Інноваційна діяльність підприємств та організацій як метод стабілізації економіки регіонів України
Розглянуто чинники, що впливають на економічну стійкість підприємства, класифіковано їх види. Конкретизовано мету інноваційної діяльності підприємства в умовах ринкових трансформацій, обґрунтовано вплив інновацій на його економічну ефективність, економічну та майнову безпеку тощо. Рассмотрены фактор...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8298 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інноваційна діяльність підприємств та організацій як метод стабілізації економіки регіонів України / Б.М. Андрушків, Н.Б. Кирич, О.Б. Погайдак // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 23-25. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-8298 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Андрушків, Б.М. Кирич, Н.Б. Погайдак, О.Б. 2010-05-20T11:13:39Z 2010-05-20T11:13:39Z 2009 Інноваційна діяльність підприємств та організацій як метод стабілізації економіки регіонів України / Б.М. Андрушків, Н.Б. Кирич, О.Б. Погайдак // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 23-25. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8298 Розглянуто чинники, що впливають на економічну стійкість підприємства, класифіковано їх види. Конкретизовано мету інноваційної діяльності підприємства в умовах ринкових трансформацій, обґрунтовано вплив інновацій на його економічну ефективність, економічну та майнову безпеку тощо. Рассмотрены факторы, которые влияют на экономическую стойкость предприятия, классифицированы их виды. Конкретизирована цель инновационной деятельности предприятия в условиях рыночных трансформаций, обоснованно влияние инноваций на его экономическую эффективность, экономическую и имущественную безопасность и тому подобное. Factors which influence on economic firmness of enterprise are considered, their kinds are classified. The purpose of innovative activity of enterprise is specified in the conditions of market transformations, grounded influence of innovations on his economic efficiency, economic and property security and others like that. uk Інститут економіки промисловості НАН України Наукові статті Інноваційна діяльність підприємств та організацій як метод стабілізації економіки регіонів України Инновационная деятельность предприятий и организаций как метод стабилизации экономики регионов Украины Innovative activity of enterprises and organizations as method of stabilizing of economy of regions of Ukraine Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Інноваційна діяльність підприємств та організацій як метод стабілізації економіки регіонів України |
| spellingShingle |
Інноваційна діяльність підприємств та організацій як метод стабілізації економіки регіонів України Андрушків, Б.М. Кирич, Н.Б. Погайдак, О.Б. Наукові статті |
| title_short |
Інноваційна діяльність підприємств та організацій як метод стабілізації економіки регіонів України |
| title_full |
Інноваційна діяльність підприємств та організацій як метод стабілізації економіки регіонів України |
| title_fullStr |
Інноваційна діяльність підприємств та організацій як метод стабілізації економіки регіонів України |
| title_full_unstemmed |
Інноваційна діяльність підприємств та організацій як метод стабілізації економіки регіонів України |
| title_sort |
інноваційна діяльність підприємств та організацій як метод стабілізації економіки регіонів україни |
| author |
Андрушків, Б.М. Кирич, Н.Б. Погайдак, О.Б. |
| author_facet |
Андрушків, Б.М. Кирич, Н.Б. Погайдак, О.Б. |
| topic |
Наукові статті |
| topic_facet |
Наукові статті |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Инновационная деятельность предприятий и организаций как метод стабилизации экономики регионов Украины Innovative activity of enterprises and organizations as method of stabilizing of economy of regions of Ukraine |
| description |
Розглянуто чинники, що впливають на економічну стійкість підприємства, класифіковано їх види. Конкретизовано мету інноваційної діяльності підприємства в умовах ринкових трансформацій, обґрунтовано вплив інновацій на його економічну ефективність, економічну та майнову безпеку тощо.
Рассмотрены факторы, которые влияют на экономическую стойкость предприятия, классифицированы их виды. Конкретизирована цель инновационной деятельности предприятия в условиях рыночных трансформаций, обоснованно влияние инноваций на его экономическую эффективность, экономическую и имущественную безопасность и тому подобное.
Factors which influence on economic firmness of enterprise are considered, their kinds are classified. The purpose of innovative activity of enterprise is specified in the conditions of market transformations, grounded influence of innovations on his economic efficiency, economic and property security and others like that.
|
| issn |
1729-7206 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8298 |
| citation_txt |
Інноваційна діяльність підприємств та організацій як метод стабілізації економіки регіонів України / Б.М. Андрушків, Н.Б. Кирич, О.Б. Погайдак // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 23-25. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT andruškívbm ínnovacíinadíâlʹnístʹpídpriêmstvtaorganízacíiâkmetodstabílízacííekonomíkiregíonívukraíni AT kiričnb ínnovacíinadíâlʹnístʹpídpriêmstvtaorganízacíiâkmetodstabílízacííekonomíkiregíonívukraíni AT pogaidakob ínnovacíinadíâlʹnístʹpídpriêmstvtaorganízacíiâkmetodstabílízacííekonomíkiregíonívukraíni AT andruškívbm innovacionnaâdeâtelʹnostʹpredpriâtiiiorganizaciikakmetodstabilizaciiékonomikiregionovukrainy AT kiričnb innovacionnaâdeâtelʹnostʹpredpriâtiiiorganizaciikakmetodstabilizaciiékonomikiregionovukrainy AT pogaidakob innovacionnaâdeâtelʹnostʹpredpriâtiiiorganizaciikakmetodstabilizaciiékonomikiregionovukrainy AT andruškívbm innovativeactivityofenterprisesandorganizationsasmethodofstabilizingofeconomyofregionsofukraine AT kiričnb innovativeactivityofenterprisesandorganizationsasmethodofstabilizingofeconomyofregionsofukraine AT pogaidakob innovativeactivityofenterprisesandorganizationsasmethodofstabilizingofeconomyofregionsofukraine |
| first_indexed |
2025-11-25T20:34:27Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:34:27Z |
| _version_ |
1850523240565309440 |
| fulltext |
2009/№1 23
Актуальність теми. Інноваційний менеджмент по�
рівняно нове поняття яке все активніше і ширше вико�
ристовується науковою громадськістю та у підприєм�
ницьких колах України. Вузами України відкриваються
спеціальності з означеного напряму. Наприклад Терно�
пільський державний технічний університет відкриває
спеціальність: «Менеджмент інноваційної діяльності.
Потрібно сказати, що саме на даний час Україна пере�
живає необхідність впровадження новаторств що і бу�
дуть здійснювати майбутні спеціалісти. На зміну одним
формам і методам управління економікою приходять
інші, більш досконалі. У цих умовах інноваційною діяль�
ністю змушені займатися всі організації, усі суб’єкти гос�
подарювання від державно�галузевого рівня до регіо�
нального утворення, включаючи товариства з обмеже�
ною відповідальністю в сфері малого бізнесу. Термін
«інновація» став активно використовуватися в економіці
України як самостійно, так і для позначення ряду ро�
динних понять: «інноваційна діяльність», «інноваційний
процес», «інноваційне вирішення» і т. п. У економічній
науковій літературі обліковано велику кількість визна�
чень [1?8]. Наприклад, за ознакою внутрішньої струк�
тури виділяють інновації технічні, економічні, органі�
заційні, управлінські та ін. Можна виділити також такі
ознаки, як масштаб інновацій (глобальні і локальні);
параметри життєвого циклу (виділення й аналіз усіх
стадій і під стадій), закономірності процесу впроваджен�
ня і т. п. Всі ці та інші обставини обумовлюють акту�
альність даної тематики.
Аналіз останніх досліджень. На даному етапі вдос�
коналенню інноваційної діяльності та вирішенню за�
значених проблем спрямовані дослідження вітчизняних
учених Амоші О. І., Гриньової В. М., Козирєва О. В.,
Ілляшенко С. М., Федулової Л. І., Говорухи Ж. А., Со�
лохи Д. В., Гриньова А. В., Говорухи Ж. А. та багато
інших економістів. Аналіз наукових праць [1–8] підтвер�
джує важливість дослідження згаданої проблеми і пошук
шляхів їх розв’язання.
У спеціальній літературі та офіційних документах
частіше усього використовувалися поняття управління
науково�технічним прогресом, упровадження досягнень
науки і техніки у виробництво тощо, що характерно для
централізовано керованої економіки. У ринкових умовах
господарювання, де комерційні організації мають повну
юридичну й економічну самостійність, ні про яке впро�
вадження новацій не може бути й мови. Цією принципо�
вою відмінністю пояснюється розходження у визначеннях
окремих понять в області інноваційного менеджменту [1].
До цих пір залишаються не вирішеними до кінця
проблеми адекватного вимірювання умов і результатів
діяльності високотехнологічного сектора економіки. Зали�
шаються відкритими питання управління його розвитком.
Будь�яке підприємство, яке функціонує в умовах
ринкової економіки, своєю головною внутрішньою ме�
тою ставить максимізацію прибутку. Головну ціль інно�
ваційної діяльності підприємств або організацій можна
позначити як отримання певного числа інновацій у
вигляді нової продукції, технологій, сировини, методів
організації і управління, що володіють певними харак�
теристиками. Інноваційна діяльність грає вирішальну
роль в ефективності виробництва та максимізації при�
бутку підприємства, головного чинника його економіч�
ної стійкості [2].
Виклад основного матеріалу. Прийнято вважати, що
поняття «нововведення » є українським варіантом анг�
лійського слова innovatoin. Таким часом буквальний пе�
реклад з англійської означає «введення новацій», або в
нашому розумінні цього слова «впровадження нововве�
день».
У повсякденній практиці, як правило, ототожнюють
поняття нововведення, новація, нововведення, інновація,
що цілком зрозуміло. Нововведенням може бути впро�
вадження нового порядку, нового методу, винаходу. Но�
вовведення означає констатацію того, що воно викори�
стовується. З моменту прийняття до впровадження і роз�
повсюдження нововведення одержує нова якість і стає
інновацією. Будь�які винаходи, нововведення, види по�
слуг або нові методи тільки тоді одержують суспільне
визнання, коли будуть прийняті до впровадження і роз�
повсюдження (комерціалізації), і вже в новій якості вони
виступають як нововведення (інновації) [3].
Загальновідомо, що перехід від однієї якості про�
дукції до іншої потребує витрат ресурсів (енергії, часу,
фінансів тощо). Процес переходу нововведення (інно�
вації) у нововведення (інновації) також потребує витрат
різноманітних ресурсів, головними з який є інвестиції і
час. В умовах ринку як система економічних відносин
купівлі�продажу товарів, у рамках якої формуються по�
пит, пропозиція і ціна, головними компонентами інно�
ваційної діяльності виступають нововведення, інвестиції
і нововведення. Як відомо, нововведення формують ри�
нок нововведень (новацій), інвестиції ринок капіталу
(інвестицій), нововведення (інновації) ринок чистої кон�
куренції нововведень. Ці три головних компоненти на
нашу думку й утворюють сферу інноваційної діяльності
підприємств та організацій регіонів України (рис. 1).
Під інноваціями в широкому змісті цього слова ми
пропонуємо розуміти прибуткове використання ново�
введень у вигляді нових технологій, видів продукції і
послуг, організаційно�технічних і соціально�економіч�
Б.М. Андрушків
д�р екон. наук, професор
Н.Б. Кирич
д�р екон. наук
О.Б. Погайдак
м. Тернопіль
ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ ЯК МЕТОД
СТАБІЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
АНДРУШКІВ Б.М., КИРИЧ Н.Б., ПОГАЙДАК О.Б.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ24
них рішень виробничого, фінансового, комерційного,
адміністративного або іншого характеру.
Час від зародження ідеї, створення і поширення
нововведення до його використання прийнято назива-
ти життєвим циклом інновації. З урахуванням послідов-
ності проведення робіт життєвий цикл інновації роз-
глядається як інноваційний процес.
ся в створенні нових виробників нововведення, у пору-
шенні монополії виробника-піонера, що сприяє через взає-
мну конкуренцію удосконалюванню споживчих властиво-
стей товару, що випускається. В умовах товарного іннова-
ційного процесу діють як мінімум два господарюючих
суб’єкти: виробник (творець) і споживач (користувач) но-
вовведення. Якщо нововведення — технологічний процес,
його виробник і споживач можуть об’єднуватися в одному
суб’єкті, що господарює.Простий інноваційний процес
переходить у товарний за дві фази: 1) створення нововве-
дення і його поширення; 2) дифузія нововведення. Перша
фаза — це послідовні етапи наукових досліджень, дослід-
но-конструкторських робіт, організація дослідного вироб-
ництва і збуту, організація комерційного виробництва. На
першій фазі ще не реалізується корисний ефект нововве-
дення, а тільки створюються передумови такої реалізації.
На другій фазі суспільно-корисний ефект перерозподі-
ляється між виробниками нововведення (ВН), а також між
виробниками і споживачами.
Для успішного керування інноваційною діяльністю на
підприємствах та організаціях регіону, необхідне ретельне
вивчення інновацій. Насамперед необхідно уміти відрізня-
ти інновації від несуттєвих видозмін у продуктах і техно-
логічних процесах (наприклад, естетичні зміни — кольо-
ри, форми і т. п.); незначних технічних або зовнішніх змін
у продуктах, що залишають незмінними конструктивне
виконання й здійснюючих не достатньо помітний вплив
на параметри, властивості, вартість виробу, а також вхідних
у нього матеріалів і компонентів; розширення номенкла-
тури продукції за рахунок освоєння виробництва нових для
даного підприємства, але уже відомих на ринку продуктів,
із метою задоволення поточного попиту і збільшення при-
бутків підприємства. Новизна інновацій повинна оціню-
ватись за технологічними параметрами, а також врахову-
вати ринкові позиції [6]. Враховуючи це можна класифі-
кувати інновації таким чином. У залежності від технолог-
ічних параметрів інновації пропонується поділяти на: про-
дуктові інновації, вони повинні включати застосування
нових матеріалів, нові напівфабрикати і комплектуючі,
одержання принципово нових продуктів: процесні інно-
вації означають нові методи організації виробництва (нові
технології). Процесні інновації можуть бути пов’язані зі
створенням нових організаційних структур у складі
підприємства (фірми). За типами новизни для ринку інно-
вації діляться на: нові для галузі у світі; нові для галузі в
країні; нові для даного підприємства (групи підприємств).
За місцем в системі (на підприємстві, у фірмі) можна ви-
ділити: інновації на вході підприємства (зміни у виборі і
використанні сировини, матеріали, машин і устаткування,
інформації й ін.); інновації на виході підприємства (виро-
би, послуги, технології, інформація й ін.); інновації сис-
темної структури підприємства (управлінської, виробни-
чої, технологічної). У залежності від глибини внесених змін
виділяють інновації: радикальні (базові); що покращують;
модифікаційні (приватні). Схематично класифікацію інно-
вацій в умовах конкурентної боротьби нами представлено
на рис. 2.
Однією з найактуальніших проблем вітчизняної
економіки є підвищення конкурентоспроможності про-
мисловості на основі її технологічного переоснащення
й розвитку наукоємних галузей виробництва. Тому ви-
никає гостра потреба в одержанні підприємствами до-
Рис. 1. Схема впливу інноваційної діяльності
на ефективність виробництва та стабільну діяльність
підприємств в умовах регіону
На нашу думку терміни «інновація» і «інноваційний
процес» близькі, але не однозначні. Інноваційний процес
пов’язаний із створенням, освоєнням і поширенням інно-
вацій. Творці інновації (новатори) керуються такими кри-
теріями, як життєвий цикл виробу й економічної ефектив-
ності. Їхня стратегія спрямована на те, щоб перевершити
конкурентів, створивши нововведення, що буде визнано
унікальним у певній галузі. Науково-технічні розробки і
нововведення виступають як проміжний результат науко-
во-виробничого циклу і в міру практичного застосування
перетворюються в науково-технічні інновації — кінцевий
результат [4]. Науково-технічні розробки і винаходи є до-
датком нового знання з метою його практичного застосу-
вання, а науково-технічні інновації (НТІ) – це матеріалі-
зація нових ідей і знань, відкриттів, винаходів і науково-
технічних розробок у процесі виробництва з метою їхньої
комерційної реалізації для задоволення визначених запитів
споживачів. Неодмінними властивостями інновації є нау-
ково-технічна новизна і виробнича придатність. Отже, на-
уково-технічні інновації повинні: мати новизну; задоволь-
няти ринковий попит; приносити прибуток виробнику.
Поширення нововведень, як і їхнє створення, є складо-
вою частиною інноваційного процесу. Розрізняють три
логічні форми інноваційного процесу: простий внутріш-
ньо організаційний (натуральний), простий між організа-
ційний (товарний) і розширений [5]. Внутрішньо органі-
заційний інноваційний процес припускає створення і ви-
користання нововведення усередині однієї і тієї ж орга-
нізації, нововведення в цьому випадку не приймає безпо-
середньо товарної форми. При простому інноваційному
процесі нововведення виступає як предмет купівлі-прода-
жу. Така форма інноваційного процесу означає відділення
функції творця і виробника нововведення від функції його
споживача. Розширений інноваційний процес виявляєть-
АНДРУШКІВ Б.М., КИРИЧ Н.Б., ПОГАЙДАК О.Б.
2009/№1 25
ступу до передових технологій.Водночас підвищення
ступеня відкритості національної економіки поряд із
посиленням інтеграційних процесів у світовій еко-
номіці супроводжується загостренням конкуренції,
поряд з цим є необхідність пошуку ефективних шляхів
просування продукції вітчизняних товаровиробників на
ринку, переважно інноваційної, оскільки традиційні її
види здебільшого неконкурентоспроможні, при цьому
необхідно залучати окремі засоби економічної і май-
нової безпеки
Висновок. Таким чином, основними заходами ак-
тивізації інноваційної діяльності економіки підприємств
та організацій на регіональному рівні слід вважати:
— розробку і запровадження механізму надання
пільг промисловим підприємствам, які впроваджують і
реалізують інноваційну продукцію;
— поширення практики надання інноваційним
підприємствам середньострокових кредитів зі знижкою
кредитної ставки;
— контролювання державою екологізації виробниц-
тва, стимулювання діяльності, спрямованої на збережен-
ня довкілля;
— мотивація працівників до інноваційної діяль-
ності, зменшення міграції науковців;
— законодавчі зміни у галузі інноваційної діяльності
щодо пільг і стимулів;
— політика підприємства повинна мати інновацій-
ну спрямованість.
— тісне співробітництво вітчизняних підприємств
з іноземними підприємствами, обмін досвідом;
— використання тісної співпраці науки і виробництва;
— залучення засобів економічної і майнової безпеки.
Реалізація запропонованих напрямків активізації
інноваційної діяльності в Україні дасть змогу значно
підвищити рівень інноваційної активності промислових
підприємств, стабілізувати прискорений процес оновлен-
ня виробництва, ефективно використовувати внутрішні і
залучені зовнішні інвестиції на інноваційну діяльність.
Література
1. Гриньова В. М., Козирєва О. В. Соціально-еко-
номічні проблеми інноваційного розвитку підприємств:
Монографія. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. — 192 с.
2. Ілляшенко С. М. Управління інноваційним розвит-
ком: Навч. посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп. — Суми:
ВТД «Університетська книга»; К.: Видавничий дім «Кня-
гиня Ольга», 2005. — 324 с.
3. Лапко О. Інноваційна діяльність у системі держав-
ного регулювання: Монографія. — К.: Інститут економ.
прогнозування НАН України, 1999. — 342 с.
4. Фатхутдинов Р. А. Инновационный менеджмент. —
Спб.: Питер, 2002. — 400 с.
5. Федулова Л. І. Інноваційна економіка: Підруч-
ник. — К.: Либідь, 2006. — 480 с.
6. Про інноваційну діяльність: Закон України від 4
липня 2002 року №40 — IV // zakon 1. rada. gov. ua.
7. Амоша О. І. Інноваційний шлях розвитку України:
проблеми та рішення // Економіст. — 2005. — № 6ю. — С. 28.
8. Андрушків Б. М. та ін. Економічна та майнова без-
пека підприємства. Антирейдерство. — Тернопіль: Тер-
но-граф. — 2008. — 424 с.
Рис. 2. Схематична модель класифікації інновацій в
умовах конкурентної боротьби
Представлені методичні рекомендації мають одно-
часно як вузький практичний характер, так і несуть у
собі методичну цінність. З одного боку, рекомендації
орієнтовані на аспекти діяльності гірничо-металургійно-
го підприємства (ГМП) і рішення його завдань, з іншо-
го боку, деякі положення можуть бути використані по-
вністю або частково при рішенні завдань на інших про-
мислових підприємствах.
Складність завдань, які стоять перед сучасним гірни-
чо-металургійним підприємством, вже не дозволяє керів-
ництву реагувати реактивно (тобто постфактум) на вини-
каючі зміни зовнішнього середовища. Необхідністю стає
комплекс попереджувальних дій для завчасного реагування
на події, які ще не виникли або для попередження цих подій.
А це значить, що в будь-який момент часу повинен
бути готовий комплекс заходів на можливі зміни ситу-
О.А. Антипов
м. Комсомольське
МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО МОНІТОРИНГУ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
У ФОРМУВАННІ СТРАТЕГІЧНИХ НАПРЯМКІВ ДІЯЛЬНОСТІ
ГІРНИЧО�МЕТАЛУРГІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА
АНТИПОВ О.А.
|