Дослідження принципових засад забезпечення ефективного розвитку промислового сектору у довгостроковій перспективі
Сучасний стан економічної системи України, багато у чому зумовлюється розвитком саме промислового сектору, на долю якого приходиться понад 25 % всього експорту держави. Стратегічне значення цього сектору, необхідність вирішення принципово нових питань організації промислового виробництва у довгостр...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8247 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дослідження принципових засад забезпечення ефективного розвитку промислового сектору у довгостроковій перспективі / В.К. Іванов // Вісник економічної науки України — 2008. — № 2(14). — С. 62-65. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859754832232972288 |
|---|---|
| author | Іванов, В. К. |
| author_facet | Іванов, В. К. |
| citation_txt | Дослідження принципових засад забезпечення ефективного розвитку промислового сектору у довгостроковій перспективі / В.К. Іванов // Вісник економічної науки України — 2008. — № 2(14). — С. 62-65. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Сучасний стан економічної системи України, багато у чому зумовлюється розвитком саме промислового сектору, на долю якого приходиться понад 25 % всього експорту держави.
Стратегічне значення цього сектору, необхідність вирішення принципово нових питань організації промислового виробництва у довгостроковій пролонгованій перспективі, зумовили вибір напрямку даного дослідження та його актуальність.
Современное состояние экономической системы Украины, во многом предопределяется развитием именно промышленного сектору, на долю которого приходится свыше 25 % всего экспорта государства.
Стратегическое значение этого сектора, необходимость решения принципиально новых вопросов организации промышленного производства в долгосрочной пролонгированной перспективе, обусловили выбор направления данного исследования и его актуальность.
Modern state of the economic system of Ukraine, in a great deal predetermined development exactly industrial a sector on the stake of which is over 25 % all of export of the state.
This strategic value to the sector, necessity of decision on principle of new questions of organization of industrial production for the long term prolonged prospect, stipulated the choice of direction of this research and his actuality.
|
| first_indexed | 2025-12-02T01:02:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ62
ІВАНОВ В.К.
Після прийняття на колективних переговорах
рішення щодо рівня середньої заробітної плати на
підприємстві, на основі рівняння (1) розраховуються
середні рекомендовані значення заробітних плат для
працівників окремих професій чи професійних груп.
ВИСНОВКИ
Застосування наведеної моделі розрахунку дає змо-
гу визначати рекомендовані значення заробітної плати,
розраховувати тарифні сітки тощо, які можуть викори-
стовуватись сторонами для ведення колективних пере-
говорів, дозволяє оцінити рівень конкурентоспромож-
ності галузі, або підприємства на ринку праці, та
кількісно визначати необхідність підвищення продук-
тивності. Встановлені на основі запропонованої моделі
рівні заробітної плати працівників підприємства, врахо-
вуючи досвід розвинених країн, будуть відповідати до-
сягнутому на підприємстві рівня продуктивності праці
відносно галузевих та загальнодержавних показників,
враховуватимуть роль кожної з професій чи професій-
них груп у досягненні існуючого рівня продуктивності.
Література
1. Конвенції та рекомендації, ухвалені міжнародною
організацією праці. — Том 1. — Женева: МБП, 1999. —
С.1–777.
2. Конвенції та рекомендації, ухвалені міжнародною
організацією праці. — Том 2. — Женева: МБП, 1999. —
С.777–1560.
3. Krueger A. B., Summers L. H. Efficiency Wages and
the Inter-Industry Wage Structure //Econometrica. —
1988. — №56. — P. 259–293.
4. Krueger A. B., Summers L. H. Reflections on the Inter-
Industry Wage Structure //Unemployment and the Structure
of Labor Markets / Editors K. Lang, J. S. Leonard. — New
York: Basil Blackwell, 1987. — P. 17–47.
5. Plasman Р., Rycx А. Inter-Industry Wage Differentials:
Evidence from Belgium in a Cross-National Perspective //EC:
TSER programme on PIEP. — Bruxelles: PIEP, 1995. — 17 р.
6. Методика оцінювання складності праці робітників
різних професійних груп з метою розрізнення рівнів
тарифної оцінки шкали кваліфікаційних розрядів /Наук.
керівник С. В Лучанінов. — Краматорськ: Центр продук-
тивності, 2005. — 220 с.
7. Gittleman M., Wiatrowski W. J. The BLS wage query
system: a new tool to access wage data //Monthly Labour
Review. — 2001. — №10. — P. 22–27.
8. National Compensation Survey: Occupational Wages in
the United State [Electronic Resource] /Bureau of Labour
Statistics. — Mode of access: WWW. URL: www. bls. gov/
ocs/compub. htm. — Last Access: 2006. — Title from the
screen.
9. Методичні рекомендації щодо підвищення продук-
тивності праці в галузях економіки України. — Крама-
торськ: Центр продуктивності, 2002. — 63 с.
Сучасний стан економічної системи України, бага-
то в чому зумовлюється розвитком саме промислового
сектору, на долю якого приходиться понад 25 % всього
експорту держави.
Стратегічне значення цього сектору, необхідність
вирішення принципово нових питань організації про-
мислового виробництва у довгостроковій пролонгованій
перспективі, зумовили вибір напрямку даного дослі-
дження та його актуальність.
Дослідженню принципових організаційних засад,
забезпечення ефективного розвитку промислових
підприємств у довгостроковій перспективі, свої наукові
дослідження присвячують видатні українські вчені, зок-
рема О. Амоша, М. Білопольський, В. Гончаров, В. Мак-
симов, Г. Скудар, А. Чухно [1–7] та ін.
Метою даного дослідження є визначення та досліджен-
ня принципових засад забезпечення ефективного розвитку
промислових підприємств у довгостроковій перспективі.
Закономірності розвитку вуглевидобувних промисло-
вих підприємств Донецької області пов’язані із загально
галузевими негативними тенденціями розвитку. До них, у
першу чергу, відносять скорочення обсягів видобутку вугіл-
ля, погіршення основних техніко-економічних показників,
погіршення якості вугілля (зольність вугілля, що добуваєть-
ся, підвищилася до 36,5 %), зниження продуктивності праці
робітників (так, продуктивність праці робітника з видобут-
ку вугілля знизилася до 22,8 тонн на шахтаря у місяць).
На тлі загальних негативних процесів в економіці,
вуглевидобувні підприємства зіштовхнулися з низкою
специфічних особливостей, до яких, зокрема, відносить-
ся економічно висока вартість видобутку вугілля, що
обумовлено застарілою виробничо-технічною базою.
Ступінь зносу основних фондів за останні 25 років до-
сягла 70 %. З 10 тисяч одиниць основного стаціонарно-
го устаткування більше, ніж чверть цілком вичерпали
свій нормативний ресурс експлуатації [3].
У загальному парку діючого забійного устаткуван-
ня питома вага очисних механізованих комплексів і про-
хідницьких комбайнів нового технічного рівня складає
всього 2 %, а нових навантажувальних машин і стрічко-
вих конвеєрів менше 0,5 %. На шахтах, що розробляють
круті вугільні шари, приблизно 70 % видобутку вугілля
дотепер забезпечуються відбійними молотками. За та-
ких умов вимагаються радикальні кроки щодо віднов-
В.К. Іванов
м. Маріуполь
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИНЦИПОВИХ ЗАСАД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ
ПРОМИСЛОВОГО СЕКТОРУ У ДОВГОСТРОКОВІЙ ПЕРСПЕКТИВІ
2008/№2 63
лення основних виробничих фондів, які б відповідали
сучасним умовам економічного розвитку.
Внаслідок недостатніх капітальних вкладень у ву-
гільну промисловість Україна має найзастаріліший се-
ред країн СНД шахтний фонд, а його прискорене стар-
іння призвело до формування негативного балансу ви-
робничих потужностей, обсяг яких постійно знижуєть-
ся, корегуючи об’єктивні технічні можливості з видобут-
ку вугілля. Негативна тенденція зниження потужності
поки не зупинена і є серйозною загрозою нового зни-
ження обсягів видобутку вугілля в Україні.
Динаміка обсягів капітальних вкладень у вугільну га-
лузь в останні три роки носить позитивну спрямованість,
але це лише частково покриває потреби галузі. Позитивним
є також і та обставина, що при скорочені фінансування з
боку держави обсяг капіталовкладень збільшується.
Несприятливою є і тенденція стосовно цін на ву-
гілля. Сформоване співвідношення цін на вугілля, газ і
мазут в Україні далеко не на користь вугілля. Тому дея-
ке підвищення цін на нього може бути виправданим,
однак воно обмежується ціновою конкуренцією на світо-
вому вугільному ринку, насамперед із боку Росії, Казах-
стану, Польщі.
У гірничо-металургійний комплекс входять і
підприємства чорної металургії. Потужність цих промис-
лових підприємств Донецької області складає більше
половини загального потенціалу виробництва чорних
металів в Україні [3,4,5]. Аналіз динаміки обсягів вироб-
ництва продукції чорної металургії наведений у табл. 1.
Як видно з даних табл. 1. обсяги виробництва ос-
новних видів металургійної продукції промисловими
підприємствами регіону мають стійку тенденцію росту.
Особливо це стосується готового прокату, показники
приросту якого — найвищі (+41,9 %), і темпи зростан-
ня за роками мають тенденцію до збільшення (+15,6 %,
+22,7 %). Необхідно відзначити, що за іншими пози-
ціями промислової продукції цієї групи в 2003 р. темпи
приросту знизилися більше, ніж у 2 рази, а обсяги ви-
робництва сталевих труб узагалі скоротилися (-5,3 %).
Закономірності розвитку підприємств металургійної
галузі регіону пов’язані і з тим, що у сучасному світі метал
залишається основним конструкційним матеріалом. Тен-
денції світового виробництва й споживання продукції
чорної металургії на практиці спростували популярні в 70–
80-х роках ХХ сторіччя припущення про перспективи ра-
дикального заміщення металу новими композитними ма-
теріалами. Ще одним підтвердженням цього є факт кон-
центрації металургійного виробництва саме в розвинутих
країнах, що є лідерами в створенні різноманітних синте-
тичних замінників, — зокрема, в США, державах ЄС і
Японії, де зосереджено 44 % світового виробництва сталі.
У таких умовах регіони, а, відповідно і промислові
підприємства, що мають власну металургійну базу, одер-
жують важливі економіко-стратегічні переваги, що і
спонукає їх зберігати потужності і, головне, прагнути до
технологічного лідерства, забезпечення домінування в
секторі продажу високотехнологічної й високорента-
бельної продукції.
ІВАНОВ В.К.
Таблиця 1
Динаміка виробництва основних видів металургійної продукції у Донецькій області за період 2004–2006 рр.
Темпи зростання, зниження (-) у %
Показники 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2005 р. до
2004р.
2006р.
до 2005р.
2006р. до
2004р.
Чавун — тис. тонн 10858 11683,6 11824,0 7,6 1,2 8,9
Сталь — тис. тонн 12327 14089,8 14998,3 14,3 6,5 21,7
Прокат чорних металів –
тис. тонн 10799 12516,7 13809,5 15,9 9,0 27,9
в тому числі готовий
прокат — тис. тонн 7316 8458,4 10378,9 15,6 22,7 41,9
Труби сталеві:
— тис. тонн 281 340,7 322,9 21,6 - 5,3 14,9
— тис. метрів 20189 22652 17168 12,2 - 24,2 -15,0
З огляду на реальну ринкову ситуацію, пов’язану із
загостренням конкуренції, особливо в тих сегментах про-
дажу, що забезпечують реалізацію високорентабельної
продукції, розвиток металургійної бази промислових
підприємств регіону вимагає великих капіталовкладень.
На наш погляд, одержати такі капітали можливо,
тільки завоювавши міцні позиції на світових ринках, що
особливо важливо для підприємств металургійного ком-
плексу регіону, діяльність яких більшою мірою орієнто-
вана на зовнішнього споживача. У світі співвідношення
між внутрішнім і зовнішнім продажем, змінюючись по
регіонах, складає в середньому відповідно 80 % і 20 %.
Для підприємств Донецького регіону, як і для України
в цілому, проблемою є те, що це співвідношення виглядає
інакше. Так, наприклад, 85 % прокату йде на експорт, і тільки
15 % споживається на внутрішньому ринку країни. За про-
гнозами, до 2010 року внутрішнє споживання буде склада-
ти (це при збереженні високих темпів економічного росту)
не більше 8 млн. т. прокату, тобто близько 35 % сучасних
обсягів виробництва в Україні. Це означає, що в найближчій
перспективі буде збережена значна залежність підприємств
галузі від її позицій на світовому ринку.
Ситуація погіршується й тим, що наприкінці 2001 —
початку 2002 року Україна всупереч власній волі всту-
пила у торговельні війни, що не обіцяють райдужних
перспектив на найближче майбутнє. Основні торго-
вельні обмеження проти українського експорту ініцію-
ються виробниками США й Росії.
По-перше, це відоме рішення Д. Буша про поряту-
нок «сталевої індустрії США» від 5 березня 2002 р., що
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ64
обмежило імпорт металопрокату до цієї країни. У січні
2001 р. США встановили антидемпінгове мито на украї-
нську арматуру в розмірі 41,69 %. У розслідуванні розг-
лядалися, зокрема, постачання Макіївського металург-
ійного комбінату.
Пізніше була встановлена демпінгова маржа в
90,33 % для українського гарячекатаного прокату. Серед
головних постраждалих підприємств регіону за цією то-
варною позицією експерти називають ВАТ «ММК ім.
Ілліча», м. Маріуполь [3].
Антидемпінгове розслідування проти українського
чавуна і нелегованої сталі в 2001 р. почав також уряд
Єгипту, стосовно плоского прокату йде розслідування у
Венесуелі, щодо холодного прокату — в Аргентині, а по
феросиліцію — в Індії.
Навіть Китай, на який більшість металургів робили став-
ку в 2002 році, 23 березня 2004 року почав антидемпінгове
розслідування проти імпорту холоднокатаного прокату, у тому
числі й з України. Географія антидемпінгових і спеціальних
розслідувань буде розширюватися разом з українським екс-
портом, а це значною мірою впливає на розвиток промисло-
вих підприємств, зокрема Донецького регіону.
Антидемпінгові процеси все ще сприймаються
більшістю промислових підприємств регіону як неординар-
ний захід з обов’язковим політичним підтекстом — іноземні
держави спеціально закривають для України свої ринки.
Насправді, лавина захисних заходів проти вітчиз-
няних експортерів — нормальна реакція світової еконо-
міки на присутність українських товарів, що розширю-
ються. Український експорт, що протягом п’яти останніх
років складав майже половину ВВП країни і будь-яким
чином стимулювався урядом, із погляду довгострокових
тенденцій розвитку промислових підприємств не є, на
наш погляд, єдино правильною стратегічною позицією.
Для промислових підприємств металургійного комплек-
су Донецького регіону схожа зовнішня залежність має особ-
ливе значення, тому що основу економіки й експорту регіо-
ну складають чорні метали і вироби з них. В результаті, вже
в 2001 р. темпи промислового росту в області знизилися у два
рази (з 12,2 % у 2000 р. до 6,1 % у 2001 р.), що є негативною
тенденцією не тільки на регіональному рівні, але і має зна-
чення для всього промислового комплексу України.
Негативні тенденції у металургійному секторі, де
темпи зростання обсягів виробництва в 2001 р. знизи-
лися до 4,4 %, складають економічний базис інших, взає-
мозалежних із ним галузей. Це — вугільна й коксохім-
ічна промисловість. У вугільній промисловості обсяг ви-
робництва в 2001 р. порівняно з 2000 р. зменшився на
4,6 %, у коксохімічній промисловості темпи росту об-
сягів виробництва знизилися до 1,3 %, причому випуск
коксу 6 % вологості навіть скоротився на 1,5 %.
Регіональними особливостями розвитку промислових
підприємств цього сектору, таким чином, можна вважати
значну орієнтацію розвитку більшості підприємств на
зовнішній ринок, на якому далеко не всі країни визнають
українські підприємства працюючими в ринкових умовах.
Крім того, експорт носить «низько технологічний» характер,
а антидемпінгові процеси у світовій практиці найбільше ча-
сто порушуються саме проти постачань чорних металів.
Таким чином, розвиток промислових підприємств
металургійного комплексу Донецького регіону значною
мірою залежить від кон’юнктури світових товарних
ринків, правил торгового протистояння на світовому
ринку, від статусу держави в системі світового господар-
ства, і, що особливо важливо, технологічного рівня ви-
робленої продукції [3].
Про значний прогрес у розвитку промислових
підприємств цього сектора регіону говорять кількісні показ-
ники динаміки експорту чорних металів, що підтверджують
знаходження ними статусу повноправних учасників світо-
вої торгівлі. Однак якісні характеристики вказують на ряд
негативних сторін. Насамперед, це — висока питома вага в
експорті продуктів із низьким рівнем переробки (напівфаб-
рикати, чавун) і досить стійка тенденція до її збільшення.
Тобто, промислові підприємства металургійного
комплексу Донецького регіону недоодержують значні
кошти від експорту, оскільки норма прибутку від про-
дажу напівфабрикатів нижча, ніж від реалізації готової
продукції. Експортуючи напівфабрикати й чавун, ук-
раїнські виробники підтримують сировинну базу кон-
курентів на світовому ринку готового прокату.
За промисловими підприємствами цього сектору за-
кріплюється спеціалізація на виробництві продукції почат-
кової й низької переробки, що є найбільш енерго - і мате-
ріаломісткою, а також найбільш проблемною екологічно.
При цьому рівень експортних цін з України зали-
шається одним з найнижчих у світі (для порівняння: якщо
прийняти за еталон ціни ЄС, то їхня ціна відносно вітчиз-
няних напівфабрикатів складає в середньому 85 %, з ар-
матури і товстостінного листа відповідно 80 % і 57 %, сто-
совно цін продукції виробників з Латинської Америки
українські експортні ціни на умовах FOB досягають: з
напівфабрикатів — 82 %, арматури — 81 %, з листа —
68 %), а це дає підставу стверджувати, що присутність і
конкурентноздатність цих промислових підприємств на
зовнішніх ринках поки забезпечується переважно низь-
кими цінами і наявністю в структурі продажів надмірної
частки продукції низької переробки.
Характеризуючи закономірності і тенденції розвитку
промислових підприємств Донецького регіону в цілому і
його гірничо-металургійного комплексу необхідно відзна-
чити, що в умовах процесу економічного зростання, що
почався, і наявності ряду позитивних змін, дотепер існує
ряд значних проблем, пов’язаних як з особливостями роз-
витку промислових підприємств, так і з визначеними
структурними й соціальними деформаціями [3,5].
У структурі промислового виробництва регіону про-
мислові підприємства гірничо-металургійного комплексу
займають значне місце (рис. 1). На їхню частку приходить-
ся 56,4 % (металургія — 42 %, вугільна промисловість —
14,4 %) усього промислового виробництва регіону.
На більшості підприємств цього сектору промисловості
регіону, досить гостро постає проблема відновлення вироб-
ничих фондів, високою залишається кількість збиткових
підприємств, тому до числа першочергових заходів можна
віднести негайну потребу у залученні додаткових інвестицій-
них ресурсів, саме на повномасштабні інноваційні заходи.
Не дивлячись на те, що розміри оборотних коштів
підприємств промислового сектору зросли, їхня струк-
тура залишається нераціональною, зберігається тенден-
ція наростання як дебіторської, так і кредиторської за-
боргованості (дебіторська й кредиторська заборгованості
підприємств і організацій області за станом на 01.12.2007
склали 29920,3 і 40811,8 млн. грн., відповідно) [3].
ІВАНОВ В.К.
2008/№2 65
Однією з головних негативних соціальних тенденцій,
пов’язаних із проблемами розвитку промислових
підприємств гірничо-металургійного комплексу зали-
шається досить скромний рівень заробітної плати, хоча по
Україні він є одним із найбільш високих. Частка витрат на
оплату праці в структурі собівартості продукції при її аб-
солютному зростанні має тенденцію до зниження.
Необхідно відзначити, що значним досягненням
2000–2007 рр. є зниження заборгованості по зарплаті (на
більшості підприємств її повна відсутність), хоча на вугле-
видобувних підприємствах цей показник залишається
досить високим. При цьому, розмір пенсій в Україні не
перевищує однієї третини від середньої зарплатні, тоді як
у розвинутих країнах цей показник вище 70 %.
Наявність гострих проблем, на наш погляд, значно
знижує ефективність розвитку промислових підприємств
гірничо-металургійного комплексу, потребує негайного
розв’язання задач розробки ефективних механізмів
ініціювання економічного розвитку, стимулювання інно-
ваційної складової росту й прогресивних структурних
змін, що, у свою чергу, дозволить кардинально змінити
динаміку розвитку.
Таким чином у майбутніх дослідженнях слід сконцен-
трувати увагу на всебічному обгрунтуванні закономірно-
стей та залежностей щодо забезпечення ефективного роз-
витку промисловості у довгостроковій перспективі.
Література
1. Амоша О. І. Особливості поліпшення інвестицій-
ної діяльності у промисловості. // Проблемы развития
внешнеэкономических связей и привлечения иностран-
ных инвестиций: региональный аспект: Сб. науч. труд. —
Донецк: Донеччина, 2000. — С.10–11.
2. Белопольский Н. Г. Энвироника — наука о разви-
тии и совершенствовании общества и мира.— Донецк-
Мариуполь: ИЭП НАН Украины, 1997. — 331 с.
3. Гончаров В. М., Солоха Д. В., Фесіна О. А., Мухо-
падов В. К., Кузнєцов О. О. Підвищення ефективності
інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства за
умов ринкового оточення: Монографія.— Донецьк: СПД
Купріянов В. С., 2007. — 202 с.
4. Максимов В. В. Экономический потенциал регио-
на (анализ, оценка и использование).— Луганск: ВНУ
им. Владимира Даля, — 2002. — 360 с.
5. Максимов В. В. Использование системного подхода при
исследовании экономического потенциала региона // Вісник
Східноукраїнського національного університету. Економічні
і технічні науки. — 2000. — № 3 (25). — С. 38–41.
6. Скударь Г. М. Повышение экспортного потенциала
крупного машиностроительного предприятия: стратегия
и тактика // Донбассинвест. 2000. — № 3. — С. 50–51.
7. Чухно А. Постиндустриальная экономика: теория,
практика и их значение для Украины // Экономика
Украины. — 2001. — № 3. — С. 42.
ІВАНОВ В.К.
Рис. 1. Структура промислового виробництва Донецької
області
Дотепер рівень конкурентноздатності, особливо ву-
гільних підприємств області залишається досить неви-
соким, як і величина накопичення капіталу. Створені
умови для залучення інвестицій поки що не забезпечу-
ють їхнього масового надходження. Подальший еконо-
мічний розвиток промислових підприємств гірничо-ме-
талургійного комплексу вимагає пошуку нових підходів,
нетрадиційних рішень, максимальної мобілізації ре-
сурсів для ефективного забезпечення основних еконо-
мічних і соціальних задач виробництва [3,4].
Дослідивши наведені вище статистичні дані, дина-
міку змін основних економічних показників розвитку
промислового сектору окремого промислового регіону,
можемо зробити наступні висновки.
Негативно впливають на процеси економічного роз-
витку тенденції зростання цін виробників промислової
продукції, що намітилася, і не переборені ще процеси
інфляції, що знижують потенціал економічного зростан-
ня. Наявність диспропорції між валютною стабілізацією
гривні й рівнем внутрішньої інфляції підриває конкурент-
ноздатність експортних галузей економіки і вже стає
відчутним гальмом економічного зростання.
Центральним елементом усіх системних перетворень і
економічних реформ є створення багатоскладової конку-
рентної ринкової економіки зокрема, за допомогою прива-
тизації. Процеси приватизації й роздержавлення, особливо
в останні кілька років, набули масштабного характеру [3].
Характеризуючи протікання приватизаційних про-
цесів, все-таки слід зазначити їхню недостатню ефек-
тивність, пов’язану з тенденцією диспропорції, що підси-
люється, між пропозицією та попитом на об’єкти прива-
тизації. Крім того, залишаються досить складними техно-
логія й механізм приватизації, що не гарантують захисту
від адміністративного втручання [3,5]. Це негативно відби-
вається на поведінці як національного, так і закордонного
інвестора, знижується їхня зацікавленість у розміщенні ка-
піталу у виробництво і його прискорене відновлення.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-8247 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T01:02:33Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Іванов, В. К. 2010-05-20T09:25:14Z 2010-05-20T09:25:14Z 2008 Дослідження принципових засад забезпечення ефективного розвитку промислового сектору у довгостроковій перспективі / В.К. Іванов // Вісник економічної науки України — 2008. — № 2(14). — С. 62-65. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8247 Сучасний стан економічної системи України, багато у чому зумовлюється розвитком саме промислового сектору, на долю якого приходиться понад 25 % всього експорту держави. Стратегічне значення цього сектору, необхідність вирішення принципово нових питань організації промислового виробництва у довгостроковій пролонгованій перспективі, зумовили вибір напрямку даного дослідження та його актуальність. Современное состояние экономической системы Украины, во многом предопределяется развитием именно промышленного сектору, на долю которого приходится свыше 25 % всего экспорта государства. Стратегическое значение этого сектора, необходимость решения принципиально новых вопросов организации промышленного производства в долгосрочной пролонгированной перспективе, обусловили выбор направления данного исследования и его актуальность. Modern state of the economic system of Ukraine, in a great deal predetermined development exactly industrial a sector on the stake of which is over 25 % all of export of the state. This strategic value to the sector, necessity of decision on principle of new questions of organization of industrial production for the long term prolonged prospect, stipulated the choice of direction of this research and his actuality. uk Інститут економіки промисловості НАН України Наукові статті Дослідження принципових засад забезпечення ефективного розвитку промислового сектору у довгостроковій перспективі Исследование принципиальных основ обеспечения эффективного развития промышленного сектора в долгосрочной перспективе Research of of principle principles of providing of effective development industrial sector in longterm prospect Article published earlier |
| spellingShingle | Дослідження принципових засад забезпечення ефективного розвитку промислового сектору у довгостроковій перспективі Іванов, В. К. Наукові статті |
| title | Дослідження принципових засад забезпечення ефективного розвитку промислового сектору у довгостроковій перспективі |
| title_alt | Исследование принципиальных основ обеспечения эффективного развития промышленного сектора в долгосрочной перспективе Research of of principle principles of providing of effective development industrial sector in longterm prospect |
| title_full | Дослідження принципових засад забезпечення ефективного розвитку промислового сектору у довгостроковій перспективі |
| title_fullStr | Дослідження принципових засад забезпечення ефективного розвитку промислового сектору у довгостроковій перспективі |
| title_full_unstemmed | Дослідження принципових засад забезпечення ефективного розвитку промислового сектору у довгостроковій перспективі |
| title_short | Дослідження принципових засад забезпечення ефективного розвитку промислового сектору у довгостроковій перспективі |
| title_sort | дослідження принципових засад забезпечення ефективного розвитку промислового сектору у довгостроковій перспективі |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8247 |
| work_keys_str_mv | AT ívanovvk doslídžennâprincipovihzasadzabezpečennâefektivnogorozvitkupromislovogosektoruudovgostrokovíiperspektiví AT ívanovvk issledovanieprincipialʹnyhosnovobespečeniâéffektivnogorazvitiâpromyšlennogosektoravdolgosročnoiperspektive AT ívanovvk researchofofprincipleprinciplesofprovidingofeffectivedevelopmentindustrialsectorinlongtermprospect |