Хімічна взаємодія солей арендіазонію з металами

• Опубліковано в: : Украинский химический журнал
• Дата: 2009
• Автори: Ковальчук, Є.П., Решетняк, О.В., Перевізник, О.Б.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України 2009
• Теми: Неорганическая и физическая химия
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/82701
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Хімічна взаємодія солей арендіазонію з металами / Є.П. Ковальчук, О.В. Решетняк, О.Б. Перевізник // Украинский химический журнал. — 2009. — Т. 75, № 11. — С. 10-17. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

Досліджено хімічну взаємодію металів і склографіту з бензендіазоній тетрафторборатом (ДАС) в апротонному середовищі. Виявлено, що при контакті металічних зразків Pt, Au , Ag, Pd, V, склографіту з розчинами ДАС помітних змін у розчині чи на поверхні металічної фази не спостерігається, тоді як у випадку Al, Ca, Cr, Cu , Fe, Ga, In, Mg, Li, Na, Zn має місце інтенсивне виділення N2, зміна кольору від світло-жовтого до червоного із різними відтінками і зменшення маси металічного зразка. Взаємодія міді з ДАС контролювалась абсорбційною спектроскопією в УФ і видимій області, гравітаметрично по зменшенню маси міді та волюмометрично за зміною об’єму N₂, що виділявся. На підставі одержаних кінетичних даних, ІЧ-спектроскопії та Х-променевої спектроскопії запропоновано механізм розчинення. Исследовано химическое взаимодействие металлов и стеклографита с бензендиазоний тетрафторборатом (ДАС) в среде апротонного растворителя. Обнаружено, что контакт металлических образцов (Pt, Au, Ag, Pd, V) и стеклографита с концентрированным раствором ДАС (С ³ 0.05 M) не сопровождается изменением цвета раствора, тогда как в случае Al, Ca, Cr, Cu, Fe, Ga, In, Mg, Li, Na, Zn происходит быстрое изменение цвета раствора, интенсивное выделение N₂ и уменьшение массы металлического образца. Растворение-ионизация металлов детально изучена на примере меди абсорбционной спектроскопией в УФ- и видимой частях спектpа, гравитаметрически и волюмометрически. На основании данных кинетики растворения, ИK-спектроскопии и рентгеноскопии предложен механизм этого процесса.