Синтез похідних 3-[(4-піразоліл)метил]-2-феніліміно-1,3-тіазолідину
Конденсацією 4-формілпіразолів з моноетаноламіном отримані відповідні азометини, відновлення яких з наступною взаємодією з фенілізотіоціанатом приводить до N-(2-гідроксиетил)-N-(4-піразолілметил)-N’-фенілтіосечовин, що при дії соляної кислоти циклізуються до похідних 3-[(4-піразоліл)метил]-2-фенілім...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Украинский химический журнал |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82641 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Синтез похідних 3-[(4-піразоліл)метил]-2-феніліміно-1,3-тіазолідину / М.К. Братенко, А.М. Грозав, К.Г. Тащук, М.В. Вовк // Украинский химический журнал. — 2009. — Т. 75, № 8. — С. 119-123. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-82641 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Братенко, М.К. Грозав, А.М. Тащук, К.Г. Вовк, М.В. 2015-06-04T17:08:40Z 2015-06-04T17:08:40Z 2009 Синтез похідних 3-[(4-піразоліл)метил]-2-феніліміно-1,3-тіазолідину / М.К. Братенко, А.М. Грозав, К.Г. Тащук, М.В. Вовк // Украинский химический журнал. — 2009. — Т. 75, № 8. — С. 119-123. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0041–6045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82641 547.771 + 547.789.1 Конденсацією 4-формілпіразолів з моноетаноламіном отримані відповідні азометини, відновлення яких з наступною взаємодією з фенілізотіоціанатом приводить до N-(2-гідроксиетил)-N-(4-піразолілметил)-N’-фенілтіосечовин, що при дії соляної кислоти циклізуються до похідних 3-[(4-піразоліл)метил]-2-феніліміно-1,3-тіазолідину. Конденсацией 4-формилпиразолов с моноэтаноламином получены соответствующие 4-(пирaзолилметилен)аминоэтанолы, восстановление которых с последующим взаимодействием с фенилизотиоцианатом приводит к N-(2-гидроксиэтил)-N-(4-пиразолилметил)-N’-фенилтиомочевинам, при действии соляной кислоты циклизующимися в производные 3-[(4-пиразолил)метил]-2-фенилимино-1,3-тиазолидина. 4-(Pyrazolylmethylen)aminoethanoles were synthesized by condensation of 4-formylpyrazoles with monoethanolamine. Title compounds were reduced and converted to the N-(2-hydroxyethyl)-N-(pyrazolylmethyl)-N’-phenylthioureas by action of phenylthioizocyanates. Heating the latter with hydrochloric acid is accompanied by cyclization to the 3-[(4-pyrazolyl)methyl]-2-phenylimino-1,3-thiazolidine derivatives. uk Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України Украинский химический журнал Органическая химия Синтез похідних 3-[(4-піразоліл)метил]-2-феніліміно-1,3-тіазолідину Синтез производных 3-[(4-пиразолил)-метил]-2-фенилимино-1,3-тиазолидина Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Синтез похідних 3-[(4-піразоліл)метил]-2-феніліміно-1,3-тіазолідину |
| spellingShingle |
Синтез похідних 3-[(4-піразоліл)метил]-2-феніліміно-1,3-тіазолідину Братенко, М.К. Грозав, А.М. Тащук, К.Г. Вовк, М.В. Органическая химия |
| title_short |
Синтез похідних 3-[(4-піразоліл)метил]-2-феніліміно-1,3-тіазолідину |
| title_full |
Синтез похідних 3-[(4-піразоліл)метил]-2-феніліміно-1,3-тіазолідину |
| title_fullStr |
Синтез похідних 3-[(4-піразоліл)метил]-2-феніліміно-1,3-тіазолідину |
| title_full_unstemmed |
Синтез похідних 3-[(4-піразоліл)метил]-2-феніліміно-1,3-тіазолідину |
| title_sort |
синтез похідних 3-[(4-піразоліл)метил]-2-феніліміно-1,3-тіазолідину |
| author |
Братенко, М.К. Грозав, А.М. Тащук, К.Г. Вовк, М.В. |
| author_facet |
Братенко, М.К. Грозав, А.М. Тащук, К.Г. Вовк, М.В. |
| topic |
Органическая химия |
| topic_facet |
Органическая химия |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Украинский химический журнал |
| publisher |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Синтез производных 3-[(4-пиразолил)-метил]-2-фенилимино-1,3-тиазолидина |
| description |
Конденсацією 4-формілпіразолів з моноетаноламіном отримані відповідні азометини, відновлення яких з наступною взаємодією з фенілізотіоціанатом приводить до N-(2-гідроксиетил)-N-(4-піразолілметил)-N’-фенілтіосечовин, що при дії соляної кислоти циклізуються до похідних 3-[(4-піразоліл)метил]-2-феніліміно-1,3-тіазолідину.
Конденсацией 4-формилпиразолов с моноэтаноламином получены соответствующие 4-(пирaзолилметилен)аминоэтанолы, восстановление которых с последующим взаимодействием с фенилизотиоцианатом приводит к N-(2-гидроксиэтил)-N-(4-пиразолилметил)-N’-фенилтиомочевинам, при действии соляной кислоты циклизующимися в производные 3-[(4-пиразолил)метил]-2-фенилимино-1,3-тиазолидина.
4-(Pyrazolylmethylen)aminoethanoles were synthesized by condensation of 4-formylpyrazoles with monoethanolamine. Title compounds were reduced and converted to the N-(2-hydroxyethyl)-N-(pyrazolylmethyl)-N’-phenylthioureas by action of phenylthioizocyanates. Heating the latter with hydrochloric acid is accompanied by cyclization to the 3-[(4-pyrazolyl)methyl]-2-phenylimino-1,3-thiazolidine derivatives.
|
| issn |
0041–6045 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82641 |
| citation_txt |
Синтез похідних 3-[(4-піразоліл)метил]-2-феніліміно-1,3-тіазолідину / М.К. Братенко, А.М. Грозав, К.Г. Тащук, М.В. Вовк // Украинский химический журнал. — 2009. — Т. 75, № 8. — С. 119-123. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bratenkomk sintezpohídnih34pírazolílmetil2fenílímíno13tíazolídinu AT grozavam sintezpohídnih34pírazolílmetil2fenílímíno13tíazolídinu AT taŝukkg sintezpohídnih34pírazolílmetil2fenílímíno13tíazolídinu AT vovkmv sintezpohídnih34pírazolílmetil2fenílímíno13tíazolídinu AT bratenkomk sintezproizvodnyh34pirazolilmetil2fenilimino13tiazolidina AT grozavam sintezproizvodnyh34pirazolilmetil2fenilimino13tiazolidina AT taŝukkg sintezproizvodnyh34pirazolilmetil2fenilimino13tiazolidina AT vovkmv sintezproizvodnyh34pirazolilmetil2fenilimino13tiazolidina |
| first_indexed |
2025-11-24T03:47:33Z |
| last_indexed |
2025-11-24T03:47:33Z |
| _version_ |
1850839750349422592 |
| fulltext |
ОРГАНИЧЕСКАЯ ХИМИЯ
УДК 547.771 + 547.789.1
М.К. Братенко, А.М. Грозав, К.Г. Тащук, М.В. Вовк
СИНТЕЗ ПОХІДНИХ 3-[(4-ПІРАЗОЛІЛ)МЕТИЛ]-2-ФЕНІЛІМІНО-1,3-ТІАЗОЛІДИНУ
Конденсацією 4-формілпіразолів з моноетаноламіном отримані відповідні азометини, відновлення яких з
наступною взаємодією з фенілізотіоціанатом приводить до N-(2-гідроксиетил)-N -(4-піразолілметил)-N ’-
фенілтіосечовин, що при дії соляної кислоти циклізуються до похідних 3-[(4-піразоліл)метил]-2-фенілімі-
но-1,3-тіазолідину.
Наявність у структурі органічних сполук пі-
разольного та тіазолідинового фрагментів часто є
причиною їх вираженої біологічної дії. Зокрема,
бактерицидні властивості характерні для 2-піра-
золілзаміщених 1,3-тіазолідин-4-онів [1] та азинів
на основі 4-формілпіразолу і 1,3-тіазолідин-4-ону
[2, 3]. В ряду останніх також виявлена протиза-
пальна активність, яка наближається до відомого
антибіотика ампіциліну [4]. У наведених типах спо-
лук піразольний та 1,3-тіазолідиновий цикли зв’я-
зані між собою безпосередньо або за допомогою
азинового фрагмента, що є причиною їх від-
носної конформаційної стабільності. Разом з тим
для прояву деяких видів активності важливою є
гнучкість молекулярної структури і саме тому
предметом нашого дослідження стали сполуки, в
яких біоактивні фрагменти 4-заміщеного піразо-
лу [5] та 3-заміщеного 2-імінотіазолідину [6—8]
з’єднані метиленовим містком.
Нами розроблено препаративно зручний під-
хід до такого типу гетероциклічних ансамблів,
який грунтується на низці відносно простих пере-
творень доступних 4-формілпіразолів (I а–є) [9].
Їх взаємодією з моноетаноламіном у киплячому
толуолі отримані азометини (II а–є), відновлення
яких борогідридом натрію в етанольному розчи-
ні приводить до (4-піразолілметил)аміноетано-
лів (III а–є) з виходами 74—87 % (табл. 1). Тіокар-
бомоїлювання останніх фенілізотіоціанатом дає
тіосечовини (IV а–є) (табл. 1), які в присутності со-
ляної кислоти селективно (пор. [10]) циклізують-
ся до 3-[(4-піразоліл)метил]-2-феніламіно-1,3-тіазо-
лідинів (V а–є) з виходами 71—83 % (табл. 2).
Склад всіх проміжних та цільових продуктів
доведений даними елементного аналізу, а струк-
тура — результатами вимірів ІЧ- та ЯМР1Н-спе-
ктрів. Зокрема, в ІЧ-спектрах сполук типу V екзо-
циклічна N-феніліміногрупа в положенні 2-тіазо-
лідинового циклу характе-
ризується смугами поглинан-
ня в області 1630—1635 см–1.
У спектрах ЯМР1Н метиле-
нові групи тіазолідинового
циклу прописуються двома
триплетами в діапазонах 3.04
—3.36 та 3.41—3.92 м.ч. від-
повідно, а мостикова мети-
ленова група — синглетом
в інтервалі 4.56—5.38 м.ч.
З урахуванням того фа-
кту, що похідні 3-піридил-
метил-2-феніламінотіазолі-
дину виявились ефективни-
ми гербіцидами [11, 12], на-
ми досліджується гербіци-
дна дія їх структурних ана-
© М .К . Братенко, А.М . Грозав, К .Г. Тащук, М .В. Вовк , 2009
I–V: Ar = Ph (a), 2-ClC6H 4 (б), 4-FC6H 4 (в), 4-MeC6H 4 (г), 4-EtC6H 4 (д),
3-піридил (е), 2-тієніл (є).
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2009. Т. 75, № 8 119
Органическая химия
Т а б л и ц я 1
2-[(3-Арил-1-феніл-1Н-піразол-4-іл)метилен]аміноетаноли (II а–є), 2-[(3-арил-1-феніл-1Н-піразол-4-іл)метил]aмі-
ноетаноли (III а–є) та N-(2-гідроксиетил)-N-[(3-арил-1-феніл-1Н-піразол-4-іл)метил]-N’-фенілтіосечовини (IV а–є)
Спо-
лука
Вихід,
%
Т топл,
oС
Формула
Знайдено
розрахованo Спектри ЯМР 1Н , δ, м.ч.*
C H N
II а 91 126–127 С18Н17N3О 74.03
74.20
5.70
5.88
14.30
14.42
3.58–3.68 м (4Н , СН2), 4.41 т (1Н , ОН ), 6.27–
7.43 м (6НАr), 7.66 д (2HАr), 7.89 (2HАr), 8.40 c
(1Н , Н5), 9.95 c (1Н , СН= )
б 93 145–147 С18Н16ClN3О 66.17
66.36
4.89
4.95
12.73
12.19
3.52–3.59 м (4Н , СН2), 4.39 т (1Н , ОН ), 7.32–
7.51 м (7НАr), 7.92–7.97 м (3Н, 2НАr+Н
5), 9.30 с
(1Н , СН=О)
в 96 143–144 С18Н16FN3О 69.66
69.89
5.03
5.21
13.40
13.58
3.59–3.68 м (4Н , СН2), 4.45 м (1Н , ОН ), 7.25–
7.55 м (5НАr), 7.81–7.96 м (4НАr), 8.31 с (1Н ,
Н5), 8.86 с (1Н , СН= )
г 90 111–112 С19Н19N3О 74.51
74.73
6.13
6.27
13.58
13.76
3.60–3.71 м (4Н , СН2), 4.46 т (1Н , ОН ), 7.29–
7.60 м (5НАr), 7.81 д (2НАr), 7.96 д (2НАr),
8.30 с (1Н , Н5), 8.83 с (1Н , СН= )
д 87 127–128 С20Н21N3О 75.02
75.21
6.58
6.63
13.01
13.16
1.29 т (3Н , СН3), 2.70 кв (2Н , СН2), 3.58–
3.66 м (4Н , СН2), 4.45 т (1Н , ОН ), 7.29–7.72
м (7НАr), 7.93 д (2НАr), 8.31 с (1Н , Н5), 9.26
с (1Н , СН= )
е 95 124–125 С17Н16N4О 69.98
69.85
5.81
5.52
19.04
19.17
3.61–3.67 м (4Н , СН2), 4.42 т (1Н , ОН ), 7.34–
7.60 м (4НАr), 7.97 д (2НАr), 8.21 д (1НАr),
8.34 с (1НАr), 8.64 д (1НАr), 8.98 с (1Н , Н5),
9.10 с (1Н , СН= )
є 89 93–94 С16Н15N3ОS 64.43
64.62
4.95
5.08
14.27
14.13
3.62–3.70 м (4Н , СН2), 4.48 т (1Н , ОН), 7.16 т
(1Н тієніл), 7.35 т (1Н тієніл), 7.52–7.59 м (3НАr),
7.85 д (1Нтієніл), 7.95 д (2НАr), 7.48 с (1Н , Н5),
8.89 с (1Н , СН= )
III а 78 90–91 С18Н19N3О 73.43
73.69
6.35
6.53
14.20
14.32
2.74 т (2Н , СН2), 3.57 т (2Н , СН2), 3.81 с
(2Н , СН2), 7.29–7.52 м (6НАr), 7.80–7.89 м
(4НАr), 8.41 с (1Н , Н5)
б 81 67–68 С18Н18CIN3О 65.74
65.95
5.64
5.53
12.90
12.82
2.58 т (2Н , СН2), 3.44 т (2Н , СН2), 3.58 с
(2Н , СН2), 7.29 т (1НАr), 7.39–7.52 м (6НАr),
7.84 д (2НАr), 8.44 с (1Н , Н5)
в 87 97–98 С18Н18FN3О 69.59
69.44
5.69
5.83
13.37
13.50
2.72 т (2Н , СН2), 3.55 т (2Н , СН2), 3.78 с
(2Н , СН2), 7.23–7.31 м (3НАr), 7.49 м (2НАr),
7.86 д (2НАr), 7.95 м (2НАr), 8.41 с (1Н , Н5)
г 83 58–59 С19Н21N3О 74.47
74.24
6.97
6.89
13.33
13.67
2.40 с (3Н , СН3), 2.72 т (2Н , СН2), 3.55 т
(2Н , СН2), 3.79 с (2Н , СН2), 7.26 м (3НАr),
7.48 м (2НАr), 7.75 д (2НАr), 7.86 д (2НАr),
8.40 с (1Н , Н5)
д 80 89–90 С20Н23N3О 74.49
74.74
7.08
7.21
12.90
13.07
1.27 т (3Н , СН3), 2.68 кв (2Н , СН2), 2.73 т
(2Н , СН2), 3.54 т (2Н , СН2), 3.79 с (2Н , СН2),
7.27 м (3НАr), 7.48 м (2НАr), 7.77 д (2НАr),
7.87 д (2НАr), 8.39 с (1Н , Н5)
, %
120 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2009. Т. 75, № 8
логів — сполук V а–є. Отримані результати бу-
дуть предметом окремої публікації.
ІЧ-спектри записані на приладі UR-20 в таб-
летках КВr. Спектри ЯМР 1Н отримані на при-
ладі Bruker Avanse DRX-500 (500.13 MГц) у
розчинах ДМCO-d6, внутрішній стандарт —ТМС.
2-[( 3-Арил-1-феніл-1Н-піразол-4-іл)метилен]-
аміноетаноли ( II а–є) (табл. 1). До розчину 0.02
моль 4-піразолкарбальдегіду (І а–є) в 20 мл толу-
олу додавали 1.25 г (0.0205 моль) етаноламіну, 3
краплі крижаної оцтової кислоти і кип’ятили впро-
довж 1 год. Відганяли розчинник до 1⁄2 об’єму,
реакційну суміш залишали на 12 год. Утворений
осад відфільтровували, промивали гексаном, су-
шили на повітрі і кристалізували з етанолу.
2-[ ( 3-Арил-1-феніл-1Н -піразол-4-іл)метил] -
Продовження табл. 1
Спо-
лука
Вихід,
%
Т топл,
oС
Формула
Знайдено
розрахованo Спектри ЯМР 1Н , δ, м.ч.*
C H N
III е 74 87–88 С17Н18N4О 69.19
69.37
5.81
6.16
18.93
19.03
2.71 т (2Н , СН2), 3.53 т (2Н , СН2), 3.78 с
(2Н , СН2), 7.29–7.59 м (4НАr), 7.86 д (2НАr),
8.27–8.55 м (3НАr), 9.07 с (1Н , Н5)
є 76 69–71 С16Н17N3ОS 64.03
64.19
5.89
5.72
13.90
14.04
2.72 т (2Н , СН2), 3.54 т (2Н , СН2), 3.87 с (2Н ,
СН2), 7.11–7.63 м (6НАr), 7.83 д (2НАr), 8.39
с (1Н , Н5)
IV а 81 121–122 С25Н24N4ОS 69.81
70.07
5.39
5.64
12.83
13.07
3.63 т (2Н , СН2), 3.74 т (2Н , СН2), 5.22 с
(2Н , СН2), 5.62 м (1Н , ОН ), 7.08–7.53 м
(11НАr), 7.72 д (2НАr), 7.86 д (2НАr), 8.32 с
(1Н1, Н5), 9.80 с (1Н , NH)
б 78 124–125 С25Н23CIN4ОS 64.59
64.85
5.13
5.01
12.21
12.10
3.51–3.59 м (4Н , СН2), 4.94 с (2Н , СН2), 5.69
м (1Н , ОН ), 7.06–7.63 м (12НАr), 7.83 д
(2НАr), 8.45 с (1Н , Н5), 9.71 с (1Н , NH)
в 83 137–138 С25Н23FN4ОS 67.01
67.24
5.07
5.19
12.40
12.55
3.64 т (2Н , СН2), 3.74 т (2Н , СН2), 5.21 с
(2Н , СН2), 5.65 м (1Н , ОН ), 7.08–7.93 м
(14НАr), 8.34 с (1Н , Н5), 9.81 с (1Н , NH)
г 84 126–127 С26Н26N4ОS 70.33
70.56
5.84
5.92
12.47
12.66
2.38 с (3Н , СН3), 3,63 т (2Н , СН2), 3.74 т
(2Н , СН2), 5.21 с (2Н , СН2), 5.67 м (1Н ,
ОН ), 7.08–7.53 м (10НАr), 7.59 д (2НАr), 7.85
д (2НАr), 8.46 с (1Н , Н5), 9.82 с (1Н , NH)
д 87 130–131 С27Н28N4ОS 70.87
71.02
6.07
6.18
12.43
12.27
1.28 т (3Н , СН3), 2.69 кв (2Н , СН2), 3.66 т
(2Н , СН2), 3.77 кв (2Н , СН2), 5.19 с (2Н ,
СН2), 5.69 м (1Н , ОН ), 6.89–7.50 м (10НАr),
7.67 д (2НАr), 7.90 д (2НАr), 8.33 с (1Н , Н5),
9.82 с (1Н , NH)
е 85 167–169 С24Н23N5ОS 66.90
67.11
5.33
5.40
16.47
16.30
3.68 т (2Н , СН2), 3.79 т (2Н , СН2), 5.27 с
(2Н , СН2), 5.67 м (1Н , ОН ), 7.31–7.54 м
(9НАr), 7.92 д (2НАr), 8.12 д (1НАr), 8.41 с
(1НАr), 8.60 д (1НАr), 8.95 с (1Н , Н5), 9.82 с
(1Н , NH)
є 76 120–121 С23Н22N4ОS2 63.31
63.57
5.24
5.10
12.70
12.89
3.70 т (2Н , СН2), 3.82 т (2Н , СН2), 5.26 с
(2Н , СН2), 5.73 м (1Н , ОН ), 6.91–7.51 м
(11НАr), 7.86 д (2НАr), 8.32 с (1Н , Н5), 9.90
с (1Н , NH)
* Для сполук III a–є сигнали N H та OH протонів знаходяться в обміні з молекулами води, яка міститься
в розчиннику.
, %
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2009. Т. 75, № 8 121
аміноетаноли ( ІІІ а-є) (табл. 2). До розчину 0.01
моль іміну (II а–є) в 50 мл етанолу додавали 1 г
борогідриду натрію, витримували при 40 oС
впродовж 2 год, виливали в 100 мл холодної води
і залишали при 5 oС на 12 год. Утворений осад від-
фільтровували, промивали водою, сушили на по-
вітрі, кристалізували із суміші бензол : гексан, 3:1.
N-( 2-Гідроксиетил) -N -[ ( 3-арил-1-феніл-1Н -
піразол-4-іл)метил]-N’-фенілтіосечовини ( IV а–є)
(табл. 1). Суміш 0.005 моль аміну (III а–є) та 0.7 г
(0.0052 моль) фенілізотіоціанату в 10 мл етанолу
кип’ятили впродовж 2 год, розчинник випарю-
вали на 1⁄2 об’єму і залишали при кімнатній тем-
пературі на 12 год. Утворений осад відфільтро-
вували, сушили на повітрі і кристалізували з
етанолу.
N-3-[( 3-Арил-1-феніл-1Н-піразол-4-іл)метил]-
1,3-тіазолідин-2-іліден-аніліни ( V а–є) (табл. 2).
Суспензію 0.001 моль тіосечовини (IV а–є) в 10 мл
концентрованої соляної кислоти нагрівали впро-
довж 1 год. Реакційну суміш охолоджували, до-
бавляли 50 мл холодної води, олієподібний про-
дукт нейтралізували 10 %-м розчином гідрокси-
ду натрію, утворений осад відфільтровували, су-
шили на повітрі і кристалізували з етанолу.
РЕЗЮМЕ . Конденсацией 4-формилпиразолов с
моноэтаноламином получены соответствующие 4-(пи-
рaзолилметилен)аминоэтанолы, восстановление ко-
торых с последующим взаимодействием с фенили-
зотиоцианатом приводит к N -(2-гидроксиэтил)-N -
(4-пиразолилметил)-N’-фенилтиомочевинам, при дей-
ствии соляной кислоты циклизующимися в произ-
водные 3-[(4-пиразолил)метил]-2-фенилимино-1,3-ти-
азолидина .
Т а б л и ц я 2
N-3-[(3-Арил-1-феніл-1Н-піразол-4-іл)метил]-1,3-тіазолідин-2-іліденаніліни (V а–є)
Спо-
лука
Вихід,
%
Т топл,
oС
Формула
Знайдено
розрахованo
ІЧ -
спектр Спектри ЯМР 1Н , δ, м.ч.*
C H N
V а 74 108–109 С25Н22N4S 72.91
73.14
5.31
5.40
13.43
13.65
1630 3.37 т (2Н , СН2), 3.92 т (2Н , СН2), 5.36 с
(2Н , СН2), 7.29–7.54 м (11НАr), 7.76 д
(2НАr), 7.94 д (2НАr), 8.78 с (1Н , Н5)
б 77 122–123 С25Н21ClN4S 67.63
67.48
4.92
4.76
12.31
12.59
1630 3.04 т (2Н , СН2), 3.41 т (2Н , СН2), 4.56 с
(2Н , СН2), 6.74 д (2НАr) 6.99 т (1НАr), 7.21
т (1НАr), 7.31 т (2НАr) 7.42–7.57 м (6НАr),
7.87 д (2НАr), 8.54 с (1Н , Н5)
в 83 135–136 С25Н21FN4S 70.24
70.07
5.07
4.94
12.90
13.07
1630 3.09 т (2Н , СН2), 3.51 т (2Н , СН2), 4.74 с
(2Н , СН2), 6.84–7.98 м (14НАr), 8.52 с (1Н , Н5)
г 73 114–115 С26Н24N4S 73.31
73.35
5.63
5.70
13.03
13.20
1630 2.32 с (3Н , СН3), 3.12 т (2Н , СН2), 3.53 т
(2Н , СН2), 4.76 с (2Н , СН2), 6.88 д (2НАr),
6.99 т (1НАr), 7.20–7.29 м (5НАr), 7.51 т (1НАr)
д 79 220–223 С22Н27ClN4S 68.02
68.20
5.45
5.69
11.55
11.80
1635 1.26 т (3Н , СН3), 2.71 кв (2Н , СН2), 3.36 т
(2Н , СН2), 3.92 т (2Н , СН2), 5.38 с (2Н ,
СН2), 7.31–7.59 м (10НАr), 7.71 д (2НАr),
7.94 д (2НАr), 8.78 с (1Н , Н5)
е 84 145–146 С24Н21N5S 69.87
70.05
4.98
5.14
16.88
17.02
1635 3.12 т (2Н , СН2), 3.56 т (2Н , СН2), 4.79 с,
6.88 д (2НАr), 6.99 т (1НАr), 7.26–7.55 м
(4НАr), 7.92 д (2НАr), 8.19 д (2НАr), 8.57 д
(1НАr), 8.62 с (1НАr) 9.02 с (1Н , Н5)
є 71 162–163 С23Н20N4S2 66.49
66.36
5.47
5.59
12.77
12.95
1630 3.14 т (2Н , СН2), 3.55 т (2Н , СН2), 4.77 с
(2Н , СН2), 6.87 д (2НАr), 6.96 т (2НАr) 7.01–
7.58 м (8НАr), 7.87 д (2НАr), 8.52 с (1Н , Н5)
* Сигнали NH та OH протонів знаходяться в обміні з молекулами води, яка міститься в розчиннику.
, %
Органическая химия
122 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2009. Т. 75, № 8
SUMMARY. 4-(Pyrazolylmethylen)aminoethanoles
were synthesized by condensation of 4-formylpyrazoles
with monoethanolamine. Title compounds were reduced
and converted to the N-(2-hydroxyethyl)-N -(pyrazolyl-
methyl)-N’-phenylthioureas by action of phenylthioizo-
cyanates. Heating the latter with hydrochloric acid is ac-
companied by cyclization to the 3-[(4-pyrazolyl)methyl]-2-
phenylimino-1,3-thiazolidine derivatives.
1. Братенко М .К., Панімарчук О.І, Чорноус В.О. та
ін. // Фарм. журн. -2007. - № 6. -C. 62—65.
2. Братенко М .К., Чорноус В.О., Волошин Н .П ., Вовк
М .В. // Фізіол. актив. речовини. -1999. -2, № 28.
-C. 20—22.
3. Братенко М .К., Вовк М .В., Сидорчук І.Й . // Фарм.
журн. -1999. -№ 1. -С. 68—71.
4. Fangholy A .A., Bekhit A .A ., Park J.Y . // Arch. Pharm.
-2000. -333, № 2—3. -S. 53—57.
5. Вовк М .В., Братенко М .К., Чорноус В.О. 4-
Функціонально заміщені піразоли. -Чернівці: Прут,
2008. -С. 203—220.
6. Веnder P.E., Hill D.T ., Offen P.H. et al. // J. Med.
Chem. -1985. -28, № 5 . -P. 1169—1177.
7. Caujolle R ., Amarouch H., Payerd M . et al. // Eur.
J. Med. Chem. -1989. -24. -P. 287—293.
8. Пат. ФPН 2741378. // Chem. Abstr. -1978. -89. 24290.
9. Братенко М .К., Чернюк И .Н ., Вовк М .В. // Журн.
орган. химии. -1997. -33, вып. 9. -С. 1368—1370.
10. Мизрах Л.И ., Полонская Л.Ю., Гвоздецкий А .И . и
др. // Журн. общ. химии. -1989. -59, вып. 5. -С.
1195—1196.
11. Li G., Quia X., Cui J. et al. // J. F luor. Chem.
-2006. -127. -P. 182—186.
12. Li G., Qian X ., Y an S . et al. // Monatsh. Chem.
-2008. -139. -P. 169—178.
Буковинський державний медичний університет, Чернівці Надійшла 18.05.2009
Інститут органічної хімії НАН України, Київ
УДК 66.095.1:543.632.545
Н.О. Риндич, О.С. Лявинець
АЦИЛЮВАННЯ ТРЕТ-БУТИЛГІДРОПЕРОКСИДУ БЕНЗОЇЛХЛОРИДОМ
У СЕРЕДОВИЩАХ З ВИСОКОЮ ОСНОВНІСТЮ
Досліджено реакцію ацилювання трет-бутилгідропероксиду бензоїлхлоридом у надосновних середо-
вищах. Вивчено вплив співвідношення та порядку додавання реагентів, природи лугу, розчинника на
вихід пероксиестеру. Підібрані оптимальні умови для проведення реакції ацилювання. Запропоновано
методику розділення реакційної суміші.
Органічні пероксиди знаходять широке за-
стосування в багатьох галузях промисловості, що
обумовлює постійну потребу в удосконаленні вже
відомих та розробці нових процесів одержання
пероксидних сполук.
Серед багатьох способів отримання органі-
чних пероксидних сполук важливе місце займає
процес ацилювання. Ацилювання гідроперок-
сидів відноситься до реакцій нуклеофільного за-
міщення, тому доцільно було б використати для
його проведення надосновні середовища.
Надосновні середовища є ефективними систе-
мами для здійснення різноманітних нуклеофіль-
них реакцій. Їх використання у багатьох випадках
дозволяє оптимізувати вже відомі хімічні реак-
ції, а також здійснити ряд нових хімічних перет-
ворень [1—5]. У застосуванні до органічних перок-
сидів надосновні середовища можуть сприяти як
їх розкладу, так і перебігу реакцій зі збереженням
пероксидної групи (тобто синтезу пероксидних
сполук інших класів). Реакції розкладу гідропе-
роксидів та їх поведінки у таких системах досить
докладно досліджені у роботах [6—13]. Вивчена
кінетика, склад проміжних продуктів, запропоно-
вано механізм процесу, виявлені умови їх макси-
мальної стійкості.
У даній роботі ми застосували надосновні
середовища для проведення реакції ацилювання
трет-бутилгідропероксиду (ТБГП) бензоїлхлори-
дом, яка перебігає зі збереженням пероксидної
групи. Дана реакція є одним із методів одержання
пероксиестерів. Цей процес на практиці здійcню-
© Н .О. Риндич, О.С. Лявинець , 2009
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2009. Т. 75, № 8 123
|