
у поширенні вугілля різного ступеня вуглефі-
кації він пояснював різним проявом регіональ-
ного метаморфізму, що відіграє основну роль у
геологічних процесах перетворення органіки.
Великий внесок зробив Яворський і у видання
детальних геологічних карт, створення школи
геологів-вугільників Донбасу і Кузбасу.
Видатні наукові досягнення В.І. Яворсько-
го, розроблення ним важливих практичних
питань, пов'язаних з розвитком мінерально-
сировинної бази країни, її економікою та за-
безпеченням мінеральним паливом, були ви-
соко оцінені державою. У 1935 р. йому було
присуджено вчений ступінь доктора геолого-
мінералогічних наук без захисту дисертації,
в 1946 р. затверджено в ученому званні про-
фесора, присвоєно звання «Заслужений діяч
науки» і «Першовідкривач родовища». Його
нагороджено двома орденами Леніна, двома
орденами Трудового Червоного Прапора, ба-
гатьма медалями, а в 1971 р. удостоєно звання
Героя Соціалістичної Праці з врученням орде-
на Леніна і медалі «Золота зірка». Яворський
був членом багатьох учених і спеціалізованих
рад, почесним членом Всесоюзного мінерало-
гічного та палеонтологічного товариства.
Василь Іванович вирізнявся доброзичливим
ставленням до колег і особливо до молоді. Він
був людиною великої душі і високого благо-
родства, зразком моральної чистоти і відда-
ності науці. Його життя — це трудовий подвиг,
приклад невтомного трудівника науки. Зво-
рушливою і гідною наслідування була пам'ять
Яворського про свого вчителя, професора
Л.І. Лутугіна, який надав йому підтримку на
початку наукової діяльності, допоміг повірити
у свої сили. Багато зусиль і особистих коштів
вкладав Василь Іванович в увічнення пам'яті
Учителя. Завдяки його старанням у Санкт-
Петербурзі й Донецьку встановлено пам’ятник
Лутугіну, а до 100-річчя з дня його народження
видано збірник «Очерки по геологии Кузнецкого
и Донецкого бассейнов».
Видатний учений-геолог професор Василь
Іванович Яворський прожив близько 100 років
(помер він 20 вересня 1974 р.). За його бажан-
ням, поховали його на Волковому кладовищі в
Санкт-Петербурзі поблизу могили Л.І. Луту-
гіна. Його трудова діяльність тривала безпе-
рервно 80 років, і весь свій життєвий шлях він
пройшов під девізом: «Жити — значить працю-
вати, працювати — значить жити».
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-82140 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:35:14Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шаталов, М.М. 2015-05-25T10:19:28Z 2015-05-25T10:19:28Z 2015 Натхненний дослідник надр (до 140-річчя від дня народження професора В.І. Яворського) / М.М. Шаталов // Вісн. НАН України. — 2015. — № 2. — С. 89-93. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82140 Статтю присвячено талановитому досліднику надр Донецького і Кузнецького вугільних басейнів, видатному українському вченому-геологу всесвітньо відомої лутугінської школи професору Василю Івановичу Яворському з нагоди 140-річчя від дня його народження. Розглянуто основні етапи його життя, досягнення у вивченні вугільних родовищ і геологічної будови Донбасу і Кузбасу, а також у складанні карт цих регіонів. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Наукова спадщина Натхненний дослідник надр (до 140-річчя від дня народження професора В.І. Яворського) Zealous explorer of Earth’s interior (to 140th anniversary of professor V.I. Yavorskiy) Article published earlier |
| spellingShingle | Натхненний дослідник надр (до 140-річчя від дня народження професора В.І. Яворського) Шаталов, М.М. Наукова спадщина |
| title | Натхненний дослідник надр (до 140-річчя від дня народження професора В.І. Яворського) |
| title_alt | Zealous explorer of Earth’s interior (to 140th anniversary of professor V.I. Yavorskiy) |
| title_full | Натхненний дослідник надр (до 140-річчя від дня народження професора В.І. Яворського) |
| title_fullStr | Натхненний дослідник надр (до 140-річчя від дня народження професора В.І. Яворського) |
| title_full_unstemmed | Натхненний дослідник надр (до 140-річчя від дня народження професора В.І. Яворського) |
| title_short | Натхненний дослідник надр (до 140-річчя від дня народження професора В.І. Яворського) |
| title_sort | натхненний дослідник надр (до 140-річчя від дня народження професора в.і. яворського) |
| topic | Наукова спадщина |
| topic_facet | Наукова спадщина |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82140 |
| work_keys_str_mv | AT šatalovmm nathnenniidoslídniknadrdo140ríččâvíddnânarodžennâprofesoravíâvorsʹkogo AT šatalovmm zealousexplorerofearthsinteriorto140thanniversaryofprofessorviyavorskiy |