50 років Донецькому науковому центру

50 років Донецькому науковому центру

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Вісник НАН України
Datum:2015
1. Verfasser: Амоша, О.І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2015
Schlagworte:
Загальні збори НАН України
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82678
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:50 років Донецькому науковому центру / О.І. Амоша // Вісн. НАН України. — 2015. — № 5. — С. 75-78. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-82678
record_format dspace
spelling Амоша, О.І.
2015-06-05T15:27:34Z
2015-06-05T15:27:34Z
2015
50 років Донецькому науковому центру / О.І. Амоша // Вісн. НАН України. — 2015. — № 5. — С. 75-78. — укр.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82678
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Вісник НАН України
Загальні збори НАН України
50 років Донецькому науковому центру
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title 50 років Донецькому науковому центру
spellingShingle 50 років Донецькому науковому центру
Амоша, О.І.
Загальні збори НАН України
title_short 50 років Донецькому науковому центру
title_full 50 років Донецькому науковому центру
title_fullStr 50 років Донецькому науковому центру
title_full_unstemmed 50 років Донецькому науковому центру
title_sort 50 років донецькому науковому центру
author Амоша, О.І.
author_facet Амоша, О.І.
topic Загальні збори НАН України
topic_facet Загальні збори НАН України
publishDate 2015
language Ukrainian
container_title Вісник НАН України
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format Article
issn 0372-6436
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82678
citation_txt 50 років Донецькому науковому центру / О.І. Амоша // Вісн. НАН України. — 2015. — № 5. — С. 75-78. — укр.
work_keys_str_mv AT amošaoí 50rokívdonecʹkomunaukovomucentru
first_indexed 2025-11-26T00:08:10Z
last_indexed 2025-11-26T00:08:10Z
_version_ 1850591712790970368
fulltext ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 5 75 50 років ДОНЕЦЬКОМУ НАУКОВОМУ ЦЕНТРУ Рівно 50 років тому, в 1965 р., за рішенням Президії АН УРСР та за підтримки центральних і регіональних органів влади було створено Донецький науковий центр (ДНЦ). Це був перший науковий центр в Україні, і така форма організації академічної та університетської науки мала сприяти забезпеченню тісних контактів з промисловими підприємствами регіону та органами влади різних рівнів. Базою для Наукового центру з фундамен- тальних наук (тоді прикладні дослідження у Донбасі досягли вже значного рівня) стали група заново створених академічних інститутів з природничих наук і вже давно існуюче науково- аналітичне економіко-промислове відділення Донецького рад- наргоспу, яке було передано в систему АН УРСР, а також пе- дагогічний інститут, який був розширений і перетворений на класичний університет. За кілька років донецькі академічні інститути і Донецький (тепер національний) університет наростили відповідний ка- дровий потенціал, були укомплектовані необхідною дослід- ницькою матеріальною базою і з часом стали одними з провід- них наукових та навчальних закладів України. Сам науковий центр, продемонструвавши свою ефективність у підвищенні теоретичного та практичного рівня досліджень у регіоні, беру- чи активну участь у вирішенні поточних і стратегічних завдань науки, заслужив право вважатися взірцем для інших наукових центрів України, які були оформлені пізніше. Як казав тодіш- ній куратор академічних наукових центрів, головний учений секретар Академії академік Ігор Костянтинович Походня: «У вас поважають науку, але й багато вимагають від неї». У цілому робота Центру сприяла прискоренню економічно- го та соціального розвитку регіону, вирішенню багатьох його проблем. Саме ці завдання й ставила перед Донецьким науко- вим центром Президія Академії. За роки свого існування ДНЦ продемонстрував приклад успішної і плідної співпраці керів- ництва Академії, Міністерства освіти і науки, науковців акаде- мічних установ і вищої школи, органів регіональної та місцевої АМОША Олександр Іванович — академік НАН України, заступник голови Донецького наукового центру НАН України та МОН України, директор Інституту економіки промисловості НАН України НЕВИГОЛОШЕНІ ВИСТУПИ 76 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 5 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ влади, підприємств не лише Донецької і Лу- ганської, а й сусідніх — Дніпропетровської, За- порізької, Кіровоградської та інших областей. Були реалізовані спільні наукові й навчальні проекти, створені науково-навчальні підроз- діли, кафедри і лабораторії. Наприклад, за рі- шенням Президії НАН України і керівництва МОН України Інститут економіки промисло- вості та Національний гірничий університет організували в Дніпропетровську спільний Інститут економіки промислового розвитку, в якому із залученням виробничників вико- нуються важливі дослідження в інтересах гір- ничої промисловості, розробляються науково обґрунтовані рекомендації для розв’язання проблем галузі на перспективу. Студенти Уні- верситету проходять додаткову кваліфіковану підготовку з вирішення проблем ефективного застосування інноваційних технологій у про- мисловості на основі використання новітніх наукових досягнень. Є багато прикладів співпраці академічної науки Донбасу з вищими навчальними закла- дами, використання її результатів у навчаль- ному процесі. Завдяки установам Академії в більшості навчальних закладів регіону істот- но підвищилися якість кадрового потенціалу й науковий рівень досліджень. Водночас самі академічні установи виконали великий обсяг наукових досліджень для підприємств Донба- су, регіональних та центральних органів влади, а в науковому світі достойне визнання здобу- ли донецькі математики, фізики, хіміки, біо- логи. І в цьому велика заслуга колективів усіх академічних інститутів Донбасу і Донецького національного університету на чолі з їх керів- никами. Особлива шана і повага директорам- організаторам перших установ — академікам О.О. Галкіну (Донецький фізико-технічний інститут), який одночасно був уповноваженим Президії НАН України по групі донецьких ін- ститутів Академії; Л.М. Литвиненку (Інститут фі зи ко-ор ганічної хімії та вуглехімії), який був також першим головою ДНЦ і першим ректо- ром Донецького університету; І.І. Данилюку (Інститут прикладної математики і механіки), О.М. Алимову (Інститут економіки промисло- вості), члену-кореспонденту Є.М. Кондратюку (Донецький ботанічний сад). Уже в роки незалежності України склад установ ДНЦ поповнився інститутами, які ор- ганізували академік НАН України В.К. Ма- мутов (Інститут економіко-правових дослі- джень), члени-кореспонденти НАН України А.Д. Алексєєв (Інститут фізики гірничих про- цесів), М.Я. Азаров, А.В. Анциферов (Україн- ський державний науково-дослідний і проект- но-конструкторський інститут гірничої геоло- гії, геомеханіки і маркшейдерської справи), А.І. Шевченко (Інститут проблем штучного ін- телекту), д.т.н. В.С. Поліщук (Науково-тех но- логічний центр «Реактивелектрон»). Проте ювілейний рік Донецького наукового центру збігся із жахливими подіями на Схо- ді України, які порушили нормальне життя і призвели до великих людських жертв і зна- чних матеріальних втрат, а академічні устано- ви були змушені вжити надзвичайних заходів для збереження життя науковців, кадрового та наукового потенціалу установ. І все ж, попри всі негаразди, установи Центру продовжували наукові дослідження, спочатку намагаючись виконувати їх у своєму регіоні, а потім — на новому місці, переїхавши переважно до Києва, а окремі їх підрозділи — до Дніпропетровська, Краматорська, Слов’янська, Львова, Вінниці, Сєверодонецька, Красноармійська, Маріупо- ля, Костянтинівки. Дозвольте мені від імені колективів наших установ подякувати керівництву та апарату Президії НАН України, відділенням Академії, працівникам тих інститутів, які прийняли нас, за велику моральну підтримку, посильну ма- теріальну й організаційну допомогу при роз- міщенні на новому місці, у вирішенні фінансо- вих, а іноді й житлових проблем. Завдяки цьо- му вдалося зберегти значну частину кадрового потенціалу більшості установ ДНЦ. На превеликий жаль, інститути втратили практично всю матеріальну і лабораторну базу, комп’ютерне та інше наукове обладнання. До того ж зараз у більшості установ на 30—60 % зменшилися кількість працівників та обсяги фінансування. Частина співробітників вла- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 5 77 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ штувалася в інших академічних інститутах, у тому числі зі своєю науковою тематикою, де- які втратили роботу або переїхали за кордон, решта залишилися на місці. Крім того, було втрачено великий гуртожиток для аспірантів і молодих учених, який у Донецьку збудувала Академія за допомогою місцевої влади ще в перші роки існування Наукового центру. Тим не менше, переселені інститути, працю- ючи в умовах жорсткого дефіциту бюджетних коштів, виробничих приміщень, нерідко без опалення, меблів, наукового обладнання, орг- техніки, інтернету, за практичної відсутності будь-якого, в тому числі й службового, житла, продовжують дослідження згідно із затвер- дженими тематичними планами, які було ско- реговано через скорочення чисельності колек- тивів, з урахуванням змін у дослідницькій базі, а також з огляду на необхідність актуалізації напрямів досліджень відповідно до нової си- туації в регіоні і країні в цілому. Так, дослідження Інституту прикладної ма- тематики і механіки дозволяють істотно підви- щити точність визначення координат рухомих об’єктів системи пасивної локації типу «Коль- чуга». Тематика Донецького фізико-технічного інституту, Інституту фізико-органічної хімії та вуглехімії, Інституту фізики гірничих проце- сів, Інституту штучного інтелекту також тісно пов’язана з потребами часу. У цих установах тривають як традиційні дослідження, так і до- слідження з відновлення та розвитку базових галузей економіки регіону. Інститут економіки промисловості та Інститут економіко-правових досліджень разом із науковцями інших уста- нов Відділення економіки НАН України роз- робляють довгострокові програмні документи щодо відновлення інфраструктури, відбудови основних галузей виробничої сфери Донбасу на новій технологічній базі та з урахуванням екологічних вимог. Наразі готуються матері- али з проблем виходу Донецької і Луганської областей з кризи, що містять пропозиції з від- новлення економіки цих областей, перелік не- обхідних змін у законодавстві, бюджеті, пере- профілюванні видів діяльності й оплати праці, підготовці кадрів. Фахівці Інституту економі- ки промисловості підготували доповідні за- писки для керівництва держави щодо залучен- ня та адаптації світового досвіду відновлення і реабілітації постконфліктних територій, по- м’якшення житлових проблем переселенців, формування мережі наукових парків. Систе- матизовано проблеми розвитку громадянсько- го суспільства, обґрунтовано пропозиції щодо його становлення в умовах системної кризи та воєнного конфлікту. Визначено інноваційні механізми саморозвитку регіонів за рахунок нагромадження людського капіталу в умовах децентралізації управління. Цей перелік можна було б продовжувати, але дозвольте зупинитися лише на деяких про- блемах і пропозиціях. 1. Якщо відносно виробничих приміщень знайдено рішення для окремих інститутів (на- приклад, економіко-правових досліджень та економіки промисловості), то істотні пробле- ми виникають з оргтехнікою, як, наприклад, в Інституті прикладної математики і механіки, не кажучи вже про відновлення наукового об- ладнання і лабораторій інститутів фізичного та хімічного профілю. Тут можна запропону- вати ініціативу прийняття спеціальної поста- нови про дозвіл Кабінету Міністрів України стосовно придбання оргтехніки та створення спеціального підприємницького фонду за умо- ви відпрацювання науковцями витрат і залу- чення допомоги від вітчизняних та закордон- них спонсорів. 2. Можна запропонувати для розгляду й аналогічну пропозицію щодо використання технічних кредитів для створення нового тех- нологічного оснащення установ та лаборатор- ної бази досліджень замість втрачених. Для вирішення цієї проблеми можна започатку- вати спеціальні дослідницькі програми для переселених науковців у рамках закордонних фондів, які мають досвід успішної роботи в Україні, або європейських структур. Проекти мають виконуватися на базі інститутів НАН України у співпраці з провідними світовими колективами, що дасть можливість придбання дослідницького обладнання замість втрачено- го та створення відповідної інфраструктури. 78 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 5 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ 3. Для вирішення проблем працевлаштуван- ня науковців і членів їх сімей є сенс створити нові технопарки, наукові парки, а також спе- ціальні парки для вимушених переселенців. Зараз ми співпрацюємо з громадськістю пере- селенців над проектом створення такого пар- ку промислового чи агропромислового типу в Київській області. При цьому на передньому плані має бути створення прийнятних умов для наукової, виробничої та інших видів діяль- ності, що дасть також можливість вирішувати одночасно житлові, соціальні та інші питання. Такий комплекс міг би стати варіантом академ- містечка нового типу. 4. Можна реалізувати і досвід спорудження житлових будинків для вчених, використову- ючи для цього недобудови, будівлі, що пусту- ють або фактично втратили своє призначення, приміщення санаторного чи виробничого типу з їх перепрофілюванням за спеціальною поста- новою Кабінету Міністрів (на зразок того, що було зроблено в перші роки створення Центру: тоді в Донецьку було виділено понад 400 квар- тир, збудовано спеціальні житлові будинки для вчених). 5. Повертаючись до питань організації дослі- джень у переселених інститутах, слід сказати, що у зв’язку з тимчасовим дефіцитом робочих місць і особливо житла є потреба, спираючись на досвід вищої школи і світової науки взага- лі, у започаткуванні сучасних дистанційних методів наукових зв’язків і досліджень. Інсти- тут економіки промисловості готує відповід- не програмне забезпечення, яке дасть змогу у специфічних умовах роботи переселенців ви- конати вимоги законодавства про працю. Ми вважаємо за доцільне апробацію і затверджен- ня цих програм для використання в інститутах після обговорення у відділеннях та організа- ційних, економічних і правових службах Пре- зидії НАН України. 6. Свого часу Академія разом з місцевою владою і громадськістю збудували чудовий Донецький ботанічний сад, розташований у степовому краї. Думаю, тепер настала черга такого будівництва в Краматорську, Сло в’ян- ську або Костянтинівці, куди переїхала група науковців Донецького ботанічного саду. В та- кому разі є можливість максимально викорис- тати позитивний досвід садового будівництва в регіоні. 7. Для вирішення проблем переселених ін- ститутів, як і загалом усієї академічної спіль- ноти, потрібне проведення широкомасштабної кампанії з популяризації конкретних резуль- татів діяльності окремих наукових колекти- вів і Національної академії наук у цілому для підвищення інтересу до них суспільства, не- державного сектору економіки, представників бізнесу, інвестиційних та благодійних фондів з метою додаткової організаційної і фінансової підтримки науки. Сьогодні вкрай актуальною є організація широкого обговорення шляхів залучення біз- нес-структур до фінансування науки. З цією ж метою доцільне внесення до Податкового ко- дексу України положень про податкову зниж- ку на витрати на НДДКР платників податку на прибуток підприємств. Потребує також дискусії і кардинального вирішення проблема застосування наукових фондів прикладних, соціальних, гуманітарних досліджень для розподілу коштів за грантовим фінансуванням. На окрему і серйозну увагу вчених і гро- мадськості навчальних закладів заслуговує проблема значного посилення ефективної та взаємовигідної співпраці академічної науки і вищої освіти, спільної участі науковців цих взаємопов’язаних сфер у проведенні держав- них реформ, оцінюванні та висвітленні їх на- слідків для держави, регіонів, громадян тощо. Насамкінець хочу сказати, що підтримую високу оцінку роботи Президії НАН України за звітний період. Любимо Україну! Разом!

Ähnliche Einträge