Половець В. М., Голець В. В. Історія соціології. Курс лекцій
Рецензія на книгу: Половець В. М., Голець В. В. Історія соціології. Курс лекцій.
 – Чернігів, 2014. – 422 с.
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сiверянський лiтопис |
|---|---|
| Datum: | 2014 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2014
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82546 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Половець В. М., Голець В. В. Історія соціології. Курс лекцій / Д. Гапоненко // Сiверянський лiтопис. — 2014. — № 6. — С. 387-389. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860204271052521472 |
|---|---|
| author | Гапоненко, Д. |
| author_facet | Гапоненко, Д. |
| citation_txt | Половець В. М., Голець В. В. Історія соціології. Курс лекцій / Д. Гапоненко // Сiверянський лiтопис. — 2014. — № 6. — С. 387-389. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський лiтопис |
| description | Рецензія на книгу: Половець В. М., Голець В. В. Історія соціології. Курс лекцій.
– Чернігів, 2014. – 422 с.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:11:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверянський літопис 387
Половець В. М., Голець В. В. Історія соціології. Курс лекцій. –
Чернігів, 2014. – 422 с.
Доктор історичних наук, професор Володимир Михайлович Половець та кандидат
історичних наук, доцент Віталій Віталійович Голець підготували навчальний посібник
«Історія соціології. Курс лекцій». Книга вийшла друком у 2014 р. і розрахована на
студентів вищих навчальних закладів. У ній подано основні етапи розвитку соціології
як окремої науки від протосоціологічних ідей мислителів минулого до сьогодення.
Навчальний посібник став вагомим внеском у розвиток соціології як навчальної
дисципліни, адже з часу запровадження її вивчення у вузах завжди відчувався брак
вітчизняної наукової і навчальної літератури, особливо у вузькоспеціалізованих
напрямах.
Основна мета створення посібника полягала у тому, щоб об’єктивно висвітлити
історію формування уявлень про суспільство в різні епохи, становлення соціології як
науки у ХІХ ст. і її розвиток упродовж ХХ – початку ХХІ ст. Окрім того, важливим
завданням було сприяння у підготовці фахівців високого рівня, які навчаються за
напрямом підготовки 6.030101 «Соціологія».
Структура курсу лекцій обумовлена проблемно-хронологічним підходом, а також
метою і завданнями викладання навчальної дисципліни «Історія соціології». Він скла-
дається з трьох частин, 36 лекцій, які в свою чергу поділяються на окремі питання і
списку рекомендованої літератури (175 позицій). Обсяг навчального посібника 422 с.
Заслуговує на увагу те, що після кожної лекції розміщено перелік проблемних питань
та завдання для самостійної роботи, що допоможе студентам краще зорієнтуватися
у виділенні основних ідей кожної теми, а також поглибити власні знання в ході ви-
конання самостійної роботи.
Перша частина курсу складається з 8 лекцій і охоплює період від формування
перших міфічних уявлень про суспільство у Стародавньому світі, до перших соці-
альних досліджень Нового часу. Виклад основного матеріалу автори розпочинають
з теоретичного аналізу основних понять соціології – людина і суспільство, а також
про первинні донаукові спроби пояснення явищ навколишнього середовища. Загалом
тут подається детальна характеристика основних етапів протосоціологічного періоду
в розвитку соціологічних знань.
Виклад основного матеріалу розпочинається з виникнення і становлення соці-
ально-філософських вчень у Стародавньому світі. Самобутні погляди на розвиток
суспільства, моралі, релігії та мистецтва були зафіксовані у творах філософів Єгипту,
Вавилону, Індії та Китаю. Серед них можна виділити наступні: «Пісні арфіста», «Бе-
сіда розчарованого зі своїм духом», «Бесіди пана з рабом», «Бесіди і судження» тощо.
У змісті другого етапу основна увага приділяється висвітленню особливостей
перших емпіричних соціальних досліджень, історіографії, розвитку соціальних і по-
літичних учень у Стародавній Греції і Стародавньому Римі. Автори звертаються до
творчого доробку таких видатним представників Античності, як Демокріт, Платон,
Аристотель, Геродот, Фукідід, Полібій, Тацит та ін.
Третій етап охоплює розвиток соціальних знань в епоху Середньовіччя. Автор-
ський колектив слушно зазначає, що разом з розпадом античного суспільства відбу-
лася суттєва зміна світоглядної системи людства і форм пізнання дійсності. Особливо
це проявилося у вченнях видатних релігійних мислителів того часу – Августина
Блаженного і Фоми Аквінського. Окрім того, значний обсяг матеріалу приділено
розгляду творчості гуманістів, утопістів і першим спробам наукового обґрунтування
соціального знання у працях Н. Макіавеллі, Ж. Бодена і Г. Гроція.
Останній етап протосоціологічного періоду присвячений характеристиці со-
ціальних знань і досліджень Нового часу (XVII – поч. ХІХ ст.), а саме: концепції
«природного права» і «суспільного договору» Т. Гоббса і Дж. Локка та науковим
пошукам французького просвітителя Ш. Монтеск’є.
388 Сіверянський літопис
У другій частині навчального посібника розглядається класичний період у роз-
витку соціології. Структурно він складається з 16 лекцій. Її особливість полягає у
тому, що автори не переходять одразу до висвітлення напрацювань представників
французької, англійської і німецької соціологічних шкіл, а у перших двох лекціях
звертаються до цілого ряду ідей і розробок, які стали з’єднувальною ланкою між
філософією і формуванням нової дисципліни – соціології. У цьому контексті варто
згадати таких представників періоду, як Ж.-Ж. Руссо, Г. Гегель, А. Сміт, Д. Рікардо та
інші. Окрім того, належна увага приділяється розвитку ліберальних і консервативних
ідей в контексті їх бачення і ставлення до суспільного розвитку. Не оминають у по-
сібнику і представників утопічного соціалізму.
Проте основний зміст відображає процес оформлення соціології як науки. У курсі
лекцій простежено перехід від кризи традиційного суспільствознавства, формування
«позитивного» знання у працях А. Сен-Сімона, до заснування «соціальної фізики»
і введення до наукового обігу поняття «соціологія» О. Контом. Саме з того часу по-
чинається так звана академічна соціологія, виникають не тільки національні школи,
а й різноманітні напрями.
Одним з них був натуралістичний напрям, в межах якого виникло чимало шкіл:
органістична (Г. Спенсер), соціал-дарвінізм (У. Беджгот і Л. Гумплович), расово-
антропологічна (Ж. де Гобіно), географічна (Т. Букль, Л. Мечніков) і геополітична
(Ф. Ратцель).
Незважаючи на сучасне доволі упереджене ставлення до соціальної теорії марк-
сизму, автори приділили доробку К. Маркса і Ф. Енгельса належну увагу, оскільки
змістовий потенціал їх вчення виявився настільки значним, що з цього приводу біль-
шість сучасних соціологів продовжує полемізувати, критикувати чи співпрацювати.
Важливим чинником розвитку тогочасної соціології був психологічний напрямок,
який пізніше оформився у самостійну наукову дисципліну, проте у ХІХ ст. прогрес
наукового знання охоплював практично всі галузі, а досягнення кожної з них здій-
снювало чималий вплив на розвиток інших. Відповідно у посібнику значна увага
приділяється висвітленню наукових розробок наступних учених психологів: Г. Тарда,
Ч. Кулі, У. Мак-Дугала, З. Фрейда та ін.
Особливістю класичного періоду розвитку соціології було те, що поряд з роз-
витком теоретичних знань широкого поширення набули емпіричні дослідження
багатьох сфер суспільного життя. Поряд із подальшим удосконаленням статистич-
них процедур з’являються перші масові соціологічні обстеження. Провідну роль у
даному напрямі відіграли розробки вчених Сполучених Штатів Америки, які одними
з перших почали масово досліджувати громадську думку і застосовувати отримані
результати на практиці.
Не оминули автори навчального посібника і науковий доробок засновників соціо-
логії в сучасному її розумінні, а саме М. Вебера і Е. Дюркгейма. На думку першого з
них, найбільш важливим в соціології було логічне розуміння соціальних процесів і
їх наукове осмислення. Вивчення об’єктивних фактів це завдання юридичних, еко-
номічних і політичних наук, соціологія ж повинна дати інтерпретацію суб’єктивних
мотивів індивідуальної дії. Натомість Е. Дюркгейм вказував, що для перетворення
соціології в окрему науку треба чітко визначити її предмет і метод. Він не погодився
з контівським підходом до визначення предмета соціології. Вважав, що соціологія
має вивчати особливу реальність, яку не вивчає жодна із суспільних наук.
Третя частина курсу присвячена сучасному етапу розвитку соціології і склада-
ється з 12 лекцій. Якщо у попередній період центром світової соціологічної думки
була Західна Європа, то з 20-х рр. ХХ ст. він переміщується до США. Така тенденція
пов’язана, в першу чергу, з плідною науково-дослідною роботою Чиказької школи,
серед основних представників якої автори виділяють Ч. Кулі, Д. Міда, В. Томаса,
Ф. Знанецьки, Р. Парка та ін. Особлива увага, в контексті розкриття питань діяльності
американської соціології, присвячена науковому внеску П. Сорокіна.
Загалом сучасний період розвитку соціології характеризується появою вели-
чезної кількості напрямів, теорій і парадигм. Зважаючи на складність і насиченість
Сіверянський літопис 389
наукових розробок, авторам вдалося виділити найважливіші з них і, разом з тим, не
переобтяжити навчальний посібник другорядною інформацією. Так, основна увага
зосереджена на розгляді теорії дій і теорії соціальних систем Т. Парсонса; функці-
оналізмі і теорії аномії Р. Мертона; теорії соціального конфлікту Р. Дарендорфа і
Л. Козера; феноменологічній соціології А. Щюца; етнометодології Г. Гарфінкеля; а
також діяльності Франкфуртської школи.
Новітні теоретичні розробки в соціології розглядаються в двох останніх лекціях
посібника, мова в яких іде про політичні і соціальні процеси 60-х рр. ХХ ст., які позна-
чилися не тільки на суспільному житті, а й на соціології. Нове покоління дослідників
виступило з жорсткою критикою структурного функціоналізму. Проте зазначені
чинники у 80-х рр. знову повернули розвиток науки у звичне русло, хоча й з деякими
змінами, а новий напрям теоретичних розробок отримав назву неофункціоналізму.
На наш погляд, історія становлення і розвитку соціології як окремої наукової
дисципліни завжди належала і продовжує в сучасних умовах належати до однієї з
найскладніших навчальних дисциплін. Суб’єктивне ставлення дослідників до тих
чи інших періодів і напрямів наукової думки часто залишало нерозкритими чимало
важливих проблемних питань.
Разом з тим, на нашу думку, слід зробити наступні зауваження. По-перше, у змісті
навчального посібника не зазначено прізвище засновника соціології О. Конта, що
може ускладнити пошук необхідного матеріалу читачам, які не мають відповідної
освіти. По-друге, авторам книги слід було б більше уваги приділити методиці викладу
проблемних лекцій, як одного з найбільш ефективних прийомів викладання. Проте
висловлені зауваження не впливають на загальну позитивну оцінку рецензованого
курсу лекцій.
У цілому вважаємо, що навчальний посібник В. М. Половця і В. В. Гольця «Іс-
торія соціології. Курс лекцій» виконаний на належному науково-методичному рівні
і відповідає навчальній програмі для студентів, які здобувають освіту за напрямом
підготовки 6.030101 «Соціологія». Він змістовно й неупереджено розкриває основні
віхи на шляху оформлення розрізнених знань про людину і суспільство у сучасну
науку – соціологію. Загалом є усі підстави стверджувати, що викладений матеріал
знайде своє використання у навчальному процесі під час розробки курсів лекцій,
спецкурсів, навчально-методичних посібників і викладацькій роботі.
Дмитро ГАПОНЕНКО
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-82546 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0055 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:11:40Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гапоненко, Д. 2015-06-01T14:20:46Z 2015-06-01T14:20:46Z 2014 Половець В. М., Голець В. В. Історія соціології. Курс лекцій / Д. Гапоненко // Сiверянський лiтопис. — 2014. — № 6. — С. 387-389. — укр. XXXX-0055 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82546 Рецензія на книгу: Половець В. М., Голець В. В. Історія соціології. Курс лекцій.
 – Чернігів, 2014. – 422 с. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський лiтопис Рецензії. Огляди. Анотації Половець В. М., Голець В. В. Історія соціології. Курс лекцій Article published earlier |
| spellingShingle | Половець В. М., Голець В. В. Історія соціології. Курс лекцій Гапоненко, Д. Рецензії. Огляди. Анотації |
| title | Половець В. М., Голець В. В. Історія соціології. Курс лекцій |
| title_full | Половець В. М., Голець В. В. Історія соціології. Курс лекцій |
| title_fullStr | Половець В. М., Голець В. В. Історія соціології. Курс лекцій |
| title_full_unstemmed | Половець В. М., Голець В. В. Історія соціології. Курс лекцій |
| title_short | Половець В. М., Голець В. В. Історія соціології. Курс лекцій |
| title_sort | половець в. м., голець в. в. історія соціології. курс лекцій |
| topic | Рецензії. Огляди. Анотації |
| topic_facet | Рецензії. Огляди. Анотації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82546 |
| work_keys_str_mv | AT gaponenkod polovecʹvmgolecʹvvístoríâsocíologííkurslekcíi |