Стратегія управління знаннями — сучасний механізм соціальної захищеності шахтарських міст
В статті розглянуто концептуальні підходи стратегії управління знаннями як способу створення ринкової соціальної системи на рівні шахтарських міст. Досліджено підходи створення інформаційно&консультативної структури, приведено її складові елементи. Запропонована схема управління інформаційним за...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8264 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Стратегія управління знаннями — сучасний механізм соціальної захищеності шахтарських міст / Н.В. Рудавка, В.О. Кавиршина // Вісник економічної науки України — 2008. — № 2(14). — С. 137-139. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859655241185624064 |
|---|---|
| author | Рудавка, Н.В. Кавиршина, В.О. |
| author_facet | Рудавка, Н.В. Кавиршина, В.О. |
| citation_txt | Стратегія управління знаннями — сучасний механізм соціальної захищеності шахтарських міст / Н.В. Рудавка, В.О. Кавиршина // Вісник економічної науки України — 2008. — № 2(14). — С. 137-139. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | В статті розглянуто концептуальні підходи стратегії управління знаннями як способу створення ринкової соціальної системи на рівні шахтарських міст. Досліджено підходи створення інформаційно&консультативної структури, приведено її складові елементи. Запропонована схема управління інформаційним забезпеченням ринку праці відповідно до потреб містоутворюючих підприємств.
В статье рассмотрено концептуальные подходы стратегии управления знаниями как способа создания рыночной социальной системы на уровне шахтерских городов. Исследовано подходы создания информационно-консультационной структуры, приведено ее составляющие элементы. Предложена схема управления информационным обеспечением рынка труда согласно потребностей градообразующих предприятий.
In article strategy direction knowledge consider as method create market socially systems on miner’s cities. Approach of information — consultant structure investigation, element of consisting brings. The scheme of information direction security market pains of miner’s cities is determined.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:38:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
2008/№2 137
РУДАВКА Н.В., КАВИРШИНА В.О.
В умовах ринкової трансформації реальною базою
інтенсивного росту економіки вугледобувних територій
може стати не в повній мірі використаний господарством
потенціал науки і освіти. Функціонування економічної
системи, яка базується на знаннях, розвитку людського
капіталу та інтелектуальних можливостях у всьому світі
є основним шляхом підвищення ефективності функці-
онування регіонів і держави [1]. Знання на основі яких
з’являються нові і більш ефективні виробничі та інфор-
маційні технології, зразки продукції високого технічно-
го рівня, форми організації і управління господарством,
складають у ряді країн основний приріст валового про-
дукту і продуктивності праці.
Методологія дослідження інформаційної економіки
розглянута в працях як вітчизняних вчених А. Чухно,
С. Мочерного, А. Устенко, Б. Кульчицького, В. Василенка,
В. Александрова, так і зарубіжних Б. Мільнера, А. Громо-
ва, Н. Шаша, В. Румянцева, В. Іноземцева, А. Ракитова, а
також Дж. Бенігера, Дж. Масуди, М. Кастельса. Згідно з
теоретичними дослідженнями робіт вище зазначених ав-
торів, визначено загальні ознаки динамічно розвинених ре-
гіонів: по-перше, це включення до глобальних процесів;
по-друге, орієнтація на знання; по третє, швидке зростан-
ня науково-технічного прогресу та інноваційної сфери; по-
четверте, змінювання характеру загального та індивідуаль-
ного споживання; по-п’яте, творчий, інтелектуальний ха-
рактер праці. В наукових працях переважає думка, що
головним принципом сучасності є розглядання економіч-
ного розвитку на основі зростання і удосконалення вироб-
ничих сил на базі інформаційно-інтелектуальних техно-
логій, які в сучасних умовах можуть забезпечити ефек-
тивність виробництва і докорінним чином змінити умови
економічного функціонування [1–5].
Метою даної статті є дослідження напрямків стра-
тегії управління знаннями, яка дозволяє комплексно і в
повному обсязі використовувати інтелектуальний потен-
ціал трудових ресурсів шахтарських міст.
Пріоритетним напрямком здійснення структурної пе-
ребудови економічної системи шахтарських міст є фактор
людських ресурсів, та збереження і примноження трудово-
го потенціалу. Реструктуризація господарського комплексу
нерозривно пов’язана з розформуванням старих та утворен-
ням нових професійних груп, зміною змісту професійної
діяльності, умов праці, вимог до кваліфікаційного рівня, а
також з розвитком творчих можливостей громадян.
Тому, основою нової концептуальної моделі розвит-
ку економічної системи повинна стати теорія людського
капіталу, яка є адекватною умовам трансформаційного ха-
рактеру і соціально-ринкової економіки. Для шахтарсь-
ких міст це обґрунтовано унікальністю і загальністю цілей
соціального розвитку, таких як: створення нових робочих
місць з високою заробітною платою, що забезпечить
переваги праці та гарантованого доходу; надання можли-
востей доступу до ефективних послуг охорони здоров’я і
попередження або зниження соціальних ризиків; поси-
лення соціальної захищеності, досягнення активної реін-
теграції безробітних до ринку робочої сили.
Очевидно, що в сучасних умовах, які характеризу-
ються високими темпами змінювання бізнес-середови-
ща, важливим з ресурсів, необхідних для ефективного
функціонування є знання у провідних для даного регі-
ону бізнес-сферах.
Управління знаннями як вид управлінської діяль-
ності характеризується рядом особливостей: по-перше,
знання є ресурсом і об’єктом управління у всіх діючих
економічних структурах; по-друге, управління знання-
ми пов’язано з використанням сучасних інформаційних
технологій, мережі Інтернет, інших універсальних мереж,
які дозволяють накопичувати і розповсюджувати не-
обхідні знання; по-третє, функції управління знаннями
виконують інтеграційну і координувальну роль в про-
цесі навчання та подальшої практичної діяльності. На-
приклад, у м. Горлівка накопичений значний науково-
виробничий потенціал у сфері хімічної промисловості,
який може використовуватися як один із напрямків ди-
версифікації господарського комплексу.
У нинішній ситуації доцільним для розвитку шахтарсь-
ких міст є створення інформаційної системи, яка базуються
на знаннях, інноваціях, інформаційних технологіях.
До основних цілей побудови інформаційної систе-
ми знань на рівні даних міст можна віднести наступне:
— забезпечення ефективного використання місце-
вих природних, виробничих та трудових ресурсів;
— збереження чисельності існуючих, створення
нових і модернізація діючих робочих місць;
— формування високотехнологічних (наукомістких)
виробництв;
— забезпечення збалансованого розвитку виробни-
чої, соціальної інфраструктури;
— перепрофілювання діючих підприємств, нарощуван-
ня виробничого потенціалу, зміцнення матеріальної бази;
— широке впровадження у виробничі процеси без-
виходних та маловідходних технологій;
— збільшення інтелектуального капіталу міст, впро-
вадження інновацій;
— оперативний обмін інформацією між різними
адміністративно-господарськими структурами.
Також, дана система повинна передбачати варіанти
руху робочої сили і заходи щодо змінювання структури
робочих місць, організацію робіт з професійної підго-
товки кадрів, поліпшення умов функціонування еконо-
мічних структур.
На рівні вищих навчальних закладів ефективним
напрямком є створення єдиної системи управління
Н.В. Рудавка
В.О. Кавиршина
канд. екон. наук,
м. Донецьк
СТРАТЕГІЯ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ — СУЧАСНИЙ МЕХАНІЗМ
СОЦІАЛЬНОЇ ЗАХИЩЕНОСТІ ШАХТАРСЬКИХ МІСТ
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ138
РУДАВКА Н.В., КАВИРШИНА В.О.
інформаційним забезпеченням ринку праці, яка охоп-
лює студентів і випускників за спеціальностями, вклю-
чаючи процеси та методи збирання, накопичення, збе-
рігання інформації, управління нею згідно з потребами
містоутворювальних підприємств (рис.1).
дозволяє істотно збільшити прибуток, за рахунок ско-
рочення втрат та ризиків, підвищити ефективність ви-
робництва і впровадження інновацій. Від можливостей
управління інформаційними потоками залежать напрям-
ки підвищення ефективності функціонування госпо-
дарського комплексу шахтарських міст [2].
Інформаційна система може використовуватися для
наступних категорій:
— довідково-інформаційне обслуговування спожи-
вачів з метою забезпечення їх повною, своєчасною і
диференційованою інформацією, яка необхідна в дер-
жавній, господарській, науковій, виробничій діяльності;
— інформаційне забезпечення функцій управління
економічною системою міста, її окремими галузями,
підприємствами, організаціями, перспективне планування
і прогнозування розвитку науки, техніки, виробництва;
— забезпечення даними щодо проведення наукових,
проектних дослідно-конструкторських робіт з метою
усунення дублювання і повторення розробок;
— сприяння успішному виконанню виробничих
програм, упровадження нової техніки, досягнень науки,
підвищення ефективності праці трудових ресурсів;
— використання систем управління баз даних у бух-
галтерському, податковому, фінансовому обліках тощо.
Пропонуємо наступну послідовність дій при фор-
муванні власної унікальної моделі управління знання-
ми і людським капіталом:
— розроблення системи комплексної оцінки трудово-
го потенціалу міста, включаючи оцінку продуктивних форм;
— формування програм розвитку людського капіталу;
— побудова системи організаційного розвитку і
навчання;
— удосконалення політики управління соціальної
захищеності населення міста органами місцевої влади.
Створення системи управління знаннями є методо-
логічно складною задачею. Спроби систематизувати явні
(документовані) або припустимі (неявно визначені)
знання вимагають структурування усієї інформації, яку
суб’єкти господарювання можуть застосовувати в прак-
тичній діяльності [3].
В інформаційній системі повинна зберігатися гете-
рогенна інформація (документи, креслення, бази даних,
бази знань) з різних джерел, яка може використовувати-
ся спеціалістами для вирішення виробничо-галузевих
завдань. Для цього вимагаються значні метознання щодо
функціонування територіально-галузевої структури, її ре-
сурсних потребах, трудового потенціалу, мотивації тощо
[4]. Інформаційна система повинна передбачати вирішен-
ня усього комплексу завдань, пов’язаних з керуванням по-
токів вхідних «сирих даних», які знаходяться в її пам’яті.
Дані процеси повинні складатися з упровадження авто-
матичної класифікації і автоматичної індексації текстів;
оперативного і адекватного розподілення нової інфор-
мації серед користувачів; передачею і збереженням даних
в електронних архівах та здійсненням подальшого пошу-
ку необхідного змісту.
Тому, для доступності інформаційної системи доціль-
но розподіляти знання за наступними сферами: промис-
лова сфера; надання технологічних, професійних, фінансо-
вих послуг; медичне обслуговування; транспорт; енергети-
ка; природні ресурси; будівництво і нерухомість; продукти
споживання; мандрівки; сільське господарство; управління
Рис. 1. Схема управління інформаційним забезпеченням
ринку праці на рівні міста.
Управління інформаційним забезпеченням передба-
чає надання довідкових даних, пов’язаних з науковим за-
безпеченням упровадження нових видів продукції (прове-
дення прикладних досліджень для створених підприємств);
навчання (перенавчання безробітних, підготовка спеці-
алістів); консультування (надання послуг малим підприєм-
ствам, допомога щодо формування альтернативних планів
діючим суб’єктам господарювання в умовах нестабільного
економічного середовища, розробка бізнес-планів для
початківців-підприємців). До складу формуючої інформа-
ційної системи повинні входити освітні заклади (які
підтримують зв’язок з діючими структурами у місті), нау-
ково-дослідні, технологічні, економічні, прогнозно-аналі-
тичні центри, консалтингові структури.
Складовими підсистемами інформаційного забезпе-
чення міста можуть бути наступні елементи: по-перше,
засоби пошуку даних, до яких належать системи ката-
логізації та класифікації знань, бібліотечні каталоги, кла-
сифікатори, відповідні довідники; по-друге, засоби збе-
рігання даних, що передбачають впровадження клієнт-
серверних систем управління, які надають можливість
розподілення у просторі сховищ інформації і засобів їх
розробки, та одночасного користування багатьма струк-
турами; по-третє, засоби передачі даних надають мож-
ливість використовувати інформацію локальних і гло-
бальних інформаційних мереж.
На нашу думку, для ефективного функціонування
інформаційної системи можна використовувати досвід
консультаційних фірм, які видають довідники з ресурсів
знань (так звані жовті сторінки), завдяки яким можна
швидко знайти необхідних спеціалістів для вирішення
відповідних проблем. Значна частина цих фірм відмо-
вилась від централізованих бібліотек з базою на паперо-
вих носіях і перейшли на онлайнові інформаційні ме-
режі. В результаті збільшилось значення інформаційних
технологій в управлінні зовнішніми і внутрішніми по-
токами інформації. Системи управління знаннями,
представляють собою поєднання баз даних, дискусійних
форумів, курсів навчання.
Запропонована схема розвитку інформаційно-кон-
сультаційної структури передбачає реалізацію децентра-
лізованого підходу використання необхідних даних, яка
2008/№2 139
СЕМЕНОВ А.Г.
містом. Тобто, інформаційна діяльність може бути представ-
лена як процесно-орієнтований пошук необхідних проце-
дурних рішень в системі розподілення інформації та знань.
Управління знаннями стимулює підвищення ефек-
тивності функціонування економічної системи оскіль-
ки призводить до постійного вивчення мінливої рин-
кової кон’юнктури, прогнозування пріоритетних тен-
денцій соціально-економічного розвитку, пошуку і
впровадженню організаційних, фінансових, техніко-
технологічних механізмів освоєння ринку конкуренто-
спроможної продукції.
Таким чином, використання інформаційної систе-
ми управління знаннями є основою стійкого соціально-
економічного розвитку, що передбачає створення
імпульсу становлення високотехнологічних галузей і
формування науково-інформаційної бази їхнього функ-
ціонування. Інформаційні процеси повинні орієнтува-
тися не тільки на прискорення технологічного розвит-
ку, а стати реальним джерелом зростання економіки міст
і підвищення ефективності функціонування господарсь-
кого комплексу шляхом перетворення накопичених
знань у нову суспільну вартість.
Література
1. Громов А. И., Кусова А. Т. Организационная струк-
тура управления знаниями // Финансовая газета —
ЭКСПО. — 2006. — №411 (105). — С. 17–18.
2. Громов А. И., Чубинидзе К. А. Поиск знаний как
основа управления деятельностью // Информационные
технологии в проектировании и производстве. — 2005. —
№ 3. — С. 24–35.
3. Н. Н. Шаш Человеческий капитал компании: про-
блемы идентификации и управления // Экономика и
управление. — 2006. — № 4 (25). — С. 39–41.
4. В. Румянцева Стратегические подходы консультаци-
онных форм к управлению знаниями // Проблемы тео-
рии и практики управления. — 2006. № 4. — С. 117–123.
5. Б. Мильнер Управление знаниями в современной
экономике // Проблемы теории и практики управле-
ния. — 2006. № 9. — С. 9–13.
6. Kuhn O., Abecker A. Corporate Memories for Knowledge
Management in Industrial Practice: Prospects and Challenges. 1998.
7. Gruber T. R. A translation approach to portable
ontologies // Knowledge Acquisition, 1993. — № 5 (2),—
Р. 199–220.
Сьогодні на підприємстві є достатньо інформації для
відповіді, мабуть, на найважливіше питання з погляду
фінансового механізму функціонування фірми — форму-
лювання відповідальної і ефективної фінансової стратегії.
Під фінансовою стратегією фірми розуміють комплексне
управління всіма активами і пасивами фірми [1,2].
Зрозуміло, що стратегічна установка в поведінці фірми
в цілому обумовлює і її фінансову стратегію. Проте зв’я-
зок тут набагато складніше, ніж простий причинно-на-
слідковий, як може здатися на перший погляд [3,4]. Треба
виходити з існування не тільки прямого зв’язку: стратегія
фірми — фінансова стратегія фірми, але з існування зво-
ротного зв’язку: фінансова стратегія фірми — стратегія
фірми. Тобто фінансова стратегія фірми володіє певною са-
мостійністю по відношенню до самої стратегії фірми. Тому
у підприємця більше свободи при формулюванні фінан-
сової стратегії фірми, чим при формулюванні загальної
стратегічної лінії поведінки підприємства.
При виборі фінансової стратегії доцільно викорис-
товувати матрицю фінансових стратегій, яка дозволяє
винести вирок перспективного напряму зміни фінансо-
во-господарського стану підприємства на основі розра-
хованих вищезгаданих величин.
Маніпулюючи в рамках даної матриці, ми можемо
розглядати проблему в динаміці, даючи можливість не
тільки формулювати фінансову стратегію, але і модифі-
кувати (міняти) її в результаті зміни якихось дуже важли-
вих параметрів функціонування підприємства як такого.
Матриця фінансових стратегій дозволяє не тільки
визначати поточне положення компанії з точки зору
фінансового ризику, але й розглядати ситуацію в ди-
наміці, щоб дозволити прогнозувати зміни фінансової
стратегії залежно від зміни важливих показників діяль-
ності, а також планувати майбутнє положення компанії,
цілеспрямовано змінюючи ці показники та знижуючи
рівень фінансового ризику.
Французькими вченими Ж. Франшоном і І. Рома-
не був запропонований один з варіантів використання
матриці фінансової стратегії. Він ґрунтується на розра-
хунку трьох коефіцієнтів:
— результат господарської діяльності,
— результат фінансової діяльності,
— результат фінансово-господарської діяльності.
1. Результат господарської діяльності. Розраховуєть-
ся за формулою:
РГД = БРЕІ � ∆ФЕП — ВІ + ЗПМ, (1)
де БРЕІ — брутто-результат експлуатації інвестицій;
∆ФЕП — зміни фінансово-експлуатаційних потреб;
ВІ — виробничі інвестиції;
ЗПМ — звичайний продаж майна.
Результат господарської діяльності з економічної
точки зору може бути визначений як грошові кошти
підприємства після фінансування. РГД говорить про
ліквідність підприємства після фінансування всіх витрат,
що пов’язані з його розвитком. Позитивне значення да-
А.Г. Семенов
канд. екон. наук,
чл.�кор. АЕН України,
м. Донецьк
МАТРИЦЯ ФІНАНСОВИХ СТРАТЕГІЙ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-8264 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:38:39Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Рудавка, Н.В. Кавиршина, В.О. 2010-05-20T09:56:35Z 2010-05-20T09:56:35Z 2008 Стратегія управління знаннями — сучасний механізм соціальної захищеності шахтарських міст / Н.В. Рудавка, В.О. Кавиршина // Вісник економічної науки України — 2008. — № 2(14). — С. 137-139. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8264 В статті розглянуто концептуальні підходи стратегії управління знаннями як способу створення ринкової соціальної системи на рівні шахтарських міст. Досліджено підходи створення інформаційно&консультативної структури, приведено її складові елементи. Запропонована схема управління інформаційним забезпеченням ринку праці відповідно до потреб містоутворюючих підприємств. В статье рассмотрено концептуальные подходы стратегии управления знаниями как способа создания рыночной социальной системы на уровне шахтерских городов. Исследовано подходы создания информационно-консультационной структуры, приведено ее составляющие элементы. Предложена схема управления информационным обеспечением рынка труда согласно потребностей градообразующих предприятий. In article strategy direction knowledge consider as method create market socially systems on miner’s cities. Approach of information — consultant structure investigation, element of consisting brings. The scheme of information direction security market pains of miner’s cities is determined. uk Інститут економіки промисловості НАН України Наукові статті Стратегія управління знаннями — сучасний механізм соціальної захищеності шахтарських міст Стратегия управления знаниями — современный механизм социальной защищенности шахтерских городов The strategy direction knowledge — modern mechanic socially defend miner’s cities Article published earlier |
| spellingShingle | Стратегія управління знаннями — сучасний механізм соціальної захищеності шахтарських міст Рудавка, Н.В. Кавиршина, В.О. Наукові статті |
| title | Стратегія управління знаннями — сучасний механізм соціальної захищеності шахтарських міст |
| title_alt | Стратегия управления знаниями — современный механизм социальной защищенности шахтерских городов The strategy direction knowledge — modern mechanic socially defend miner’s cities |
| title_full | Стратегія управління знаннями — сучасний механізм соціальної захищеності шахтарських міст |
| title_fullStr | Стратегія управління знаннями — сучасний механізм соціальної захищеності шахтарських міст |
| title_full_unstemmed | Стратегія управління знаннями — сучасний механізм соціальної захищеності шахтарських міст |
| title_short | Стратегія управління знаннями — сучасний механізм соціальної захищеності шахтарських міст |
| title_sort | стратегія управління знаннями — сучасний механізм соціальної захищеності шахтарських міст |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8264 |
| work_keys_str_mv | AT rudavkanv strategíâupravlínnâznannâmisučasniimehanízmsocíalʹnoízahiŝenostíšahtarsʹkihmíst AT kaviršinavo strategíâupravlínnâznannâmisučasniimehanízmsocíalʹnoízahiŝenostíšahtarsʹkihmíst AT rudavkanv strategiâupravleniâznaniâmisovremennyimehanizmsocialʹnoizaŝiŝennostišahterskihgorodov AT kaviršinavo strategiâupravleniâznaniâmisovremennyimehanizmsocialʹnoizaŝiŝennostišahterskihgorodov AT rudavkanv thestrategydirectionknowledgemodernmechanicsociallydefendminerscities AT kaviršinavo thestrategydirectionknowledgemodernmechanicsociallydefendminerscities |