Наукова періодика як складова науково-технічного та гуманітарного розвитку держави
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82669 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Наукова періодика як складова науково-технічного та гуманітарного розвитку держави / Я.С. Яцків // Вісн. НАН України. — 2015. — № 5. — С. 45-47. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860098280636022784 |
|---|---|
| author | Яцків, Я.С. |
| author_facet | Яцків, Я.С. |
| citation_txt | Наукова періодика як складова науково-технічного та гуманітарного розвитку держави / Я.С. Яцків // Вісн. НАН України. — 2015. — № 5. — С. 45-47. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| first_indexed | 2025-12-07T17:27:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 5 45
НАУКОВА ПЕРІОДИКА
ЯК СКЛАДОВА НАУКОВО-
ТЕХНІЧНОГО ТА ГУМАНІТАРНОГО
РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ
Вельмишановні учасники Загальних зборів!
Як член Президії НАН України я несу подвійну відповідаль-
ність — за координацію космічних досліджень і науково-ви дав-
ничої справи. І сьогодні я маю відзвітувати перед вами за цю
діяльність. Але почну з іншого, на мою думку, очевидного.
Для передових країн світу давно стало аксіомою, що наука
забезпечує основу національного поступу. Держава, яка не при-
слухається до думки науковців, фактично не має майбутнього.
Якось дивно бути сьогодні учасником Загальних зборів, слуха-
ти доповіді про міждисциплінарні дослідження, про досягнення
кріомедицини, теоретичної фізики та астрофізики, що є свід-
ченням розвитку нашої Академії, тоді як наші високопосадовці
так і не змогли прийти, привітати нас, дещо послухати. Я розу-
мію їхню зайнятість, розумію, що є інші нагальні потреби, але
мені здається, що це неповага до наукової спільноти. Не можете
забезпечити фінансування — дайте можливість нам самим заро-
бляти. Я маю на увазі вільне користування спецфондами, гран-
товими надходженнями, пільгове кредитування інноваційних
проектів, державну підтримку технопарків тощо. Нічого цього
немає. Ми не бачимо з боку влади жодних дій, спрямованих на
підвищення рівня науки та інноваційної діяльності.
Тепер перейду до основної теми виступу. У сучасному світі
є декілька сфер діяльності, що визначають рівень розвитку тієї
чи іншої держави. Серед них космічні дослідження і техноло-
гії, які сприяють підвищенню науково-технічного рівня краї-
ни і є необхідною умовою її інноваційного розвитку. Космічна
галузь, у більш широкому розумінні слова, виступає мульти-
плікатором розвитку високотехнологічної економіки держа-
ви. Адже для того, щоб створити ракету-носій чи космічний
апарат, оснащений спеціальними приладами, потрібно мати
розвинену промисловість, зокрема машинобудівну, радіоелек-
ЯЦКІВ
Ярослав Степанович —
академік НАН України,
голова Науково-видавничої ради
НАН України
46 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 5
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
тронну, оптичну тощо. А це виклики для дер-
жави і суспільства, в тому числі для наукової
та освітянської спільноти щодо організації, зо-
крема, фізико-математичної і технічної освіти.
Вкладаючи кошти у розвиток космічної галузі,
держава підтримує важливі сфери економіки і
сприяє створенню так званих національних то-
чок зростання.
За часів СРСР Україна, в тому числі устано-
ви Академії, брала участь у виконанні практич-
но всіх космічних програм Радянського Союзу.
У результаті було накопичено величезний до-
свід у створенні ракет-носіїв, космічних прила-
дів та технологій. На жаль, за останні десятиліт-
тя ми цей досвід значною мірою втратили, і сьо-
годні ясного космічного майбутнього України
не видно. Формально в Україні вже було вико-
нано чотири загальнодержавні цільові науково-
технічні космічні програми (профінансовані на
20—30 % від плану), а зараз реалізується п’ята
(в 2014 р. практично не фінансувалася). Усе це
призвело до того, що Україна не має на орбіті
власних космічних апаратів; не створила систем
дистанційного моніторингу довкілля, зв’язку,
навігації тощо; не домоглася модернізації під-
приємств космічної галузі; змушена для під-
тримки наукових досліджень використовувати
орбітальні можливості інших країн.
У цій ситуації виникає нагальна потреба в
рішучих діях для збереження Україною ста-
тусу космічної держави, інтеграції у світовий
космічний простір з метою забезпечення еко-
номіки та оборони нашої держави космічною
інформацією, потрібною для її функціонуван-
ня та розвитку. Академія проявляє тут ініціати-
ву, започаткувавши тісну співпрацю з Держав-
ним космічним агентством і КБ «Південне».
Тільки ми чомусь дуже скромно інформуємо
про це громадськість. Хотів би з цієї трибуни
висловити своє щире захоплення студентами
і викладачами НТУУ «КПІ», які зробили мі-
кросупутник, що зараз єдиний літає над Укра-
їною. Як так сталося, що космічна держава не
має жодного супутника — ані наукового, ані
зв’язкового чи інформаційного? Держава ви-
діляє у цьому році 40 млн грн на виконання
космічної програми. Сорок мільйонів — це ж
ніщо! Це вартість одного «Мерседеса», яким
користується урядовий чиновник. Проте нас
не покидає думка, що Україна — космічна
держава.
Єдине, чим ми ще можемо похвалитися, —
це видавнича діяльність, хоча й тут уже спо-
стерігаються негативні тенденції. Загалом в
Україні, за даними Національної бібліотеки
ім. В.І. Вернадського, видається понад 2200 пе-
ріодичних видань, з них 303 — видання НАН
України, (скромні 14 %), а 1330 видань нале-
жать МОН України. Попередній міністр освіти
і науки активно «реформував» наукову сферу,
нинішній — планує «реформувати» Академію.
Але виникає питання — хіба може МОН мати
стільки періодичних видань? Та це ж, вибачте
мене, здебільшого макулатура. Чи можемо ми
пишатися тим, що за кількістю наукових жур-
налів ми наздогнали Росію? Ще 5 років тому
співвідношення було 1:3. Це ганебне зрівнян-
ня, особливо якщо подивитися на рівень нау-
кових результатів, які публікуються в тих 1330
виданнях під егідою МОН України. Зниження
рівня наукових журналів — це одна з основних
проблем нашої наукової сфери. Наприклад,
Польща має 1000 наукових журналів, трохи
менше, ніж наш МОН, але в рейтингу публіка-
цій посідає 19-те місце, а Україна — 39-те.
З року в рік зростає кількість статей, які
українські вчені публікують у закордонних ви-
даннях. Це, безперечно, позитивна тенденція.
І тут перед веде Секція фізико-технічних і ма-
тематичних наук — кількість статей, виданих в
Україні і за кордоном, невдовзі зрівняється.
Видавничу діяльність НАН України широ-
ко представлено в різноманітних каталогах і
базах даних. Уже 10 років ми видаємо єдиний
в Академії науково-популярний журнал «Сві-
тогляд», видаємо також реферативний журнал
«Джерело». Загалом під егідою і контролем
Президії є 133 видання — 91 журнал і 42 збір-
ники наукових праць. Секція фізико-технічних
і математичних наук видає 43 журнали, Секція
хімічних і біологічних наук — 23, Секція сус-
пільних і гуманітарних наук — 16. Крім того,
окремі інститути видають періодику власними
силами, тобто НАН України не є їхнім співзас-
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 5 47
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
новником. Таких видань — 170 (75 журналів і
95 збірників).
Періодичне наукове видання має оперативно
інформувати спільноту про наукові досягнен-
ня, однак багато журналів лише називаються
журналами, оскільки виходять 1—2 рази на рік,
що пояснюють відсутністю портфелю статей і
фінансовими труднощами. При цьому деякі
установи дозволяють собі видавати більш як
10 журналів, Інститут історії України видає аж
18. Готувати на високому рівні таку кількість
журналів просто неможливо! Можете крити-
кувати мене за ці слова і на практиці доводи-
ти, що я помиляюся. Тому прошу академіків-
секретарів відділень звернути серйозну увагу
на журнали, які інститути видають самостійно.
Всі журнали, що видаються під егідою НАН
України, Науково-видавнича рада регулярно
моніторить, простежуючи їхній рівень.
В академічних установах на сьогодні пра-
цюють 19 292 науковці, з них 10 617 докторів і
кандидатів наук. От і виходить, що в Академії
одне видання припадає на 35 наукових праців-
ників зі ступенем. Навіть не знаю, як до цього
ставитися, але моя думка як голови Науково-
видавничої ради така: треба доводити журнали
до належного рівня. Для цього слід укрупню-
вати їх і не друкувати другорядні статті. За-
галом науковцям варто якомога більше публі-
куватися у міжнародно визнаних журналах з
імпакт-фактором.
У сучасного наукового журналу обов’язково
має бути власний веб-сайт, а не лише сторінка
на сайті інституту або видавця. Якщо журнал
представлено на сторінці закордонного ви-
давця, який перевидає цей журнал іноземною
мовою, ми втрачаємо національний пріоритет.
На жаль, у нас небагато журналів, які мають
свої веб-сайти, — 69 з 303. Для керівництва
Академії і директорів інститутів має стати на-
гальною потребою досягти належного рівня
представлення наших журналів у світовому
інформаційному просторі.
Ми пишаємося журналами, які перевида-
ють англійською мовою в закордонних видав-
ництвах. Таких 21 видання. Наші інститути
самостійно видають англійською мовою 10
наукових журналів. Це ще більша честь і гор-
дість. Якщо ми хочемо бути знаними у світі,
ми неодмінно маємо (можливо, крім окремих
гуманітарних дисциплін) випускати паперо-
ві, а краще — електронні англомовні видання.
Тільки так ми можемо інтегруватися у світову
наукову спільноту.
У наукометричній базі Scopus представлено
29 наших журналів. Це ще один напрям, що
потребує наполегливої роботи. І одне з найго-
стріших питань — небажання редколегій пере-
водити бібліографічні посилання з кирилиці на
латиницю. А бази даних не сприймають таких
посилань, на статті з ними не можна отримати
індекс DOI. Науково-видавнича рада заохочує
журнали переходити на латиницю і допома-
гає їм у цьому. Я хотів би похвалити 11 наших
журналів, у яких наявні формальні показни-
ки, притаманні журналам європейських країн.
Звісно, йдеться про оформлення, бо за зміст
видання відповідають редколегія і самі автори.
Інші журнали мають рівнятися на них, крок за
кроком піднімаючись до їх рівня.
Ми пишаємося, що 18 наших академічних
журналів мають імпакт-фактори, в універси-
тетських виданнях цей показник значно ниж-
чий. Можна по-різному ставитися до імпакт-
фактора, але це міжнародно визнаний рейтинг
для журналу, і потрібно, щоб якомога більше
наших видань мали його.
На завершення хочу сказати, що під час на-
ступної каденції Президії НАН України потріб-
но обов’язково підготувати програму створен-
ня і розвитку науково-видавничого комплексу
Академії, добитися від Уряду грошей на завер-
шення будівництва і реконструкцію власної
типографії. Та, що розташована у центрі міста,
вже застаріла, натомість на вул. Булаховсько-
го є цілий комплекс, у якому вже кілька років
триває ремонт, але не вистачає грошей на за-
вершення робіт. Отже, ми маємо робити все,
щоб наші журнали були визнаними у світі.
Дякую за увагу.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-82669 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:27:40Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Яцків, Я.С. 2015-06-05T15:25:36Z 2015-06-05T15:25:36Z 2015 Наукова періодика як складова науково-технічного та гуманітарного розвитку держави / Я.С. Яцків // Вісн. НАН України. — 2015. — № 5. — С. 45-47. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82669 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Загальні збори НАН України Наукова періодика як складова науково-технічного та гуманітарного розвитку держави Article published earlier |
| spellingShingle | Наукова періодика як складова науково-технічного та гуманітарного розвитку держави Яцків, Я.С. Загальні збори НАН України |
| title | Наукова періодика як складова науково-технічного та гуманітарного розвитку держави |
| title_full | Наукова періодика як складова науково-технічного та гуманітарного розвитку держави |
| title_fullStr | Наукова періодика як складова науково-технічного та гуманітарного розвитку держави |
| title_full_unstemmed | Наукова періодика як складова науково-технічного та гуманітарного розвитку держави |
| title_short | Наукова періодика як складова науково-технічного та гуманітарного розвитку держави |
| title_sort | наукова періодика як складова науково-технічного та гуманітарного розвитку держави |
| topic | Загальні збори НАН України |
| topic_facet | Загальні збори НАН України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82669 |
| work_keys_str_mv | AT âckívâs naukovaperíodikaâkskladovanaukovotehníčnogotagumanítarnogorozvitkuderžavi |