Акрилатні дисперсії срібла і композиційні полімерні матеріали на їхній основі

Досліджено спосіб одержання металополімерних композитів на основі акрилатних мономерів. Процес включає відновлення органічних солей срібла (аргентум ацетату або аргентум метакрилату) з наступною полімеризацією мономерів; відновником виступає аліфатичний третинний амін (триетиламін або N,N-диметиламі...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Украинский химический журнал
Дата:2009
Автори: Гресь, О.В., Головань, С.В., Лебедєв, Є.В., Матюшов, В.Ф.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України 2009
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82340
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Акрилатні дисперсії срібла і композиційні полімерні матеріали на їхній основі / О.В. Гресь, С.В. Головань, Є.В. Лебедєв, В.Ф. Матюшов // Украинский химический журнал. — 2009. — Т. 75, № 1. — С. 63-67. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859616998594445312
author Гресь, О.В.
Головань, С.В.
Лебедєв, Є.В.
Матюшов, В.Ф.
author_facet Гресь, О.В.
Головань, С.В.
Лебедєв, Є.В.
Матюшов, В.Ф.
citation_txt Акрилатні дисперсії срібла і композиційні полімерні матеріали на їхній основі / О.В. Гресь, С.В. Головань, Є.В. Лебедєв, В.Ф. Матюшов // Украинский химический журнал. — 2009. — Т. 75, № 1. — С. 63-67. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Украинский химический журнал
description Досліджено спосіб одержання металополімерних композитів на основі акрилатних мономерів. Процес включає відновлення органічних солей срібла (аргентум ацетату або аргентум метакрилату) з наступною полімеризацією мономерів; відновником виступає аліфатичний третинний амін (триетиламін або N,N-диметиламіноетилметакрилат). У результаті реакції відновлення отримано дисперсію частинок металічного срібла в органічній фазі. Фільтруванням одержані осад у вигляді мікроволокон срібла і органічна йонна рідина. Полімеризацію ненаповнених і наповнених сріблом мономерних систем проведено під дією УФ-опромінення. Реакцію відновлення і полімеризації досліджено методом ІЧ-спектроскопії; методами термогравіметричного аналізу (ТГА), диференційною скануючою калориметрією (ДСК), рентгеноструктурним аналізом (РСА) вивчено будову та властивості одержаних полімерів; методом скануючої електронної мікроскопії (СЕМ) оцінено форму та розміри частинок срібла в композиті. Исследован способ получения металлополимерных композитов на основе акрилатных мономеров. Процесс включает восстановление органических солей серебра (ацетата серебра или метакрилата серебра) с последующей полимеризацией мономеров; восстановителем выступает алифатический третичный амин (триэтиламин или N,N-диметиламиноэтилметакрилат). В результате реакции восстановления получена дисперсия частиц металлического серебра в органической фазе. Фильтрованием получены осадок в виде микроволокон серебра и органическая ионная жидкость. Полимеризация ненаполненных и наполненных серебром мономерных систем проведена под действием УФ-облучения. Реакция восстановления и полимеризации исследована методом ИК-спектроскопии; методами термогравиметрического анализа (ТГА), дифферинционной сканирующей калориметрии (ДСК), рентгеноструктурным анализом (РСА) изучены строение и свойства полученных полимеров; методом сканирующей электронной микроскопии (СЭМ) оценены формы и размеры частиц серебра в композите. The way of reception of composites with metal particles on the basis acrylic monomers is investigated. The process includes reduction of organic salts of silver (silver acetate or silver methacrylate) with subsequ- ent polimerization of monomers; the reducer — alifatic tertiary amine (triethylamine or N,N-Dimethylaminoethyl-methacrylate). The dispersion of metalic particles of silver at the organic phase of the reaction reducting is received. The precipitate of silver microwires and organic ionic liquid are received of the filtration. The polymerization of monomers with filler and no-filler are realizated by ultraviolet irradiation. The reactions of reduction and polymerization are investigated of the method infrared spectroscopy. By the method of thermogravimetric of analysis, differential scanning calorymetric, X-ray powder diffraction the structure and properties receiving polymers are investigated; by the method scanning electronic microscopy appreciates the forms and sizes of particles of silver at the composite.
first_indexed 2025-11-28T21:36:57Z
format Article
fulltext ХИМИЯ ВЫСОКОМОЛЕКУЛЯРНЫХ СОЕДИНЕНИЙ УДК 54-126:678.01:678.744 О.В. Гресь, С.В. Головань, Є.В. Лебедєв, В.Ф. Матюшов АКРИЛАТНІ ДИСПЕРСІЇ СРІБЛА І КОМПОЗИЦІЙНІ ПОЛІМЕРНІ МАТЕРІАЛИ НА ЇХНІЙ ОСНОВІ Досліджено спосіб одержання металополімерних композитів на основі акрилатних мономерів. Процес вклю- чає відновлення органічних солей срібла (аргентум ацетату або аргентум метакрилату) з наступною полімери- зацією мономерів; відновником виступає аліфатичний третинний амін (триетиламін або N,N-диметиламі- ноетилметакрилат). У результаті реакції відновлення отримано дисперсію частинок металічного срібла в органічній фазі. Фільтруванням одержані осад у вигляді мікроволокон срібла і органічна йонна рідина. По- лімеризацію ненаповнених і наповнених сріблом мономерних систем проведено під дією УФ-опромінення. Реакцію відновлення і полімеризації досліджено методом ІЧ -спектроскопії; методами термогравіметрично- го аналізу (ТГА), диференційною скануючою калориметрією (ДСК), рентгеноструктурним аналізом (РСА) вивчено будову та властивості одержаних полімерів; методом скануючої електронної мікроскопії (СЕМ) оцінено форму та розміри частинок срібла в композиті. Металополімерні системи викликають знач- ний науковий інтерес завдяки своїй поліфункціо- нальності. Відомо, що срібло в мікро- чи наноди- сперсній формі має ряд цінних властивостей, та- ких як стабільність, електрична провідність [1, 2], каталітична активність [3], антибактеріальні та антисептичні властивості [4—6]. Розширення сфери застосування дисперсно- го срібла пов’язане із створенням нових методів одержання полімерних композитів на його основі [7, 8]. Особливий інтерес в цьому напрямку пред- ставляють методи хімічного відновлення сполук металів. Описано метод одержання полімер-неор- ганічних мікро- та наносистем, що має в своїй ос- нові одночасні процеси відновлення йонів мета- лу та полімеризацію вихідного мономера за допо- могою УФ-опромінення [9—12]. У роботі [11] на- ведено метод одержання нанокомпозиту на осно- ві акрилонітрилу та наночастинок срібла при дії УФ-опромінення. Приготування композиту відбу- вається шляхом одночасного утворення наносріб- ла та полімеризації мономеру УФ-опроміненням. У роботі [12] показано утворення срібловмісного нанокомпозиту при дії γ-променів. У цьому випа- дку композит одержують постадійно: відновлен- ням йонів Ag+ та наступною полімеризацією мо- номеру γ-опроміненням. У даній роботі досліджено спосіб одержання композиційних матеріалів на основі срібла у ви- гляді мікрочастинок реакцією відновлення, де в якості вихідних компонентів застосовують акри- латні мономери (аргентум ацетат, аргентум мет- акрилат) та відновники — третинні аміни (три- етиламін (ТЕА), N,N-диметиламіноетилметакри- лат (ДМАЕМ)). Схема реакції: де R1 і/або R2 — ненасичена частина. Для синтезу полімерів були вибрані наступні пари сполук: аргентум метакрилат — триетиламін (полімер 1); аргентум ацетат — N,N-диметиламіноетилмет- акрилат (полімер 2); аргентум метакрилат — N,N-диметиламіно- етилметакрилат (полімер 3). Вихідні компоненти. Використані без очистки: аргентум нітрат (ч.д.а., 99.9 % Aldrich), калій кар- бонат (ч.д.а.), натрій ацетат (ч.д.а), 1-гідроксицик- логексилфенілкетон (фотоініціатор марки Irga- cure 184, виробництво фірми CIBA-GEIGY). Очи- щені перегонкою у вакуумі: метакрилова кисло- та, N ,N -диметиламіноетилметакрилат (nD 20 = =1.4405); триетиламін очищений перегонкою під атмосферним тиском. Аргентум ацетат одержува- ли за методикою [13], аргентум метакрилат — за методикою [14]. Реакцію відновлення проводили змішуванням у темряві солі срібла з третинним аміном у мо- льному співвідношенні 1:1. Реакційну суміш пере- ремішували протягом 5 хв і далі витримували без © О.В. Гресь, С.В. Головань, Є.В. Лебедєв, В.Ф . Матюшов , 2009 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2009. Т. 75, № 1 63 перемішування в темряві. Завершеність реакції оці- нювали хімічним аналізом вмісту йонів срібла за методикою [15]. Встановлено, що протягом 1 год реакція проходить на 96 %. При цьому реакційна суміш перетворюється в дисперсію частинок ме- талічного срібла в органічній фазі. В кінці рідка система перетворюється в нетекучу дисперсію. От- риманий осад срібла фільтрували, промивали етилацетатом і сушили до постійної маси. Вихід срібла становить 81 % (мас.). З фільтрату відганя- ли у вакуумі етилацетат і отримували ненасиче- ний органічний продукт реакції. Полімеризацію ненаповнених і наповнених сріблом мономерних систем проводили під дією ламп Philips TLK 40W105 для УФ-опромінення з інтенсивністю 1.66 —1.3 млВт/см2 у плоскоскляній кюветі протягом 1—1.5 год, кількість фотоініціатора — 2 % (мас.). Одержували полімерну плівку та металонаповне- ну композитну плівку товщиною 100—150 мкм. Спектральні дослідження виконували на спе- ктрометрі TENSOR-37 фірми Bruker у діапазоні 4700—600 см–1 зі швидкістю сканування 8 см–1/с, рентгеноструктурні дослідження — на автоматич- ному дифрактометрі ДРОН-4-07. Термостійкість полімерів вивчали методом термогравіметричного аналізу на дериватографі Паулік–Паулік–Ердеі, МОМ (Угорщина) у темпе- ратурному діапазоні 20—400 оС зі швидкістю ска- нування 5 оС/хв. Теплофізичні властивості полімерів дослід- жували методом ДСК на диференційному ска- нуючому калориметрі ДСК-2М зі швидкістю на- гріву 2 ± 0.5 град/хв з інтервалом температур –80 — +400 оС, наважки зразків по 0.3 ± 0.03, відно- сна похибка дослідження складала 2—3 %. Зва- жені для дослідження зразки поміщали у вимі- рювальні комірки, охолоджували калориметр рід- ким азотом; підключали систему лінійного на- гріву і вимірювали залежність теплоємності від температури. Морфологію частинок срібла визначали за допомогою скануючого електронного мікроскопа (СЕМ) JEOL JSM 6060 LA (Токіо, Японія) з при- скорюючою напругою 30 кВ і детектором вторин- них електронів. На поверхню зразків у вакуумі наносився тонкий однорідний шар золота для от- римання більш контрастного зображення та по- передження накопичення поверхневого заряду при скануванні електронним пучком. Реакцію відновлення і полімеризації дослід- жували методом ІЧ-спектроскопії. ІЧ-спектри для вихідних речовин — аргентум метакрилату, N,N- диметиламіноетилметакрилату та ненасичених ор- ганічних продуктів реакції відновлення наведені на рис. 1 і 2. Для вихідної речовини аргентум метакрила- ту, згідно з літературними даними [16], харак- терними є смуги поглинання при 1644 см–1 (вален- тні коливання С=С), 1556 і 1404 см–1 (валентні коливання групи СОО– для солей), 1453 см–1 (ва- лентні коливання групи СН2), 1229 см–1 (валентні коливання групи С–О), 1010 см–1 (деформаційні коливання групи СН2=С). В області близько 3000 см–1 зосереджені смуги валентних коливань С–Н для груп СН3, СН2, СН . На рис. 1(2) приведені характеристичні сму- ги для N,N-диметиламіноетилметакрилату. Інтен- сивна смуга при 1721 см–1 відповідає валентним коливанням групи С=О. Смуги при 1638 та 941 см–1 відносяться до валентних та деформаційних Рис. 1. ІЧ -спектри вихідних речовин: аргентум метакрилат (1), N,N-диметиламіноетилметакрилат (2). Химия высокомолекулярных соединений 64 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2009. Т. 75, № 1 коливань подвійних зв’язків С=С та СН2=С. Ін- тенсивна смуга при 1165 см–1 характеризує вален- тні коливання групи С–О–С. Малоінтенсивні сму- ги в області 1377—1455 см–1 відповідають дефор- маційним коливанням СН3, зв’язаної з атомом ніт- рогену, а характерні смуги в діапазоні 2700—3000 см–1 — валентним коливанням С–Н в алканах. Сму- га при 3422 см–1 відповідає валентним коливан- ням N–CH3 у третинних амінах [16]. У спектрах продуктів реакції відновлення солей срібла (рис. 2, крива 1) зникає смуга 1721 см–1, що відповідає валентним коливанням С=О і з’являються дві смуги поглинання при 1552 і 1381 см–1. Ці смуги характерні для антисиметрич- них і симетричних коливань групи СОО– [16]. Ін- ші смуги залишаються незмінними. ІЧ-спектри продукту реакції пари сполук ар- гентум ацетат—N,N-диметиламіноетилметакри- лат (рис. 2, крива 2) показують наявність смуги 1730 см–1, що відповідає валентним коливанням групи С=О, але в N,N-диметиламіноетилметак- рилаті. У спектрі також з’являються смуги погли- нання при 1553 та 1380 см–1, що характеризують групу СОО–. За літературними даними [16] перша із цих смуг досить інтенсивна, друга — має слаб- ку інтенсивність. Інші смуги на ІЧ-спектрі не змі- нюють своїх позицій по відношенню до вихідних речовин. Аналогічна картина спостерігається при вза- ємодії двох ненасичених вихідних речовин (арген- тум метакрилат—ДМАЕМ) (рис. 2, крива 3). Таким чином, можна припустити, що в ре- зультаті взаємодії органічної солі срібла з віднов- ником (третинним аміном) утворюється йонна спо- лука, що ідентифікується на ІЧ-спектрах двома смугами в області 1610—1550 та 1400—1300 см–1, що відповідають антисиметричним і симетричним коливанням групи СОО–. Утворена йонна сполу- ка залишає в своїй структурі ненасичені зв’язки (піки валентних і деформаційних коливань С=С не змінюють своїх позицій). Оскільки подвійні зв’я- зки залишаються в структурі сполуки, то під дією ініціатора радикальної полімеризації утворюють- ся полімерні продукти. Згідно з ІЧ-спектрами за 30—40 хв опромінення зникають смуги, що від- повідають за валентні коливання групи С=С (1640 см–1) та деформаційні коливання групи СН2=С (940 см–1) (рис. 3). На всіх кривих (1—3) залишаються смуги, що відповідають коливанням йонної групи СОО–. Можна стверджувати, що полімеризація прохо- дить за рахунок ненасиченого зв’язку С=С, йонні групи не беруть участі в утворенні полімерного продукту. Решта смуг для приведених типів по- лімерів не зазнають змін після фотополімеризації. Отримані полімери 1 і 2 добре розчинні у во- ді і диметилформаміді. Полімер 1 рочиняється в ацетоні, хлороформі; нерозчинний у спирті, то- луені, гексані. Полімер 2 розчиняється в хлорофо- рмі, спирті, ацетоні, толуені; нерозчинний у гек- сані. Полімер 3 обмежено розчинний у воді і диметилформаміді; нерозчинний у хлороформі, спирті, ацетоні, толуені, гексані. Така розчинність зумовлена утворенням йонних пар між двома спів- мономерами. Рис. 2. ІЧ -спектри продуктів реакції, утворених при вза- ємодії солей срібла з третинним аміном для пар сполук: аргентум метакрилат—ТЕА (1); аргентум ацетат— ДМАЕМ (2); аргентум метакрилат—ДМАЕМ (3). Рис. 3. ІЧ -спектри одержаних полімерів: 1 (1), 2 (2), 3 (3). ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2009. Т. 75, № 1 65 Термогравіметричний аналіз, наприклад, по- лімера 2 показав, що інтенсивний розклад полі- мера відбувається в інтервалі 200—220 оС (зразок втрачає ~30 % (мас.), уже при температурі 330 оС втрата маси полімера становить 50 %). На тер- мограмі спостерігається високотемпературний пік при Т>400 oС — відбувається повний розклад полімера. Для полімера 3 інтенсивний розклад від- бувається в інтервалі 230—250 oС. При темпера- турі 355 oС полімер 3 втрачає 50 % (мас.). Теплофізичні властивості полімерів вивчені в інтервалі температур –80 — +400 oС методом ди- ференційної скануючої калориметрії. На рис. 4 при- ведена залежність питомої теплоємності поліме- рів 2 і 3 від температури. Для полімера 2 початок склування відбувається при температурі 240 oС. Інтервал температурного переходу склування ста- новить 243—353 oС. Для полімера 3 початок склу- вання при температурі 303 oС, інтервал темпера- турного переходу склування становить 303—362 oС. Можна припустити, що за рахунок присутніх йонних груп відбувається утворення йонних пар між вихідними співмономерами і таким чином ут- ворюється сітчаста структура полімера 3. Полімери мають аморфну структуру, що під- тверджено рентгеноструктурним аналізом в обла- сті великих кутів для систем срібло—полімер. По- лімер 2 має дифракційні піки, що характеризують наявність кристалічної фази срібла в зразку (111; 200; 220) з гранецентричною кубічною граткою (а=0.4086 нм, z=4). Аналогічні результати отри- мували для систем на основі полімерів 1 і 3. Дослідження будови та форми отриманих час- тинок срібла в композиційних матеріалах скану- ючою електронною мікроскопією показали, що в усіх одержаних композитах частинки мають фор- му мікроволокна. На рис. 5 показано зображення СЕМ для сформованих частинок металічного срі- бла у вигляді мікроволокна в композиті. Середні розміри довжини та діаметра волокон становлять 10.0 та 1.2 мкм відповідно. Реакцією відновлення органічних солей срі- бла третинними амінами з наступною полімери- зацією синтезованої мономерної сполуки одержа- но полімерні матеріали. Запропонований процес відновлення третинними амінами відбувається при кімнатній температурі в мольному співвідношен- ні реагентів (солі срібла і третинного аміну) 1:1; практично без побічних продуктів реакції. Даний метод одержання полімерного композиційного ма- теріалу включає дві стадії: відновлення і подаль- шу полімеризацію, таким чином він може бути віднесений до методу one-pot. РЕЗЮМЕ. Исследован способ получения металло- полимерных композитов на основе акрилатных мономе- ров. Процесс включает восстановление органических со- лей серебра (ацетата серебра или метакрилата серебра) с последующей полимеризацией мономеров; восстано- вителем выступает алифатический третичный амин (три- этиламин или N,N-диметиламиноэтилметакрилат). В ре- зультате реакции восстановления получена дисперсия частиц металлического серебра в органической фазе. Филь- трованием получены осадок в виде микроволокон сереб- ра и органическая ионная жидкость. Полимеризация не- наполненных и наполненных серебром мономерных си- стем проведена под действием УФ-облучения. Реакция восстановления и полимеризации исследована методом ИК-спектроскопии; методами термогравиметрического анализа (ТГА), дифферинционной сканирующей калори- метрии (ДСК ), рентгеноструктурным анализом (РСА) изучены строение и свойства полученных полимеров; ме- тодом сканирующей электронной микроскопии (СЭМ ) оценены формы и размеры частиц серебра в композите. Рис. 4. Залежність питомої теплоємності від темпера- тури для полімерів 2 (1) та 3 (2). Рис. 5. Мікрофотогра- фія композиту з час- тинками срібла на ос- нові полімера 2. Химия высокомолекулярных соединений 66 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2009. Т. 75, № 1 SUMMARY. The way of reception of composites with metal particles on the basis acrylic monomers is investigated. The process includes reduction of organic salts of silver (silver acetate or silver methacrylate) with subsequ- ent polimerization of monomers; the reducer — alifatic tertiary amine (triethylamine or N,N-Dimethyla- minoethyl- methacrylate). The dispersion of metalic particles of silver at the organic phase of the reaction reducting is received. The precipitate of silver microwires and organic ionic liquid are received of the filtration. The polymerization of monomers with filler and no-filler are realizated by ul- traviolet irradiation. The reactions of reduction and poly- merization are investigated of the method infrared spectro- scopy. By the method of thermogravimetric of analysis, differential scanning calorymetric, X-ray powder diffrac- tion the structure and properties receiving polymers are investigated; by the method scanning electronic microsco- py appreciates the forms and sizes of particles of silver at the composite. 1. Chang L.T., Y en C.C. // J. Appl. Sci. -1995. -55. -P. 371. 2. Shik A . // Phys. Status. Solid. B. -2005. -242, № 6. -P. 1183—1186. 3. Shiraishi Y ., Toshima N . // Colloid Surf. A. -2000. -169. -P. 59. 4. Pat. 6923990 USA . -Publ. 02.08.2005. 5. Kim Jin-W oong, Lee Jung-Eun, Kim Su-Jin et al. // Polymer. -2001. -45, № 14. -P. 4741—4747. 6. Пат. 2233652, Россия, МПК7А61К9/06. -Опубл. 10.08.2004. 7. Помогайло А .Д., Розенберг А .С ., Уфлянд И .Е . Наночастицы металлов в полимерах. -М .: Хи- мия, 2000. 8. Pomogailo A.D. // Plat. Met. Rev. -1994. -38. -P. 60—65. 9. Huang C.J., Y en C.C., Chang T .C . // J. Appl. Polym. Sci. -1991. -42. -P. 2237—2240. 10. Gotoh Y ., Igarashi R ., Ohkoshi Y . et al. // J. Mater. Chem. -2000. -10. -P. 2548—2552. 11. Z hongping Z hang, L ide Z hang, Shix ing W ang et al . // Polymer. -2001. -42. -P. 8315—8318. 12. Z hu Y .J., Qian Y .T ., Z ang M .W . // Nanostruct. Mater. -1998. -10. -P. 673. 13. Pat. 4832994 USA . -Publ. 23.05.1989. 14. Синтезы органических препаратов / Под. ред. Б .А. Казанского. Сб. 4 -М .: Изд-во иностр. лит., 1953. 15. Пятницкий И .В., Сухан В.В. Аналитическая химия серебра. -М .: Химия, 1975. 16. Беллами Л. Инфракрасные спектры сложных моле- кул. -М .: Изд-во иностр. лит., 1963. Інститут хімії високомолекулярних сполук Надійшла 11.07.2008 НАН України, Київ УДК 541.64:532.135:547.458.82 Л.Н. Ященко, В.Ф. Шумский, И.П. Гетманчук, Т.Т. Тодосийчук РЕОЛОГИЧЕСКИЕ ЗАКОНОМЕРНОСТИ ПРОЦЕССА ГЕЛЕОБРАЗОВАНИЯ ПРИ ОТВЕРЖДЕНИИ ЭПОКСИУРЕТАНОВОГО ОЛИГОМЕРА Исследованы реологические характеристики эпоксиуретанового олигомера (ЭУО) и его трансформация до гель-точки при отверждении диэтилентриамином (ДЭТА). Показано , что суммарный процесс изменения вязкости системы ЭУО—ДЭТА при формировании полимерной матрицы может рассматриваться как состоящий из нескольких последовательных стадий, каждая из которых описывается кинетическим урав- нением со своим набором кинетических параметров η0 и k . Сопоставление температурной зависимости таких реокинетических констант , как начальная вязкость η0, время гелеобразования t* и константы скорос- ти реакции k показало, что они хорошо описываются уравнением Аррениуса . При этом энергии активации вязкого течения, процессов гелеобразования и отверждения эпоксиуретанового олигомера сопоставимы и составляют величину 50 ± 1 кДж/моль. Рассматривая существующие в литературе пред- ставления о характере зависимости вязкости от времени η(t) и связанном с ним механизме гелеоб- разования в отверждаемых системах, необходимо отметить сложность этих зависимостей. Измене- ние вязкости в процессе структурирования реак- ционноспособных олигомеров часто рассматрива- ют [1] как следствие гомогенного увеличения мо- лекулярной массы цепей и образования разветв- лений, приводящих в конце концов к одномомен- тному формированию сплошной трехмерной сет- ки. В этом случае вязкость системы в процессе ре- © Л.Н . Ященко, В.Ф . Шумский, И .П . Гетманчук, Т.Т. Тодосийчук , 2009 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2009. Т. 75, № 1 67
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-82340
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0041–6045
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-28T21:36:57Z
publishDate 2009
publisher Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
record_format dspace
spelling Гресь, О.В.
Головань, С.В.
Лебедєв, Є.В.
Матюшов, В.Ф.
2015-05-28T14:43:51Z
2015-05-28T14:43:51Z
2009
Акрилатні дисперсії срібла і композиційні полімерні матеріали на їхній основі / О.В. Гресь, С.В. Головань, Є.В. Лебедєв, В.Ф. Матюшов // Украинский химический журнал. — 2009. — Т. 75, № 1. — С. 63-67. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
0041–6045
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82340
54-126:678.01:678.744
Досліджено спосіб одержання металополімерних композитів на основі акрилатних мономерів. Процес включає відновлення органічних солей срібла (аргентум ацетату або аргентум метакрилату) з наступною полімеризацією мономерів; відновником виступає аліфатичний третинний амін (триетиламін або N,N-диметиламіноетилметакрилат). У результаті реакції відновлення отримано дисперсію частинок металічного срібла в органічній фазі. Фільтруванням одержані осад у вигляді мікроволокон срібла і органічна йонна рідина. Полімеризацію ненаповнених і наповнених сріблом мономерних систем проведено під дією УФ-опромінення. Реакцію відновлення і полімеризації досліджено методом ІЧ-спектроскопії; методами термогравіметричного аналізу (ТГА), диференційною скануючою калориметрією (ДСК), рентгеноструктурним аналізом (РСА) вивчено будову та властивості одержаних полімерів; методом скануючої електронної мікроскопії (СЕМ) оцінено форму та розміри частинок срібла в композиті.
Исследован способ получения металлополимерных композитов на основе акрилатных мономеров. Процесс включает восстановление органических солей серебра (ацетата серебра или метакрилата серебра) с последующей полимеризацией мономеров; восстановителем выступает алифатический третичный амин (триэтиламин или N,N-диметиламиноэтилметакрилат). В результате реакции восстановления получена дисперсия частиц металлического серебра в органической фазе. Фильтрованием получены осадок в виде микроволокон серебра и органическая ионная жидкость. Полимеризация ненаполненных и наполненных серебром мономерных систем проведена под действием УФ-облучения. Реакция восстановления и полимеризации исследована методом ИК-спектроскопии; методами термогравиметрического анализа (ТГА), дифферинционной сканирующей калориметрии (ДСК), рентгеноструктурным анализом (РСА) изучены строение и свойства полученных полимеров; методом сканирующей электронной микроскопии (СЭМ) оценены формы и размеры частиц серебра в композите.
The way of reception of composites with metal particles on the basis acrylic monomers is investigated. The process includes reduction of organic salts of silver (silver acetate or silver methacrylate) with subsequ- ent polimerization of monomers; the reducer — alifatic tertiary amine (triethylamine or N,N-Dimethylaminoethyl-methacrylate). The dispersion of metalic particles of silver at the organic phase of the reaction reducting is received. The precipitate of silver microwires and organic ionic liquid are received of the filtration. The polymerization of monomers with filler and no-filler are realizated by ultraviolet irradiation. The reactions of reduction and polymerization are investigated of the method infrared spectroscopy. By the method of thermogravimetric of analysis, differential scanning calorymetric, X-ray powder diffraction the structure and properties receiving polymers are investigated; by the method scanning electronic microscopy appreciates the forms and sizes of particles of silver at the composite.
uk
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
Украинский химический журнал
Химия высокомолекулярных соединений
Акрилатні дисперсії срібла і композиційні полімерні матеріали на їхній основі
Акрилатные дисперсии серебра и композиционные полимерные материалы на их основе
Article
published earlier
spellingShingle Акрилатні дисперсії срібла і композиційні полімерні матеріали на їхній основі
Гресь, О.В.
Головань, С.В.
Лебедєв, Є.В.
Матюшов, В.Ф.
Химия высокомолекулярных соединений
title Акрилатні дисперсії срібла і композиційні полімерні матеріали на їхній основі
title_alt Акрилатные дисперсии серебра и композиционные полимерные материалы на их основе
title_full Акрилатні дисперсії срібла і композиційні полімерні матеріали на їхній основі
title_fullStr Акрилатні дисперсії срібла і композиційні полімерні матеріали на їхній основі
title_full_unstemmed Акрилатні дисперсії срібла і композиційні полімерні матеріали на їхній основі
title_short Акрилатні дисперсії срібла і композиційні полімерні матеріали на їхній основі
title_sort акрилатні дисперсії срібла і композиційні полімерні матеріали на їхній основі
topic Химия высокомолекулярных соединений
topic_facet Химия высокомолекулярных соединений
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82340
work_keys_str_mv AT gresʹov akrilatnídispersíísríblaíkompozicíinípolímernímateríalinaíhníiosnoví
AT golovanʹsv akrilatnídispersíísríblaíkompozicíinípolímernímateríalinaíhníiosnoví
AT lebedêvêv akrilatnídispersíísríblaíkompozicíinípolímernímateríalinaíhníiosnoví
AT matûšovvf akrilatnídispersíísríblaíkompozicíinípolímernímateríalinaíhníiosnoví
AT gresʹov akrilatnyedispersiiserebraikompozicionnyepolimernyematerialynaihosnove
AT golovanʹsv akrilatnyedispersiiserebraikompozicionnyepolimernyematerialynaihosnove
AT lebedêvêv akrilatnyedispersiiserebraikompozicionnyepolimernyematerialynaihosnove
AT matûšovvf akrilatnyedispersiiserebraikompozicionnyepolimernyematerialynaihosnove