Маркетинговий підхід в управлінні підприємством

Вирішення проблем розвитку промислового виробництва в Україні пов’язано в першу чергу зі змінами структури виробництва продукції по вимогам ринку. Розвиток ринкових відносин зумовлює необхідність удосконалення методів і підходів до управління підприємством в сучасних умовах, що підтверджує необхідні...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2008
Main Author: Єрьоменко, В.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут економіки промисловості НАН України 2008
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8244
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Маркетинговий підхід в управлінні підприємством / В.В. Єрьоменко // Вісник економічної науки України — 2008. — № 2(14). — С. 48-52. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859813537586610176
author Єрьоменко, В.В.
author_facet Єрьоменко, В.В.
citation_txt Маркетинговий підхід в управлінні підприємством / В.В. Єрьоменко // Вісник економічної науки України — 2008. — № 2(14). — С. 48-52. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
collection DSpace DC
description Вирішення проблем розвитку промислового виробництва в Україні пов’язано в першу чергу зі змінами структури виробництва продукції по вимогам ринку. Розвиток ринкових відносин зумовлює необхідність удосконалення методів і підходів до управління підприємством в сучасних умовах, що підтверджує необхідність застосування маркетингу в управлінській діяльності промислових підприємств. Решение проблем развития промышленного производства в Украине связано в первую очередь с изменениями структуры производства продукции по требованиям рынка. Развитие рыночных отношений предопределяет необходимость усовершенствования методов и подходов к управлению предприятием в современных условиях, что подтверждает необходимость применения маркетинга в управленческой деятельности промышленных предприятий. The decision of problems of development of industrial production in Ukraine is related above all things to the changes of pattern of production of goods for to the requirements of market. Development of market relations predetermines the necessity of improvement of methods and going near a management an enterprise in modern terms, that confirms the necessity of application of marketing for administrative activity of industrial enterprises. economy, market, methodology criteria.
first_indexed 2025-12-07T15:21:02Z
format Article
fulltext ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ48 4. Матвиенко П. Обобщающая оценка развития регио- нов // Экономика Украины. — 2007. — № 5. — С. 26–35. 5. Губерная Г. К. Наследство в управлении страной и ре- формами // Менеджер. — 2002. — № 4 (20). — С. 156–161. 6. Амоша А. И., Иванов Е. Т., Прокопенко Н. Д., Ива- нов С. Е. Каноны рынка и законы экономики. Кн. 8. Экономическое проектирование / НАН Украины Ин-т экономики пром-сти. — Донецк, 2005. — 548 с. ЄРЬОМЕНКО В.В. 7. Ляшенко В. І. Регулювання розвитку економічних систем: теорія, режими, інститути. — Донецьк: Дон НТУ, 2006. — 668 с. 8. Дементьев В. В. Экономика как система власти / МОН Украины, Дон ГТУ. — Донецк: изд-во «Каштан», 2003. — 404 с. 9. Чухно А. Институционализм: теория, методология, зна- чение // Экономика Украины. — 2008. — №7. — С. 4–12. Вирішення проблем розвитку промислового вироб- ництва в Україні пов’язано в першу чергу зі змінами структури виробництва продукції за вимогами ринку. Роз- виток ринкових відносин зумовлює необхідність удоско- налення методів і підходів до управління підприємством в сучасних умовах, що підтверджує необхідність застосу- вання маркетингу в управлінській діяльності промисло- вих підприємств. В умовах підвищення конкурентної боротьби управління підприємством на основі маркетингу можна визначити не тільки сильні та слабкі сторони діяльності підприємства, а й виявити необхідність вироб- ництва тільки тієї продукції, яка має попит на ринку. Питанням маркетингового управління підприєм- ством присвячені роботи як зарубіжних, так і вітчизня- них вчених, таких як Р. Акофф, І. Ансофф, В. Гейця, М. Гузя, Є. Голубкова, П. Друкера, М. Лепи, В. Забродсь- кого, Ф. Котлера, Ю. Лисенко, М. Портера, О. Пушка- ря та інших [1–12]. Однак на даному етапі економічно- го розвитку не забезпечено достатнього використання маркетингу в управлінні виробничо-господарською діяльністю промислових підприємств. Метою статті є подальший розвиток теоретичних положень використання маркетингу в управлінні про- мисловими підприємствами. Маркетинг (англ. Marketing, від market — ринок), одна із систем керування підприємством, що припускає ретель- ний облік процесів, що відбуваються на ринку, для прий- няття рішень. Виникла на початку 20 століття в США, най- більшого поширення одержала в 50–60 роки у зв’язку із загостренням проблеми збуту і широким застосуванням нових, так званих нецінових методів конкурентної бороть- би (реклама, конкуренція якості, диференціація продукту тощо). Мета маркетингу — створити умови для пристосу- вання виробництва до суспільного попиту, вимогам ринку, розробити систему організаційно-технічних заходів щодо вивчення ринку, інтенсифікації збуту, підвищення конкурен- тоздатності товарів з метою одержання максимальних при- бутків. Основні функції маркетингу: вивчення попиту, пи- тань ціноутворення, реклами і стимулювання збуту; плану- вання товарного асортименту, збуту і торгових операцій; діяльність, пов’язана із збереженням, транспортуванням товарів, управлінням торгово-комерційним персоналом, організацією обслуговування споживачів. На основі ретельного аналізу ринку, тенденцій зміни його обсягу, вивчення споживчих звичок, територіаль- них, соціально-психологічних особливостей попиту на продукцію фірми відповідним відділом служби марке- тингу складається насамперед програма виробництва цієї фірми, асортимент її продукції. Відділ планування збу- ту, узагальнюючи результати комплексного вивчення ринку (усіх його аспектів, включаючи аналіз виробниц- тва і ринкової політики фірм конкурентів) з урахуван- ням програми виробництва, складає детальний план збутової кампанії чи програму маркетингу, основна за- дача якої — визначення загальних принципів стратегії конкурентної боротьби і конкретних способів захоплен- ня ринків збуту. Вона служить оперативним планом діяльності всіх підрозділів і служб маркетингу. Значна увага при цьому приділяється питанням стимулювання попиту, оскільки стійкість попиту на продукцію фірми дає можливість інтенсифікувати збут, створює умови для роздування цін і одержання монопольного прибутку. З цією метою використовуються як традиційний метод інтенсифікації збуту — реклама, якій маркетинг додав більш цілеспрямований характер, так і нові — вистав- ки-продажу, система додаткових послуг, пільг і премій покупцям і так званий «паблік релейшенс» (public relations), завданням якого є створення сприятливої сус- пільної думки про фірму та її продукцію. В узагальненому розумінні «маркетинг» — уміння зробити пропозицію там і тоді, коли мається високий ступінь імовірності його прийняття. Будь це оформлен- ня марки корму для кішок чи передвиборний маніфест політичної партії; маркетинг відрізняється від інших бізнесів-заходів тим, що враховує точку зору споживача і йде на зустріч його побажанням. Ф. Котлер пропонує наступне визначення. Марке- тинг — це «соціальний і управлінський процес, спрямова- ний на задоволення нестатків і потреб індивідуумів та груп за допомогою пропозиції й обміну товарами». Ключові по- няття даного визначення — нестатку, потреби і попит; про- дукт; витрати і задоволення; обмін, трансакції і взаємини В.В. Єрьоменко м. Донецьк МАРКЕТИНГОВИЙ ПІДХІД В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ 2008/№2 49 [8]. М. Барретт пропонує сприймати маркетинг просто як процес, «Основна задача якого — керування вибором». Сус- пільний інститут маркетингу Великобританії визначає мар- кетинг як «процес керування, спрямований на визначення, передбачення і задоволення вимог споживача й одержання прибутку». Аналогічні американські організації визначають маркетинг приблизно в тих же категоріях. Деякі визначення маркетингу близькі до визначен- ня альтруїзму: наша єдина задача — допомога клієнту. Однак захисники інтересів споживача думають, що мар- кетологи піклуються тільки про свої інтереси. Це про- тиріччя в поглядах ілюструє, можливо, основний вне- сок маркетингу в ділове мислення: від зовнішнього до внутрішнього. Історично в бізнесі, як і в будь-якій об- ласті людської діяльності, насамперед враховуються власні нестатки. Маркетологи ж йдуть від кінцевого ко- ристувача до реалізації своїх інтересів. Основною логі- чною посилкою є думка про те, що підприємство діста- не прибуток у результаті задоволення нестатків спожи- вача, якщо воно цілком усвідомлює потреби клієнтів. Маркетинг, як було зазначено вище, важливий і для некомерційних установ, і для не марочних продуктів. Безпосередньо до цілей організації основними аспекта- ми маркетингу є марка, прибуток, співробітництво, кон- куренція, нестатки і потреби різних споживачів. Таким чином, маркетинг — це досягнення цілей, що стоять перед власником торгової марки і споживачами, за допомогою зміцнення співробітництва, зміцнення відно- син виробника і клієнтів і ослаблення позицій конкурентів. Маркетинг і «наука суму» — економічна теорія ма- ють той самий предмет вивчення — ринок, його закони попиту та пропозиції. Сьогодні мало хто зважиться всту- пити в дискусію з Адамом Смітом, апологетом ринкової рівноваги і свободи торгівлі на вільних ринках. Однак так було далеко не завжди. Ще на початку ХІХ ст. у Кемб- риджі розгорнулася дискусія між його Преподобієм То- масом Робертом Мальтусом і доктором Давидом Рікардо. Сторони шукали відповідь на питання про те, чи попит стимулює пропозиція (Т. Мальтус) чи пропозиція ство- рює попит (Д. Рікардо). Будь-якому маркетологу відомо, що залежно від ситуації на ринку правими можуть бути обидва, однак найчастіше перемагає теорія Т. Мальтуса. На жаль, у той час переможцем високо ученої дискусії вийшов Д. Рікардо. З тих пір в економічному мисленні домінує парадигма пропозиції. Час від часу економісти, зокрема Дж. Кейнса, намагалися позбутися злих чар, починався дрейф убік економіки попиту, однак перева- жальною залишається виробнича орієнтація: якщо вироб- нику вдалося досягти значного зниження витрат, це не- минуче викликає зростання попиту. До реклами економісти-теоретики відносяться з особ- ливою підозрою. Вони вважають, що реклама призводить до збільшення витрат і, що ще «гірше», продукт перетво- рюється в марку. Диференціація марки, як вірність їй спо- живача, змушують їх відмовитися від тези про повну взаємо- замінність продуктів, а виходить, що створюється ситуація міні монополії. Економічні моделі не допускають можли- вості зміни споживчих переваг за допомогою реклами, якій приділяється власне інформаційна роль. Також передба- чається, що вчинки споживачів засновані винятково на ра- ціональному виборі, реклама ж скорочує час пошуку необ- хідного товару, а відтак, зменшуються і витрати. Ці припущення не відповідають дійсності. Справді споживачі раціональні, але вони наділені емоціями, на які може впливати реклама (ступінь її впливу різна). Залеж- но від категорії продукту на перший план виступають емоції і розум. Насправді споживачам подобається, коли марки мають індивідуальність. Чи захоче покупець прид- бати однаково сірі товари повсякденного вжитку з єди- ною метою полегшити розрахунки економістів? Частково корінь проблеми лежить у догматичності підходу. Економісти визнають «недосконалість» ринку, маючи у вигляді бар’єра на вході і виходу з галузі, відсутність повної інформації і взаємозамінності продук- ту. З іншого боку, їм би хотілося усунути недоліки і пе- реконати уряд по можливості узаконити їхні теорії. На такому досконалому ринку конкуренція сприймалася б як найважливіший стимул чи принаймні, як необхідна умова економічного прогресу. Співробітництво, якщо воно стосується найближчих партнерів — учасників ринку, сприймається як порушення законів конкуренції. Адам Сміт припустив, що «представники однієї галузі промисловості рідко збираються разом, навіть для того щоб просто повеселитися і розслабитися, однак вони потайки від громадськості постійно підтримують кон- такти і прибігають до різних вивертів для підняття цін» [14]. Будь-яка форма монополії, включаючи торгову марку, автоматично розцінюється як підступ диявола. Для маркетологів «досконалий» ринок являє собою явище не те щоб протилежне, але дуже близьке до цього визначення. Маркетологи з більшою готовністю усвідом- люють необхідність конкуренції, ніж економісти усвідом- люють важливість співробітництва. Маркетологам так само не подобається ситуація повної монополії, але вони праг- нуть до розвитку торгової марки, зміцненню купівельної лояльності і налагодженню стійких відносин зі спожива- чами. Крива «ціна — якість», що будують економісти, сковзає з верхньої лівої точки до нижньої правої, а марке- тологи прагнуть перемістити її вгору праворуч (рис.1). ЄРЬОМЕНКО В.В. Рис. 1. Спрямування зусиль маркетологів — крива «ціна — якість» ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ50 Ступінь досягнутого зрушення служить показником марочного капіталу. У більшості випадків крива еко- номістів вірогідно описує ситуацію з товарами широко- го вжитку. Однак вона позитивна в тому випадку, коли всі продукти взаємозамінні, а всі споживачі мають по- вну інформацію. Дані посилки — абсолютна антитеза маркетингу, основна задача якого диференціювати мар- ки і, отже, продукти, а також доносити до споживача відомості лише про кращі якості кожної марки. Ще в 1930-х рр. професор Джоан Робінсон зазначав, що кожна марка є міні монополією, якщо вона володіє на- вкруги власних, вірних їй споживачів. Таким чином, якщо марка достатньо сильна, тоді крива попиту на неї буде ви- глядати, як показано на рис. 2: зазвичай, у міру того як ціна відповідає якості продукту, попит знаходиться на ви- сокому рівні, а потім поступово знижується. І насправді, для визначених категорій продуктів, особливо в тому випадку, коли споживачі можуть наоч- но переконатися в якості товару, цей метод підтвердив свою ефективність. З іншого боку, він споконвічно ба- зується на двох сумнівних передумовах: припущенні, що споживач здійснює раціональний вибір, і дробленні цілого на прості складові. Небезпека подібних методів полягає в тому, що мар- кетологи надмірно захоплюються логікою і починають вірити в те, що споживачі приймають рішення відповідно до деякої наукової моделі, що суперечить дійсності. На рис. 3 представлений класичний підхід, що містить такий критерій, який використовується для диференціації маркетингу на промисловий і споживчий, як вид товару. Відповідно до цього критерія відбуваєть- ся поділ маркетингу на три основні напрямки — марке- тинг продукції виробничо-технічного призначення (про- мисловий маркетинг), маркетинг товарів народного спо- живання (споживчий маркетинг) і маркетинг послуг. ЄРЬОМЕНКО В.В. Рис. 2. Зусилля маркетологів — крива попиту У якийсь момент споживач розуміє, що виробник грає не за правилами, довіра до марки падає, обсяги збуту стрімко зменшуються. Хоча відома безліч досто- вірних даних, що підтверджують цю точку зору, необхідні подальші дослідження. Наслідком цього є те, що й економісти, і маркето- логи намагаються наблизитися до ідеального світу, уяв- лення про який у тієї та іншої групи практично проти- лежні. Обидва табори розуміють, що реальне положен- ня справ не відповідає жодному, однак примирити про- тилежні сторони не вдається. Економіст, що висуває ра- ціональну модель поводження, ближче до світу інже- нерії, коли аналіз має на увазі поділ ланцюжка на ок- ремі ланки. Сьогодні завойовує популярність метод об’єднаного аналізу, що виходить з того, що марка є сукупністю атри- бутів чи способів використання; ціле є сумою додатків. Споживачу пропонують виділити ряд послідовних пере- ваг з метою визначити ієрархію достоїнств продукту, що дає можливість сконцентрувати зусилля розроблювачів реклами на найбільш характерних особливостях марки. На перший погляд видається, що ми одержали могутній інструмент для одночасного збільшення обсягів вироб- ництва (краща реклама), ціни товару (підвищення якості, що відчувається споживачем,) і зниження витрат. Рис. 3. Класифікація маркетингу залежно від виду товару В основі цього підходу лежать принципові відмінності між продукцією виробничо-технічного призначення (ПВТП) і товарами народного споживання (ТНС), а та- кож послугами. Так, ПВТП закуповується у великих кількостях для виробничого споживання і бере участь у виробничо-технологічному процесі, що обумовлює не- обхідність оцінки якості і його відповідностей пропонова- ним вимогам. Її вартість входить до собівартості готових виробів, а значить вимагає більш ретельних розрахунків до здійснення покупки. Крім цього в ухваленні рішення про покупку бере участь кілька людей, включаючи керівників. При виробництві ПВТП виробник орієнтується на конк- ретного кінцевого споживача. Це викликає необхідність установлення безпосередніх прямих взаємин з покупцем продукції, що здійснюються за допомогою попередніх за- мовлень чи заздалегідь погоджених постачань. Так, ПВТП у середньому на 70 % реалізується кінцевому споживачу. Збільшення прямих продажів ПВТП обумовлений підви- щенням технічного рівня і складності виробів, що випус- каються на ринок, особливо машин і устаткування, збільшенням частки унікального устаткування, устаткуван- ня комплектних підприємств, великих судів, літаків новітніх конструкцій тощо. Це викликає необхідність ус- тановлення безпосередніх контактів між продавцем і по- купцем, що починаються задовго до початку виробництва продукту, а саме на стадії його задуму, проектування і роз- робки техніко-економічних параметрів з метою обліку вимог покупця. Предметом промислового маркетингу є сукупність взаємин між діячами ринку, що виникають унаслідок 2008/№2 51 їхньої ділової активності — відносини купівлі-продажу, техніко-економічного співробітництва, фінансові відно- сини, технологічні зв’язки, ділові переговори, конку- рентні відносини і тощо. Об’єктом промислового мар- кетингу є промисловий ринок. Промисловий ринок це складова з ринку ПВТП, ринку ТНС, реалізованих оптом, і ринку промислових послуг (рис. 4). Промисловий ринок охоплює весь ком- плекс взаємин між суб’єктами, що хазяюють, здійсню- ваних у межах визначеної місцевості чи галузі. собі, а внаслідок попиту на споживчі товари і послуги, для виготовлення чи надання яких потрібно ПВТП. Наприк- лад, сприятлива кон’юнктура на устаткування для будівниц- тва котеджів (мінізаводи) пов’язана з наявністю попиту на заміські котеджі. Інший приклад — попит на автомати для плазмового зварювання алюмінію є відображенням попиту на алюмінієві прогулянкові човни. Говорячи про гірничо- шахтне устаткування, слід зазначити, що попит на нього ви- значається наявністю попиту на вугілля з боку основних сек- торів економіки (металургія, машинобудування, енергетич- ний комплекс тощо). Тому в практиці закордонних вироб- ників нерідко рекламується готова продукція, вироблена за допомогою цього устаткування, хоча самі ці вироби вироб- ник не випускає. Така реклама підтримує попит на дане ус- таткування й, врешті-решт, є вигідною. У загальному випадку можна констатувати, що попит на ПВТП залежить від загального ритму ділового життя (стану економіки країни) і рівня матеріально- виробничих запасів продукції, сировини і матеріалів. Попит на товари, використовувані для ремонту і технічного обслуговування залежить значною мірою від стану економіки на місцевому ринку — спад чи підйом. Звичайно попит на ці товари більш стабільний. Попит на матеріали і комплектуючі вироби визна- чається можливим попитом на товари, у виробництві яких вони беруть участь. Попит на сировину залежить від динаміки розвитку основних галузей промисловості. Так, дійсне зниження попиту на вугілля (табл.2, мал.10) було викликано насам- перед різким падінням виробництва в Україні в другій по- ловині 90-х років і, частково, прагненням господарських суб’єктів до більш раціонального використання даного ре- сурсу, що швидко дорожчає. Зі стабілізацією випуску про- мислової продукції, збільшиться і споживання вугілля в Україні. Реальне скорочення частки вугілля в енергетич- ному балансі країни можливо тільки у випадку структур- ної перебудови економіки, спрямованої або на знижен- ня енергоспоживання на одиницю продукції, або на ви- тиснення вугілля іншими енергетичними джерелами. Обидва напрямки пов’язані з необхідністю здійснення ве- личезних капіталовкладень, яких найближчим часом оч- ікувати не доводитися. Цей факт також дозволяє робити висновок про те, що попит на вугілля буде зростати ра- зом з підйомом вітчизняного виробництва. Попит на спеціалізоване устаткування визначаєть- ся шляхом довгострокових прогнозів попиту і пов’яза- них з ним прибутків на вироблені з його використан- ням товари. Звичайно прогнози охоплюють 3–10-літній період, але іноді до 40 років. Виробники проміжних товарів, чиї товари зберіга- ють своє обличчя в проміжних виробах, змушені дуже ретельно підбирати клієнтуру, тому що їхній престиж і репутація товарів можуть постраждати від асоціації з то- варом низької якості. Вторинний характер попиту на ПВТП визначає важливість фінансових розумінь при їхній закупівлі. Ці розуміння особливо важливі на ринку промислового ус- таткування. Мається на увазі, що придбання устаткуван- ня безпосередньо позначається на прибутку фірм, а іноді і на їхньому фінансовому стані. Таким чином, постачальники ПВТП повинні бути готові проводити аналіз можливого впливу покупки їхніх ЄРЬОМЕНКО В.В. Рис. 4. Структура промислового ринку У розрізі промислового маркетингу, що розумієть- ся як маркетинг, орієнтований на фірми, найбільший інтерес представляє маркетинг ПВТП, як найбільш складний і мало досліджений. Засоби виробництва, що проходять сферу обміну і обороту, а також предмети, що представляють собою сус- пільну вартість у невиробничій сфері, одержали назву продукції виробничо-технічного призначення (рис. 5). Номенклатура ПВТП нараховує тисячі різних видів і різновидів. Тому методичне вивчення ПВТП можливе тільки за умови систематизації й угруповання з окреми- ми підрозділами, тобто класифікація цієї продукції. Рис. 5. Типологія продукції виробничо�технічного призначення Основними класифікаційними ознаками ПВТП є: походження (продукція чорної металургії, машинобуду- вання, хімічної промисловості, нафтопереробки тощо); участь у процесі виробництва (сировина, основні і до- поміжні матеріали, паливо й електроенергія та ін.); при- значення (флюси, дизельне паливо, охолодні рідини, зварювальні електроди тощо). Крім цього ПВТП класи- фікується за фізичним станом: формою, розміром та іншими ознаками. ПВТП характеризується властивостя- ми, що виявляються при її виготовленні і використанні, а також визначають її споживчу вартість. Від вихідних вла- стивостей сировини і матеріалів залежать властивості готових виробів, їхня надійність і довговічність при екс- плуатації, а також функціонування при транспортуванні і збереженні. Знання показників основних властивостей дозволяє здійснити взаємозамінність матеріалів. Попит на ПВТП має похідний (вторинний) характер. Похідним (вторинним) він є тому, що виникає не сам по ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ52 товарів на прибуток і фінансовий стан фірм-покупців. Вони повинні готувати співробітників своєї служби збуту для обговорення цих питань з потенційними покупцями, у ході якого повинні використовуватися дані, опрацьова- ного постачальником техніко-економічного аналізу. На промислових ринках у більшості випадків попит нееластичний. Це стосується як ринків ПВТП, так і ринків ТНС. Фірми, що купують, дуже обережно відносяться до товару, продаваному за низькою ціною. Звичайно промис- ловий (оптовий) покупець пов’язує це з низькою якістю товару, або з контрабандою (найчастіше дешеве спиртне чи сигарети в ларьках є контрабандою). Тому при зниженні цін керівник відділу логістики (закупівель чи постачання) скоріше скоротить закупівлю до з’ясування положення справ на ринку. Керівники цих відділів доти не будуть робити великих закупівель, поки не з’ясують справжні причини зниження цін і намагатимуться підтримувати товарний запас на мінімально можливому рівні. Таким чином, маркетинг є головним напрямком удосконалення управління на промислових підприєм- ствах в умовах розвитку конкуренції. Для цього необ- хідно розробити механізм маркетингового управління промисловим підприємством, основу якого повинні скласти методи та моделі процесів взаємодії виробників, споживачів та конкурентів. Література 1. Акофф Р. Планирование будущего корпорации / Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1985. — 372 с. 2. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. — Спб: Изд-во «Питер», 1999. — 416 с. 3. Голубков Е. П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. — М.: Финпресс, 1998. — 416 с. ЄРМОШКІНА О.В. 4. Гузь Н. Г., Ремпель А. Г. Моделирование маркетин- говых решений в управлении производством. — Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. — 25 с. 5. Друкер Питер Ф. Задачи менеджмента в ХХІ веке: Пер. с англ.: Учеб. пособие. — М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. — 272 с. 6. Забродский В. А., Кизим Н. А., Янов Л. И. Совре- менные методы организации и управления промышлен- ным производством. — Харьков: АО «Бизнес-Информ», 1997. — 64 с. 7. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. Экспресс-курс: Пер. с англ. — СПб: Питер, 2001. — 496 с. 8. Лепа Н. Н. Управление конкурентными преимущества- ми предприятия / НАН Украины. Ин-т экономики пром- сти. — Донецк: ООО «Юго-Восток Лтд», 2003. — 296 с. 9. Лысенко Ю. Г., Гузь Н. Г., Ремпель А. Г. Моделиро- вание конкурентоспособности производственной фир- мы / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. — До- нецк, 1998. — 25 с. 10. Портер М. Е. Международная конкуренция: Пер. с англ. / Под ред. В. Д. Щетинина. — М.: Междунар. отнош., 1993. — 896 с. 11. Пушкар А., Тридед А. Стратегическое управление развитием предприятия // Бизнес-Информ. — 1999. — №11–12. — С. 124–129. 12. Стратегічні виклики ХХІ століття суспільству та економіці України: В 3 т. / За ред. акад. НАН України В. М. Гейця, акад. НАН України В. П. Семиноженка, чл. — корр. НАН України Б. Є. Кваснюка. — Т.3. Кон- курентоспроможність української економіки. — К.: Фенік, 2007. — 556 с. 13. Смит А. Исследования о природе и причинах бо- гатства народов. — М., 1962. — С. 207. Останніми роками процеси інтеграції та глобалізації значно пожвавились і все більше впливають як на еко- номіку окремих країн так і світову економіку. Процеси глобалізації розповсюдились у всі сфери життя людства. Вплив цих процесів відчувається і у політичній, і соці- альній і, звичайно, технологічній, культурній та інших сферах життя. Як відмічають аналітики [7] все більш потужну роль у світі відіграють міжнародні інтегровані структури. Політика міжнародних (транснаціональних) корпорацій (ТНК) все більше впливає на економічні відносини між країнами, потоки капіталу, рух факторів виробництва. З іншого боку самі ТНК підпадають під вплив багатьох факторів та умов, що спонукає менедж- мент цих компаній знаходити нові інструменти, методи та підходи до управління діяльністю як материнської, так і дочірніх компаній, більш гнучко реагувати на зміни зовнішнього середовища, визначати найбільш вигідні форми функціонування в умовах зростання конкурент- ної боротьби, зміни політичних акцентів та векторів різних країн, інтеграційних міжнародних процесів. Фази міграції капіталу [3], а також наявність пере- думов для зростання присутності ТНК в національній економіці [8] суттєво віддзеркалюються на макроеконо- мічних показниках діяльності самої країни. Одним з найбільш показових індикаторів є обсяг прямих інозем- них інвестицій в країну та з країни. Однак, необхідно зазначити, що високі темпи збільшення прямих інозем- них інвестицій ще не свідчать про реальну зацікавленість іноземних інвесторів. Це підтверджується і тим фактом, що в 2007 р. 94,02 % всіх інвестицій з України перейшло О.В. Єрмошкіна канд. екон. наук, м. Дніпропетровськ ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ ПОТОКАМИ ВЕЛИКИХ ІНТЕГРОВАНИХ СТРУКТУР В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНИХ ЯВИЩ
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-8244
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1729-7206
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:21:02Z
publishDate 2008
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
record_format dspace
spelling Єрьоменко, В.В.
2010-05-20T09:05:46Z
2010-05-20T09:05:46Z
2008
Маркетинговий підхід в управлінні підприємством / В.В. Єрьоменко // Вісник економічної науки України — 2008. — № 2(14). — С. 48-52. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
1729-7206
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8244
Вирішення проблем розвитку промислового виробництва в Україні пов’язано в першу чергу зі змінами структури виробництва продукції по вимогам ринку. Розвиток ринкових відносин зумовлює необхідність удосконалення методів і підходів до управління підприємством в сучасних умовах, що підтверджує необхідність застосування маркетингу в управлінській діяльності промислових підприємств.
Решение проблем развития промышленного производства в Украине связано в первую очередь с изменениями структуры производства продукции по требованиям рынка. Развитие рыночных отношений предопределяет необходимость усовершенствования методов и подходов к управлению предприятием в современных условиях, что подтверждает необходимость применения маркетинга в управленческой деятельности промышленных предприятий.
The decision of problems of development of industrial production in Ukraine is related above all things to the changes of pattern of production of goods for to the requirements of market. Development of market relations predetermines the necessity of improvement of methods and going near a management an enterprise in modern terms, that confirms the necessity of application of marketing for administrative activity of industrial enterprises. economy, market, methodology criteria.
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Наукові статті
Маркетинговий підхід в управлінні підприємством
Маркетинговый подход в управлении предприятием
Marketing approach is in a management an enterprise
Article
published earlier
spellingShingle Маркетинговий підхід в управлінні підприємством
Єрьоменко, В.В.
Наукові статті
title Маркетинговий підхід в управлінні підприємством
title_alt Маркетинговый подход в управлении предприятием
Marketing approach is in a management an enterprise
title_full Маркетинговий підхід в управлінні підприємством
title_fullStr Маркетинговий підхід в управлінні підприємством
title_full_unstemmed Маркетинговий підхід в управлінні підприємством
title_short Маркетинговий підхід в управлінні підприємством
title_sort маркетинговий підхід в управлінні підприємством
topic Наукові статті
topic_facet Наукові статті
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8244
work_keys_str_mv AT êrʹomenkovv marketingoviipídhídvupravlínnípídpriêmstvom
AT êrʹomenkovv marketingovyipodhodvupravleniipredpriâtiem
AT êrʹomenkovv marketingapproachisinamanagementanenterprise