Моделі поведінки торгово-промислової палати як інформаційного агента в системі взаємодії бізнесу та влади

В статті проаналізовано принципи взаємодії підприємств та держави через інститут торгово-промислових палат у різних організаційно-правових формах: державній, континентальній. англосаксонській, євразійській та азіатській. Розглянуто відмінні риси та зроблено висновок про провідну роль торгово-промисл...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Болдир, Г.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2009
Теми:	Наукові статті
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8284
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Моделі поведінки торгово-промислової палати як інформаційного агента в системі взаємодії бізнесу та влади / Г.М. Болдир // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 39-43. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859481309156474880
author	Болдир, Г.М.
author_facet	Болдир, Г.М.
citation_txt	Моделі поведінки торгово-промислової палати як інформаційного агента в системі взаємодії бізнесу та влади / Г.М. Болдир // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 39-43. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	В статті проаналізовано принципи взаємодії підприємств та держави через інститут торгово-промислових палат у різних організаційно-правових формах: державній, континентальній. англосаксонській, євразійській та азіатській. Розглянуто відмінні риси та зроблено висновок про провідну роль торгово-промислових палата як інформаційного агента в системі «бізнес-бізнес» та необхідність посилення ролі цього інституту як інформаційного агента в системі «бізнес-влада». В статье проанализированы принципы взаимодействия предприятий и государства через институт торгово-промышленных палат в разных организационно-правовых формах: государственной, континентальной, англосакской, евразийской и азиатской. Рассмотрены отличительные черты и сделан вывод о ведущей роли торгово-промышленных палата как информационного агента в системе «бизнес-бизнес» и необходимость усиления роли этого института как информационного агента в системе «бизнес-власть». In the article principles of co-operation of enterprises and state through the institute of commercial and industrial chambers are analysed in different legal forms: state, continental, anglo-saxon, Eurasian and Asiatic, Distinguishing features are considered and a conclusion is done about a leading role commercial and industrial chamber as an informative agent in the system «business-business» and necessity of strengthening of role of this institute as an informative agent in the system «business-power».
first_indexed	2025-11-24T14:19:52Z
format	Article
fulltext	2009/№1 39 Актуальність проблеми. Загальноприйнятим є виз- нання торгово-промислових палат як феноменального явища сучасного суспільства. Палати як специфічний інститут представництва інтересів бізнесу не мають собі рівних за ступенем охвату підприємницького середови- ща, географічним масштабом діяльності, потенційним можливостям захисту інтересів бізнесу та силі впливу на економічний розвиток країн. Сьогодні всі держави світу (за виключенням Ватикану, Східного Тимора та Науру) мають торгово-промислові палати [10], яким відводиться роль інформаційного агента між суспільством, владою та підприємницьким сектором. Такий рівень розповсюджен- ня палат фактично об’єднує підприємців всіх країн у глобальну систему, яка має внутрішню структуру у відпо- відності до складу адміністративно-територіальних утво- рень. Проте, роль торгово-промислових палат не обме- жується виключно представницькими функціями. Важ- ливою частиною діяльності палат є виконання захисних функцій, або таких, що забезпечують підприємствам- членам зниження певних підприємницьких ризиків у процесі щоденної господарської діяльності, а також на- дання специфічних послуг. Ключовим у всіх процесах, що протікають в системі взаємодії влади, бізнесу та палат є процес руху ділової інформації. Фінансова глобалізація, кризові явища у світовій фінансовій сфері, бурхливі тем- пи інформатизації бізнесу зумовлюють виникнення но- вих тенденцій та певну модифікацію ролі торгово-про- мислової палати як інформаційного агента. Метою статті є визначення сучасної ролі ТПП в системах інформаційної взаємодії «бізнес-влада» та «бізнес-бізнес» та виявлення тенденцій, що зумовлять специфіку цієї ролі в майбутньому. Стан дослідження проблеми. Взаємодію торгово-про- мислових палат, підприємств-членів та держави дослі- джують в рамках кількох теорій. Одним з перших дослі- джень цього питання можна вважати роботу засновника теорії груп А. Бентлі [13], який розглядав процес об’єд- нання індивідів в групи як єдиний засіб здійснювати вплив в політиці. За А. Бентлі, групи виникають та зни- кають: їх становище не дозволяє створити довгострокові стійкі зв’язки, що зумовлює наявність як багатьох груп у відповідності до певних об’єднуючих інтересів («плюра- лістичний феномен»). Пізніше цей підхід до формування груп було адаптовано та продовжено Д. Труменом [14], який виділив певні категорії групп: категоріальні, соці- альні та за інтересами. Торгово-промислові палати, таким чином, відносяться саме до груп за інтересами, які, за Труменом, мають виключний потенціал політичного впливу. Виникнення груп в даному випадку пояснюється виникненням певних соціально-економічних потрясінь, кризисних ситуацій. Альтернативну теорію було висуну- то М. Олсоном [15], який вважав виникнення соціальних груп зумовленим виключно економічними інтересами. Підприємці об’єднуються не під впливом виключно криз, а заради отримання певної економічної вигоди. Ключо- вим моментом в теорії Олсона є проблема «фрірайдер- ства», тобто отримання доступу до знов створеного блага тих, хто не витрачав ані зусиль, ані грошей на його ство- рення групою. Проблема фрірайдерства в рамках палат, тобто підприємців, що не є членами палати, але таких, що користуються певними пільгами та преференціями, яких добилися їхні колеги в процесі діяльності в рамках палат, ще потребує осмислення та вирішення на теорети- ко-методологічному та практико-методичному рівнях. Теорія союзів, що побудована на фундаменті теорії груп, робить наголос на зниженні підприємницьких ри- зиків як основному мотиві утворення підприємницьких союзів, кожен з членів яких прагне певним чином обме- жити ступінь невизначеності зовнішнього середовища (що стосується також і законодавчої бази). Т. Лові [10] виок- ремлює три типи політики союзів: розподільчу, регулятив- ну та редистрибутивну. Торгово-промислові палати, за цією класифікацією, відносяться до таких, що використовують розподільчу політику, тобто прагнуть отримати такі виго- ди, що не цікаві представникам інших типів союзів. Сучасні дослідники пропонують здійснювати роз- гляд інституту торгово-промислових палат в рамках те- орії організацій та теорії соціальних систем, що розгля- дають торгово-промислову палату, відповідно, як один з типів організацій, що підкоряється загальним для організації законам [7] та як соціальну систему. ТПП як система має певні характеристики, що роблять її чимось більшим ніж простою сумою властивостей її частин [11]. Викладення основного матеріалу. За твердженням Л. фон Берталанфі, соціально-економічні явища по- винні розглядатися як системи, які мають складну внут- рішню структуру та вплетені як органічне ціле в систе- ми більш високого порядку, що є єдиним засобом отри- мання адекватної моделі протікання внутришньосистем- них процесів. В рамках системного підходу до вивчення інституту торгово-промислових палат можливо говори- ти про існування системи взаємодії «держава — ТПП — бізнес», основною метою якої є підтримка балансу інте- ресів підприємницького сектора та держави через утво- рення специфічного представницького органу, який, з одного боку, інформує владу про потреби підприємців, а з іншого — сприяє більш ефективній реалізації держав- ної економічної політики та регулюючого впливу на підприємницький сектор. Специфікою цієї системи є наявність в ній двох специфічних підсистем: «бізнес- бізнес» та «бізнес-влада», що мають різні цілі. На відміну від вже загаданих представницьких функцій, ТПП в системі «бізнес-бізнес» займається сприянням розвитку підприємств через надання специфічних послуг. У 2009 році в Україні спостерігається повільна, про- те чітка динаміка росту об’ємів послуг палат, зважаючи на нерівномірний розподіл розвитку основних галузей в Україні. Лідерами цього процесу є найбільші за валовим обсягом послуг серед українських ТПП: Донецька, Дніпропетровська, Запорізька та Київська палати. На 1.11.2001 року членами ТПП України були лише 4.037 підприємств та організацій. Цей показник є суттє- Г.М. Болдир м. Луганськ МОДЕЛІ ПОВЕДІНКИ ТОРГОВО�ПРОМИСЛОВОЇ ПАЛАТИ ЯК ІНФОРМАЦІЙНОГО АГЕНТА В СИСТЕМІ ВЗАЄМОДІЇ БІЗНЕСУ ТА ВЛАДИ БОЛДИР Г.М. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ40 во меншим, ніж у Німеччині (континентальна модель) чи США (англосаксонська модель) внаслідок специфі- ки вітчизняної моделі, тобто у нас існує варіант зміша- ної моделі. На 01.01.2003 членами палати були 4775 підприємств, зокрема, Київської — 799, Донецької — 362, Дніпропетровської — 335, Луганської — 185, Львівської — 183. Сьогодні — біля 10000 підприємств є членами Палати. Відсутність більш інтенсивної динаміки пояснюється концентрацією послуг палати, як правило, на зовнішньоекономічній діяльності [3]. Питання суттєвого збільшення членської бази набуде актуальності після появи у палат послуг, спрямованих без- посередньо на підприємства, що обмежують свою діяльність внутрішнім ринком і не ведуть зовнішньоекономічної діяль- ності. Наприклад, суттєво вплинути на обсяг послуг могла б передача палатам повноважень по веденню обов’язкового реєстру підприємств. Зазначимо, що вже сьогодні палати є ініціаторами роботи «єдиних реєстраційних офісів» (Донець- ка ТПП) [1]. Збільшення членської бази палат поки що відбувається за рахунок підприємств, зацікавлених насам- перед у розвитку зовнішньоекономічного чинника своєї діяльності, що суперечить світовій тенденції локалізації їх основної діяльності, та має бути скореговане в майбутньо- му, адже метою ТПП є сприяння розвитку бізнесу незалеж- но від географічної орієнтації збуту. Ключовим процесом, що протікає в системі взаємодії «бізнес — ТПП — влада» — є обмін інформацією. Сучас- не світове господарство є результатом глибокої еволюції економічних процесів, їх інтернаціоналізації. Викорис- тання інформації у всіх сферах економічного, соці- ального, політичного життя суспільства, що підтримуєть- ся швидким розповсюдженням комп’ютерних та інфор- маційних технологій, стає рушійною силою великих змін у всіх основних сферах життєдіяльності суспільства. Протягом останніх десятиліть відбувається ущільнен- ня простору та часу у глобальних масштабах, взаємне зближення різних, навіть самих віддалених, країн, на- родів, регіонів. Світове господарство, як складний еле- мент, все більше стає нероздільним, глобальним цілим, в якому постійно формуються і проходять різнопланові процеси. Вирішальна роль у цьому розмаїтті подій і про- цесів також належить інформації. Це знаходить підтвер- дження у програмному постулаті в галузі інформаційної політики Гарвардського університету: «Без матеріалів нічого не існує. Без енергії нічого не відбувається. Без інформації ніщо не має значення» [8]. Характер діяльності торгово-промислової палати як інформаційного агента встановився з початку її діяльності. Датою створення першої у світі палати називають 1599 рік, коли в Марселі, заснували спеціальну комісію з чотирьох найдосвідченіших і поважних купців, які спираючись на власний досвід і знання ближніх та дальніх ринків, повинні були давати поради щодо розвитку ремесел і торгівлі, яки- ми багатіло місто. З 1802 до 1804 року у Франції було за- сновано 176 палат. Згідно закону, усі підприємці повинні були належати до відповідної торгової палати, у кожному місті або регіоні дозволялося створення тільки однієї па- лати. Функцією палат було консультування державних органів щодо торгівлі і виробництва. Основним завданням було збирання, узагальнювання та подання до уряду по- глядів і пропозицій ділового співтовариства відносно за- конодавства з економіки, податків, тарифів тощо, а також збирання та надання державним органам статистичних да- них з питань торгівлі і виробництва. Виділяють декілька моделей торгово-промислових па- лат, що використовуються в різних країнах. Різними досл- ідниками були запропоновані окремі методи визначення типу моделей за певними класифікаційними ознаками. Найбільш розповсюдженими є класифікація моделей палат за Г. Ракером, М. Пилгримом та Р. Майєром. Пізніше Фе- дотовим В. І. було запропоновано додаткові параметри кла- сифікації в роботі [10], які ми приймаємо за базові. В рамках сучасних концепцій інформаційної та мере- жевої економіки взаємодію торгово-промислових палат, бізнесу та влади можливо класифікувати як типову мере- жеву взаємодію. Як зазначається в роботі [6], формування структур мережевого типу є одною з форм квазіінтеграції компаній. Віднесення досліджуваного типу взаємодії саме до мережевих структур можливо здійснити на підставі го- ловного критерію, за яким холдингові відносини відходять у цій системі на другий план, поступаючись місцем сис- темі внутрішніх ринків і мережеподібних структур — усе- редині організації, між організаціями, між співробітника- ми та окремими підрозділами [4]. Тобто, в даному випадку розглядаються окремі взаємодіючі мережеві структури, що належать фактично різним суб’єктам економічної діяль- ності. Існує безліч визначень міжорганізаційних мереж, але в загальному вигляді під цим терміном розуміють систему контрактів між формально незалежними економічними суб’єктами з метою оптимального комбінування та вико- ристання ресурсів, включаючи знання у експліцитній та імпліцитній формах [12]. У доповіді Європейської комісії [5] глобальна мережна економіка визначається як «сере- довище, у якому будь-яка компанія або індивід, що пере- бувають у будь-якій точці економічної системи, можуть контактувати легко і з мінімальними витратами з будь- якою іншою компанією або індивідом із приводу спільної роботи, для торгівлі, обміну ідеями й ноу-хау або просто для задоволення». При цьому виділяють такі складові ме- режевої економіки, як формальна (для агентів у межах фор- мальних інститутів), інформаційна (у формі інформацій- них зв’язків) та реальна (що виступає у формі фактично укладених угод). Така трактовка дозволяє по-новому по- глянути на інститут торгово-промислових палат як елемент мережевої економіки. По-перше, торгово-промислова палата є елементом інформаційної мережі, при цьому відіграє подвійну роль. Так, з одного боку, торгово-промис- лова палата виступає інформаційним агентом у системі «бізнес-влада», інформуючи законодавчі органи про по- точні потреби бізнесу та виконуючи делеговані державою функції щодо регламентації діяльності підприємств (зок- рема, сертифікації), з іншого ж боку ТПП виступає в якості інформаційного агента в системі «бізнес-бізнес», надаючи інформаційні послуги як про стан зовнішнього ринку, особливості укладення контрактів, надаючи інформацію про діяльність та продукцію компаній у рамках виставок різного рівня, та надаючи освітні послуги. Мережева інтеграція може виступати у різних фор- мах. Так, у [6] говориться про гомогенні, гетерогенні, динамічні фокальні, мережі створення цінності, мости, та мережі перетинів альянсів. Згідно даної класифікації, систему «держава — ТПП — підприємства» можна пред- ставити як мережу перетинів альянсів, в якій ТПП відіграє роль т. зв. «моста» (табл. 1). БОЛДИР Г.М. 2009/№1 41 Таблиця 1 Характеристики ролі палати як інформаційного агента в різних організаційно�правових моделях ТПП1 Найменування моделі ТПП Основні характеристики моделі Модель інформаційної взаємодії 1 2 3 Державна модель палат ТПП має статус публічного права; державою встановлюється порядок та характер членства, територія діяльності регулюється державою; управління палатою здійснюється державою; державне фінансування; ТПП делегуються певні функції держави. Країна походження: Франція. ТПП як орган державного впливу Континентальна модель палат ТПП є некомерційною організацією підприємців публічного права, створеною на основі національного законодавства, що передбачає обов'язкове членство всіх господарюючих суб'єктів, захист найменування і території діяльності, що має на меті захист економічних інтересів держави і підтримку підприємств. В цілому за характеристиками нагадує державну модель. Основною відмінною рисою є наявність колегіального органу управління палат, який формується в процесі свобідних виборів членами палати. Країна походження: Германія. ТПП як орган державної політики та підтримки бізнесу Англосаксонська модель Полярна по відношенню до державної моделі і другою за часом виникнення. Від звичайних асоціацій і союзів підприємців її відрізняє лише чинник багатогалузевості представництва і географічна прихильність до території діяльності. Базується на добровільному членстві і відсутності законодавства про торгово-промислові палати. Палати не мають державних функцій, обов'язкового членства і встановленої законом обов'язкової плати за вхід до її складу. Найменування палати і територіальна приналежність не регулюються законодавством. Всі рішення приймаються на добровільній основі, включаючи розмір членських внесків. Країна походження: США ТПП як добровільне об’єднання підприємців регіону Євразійська модель Палати євразійської моделі є унікальним варіантом подальшої еволюції інституту палат і конвергенції ознак англосакської і державної моделей. Вони мають: статус публічного права; 2) добровільне членство; 3) захист найменування палати; 4) регулювання території діяльності; 5) самоврядність; 6) делеговані державні функції; 7) відсутність консультаційного статусу з урядом; 8) фінансову незалежність палат; 9) ієрархію палат; 10) відсутність державного контролю. Країна походження: Канада Конвергенція ознак англосаксонської та державної моделей: державне регулювання та добровільність членства Зв’язки всередині мережі Міжмережеві зв’язки Державні органи: регулювання та делегування функцій ТПП як «міст» Закордонні фірми Малий та середній бізнес: добровільне членство Великий бізнес: добровільне членство Зв’язки всередині мережі Міжмережеві зв’язки Державні органи: непряме регулювання ТПП як «міст» Закордонні фірми Малий та середній бізнес: добровільне членство Великий бізнес добровільне членство Зв’язки всередині мережі Міжмережеві зв’язки Державні органи ТПП як «міст» Закордонні фірми Великий бізнес: обов’язкове членство участь в управлінні Зв’язки всередині мережі Міжмережеві зв’язки Державні органи ТПП як «міст» Закордонні фірми Малий та середній бізнес: обов’язкове членство Великий бізнес: Обов’язкове членство �� Однобічний регулюючий вплив Малий та середній бізнес: обов’язкове членство, участь в управлінні 1 Складено за класифікацією організаційних моделей Федотова В.І. БОЛДИР Г.М. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ42 Модель взаємодії ТПП, влади та промислових підприємств, що склалася сьогодні в Україні, відповідає євразійській моделі. Аналіз функції ТПП як інформацій- ного агента дозволяє стверджувати, що центр тяжіння у системі «держава-ТПП-бізнес» значно зсунуто вбік підприємств, тобто роль ТПП як інформаційного агента в системі «бізнес-бізнес» значно більш розвинена ніж в системі «бізнес-влада». Сьогодні палати концентрують свої зусилля на виконанні певного переліку специфічних послуг. В роботі [9] вказується, що найбільш популярни- ми з них, тобто такими, що мають найбільший вплив на загальний обсяг послуг регіональних ТПП України, є сертифікація походження, експертиза, декларантсько- брокерські послуги та виставкова діяльність. У сфері сер- тифікації походження та експертизи палата є монополі- стом, а тому важливо визначити, які з послуг стали б статистично значимими в умовах втрати такої монополії. В цієї ж роботі показано фактичну незначимість інфор- маційних послуг ТПП у загальній іх структурі. В даному випадку необхідно зазначити, що нормальне функціонуван- ня ринкового механізму сьогодні неможливо представити без адекватної системи інформаційного забезпечення, яка повинна підтримувати суб’єктів ринкових відносин на усіх стадіях виробничого циклу а також в інших сферах їхньої діяльності. Не можна відносити роль інформації тільки до процесу виробництва, оскільки економіка — це не тільки просування на ринку товарів та ресурсів, але й в першу чергу — обіг інформації, без якої відтворення стає немож- ливим [2] Жодна з інших організацій в Україні не володіє таким обсягом економічної інформації, як торгово-промис- лові палати. Водночас, надання таких послуг не є ні масш- табним, ні безоплатним. Зазначимо, що саме на безоплатній основі таку послугу надають ТПП континентальної моделі. Проте, акцентувати увагу на цьому напряму розвит- ку ТПП може лише в умовах відсутності монополії у сфері сертифікації та експертизи. В такій ситуації палата могла б функціонувати за рахунок розвитку брокерських та інформаційних послуг, послуг з зовнішньоекономічної діяльності, перекладацької та виставкової діяльності, причому вплив послуг ЗЕД був би найсуттєвішим. Вод- ночас, якщо розглядати додану вартість, а не валові над- ходження, більшість з цих послуг не могла б функціону- вати як незалежна виробнича одиниця. Самостійне фун- кціонування є можливим лише для відділів оцінки май- на, майнових прав та бізнесу, для деяких палат — вистав- кової діяльності, особливо, в умовах динаміки розвитку співробітництва палат з комерційними банками. Висновки. Отже, підходи до дослідження феномену торгово-промислової палати еволюціонували в рамках теорій груп, теорії союзів, теорії організацій, соціально економічних систем та інститутів. Системний підхід доз- воляє говорити про існування специфічної системи взає- модії «держава–ТПП–бізнес», ключовим процесом в якій є обіг інформації. Взаємодія торгово-промислових палат, підприємств регіону та держави може набувати різних форм. Історич- но склалися такі організаційно-правові форми палат як державна, англосаксонська, континентальна, євразійсь- ка та азіатська, при цьому реалізація функцій палати як інформаційного агента має свою специфіку у кожній із згаданих форм. Система ТПП, що склалася в Україні, відповідає євразійській моделі. Взаємодія «держава–ТПП–бізнес» як мережа перетинів альянсів має визначену тенденцію до розвитку в Україні в умовах євроінтеграції як за кількісним виміром так і у якісному відношенні за ра- хунок зміни структури послуг та посилення ролі інфор- маційного агента в підсистемі «бізнес-влада». Література 1. Ануфриев М. Донецкая ТПП: навстречу малому бизнесу / М. Ануфриев // Меркурий. — 2003. — №7. — С. 28–29. 2. Байкин А. А., Иванов Е. И. Влияние цены инфор- мации на потребительский выбор / А. А. Байкин, Е. И. Иванов // Известия Алтайского государственного университета. — №2 (20). — 2001. 3. Болдир Г. М. Роль торгово-промислових палат в інформаційному забезпеченні зовнішньоекономічної діяльності підприємств / Г. М. Болдир // Економічний вісник Донбасу. — 2008. — №3. — С. 73–78. 4. Гапоненко А. Л., Пакрухин А. П. Стратегическое управление: Учебник / А. Л. Гапоненко, А. П. Пакру- хин. — М.: Омега-Л, 2004. — 472 с. Продовження таблиці 1 1 2 3 Азіатська модель ТПП діє на основі публічного права у формі некомерційної неурядової організації для сприяння економічному розвитку регіону, сприяння і захисту інтересів підприємців, що передбачають обов'язкове членство для окремих категорій підприємств. Ознаки: 1) статус публічного права; 2) змішане членство; 3) захист найменування палат; 4) регулювання території діяльності палат; 5) обмежена самоврядність; 6) делеговані державні функції; 7) консультаційний статус з урядом; 8) часткове гарантоване фінансування; 9) ієрархію палат; 10) державний контроль. Країна походження: Японія Конвергенція ознак англосаксонської та континентальної моделей: обмежене державне регулювання та змішане членство Зв’язки всередині мережі Міжмережеві зв’язки Державні органи: Надання консультаційного статусу ТПП ТПП як «міст» Закордонні фірми Малий та середній бізнес: добровільне членство Великий бізнес: обов’язкове членство БОЛДИР Г.М. 2009/№1 43 5. Куперман В. Г. Сетевая экономика / В. Куперман // www.tula.net/ tgpu/edubusiness/chapter1_1.html 6. Пилипенко А. А. Стратегічна інтеграція підприємств: механізм управління та моделювання роз- витку. — Монографія / А. А. Пилипенко. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2008. — 408 с. 7. Смирнов Э. А. Основы теории организации: Учеб. пособие для вузов / Э. А. Смирнов. — М, 1998. С. 10. 8. Страссман П. А. Информация в век электроники. Проблемы управления / П. А. Страссман. — М.: Эконо- мика 1987 г. 240 с. 9. Гурняк І. Л. Торгово-промислові палати у системі зовнішньоекономічних зв’язків України: автореф. дис… канд. екон. наук: 08.05.01 / І. Л. Гурняк; Укр. акад. зовніш. торгівлі. — К., 2004. 10. Федотов В. И. Торгово-промышленные палаты. Ч.2. Теория и практика / В. И. Федотов. — Саратов: Изд- во СГТПП, 2006. — 320 с. 11. Фокина Т. П. Теория организации / Т. Л. Фоки- на. — Саратов, 2003. с. 20. 12. Шершнева М. Ю. Межорганизационные сети в си- стеме функционирования современных отраслевых рын- ков: автореф. дис. докт. екон. Наук: 08.00.01 / Шершнева М. Ю.; МГУ им. МВ Ломоносова. — М., 2006. — 49 с. 13. Bentley A. F. The Process of Government: A Study of Social Processes. / A. F. Bentley. — Cambridge, 1908. 14. Truman D. B. The Governmental Process // D. B. Truman. — N. Y., 1951. 15. Olson М. The Logic of Collective Action // М. Olson. — Public Goods and the Theory of Groups. Cambridge; L., 1965. Вступ. Вибір найбільш оптимального підходу до обґрунтування і побудови внутрішньогосподарського механізму підприємства базується на сутності системи управління і підходах до управління, відповідно до яких існує три принципово різних інструменти управління [1, с. 14–16]. Перший — ієрархія — основним засобом впли- ву є підлеглість владі, тиск на людину зверху шляхом примусу, контролю тощо. Другий — культура — пропоновані і визнані суспіль- ством, організацією, підприємством атрибути (норми, установки, шаблони поведінки), які примушують люди- ну робити за правилами, передбаченими цими атрибута- ми. Третій — ринок — рівноцінні зв’язки по горизонталі, основані на відносинах власності. В цьому випадку го- ловним є дотримання рівноваги інтересів продавця і по- купця при здійсненні угод купівлі-продажу. В реальних умовах господарювання всі ці три спосо- би майже завжди існують одночасно. Головне — якому способу віддається перевага. Саме цим визначається сутність економічної організації системи. Відповідно до зазначених інструментів управління використовуються три підходи до управління: підхід до управління як процесу; системний підхід; ситуаційний підхід, які різні за своєю сутністю і використовуються залежно від тих задач, які ставляться перед підприємством в конкретних умовах діяльності. В системному підході керівники повинні роз- глядати підприємство як сукупність таких елементів як люди, структура, задачі і технологія, які орієнтовані на досягнення різни цілей в умовах мінливого зовнішнього середовища. Ситуаційний підхід концентрується на тому, що не існує кращого єдиного способу управління підприє- мством. В цьому випадку найбільш раціональним методом в конкретній ситуації є система, яка більше за все відпо- відає саме цій ситуації. При процесному підході управлін- ня досягається серією взаємопов’язаних безперервних дій. Ці дії являють собою управлінські функції, кожна з яких теж являє собою процес і в свою чергу складається із серії взаємопов’язаних дій. Метою дослідження є особливості сучасних підходів до побудови системи управління підприємством і роз- робка інноваційно-інвестиційної стратегії наукомістких підприємств. Основна частина. Процес управління перетворюєть- ся в загальну суму всіх функцій: планування, організації, розпорядництва, мотивації, координації, керівництва, контролю, дослідження, оцінки, прийняття рішень, підбору персоналу. При цьому найбільш раціональним на підприємствах державної власності, які функціону- ють в сфері досліджень і розробок (до яких належить і Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля»), є системний підхід, що дозволяє охопити всі рівні управління, спрямувати про- цес управління на досягнення поставлених цілей. В ре- зультаті впровадження системи покращиться функціо- нальне управління, з’явиться можливість обґрунтовано формулювати комплекс задач і цілей управління, опи- сувати технологію виконання цих задач, організовувати функціональну взаємодію. В основу побудови системи повинні бути покладені методичні і методологічні підходи, що полягають в дот- В.Г. Бикова канд. екон. наук Ю.М. Ряснянський Є.О. Іванова О.А. Камишов м. Дніпропетровськ ПРИНЦИПОВІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ НАУКОМІСТКИМ ПІДПРИЄМСТВОМ БИКОВА В.Г., РЯСНЯНСЬКИЙ Ю.М., ІВАНОВА Є.О., КАМИШОВ О.А.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-8284
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1729-7206
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-24T14:19:52Z
publishDate	2009
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Болдир, Г.М. 2010-05-20T10:47:14Z 2010-05-20T10:47:14Z 2009 Моделі поведінки торгово-промислової палати як інформаційного агента в системі взаємодії бізнесу та влади / Г.М. Болдир // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 39-43. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8284 В статті проаналізовано принципи взаємодії підприємств та держави через інститут торгово-промислових палат у різних організаційно-правових формах: державній, континентальній. англосаксонській, євразійській та азіатській. Розглянуто відмінні риси та зроблено висновок про провідну роль торгово-промислових палата як інформаційного агента в системі «бізнес-бізнес» та необхідність посилення ролі цього інституту як інформаційного агента в системі «бізнес-влада». В статье проанализированы принципы взаимодействия предприятий и государства через институт торгово-промышленных палат в разных организационно-правовых формах: государственной, континентальной, англосакской, евразийской и азиатской. Рассмотрены отличительные черты и сделан вывод о ведущей роли торгово-промышленных палата как информационного агента в системе «бизнес-бизнес» и необходимость усиления роли этого института как информационного агента в системе «бизнес-власть». In the article principles of co-operation of enterprises and state through the institute of commercial and industrial chambers are analysed in different legal forms: state, continental, anglo-saxon, Eurasian and Asiatic, Distinguishing features are considered and a conclusion is done about a leading role commercial and industrial chamber as an informative agent in the system «business-business» and necessity of strengthening of role of this institute as an informative agent in the system «business-power». uk Інститут економіки промисловості НАН України Наукові статті Моделі поведінки торгово-промислової палати як інформаційного агента в системі взаємодії бізнесу та влади Модели поведения торгово-промышленной палаты как информационного агента в системе взаимодействия бизнеса и власти Model of conduct of commercial and industrial chamber as informative agent in system of cooperation of business and power Article published earlier
spellingShingle	Моделі поведінки торгово-промислової палати як інформаційного агента в системі взаємодії бізнесу та влади Болдир, Г.М. Наукові статті
title	Моделі поведінки торгово-промислової палати як інформаційного агента в системі взаємодії бізнесу та влади
title_alt	Модели поведения торгово-промышленной палаты как информационного агента в системе взаимодействия бизнеса и власти Model of conduct of commercial and industrial chamber as informative agent in system of cooperation of business and power
title_full	Моделі поведінки торгово-промислової палати як інформаційного агента в системі взаємодії бізнесу та влади
title_fullStr	Моделі поведінки торгово-промислової палати як інформаційного агента в системі взаємодії бізнесу та влади
title_full_unstemmed	Моделі поведінки торгово-промислової палати як інформаційного агента в системі взаємодії бізнесу та влади
title_short	Моделі поведінки торгово-промислової палати як інформаційного агента в системі взаємодії бізнесу та влади
title_sort	моделі поведінки торгово-промислової палати як інформаційного агента в системі взаємодії бізнесу та влади
topic	Наукові статті
topic_facet	Наукові статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8284
work_keys_str_mv	AT boldirgm modelípovedínkitorgovopromislovoípalatiâkínformacíinogoagentavsistemívzaêmodííbíznesutavladi AT boldirgm modelipovedeniâtorgovopromyšlennoipalatykakinformacionnogoagentavsistemevzaimodeistviâbiznesaivlasti AT boldirgm modelofconductofcommercialandindustrialchamberasinformativeagentinsystemofcooperationofbusinessandpower

Моделі поведінки торгово-промислової палати як інформаційного агента в системі взаємодії бізнесу та влади

Репозитарії

Схожі ресурси