Особливості регулювання фінансових потоків підприємств в умовах інституційного розвитку

На основі виявлених взаємозв’язків між рівнем податкового навантаження та часткою прибутку, яка спрямовується промисловими підприємствами на інновації, а також дослідження законодавчого регулювання процесів руху капіталу визначені напрямки вдосконалення процесу регулювання фінансових потоків на макр...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Єрмошкіна, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2009
Теми:	Наукові статті
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8301
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Особливості регулювання фінансових потоків підприємств в умовах інституційного розвитку / О.В. Єрмошкіна // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 66-70. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-8301
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-83012025-02-23T20:25:36Z Особливості регулювання фінансових потоків підприємств в умовах інституційного розвитку Особенности регулирования финансовых потоков предприятий в условиях институционального развития Peculiarities of regulation of the financial flows of the enterprises in conditions of institutional development Єрмошкіна, О.В. Наукові статті На основі виявлених взаємозв’язків між рівнем податкового навантаження та часткою прибутку, яка спрямовується промисловими підприємствами на інновації, а також дослідження законодавчого регулювання процесів руху капіталу визначені напрямки вдосконалення процесу регулювання фінансових потоків на макрорівні для забезпечення їх спрямування на інноваційний розвиток промислових підприємств. На основе выявленных взаимосвязей между уровнем налоговой нагрузки и долей прибыли, которая направляется промышленными предприятиями на инновации, а также исследования законодательного регулирования процессов движения капитала определены направления усовершенствования процессов регулирования финансовых потоков на макро уровне для обеспечения их направленности на инновационное развитие промышленных предприятий. On the basis of the defined correlations between tax ratio and share of income directed on the innovations, and researches in the field of government regulation of the capital movement, the principle directions of the improvement of the regulation process of the financial flows movement on the macro level in order to provide the innovative development of industrial enterprises were defined and proved. 2009 Article Особливості регулювання фінансових потоків підприємств в умовах інституційного розвитку / О.В. Єрмошкіна // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 66-70. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8301 uk application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Єрмошкіна, О.В. Особливості регулювання фінансових потоків підприємств в умовах інституційного розвитку
description	На основі виявлених взаємозв’язків між рівнем податкового навантаження та часткою прибутку, яка спрямовується промисловими підприємствами на інновації, а також дослідження законодавчого регулювання процесів руху капіталу визначені напрямки вдосконалення процесу регулювання фінансових потоків на макрорівні для забезпечення їх спрямування на інноваційний розвиток промислових підприємств.
format	Article
author	Єрмошкіна, О.В.
author_facet	Єрмошкіна, О.В.
author_sort	Єрмошкіна, О.В.
title	Особливості регулювання фінансових потоків підприємств в умовах інституційного розвитку
title_short	Особливості регулювання фінансових потоків підприємств в умовах інституційного розвитку
title_full	Особливості регулювання фінансових потоків підприємств в умовах інституційного розвитку
title_fullStr	Особливості регулювання фінансових потоків підприємств в умовах інституційного розвитку
title_full_unstemmed	Особливості регулювання фінансових потоків підприємств в умовах інституційного розвитку
title_sort	особливості регулювання фінансових потоків підприємств в умовах інституційного розвитку
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Наукові статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8301
citation_txt	Особливості регулювання фінансових потоків підприємств в умовах інституційного розвитку / О.В. Єрмошкіна // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 66-70. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT êrmoškínaov osoblivostíregulûvannâfínansovihpotokívpídpriêmstvvumovahínstitucíjnogorozvitku AT êrmoškínaov osobennostiregulirovaniâfinansovyhpotokovpredpriâtijvusloviâhinstitucionalʹnogorazvitiâ AT êrmoškínaov peculiaritiesofregulationofthefinancialflowsoftheenterprisesinconditionsofinstitutionaldevelopment
first_indexed	2025-11-25T06:07:42Z
last_indexed	2025-11-25T06:07:42Z
_version_	1849741400554340352
fulltext	ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ66 Актуальність дослідження. Світові тенденції роз- витку мікро та макро економічних систем, наявність конфліктів між окремими системами різного рівня, дис- баланси розвитку окремих регіонів, галузей та секторів економіки, значні коливання фондових індексів, валют- них курсів, охоплення світовою фінансовою кризою практично всіх країн та ринків свідчить про наявність значних дефектів в інституційному устрої як на рівні окремого підприємства, регіону, держави, так і міжна- родної економічної спільноти в цілому. Прояви світової фінансової кризи (іпотечна криза в США та Європі, падіння фондових індексів на всіх світо- вих ринках, загальна стагнація та рецесія розвитку еко- номічних систем (від 7 % у Китаї, 16–18 % у США, Франції, Німеччині, Японії до 48 % у Росії [21]), падіння цін на нафту зі 130 дол. США / барель у липні 2008 р. до 42 дол. США / барель в січні 2009 р.) посилені суттєвими дефектами інституційного устрою в Україні (недоско- налість та непослідовність розвитку законодавчої бази, політична нестабільність, низький рівень енергетичної безпеки, відсутність процедур ефективного моніторингу економічної та фінансової активності економічних суб’єктів, тощо) у сукупності з впливом економічних факторів (падіння попиту на продукцію вітчизняних про- мислових підприємств, дисбаланс у розвитку банківської системи, валютні коливання, ін.) призводять до того, що в країні виникає проблема цілеспрямованого вивозу інве- сторами капіталу навіть не стільки з метою його збільшен- ня, скільки з метою його збереження. Вступ України до СОТ обумовлює необхідність забезпечення вільного руху товарів, факторів виробництва, капіталу. В цих умовах особливо актуальним стає питання регулювання фінан- сових потоків з метою забезпечення відповідного рівня фінансової безпеки держави, зміцнення її конкурентних позицій на світових ринках. Аналіз останніх досліджень. Питанням регулюван- ня фінансових потоків на макрорівні присвячені робо- ти таких сучасних вітчизняних та закордонних вчених як О. Абрамова, Г. Азаренкова, І. Барановський, О. Бє- лоусов, А. Бетті, В. Вишневський, М. Єнсен, В. Корнєєв, Р. Левін, Дж. Мадура, В. Шевчук та інших. Слід зазна- чити, що в роботах закордонних вчених розглядаються питання, присвячені побудові моделей та створення інструментарію управління фінансовими потоками на макрорівні, але ці підходи вимагають суттєвих змін у припущеннях моделей та їх адаптації до особливостей розвитку України. Роботи вітчизняних вчених є більш адекватними умовам України, однак вони потребують удосконалення з двох принципових точок зору: стиму- лювання інвестування прибутку підприємств у їх інно- ваційний розвиток та створення ефективної системи моніторингу та регулювання фінансових потоків підприємств, пов’язаних з холдингами, промислово- фінансовими групами (ПФГ) та юридичними особами, зареєстрованими в офшорних зонах. Це твердження ґрунтується на тому, що саме високі витрати на вироб- ництво, пов’язані з застарілим обладнанням та техно- логіями, невідповідність міжнародним стандартам якості обумовили падіння попиту на їх продукцію. По-друге, реалізація інноваційних проектів потребує залучення значних фінансових ресурсів, однак, на більшості підприємств відбувається процес вилучення капіталу та переведення його до офшорних зон [3, 20]. Метою дослідження є визначення напрямків вдоско- налення процесу регулювання фінансових потоків на мак- рорівні для забезпечення спрямування фінансових потоків на інноваційний розвиток промислових підприємств. Основні результати. Дослідження фінансових по- токів промислових підприємств, як і будь-якого еконо- мічного явища, потребує врахування особливостей інституційного розвитку, впливу інституційних правил, явних та неявних домовленостей між окремими учасни- ками ринку на розробку та реалізацію управлінських рішень щодо формування, розподілу та використання фінансових потоків. В процесі соціального та економі- чного розвитку інститути, ідеологія, явні та неявні уго- ди підлягають змінам [18], які в більшості випадків обу- мовлюються не тільки очікуваннями учасників економ- ічного та соціального життя, а і залежать від минулого досвіду, традицій та правил, тобто спостерігається ефект гістерезису системи [18]. В процесі становлення та розвитку ринкових відно- син, Україна стикнулась зі значними проблемами, по- в’язаними з «минулим досвідом», «традиціями» та «спад- щиною» адміністративно-командної економіки. Як відмічається в багатьох дослідженнях [11, 12, 14, 16, 17], низька «податкова мораль» [2], відсутність культури обслуговування боргів, гіпертрофована роль окремих індивідів призводить до того, що більшість підприємств уходять в тіньовий сектор, уникають сплати податків, переводять свій бізнес до оффшорних зон. Як наслідок, Україна постає перед проблемою масової втечі капіталу. Не дивлячись на впровадження процедур фінансо- вого моніторингу, налагодження активної співпраці Ук- раїни з FATF та іншими міжнародними та регіональни- ми інституціями щодо запобігання відмивання брудних грошей, обсяги вивозу капіталу вражають: за окремими оцінками рівень тінізації економіки складає від 30–40 % [12] до більше 100 % сукупного ВВП країни [2]. За дум- кою таких дослідників, як А. Суетін [14], О. Барановсь- кий [1] основними наслідками відмивання грошей є підвищення ймовірності настання кризових явищ на гро- шовому та валютному ринках, викривлення обсягів та структури потоків капіталу, що, в свою чергу, призводить до хибної оцінки інвестиційного клімату, структурних порушеннях у платіжному балансі, та невірного прогно- зування темпів розвитку країни. Також, дослідники підкреслюють [12], що основними причинами виникнен- О.В. Єрмошкіна канд. екон. наук, м. Дніпропетровськ ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ІНСТИТУЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЄРМОШКІНА О.В. 2009/№1 67 ня тіньового сектора в Україні є відсутність впорядкова- ної державної політики, спрямованої на підтримку та захист легального бізнесу, відсутність усталених законо- давчих правил та обмежень, корупція. Все це призводить як до незахищеності окремого бізнесу, так і до втрати фінансової безпеки державою в цілому [1]. Необхідно підкреслити, що виток капіталу з Украї- ни відбувається за відомими і, до речі, добре вивченими схемами [15]: завищення імпортних та заниження екс- портних цін, недостовірна інформація про валютну ви- ручку, необґрунтовані авансові перерахування, підви- щенні відсотки на користь нерезидента, штучне створен- ня сумнівної та безнадійної дебіторської та кредиторсь- кої заборгованості, тощо. Дослідження складу власників більшості вітчизняних промислових підприємств (табл. 1), свідчить, що вони входять до компаній, які зареєстровані в оффшорних зонах, або мають засновниками таких юридичних осіб. Особливості ведення бізнесу в оффшорних зонах, свідчать, що вони є більш привабливими для ведення бізнесу навіть у порівнянні зі зменшенням податкового навантажен- ня, оскільки передбачають [13, 22]: зменшену або нульову ставку оподаткування прибутку підприємств, дивідендів, процентів; можливість вести звітність в іноземній валюті, не подавати річний звіт (тільки в Белізі, Бр. Віргінських о- вах, Панамі); низькі витрати функціонування. Практично всіма дослідниками підкреслюється, що однією з причин вивозу або втечі капіталу є надмірне податкове навантаження. Однак, наприклад, В. Виш- невський [2] відмічає, що з іншого боку обсяг податко- вих пільг, який перевищує 40 % ВВП країни виконують не стимулюючу функцію, а призводять до розслабленої поведінки підприємців та практично прямого фінансу- вання приватних підприємств з державного бюджету. Дослідження зміни частки прибутку підприємств, яка спрямовувалась у інновації, та їх податкового наван- Таблиця 1 Склад бізнесу окремих промислово�фінансових груп України1 Регіональне представлення2 Галузі та сектори економіки, в яких представлені групи Промисловість Назва групи за кордоном в т.ч. в оффшорних зонах Фінанси, інвестиції Добувна Переробна ПЕК Інші сфери СКМ Італія, США, Великобританія Бр. Віргінські о-ви, Кіпр + + + + Транспорт і зв'язок, будівництво, торгівля Інтрепайп Великобританія Швейцарія, Люксембург, Нідерланди, Бр. Віргінські о-ви, Кіпр + + + + Транспорт, будівництво, торгівля Група «Приват» Австрія, США, Латвія, Грузія, Гана, Польща, Румунія, Великобританія Мальта, Беліз, Бр. Віргінські о-ви, Кіпр + + + + Транспорт і зв'язок, будівництво, торгівля Фінанси і Кредит Австралія, Великобританія, Македонія, США Бр. Віргінські о-ви, Швейцарія, о. Мен + + + + Транспорт, торгівля 1. Складено за матеріалами [19] 2. Згідно з переліком КМУ [22] та МВФ [21] таження засвідчило, що в період з 1997 р. по 2002 р. частка прибутку, спрямована у інновації, поступово збільшувалась (з 12,4 % в 1997 р. до майже 99 % у 2002 р.), а податкове навантаження поступово зменшувалось (з 35,7 % в 1998 р. до 9,7 % в 2002 р.) (рис. 1). Однак, при розгляді залежності спостерігаються практично два протилежні тренди: в період з 1997 р. по 2002 р., та з 2003 р. по 2007 р. Так, в період з 2003 р. по 2007 р. при подальшому зменшення податкового наван- таження частка прибутку, яка спрямовувалась в інно- вації, також зменшувалась. Дослідження факторів, що вплинули на виникнен- ня такої ситуації дозволило встановити, що найбільш впливовими факторами були: політична нестабільність 2004–2007 рр. (не однократні вибори, кардинальна зміна економічних та політичних груп, що були при владі); приєднання України до міжнародних процедур фінан- сового моніторингу; значна ревальвація національної валюти (від 5,87 в 2004 р., до 4,87 грн. / дол. в 2007 р.) на фоні посилення інфляційних очікувань у зв’язку в т. ч. з виникненням значних дисбалансів у термінах та валютах формування та розміщення коштів в фінансові сфері [3]. Це спонукало інвесторів та власників бізнесу переглянути політику інвестування та спрямувати кош- ти не на розвиток підприємств, а забезпечити їх збере- ження шляхом вивозу капіталу за кордон. Враховуючи практичну протилежність трендів (рис. 1) та суттєвий вплив політичних факторів, який переважив нормальну мотивацію власників до інвестуван- ня, отримуємо дві залежності, які характеризували ситу- ацію в Україні на протязі аналізованого періоду (рис. 2). На наш погляд до основних напрямів удосконален- ня процесу регулювання фінансових потоків на мак- рорівні в умовах інституційного розвитку, участі країни та її економічних суб’єктів у процесах інтеграції та гло- балізації, з метою забезпечення спрямування фінансо- вих потоків на інноваційний розвиток підприємств не- обхідно реалізувати наступний комплекс дій. По-перше, впровадження регресивної ставки опо- даткування прибутку підприємств в залежності від рівня інвестування прибутку у інноваційний розвиток промис- лових підприємств. На відміну від існуючих підходів та законодавчої бази даний підхід передбачає, що при ЄРМОШКІНА О.В. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ68 оподаткування не розповсюджується на частину прибут- ку, яка спрямовується на погашення кредиту. Це обумов- лено тим, що в багатьох випадках кредити промислові підприємства отримують від своїх же власників через офшорні зони, спрямовуючи і відсотки і частину при- бутку на погашення кредиту закордон. Слід зазначити, що на відміну від технопарків, яким надаються пільги на 15 років [7], що, на нашу думку, також вимагає коригування, регресивна ставка оподат- кування прибутку встановлюється виходячи з терміну реалізації інноваційного проекту, але лише на наступ- ний податковий період з подальшим підтвердженням статусу підприємства. Запропонована регресивна став- ка оподаткування спрямована не на стимулювання інно- ваційної діяльності в цілому, а виключно на стимулю- вання підприємств та їх власників до реінвестування прибутку у інновації. З метою запобігання шахрайського застосування регресивної ставки оподаткування, необхідно внести до- повнення до Закону «Про інноваційну діяльність» [5], а саме: по закінченню реалізації інноваційного проекту підприємство, яке використовувало регресивну ставку оподаткування, повинно представити підтвердження щодо впровадження відповідного інноваційного проек- ту. У випадку відсутності підтвердження впровадження інновацій повинні застосовуватись відповідні норми по- даткового законодавства та «Кримінального кодексу Ук- раїни» щодо компенсації збитків держави (недоотриман- ня податку) та навмисного ухиляння від сплати податків. Слід зазначити, що для забезпечення розвитку не тільки промислових підприємств, а і інфраструктури всього регіону нами пропонується 30 % податку на прибуток підприємств, які впроваджують інновації, спрямовувати до місцевого бюджету з обов’язковим їх розподілом на реал- ізацію програм інноваційного розвитку регіону. По-друге, вимагає вдосконалення інститут регулю- вання вивозу капіталу за межі країни. В даному випадку питання моніторингу фінансових потоків не тільки са- мих промислових підприємств та холдингів, які зареє- стровані в Україні, а і вдосконалення процедури моні- торингу фінансових потоків між «пов’язаними особами» [8]. Слід зазначити, що застосування категорії «пов’яза- на особа» щодо підприємств передбачено в Україні лише законами: «Про оподаткування прибутку підприємств» [8] та «Про інститути спільного інвестування» [6]. Що ж стосується моніторингу фінансових потоків, звітності підприємств, регулювання інвестиційної та зовнішньо- економічної діяльності цей термін взагалі не застосо- вується. Відповідно, фінансові потоки, які виникають між пов’язаними особами практично виключаються з процесу державного моніторингу та забезпечують ши- Рис. 2. Залежність частки інноваційних витрат у прибутку підприємства від рівня податкового навантаження в період 1997–2007 рр. Рис. 1. Динаміка залежності частки прибутку, що спрямовується на інновації, від податкового навантаження та часу в період 1997–2007 рр.* * На основі даних Держкомстату України збільшенні частки прибутку, яка спрямовується на інно- вації, ставка оподаткування лише на цю частку прибут- ку зменшується, при чому, підприємство повинно підтвердити не факт, придбання нової техніки або тех- нології, а факт її впровадження. Саме це є підставою для застосування регресивної ставки оподаткування. В даному випадку постає проблема визнання ре- зультатів діяльності інноваційних підприємств. На нашу думку необхідно внести поправки до Закону України «Про інноваційну діяльність» [5] і доповнити ст. 16 на- ступним чином: «Підприємством, що впроваджує інно- вації може бути визнане промислове підприємство будь- якої форми власності, яке спрямовує на інноваційну діяльність не менше 20 % прибутку». Відповідно, для використання регресивної ставки оподаткування (табл. 2) необхідно визнання підприємства таким, що впроваджує інновації. Необхідно підкреслити, що регресивна ставка опо- даткування застосовується виключно при самофінансу- ванні інновації, тобто, якщо підприємство отримало кредит і впроваджує інновації, то регресивна ставка Таблиця 2 Рекомендована прогресивна шкала податку на прибуток1 1 розраховано на основі встановленої залежності 0,59330,0657( )�� −= Частка прибутку, що спрямовується у інновації, % 15,0 20,0 25,0 30,0 35,0 40,0 45,0 Ставка оподаткування прибутку підприємства, % 25,0 15,4 10,6 7,8 6,0 4,8 3,9 ЄРМОШКІНА О.В. 2009/№1 69 рокі можливості для тіньового перерозподілу капіталу та сфер впливу окремих груп. Дія закону «Про промислово-фінансові групи (ПФГ)» [9] також забезпечує створення сприятливих умов для розвитку тіньового сектору та ухиляння від податків. Згідно з чинним законодавством ПФГ не вважаються юридичною особою, однак їм надаються митні пільги щодо імпорту та експорту проміжної продукції, а банки — учасники ПФГ не підпадають під вплив обмежень щодо внесків комерційних банків до статутних фондів інших підприємств і організацій, які спрямовуються на інвесту- вання у розробку, розвиток або модернізацію виробниц- тва кінцевої та проміжної продукції ПФГ. Крім того, всі учасники ПФГ ведуть окрему звітність, тобто знову внутрішні фінансові потоки випадають з розгляду держав- них контролюючих інститутів. Не врегульованим зали- шається і процес моніторингу фінансових потоків хол- дингових компаній, оскільки у відповідному законі [10] передбачено, що холдинг, будучи керуючою компанією, повинен представляти окремо консолідовану свою звітність, в якій практично неможливо відобразити внутрішні фінансові потоки, оскільки вона складається за традиційними формами бухгалтерської звітності, а окремо — звітність підприємств — резидентів, тобто всі фінансові потоки, які виникають з закордонними парт- нерами та учасниками холдингу доволі важко дослідити при існуючій системі звітності та законодавчому регулю- ванні їх активності. Для усунення виявлених недоліків необхідно вне- сти наступні поправки та доповнення у існуючі законо- давчі акти. 1) Переглянути взаємовідносини держави з офф- шорними зонами з метою запобігання вивозу капіталу, використовуючи досвід розвинутих країн (США, Вели- кобританія, Австрія), які з одного боку сприяють вве- зенню капіталу, надаючи таким операціям умови набли- жені до оффшорних, а з іншого боку жорстко контро- люють вивіз капіталу, встановлюючи високі митні збо- ри та ліцензійні вимоги для операції, пов’язані перера- хуванням дивідендів, процентів, інвестицій за кордон. 2) Запровадити норму щодо моніторингу приросту чистого фінансового потоку між пов’язаними особами, які є резидентами України, згідно до якої у випадку збільшення сукупного прибутку пов’язаних осіб — ре- зидентів в поточному податковому періоді та зменшенні чистого фінансового потоку за відповідний період пе- редбачити впровадження підвищеної ставки оподатку- вання прибутку на наступний податковий період. 2) Закон «Про промислово-фінансові групи» прий- няти у редакції, яка буде передбачати надання законно- го статусу юридичної особи існуючим утворенням, які діють у вигляді ПФГ, або є пов’язаними особами без створення ПФГ або холдингової компанії. 3) В законі «Про холдингові компанії» передбачити необхідність представлення щоквартальних звітів про зміну у складі холдингу, обсягах та джерелах інвестицій, які надходять на підприємства холдингу та які вклада- ються підприємствами холдингу. 4) Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» [4] доповнити перелік фінансових операцій, які підпа- дають під процедуру: обов’язкового моніторингу (ст. 11): «операція, що передбачає регулярне перерахування коштів на користь нерезидента, в т. ч. пов’язаної особи, який зареєстрований в оффшорній зоні»; «операція, що передбачає перерахування коштів на користь нерезиден- та, в т. ч. пов’язаної особи, який зареєстрований в оф- фшорній зоні в сумі, що перевищує 50 000 євро»; «опе- рації перерахування дивідендів та відсотків за боргови- ми зобов’язаннями на користь нерезидента, в т. ч. по- в’язаної особи, який зареєстрований в оффшорній зоні»; внутрішнього моніторингу (ст. 12): «операції, що перед- бачають регулярне перерахування коштів між пов’яза- ними особами на користь лише однієї з осіб». 5) Законодавчі та підзаконні акти, що регулюють систему звітності підприємств, доповнити положенням про необхідність представлення звітності про фінансові потоки між пов’язаними особами, в т. ч. учасниками холдингів та ПФГ, а також представлення окремої звітності з зовнішньоекономічної діяльності підприємств щодо експорту, імпорту, інвестицій, дивідендів, позик та виплати процентів на користь нерезидента, в т. ч. пов’я- заної особи, який зареєстрований в офшорній зоні. Таким чином, на основі виявлених взаємозв’язків між рівнем податкового на вантаження та часткою при- бутку, яка спрямовується промисловими підприємства- ми на інновації, а також дослідження законодавчого регулювання процесів руху капіталу науково обґрунто- вано, що регулювання фінансових потоків на макрорівні повинно ґрунтуватись на моніторингу приросту сукуп- ного чистого фінансового потоку між пов’язаними осо- бами та впровадженні регресивної ставки оподаткуван- ня прибутку підприємств в залежності від рівня реінве- стування прибутку в інноваційний розвиток Література 1. Барановський О. І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізм забезпечення): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. екон. наук: спец. 08.04.01 «Фінанси, грошовий обіг і кредит» / О. І. Бара- новський. — Київ, 2000. — 36 с. 2. Вишневский В. П., Веткин А. С. Уход от уплаты налогов: теория и практика: Монография / НАН Украи- ны. Ин-т экономки пром-сти. — Донецк, 2003. — 228 с. 3. Єрмошкіна О. В. Фінансові потоки в економіці: динаміка, тенденції, проблеми // Європейський вектор економічного розвитку: Збір. наук. праць — Вип. 2 (5). — Д.: Вид-во ДУЕП, 2008–216 с. — С. 85–93. 4. Закон України «Про запобігання та протидію лега- лізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» // Відомості Верховної Ради, 2003, № 1. 5. Закон України «Про інноваційну діяльність» // Відомості Верховної Ради, 2002, № 36. 6. Закон України «Про інститути спільного інвесту- вання (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» // Відомості Верховної Ради, 2001, № 21. 7. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» // Відомості Верховної Ради, 1992, № 12 8. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради (ВВР) 1995, № 4. 9. Закон України «Про промислово-фінансові групи в Україні» (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради, 1996, № 23. ЄРМОШКІНА О.В. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ70 10. Закон України «Про холдингові компанії в Ук- раїні» (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верхов- ної Ради України, 2006, № 34. 11. Кулініч О. М. Економічний механізм боротьби з відмиванням грошей: українські завдання в контексті міжнародного досвіду: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.05.01 «Світове гос- подарство і міжнародні економічні відносини» / О. М. Кулініч. — Київ, 2006. — 20 с. 12. Мазур І. «Втеча капіталу» з України у системі гло- бального перерозподілу фінансових ресурсів // Банківсь- ка справа. — 2005. — № 2. — С. 56–63. 13. Оффшорные зоны в практике российских налогопла- тельщиков. — М.: Юристъ, 2001. — 496 с. (серия: Practica). 14. Суэтин А. Макроэкономические последствия от- мывания денег // Вопросы экономики. — 2002. — № 10. — С. 126–130. 15. Типології легалізації (відмивання) доходів, одер- жаних злочинним шляхом в 2005–2006 рр. // Наказ Держфінмоніторингe України від 22.12.2006 № 265. — 27 с. 16. Фетисов В. Д., Фетисова Т. В. Теневые финансо- вые потоки в рыночной экономике // Вестник СПбГУ. Сер. 5. 2005. Вып. 1. — С. 92. — 100. 17. Фрадинський О. А. Фінансові домінанти тіньо- вої економіки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.04.01 «Фінанси, грошовий обіг і кредит» / О. А. Фрадинський. — Тернопіль, 2006. — 20 с. 18. Фуруботн Э. Г., Рихтер Р. Институты и экономи- ческая теория: Достижения новой институциональной экономической теории / Пер. с англ. под ред. В. С. Кать- кало, Н. П. Дроздовой. СПб.: Издат. Дом Санкт-Петерб. гос. ун-та, 2005. — ХХХIV + 702 с. 19. www. proUA. com. 20. www. ukrstat. gov. ua. 21. www. worldbank. org. 22. www. ua-offshore. com. Мировой финансовый кризис и постоянно услож- няющаяся конъюнктура на рынках энергоносителей, прежде всего на газ и нефть, ставят перед электроэнер- гетикой — ведущей отрасли современной экономики, сложные задачи сохранения ее стабильного функциони- рования и развития. Сегодня более 70 государств мира ведут рыночные реформы в энергетическом секторе экономики. Они направлены на внедрение в электро- энергетику частного предпринимательства и инициати- вы, на увеличение внутреннего и внешнего инвестиро- вания отрасли, на постепенное разгосударствление ее монопольной собственности и снижение регулирующей роли государства в энергетической деятельности. Осо- бое место в этом процессе занимает задача всемерного улучшения использования национальных ресурсов в каждой стране, особенно возобновляемых источников энергии, в том числе и в скандинавских странах. Столь важная актуальная проблема все более зани- мает научную экономическую мысль. Среди исследова- телей проблем источников энергии следует указать на работы Н. Антюшкиной, В. Андерссона, Н. Байкова, Г. Безмельницыной, Ю. Макогона, П. Сергеева, которые рассмотрели целый ряд вопросов ресурсопотребления современной экономики, предложили прогнозы исполь- зования таких энергоисточников как газа, нефть, камен- ный уголь и других. В выводах указывается на необхо- димость рационального и комплексного использования местных ресурсов в экономическом развитии [1]. С учетом указанных исследований в настоящей статье ставятся следующие задачи: — проанализировать потребление источников энер- гии для производства электроэнергии в Дании, Норве- гии, Финляндии и Швеции в ходе осуществления ры- ночных реформ в энергетическом секторе экономики; — рассмотреть государственную политику сканди- навских стран по расширению использования альтерна- тивных источников энергии в процессе производства электричества; — изучить влияние рыночных механизмов на сба- лансирование источниковой базы электроэнергетики в регионе; — обобщить достигнутые результаты в использова- нии возобновляемых источников в энергопроизводстве скандинавских стран. В современных условиях действия основных тен- денций использования ресурсных возможностей разви- тия европейской электроэнергетики в большой степени характерны в целом и для скандинавских стран. Однако проявление их в Дании, Норвегии, Финляндии и Шве- ции имеет свои особенности, которые определяются наличием тех или иных национальных энергоисточни- ков. В Норвегии и Дании в последней трети прошлого столетия, как известно, открыты довольно значительные месторождения нефти и газа на шельфе Северного моря. Самые богатые из них принадлежат норвежцам, кото- рые добывают в последнее время ежегодно до 150 млн. тонн нефти и 60 млрд. кубометров газа [2]. В Швеции и Финляндии месторождений углеводо- родов нет. Эти страны максимально используют водные и древесные источники энергии, а нефть и газ вынуж- дены импортировать. Поэтому ресурсная политика скан- динавских стран в области развития электроэнергетики в процессе осуществления рыночных реформ претерпе- вает существенные изменения и базируется на комплек- А.Г. Ерхов г. Донецк ВЛИЯНИЕ РЫНОЧНЫХ РЕФОРМ В ЭЛЕКТРОЭНЕРГЕТИКЕ СКАНДИНАВСКИХ СТРАН НА ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ВОЗОБНОВЛЯЕМЫХ ИСТОЧНИКОВ ЭНЕРГИИ ЕРХОВ А.Г.

Особливості регулювання фінансових потоків підприємств в умовах інституційного розвитку

Репозитарії

Схожі ресурси