Стан та перспективи розвитку досліджень у галузі наносистем і наноматеріалів в Україні (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 14 січня 2015 р.)

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вісник НАН України
Дата:	2015
Автор:	Наумовець, А.Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2015
Теми:	З кафедри Президії НАН України
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82201
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Стан та перспективи розвитку досліджень у галузі наносистем і наноматеріалів в Україні (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 14 січня 2015 р.) / А.Г. Наумовець // Вісн. НАН України. — 2015. — № 3. — С. 24-31. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859804613170954240
author	Наумовець, А.Г.
author_facet	Наумовець, А.Г.
citation_txt	Стан та перспективи розвитку досліджень у галузі наносистем і наноматеріалів в Україні (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 14 січня 2015 р.) / А.Г. Наумовець // Вісн. НАН України. — 2015. — № 3. — С. 24-31. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
first_indexed	2025-12-07T15:15:07Z
format	Article
fulltext	24 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 3 СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ НАНОСИСТЕМ І НАНОМАТЕРІАЛІВ В УКРАЇНІ Стенограма наукової доповіді академіка НАН України А.Г. Наумовця на засіданні Президії НАН України 14 січня 2015 року Шановні члени Президії, шановні учасники засідання! Маю честь на ваше доручення виступити з доповіддю про стан і перспективи розвитку досліджень у галузі наносистем і на- номатеріалів в Україні. Нано у перекладі з грецької означає карлик, і щоб наочно уявити собі, з якими розмірами ми маємо справу, наведу та- кий приклад. Якщо чотири атоми заліза викласти у ланцюжок, він буде довжиною 1 нм. Чим спричинений великий інтерес у світі до нанооб’єктів? По-перше, зменшення до наномасш- табних розмірів призводить до зміни властивостей матерії. У нанооб’єктах дуже велика частка припадає на поверхне- ві атоми. Так, площа поверхні куба з ребром у 1 см становить 6 см3, а якщо ми цей кубик подрібнимо на маленькі кубики з ребром у 1 нм, то загальна площа поверхні зросте до 6000 м3, що відповідає площі футбольного поля. І тут вступає в силу за- кон переходу кількості в якість — у нашому випадку «менше» означає «інакше». У нанорозмірних об’єктах змінюється рух електронів, вони відбиваються переважно від поверхні, і відпо- відно змінюються електронні властивості; змінюється процес утворення і рух дефектів і відповідно — міцність твердих тіл; змінюються оптичні, хімічні (в тому числі каталітичні), біоло- гічні, магнітні та багато інших властивостей. Отже, ми, працю- ючи в галузі наносистем і нанотехнологій, експлуатуємо зміну властивостей речовини при зміні розмірів об’єктів. Дослідження, про які я збираюся вам доповісти, виконано у рамках двох програм: Державної цільової науково-технічної З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИНАН УКРАЇНИ ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 3 25 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ програми «Нанотехнології та наноматеріали» на 2010—2014 рр., затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2009 № 1231, і цільової комплексної програми фундаментальних досліджень НАН України «Фундаментальні проблеми наноструктур- них систем, наноматеріалів, нанотехнологій» на 2010—2014 рр., затвердженої постановою Президії НАН України 05.05.2010 № 129, при- чому Державна програма виконувалася як установами НАН України, так і установами МОН України. За цими двома програмами в Академії було виконано 240 проектів з фізики наноструктур; технології напівпровідникових наноструктур; наноматеріалів; нанохімії; на- нобіотехнологій; діагностики наноструктур; забезпечення розвитку наноіндустрії. За те- матикою ці програми дещо перетиналися, але в академічній програмі більший наголос було зроблено на фундаментальних і мультидисци- плінарних дослідженнях. Тепер перейду безпо- середньо до викладення конкретних результа- тів досліджень, отриманих в установах НАН України. Тема «Нелінійна оптика, магнітофотоніка, фемтооптика наноматеріалів» (виконавці — Інститут фізики (ІФ) та Інститут магнетиз- му) охоплювала дослідження наноострівцевих плівок для створення наноемітерів електронів, електролюмінесцентних наноджерел світла, помножувачів частоти, для використання в наноплазмоніці й каталізі; розроблення магні- тооптичних модуляторів, які дозволяють змі- нювати і керувати властивостями електромаг- нітного випромінювання; систем візуалізації; нових сенсорів магнітного поля; оптичних за- творів. Досягнуто цікавих результатів і в галузі фемтооптики, коли на матеріали діють потуж- ним лазерним випромінюванням (10—15 с), не- лінійної оптики, отримання наночастинок ту- гоплавких матеріалів. І хоча, як ви розумієте, ці дослідження мають суто фундаментальний характер, все ж таки це, скоріше, як їх часто називає Борис Євгенович [Патон], цілеспря- мовані фундаментальні дослідження, які і при- множують нові знання, і дають нові способи керування властивостями матеріалів. У тісній співпраці фізиків, хіміків та біоло- гів виконувався проект з дослідження епітак- сії органічних сполук з розчинів і керування структурою їх плівок (ІФ, Інститут загальної та неорганічної хімії (ІЗНХ), Інститут біоко- лоїдної хімії (ІБКХ), Інститут органічної хімії (ІОХ)). Загалом органіка — це дуже насиче- ний за кількістю об’єктів клас речовин, і, нано- сячи моношарові плівки різноманітних орга- нічних сполук на підкладки, можна отримати матеріали з різними властивостями, причому, використовуючи, наприклад, лазерне випромі- нювання, можна керувати ними. Тут виявився неабиякий талант наших хіміків-синтетиків, які здатні синтезувати майже будь-які потрібні речовини. Вивчення нових рідкокристалічних наноматеріалів, так званих рідкокристаліч- них колоїдів, проводять в ІФ, ІБКХ, Інституті сцинтиляційних матеріалів. Тут ми маємо при- клад нанооптики, оскільки, якщо у середови- ще такого рідкокристалічного колоїду ввести наночастинки, то виникають промені з оптич- ними вихорами, що становлять предмет ви- вчення новітнього фізичного напряму — син- гулярної оптики. До речі, цей термін уперше запропонував присутній сьогодні у залі Марат Самуїлович Соскін. Не можу не згадати також роботи Валерія Павловича Гусиніна з Інститу- ту теоретичної фізики, який передбачив ано- мально високу електропровідність графену та інші особливості цього матеріалу, які згодом Рідкокристалічні колоїди 26 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 3 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ було підтверджено експериментально, в тому числі й нобелівськими лауреатами А. Геймом і К. Новосьоловим. У галузі наносистем і наноматеріалів актив- но працюють біологи, розробляючи біотехно- логії для синтезу і застосування наночастинок. Наприклад, в Інституті мікробіології і вірусо- логії використовують молочнокислі бактерії та нанометрові прокапсиди бактеріофагів для синтезу наночастинок, що стимулюють імуні- тет; в Інституті харчової біотехнології та гено- міки запропонували спосіб синтезу наночас- тинок СdS на волоскових корінцях рослини Linaria; в Інституті фізіології рослин і генетики біологічні наночастинки-транспозони застосо- вують у генетичній інженерії мікроорганізмів (штамів ризобій) з підвищеною здатністю до засвоєння атмосферного азоту, що дозволяє зменшити використання добрив; в ІБКХ за до- помогою біоколоїдних технологій навчилися виготовляти нанопризми. Коротко зупинюся на роботах наших фахів- ців з електроніки. Науковці Інституту фізики напівпровідників (ІФН), ІФ та НДІ «Оріон» розробили джерела і приймачі випромінюван- ня терагерцового діапазону. Цей хвильовий діапазон, ще мало освоєний фізикою і про- мисловістю, цікавий тим, що дозволяє бачити предмети крізь непрозорі перешкоди. У промисловості метали й досі залишають- ся основним конструкційним матеріалом. Роз- робка Донецького фізико-технічного інститу- ту (ДонФТІ) пов’язана з винаходом методу гвинтової екструзії. Металевий брусок про- тискають крізь матрицю спіральної форми і отримують на виході брусок такої самої форми, але при цьому в ньому утворюється величезна кількість дефектів, що змінює властивості ма- теріалу. Так, міцність вихідного зразка чисто- го титану з розміром зерна 100 мкм становить 430 МПа, а після гвинтової екструзії розмір зерна зменшується до 100 нм, а міцність зрос- тає вдвічі — до 840 МПа. Крім того, збільшу- ється пластичність металу. Цю розробку вже впроваджено на підприємстві «Мотор-Січ», зокрема для виготовлення деталей турбін. Розробки Інституту електрозварювання (ІЕЗ) спрямовані на використання нанотехно- логій у зварюванні. Так, для зміцнення зварних швів у «холодну» частину зварювальної ванни вводять компоненти, що сприяють утворенню наночастинок оксидів Zr i Ti в мікроструктурі металу, а параметри процесу зварювання опти- мізують за допомогою математичного моделю- вання. Або інший приклад. На поверхні дета- лей, які потрібно зварити, наносять один за од- ним наношари Ti, Al, Ni, потім деталі з’єднують і пропускають невеликий струм, достатній для того, щоб почалася екзотермічна реакція, спалахує так зване «тверде полум’я», і деталі зварюються так міцно, що у випробуваннях на розтяг розрив відбувається у вихідному металі, а не в місцях зварювання. Ще одна цікава роз- робка ІЕЗ — це електронно-променева техно- логія нанесення демпферних наноструктуро- ваних покриттів на титанові лопатки газотур- бінних двигунів. Квазікристалічні покриття Al-Cu-Fe і металокерамічні покриття MgO-Cr- Sn на титані підвищують демпферну здатність у 5—10 разів, а міцність — до 10—15 ГПа. В Інституті металофiзики (ІМФ) розро- блено технологію виробництва магнітом’яких аморфних і нанокристалічних сплавів. Це без перебільшення революція в електротехніці, оскільки ці матеріали кардинально зменшу- ють втрати на вихрові струми. Загалом у світі до 4 % використаної енергії у трансформато- рах, електродвигунах, реле тощо припадає на вихрові струми. Тому осердя, виготовлені з магнітом’яких аморфних і нанокристалічних сплавів, мають надзвичайно широкий спектр використання. Аморфні стрічкові матеріали можна застосовувати й для виготовлення про- Зображення запальнич- ки за шаром гіпсокар- тону, отримане за допо- могою випромінювання терагерцового діапазону (ІФН) ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 3 27 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ мислових сушарок чи низькотемпературних побутових нагрівачів. Обладнання такими обі- грівачами крісел у конференц-залі ІМФ дозво- лило вдвічі знизити витрати на опалення. У співпраці Інституту проблем матеріало- знавства (ІПМ) та Інституту надтвердих ма- теріалів отримано наноструктурні інструмен- тальні й зносостійкі керамічні матеріали на основі нітридних фаз, які дуже потрібні у на- фтодобувній галузі, машино-, авто- і авіабуду- ванні та багатьох інших сферах. Ці матеріали мають робочі температури до 1000 ºС, коро- зійностійкі в агресивних середовищах, можуть працювати на швидкостях до 12 тис. об./хв. Кераміка на основі Si3N4 на 40 % легша за сталі, а ресурс механізмів, виготовлених з неї, зрос- тає в 2—3 рази. В ІПМ розроблено також тех- нологію синтезу нанопорошків, які використо- вують як присадки до мастил для поліпшення їх триботехнічних властивостей. У ДонФТІ розроблено порошкову технологію отриман- ня нанокомпозитних матеріалів і технологію одержання нанопорошків шляхом поєднання осадження і ультразвукового змішування ком- понентів. Деталі, які виготовляють з таких ма- теріалів, характеризуються високою тріщино- і зносостійкістю. Важливою сферою застосування біоактив- них нанокерамік є медицина. Ці матеріали, розроблені в ІПМ, використовують для віднов- лення кісткової тканини і виготовлення імп- лантатів для лікування важких травм черепа, міжхребцевої грижі, відновлення слуху, а та- кож у стоматології. Один із розробників таких біокерамічних імплантатів, Віталій Андрійо- вич Дубок, присутній тут у залі. В Інституті хі- мії високомолекулярних сполук створено нові матеріали для лікування туберкульозу кістко- вої тканини на основі епоксиполіуретанового нанокомпозиту з додаванням силікагелю та аеросилу і протитуберкульозних препаратів широкої дії, що поліпшує процес вживляння імплантатів у живу тканину. В ІЗНХ розроблено діелектричні й нелінійні НВЧ-матеріали на основі наноструктурованих оксидних систем для НВЧ-приладів зв'язку та радіолокації. Ці матеріали мають високу і термостабільну проникність ε = 80—100, а ви- роби з них уже випробувано на підприємствах України. В Інституті газу отримано наношаруватий наф тосорбент на основі терморозширеного гра фіту. Цей сорбент, вихідним матеріалом для якого є дизельне паливо, характеризується ве- ликою сорбційною ємністю (45—65 кг/кг), ви- соким ступенем очищення (99,7 %), можливіс- тю регенерації, він плавучий і не шкідливий для довкілля. Цим нафтосорбентом зацікави- лися вже великі компанії з Німеччини, Росії, Китаю. В Інституті фізичної хімії в інтересах енер- гетики створено елементи СR 2016 з катодами на основі гібридних нанокомпозитів LiFePO4/ графен/поліанілін, які вирізняються великою питомою енергоємністю, а також розроблено нанокомпозитні метал-оксидні каталізатори на структурованих носіях для селективного відновлення оксидів азоту NОx. Дуже корис- на розробка ІЗНХ дає змогу вдвічі зменшити втрати тепла у тепломережах, використовую- чи для ізоляції труб нaноструктуровані гідро- фобні волокнисті матеріали, отримані за допо- могою оптимізації шорсткості поверхні волок- на і розміру нанокластерів кремнійорганічного модифікатора. Основні зусилля сучасної медицини спрямо- вані на боротьбу із серцево-судинними захво- Мікроструктура наношаруватого нафтосорбенту на основі терморозширеного графіту 28 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 3 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ рюваннями, злоякісними пухлинами, інфек- ційними захворюваннями, діабетом та ауто- імунними захворюваннями, порушенням міне- рального обміну, хворобами опорно-рухового апарату, а також на створення ефективних і дешевих профілактичних препаратів, діагнос- тикумів і ліків. Головні проблеми ефективнос- ті медикаментозної онкотерапії пов’язані з не- специфічністю дії протипухлинних препаратів, їх високою токсичністю щодо органів і тканин, не ушкоджених пухлиною, з природною та на- бутою резистентністю, коли з часом препарат припиняє діяти. І тут можуть допомогти лікар- ські форми на основі наноферомагнетиків. На- приклад, в Інституті органічної хімії та Інсти- туті біоорганічної хімії та нафтохімії досліджу- ють функціоналізовані каліксарени і фулерени як потенційні інгібітори терапевтично значу- щих протеїн-тирозинфосфатаз для лікування діабету ІІ типу і злоякісних пухлин. Справа в тому, що молекули каліксарену мають форму келиха або корзини, і потрапляючи в таку кор- зину, молекули, що містять небажані радикали, так би мовити, нейтралізуються. Крім того, ка- ліксарени є ефективними селективними інгі- біторами центрів полімеризації фібрину — ви- сокомолекулярного протеїну, який спричинює утворення тромбів. В Інституті біохімії калік- сарени досліджують як перспективні «молеку- лярні платформи» для створення нових анти- тромботичних препаратів. У галузі нанофармакології ми маємо при- клад плідної співпраці академічної і освітян- ської науки. Так, в Інституті хімії поверхні роз- роблено препарат нанодисперсного кремнезе- му «Силікс», ефективність якого для лікуван- ня різних захворювань доведено у Київському і Вінницькому медичних університетах. Інсти- тут біоколоїдної хімії запропонував техноло- гію одержання композиту нанозаліза з аскор- біновою кислотою, що має набагато сильніший протианемічний ефект, ніж нанозалізо. У спів- робітництві з Інститутом фармакології і токси- кології НАМН України створено і впровадже- но в медичну практику нанопрепарат «Ліпін». В Інституті експериментальної патології, он- кології і радіобіології активно проводять ро- боти, спрямовані на перспективи застосування лікарських нанокомпозитів. Так, змінюючи фармакокінетику існуючих препаратів, можна досягти підвищення концентрації препарату в крові, прицільно доставляючи нанопрепарати, можна ефективніше пригнічувати ріст пухли- ни, а завдяки синергетичному ефекту цитоста- тику і наноносіїв знижується загальний рівень токсичності. Розроблено методику стабілізації наночастинок феромагнетиків біосумісними сурфактантами і полімерами та спосіб синтезу магнітної рідини на основі порошку магнетиту для векторної доставки препаратів, створено систему спрямованого транспорту протипух- линного препарату «Цисплатин», засновану на комбінації дії нанокомпозиту «магнітна рідина+цисплатин» і постійного магнітного поля. Уперше в Україні в Інституті технічної те- плофізики розроблено технологію виробни- цтва високобілкового харчового продукту спеціального дієтичного призначення для за- стосування при важких формах захворювань, пов'язаних з білково-енергетичною нестачею. Застосування методу ДІВЕ дозволяє розбити великі молекули на менші складові з тим, щоб наблизити амінокислотний склад продукту до параметрів так званого ідеального білка, який містить до 70 % фізіологічно активних пепти- дів і вільних амінокислот, а також ліпідні на- ноструктури. Отриманий продукт легко за- своюється в організмі, не викликає алергічних реакцій, має високу якість, а його оптова ціна у 3—5 разів нижча, ніж закордонних аналогів. Структура молекули каліксарену ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 3 29 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Завдяки використанню методу ДІВЕ можна переводити у ліпосомальну форму препара- ти для захисту рослин і регулятори росту, що значно зменшує їх витрати, знижує вартість оброблення та підвищує врожайність. У разі підживлення рослин ліпосомальною формою препаратів маса лісопосадкового матеріалу збільшується майже вдвічі. Отже, в рамках виконання програм у 12 ін- ститутах НАН України синтезовано і дослід- жено наноматеріали для використання в меди- цині при створенні нових ліків, зокрема проти діабету ІІ типу і злоякісних пухлин; компонен- тів нового класу антитромботичних препара- тів, регуляторів скорочення гладких м'язів, біо керамічних імплантатів; носіїв фармпрепа- ратів цільового призначення; протимікробних препаратів; у нових діагностичних і сенсорних тест-системах, а також для застосування в хар- човій промисловості, сільському господарстві, екології. І, що найважливіше, проведено дослі- дження з нанобіобезпеки наноматеріалів, на що завжди звертає нашу увагу присутній тут Юрій Ілліч Кундієв. У сфері діагностики наноматеріалів від- крито явище колосального підсилення (на де- кілька порядків величини) прояву дефектів у картині динамічної рентгенівської дифракції (ІМФ); закладено теоретичні та експеримен- тальні основи унікального методу і апаратури нового покоління для неруйнівної пошарової (з нанорозмірним кроком по глибині) диф- рактометрії, рефлектометрії і топографії на- номатеріалів; розроблено методи діагностики структурно-морфологічних, фрактальних, ди- намічних та фізико-хімічних властивостей на- носистем; створено технологічні й діагностич- ні бази даних; розвинуто прецизійні методи дослідження наносистем. Тепер я коротко наведу окремі приклади впровадження розробок установ НАН Укра- їни, отриманих у результаті виконання цих двох програм. Створено старт-ап компанію «Нанотехцентр» для виробництва нанопо- рошків потужністю до 350 т/рік (ІПМ). На Новокраматорському машинобудівному заво- ді апробовано технологію підвищення якості зварних швів високоміцних низьколегованих сталей завдяки формуванню наноутворень у швах (ІЕЗ). Технологію нанесення надтвердих нанопокриттів TiN на плунжери паливної апа- ратури для літаків впроваджено на харківсько- му машинобудівному заводі «ФЕД» (ННЦ ХФТІ). На підприємстві «Мелта» використо- вують промислову технологію виробництва нанокристалічних магнітопроводів, а на під- приємствах «Олтест», «Біонтоп», «Хартрон- Плант», запорізькому заводі «Перетворювач», київському заводі автоматики, «Радар», «Ае- ротехніка» виготовлено понад 1 млн високо- економічних компактних трансформаторів і дроселів (ІМФ). Технологію отримання на- нодисперсного діоксиду цирконію для зносос- тійких плунжерів шахтних гідронасосів і мас- лостанцій, сопел гідрозбивачів окалини впро- ваджено на Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча і шахті ім. О.Ф. Засядька (Дон ФТІ). Організовано атестовану лабора- торію вимірювань геометричних параметрів поверхні відповідно до вимог УкрСЕПРО. Ви- конується діагностика поверхонь дзеркал на замовлення ЦКБ «Арсенал» (ІФН). У Полтав- ській області на ПП «Агроекологія» впрова- джено змінні деталі для сільськогосподарської техніки, зокрема лапи для культиваторів з бей- нітного чавуну, які мають великий ресурс ро- боти і в 3—8 разів дешевші за імпортні аналоги Лапи для культиваторів з бейнітного чавуну 30 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 3 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ (ІПМ). Технологію одержання ліпідних нано- структур впроваджено для оброблення насін- ня та вегетуючих рослин на Київській лісовій науково-дослідній станції та у ТОВ «НДІ сої»; у ветеринарії для лікувального і профілактич- ного харчування тварин застосовують препа- рат «Мембрано стабіл» (ТДВ «Терезине», ТОВ «Стейкагро»), а також на ПАТ «Закарпатне- рудпром» використовують оптимальні режими аерації, реагентного оброблення і знезалізнен- ня води (ІТТФ). Створено вітчизняну техно- логію виготовлення підкладок для виконання поверхнево-підсиленої раманівської спектро- скопії, що дозволяє в 104—106 разів підвищити чутливість виявлення ультрамалих кількостей різних хімічних сполук (ІФ, ІФН). Важливим результатом виконання програм є також збереження і зміцнення кадрового потенціалу НАН України в галузі нанонаук і нанотехнологій. За результатами досліджень були захищені 41 докторська та 164 кандидат- ські дисертації; опубліковано 120 монографій, 115 оглядів, 4190 статей; отримано 353 патен- ти, подано 230 заявок на винаходи. Організо- вано і проведено II Міжнародну конференцію «Наноструктурні матеріли — 2010: Україна— Білорусь—Росія» (НАНО-2010), ІV Міжна- родну конференцію «Нанорозмірні системи: будова, властивості, технології» (НАНСИС- 2013) та 90 інших міжнародних і вітчизняних наукових заходів. Результати виконання про- грам опубліковано в колективній монографії «Наноразмерные системы и наноматериалы», виданій Видавничим домом «Академперіоди- ка» (тут присутня директор цього видавництва Олена Геннадіївна Вакаренко, і я хочу їй осо- бисто подякувати за якісну роботу), та у збір- нику «Фундаментальні проблеми нанострук- турних систем, наноматеріалів і нанотехноло- гій». Крім того, результати представлено на сайті НАН України 1 у розділі «Науково-тех- нічні проекти», створено також бізнес-портал «Нанотехнології і наноматеріали» з текстами українською, російською і англійською мова- ми 2, проведено кілька заходів під назвою «На- нотехнологічні зустрічі» з прямою трансляці- єю в Інтернеті. Тепер наведу дані щодо фінансування цих програм. За Державною програмою НАН Ук- раїни отримувала щороку близько 20 млн грн, що за 5 років становило трохи менше 100 млн грн. У середньому на один проект припадало 165 тис. грн на рік. Що стосується академічної програми, то обсяг її фінансування був при- близно вдвічі меншим: за 5 років було витра- чено близько 52 млн грн, а на один проект при- падало в середньому 87 тис. грн на рік. Насамкінець хочу привернути вашу увагу до перспектив подальшого розвитку нанотех- нологій в Україні. Я сподіваюся, що мені вда- лося переконати вас у тому, що ця сфера дослі- джень приносить багато корисних результатів. Чи задоволені ми масштабом впровадження наших розробок? Відверто можу сказати, що ні, не задоволені. Проте все ж таки 10—15 % проектів завершилися впровадженням отри- маних результатів у практичну діяльність. Не- зважаючи на те, що за світовими стандартами обсяги фінансування були не дуже великі, що цілком зрозуміло в наших скрутних умовах, виконавці програм змогли зробити конкурен- тоспроможну продукцію, за що я їм хочу щиро подякувати. У майбутньому, на наш погляд, нанотехно- логії потрібно розвивати в таких напрямах: 1 www.nas.gov.ua. 2 http://www1.nas.gov.ua/programs/nano2b/RU/ Pages/home.aspx. Результати виконання програм опубліковано в колек- тивній монографії та збірнику резюме ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 3 31 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ • поверхневі та багатошарові нанострукту- ри (квантоворозмірні об’єкти, надґратки, кон- такти, нанокластери, спінтроніка); • фулереноподібні матеріали, вуглецеві на- нотрубки (високоміцні композити, наноеміте- ри, нанопровідники, нанозонди, матеріали для електроніки); • нові класи наноматеріалів і нанострук- тур (фотонні кристали, функціональна на- нокераміка, квазікристалічні наноматеріали, наноструктурні метали і сплави, полімерні нанокомпозити, біосумісні наноматеріали, органічні наноматеріали, полімерні наноплів- ки і покриття, сегнетоелектричні наноплівки, рідкокристалічні наноматеріали, нанофарма- кологія, метаматеріали, фрактальні матеріали, матеріали для 3D-принтингу); • нано- та молекулярна електроніка (ви- сокороздільна літографія, розпізнавання і збереження інформації, сенсорика, плазмо- ніка); • оборонна тематика. Нагадаю, що постановою Президії НАН України від 02.07.2014 №160 започатковано ці- льову комплексну програму фундаментальних досліджень НАН України «Фундаментальні проблеми створення нових наноматеріалів і нанотехнологій» на 2015—2019 рр. Звичайно, бажано, щоб була ще й державна програма роз- витку нанотехнологій, але особливих споді- вань на це немає. Дякую за увагу. За матеріалами засідання підготувала О.О. МЕЛЕЖИК
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-82201
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:15:07Z
publishDate	2015
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Наумовець, А.Г. 2015-05-26T16:08:11Z 2015-05-26T16:08:11Z 2015 Стан та перспективи розвитку досліджень у галузі наносистем і наноматеріалів в Україні (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 14 січня 2015 р.) / А.Г. Наумовець // Вісн. НАН України. — 2015. — № 3. — С. 24-31. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82201 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України З кафедри Президії НАН України Стан та перспективи розвитку досліджень у галузі наносистем і наноматеріалів в Україні (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 14 січня 2015 р.) State and prospects of nanosystems and nanomaterials research in Ukraine (transcript of scientific report at the meeting of Presidium of NAS of Ukraine, January 14, 2015) Article published earlier
spellingShingle	Стан та перспективи розвитку досліджень у галузі наносистем і наноматеріалів в Україні (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 14 січня 2015 р.) Наумовець, А.Г. З кафедри Президії НАН України
title	Стан та перспективи розвитку досліджень у галузі наносистем і наноматеріалів в Україні (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 14 січня 2015 р.)
title_alt	State and prospects of nanosystems and nanomaterials research in Ukraine (transcript of scientific report at the meeting of Presidium of NAS of Ukraine, January 14, 2015)
title_full	Стан та перспективи розвитку досліджень у галузі наносистем і наноматеріалів в Україні (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 14 січня 2015 р.)
title_fullStr	Стан та перспективи розвитку досліджень у галузі наносистем і наноматеріалів в Україні (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 14 січня 2015 р.)
title_full_unstemmed	Стан та перспективи розвитку досліджень у галузі наносистем і наноматеріалів в Україні (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 14 січня 2015 р.)
title_short	Стан та перспективи розвитку досліджень у галузі наносистем і наноматеріалів в Україні (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 14 січня 2015 р.)
title_sort	стан та перспективи розвитку досліджень у галузі наносистем і наноматеріалів в україні (стенограма наукової доповіді на засіданні президії нан україни 14 січня 2015 р.)
topic	З кафедри Президії НАН України
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82201
work_keys_str_mv	AT naumovecʹag stantaperspektivirozvitkudoslídženʹugaluzínanosistemínanomateríalívvukraínístenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni14síčnâ2015r AT naumovecʹag stateandprospectsofnanosystemsandnanomaterialsresearchinukrainetranscriptofscientificreportatthemeetingofpresidiumofnasofukrainejanuary142015

Репозитарії

Схожі ресурси