Про підсумки діяльності Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України у 2009—2014 роках (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 1 квітня 2015 р.)
Виступи: академіка НАН України, віце-президента НАН України, голови Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України А.Г. Наумовця; директора Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України чл.-кор. НАН України В.І. Гриценка; акаде...
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Main Authors: | , , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2015
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82686 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Про підсумки діяльності Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України у 2009—2014 роках (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 1 квітня 2015 р.) / А.Г. Наумовець, В.І. Гриценко, А.Ф. Булат, В.М. Локтєв, В.М. Шестопалов, А.В. Рагуля // Вісн. НАН України. — 2015. — № 5. — С. 112-124. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-82686 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Наумовець, А.Г. Гриценко, В.І. Булат, А.Ф. Локтєв, В.М. Шестопалов, В.М. Рагуля, А.В. 2015-06-05T15:51:43Z 2015-06-05T15:51:43Z 2015 Про підсумки діяльності Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України у 2009—2014 роках (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 1 квітня 2015 р.) / А.Г. Наумовець, В.І. Гриценко, А.Ф. Булат, В.М. Локтєв, В.М. Шестопалов, А.В. Рагуля // Вісн. НАН України. — 2015. — № 5. — С. 112-124. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82686 Виступи: академіка НАН України, віце-президента НАН України, голови Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України А.Г. Наумовця; директора Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України чл.-кор. НАН України В.І. Гриценка; академіка-секретаря Відділення механіки НАН України академіка НАН України А.Ф. Булата; академіка-секретаря Відділення фізики і астрономії НАН України академіка НАН України В.М. Локтєва; академіка-секретаря Відділення наук про Землю академіка НАН України В.М. Шестопалова; заступника директора Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України чл.-кор. НАН України А.В. Рагулі. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України З кафедри Президії НАН України Про підсумки діяльності Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України у 2009—2014 роках (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 1 квітня 2015 р.) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Про підсумки діяльності Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України у 2009—2014 роках (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 1 квітня 2015 р.) |
| spellingShingle |
Про підсумки діяльності Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України у 2009—2014 роках (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 1 квітня 2015 р.) Наумовець, А.Г. Гриценко, В.І. Булат, А.Ф. Локтєв, В.М. Шестопалов, В.М. Рагуля, А.В. З кафедри Президії НАН України |
| title_short |
Про підсумки діяльності Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України у 2009—2014 роках (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 1 квітня 2015 р.) |
| title_full |
Про підсумки діяльності Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України у 2009—2014 роках (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 1 квітня 2015 р.) |
| title_fullStr |
Про підсумки діяльності Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України у 2009—2014 роках (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 1 квітня 2015 р.) |
| title_full_unstemmed |
Про підсумки діяльності Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України у 2009—2014 роках (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 1 квітня 2015 р.) |
| title_sort |
про підсумки діяльності секції фізико-технічних і математичних наук нан україни у 2009—2014 роках (стенограма наукової доповіді на засіданні президії нан україни 1 квітня 2015 р.) |
| author |
Наумовець, А.Г. Гриценко, В.І. Булат, А.Ф. Локтєв, В.М. Шестопалов, В.М. Рагуля, А.В. |
| author_facet |
Наумовець, А.Г. Гриценко, В.І. Булат, А.Ф. Локтєв, В.М. Шестопалов, В.М. Рагуля, А.В. |
| topic |
З кафедри Президії НАН України |
| topic_facet |
З кафедри Президії НАН України |
| publishDate |
2015 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| description |
Виступи: академіка НАН України,
віце-президента НАН України,
голови Секції фізико-технічних
і математичних наук
НАН України А.Г. Наумовця; директора Міжнародного
науково-навчального центру
інформаційних технологій та систем
НАН України та МОН України
чл.-кор. НАН України В.І. Гриценка; академіка-секретаря
Відділення механіки НАН України
академіка НАН України А.Ф. Булата; академіка-секретаря Відділення
фізики і астрономії НАН України
академіка НАН України В.М. Локтєва; академіка-секретаря
Відділення наук про Землю
академіка НАН України
В.М. Шестопалова; заступника директора
Інституту проблем матеріалознавства
ім. І.М. Францевича НАН України
чл.-кор. НАН України А.В. Рагулі.
|
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82686 |
| citation_txt |
Про підсумки діяльності Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України у 2009—2014 роках (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 1 квітня 2015 р.) / А.Г. Наумовець, В.І. Гриценко, А.Ф. Булат, В.М. Локтєв, В.М. Шестопалов, А.В. Рагуля // Вісн. НАН України. — 2015. — № 5. — С. 112-124. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT naumovecʹag propídsumkidíâlʹnostísekcíífízikotehníčnihímatematičnihnauknanukraíniu20092014rokahstenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni1kvítnâ2015r AT gricenkoví propídsumkidíâlʹnostísekcíífízikotehníčnihímatematičnihnauknanukraíniu20092014rokahstenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni1kvítnâ2015r AT bulataf propídsumkidíâlʹnostísekcíífízikotehníčnihímatematičnihnauknanukraíniu20092014rokahstenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni1kvítnâ2015r AT loktêvvm propídsumkidíâlʹnostísekcíífízikotehníčnihímatematičnihnauknanukraíniu20092014rokahstenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni1kvítnâ2015r AT šestopalovvm propídsumkidíâlʹnostísekcíífízikotehníčnihímatematičnihnauknanukraíniu20092014rokahstenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni1kvítnâ2015r AT ragulâav propídsumkidíâlʹnostísekcíífízikotehníčnihímatematičnihnauknanukraíniu20092014rokahstenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni1kvítnâ2015r |
| first_indexed |
2025-11-25T17:46:34Z |
| last_indexed |
2025-11-25T17:46:34Z |
| _version_ |
1850520972827820032 |
| fulltext |
112 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 5
ПРО ПІДСУМКИ ДІЯЛЬНОСТІ
СЕКЦІЇ ФІЗИКО-ТЕХНІЧНИХ
І МАТЕМАТИЧНИХ НАУК
НАН УКРАЇНИ У 2009—2014 роках
Стенограма наукової доповіді
на засіданні Президії НАН України
1 квітня 2015 року
Шановні члени Президії, шановні колеги!
Сьогодні я маю честь доповісти вам про основні підсумки ді-
яльності Секції фізико-технічних і математичних наук НАН
України у 2009—2014 рр. До складу Секції входять 8 відділень:
математики (5 установ), інформатики (10 установ), механіки
(6 установ), фізики і астрономії (17 установ), наук про Землю
(13 установ), фізико-технічних проблем матеріалознавства
(10 установ), фізико-технічних проблем енергетики (11 уста-
нов), ядерної фізики та енергетики (6 установ). Загалом — 78
установ (у 2009 р. їх було 82), у яких станом на 2014 р. працю-
вало 21,8 тис. працівників (у 2009 р. — 24,6 тис.); з них 11,1 тис.
науковців (у 2009 р. — 11,5 тис.).
За статутом НАН України, наше головне завдання полягає
насамперед у розвитку фундаментальної науки. Водночас Сек-
ція приділяє багато уваги застосуванню одержаних результатів
у реальній економіці. Кожна наукова установа має затверджені
пріоритетні напрями наукових та науково-технічних робіт. За-
галом у Секції можна виокремити такі основні напрями ціле-
спрямованих фундаментальних досліджень:
• матеріали, в тому числі наноматеріали, нанотехнології;
• ресурс стратегічних споруд;
• ядерно-енергетичний комплекс;
• енергетика, зокрема комунальна, світлодіоди;
• охорона здоров’я, переважно на основі ІТ-технологій;
• мінеральні ресурси, геологія;
• космічна галузь, авіабудування;
• обороноздатність;
• небезпечні явища, екологія.
НАУМОВЕЦЬ
Антон Григорович —
академік НАН України,
віце-президент НАН України,
голова Секції фізико-технічних
і математичних наук
НАН України
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 5 113
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
Дослідження за цими напрямами, як прави-
ло, поєднуються у виконанні державних і ака-
демічних програм. Далі коротко назву по відді-
леннях лише основні результати, отримані за
звітний період.
Відділення математики. Звісно, зусилля
вчених цього Відділення зосереджені переваж-
но на розвитку фундаментальних досліджень.
Насамперед слід відзначити: вирішення про-
блеми Е. Хілле, над розв’язком якої близько
70 років працювали математики всього світу;
обґрунтування нових застосувань асимптотич-
них методів нелінійної механіки; розроблення
геометричної моделі структури ядер; моделю-
вання утворення автосолітонів при реакційній
дифузії. Проте у Відділенні є також чимало
результатів, що мають практичне застосуван-
ня. Так, вивчено поведінку рідин у цистернах
вагонів і ракетах; побудовано математичну мо-
дель поширення пружних хвиль у неоднорід-
ному сланцевому масиві; розроблено принци-
пи керування поширенням електромагнітних
хвиль у двовимірних метаматеріалах, що має
перспективи застосування в оптоелектроніці;
досліджено дифузію метану у вугіллі, що дуже
важливо для безпеки роботи шахт. На основі
теорії асинхронних паралельних обчислень і
ефективного використання штучних нейрон-
них мереж у співпраці з медиками розроблено
модель для поглибленого вивчення особливос-
тей перистальтичних рухів при функціонуван-
ні й реконструкції органів травлення і крово-
носної системи.
Відділення інформатики. Науковці Від-
ділення розробили адаптивне налаштування
алгоритмів під задачу; стохастичні алгорит-
ми розпаралелювання обчислень; онтоло-
гічні принципи обробки мовної інформації.
Завдяки їхнім розробкам вдалося на 40 %
зменшити енерговитрати при обчисленнях на
суперкомп’ютері, що особливо важливо в умо-
вах нинішнього зростання тарифів. Створено
Головний ситуаційний центр, який працює на
базі РНБО України, завершується розроблен-
ня нової версії системи голосування «Рада»,
встановленої у Верховній Раді України. Отри-
мано важливі результати при вивченні і про-
гнозуванні небезпечних явищ і катастроф.
Розроблено електронну освітню мережу для
ЮНЕСКО.
Детальніше зупинюся на проблемі розпізна-
вання образів і аналізу зображень, яка сьогодні
є дуже актуальною, особливо у зв’язку з проти-
дією тероризму. Є всі підстави пишатися тим,
що систему розпізнавання образів, створену
в Міжнародному науково-навчальному цен-
трі інформаційних технологій та систем НАН
України та МОН України, придбала за досить
Проф. Б.Б. Нестеренко під час зустрічі з київськими
хірургами обговорює розроблену в Інституті матема-
тики модель для вивчення перистальтики травних ор-
ганів
Відновлювальна постінсультна терапія за допомогою
приладу «Тренар», розробленого в Міжнародному
науково-навчальному центрі інформаційних техноло-
гій та систем
114 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 5
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
великі гроші компанія Google. У цьому Центрі
розроблено також медичний прилад «Тренар»,
який, використовуючи імпульси від здорових
м’язів, допомагає відновленню уражених після
інсульту кінцівок. Прилад застосовують у 14
лікувальних закладах України, і курс реабілі-
тації вже успішно пройшли понад 5 тис. хво-
рих на інсульт і ДЦП. «Тренар» повністю під-
готовлено для серійного виробництва на заводі
«Електронмаш» у Києві. Інша розробка цього
Центру, портативний прилад для оперативного
оцінювання стану серцево-судинної системи
«Фазаграф», уже випускається на Київському
заводі автоматики ім. Г.І. Петровського. Фа-
хівці Донецького фізико-технічного інституту
(Відділення фізики і астрономії) розробили
унікальний контактний мамограф, визначений
МОЗ України як табельне обладнання для по-
ліклінік. Цей прилад виготовляють на заводі
медапаратури у Ніжині.
У співпраці фахівців Інституту проблем ре-
єстрації інформації (ІПРІ), Інституту моно-
кристалів, Інституту фізики напівпровідників,
Інституту проблем матеріалознавства створе-
но перший у світі сапфіровий оптичний диск
для довготривалого (~10 тис. років) зберігання
інформації. Крім того, в ІПРІ освоєно вироб-
ництво призмових лінз Френеля для лікуван-
ня косоокості у дітей. Ця розробка має вели-
чезну соціальну значущість.
Відділення механіки. У цьому Відділенні
традиційно проводять плідні дослідження з
розрахунку оболонок, міцності матеріалів, руй-
нування конструкцій. Завдяки роботам наших
механіків було забезпечено стійкість польоту
ракети «Циклон-4», у 5 разів підвищено ресурс
найрізноманітніших деталей з використанням
технології термоциклічного азотування повер-
хонь. Обґрунтовано цікаву гіпотезу про меха-
нохімічну (каталітичну) генерацію метану, що
дає змогу по-новому підійти до вирішення про-
блеми безпеки при видобуванні вугілля. До-
сліджено вплив струму на руйнування рейко-
вої сталі. В інтересах оборонної промисловості
розроблено нові глушники для зброї, віброза-
хисні крісла водія тощо. Про світове визнання
досліджень учених Відділення свідчить той
факт, що в першому томі відомого довідника з
нанофізики «Handbook of Nanophysics» розділ,
присвячений розробленню механічних моде-
лей наноматеріалів, написаний відомим укра-
їнським механіком академіком НАН України
О.М. Гузем разом з колегами.
Слід відзначити й важливі в практичному
плані розробки Інституту геотехнічної механі-
ки, такі як промивно-сортувальні комплекси з
переробки кварцитів та інших руд, ефективну
систему анкерного кріплення в шахтах. В Ін-
ституті гідромеханіки створено фоноспіро-
графічний комп’ютерний комплекс, який на
основі нової технології візуалізації дихальних
шумів дозволяє діагностувати захворювання
дихальної системи.
Відділення фізики і астрономії. Відділення
має значний доробок у галузі фундаменталь-
них наук, і я назву лише окремі результати. Це
насамперед відкриття нерівноважного розі-
грівання електронного газу в наночастинках,
яке відбувається завдяки тому, що електрони,
відбиваючись від меж наночастинок, рухають-
ся балістично, і їх енергообмін з кристалічною
ґраткою сильно зменшується. Внаслідок цього
електронний газ розігрівається, що спричинює
електролюмінесценцію та електронну емісію.
Обкладинка всесвітньо відомого довідника з нанофі-
зики, в якому розділ про механічні моделі наноматері-
алів написано директором Інституту механіки акаде-
міком НАН України О.М. Гузем
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 5 115
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
Уже навіть виник новий перспективний на-
прям у матеріалознавстві — так звані плазмон-
ні матеріали, в яких енергія світла спочатку йде
на збудження плазмонів, а потім або переда-
ється електронам, або висвічується назовні. Ці
роботи мають міждисциплінарний характер, у
них беруть участь науковці Інституту фізичної
хімії (їх результати узагальнено в монографії
«Нанофотокатализ»), Інституту фізики, Ін-
ституту фізики напівпровідників, Інституту
колоїдної хімії та хімії води.
Багато цікавих розробок є в галузі нелінійної
оптики, магнітофотоніки, фемтооптики нанома-
теріалів, що мають практичне застосування при
створенні магнітооптичних модуляторів, сис-
тем візуалізації, оптичних затворів, нових сен-
сорів магнітного поля. Не менш перспективним
напрямом є освоєння терагерцового діапазону.
Фахівці Інституту фізики напівпровідників та
НДІ «Оріон» розробили прилади для реєстрації
цих радіохвиль, що дають змогу бачити об’єкти
крізь оптично непрозорі перешкоди.
Широкі можливості для керування власти-
востями поверхонь відкриває метод епітаксії
органічних сполук з розчинів, оскільки такі
сполуки, осідаючи на поверхню, відчувають
вплив її рельєфу і формують дивовижні моле-
кулярні «плетива». Ці роботи виконують в Ін-
ституті фізики спільно з інститутами загальної
та неорганічної хімії, біоколоїдної хімії, орга-
нічної хімії.
Перспективні рідкокристалічні наноматері-
али, або РК-колоїди, розробляють в інститутах
фізики, сцинтиляційних матеріалів і біоколо-
їдної хімії. Включенням наночастинок чи вуг-
лецевих нанооб’єктів можна керовано зміню-
вати властивості рідких кристалів. При про-
ходженні світла крізь такі середовища зміню-
ється структура електромагнітних хвиль — їх
фронти набувають гвинтової симетрії, що дає
можливість запам’ятовувати інформацію (цей
напрям має назву «сингулярна оптика»).
Важлива розробка Інституту металофізи-
ки, яка без перебільшення робить революцію
в електротехніці, стосується технології отри-
мання магнітом’яких аморфних і нанокриста-
лічних сплавів та виготовлення з них магніто-
проводів різного призначення. Виробництво
нанокристалічного сплаву ММ-11Н та ви-
готовлення на його основі трансформаторів і
дроселів налагоджено в ТОВ «МЕЛТА».
Найпомітнішою подією минулого року в
галузі астрономії, астрофізики і космічних
досліджень стало «прикомечення» космічно-
го апарата місії Rosetta на поверхню комети
Чурюмова—Герасименко, відкритої свого часу
за участі чл.-кор. НАН України К.І. Чурю-
мова. Крім того, наші астрономи впровадили
у світову практику поляриметричний метод
дослідження планет, зробили вагомий вне-
сок у з’ясування природи прихованої матерії
і темної енергії, за що заслужено здобули дві
Державні премії України, виявили в міжзоря-
ному просторі атоми водню з радіусом 0,5 мм
(ці атоми перебувають у високозбудженому
стані). Учені Відділення успішно досліджу-
ють елементний склад галактик, продовжують
створення Гігантського українського радіо-
телескопа (ГУРТ), референтних станцій Гло-
бальної навігаційної супутникової системи в
Україні, плідно розвивають роботи з дистан-
ційного зондування Землі.
Відділення наук про Землю. Цьому Відді-
ленню належить вагомий доробок у виявленні
ресурсного потенціалу великих глибин Дніп-
ров сько-Донецької западини. На Поліссі відкри-
то Пержанський рудний вузол — геологічний
об’єкт світового значення; відтворено геологіч-
ну історію Українського щита впродовж 2 млрд
років; передбачено наявність геотермальних
джерел енергії в Інгульському мегаблоці, роз-
роблено модель розломно-блокової структури
земної кори і, що найголовніше, спрогнозовано
наявність в Україні покладів рідкісноземельних
Молекулярні «узори», що утворюються на різних по-
верхнях при епітаксії органічних сполук з розчинів
(21×21 нм2)
116 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 5
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
елементів, які тепер на світовому ринку кошту-
ють набагато дорожче за золото.
Науковці Відділення відкрили перспектив-
ні джерела води «Нафтуся», прогнозують й
оцінюють імовірність екстремальних погодних
явищ у всіх областях України, створили Атлас
природних і техногенних небезпек виникнення
надзвичайних ситуацій (143 карти), розробили
програмні засоби ідентифікації хмар із космо-
су. Активно розробляються методи утилізації
промислових відходів, запобігання забруднен-
ню річкових басейнів, рекультивації земель.
Крім того, Інститут географії видав важливу
монографію про стан виконання в Україні по-
ложень «Порядку денного на ХХІ століття», в
якій ідеться про необхідні заходи для забезпе-
чення сталого (збалансованого) розвитку на-
шої країни.
Відділення фізико-технічних проблем ма-
теріалознавства. Передусім слід відзначити
роботи цього Відділення зі створення нових і
вдосконалення існуючих матеріалів. Це нано-
порошки і нанокераміка; такий досить новий
об’єкт, як багатокомпонентні (високоентропій-
ні) сплави; вуглепластики, нині надзвичайно
затребувані в авіації і дослідженнях космосу;
алмазно-твердосплавні матеріали, що дозво-
ляють значно продовжити термін експлуатації
доліт для буріння; інструментальні матеріали
з нітриду бору в керамічній матриці; лазерні і
сцинтиляційні матеріали для ядерної фізики;
нові матеріали — мультифероїки — з незви-
чайними електричними і магнітними власти-
востями. Розроблено метод мікрохвильового
спікання, який дає змогу досягти аморфізації
матеріалів без їх плавлення і загартування.
Ряд важливих робіт у галузі матеріалознав-
ства виконано також установами Відділення
фізики і астрономії. Так, в Інституті фізики на-
півпровідників запатентовано і налагоджено
виробництво нового типу легованого натрієм
оптичного германію з високими оптичними
характеристиками. У Донецькому фізико-тех-
ніч ному інституті (ДонФТІ) розроблено тех-
нологію гвинтової екструзії, яка дозволяє вдві-
чі збільшити міцність чистого титану та плас-
тичність алюмінію. Цю технологію вже вико-
ристовують на підприємстві «Мотор-Січ».
У сфері з’єднання матеріалів розроблено
методи зварювання мікролегованих сталей з
імпульсним прикладанням зусилля, зварю-
вання з додаванням домішок (Zr, Hf, C, Co),
лазерно-дугове, зварювання тертям, вибухом,
зварювання композитів за нанотехнологією
СВТС. Показано, що паяння керамік потрібно
здійснювати не у вакуумі, а в атмосфері кис-
ню. Створено багато інших технологій, таких
як детонаційне нанесення покриттів, нові про-
тикорозійні покриття, плазмово-кінетичний
вплив на рідкий метал під час лиття, електро-
розрядна активація дебіту свердловин тощо.
На особливу увагу заслуговує розроблена в
Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона
технологія зварювання живих м’яких тканин.
На сьогодні у практичній медицині застосо-
вують понад 130 різних хірургічних методик
з використанням цієї технології, і вже успіш-
но зроблено більш як 100 тис. операцій. Крім
того, добре зарекомендували себе біокерамічні
імплантати, розроблені в Інституті проблем
матеріалознавства (ІПМ).
Важливих результатів досягнуто в галузі
тертя і запобігання зносу матеріалів. Науковці
ІПМ створили самозмащувальні матеріали для
У монографії Інституту географії наведено всебічний
аналіз того, що було зроблено в Україні і що ще потріб-
но виконати на шляху імплементації принципів стало-
го розвитку
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 5 117
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
вузлів, які працюють у вакуумі та в космосі, на
основі бейнітного чавуну розробили стійкі ле-
меші для культиваторів і плугів. У співпраці
Інституту фізики та Інституту біоорганічної
хімії та нафтохімії створено принципово нові
моторні біопалива на основі біоетанолу з мі-
кродомішками вуглецевих «наноцибулин», що
значно підвищують ресурс вузлів тертя, змен-
шують токсичні викиди, забезпечують якість
біопалива на рівні сучасних вимог до вуглевод-
невого палива. Різноманітні застосування ма-
ють вироби зі зносостійкої кераміки на основі
нанопорошків діоксиду цирконію (ДонФТІ).
Відділення фізико-технічних проблем
енергетики. Найбільш значущою розробкою
цього Відділення є система моніторингу елек-
троенергетики «Регіна», яка успішно експлу-
атується не лише в Україні, а й за кордоном.
Створено моніторингову систему для тягових
підстанцій Укрзалізниці, впроваджено багато-
рівневу систему обліку енергії в Об’єднаній
енергетичній системі України. Запропоновано
так звані нанорідини, які дозволяють на 20—
30 % підвищити теплопровідність теплоносія,
а використання пучків труб зі спеціальними
заглибинами дає змогу в 1,5 рази збільшити
теплообмін при зменшенні маси обмінників на
30 %. Розроблено шумову діагностику тепло-
вого обладнання, пожежобезпечні високоволь-
тні кабелі, технології спалювання імпортного
вугілля на вітчизняних ТЕС і ТЕЦ.
В Інституті технічної теплофізики (ІТТФ)
розроблено водогрійний газовий котел по-
тужністю 1,25 МВт, який завдяки утилізато-
ру теплоти вихідних газів має ККД 97—98 % і
дозволяє економити до 40 % газу. У Підгірцях
і Борисполі Київської обл. працює 2 електро-
станції на біогазі з полігонів твердих побуто-
вих відходів. Новітні рекуператори тепла для
нагрівальних печей з ККД 70 %, створені в Ін-
ституті газу, в 2014 р. здобули звання «Вина-
хід року». Для потреб бійців АТО вчені ІТТФ
запропонували оригінальну технологію новіт-
нього виробництва харчових концентратів та
багатофункціональні пічки з високим ККД.
У Відділенні плідно розвивається застосу-
вання методу дискретно-імпульсного введен-
ня енергії (ДІВЕ) як продуктивного механізму
для створення різноманітних енергоефектив-
них технологій. Цей метод добре зарекоменду-
вав себе при виробництві ряду продуктів для
ветеринарії і рослинництва, а також функціо-
нального дитячого харчування.
У сфері захисту навколишнього середовища
назву лише дві розробки. По-перше, це створе-
ний в Інституті газу наношаруватий нафтосор-
бент на основі терморозширеного графіту, що
характеризується високою сорбційною ємніс-
тю (45—65 кг/кг) і ступенем очищення води до
99,7 %, а також є абсолютно нешкідливим для
довкілля. І, по-друге, розроблена в Інституті
вугільних енерготехнологій система спалю-
вання високосірчастого вугілля в циркуляцій-
ному киплячому шарі дозволяє значно знизи-
ти рівень шкідливих викидів в атмосферу.
У рамках виконання комплексної програми
«Ресурс» здійснюються роботи із забезпечен-
ня надійності і безпечної експлуатації споруд,
конструкцій, обладнання та інженерних мереж,
розробляються нові методи і засоби неруйнів-
ного контролю, захисту від корозії тощо.
Відділення ядерної фізики та енергети-
ки. Фахівці цього Відділення беруть активну
участь у вирішенні одного з найголовніших за-
вдань української енергетики — продовження
ресурсу реакторів АЕС. Процедуру продовжен-
ня ресурсу виконано вже для 5 ядерних енерго-
блоків, що дає змогу державі зекономити вели-
Кристали нового типу оптичного германію, легованого
натрієм, з поліпшеними оптичними параметрами (па-
тент Інституту фізики напівпровідників)
118 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 5
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
чезні кошти. Активно розвиваються такі напря-
ми, як радіаційне матеріалознавство, безпечна
експлуатація АЕС, захоронення радіоактивних
відходів, радіоекологія. Зараз Харківський
фізико-технічний інститут (ХФТІ) завершує
введення в експлуатацію нейтронного джере-
ла, побудованого за фінансової і технічної під-
тримки США. У ХФТІ розробляють плазмові
технології, зокрема перспективну технологію
хвилі ядерного горіння для реакторів на швид-
ких нейтронах. Учені Відділення беруть участь
у створенні матеріалів для термоядерного реак-
тора ІТЕР, який сьогодні будується у Франції,
тісно співпрацюють з фахівцями НАЕК «Енер-
гоатом» у рамках підписаної нещодавно угоди.
Помітний внесок зробили українські фізики-
ядерники у створення і роботу Великого адрон-
ного колайдера в ЦЕРНі та у славнозвісне від-
криття бозона Хіггса.
Насамкінець коротко зупинюся на статис-
тичних даних, які характеризують роботу
Секції. Що стосується публікацій результатів
наукових досліджень, то загалом по Секції
співвідношення між кількістю наших публі-
кацій у закордонних і вітчизняних журналах
у 2009 р. становило 1:3, а у 2014 р. — вже 1:2.
Якщо розглядати цей параметр по окремих
відділеннях, то виявляється, що науковці Від-
ділення фізики і астрономії мають на третину
більше публікацій у зарубіжних виданнях, ніж
у вітчизняних, а у Відділенні ядерної фізики та
енергетики кількість статей в українських і за-
кордонних виданнях приблизно однакова.
Частка позабюджетних надходжень у загаль-
ному обсязі фінансування Секції у 2009 р. ста-
новила 17,7 %. Максимальної величини вона
досягла у 2011 р. — 21,0 %, а далі з року в рік
поступово знижувалася і в 2014 р. становила
лише 11,8 %. Це означає, що промисловість у
нашій державі не працює як слід, не створено
сприятливого інноваційного клімату, і тому
немає широкого запиту на науково-технічні
розробки. У 2009—2014 рр. було впроваджено
близько 5 тис. наукових і науково-технічних
розробок, виконано понад 2 тис. договорів з
підприємствами, в тому числі 250 іноземних
контрактів. Однак надходження коштів від їх
виконання становило лише 1 млрд 218 млн грн,
зокрема 464 млн грн — із закордону. Зрозумі-
ло, що без запровадження в країні сприятливих
умов для розвитку інноваційного бізнесу годі й
сподіватися на укладання великих контрактів.
Стосовно підготовки наукових кадрів можу
зазначити, що в середньому в Секції щоро-
ку відбувалося 60—70 захистів докторських і
близько 250 кандидатських дисертацій, крім
2014 р., протягом якого захистилися лише 46
докторів і 176 кандидатів наук. Частково це
можна пояснити воєнними діями в країні, але
тенденція є небезпечною, має різнопланові
причини і потребує нашої пильної уваги.
Отже, перед усіма установами Секції фізико-
математичних і технічних наук стоїть багато
важливих, складних і відповідальних завдань,
що вимагатиме від нас цілеспрямованої і на-
пруженої роботи.
Дякую за увагу.
Виступ директора Міжнародного
науково-навчального центру
інформаційних технологій та систем
НАН України та МОН України
чл.-кор. НАН України В.І. Гриценка
Вельмишановні учасники засідання!
У доповіді Антона Григоровича вже прозвучав
новий напрям робіт у нашій Академії, визна-
Сучасний водогрійний газовий котел, який завдяки
утилізатору теплоти вихідних газів має ККД 97—98 %
і дозволяє економити до 40 % газу (Інститут технічної
теплофізики)
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 5 119
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
чений як інтелектуальні інформаційні техно-
логії. Вирішення цієї проблеми безпосередньо
пов’язане з технологічним проривом у винят-
ково важливій галузі оброблення інформації.
Слід зазначити, що сучасні засоби оброблення
інформації не забезпечують повною мірою тих
потреб, які постають сьогодні при розв’язанні
конкретних задач.
Інтелектуальні інформаційні технології —
це особливі високі наукомісткі інформаційні
технології. Вони відрізняються від відомих і
звичних нам технологій тим, що використову-
ють у процесі оброблення інформації не лише
програмовані обчислення, а й якісно нові тех-
нології — оперування образами інформаційних
об’єктів. При цьому засобами інтелектуальних
інформаційних технологій досягається розу-
міння людської мови, розпізнавання реальних
і штучно створених об’єктів, активна взаємо-
дія з навколишнім середовищем, виявлення
інформаційної сутності, можливість оперувати
знаннями і вибирати їх з огляду на поставлену
мету. Це дає змогу подолати складний комп-
лекс обмежень у вирішенні різноманітних і
вкрай важливих задач у машинобудуванні,
космічній галузі, оборонній промисловості, в
обробленні геофізичних даних і в багатьох ін-
ших сферах діяльності.
З упевненістю можна сказати, що Укра-
їна має світовий пріоритет у постановці і
розв’язанні проблем інтелектуалізації інфор-
маційних технологій. І сталося так тому, що
свого часу ми обрали власний шлях розвитку і
власне розуміння теорії розпізнавання образів.
Гідне міжнародне визнання здобули створені
нами високоефективні некласичні структур-
ні методи і моделі розпізнавання образів. Ми
отримали фундаментальні результати в тео-
рії образного мислення, обробленні сигналів
складної фізичної природи, в інтелектуаль-
ному управлінні, обробленні текстової інфор-
мації, що сприяло прискореному переходу від
теоретичних досліджень до створення реаль-
них інтелектуальних технологій. За відгуками
визнаних у світі фахівців, українська школа
інтелектуальних інформаційних технологій
визнана найбільш продуктивною школою, яка
дозволяє знаходити найкоротші шляхи від те-
орії до практики.
Варто відзначити велику роль в інтелектуа-
лізації інформаційних технологій Державної
науково-технічної програми «Образний ком-
п’ютер». Саме у рамках виконання цієї програ-
ми й були створені оригінальні вітчизняні ін-
телектуальні образні інформаційні технології,
високотехнологічні вироби та пристрої. З успі-
хом реалізовано цілу низку контрактів з про-
відними закордонними фірмами Daimler-
Chrysler Aerospace і Jena-Optronik (Німеччи-
на), МАРРY (Франція) та ін. За сукупністю
характеристик, яких нам вдалося досягти, наші
розробки перевершують зарубіжні аналоги, а в
деяких випадках узагалі не мають аналогів.
За браком часу наведу лише один приклад.
Розроблена нами оригінальна технологія роз-
пізнавання облич (а це, мабуть, найскладніший
об’єкт для розпізнавання) викликала велику
зацікавленість фахівців у світі. Було започатко-
вано спільну українсько-американську компа-
нію Viewdle, яка швидко і активно розвивалася.
В результаті вперше в історії української ІТ-
індустрії вітчизняну фірму придбав американ-
ський гігант Motorola, який входить у корпора-
цію Google. Ця подія мала великий резонанс в
Україні та за кордоном, і при цьому особливо
наголошувалося на світовому рівні наших до-
Оригінальний слайд із презентації ЦЕРНу, який ви-
світлює внесок України у будівництво і роботу Вели-
кого адронного колайдера
120 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 5
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
сліджень у галузі перспективних інформацій-
них технологій. На основі цієї технології нині
розвиваються й інші методи і технології розпіз-
навання найрізноманітніших об’єктів.
Насамкінець хочу звернути вашу увагу на
те, що нобелівський лауреат академік Жорес
Іванович Алфьоров нещодавно сказав, що, на
його думку, сьогодні найбільш актуальною
проблемою у світі є проблема здоров’я. Нам
видається, що це дійсно так. І вирішувати цю
проблему потрібно за допомогою інтелекту-
альних інформаційних технологій. Досягнуті
в Україні результати з цього напряму дозволя-
ють стверджувати, що ми зараз перебуваємо на
порозі прориву у вирішенні багатьох задач, у
яких основна роль відводиться не заздалегідь
заданим алгоритмам, а сукупності умов, яким
має задовольняти розв’язок задачі.
Дякую за увагу.
Виступ академіка-секретаря
Відділення механіки НАН України
академіка НАН України А.Ф. Булата
Високошановні члени Президії!
У виступі академіка Антона Григоровича На-
умовця було наведено низку результатів дослі-
джень, рівнем яких могла б пишатися будь-яка
наукова установа світу. Зрозуміло, що за бра-
ком часу перелічити всі, навіть найважливіші
досягнення неможливо, тому дозвольте мені
зробити деякі доповнення. Так, для галузі літа-
кобудування Інститут гідромеханіки отримав
вагомі фундаментальні результати з визна-
чення впливу вихрогенераторів на аеродина-
мічні характеристики прямокутного відсіку
крила літаків. Під науковим супроводом уче-
них і фахівців Інституту транспортних систем
і технологій та МНТК «Веста» введено в екс-
плуатацію комплекс з повного і безвідходного
перероблення використаних акумуляторів та
виготовлення нових. В Інституті геотехнічної
механіки розроблено технології і обладнан-
ня для глибокої переробки уранових руд, руд
чорних та кольорових металів, алмазо- та золо-
товмісних матеріалів і багато іншого. При цьо-
му створені технології і обладнання за своїми
техніко-економічними характеристиками не
лише не поступаються, а іноді й перевершують
найкращі закордонні аналоги.
Разом з тим, я хотів би звернути увагу ще на
один аспект у діяльності Секції, а саме, на пошук
моделей взаємодії нашої Академії з потужними
підприємствами, як державними, так і приват-
ними. На мій погляд, саме високий рівень нау-
кових досліджень є тим чинником, який спону-
кає промисловців до співпраці з Академією. Як
відомо, така співпраця реалізується зараз через
укладання відповідних угод. Так, у рамках Гене-
ральної угоди між НАН України і Державним
підприємством «Конструкторське бюро «Пів-
денне» ім. М.К. Янгеля» виконуються спільні
дослідження, спрямовані на створення нових
перспективних розробок — розгінних блоків,
космічних апаратів тощо; формується науко-
вий доробок для подальшого розвитку співро-
бітництва в галузі перспективних космічних
проектів з Кореєю, Китаєм, Індією, Япо нією,
Бразилією, США та країнами Євразійської
співдружності. Спільна робота набирає обер-
тів, отримано вагомі результати. Академія наук
всіляко сприяє відродженню колишньої слави
космічної галузі. До речі, генерального кон-
структора — генерального директора КБ «Пів-
денне» обрано дійсним членом НАН України.
У рамках Угоди між НАН України і відомою
компанією ДТЕК виконуються роботи з вирі-
шення найболючіших проблем вугільної галузі.
Широко впроваджено передові технології крі-
плення гірничих виробок. Потужні вуглезба-
Відтворення за допомогою пучка He-Ne лазера зо-
браження з голограми, зареєстрованої у фотоемульсії
зеленим та синім надкороткими імпульсами (Інститут
фізики)
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 5 121
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
гачувальні фабрики компанії ДТЕК працюють
з використанням техніки, створеної в нашій
Академії. Завдяки досягнутим позитивним ре-
зультатам обсяги виконуваних робіт постійно
зростають. Продовжується також ефективна
співпраця з ДП «Антонов».
Схвальні відгуки промисловців підвищують
науковий авторитет НАН України і сприяють
залученню інших ділових партнерів. А підстав
для співпраці вдосталь, бо майже кожен із на-
ведених у доповіді Антона Григоровича ре-
зультатів може бути потужним науковим під-
ґрунтям при вирішенні багатьох стратегічно
важливих технічних і технологічних проблем
економіки нашої держави.
Дякую за увагу.
Виступ академіка-секретаря Відділення
фізики і астрономії НАН України
академіка НАН України В.М. Локтєва
Високошановні колеги!
Усі ми добре знаємо, як важливо вирішува-
ти проблеми, що сприяють розвитку держави
і підвищенню її авторитету в світі. Тому таку
велику роль Академія наук відводить приклад-
ним розробкам, як це видно з доповіді голови
Секції академіка Антона Григоровича Наумов-
ця. Однак кожній такій розробці, зрозуміло,
передують фундаментальні дослідження.
Сьогодні світова наукова спільнота стурбо-
вана тим, що керівні органи і очільники різних
держав вимагають від учених зосередитися на
так званих «корисних» дослідженнях на шкоду,
звісно, фундаментальним. Ця тенденція стала
настільки помітною, що приблизно рік тому
зі спеціальним маніфестом виступила міністр
вищої освіти та наукових досліджень Франції
Женев’єва Фйоросо. У ньому проголошено:
«Ми часто скаржимося на скорочення бюджет-
них витрат, але це лише частина проблеми. На
жаль, є й інший бік справи, коли уряди країн
Європи і Америки, навіть виділяючи достатні
кошти, примушують науковців зосереджува-
тися на прикладних проблемах, збільшуючи
при цьому тиск і бюрократію. Політика, спря-
мована лише на інновації, досягається ціною
свободи наукової думки». Внаслідок такого
стану справ ЮНЕСКО ухвалила рекоменда-
цію, щоб у країнах ЄС не менш як половина
дослідницького бюджету йшла на фундамен-
тальні дослідження. Так, у Франції це вже дало
змогу підняти з 16,5 до 29 % кількість наукових
груп, які у 2015 р. отримуватимуть гранти ви-
ключно на фундаментальні роботи.
Наші керівники держави теж налаштовані
більше на підтримку досліджень прикладного
спрямування, але в самій Академії наук такої
проблеми немає. У своєму виступі Антон Гри-
горович Наумовець глибоко висвітлив роботу
відділень Секції, проаналізував стан справ і
назвав найвагоміші результати. Дозвольте по
Відділенню фізики і астрономії навести ще
кілька прикладів цілком достойних фундамен-
тальних результатів світового рівня.
Нагадаю, що поточний рік оголошено ООН
роком світла і світлових технологій. Цим від-
значено 150-річчя рівнянь Максвелла, а також
глибоке проникнення електромагнетизму в усі
аспекти життя. 19 січня з цього приводу в штаб-
квартирі ООН відбулося урочисте засідання,
на якому теж було проголошено, що людство
має дозволити вченим займатися пошуковими
дослідженнями і знати, що практична користь
від них може стати очевидною через десятиліт-
тя, а тому інвестування у фундаментальну на-
уку — це стратегічна далекоглядність.
Сертифікат Американського інституту фізики про
присвоєння звання «Видатний рецензент» чл.-кор.
НАН України Борису Олексійовичу Іванову з Інсти-
туту магнетизму
122 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 5
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
Ми теж маємо досягнення в галузі оптики.
Про одне з них, а саме, перше у світі здійснен-
ня та спостереження в Інституті фізики інтер-
ференції пучків світла різного кольору, Антон
Григорович уже сказав. Мабуть, варто поясни-
ти, що різний колір — це не що інше, як різні
довжини хвиль або частоти. І справа не в тому,
що таку інтерференцію важко здійснити — це
відносно просто, проблема полягає у запи-
сі відповідної картини, бо вона за таких умов
сама рухається зі швидкістю світла. Два запро-
поновані способи її запису виявилися настіль-
ки вдалими, що їх можна використовувати й
для інших потреб науки і техніки.
Ще одне досягнення світового рівня стосу-
ється актуального напряму в оптиці — розвитку
методів керування рухом окремих атомів (аж до
їх захоплення в пастки) лазерним випроміню-
ванням. Існує метод створення таких пасток за
допомогою зустрічних світлових променів. В Ін-
ституті фізики його значно вдосконалили, реа-
лізувавши ідею про оптимальне відстроювання
несучої частоти променя від частоти атомного
переходу, що забезпечує не лише утримання, а й
одночасне охолодження ансамблю атомів і, що
важливо, також молекул.
У галузі фундаментальних досліджень на-
півпровідників відкрито новий ефект — по-
силення взаємодії поверхневих квазічастинок
електронної природи, так званих плазмонів, з
інтерференційними модами в наноструктурах.
Ідеться про вирощені українськими дослід-
никами з Інституту фізики напівпровідників
спеціальні плівки халькогенідів на склі з та
без острівцевих плівок золота. В таких струк-
турах через зазначену взаємодію підсилюється
поглинання, спектральним діапазоном якого
відносно легко керувати, завдяки чому вони є
перспективними для оптичного запису інфор-
мації, у сонячних елементах тощо.
Кілька років тому було відкрито новий
тип високотемпературних надпровідників на
основі заліза. Раніше вважали, що наявність
Fe призводить до руйнування надпровідних
властивостей матеріалів, проте виявилося, що
це не так. Тепер усі передові лабораторії світу
активно проводять дослідження залізних над-
провідників. Фахівці Інституту металофізики
в серії тонких експериментів встановили, з
яких саме орбітальних станів іона заліза фор-
муються струмонесучі стани на поверхні Фер-
мі, і тим самим виявили пряму кореляцію між
елект рон ною структурою та надпровідністю
у зразках цього класу. Ці результати, що були
опубліковані в найпрестижніших журналах,
зокрема в Nature, викликали жвавий інтерес
світової наукової спільноти.
Науковці Інституту фізики конденсованих
систем уперше в світі в комп’ютерному екс-
перименті спостерігали утворення дефектів у
модельній рідкокристалічній системі, а також
виявили нові типи таких дефектів. Відомий
американський журнал The Journal of Chemical
Physics навіть помістив результат львівських
колег на обкладинці одного зі своїх минулоріч-
них випусків. Це досягнення стимулюватиме
реальні експерименти, що й є переконливою
демонстрацією ефективності фундаменталь-
них досліджень.
Насамкінець скажу ще про одне досягнен-
ня. Нещодавно чл.-кор. НАН України Борису
Олексійовичу Іванову з Інституту магнетизму
Американський інститут фізики присвоїв ти-
тул «Видатний рецензент». Наскільки я знаю,
в Україні лише дві особи мають таку відзнаку.
Отже, ще раз наголошу, що Відділення фізики
і астрономії, розуміючи важливість прикладних
і інноваційних розробок, все ж таки головною
своєю метою бачить розвиток і поглиблення
фундаментальних досліджень. Зрозуміло, що,
скажімо, астрономія, фізика високих енергій,
космологія здебільшого не мають прямих за-
стосувань, однак у науці часто трапляється,
що так звані побічні результати стають загаль-
новизнаними і дуже корисними для людства.
Суперкомп’ютери, надпровідні магніти, томо-
графи, Інтернет, електронна пошта і багато чого
іншого зароджувалося в надрах глибинних фі-
зичних досліджень. Ми всі добре усвідомлює-
мо, що лише суспільство, побудоване на засадах
фундаментальних знань, має перспективи якіс-
ного існування, і готові працювати так, щоб за-
безпечити примат науки в нашій державі.
Дякую за увагу.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 5 123
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
Виступ академіка-секретаря
Відділення наук про Землю
академіка НАН України
В.М. Шестопалова
Високошановні колеги!
У звітний період увага вчених Відділення
була зосереджена на подальшому розвитку до-
сліджень, пов’язаних передусім з поглиблен-
ням фундаментальних знань, нарощуванням
мінерально-сировинних ресурсів, підвищен-
ням ефективності надрокористування, поси-
ленням екологічної безпеки тощо. Досліджен-
ня виконували в рамках 9 програм і 121 про-
екту. За браком часу наведу лише кілька при-
кладів наших досягнень.
Уперше обґрунтовано перспективність осво-
єння вуглеводневого потенціалу великих гли-
бин Дніпровсько-Донецької западини і крис-
талічних порід її північного борту. Саме цей
напрям, а не освоєння сланцевого газу, дозво-
лить істотно підвищити видобування газу аж
до повного забезпечення потреб України.
Узагальнення багатолітніх досліджень до-
зволило виділити потужний Пержанський
рудний вузол світового значення з концен-
трацією родовищ берилію, флюориту, цирко-
нію, апатит-ільменіту, рідкісних земель тощо.
Комплексне освоєння цих родовищ на основі
сучасних екологічних вимог і технологій за-
безпечить розвиток Полісся і значно збагатить
видобувну потужність України.
Уперше за останні 30 років опубліковано ро-
боту, яку можна розглядати як енциклопедію
зі стратиграфії України та путівник у кореляції
місцевих, регіональних, глобальних підрозді-
лів та їх зіставленні з міжнародною стратигра-
фічною шкалою. Ці схеми є основою виконан-
ня геолого-пошукових робіт.
Разом з геофізиками європейських країн
виконано унікальне дослідження глибинної
будови і розвитку літосфери Карпат. Комплек-
сне вивчення електропровідності і сейсмічної
активності дало змогу побудувати нову триви-
мірну модель мантії території України.
Забезпечено цілодобову неперервну роботу
мережі сейсмостанцій Інституту геофізики.
Створено комп’ютерну базу даних світових
та українських землетрусів, що є основою для
оцінки сейсмічної небезпеки територій.
Розроблено нові способи перетворення
оксидів заліза на сильномагнітні оксиди для
удосконалення технології отримання залізо-
рудних концентратів з бідних окислених руд і
відходів гірничих комбінатів.
Створено атлас карт природних, техноген-
них і соціальних небезпек і надзвичайних си-
туацій в Україні.
Розроблено нову технологію підвищення ін-
формативності космічних знімків, впровадже-
ну на підприємстві «Арсенал».
Підготовлено і передано в секретаріат Кон-
венції ООН національне повідомлення Украї-
ни з питань змін клімату.
Незважаючи на призупинення відповідних
робіт Державною службою геології та надр
України, нам вдалося зібрати необхідні дані і
виконати математичне моделювання водоза-
борів підземних вод для водопостачання Киє-
ва, Харкова, Полтави, Луганська. У результаті
виконано оцінку експлуатаційних ресурсів,
збільшено їх кількість.
За звітний період учені Відділення опублі-
кували 344 монографії і 5896 статей, захищено
30 докторських і 117 кандидатських дисерта-
цій. У 2009—2014 рр. 16 науковців удостоєно
державних премій, а 13 наукових співробітни-
ків відзначено державними нагородами.
Для вдосконалення системи державного
управління і збільшення ефективності вироб-
ництва до Уряду і Верховної Ради було направ-
лено пропозиції щодо оптимізації геологічної
галузі, її керівництва і Чорнобильської зони
відчуження. З огляду на зволікання з призна-
ченням керівництва багатьох органів держав-
ного управління, ігнорування наших пропози-
цій, можна зробити висновок, що Кабінет Мі-
ністрів не налаштований на активну співпрацю
з експертним середовищем у справі проведен-
ня реформ, що призводить до їх гальмування.
Поки що не знайшли підтримки і пропозиції
з виправлення перекосів стосовно спецрад
із захисту дисертацій, які мали місце за часів
керівництва Табачника. Однак представники
124 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 5
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
Відділення продовжують активну співпрацю з
органами влади, передусім з депутатами Вер-
ховної Ради. Як радники голови профільного
Комітету вони надають свої пропозиції, висту-
пають на парламентських слуханнях.
Виступ заступника директора
Інституту проблем матеріалознавства
ім. І.М. Францевича НАН України
чл.-кор. НАН України А.В. Рагулі
Високошановні члени Президії!
Насамперед хотів би подякувати академіку Ан-
тону Григоровичу Наумовцю за його величезну
працю з організації ефективної роботи Секції
та його постійну підтримку державних і акаде-
мічних програм з нанотехнологій. Можна кон-
статувати, що останнім часом відбувся певний
фазовий перехід у розвитку цього напряму, і
вся діяльність академічних інститутів у цьому
аспекті почала набувати окреслених рис.
На сьогодні нанотехнології посідають чіль-
не місце у світовій практичній діяльності люд-
ства. Рівень фінансування в цій галузі досяг
50 млрд дол. на рік, а валовий світовий про-
дукт у реальному секторі економіки становить
1,5 трлн дол. Це більше, ніж виробляє вся ме-
талургія світу. Причому за швидкістю річного
зростання ця галузь набагато випереджає всі
інші промислові виробництва.
Однак бурхливе зростання нанотехноло-
гій, як це часто трапляється в історії людства,
супроводжується розширенням небезпечних
сфер застосування, таких як створення нових
видів зброї, генетично модифікованих орга-
нізмів і багато чого іншого. На мій погляд, в
Академії цим проблемам приділяється ще не-
достатньо уваги, велика кількість питань за-
лишаються відкритими і в науковому, і в тех-
нологічному плані, проте вони безпосередньо
пов’язані з безпекою нашої держави.
Кілька років тому Антон Григорович На-
умовець після поїздки до Великої Британії ви-
ступив з доповіддю, яка справила в Академії
велике враження, про те, як англійці комерці-
алізують свої наукові розробки. Саме тоді ми
почули про стартап-компанії, про механізми
переходу ідей із лабораторій до промисловості,
про високоризиковані проекти, коли ще немає
чітких відповідей щодо комерційної цінності
роботи. Багато інститутів зацікавилися тоді
цим питанням і стали на шлях комерціалізації
результатів своїх наукових досліджень через
організацію стартапів, залучення приватних
українських і зарубіжних інвесторів.
Хочу ще раз наголосити, хоча, напевне, всі
присутні тут знають, про відкритість для таких
малих компаній фінансових ресурсів Європей-
ського Союзу. У проектах, визначених як in-
dustry leadership, тобто націлених на лідерські
технології для широкомасштабного виробни-
цтва, стартапи мають можливість працювати
разом з великими транснаціональними корпо-
раціями. На мою думку, це непоганий шанс для
українських академічних інститутів успішно
вийти на ринок Європи. І цим шансом ми не-
одмінно маємо скористатися. Крім того, через
програму ЄС для нас відкриті й більш вагомі
форми співпраці, такі як віртуальні інститути,
технологічні платформи (минулого року таку
платформу створено в галузі матеріалознав-
ства).
Взагалі, мені видається доцільним обгово-
рити в Академії створення вільної економічної
зони всередині організації з метою якнайшвид-
шого трансферту технологій і засвоєння меха-
нізмів створення та розвитку малих компаній
на інтелектуальній власності НАН України.
Зараз варто відкрито сказати: «Шановний Уря-
де! Якщо ви не в змозі дати нам гроші на дослі-
дження, звільніть нас хоча б від податків, на-
дайте нам право щодо вільної економічної зони.
Інвесторів ми знайдемо самі». Сьогодні є пере-
вірені, визнані в усьому світі механізми, є по-
тужні консалтингові компанії, які в змозі допо-
могти нам організувати вільні економічні зони.
Потрібно скористатися їхнім досвідом і запро-
сити до співробітництва з Академією наук.
За матеріалами засідання
підготувала О.О. МЕЛЕЖИК
|