Кількісна оцінка інвестиційних ризиків
Зроблена спроба визначити ступінь ризику інвестування на макрорівні за допомогою застосування комплексної оцінки інвестиційних ризиків. Приведені результати досліджень та спроба оцінки інвестиційних ризиків за допомогою статистичних показників. Сделана попытка определить степень риска инвестирования...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8299 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Кількісна оцінка інвестиційних ризиків / О.В. Гаращук, Н.О. Целіна, О.Д. Мельниченко // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 55-57. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-8299 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Гаращук, О.В. Целіна, Н.О. Мельниченко, О.Д. 2010-05-20T11:16:27Z 2010-05-20T11:16:27Z 2009 Кількісна оцінка інвестиційних ризиків / О.В. Гаращук, Н.О. Целіна, О.Д. Мельниченко // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 55-57. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8299 Зроблена спроба визначити ступінь ризику інвестування на макрорівні за допомогою застосування комплексної оцінки інвестиційних ризиків. Приведені результати досліджень та спроба оцінки інвестиційних ризиків за допомогою статистичних показників. Сделана попытка определить степень риска инвестирования на макроуровне с помощью применения комплексной оценки инвестиционных рисков. Приведены результаты исследований та попытка оценки инвестиционных рисков с помощью статистических показателей. An attempt to define the degree of risk of investing on a macrolevel by application of complex estimation of investment risks is done. The results of researches are resulted that attempt of estimation of investment risks by statistical indexes. uk Інститут економіки промисловості НАН України Наукові статті Кількісна оцінка інвестиційних ризиків Количественная оценка инвестиционных рисков Quantitative estimation of investment risks Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Кількісна оцінка інвестиційних ризиків |
| spellingShingle |
Кількісна оцінка інвестиційних ризиків Гаращук, О.В. Целіна, Н.О. Мельниченко, О.Д. Наукові статті |
| title_short |
Кількісна оцінка інвестиційних ризиків |
| title_full |
Кількісна оцінка інвестиційних ризиків |
| title_fullStr |
Кількісна оцінка інвестиційних ризиків |
| title_full_unstemmed |
Кількісна оцінка інвестиційних ризиків |
| title_sort |
кількісна оцінка інвестиційних ризиків |
| author |
Гаращук, О.В. Целіна, Н.О. Мельниченко, О.Д. |
| author_facet |
Гаращук, О.В. Целіна, Н.О. Мельниченко, О.Д. |
| topic |
Наукові статті |
| topic_facet |
Наукові статті |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Количественная оценка инвестиционных рисков Quantitative estimation of investment risks |
| description |
Зроблена спроба визначити ступінь ризику інвестування на макрорівні за допомогою застосування комплексної оцінки інвестиційних ризиків. Приведені результати досліджень та спроба оцінки інвестиційних ризиків за допомогою статистичних показників.
Сделана попытка определить степень риска инвестирования на макроуровне с помощью применения комплексной оценки инвестиционных рисков. Приведены результаты исследований та попытка оценки инвестиционных рисков с помощью статистических показателей.
An attempt to define the degree of risk of investing on a macrolevel by application of complex estimation of investment risks is done. The results of researches are resulted that attempt of estimation of investment risks by statistical indexes.
|
| issn |
1729-7206 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8299 |
| citation_txt |
Кількісна оцінка інвестиційних ризиків / О.В. Гаращук, Н.О. Целіна, О.Д. Мельниченко // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 55-57. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT garaŝukov kílʹkísnaocínkaínvesticíinihrizikív AT celínano kílʹkísnaocínkaínvesticíinihrizikív AT melʹničenkood kílʹkísnaocínkaínvesticíinihrizikív AT garaŝukov količestvennaâocenkainvesticionnyhriskov AT celínano količestvennaâocenkainvesticionnyhriskov AT melʹničenkood količestvennaâocenkainvesticionnyhriskov AT garaŝukov quantitativeestimationofinvestmentrisks AT celínano quantitativeestimationofinvestmentrisks AT melʹničenkood quantitativeestimationofinvestmentrisks |
| first_indexed |
2025-11-26T00:17:41Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:17:41Z |
| _version_ |
1850599245002833920 |
| fulltext |
2009/№1 55
7. Ларионова М. В. Глобальное управление: формиро-
вание новых типов партнерства «группа восьми» и меж-
дунароные организации // Клуб мировой политической
экономики [Электронный ресурс] URL: // http:// www.
wpec. ru/text/20070907 1709. htm
8. Суслов Д. В. Управляемость, как категория анали-
за международной системы // Клуб мировой политичес-
кой экономики [Электронный ресурс] URL: // http://
www. wpec. ru/text/200709171301. htm
9. Оськин А. Ф. Классификация социально — эконо-
мических систем, основанная на их энтропийных харак-
теристиках // [Электронный ресурс] URL: // kleio. asu.
ru/ aik/bullet/32/144–146. pdf
10. Линдерт П. Х. Экономика миро-хозяйственных
связей: Пер. с англ. / Общ. ред. и предисл. О. В. Ивано-
вой. — М.: Прогресс, 1992. — 520 с.
11. Френклін Р. Рут, Філіпенко А. Міжнародна торгі-
вля та інвестиції. — К.: Основи, 1998. — 743 с.
12. Соколенко С. І. Кластери в глобальній еко-
номіці. — К.: Логос, 2004. — 848 с.
13. Соколенко С. І. Глобалізація і економіка Украї-
ни. — К.: Логос, 1999. — 568 с.
14. Носова О. В. Иностранные инвестиции в транзи-
тивной экономике Украины: Монография. — Х.: Осно-
ва, 2001. — 232 с.
15. Корнєєв В. В. Кредитні та інвестиційні потоки
капіталу на фінансових ринках: Монографія. — К.:
НДФІ, 2003. — 376 с.
16. Луцишин З. О. Трансформація світової фінансо-
вої системи в умовах глобалізації: Монографія. — К.: ВЦ
«ДрУк», 2002, - 320 с.
17. Базилевич В. Д. Нова парадигма страхування в умо-
вах глобалізації // Збірник наук. праць. Економіка —
Вісник Київського національного університету ім..Т. Шев-
ченка, Київ, 2006. — С. 186.
18. Журавин С. Г. Страховые компании в условиях
глобализации. — М: Анкил, 2005. — С. 176.
19. UNCTAD, cross-border M&A database // [Електрон-
ний ресурс] URL:// http://www. unctad. org/fdistatistics
20. WorldBank. Data profile // [Електронний ресурс]
URL://http://ddp-ext. worldbank. org/ext/ddpreports/
ViewSharedReport
21. National Unemployment Measures. United States
Department of Labor // [Електронний ресурс] URL://
http://www. doleta. gov/unemploy/chartbook
22. http://ukrrudprom. ua/const/
23. Ясин Е. Г. «Мы идём к мировому правительству» //
[Электронный ресурс] URL:// http://www. newsland. ru/
News/Detail/id/340690/cat/42/
24. Галушко О. С. Створення фінансового механізму
стимулювання інноваційного розвитку — необхідна умо-
ва євроінтеграції України// Менеджмент та підприєм-
ництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвит-
ку. Збірн. наук. праць Вісник Національного універси-
тету «Львівська політехніка». — № 606. — 2007. — 475 с.
(с. 251–256)
I. Вступ. Світова економічна наука послуговується
класичною та неокласичною теоріями ризику. У класичній
теорії, авторами якої є Дж. Мілль та І. У. Сеніор, ризик
ототожнюється із середнім значенням втрат та збитків,
які можуть статися в результаті реалізації рішення. Це
одностороннє тлумачення сутності ризику викликало
різке заперечення у частини зарубіжних економістів [1].
У 30-ті роки XX століття економісти А. Маршалл і
А. Пигу розробили основи неокласичної теорії ризику,
згідно з якою ризик визначається як відхилення від зап-
ланованих фінансових результатів, від цілі. Ця теорія
стала провідною для всіх розвинених країн світу [2]. У
сучасній інтерпретації ризик — це не втрати, яких мож-
на зазнати під час реалізації господарського рішення, а
небезпека відхилення від мети, заради якої приймались
рішення. Тобто сьогодні ризик визначається не стільки
втратами, скільки відсутністю значних позитивних еко-
номічних результатів, і є фінансовою категорією, пов’я-
заною зі зміною фінансових результатів процесу прий-
няття рішення.
II. Постановка завдання. Оскільки ризики — досить
складна економічна категорія, то оцінювати їх потрібно
за системою кількісних характеристик. Розглянемо ме-
тоди оцінки ризику на основі показників варіації на
прикладі інвестиційних ризиків. У нашому випадку ак-
центуватимемо увагу на реальних інвестиціях, не вик-
лючаючи поточних вкладень, які стосуються обігових
коштів. Це пов’язано з тим, що методи оцінки ризиків
як поточних, так і реальних довготермінових інвестицій
не відрізняються між собою.
Фінансовий ризик — це кошти, які додатково може
отримати або втратити інвестор у процесі реалізації
рішення через невизначеність та конфліктність умов цієї
реалізації.
В основі управління ризиком лежить цілеспрямова-
ний пошук і організація роботи щодо додаткового отри-
мання прибутку (виграшу) та зниження рівня можливих
втрат у процесі реалізації фінансово-господарських рішень.
А це означає, що інвестор, який вкладатиме кошти в певні
рішення, повинен мати інформацію про можливі неперед-
О.В. Гаращук
Н.О. Целіна
О.Д. Мельниченко
м. Дніпропетровськ
КІЛЬКІСНА ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИЗИКІВ
ГАРАЩУК О.В., ЦЕЛІНА Н.О., МЕЛЬНИЧЕНКО О.Д.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ56
бачені втрати чи додаткові прибутки, тобто оцінити ефек!
тивність та ризикованість цього рішення. Об’єктом управ!
ління є ризик відхилення від запланованих результатів.
Приміром фірма повинна вкласти певну суму
коштів у свій розвиток. Інвестор визначив вісім можли!
вих альтернативних стратегій розвитку, які можуть бути
реалізовані за п’ятьма зовнішньоекономічними умова!
ми. Кожна зі стратегій характеризується певною ефек!
тивністю (табл. 1). Необхідно з’ясувати, в яку зі стратегій
доцільно вкладати кошти і чому. Для цього насамперед
потрібно визначити ефективність та ризикованість кож!
ної стратегії застосовуючи показники варіації.
К
i var
= σ
i
/M
i
де К
i var
— коефіцієнт варіації і стратегії; σ
i
— ризик; M
i
—
середня ефективність.
Найменше значення коефіцієнта варіації свідчить про
найкраще співвідношення між ефективністю та ризиком.
Семіваріація (половинчата дисперсія) є важливим
показником оцінки ризику. Розрізняють додатну та
від’ємну семіваріацію.
Додатна семіваріація характеризує середній квадрат
відхилень тих значень прибутку, які більші від середнь!
ого, і розраховується за формулою:
S
var
+=1/P+ Σ (а
ij —
М
1
)2P
j
a
j
a
j
=1 якщо а
ij
> М
і
a
j
=0 якщо а
ij
<М
і
де a
j
— параметр вибору значень прибутку для j!х рин!
кових умов, які більші від середнього; Р+ — сума суб’єк!
тивних імовірностей для ринкових умов, за яких рівень
прибутку більший від середнього.
Додатна семіваріація — це дисперсія лише тих зна!
чень прибутку, які більші від середнього.
Від’ємна семіваріація характеризує середній квад!
рат відхилень значень прибутку, менших від середньо!
го, і розраховується за формулою:
S
var
! =1/P! Σ (а
ij —
М
1
)2P
j
a
j
a
j
=1 якщо а
ij
<М
і
a
j
=0 якщо а
ij
> М
і
де a
j
— параметр вибору значень прибутку для l!х рин!
кових умов, менших від середнього; Р– — сума суб’єк!
тивних імовірностей для ринкових умов, за яких рівень
прибутку менший від середнього.
Від’ємна семіваріація — це дисперсія тих значень
прибутку, які менші від середнього.
Чим менша від’ємна і чим більша додатна семівар!
іація, тим менший ризик має стратегія.
Семіквадратичні відхилення. Через розрахунок се!
міквадратичних відхилень ми можемо перейти від се!
редніх квадратів відхилень до лінійних:
SS
var
+=v S
var
+ SS
var
� =v S
var
�
Додатні семіквадратичні відхилення характеризують
лінійні відхилення від середнього значення тих рівнів
прибутку, які більші від цього середнього
Відємні семіквадратичні відхилення характеризують
лінійні відхилення від середнього значення тих рівнів
прибутку, які менші від цього середнього.
Якщо індивідуальні значення прибутку знаходяться
далеко від запланованої величини (у даному випадку як
заплановану величину ми розглядаємо середнє значення),
то шанс отримати більше від середнього значення прибут!
ку невисокий. Якщо індивідуальні значення прибутку, які
менші від запланованого, знаходяться близько до нього,
то шанс отримати запланований прибуток великий.
Дуже важливо знайти співвідношення між
від’ємним і додатним семіквадратичним відхиленням.
Це співвідношення називається коефіцієнтом ризику.
Коефіцієнт ризику показує, у скільки разів можливі
середні втрати можуть перевищити можливі додаткові
Таблиця 1
Оцінка ефективності стратегії розвитку за різних
ринкових умов
Прибуток залежно від ринкових умов, гр. од. Стратегії вкладень
1 2 3 4 5
S1 25 35 20 15 17
S 2 34 14 18 24 40
S3 16 27 45 ЗО 51
S4 7 18 40 15 38
S5 58 67 31 32 50
S 6 37 44 25 21 21
S7 13 5 34 71 23
S 8 60 55 25 40 17
Суб'єктивна імовірність настання
ринкових умов (Pj)
0,25 0,05 0,12 0,24 0,34
Середня ефективність кожної стратегії визначаєть!
ся як математичне сподівання прибутку:
М
1
=Σа
ij
P
i
де i — номер стратегії, i= 1, т; т — 8; m — номер рин!
кових умов, j = 1, п, n=� 5; М
i
— середнє значення при!
бутку i стратегії; а
ij
—
прибуток i стратегії за j!х ринко!
вих умов; Р
i
— суб’єктивна імовірність настання j!х
ринкових умов.
Оцінка ризиків на основі показників варіації
Дисперсія — D
i
—
характеризує середній квадрат відхи!
лень індивідуальних значень прибутку від середнього:
D
i
=Σ (а
ij
—
М
1
)2P
i
Чим більшу дисперсію має стратегія, тим більш вона
ризикована.
Стандартне відхилення. Лінійні коливання індивіду!
альних значень прибутку від середнього розраховуються на
основі середньоквадратичного (стандартного) відхилення:
σ = v D
i
У світовій економічній літературі стандартне відхи!
лення називається ризиком і є одним з найпоширеніших
абсолютних показників вимірювання ризику.
Найменше значення стандартного відхилення харак!
теризує найменший ризик, і, відповідно, найбільше —
найбільший ризик. Стандартне відхилення демонструє, як
у середньому коливатиметься прибуток по кожній стратегії
з огляду на невизначеність і конфліктність умов.
Стандартне відхилення завжди показує ті ж
співвідношення щодо ризикованості рішень, що й дис!
персія, бо ці показники тісно пов’язані між собою. Але
на відміну від дисперсії стандартне відхилення простіше
тлумачити економічно — це середнє відхилення від цілі.
Коефіцієнт варіації — це відносний показник оцін!
ки ризику, який характеризує співвідношення між ризи!
ками та ефективністю. Розраховується він за формулою:
ГАРАЩУК О.В., ЦЕЛІНА Н.О., МЕЛЬНИЧЕНКО О.Д.
2009/№1 57
прибутки. Чим менший коефіцієнт ризику, тим менші
ризики і в стратегії. Коефіцієнт ризику (K
R
) розрахо-
вується за формулою:
K
R
= SS
var
+/ SS
var
�
Гранична похибка розраховується для інтервальної
оцінки ефективності рішення:
∆
t
= σ
t
*t
(a) табл.
де ∆
t
— гранична похибка ефективності: s
t
— середня
стандартна похибка ефективності (ризик): t
(a) табл.
—
таб-
личне значення t -критерію при рівні значущості (а).
Рівень значущості (а) — це імовірність, з якою інве-
стор відхилятиме рівень граничної похибки, а Р = 1 —
а — імовірність, з якою інвестор стверджуватиме рівень
граничної похибки. Наприклад, якщо а= 0,05. то це
означає, що з цією імовірністю інвестор відхиляє рівень
граничної похибки, а Р = 0,95 — імовірність, з якою
інвестор стверджує рівень граничної похибки.
Гранична похибка теж належить до абсолютних
показників оцінки ризику. Вона свідчить, як гранично
із заданою імовірністю може змінюватись ефективність
кожної стратегії. Чим більший рівень граничної похиб-
ки, тим більший ризик має стратегія за цим показни-
ком, і навпаки, чим менший рівень граничної похибки,
тим менший ризик має стратегія.
Границі зміни ефективності. Сума середньої ефектив-
ності й граничної похибки покаже, який максимальний
прибуток може отримати інвестор, реалізувавши рішення:
а
і
max=М
і
+∆
і
де а
і
max — максимально можливий прибуток і-ї стратегії.
Віднявши граничну похибку від величини середньої
ефективності, визначимо мінімальний прибуток, яки й
може отримати інвестор.
а
і
mіn=М
і
+∆
і
де а
і
mіn — мінімально можливий прибуток і-ї стратегії.
Розмах варіації визначається як різниця між мак-
симально і мінімально можливим прибутком.
R
t var
= а
і
max — а
і
mіn
Розмах варіації визначається як довжина відрізка, на
якому кожна точка може бути фактичним результатом
рішення. Чим більший розмах варіації, тим більший ризик.
III. Результати. Отже, нами розглянуто шість абсо�
лютних показників ризику: дисперсія, стандартне відхи-
лення, семіваріація, семіквадратичне відхилення, гранич-
на похибка і розмах варіації. Всі ці показники вказують
на одні й ті самі співвідношення стратегій щодо ризику.
Дещо інші співвідношення між ризикованістю стратегій
характеризують відносні показники: коефіцієнт варіації та
коефіцієнт ризику. Це зумовлено їх сутністю і методами
розрахунку. Причому жоден з абсолютних та відносних
показників окремо не є тією об’єктивною, вичерпною
характеристикою, яка може свідчити про ефективність і
ризикованість рішення. Вони мають використовуватись
системно, оскільки взаємопов’язані і виходячи з цього
можемо визначити, що ризики бувають трьох типів: до�
пустимі, критичні і катастрофічні (недопустимі).
До допустимих належать ті, які або не передбачають
збитків або ж можливі збитки не перевищуватимуть 50 % від
запланованих прибутків. Допустимі ризики ніколи не бува-
ють причиною розорення, інвестор може взяти їх на себе.
Критичні ризики виникають тоді, коли можливі
збитки становитимуть 50–100 % від запланованих при-
бутків. Якщо інвестор хоче взяти на себе критичні ри-
зики, то їх бажано страхувати.
Катастрофічними називаються ризики, збитки від
яких становитимуть понад 100 % від запланованих при-
бутків. Вони, як правило, призводять до банкрутства,
тому рішення з такими ризиками приймати не варто.
Однак визначити тип ризикуможливо розрахував-
ши процент втрат за формулою:
% втрат = а
і
mіn/ (М
і
*100 %)
Література
1. Шонбергер Н. Японские методы управления про-
изводством. — М.: Экономика, 1998. — 252 с.
2. Steel Statistical Yearbook 2004. IISI, Brussels, 2004. —
107 p.
3. World Steel in Figures. 2005, IISI, Brussels. — 21 p.
І. Введение. Современное мировое хозяйство харак-
теризуется особенно высокими темпами роста междуна-
родной торговли, наличием развитых форм обмена то-
варами, капиталами, услугами, информацией. Одним из
важнейших процессов в рамках мировой глобализации,
влияющим на ход и результаты глобализации, является
развитие мирового рынка труда. Украина, перестраива-
ющая свою экономику, вынуждена искать пути интег-
рации своей экономики в мировую систему хозяйство-
вания, определять свой статус, место своей экономики
в современном мире и вырабатывать на этой основе
соответствующую линию поведения. Определяющее
значение при этом имеет интегрирование в мировые
рынки ресурсов [4].
ІІ. Постановка задачи. Присутствие Украины на ре-
сурсных рынках значимо не только для самой Украины,
но и для международного сообщества. Активизируя ис-
пользование главного ресурсного преимущества, можно
реализовать национальные интересы страны и интересы
национальных компаний на перспективных для Украи-
ны мировых рынках. У Украины свои специфические
факторы для динамичного роста, совершенно другие, чем
Л.Д. Гармидер
г. Днепропетровск
ВЛИЯНИЕ ГЛОБАЛИЗАЦИИ МИРОВЫХ РЫНКОВ НА ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ
И РАЗВИТИЕ РЫНКА ТРУДА УКРАИНЫ
ГАРМИДЕР Л.Д.
|