Трансформація сектора чорної металургії України в умовах депресії на світових ринках металопродукції
Розглянуто сучасний стан металургійного сектора України; представлено світові рейтинги і тренди у сфері виробництва, експорту, імпорту і внутрішнього споживання металургійної продукції; особливу увагу приділено технологічній модернізації, ресурсозбереженню – особливо енергоресурсів, імпортозаміщенню...
Gespeichert in:
| Datum: | 2015 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
2015
|
| Schriftenreihe: | Економічні інновації |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82311 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Трансформація сектора чорної металургії України в умовах депресії на світових ринках металопродукції / В.М. Осипов, В.В. Венгер // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2015. — Вип. 59. — С. 259-272. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-82311 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-823112025-02-10T01:17:55Z Трансформація сектора чорної металургії України в умовах депресії на світових ринках металопродукції Transformation ferrous metallurgy Ukrain underdepression in global markets Осипов, В.М. Венгер, В.В. Розглянуто сучасний стан металургійного сектора України; представлено світові рейтинги і тренди у сфері виробництва, експорту, імпорту і внутрішнього споживання металургійної продукції; особливу увагу приділено технологічній модернізації, ресурсозбереженню – особливо енергоресурсів, імпортозаміщенню. Платформою підвищення конкурентоспроможності сектора чорної металургії України має бути розвиток внутрішнього ринку та розширення існуючих експортних позицій за рахунок виробництва високотехнологічної продукції. Current state of the steel sector of Ukraine is reviewed; the world rankings and trends in production, exports, imports and domestic consumption of steel products are presented; special attention is paid to technological modernization, resource-saving – especially energy resources, import substitution. As the basis of increasing the competitiveness of Ukrainian black metallurgy sector , the development of the internal market and the expansion of existing export positions due to the production of high-tech products should serve. 2015 Article Трансформація сектора чорної металургії України в умовах депресії на світових ринках металопродукції / В.М. Осипов, В.В. Венгер // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2015. — Вип. 59. — С. 259-272. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. XXXX-0066 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82311 338.1 uk Економічні інновації application/pdf Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Розглянуто сучасний стан металургійного сектора України; представлено світові рейтинги і тренди у сфері виробництва, експорту, імпорту і внутрішнього споживання металургійної продукції; особливу увагу приділено технологічній модернізації, ресурсозбереженню – особливо енергоресурсів, імпортозаміщенню. Платформою підвищення конкурентоспроможності сектора чорної металургії України має бути розвиток внутрішнього ринку та розширення існуючих експортних позицій за рахунок виробництва високотехнологічної продукції. |
| format |
Article |
| author |
Осипов, В.М. Венгер, В.В. |
| spellingShingle |
Осипов, В.М. Венгер, В.В. Трансформація сектора чорної металургії України в умовах депресії на світових ринках металопродукції Економічні інновації |
| author_facet |
Осипов, В.М. Венгер, В.В. |
| author_sort |
Осипов, В.М. |
| title |
Трансформація сектора чорної металургії України в умовах депресії на світових ринках металопродукції |
| title_short |
Трансформація сектора чорної металургії України в умовах депресії на світових ринках металопродукції |
| title_full |
Трансформація сектора чорної металургії України в умовах депресії на світових ринках металопродукції |
| title_fullStr |
Трансформація сектора чорної металургії України в умовах депресії на світових ринках металопродукції |
| title_full_unstemmed |
Трансформація сектора чорної металургії України в умовах депресії на світових ринках металопродукції |
| title_sort |
трансформація сектора чорної металургії україни в умовах депресії на світових ринках металопродукції |
| publisher |
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України |
| publishDate |
2015 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82311 |
| citation_txt |
Трансформація сектора чорної металургії України в умовах депресії на світових ринках металопродукції / В.М. Осипов, В.В. Венгер // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2015. — Вип. 59. — С. 259-272. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| series |
Економічні інновації |
| work_keys_str_mv |
AT osipovvm transformacíâsektoračornoímetalurgííukraínivumovahdepresíínasvítovihrinkahmetaloprodukcíí AT vengervv transformacíâsektoračornoímetalurgííukraínivumovahdepresíínasvítovihrinkahmetaloprodukcíí AT osipovvm transformationferrousmetallurgyukrainunderdepressioninglobalmarkets AT vengervv transformationferrousmetallurgyukrainunderdepressioninglobalmarkets |
| first_indexed |
2025-12-02T10:45:17Z |
| last_indexed |
2025-12-02T10:45:17Z |
| _version_ |
1850393039581741056 |
| fulltext |
УДК: 338.1
ТРАНСФОРМАЦІЯ СЕКТОРА ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ УКРАЇНИ
В УМОВАХ ДЕПРЕСІЇ НА СВІТОВИХ РИНКАХ
МЕТАЛОПРОДУКЦІЇ
Осипов В.М., Венгер В.В.
Розглянуто сучасний стан металургійного сектора України; пред-
ставлено світові рейтинги і тренди у сфері виробництва, експорту, імпорту і
внутрішнього споживання металургійної продукції; особливу увагу приділено
технологічній модернізації, ресурсозбереженню – особливо енергоресурсів,
імпортозаміщенню. Платформою підвищення конкурентоспроможності
сектора чорної металургії України має бути розвиток внутрішнього ринку
та розширення існуючих експортних позицій за рахунок виробництва високо-
технологічної продукції.
Сектор чорної металургії є стратегічною складовою національного
виробництва, яка, поряд з іншими, визначає загальний стан соціально-
економічного розвитку країни. З ним тісно пов’язані суміжні галузі, що
забезпечують його продукцією проміжного споживання (гірничодобувна,
коксохімічна, виробництво вогнетривів, флюсодоломітна тощо). Також
сектор чорної металургії робить значний внесок у розвиток інфраструктур-
них галузей економіки, насамперед транспортного комплексу, а також
галузей, що використовують кінцеву продукцію чорної металургії як час-
тину власного проміжного споживання (будівництво, машинобудування)
[1, с. 103].
В умовах глобалізації та економічної інтеграції одним з найвагоміших
факторів розвитку сектора чорної металургії України є його ефективна екс-
портна діяльність, стратегічна роль якої полягає у формуванні та реалізації
конкурентних переваг на світових регіональних ринках металопродукції та
надходженні валюти на вітчизняний фінансовий ринок. Рівень експортного
потенціалу металургійної продукції країни залежить насамперед від мож-
ливостей підприємств виробляти та реалізовувати товари, які відповідають
вимогам світового ринку як за якістю та ціною, так і за рівнем сервісного
обслуговування покупців [2, с. 81].
Проблеми розвитку сектора чорної металургії висвітлено у працях
Л. Капранової, Д. Малого [3], Р. Подольського [4], Т. Гайдукової [5],
Н. Куреди та С. Корінного [6] та інших. Водночас недостатньо уваги при-
діляється питанням розвитку вітчизняного сектора чорної металургії в
умовах рецесії на світових ринках металопродукції, яка посилює конку-
рентну боротьбу змушуючи товаровиробників підвищувати якість та зни-
жувати собівартість продукції, підвищувати рівень сервісного обслугову-
вання, диверсифікувати ринки збуту тощо.
2015 Економічні інновації
Випуск № 59
259
Метою статті є визначення пріоритетних напрямів розвитку вітчиз-
няного сектора чорної металургії в умовах скорочення попиту на зовніш-
ніх ринках, за яких вітчизняні виробники зуміють підвищити конкуренто-
спроможність та розширити сортаментний ряд у бік виробництва високо-
технологічної продукції.
Економічний розвиток сектору чорної металургії України вирішаль-
ною мірою залежить від кон’юнктури – стану та динаміки розвитку світо-
вого ринку металопродукції, перспектив міжнародного співробітництва та
процесів міжнародної інтеграції. Це пояснюється тим, що Україна входить
до десятки найбільших світових країн – виробників сталі і у 2013 р. посіла
серед них десяту позицію (рис. 1), хоча ще в 2011 р. займала сьому.
779
110,6 86,9 81,2 69,4 66 42,6 34,7 34,2 32,8
0
100
200
300
400
500
600
700
800
900
м
лн
т
Рис. 1. Десять найбільших країн – виробників сталі у світі у 2013 р.
млн. т
Джерело: Crude steel production – December 2013 [Електронний ресурс] / World Steel
Association. – Доступний з : <http://www.worldsteel.org/dms/internetDocumentList/steel-
stats/2013/Crude-steel-pdf/document/Crude%20steel%20December%202013.pdf>.
У 2013 р. її частка у загальносвітовому виробництві чавуну станови-
ла 2,5%, сталі та напівфабрикатів, отриманих неперервним литтям, – 2,1%
(табл. 1).
У попередньому році Україна посіла шосте місце в експорті напів-
фабрикатів та готового прокату, хоча ще у 2007 р. входила до п’ятірки
найбільших країн – експортерів і займала третє місце [7].
Внутрішнє використання готового прокату у 2012 р. знизилося порів-
няно з аналогічним періодом 2007 р. на 2,2 відсоткових пункти і становило
7,5 млн т. Слід зазначити, що традиційна номенклатура вітчизняного екс-
порту металопродукції – напівфабрикатів та готового прокату не перети-
нається з номенклатурою експортної продукції розвинених країн. Це обу-
мовлено тим, що в останню чверть минулого сторіччя у країнах із ринко-
260 Економічні інновації
Випуск № 59
2015
вою економікою відбулося як зростання обсягів металоспоживання2, так й
інноваційна перебудова металургійної галузі3. В її основу було покладено
скорочення виробничих потужностей з випуску сталі та будівництво но-
вих, компактніших виробництв для випуску кінцевої продукції з високою
доданою вартістю. Поштовхом для цього стало прагнення індустріально
розвинених країн до екологічно чистого виробництва [8, с. 462].
Таблиця 1
Позиції України у світі
Показник
Виробництво чавуну
Роки
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Світ, млн т 961,5 949,6 933,6 1035,1 1104,7 1112,4 1164,6
Україна, млн т 35,6 31 25,7 27,3 28,8 28,5 29,1
Частка
України, % 3,7 3,3 2,8 2,6 2,6 2,6 2,5
Виробництво сталі та напівфабрикатів, отриманих непере-
рвним литтям
Світ, млн т 1348,1 1342,6 1237 1432,7 1537 1545 1582,5
Україна, млн т 42,8 37,3 29,8 33,4 35,3 32,9 32,8
Частка
України, % 3,2 2,8 2,4 2,3 2,3 2,1 2,1
Джерело: Steel Statistical Yearbook 2013 [Електронний ресурс] / World Steel Association. – Дос-
тупний з : <http://www.worldsteel.org/dms/internetDocumentList/statistics-archive/yearbook-
archive/Steel-Statistical-Yearbook-2013/document/Steel-Statistical-Yearbook-2012.pdf>; Crude steel
production – December 2013 [Електронний ресурс] / World Steel Association. – Доступний з : <
http://www.worldsteel.org/dms/internetDocumentList/steel-stats/2013/Crude-steel-
pdf/document/Crude%20steel %20December%202013.pdf>; Iron production - December 2013
[Електронний ресурс] / World Steel Association. – Доступний з :
<http://www.worldsteel.org/dms/internetDocumentList/iron-stats/2013/Iron-
pdf/document/Iron%20December% 202013.pdf>.
Зменшення частки металургії в обсягах національного виробництва
розвинених країн зумовило зростання обсягів металургійного виробництва
у країнах, що розвиваються. До таких країн необхідно віднести нові індуст-
ріальні країни – Китай, Індію, Південну Корею. Металургійні виробництва
цих країн побудовані переважно на новій технологічній основі, мають
прогресивну структуру виробництва та відповідають світовим тенденціям
розвитку (рис. 2).
Так, дійсно, сьогодні центр світової металургії знаходиться в Азії.
Частка азійських країн у 2012 р. в обсягах виробництва сталі становила
2 За даними Світової асоціації виробників сталі (World Steel Association), світове споживан-
ня сталі за останні десять років зросло на 63% і у 2012 р. становило 1537,3 млн т.
3 В останні 10–15 років ХХ ст. у чорній металургії США було ліквідовано близько 30%
потужностей з виробництва сталі, Японії – 20, ФРН – понад 30%. Коефіцієнт вибуття
морально та фізично зношених засобів виробництва становив 3% на рік. Питома вага
капіталовкладень на відновлення основного капіталу збільшилася з 60 до 85%.
2015 Економічні інновації
Випуск № 59
261
65,5%, експорті – 37,6%, імпорті – майже 30% (табл. 2). На азійські країни
припадає понад ⅔ світового споживання металопродукції.
Протягом останніх років виробництво сталі у цьому регіоні збільшу-
валося прискореними темпами, що було обумовлено значними іноземними
інвестиціями у металургійний сектор азійських країн та доходами від екс-
порту металопродукції у США і Європу.
89,8
31,6
62,4
10,2
67,1
37,6
1,3
0
20
40
60
80
100
120
Китай Індія Південна Корея
%
Киснево-конверторне виробництво
Виробництво електросталі
Мартенівське виробництво
Рис. 2. Технологічна структура виробництва сталі в нових
індустріальних країнах у 2012 р., %
Джерело: Steel Statistical Yearbook 2013 [Електронний ресурс] / World Steel Association. –
Доступний з : <http://www.worldsteel.org/dms/internetDocumentList/statistics-archive/yearbook-
archive/Steel-Statistical-Yearbook-2013/document/Steel-Statistical-Yearbook-2012.pdf>.
Таблиця 2
Світове виробництво, експорт, імпорт та власне використання
металопродукції за регіонами у 2012 р., млн т
Регіон Виробництво Експорт Імпорт Внутрішнє
використання
Європа 27 168,6 139,8 123,0 152,1
Інші європейські
країни
39,9 21,8 17,3 37,0
СНД 110,9 55,1 16,1 65,6
Північна Америка 121,6 25,0 52,5 146,6
Південна Америка 46,4 11,3 14,6 50,0
Африка 15,3 2,8 21,9 31,4
Близький Схід 24,7 0,9 33,6 54,3
Азія 1011,7 155,3 120,6 992,1
Океанія 5,8 1,1 3,5 8,1
Усього 1545,0 413,1 403,1 1537,2
Джерело: Steel Statistical Yearbook 2013 [Електронний ресурс] / World Steel Association. – Дос-
тупний з : <http://www.worldsteel.org/dms/internetDocumentList/statistics-archive/yearbook-
archive/Steel-Statistical-Yearbook-2013/document/Steel-Statistical-Yearbook-2012.pdf>.
Також у цьому регіоні швидко розширювалися внутрішні ринки, що
сприяло постійному (навіть у кризовий період) збільшенню попиту на
262 Економічні інновації
Випуск № 59
2015
металопродукцію, а наявність значних фінансових ресурсів давало змогу
нарощувати власне виробництво металу.
Проте, на думку експертів, у середньостроковій перспективі (3–5 років)
відбудеться уповільнення темпів росту країн азійського регіону [9]. Зокрема,
через скорочення інвестування масштабних інфраструктурних проектів,
прогнозують уповільнення темпів росту ВВП Китаю, одного з найбільших
виробників і споживачів металопродукції у світі. Крім того, через стабільне
підвищення заробітної плати в Китаї спостерігається стійка тенденція до
закриття філіалів західних фірм та повернення їх на батьківщину. Це
також обумовлено зниженням вартості енергії на заході (передусім за
рахунок сланцевої революції у США та відновлювальних джерел енергії).
Тобто, у найближчій перспективі скорочення попиту на металопро-
дукцію, який забезпечувався протягом останніх років китайською еконо-
мікою і носив інвестиційний характер, стане нормою.
Водночас, на думку Б. Данилишина, головна причина майбутнього
скорочення попиту на металопродукції – це третя промислова революція,
яка визначатиметься широким впровадженням адитивного виробництва
(насамперед, впровадження у промисловість 3D друку) та широким засто-
суванням замінників металу у промисловості [9].
Саме такі тенденції, а також надлишок виробничих потужностей у
світі (близько 500 млн т), більшість з яких були введені в дію понад два-
дцять років тому, призведуть до закриття багатьох металургійних підпри-
ємств, особливо енергомістких та технологічно відсталих.
Це свідчить про те, що у середньо- та довгостроковій перспективі
місце вітчизняної металургії на регіональних ринках металопродукції
залежатиме від обраної моделі її подальшого розвитку.
Зазначимо, що існуюча модель4 розвитку вітчизняного сектора чор-
ної металургії у короткостроковому періоді завжди мала позитивний
ефект – забезпечувала максимальне використання тимчасової сприятливої
кон’юнктури на світовому ринку металопродукції і давала можливість
знизити інвестиційні витрати на збільшення обсягів виробництва.
Проте, зорієнтувавшись на експорті металопродукції, вітчизняні
виробники значно скоротили марочний та сортаментний ряд, суттєво змен-
шивши при цьому виробництво високотехнологічної продукції. Відповідно
нині основними продуктовими групами у структурі експорту вітчизняної
металопродукції є напівфабрикати та готовий прокат, що свідчить про її
недосконалість5. Внаслідок цього постійно збільшуються диспропорції
між структурою потенційного попиту на метал, структурою металопродукції,
що користується попитом на внутрішньому ринку, та особливо, структу-
рою металу, що експортується.
Крім того, з огляду на світові тенденції та існуючий досвід можна з
упевненістю констатувати, що подальше використання існуючої моделі
4 Україна єдина держава в світі, чиї підприємства майже 80% виробленої металопродукції
експортують і лише трохи більше 20% продають на внутрішньому ринку.
5 У товарній структурі експорту металопродукції переважає продукція низької якості та
ступеня обробки, ресурсномістка та «брудна» з точки зору екології.
2015 Економічні інновації
Випуск № 59
263
розвитку сектора чорної металургії буде постійно супроводжуватися за-
лежністю від світової кон’юнктури на ринку чорних металів, імпорту до-
рогого природного газу та постійним зростанням витрат на виробництво
продукції, що об’єктивно може призвести до значного скорочення обсягів
виробництва та експорту готового прокату на основні регіональні ринки
збуту, залишивши лише виробництво та експорт напівфабрикатів. Прик-
ладом цього може слугувати фінансово-економічна криза 2008 р., яка
спровокувала спадну фазу чергового циклу у розвитку світової металур-
гійної галузі. Від такого спаду постраждали більшість металургійних кра-
їн, проте найбільше з них – Україна.
Так, якщо темпи приросту виробництва сталі у світі в 2008 р. порів-
няно з 2007 р. знизилися на 0,4%, а в 2009 р. – ще на 7,8%, то в Україні у
2008 р. на 12,8%, а в 2009 р. – ще на 19,8%.
Значне скорочення обсягів виробництва сталі на світовому ринку
металопродукції негативно вплинуло не лише на динаміку вітчизняного
виробництва, а й призвело до скорочення надходжень валюти в державу
(рис. 3) та зменшення надходжень до бюджету.
Рис. 3. Надходження та відплив валюти в результаті експортно-
імпортних операцій на ринку металопродукції у 2001-2013 рр.,
(у % до загального обсягу усіх товарів)
Джерело: Динаміка товарної структури експорту та імпорту у 2001-2013 рр. Платіжний
баланс і зовнішній борг України у 2013 р. [Електронний ресурс] / НБУ. – Доступний з :
http://www.bank.gov.ua.
Водночас розгортання кризових явищ в економіці України було
зумовлене не лише суттєвим скороченням зовнішнього попиту внаслідок
рецесійних процесів, а й внутрішнього – в першу чергу, з боку основних
споживачів металопродукції – машинобудівної та будівельної галузей.
Наявні проблеми з експортом української сталі актуалізували тезу
про необхідність інтенсивного розвитку металоспоживання всередині кра-
їни. Головним аргументом при цьому виступає вразливість вітчизняного
сектора чорної металургії у випадку погіршення зовнішньоторговельної
кон’юнктури, а збільшення обсягів споживання вітчизняної металопро-
39,3 38,2 35,8 39 40,1 42,2 41,7 40,8
31,7 33,2 31,9 28,7 28,4
4,9 4,5 5,2 5,9 6,8 7,5 7,9 7,6 6 6,8 6,6 5,9 5,6
0
10
20
30
40
50
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
%
Роки
Надходження валюти в країну від експорту металопродукції
Відплив валюти з країни від імпорту металопродукції
264 Економічні інновації
Випуск № 59
2015
дукції на внутрішньому ринку здатне забезпечити українським виробни-
кам певний базис стабільності.
Водночас, за оцінками експертів, існуючі можливості внутрішнього
ринку металопродукції знаходяться на рівні 10-11 млн т готового прокату
на рік, а це майже втричі менше порівняно з тими обсягами металопро-
дукції, які можуть вироблятися та експортуються вітчизняними підприєм-
ствами на зовнішні ринки.
Це обумовлено тим, що сьогодні найбільшими споживачами метало-
прокату на внутрішньому ринку є, насамперед, сама металургія (понад
35% від загальних обсягів внутрішнього споживання) [10, с. 64-65]. На
машинобудівні підприємства припадає понад 20%, підприємствами метало-
обробної галузі споживається понад 8%, в автомобілебудівній галузі –
понад 2%. Підприємствами будівельної галузі (крім малих підприємств та
приватних споживачів) щорічно споживається близько 5%, підприємствами
з виробництва будівельних матеріалів – понад 1%, на металосервісні
центри, підприємства малого будівництва та приватних споживачів при-
падає понад 18%. На інших споживачів – майже 11% металопродукції.
До основних споживачів імпортного металопрокату належать: трубні
заводи (близько 40% від загального імпорту); машинобудівні підприємства
(близько 25%)6; металосервісні центри (близько 20%) [11].
Отже, найбільшими споживачами металопродукції на внутрішньому
ринку України є безпосередньо сама металургія (особливо виробники труб
і метизів) та металотрейдери. Ці два сегменти у сукупності споживають
понад 50% виробленого в Україні металопрокату. Проте у структурі внут-
рішнього споживання металопродукції досить низькою є частка таких
галузей вітчизняної економіки, як машинобудування, автомобілебудування,
металообробної та будівельної галузей. Потенційно саме ці галузі можуть
суттєво збільшити попит на металопродукцію вітчизняного виробництва.
Винятком у короткостроковому періоді може бути лише машинобудування,
оскільки продукція вітчизняних металургів має недостатню номенклатуру
сталевого листа. Однак за підрахунками експертів, саме через недостатню
номенклатуру металургійні підприємства щорічно недоотримують близько
3 млрд дол. США, а внутрішній попит на цей сортамент безальтернативно
задовольняють збутові структури іноземних виробників, насамперед
російських [12].
Суттєво розширити внутрішній ринок металопродукції можна за
рахунок масштабного відновлення вітчизняного металофонду, більше поло-
вини якого перебуває зараз у зношеному стані. Так, наприклад, сьогодні
існує гостра потреба в оновленні рухомого складу та реконструкції шляхів
сполучення «Укрзалізниці». Зокрема, за Програмами оновлення рухомого
складу лише у середньостроковій перспективі необхідно понад 1,5 млн т
металу, у довгостроковій – ще близько 1 млн т. Також негайної заміни
потребують понад 60% вітчизняних тепломереж, які працюють понад
нормативний термін експлуатації. В цілому, для заміни зношеного метало-
6 Здебільшого машинобудівні підприємства орієнтуються на імпортну продукцію, бо
українські металургійні підприємства не виробляють той прокат, який їм потрібен.
2015 Економічні інновації
Випуск № 59
265
фонду країни необхідно приблизно 330 млн т прокату – це той реальний
портфель замовлень для вітчизняних металургів, на виконання якого
потрібно 15 років [13]. Особливо це стосується об’єктів інфраструктури
як економічної (виробничої), так й соціальної сфери, а також машинобу-
дування як основи інноваційного розвитку країни. Певне зростання попиту
на металопродукцію вітчизняного виробництва можуть забезпечити сіль-
ське господарство, деревообробна промисловість, будівництво доріг, мала
механізація побуту, сфера послуг тощо.
Розширення внутрішнього ринку металопродукції за рахунок перелі-
чених галузей вітчизняної економіки є цілком реальним, проте без активної
участі держави таке розширення може залишитися предметом марних ро-
змірковувань. Активна участь держави полягає, насамперед, в активізації
розвитку галузей, які споживають металопродукцію, зокрема в розроблен-
ні та реалізації національних програм в промисловості, особливо в маши-
нобудуванні, транспорті, енергетиці, будівництві та житлово-
комунальному господарстві країни.
У цьому контексті основними завданнями розвитку внутрішнього
ринку металопродукції мають стати [14, с. 51]:
- визначення потенціалу та місткості внутрішнього ринку метало-
продукції, яка може досягти 25 млн т/рік. Проте такі обсяги споживання
можливі за умов стабільного економічного розвитку країни та реалізації
широкомасштабних національних проектів;
- законодавче стимулювання споживання на внутрішньому ринку
металопродукції вітчизняних виробників, що сприятиме забезпеченню
українських споживачів високоякісними товарами, зростанню промислово-
економічного потенціалу та оптимізації структури промислового вироб-
ництва України;
- надання державних гарантій по інвестиційних кредитах, що перед-
бачають використання металопродукції українського походження та ви-
робів з неї;
- удосконалення законодавчо-нормативної бази стимулювання та
підтримки українських виробників, збільшення реалізації їх продукції на
внутрішньому ринку, а також обмеження імпорту товарів, що можуть
вироблятися в Україні.
Виконання цих завдань можливе за умов збільшення обсягів вироб-
ництва металопродукції глибокої переробки та створення її нових видів,
підвищення якості та конкурентоспроможності, зниження ресурсомісткості,
скорочення витрат на тонну прокату, а також інноваційного вдосконалення
техніки і технології виробництва; зниження шкідливої дії підприємств
галузі на навколишнє природне середовище.
Так, енергомісткість виробництва чавуну на вітчизняних металур-
гійних підприємствах на 30% вища, ніж на провідних підприємствах світу
(табл. 3). Це зумовлено недостатнім використанням нових технологій,
зокрема спалюванням пиловугільного палива (ПВП) у доменних печах [15].
266 Економічні інновації
Випуск № 59
2015
Значна частка енергоресурсів, що споживаються при виробництві
чавуну в Україні, припадає на природний газ (щорічно майже 3,0 млрд м3),
тоді як у провідних країнах світу газ при його виробництві практично
не використовується.
Таблиця 3
Питомі витрати енергоресурсів на виробництво чавуну
Показники витрат Країни
ЄС Китай Україна
1. Енергоресурси, кг у. п./т 483,4 477,4 637,8
у т.ч.
кокс, кг/т 383 398 503,8
природний газ, м³/т - - 82,2
пиловугільне паливо, кг/т 104 120 16,9
2. Кисень, м³/т 62,3 63,9 81,5
Джерело: Галузева програма енергоефективності та енергозбереження на період до 2017 р.
Затверджено наказом Міністра промислової політики України № 152 від 25.02.2009 р.
[Електронний ресурс]. – Доступний з : <http://energodom.org/zakonodatelno-normativnaya-
baza-proektov/15-ukr/zakonukr/145-nakaz152>.
Особливо енергомістким є мартенівське виробництво сталі: витрати
паливно-енергетичних ресурсів при цьому майже у п’ять разів більші (а при-
родного газу в 15 разів), ніж при конверторному виробництві (табл. 4).
Таблиця 4
Витрати енергоресурсів на виробництво сталі
Країна-виробник Споживання ПЕР,
кг ум.п./т
Україна Мартенівське виробництво 104,5
Конвертерне виробництво 22,4
Середнє по країні 68,4
Країни ЄС 17,4
Китай 17,7
Джерело: Галузева програма енергоефективності та енергозбереження на період до 2017 р.
Затверджено наказом Міністра промислової політики України № 152 від 25.02.2009 р.
[Електронний ресурс]. – Доступний з : <http://energodom.org/zakonodatelno-normativnaya-
baza-proektov/15-ukr/zakonukr/145-nakaz152>.
Наведені дані свідчать, що середня енергоємність виробництва сталі
в Україні майже в 4 рази вища порівняно з провідними країнами світу.
При цьому навіть конвертерне виробництво в Україні на 28% більш енерго-
ємне порівняно з конкурентами.
У виробництві прокату українські металургійні підприємства за
показниками енергоємності теж значно поступаються основним конку-
рентам (табл. 5).
Висока енергомісткість виробництва пояснюється тим, що сьогодні в
Україні продовжується експлуатування деяких апріорі неконкурентних
застарілих металургійних потужностей (рис. 4), які в умовах ринкової
2015 Економічні інновації
Випуск № 59
267
економіки можуть існувати лише за екстримально високих цін на метало-
продукцію або за рахунок значних преференцій – здешевленого за раху-
нок державних дотацій газу, вугілля, електроенергії, пільг на залізничні
перевезення тощо [1, с. 113].
Таблиця 5
Витрати енергоресурсів на виробництво прокату
Країна-виробник Споживання ПЕР, кг у.п./т
Україна 120,6
Країни ЄС 68,8
Китай 70,1
Джерело: Галузева програма енергоефективності та енергозбереження на період до 2017 р.
Затверджено наказом Міністра промислової політики України № 152 від 25.02.2009 р.
[Електронний ресурс]. – Доступний з : <http://energodom.org/zakonodatelno-normativnaya-
baza-proektov/15-ukr/zakonukr/145-nakaz152>.
Слід зазначити, що процес реконструкції та модернізації металургій-
них підприємств активізувався ще у 2003 р. (обсяг інвестицій у ГМК склав
331,1 млн дол. США). Проте цих інвестиційних ресурсів було явно недо-
статньо для проведення глибокої реструктуризації сектора і модернізації
його застарілих виробничих потужностей.
18 19,3 19,3 21,2 22 20,2 20,7 23,2 24,5 22,9 24,6
16,9 16,8 15,5
18,2 19,2
15,3
7,8
8,7 9,2 8,6 6,4
2 2,6 3,8
1,5 1,6
1,6
1,3 1,5 1,6 1,5 2,3
0
5
10
15
20
25
30
35
40
45
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
мл
н т
Роки
Кисневий конвертер Мартенівська піч Електродугова піч
Рис. 4. Обсяги виробництва сталі в Україні за способами її виробництва
у 2003–2013 рр., млн т
Джерело: Steel Statistical Yearbook 2003–2013. – [Електронний ресурс] / World Steel
Association. – Доступний з : http://www.worldsteel.org.
Саме через недостатність інвестиційних ресурсів власники металур-
гійних підприємств сконцентрували свою інвестиційну політику не на до-
корінній модернізації усього ГМК України, а на швидкому проведені точ-
кової реконструкції і капітального ремонту7. Окремі нові технології і види
устаткування в існуючі виробництва вводилися тільки за умов швидкої
економічної віддачі.
7 За наявності виробничого потенціалу, який значно перевищує внутрішні потреби краї-
ни, було визнано недоцільним будівництво нових металургійних заводів.
268 Економічні інновації
Випуск № 59
2015
Така інвестиційна політика дозволила Україні дешевим способом
нарощувати металургійне виробництво і максимально скористатися
сприятливою кон’юнктурою, що складалася на світовому ринку чорного
металу. У розрахунку на одну тонну виплавленої сталі інвестиції в модер-
нізацію українського сектора чорної металургії дорівнювали 7-9 дол. США.
Для порівняння у Росії цей показник становив 15 дол. США, а в розви-
нених країнах при зносі основних засобів на рівні 20-25% – досягає 25-
30 дол. США.
Найбільші обсяги інвестицій (2224,5 млн дол. США) у підприємства
ГМК України були зафіксовані у 2007 р. – майже 52 дол. США на тонну
виробленої сталі.
Проте, через фінансово-економічну кризу, наслідком якої стало зни-
ження рівня рентабельності вітчизняних металургійних підприємств (рис. 5),
практично всі металургійні підприємства були змушені призупинити всі
інвестиційні програми і зараз, у кращому випадку, роблять спробу завер-
шити хоча б меншу частину від запланованого.
5,2
-2,3 -0,6
0,1 -4,2 -2,3
-6
-4
-2
0
2
4
6
2008 2009 2010 2011 2012 2013
Металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім машин
та устаткування
Рис. 5. Рівень рентабельності вітчизняних металургійних підприємств
у 2008–2013 рр., %
Джерело: Рентабельність операційної діяльності великих та середніх підприємств за ви-
дами промислової діяльності за 2008–2013 рр. [Електронний ресурс] / Держслужбстат
України. – Доступний з : <http://www.ukrstat.gov.ua>.
Це свідчить про те, що на сьогодні, існує об’єктивна необхідність у
модернізації виробничих потужностей металургійних підприємств, які у
найближчі п’ять-шість років, за нашими розрахунками, потребуватимуть
близько 11,4 млрд дол. США (за курсом 13 грн/1 дол.) (близько 1,9-
2,3 млрд дол. США на рік). Так, лише повна заміна мартенівських потуж-
ностей (за результатами виробництва 2013 р. – 6,4 млн т) потребуватиме
3,5 млрд дол. США, або 700 млн дол. США на рік.
Отже, в умовах скорочення попиту та посилення конкуренції на сві-
тових ринках металопродукції використання існуючої моделі розвитку ві-
тчизняного сектора чорної металургії є безперспективною. Ця модель не
має чітких напрямів і способів подальшого комплексного розвитку, які
2015 Економічні інновації
Випуск № 59
269
визначали б стратегічні інтереси та шляхи досягнення конкурентоспро-
можності України на регіональних ринках металопродукції. Крім того, че-
рез застосування такої моделі розвитку у вітчизняному секторі чорної ме-
талургії накопичилося багато проблем, зокрема [2, с.94]: суттєве відста-
вання від розвинених країн за темпами технічного переоснащення, модер-
нізації та реконструкції діючих підприємств; незадовільна та недосконала
структура виробництва; високі питомі витрати енергетичних і матеріаль-
них ресурсів порівняно з передовими іноземними підприємствами; вузь-
кий номенклатурний та сортаментний склад металопродукції, що призво-
дить до зниження рівня конкурентоспроможності та втрати переваг на сві-
товому та внутрішньому ринках; значна залежність від кон’юнктури зов-
нішнього ринку; зростаючі екологічні проблеми, особливо в регіонах, де
металургійна галузь є домінуючою тощо.
Зазначене вище зумовлює необхідність розроблення єдиної держав-
ної політики щодо визначення основних напрямів розвитку сектора чорної
металургії основною метою якої мають стати:
- створення сприятливих економічних умов для прискорення та модер-
нізації основних виробничих потужностей з метою підвищення енерго-
ефективності сектора чорної металургії та конкурентоспроможності його
продукції;
- розробка умов для розвитку технічного та технологічного рівнів
металургійного виробництва відповідно до світового рівня з метою суттє-
вого зниження енергетичних і матеріальних витрат на виробництво про-
дукції та поліпшення екологічного стану довкілля;
- диверсифікація виробництва та оптимізація його структури в ре-
зультаті збільшення номенклатури нових сортаментів, зокрема електро-
плавильного виробництва сталі, виробництва спеціальних сталей і сплавів,
титанових сплавів та прокату, збільшення обсягів випуску прокату і труб з
антикорозійним покриттям, каліброваного прокату, гнутих профілів;
- постійна координація планів розвитку підприємств сектора чорної
металургії з стратегіями інших галузей промисловості України;
- концентрація усіх наявних ресурсів на вирішення пріоритетних
завдань;
- використання будь-яких можливостей державного впливу шляхом
розробки та введення в дію законодавчої бази, спрямованої на прискорення
розвитку внутрішнього ринку металопродукції та забезпечення потреб
України власною металопродукцією;
- формування дієвої та ефективної підтримки науково-технічного
потенціалу країни, фундаментальних та прикладних досліджень, спрямо-
ваних на забезпечення інноваційного розвитку.
Тобто державна політика щодо подальшого розвитку сектора чорної
металургії в умовах рецесії на світових ринках металопродукції повинна
передбачати формування напрямів, насамперед розширення внутрішнього
ринку через технічне переозброєння металургійних підприємств з метою
випуску нових видів готового прокату, які зможуть замістити імпортну
продукцію при збереженні та розширенні існуючих експортних позицій.
270 Економічні інновації
Випуск № 59
2015
Література:
1. Проблеми, напрями та чинники сприяння розвитку внутрішнього
ринку України (реальний сектор економіки) : кол. монограф. / [Дейнеко Л.В.,
Осташко Т.О., Точилін В.О. та ін.] ; за ред. чл.-кор. НАНУ А.І. Даниленка; д-
ра екон. наук, проф. Л.В. Дейнеко; д-ра екон. наук, проф. В.О. Точиліна ;
НАН України, Ін-т екон. та прогнозув. НАНУ. – К., 2013. – 292 с.
2. Венгер В.В., Точилін В.О. Конкуренція та конкуренти на регіональ-
них ринках чорних металів / В.В. Венгер, В.О. Точилін // Економіка і про-
гнозування. – 2013. – №1. – С. 81–96.
3. Капранова Л.Г., Малий Д.Р. Напрями підвищення конкурентоспро-
можності вітчизняної металургійної галузі в умовах світової економічної
кризи / Л.Г. Капранова, Д.Р. Малий // Теоретичні і практичні аспекти еко-
номіки та інтелектуальної власності. – 2012. – Вип. 1. – Т. 3. – С. 89 – 96. –
[Електронний ресурс]. – Доступний з :
<http://eir.pstu.edu/bitstream/handle/123456789/1861/%D0%A2%D0%B5%D0
%BE%D1%80%D0%B5%D1%82%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0
%B0%D0%BA%D1%821%283%29%20%D1%81.89.pdf?sequence=1>.
4. Подольський Р.Ю. Аналіз кон’юнктурних тенденцій на світовому ри-
нку металопродукції / Р.Ю. Подольський. [Електронний ресурс]. – Доступний
з : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/prvs/2007_3/1186.pdf.
5. Гайдукова Т. Оцінка кон’юнктурних змін та позиціювання Укра-
їни на міжнародному ринку металопродукції в умовах світової фінансової
кризи / Т. Гайдукова. – [Електронний ресурс]. – Доступний з :
<http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/iver/2009_2_2/16_122-132.pdf>.
6. Куреда Н.М. Співвідношення інтересів суб’єктів зовнішньоеконо-
мічної діяльності на світовому ринку чорних металів і виробів з них /
Н.М. Куреда, С.О. Корінний. – [Електронний ресурс]. – Доступний з :
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dtr_ep/2011_3/files/EC311_03.pdf.
7. Steel Statistical Yearbook 2013 [Електронний ресурс] / World Steel
Association. – Доступний з : <http://www.worldsteel.org/dms/internetDocumentList/
statistics-archive/yearbook-archive/Steel-Statistical-Yearbook-2013/document/Steel-
Statistical-Yearbook-2012.pdf>.
8. Ринки реального сектора економіки України в інституціональному
середовищі СОТ: кон’юнктура та інтеграція / за ред. д-ра екон. наук, проф.
В.О. Точиліна ; НАН України, Ін-т екон. та прогнозув. – К., 2012. – 552 с.
9. Данилишин Б. Третья промышленная революция и Украина / Б. Дани-
лишин // Укррудпром. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://ukrrudprom.ua/digest/Tretya_promishlennaya_revolyutsiya_i_Ukraina.html.
10. Точилін В.О., Венгер В.В. Стан та напрями розвитку внутрішньо-
го ринку металопродукції України / В.О. Точилін, В.В. Венгер // Вісник
ОНУ ім. І.І. Мечникова. – 2013. – Т. 18. Вип. 3/1. – С. 64-67.
11. Зайцев Р. Обсяг імпорту металопрокату на український ринок ви-
ріс на 98,7% / Р. Зайцев. – [Електронний ресурс]. – Доступний з :
http://btm.com.ua.
12. Чи зможе внутрішній ринок врятувати українську металургію. –
[Електронний ресурс]. – Доступний з : <http://www.realt5000.com.ua>.
2015 Економічні інновації
Випуск № 59
271
13. Кондратьєва І. Експерт: Сталева передбачуваність ГМК – чому
все ще не розвалилося й коли на це чекати? / І. Кондратьєва. – [Електрон-
ний ресурс]. – Доступний з : <http://eutg.net>.
14. Гончар Т. Державне регулювання внутрішнього ринку металоп-
родукції / Т. Гончар // Вісник економічної науки України. – 2012. – № 1. –
С. 48-52.
15. Галузева програма енергоефективності та енергозбереження на
період до 2017 р. Затверджено наказом Міністра промислової політики
України № 152 від 25.02.2009 р. [Електронний ресурс]. – Доступний з :
<http://energodom.org/zakonodatelno-normativnaya-baza-proektov/15-ukr/zakonukr/
145-nakaz152>.
16. Осипов В.М. Управління конкурентоспроможністю продукції
металургійної галузі: монографія / В.М. Осипов; за ред. академіка
Б.В. Буркинського. – Одеса: МПП «Евен», 2005. – С. 296.
Abstracts
Osipov V., Wenger V.
Transformation ferrous metallurgy Ukrain underdepression in global
markets
Current state of the steel sector of Ukraine is reviewed; the world
rankings and trends in production, exports, imports and domestic consumption
of steel products are presented; special attention is paid to technological
modernization, resource-saving – especially energy resources, import
substitution. As the basis of increasing the competitiveness of Ukrainian black
metallurgy sector , the development of the internal market and the expansion of
existing export positions due to the production of high-tech products should
serve.
272 Економічні інновації
Випуск № 59
2015
|